22939

ВВЕДЕННЯ / ВИВЕДЕННЯ

Лекция

Информатика, кибернетика и программирование

Перед тим як розпочати роботу з потоком його необхідно відкрити за допомогою функції FILE fopenchar filename char mode. Функція формує потік з даним файлом і повертає результат у вигляді покажчика на обєкт типу FILE який містить всю інформацію необхідну для роботи з потоком адресу та розмір буфера індексзсув поточної позиції в буфері режим оборобки інформації і т. FILE fp; fp=fopenfile1.txt a; відкриття файлу file1.

Русский

2013-08-04

48 KB

1 чел.

ВВЕДЕННЯ / ВИВЕДЕННЯ

Збереження та обробка інформації на зовнішніх пристроях  здійснюється за допомогою файлових  типів даних. Файли  як тип даних являють собою послідовності однотипних комполнентів з певними засобами до їх доступу та обробки. У мові Сі всі файли розглядаються як послідовності символів (байтів).  Бібліотеки Сі підтримують три рівні  обробки таких файлів: потоковий В/В, В/В нижнього рівня та В/В для консолі та портів. Ми розглянемо тільки потоковий рівень.

ПОТОКОВИЙ В/В

На даному рівні обмін даними між ОП та файлом на ЗП здійснюється побайтно фіксованими порціями – блоками, які формуються і зберігаються в спеціальних системних полях ОП – буферах. При читанні з файлу дані спочатку блоками заносяться в буфер, а потім вже з нього за допомогою функцій В/В передаються  програмі. При запис в файл  функції В/В попередньо заносять дані (побайтно)   в буфер і при його заповненні  весь блок разом передається в файл на ЗП.

Потік – це певний файл разом з засобами буферизації. При роботі з потоком можливі наступні дії:

  1.  відкриття та закриття потоку (функції  fopen(…),  fclose(..));
  2.  В/В : символів, рядків, форматованих даних, порцій даних довільної довжини (функції  getc(…), putc(…), fgets(…), fputs(…), fprintf(…), fscanf(…));
  3.  аналіз помилок операцій В/В;
  4.  керування буферизацією потоку (розмір буферу і т.д.);
  5.  керування буферним покажчиком (індексом потоку) (=поточною позицією в потоці).

Перед тим як розпочати роботу з потоком його необхідно відкрити за допомогою функції

FILE *fopen(char * filename, char *mode).

Функція формує потік з даним файлом і повертає результат у вигляді покажчика на об’єкт типу FILE, який містить   всю інформацію необхідну для роботи з потоком (адресу та розмір буфера, індекс(зсув) поточної позиції в буфері , режим оборобки інформації  і т.д.).  Потік може відкриватись в текстовому  або бінарному режимах , для запису, читання  або для запису і читання інформаціїї. Режим задається  параметром  mode.

В текстовому режимі (він встановлюється за замовчуванням) при читанні пара символів CR(=13), LF(=10=’\n’)  замінюється на один – LF, а при записі відбувається обернена заміна кожного символу LF на пару символів CR, LF.  Ознакою бінарного режиму є буква b. Нпр.,

w+b  – файл відкривається для модифікаціїї, при цьому він попередньо спустошується;

r -  тільки для читання;

w  - тільки для запису (в кінець файлу), при цьому файл попередньо спустошується;

a  - для дозапису в кінець файлу.

r+” – для модифікації існуючого файлу читання та запису ;

a+”   для модифікації  і дозапису в кінець файлу.

Модифікація файлу означає можливість читати та писати в один і той же файл. При переходах від операцій  читання до записів та навпаки повинно бути звернення до функцій:  fflush(…) (=примусовий запис буфера в файл) або   fseek(…) (=призначає нову  поточну позицію в буфері) .

 Нпр.  FILE *fp;

           fp=fopen(“file1.txt”, “a+”); /* відкриття файлу  file1.txt для модифікації і                                    доповнення  */

При відкритті файлу можливі помилкові ситуації. Тоді fopen повертає NULL:

if ((   fp=fopen(“file1.txt”, “a+”)==NULL)

                  {perror(“помилка при відкритті  файлу file1.tx); exit(0);}

 

Коли Сі-програма розпочинає роботу автоматично для неї відкриваються три стандартних потоки:  stdin (для клавіатури ), stdout (для екрану) і stderr (для виведення повідомлень про помилки на екран ).

Функція   int  fclose(FILE *fp)  вивантажує  буфер в файл, звільнює всі автоматично залучені для даного потоку буфери  і перериває зв'язок з файлом. Повертає  EOF  у випадку помилковою ситуації і 0 у супротивному.

int getc(FILE *fp) – повертає наступний символ з потоку або ЕОF, якщо файл закінчився або виникла помилкова ситуація .

int putc( int c, FILE *fp) -  записує символ с в . Повертає с або ЕОF у випадку помилки.

int fgets (char *s, int n, FILE *fp) – читає n-1 символ в рядок s . При появі символу ‘\n достроково закінчує читання. При цьому ‘\n також записується в s.  В кінці рядка  записує ‘\0. Повертає значення  s або NULL  у разі закінчення файлу або виникнення помилкової ситуації.

int fputs (char *s, FILE *fp)  - записує в потік рядок s . Повертає EOF у випадку виникнення помилкової ситуації.

int fseek  (FILE *fp, long  offset, int  pt) – зсуває  буферний покажчик в файлі на  offset   байтів відносно:

    початку файлу     – для  pt=0;

    кінця файлу          -  для  pt=2;                                               

    поточної позиції  -  для  pt=1.

Наступна операція В/В буде виконуватись з позиції, на яку вказує  оновлений  буфернимй покажчик.  Пи помилкових ситуаціях функція повертає -1.

fseek  (fp,   oL, 2) – буферний покажчик – в кінці файлу.

fseek  (fp,   oL, 0)  - буферний покажчик – на початку  файлу.

long ftell  (FILE *fp) – повертає поточне значення  індексу буфера.

Прикл.  

       /* копіювання файлів в  стандартний потік stdout ;

           імена файлів задаються в командному рядку */

#include <stdio.h>

void filecopy(FILE *);

 main (int argc, char *argv[])

{ FILE *fp;

  if (argc==1) /* аргументів немає

                          копіюється стандартний потік stdin */

                       filecopy(stdin)

                 else  while (--argc>0)

                            if ((   fp=fopen(*++argv, “r”)==NULL)

                  {printf(“помилка при відкритті  файлу:%s,  *argv); break;}

                  else { filecopy(fp); fclose(fp);}

}

void filecopy(FILE * fp)

/* копіювання файлу стандартний потік stdout */

{ int c;

 while ((c=getc(fp)!=EOF)

            putc(c,stdout);

}

/* modifмодифікація  файлу.  Відбувається пошук  рядків з префіксом  ‘#’  і копіювання їх в кінці файлу без цього префіксу */

#define MAXLINE  1024

void   modif (char *filename)

{ long begoff , endoff;

  char line[MAXLINE];

  FILE *fp;

  if (( fp=fopen(filename, “w+”)==NULL) return 0;

  if ( fseek(fp,0L,2)== -1) return 0;

   endoff=ftell(fp);

   if ( fseek(fp,0L,0)== -1) return 0;

   for (begoff=0; begoff< endoff; begoff+=strlen(line) )

      { fgets(line, MAXLINE, fp);

         if (line[0]==’#’)

               { if (fseek(fp, 0L,2)== -1) return 0;

                  fputs(line+1, fp);

                   }

         if (fseek(fp, begoff + strlen(line),0)== -1) return 0;  

      }

      fclose(fp);    

                 

}


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

1120. Принципы использование тиристоров 108 KB
  Принцип действия тиристора. Полупроводниковые источники света. Светоизлучающие диоды. Механические колебания диодов кристаллической решетки. Характеристики СИД. Полупроводниковый лазер. Система зеркал – оптический резистор.
1121. Понятие микросхем. Основные сведение микроэлектроники 244.5 KB
  Микросхема в корпусе ДИП. Полупроводниковые интегральные микросхемы. Структура интегрального биполярного транзистора. Интегральные полевые транзисторы. Интегральные конденсаторы.
1122. Архитектура вычислительных систем 2.32 MB
  Ознакомление с принципом действия, машинными циклами и тактами микропроцессора КР580: изучение правил записи машинных программ(в машинных кодах и мнемокодах), исследование выполнения команд пересылки байта.
1123. Стальной каркас одноэтажного производственного здания 756 KB
  Расстояние от головки кранового рельса до низа несущих конструкций покрытия. Горизонтальные размеры поперечной рамы. Постоянная нагрузка от веса продольной стены и остекления. Постоянные нагрузки от подкрановой конструкции. Величина продольного усилия от постоянной нагрузки в отдельных сечениях колонны. Расчет на вертикальную нагрузку от мостовых кранов.
1124. Залізничний вагонний рухомий склад 311.5 KB
  Основні види та технічні параметри залізничного вагонного рухомого складу. Технічна характеристика платформи моделі 13-2114. Перевезення важковагових, довгомірних, громіздких вантажів.
1125. Основы лабораторных исследований по информатике 1.04 MB
  Составление, ввод, трансляция и выполнение программ линейной и разветвляющейся структуры. Составление, ввод, отладка и выполнение программ, использующих одномерные массивы. Программирование алгоритмов сортировки и поиска.
1126. Корреляционный и регрессионный анализ 955 KB
  Корреляционный анализ. Множественный коэффициент корреляции. Классификатор на основе ядерных оценок. Регрессионный анализ. Коэффициент ошибок (на обучающей выборке). Применение QDA.
1127. Термическая обработка углеродистой стали на мелкое зерно 110.5 KB
  Изучить влияние отжига и нормализации на величину зерна в стали. Освоить методику определения величины аустенитного зерна по ГОСТ 5639-82. Роль термической обработки в процессах формирования зерна в сталях.
1128. Термическая обработка углеродистой стали 272.5 KB
  Влияние термической обработки на механические свойства (твердость) углеродистой стали. Назначения режима термической обработки при проведении закалки, нормализации, отжига и отпуска углеродистой.