22939

ВВЕДЕННЯ / ВИВЕДЕННЯ

Лекция

Информатика, кибернетика и программирование

Перед тим як розпочати роботу з потоком його необхідно відкрити за допомогою функції FILE fopenchar filename char mode. Функція формує потік з даним файлом і повертає результат у вигляді покажчика на об’єкт типу FILE який містить всю інформацію необхідну для роботи з потоком адресу та розмір буфера індексзсув поточної позиції в буфері режим оборобки інформації і т. FILE fp; fp=fopen€œfile1.txt€ €œa€; відкриття файлу file1.

Русский

2013-08-04

48 KB

1 чел.

ВВЕДЕННЯ / ВИВЕДЕННЯ

Збереження та обробка інформації на зовнішніх пристроях  здійснюється за допомогою файлових  типів даних. Файли  як тип даних являють собою послідовності однотипних комполнентів з певними засобами до їх доступу та обробки. У мові Сі всі файли розглядаються як послідовності символів (байтів).  Бібліотеки Сі підтримують три рівні  обробки таких файлів: потоковий В/В, В/В нижнього рівня та В/В для консолі та портів. Ми розглянемо тільки потоковий рівень.

ПОТОКОВИЙ В/В

На даному рівні обмін даними між ОП та файлом на ЗП здійснюється побайтно фіксованими порціями – блоками, які формуються і зберігаються в спеціальних системних полях ОП – буферах. При читанні з файлу дані спочатку блоками заносяться в буфер, а потім вже з нього за допомогою функцій В/В передаються  програмі. При запис в файл  функції В/В попередньо заносять дані (побайтно)   в буфер і при його заповненні  весь блок разом передається в файл на ЗП.

Потік – це певний файл разом з засобами буферизації. При роботі з потоком можливі наступні дії:

  1.  відкриття та закриття потоку (функції  fopen(…),  fclose(..));
  2.  В/В : символів, рядків, форматованих даних, порцій даних довільної довжини (функції  getc(…), putc(…), fgets(…), fputs(…), fprintf(…), fscanf(…));
  3.  аналіз помилок операцій В/В;
  4.  керування буферизацією потоку (розмір буферу і т.д.);
  5.  керування буферним покажчиком (індексом потоку) (=поточною позицією в потоці).

Перед тим як розпочати роботу з потоком його необхідно відкрити за допомогою функції

FILE *fopen(char * filename, char *mode).

Функція формує потік з даним файлом і повертає результат у вигляді покажчика на об’єкт типу FILE, який містить   всю інформацію необхідну для роботи з потоком (адресу та розмір буфера, індекс(зсув) поточної позиції в буфері , режим оборобки інформації  і т.д.).  Потік може відкриватись в текстовому  або бінарному режимах , для запису, читання  або для запису і читання інформаціїї. Режим задається  параметром  mode.

В текстовому режимі (він встановлюється за замовчуванням) при читанні пара символів CR(=13), LF(=10=’\n’)  замінюється на один – LF, а при записі відбувається обернена заміна кожного символу LF на пару символів CR, LF.  Ознакою бінарного режиму є буква b. Нпр.,

w+b  – файл відкривається для модифікаціїї, при цьому він попередньо спустошується;

r -  тільки для читання;

w  - тільки для запису (в кінець файлу), при цьому файл попередньо спустошується;

a  - для дозапису в кінець файлу.

r+” – для модифікації існуючого файлу читання та запису ;

a+”   для модифікації  і дозапису в кінець файлу.

Модифікація файлу означає можливість читати та писати в один і той же файл. При переходах від операцій  читання до записів та навпаки повинно бути звернення до функцій:  fflush(…) (=примусовий запис буфера в файл) або   fseek(…) (=призначає нову  поточну позицію в буфері) .

 Нпр.  FILE *fp;

           fp=fopen(“file1.txt”, “a+”); /* відкриття файлу  file1.txt для модифікації і                                    доповнення  */

При відкритті файлу можливі помилкові ситуації. Тоді fopen повертає NULL:

if ((   fp=fopen(“file1.txt”, “a+”)==NULL)

                  {perror(“помилка при відкритті  файлу file1.tx); exit(0);}

 

Коли Сі-програма розпочинає роботу автоматично для неї відкриваються три стандартних потоки:  stdin (для клавіатури ), stdout (для екрану) і stderr (для виведення повідомлень про помилки на екран ).

Функція   int  fclose(FILE *fp)  вивантажує  буфер в файл, звільнює всі автоматично залучені для даного потоку буфери  і перериває зв'язок з файлом. Повертає  EOF  у випадку помилковою ситуації і 0 у супротивному.

int getc(FILE *fp) – повертає наступний символ з потоку або ЕОF, якщо файл закінчився або виникла помилкова ситуація .

int putc( int c, FILE *fp) -  записує символ с в . Повертає с або ЕОF у випадку помилки.

int fgets (char *s, int n, FILE *fp) – читає n-1 символ в рядок s . При появі символу ‘\n достроково закінчує читання. При цьому ‘\n також записується в s.  В кінці рядка  записує ‘\0. Повертає значення  s або NULL  у разі закінчення файлу або виникнення помилкової ситуації.

int fputs (char *s, FILE *fp)  - записує в потік рядок s . Повертає EOF у випадку виникнення помилкової ситуації.

int fseek  (FILE *fp, long  offset, int  pt) – зсуває  буферний покажчик в файлі на  offset   байтів відносно:

    початку файлу     – для  pt=0;

    кінця файлу          -  для  pt=2;                                               

    поточної позиції  -  для  pt=1.

Наступна операція В/В буде виконуватись з позиції, на яку вказує  оновлений  буфернимй покажчик.  Пи помилкових ситуаціях функція повертає -1.

fseek  (fp,   oL, 2) – буферний покажчик – в кінці файлу.

fseek  (fp,   oL, 0)  - буферний покажчик – на початку  файлу.

long ftell  (FILE *fp) – повертає поточне значення  індексу буфера.

Прикл.  

       /* копіювання файлів в  стандартний потік stdout ;

           імена файлів задаються в командному рядку */

#include <stdio.h>

void filecopy(FILE *);

 main (int argc, char *argv[])

{ FILE *fp;

  if (argc==1) /* аргументів немає

                          копіюється стандартний потік stdin */

                       filecopy(stdin)

                 else  while (--argc>0)

                            if ((   fp=fopen(*++argv, “r”)==NULL)

                  {printf(“помилка при відкритті  файлу:%s,  *argv); break;}

                  else { filecopy(fp); fclose(fp);}

}

void filecopy(FILE * fp)

/* копіювання файлу стандартний потік stdout */

{ int c;

 while ((c=getc(fp)!=EOF)

            putc(c,stdout);

}

/* modifмодифікація  файлу.  Відбувається пошук  рядків з префіксом  ‘#’  і копіювання їх в кінці файлу без цього префіксу */

#define MAXLINE  1024

void   modif (char *filename)

{ long begoff , endoff;

  char line[MAXLINE];

  FILE *fp;

  if (( fp=fopen(filename, “w+”)==NULL) return 0;

  if ( fseek(fp,0L,2)== -1) return 0;

   endoff=ftell(fp);

   if ( fseek(fp,0L,0)== -1) return 0;

   for (begoff=0; begoff< endoff; begoff+=strlen(line) )

      { fgets(line, MAXLINE, fp);

         if (line[0]==’#’)

               { if (fseek(fp, 0L,2)== -1) return 0;

                  fputs(line+1, fp);

                   }

         if (fseek(fp, begoff + strlen(line),0)== -1) return 0;  

      }

      fclose(fp);    

                 

}


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

9918. Законодательный уровень информационной безопасности 134.5 KB
  Законодательный уровень информационной безопасности Эта лекция посвящена российскому и зарубежному законодательству в области ИБ и проблемам, которые существуют в настоящее время в российском законодательстве. Что такое законодательный уровень инфор...
9919. Стандарты и спецификации в области информационной без-опасности 229.5 KB
  Стандарты и спецификации в области информационной безопасности Дается обзор международных и национальных стандартов и спецификаций в области ИБ - от Оранжевой книги до ISO 15408. Демонстрируются как сильные, так и слабые стороны этих документов. Оце...
9920. Административный уровень информационной безопасности 69.5 KB
  Административный уровень информационной безопасности Вводятся ключевые понятия - политика безопасности и программа безопасности. Описывается структура соответствующих документов, меры по их разработке и сопровождению. Меры безопасности увязываются с...
9921. Управление рисками в информационной безопасности 60 KB
  Управление рисками Информационная безопасность должна достигаться экономически оправданными мерами. В реферате описывается методика, позволяющая сопоставить возможные потери от нарушений ИБ со стоимостью защитных средств. Основные понятия Управление...
9922. Процедурный уровень информационной безопасности 84.5 KB
  Процедурный уровень информационной безопасности Описываются основные классы мер процедурного уровня. Формулируются принципы, позволяющие обеспечить надежную защиту. Основные классы мер процедурного уровня Мы приступаем к рассмотрению мер безопасност...
9923. Основные программно-технические меры 67 KB
  Основные программно-технические меры Вводится понятие сервиса безопасности. Рассматриваются вопросы архитектурной безопасности, предлагается классификация сервисов. Основные понятия программно-технического уровня информационной безопасности Программ...
9924. Идентификация и аутентификация, управление доступом 141.5 KB
  Идентификация и аутентификация, управление доступом В данной лекции кратко описываются традиционные сервисы безопасности - идентификация и аутентификация, управление доступом. Сервисы безопасности мы будем рассматривать применительно к распреде...
9925. Антивирусная защита информационных технологий 165 KB
  Антивирусная защита информационных технологий Основные угрозы информационной безопасности. Классификация вредоносных программ. Принципы функционирования современной антивирусной защиты, типы и разновидности антивирусных средств. Вряд ли стоит напоми...
9926. Экранирование, анализ защищенности 86 KB
  Экранирование, анализ защищенности Рассматриваются сравнительно новые (развивающиеся с начала 1990-х годов) сервисы безопасности - экранирование и анализ защищенности. Экранирование Основные понятия Формальная постановка задачи экранирования, с...