22943

ФУНКЦІЇ ЯК ТИП ДАНИХ

Лекция

Информатика, кибернетика и программирование

Кожен з таких покажчиків має тип який відповідає типам параметрів та типу значення функції. З ними можна працювати як зі звичайними даними: присвоювати організовувати у вигляді масивів передавати у якості параметрів повертати як значення функції і т. ПОКАЖЧИКИ ФУНКЦІЙ ПОВИННІ БУТИ ЯВНО ОПИСАНІ В ПРОГРАМІ Імя та тип покажчика функції задаються її прототипом або описом.

Русский

2013-08-04

49 KB

0 чел.

ТЕМА: ФУНКЦІЇ ЯК ТИП ДАНИХ

Функції в програмах МП високого  подаються  у вигляді покажчиків на них. Кожен з таких покажчиків має тип, який відповідає типам параметрів та типу  значення функції. Покажчики функцій можуть бути константами та змінними. З ними можна працювати як зі звичайними даними: присвоювати, організовувати  у вигляді масивів, передавати у якості параметрів, повертати як значення функції  і т.п.

 ПОКАЖЧИКИ ФУНКЦІЙ  ПОВИННІ  БУТИ ЯВНО ОПИСАНІ В ПРОГРАМІ !!!

Імя та тип покажчика функції задаються її прототипом або описом.

ПРОТОТИП (ОПИС) ФУНКЦІЇ ПОВИННІ ПЕРЕДУВАТИ ПЕРШОМУ ВИКЛИКУ ФУНКЦІЇ В ПРОГРАМІ !!!

В прототипі  константного покажчика функції фіксується  його ім’я, якому відповідає певна фіксованого адреса машинного коду, що реалізує  функцію. Дана адреса не може бути змінена в подальшому в програмі, оскільки рівень доступу до неї, як і до будь-якої іншої константи,   виключно  для читання..  

Нпр.,

1) прототип стандартної функції sin(x)  має вигляд:

                             double sin(double);

Ім’я   покажчика – sin. Його тип  -.

2) прототип стандартної функції gets:

                            char *fgets(char *, int,  FILE *);

Ім’я   покажчика – fgets. Його тип  - 

Прототипи стандартних функцій не потрібно задавати в програмі, вони  знаходяться в бібліотеках загаловочних файлів з розширенням  .h.  (Перший прототип знаходиться в бібліотеці <math.h>,  другий в - <stdio.h>. ) Необхідно просто включити ці файли за допомогою директиви  #include!!!

Загальний вигляд прототипу константного покажчика функції:

<тип_значення>  < iм’я_конст_покажчика_функції>(<параметр>{,<параметр>}) ;

Нпр.,  void sort(double *x, int n);  /* функція не повертає значення */

           long f(void);  /* константний покажчик функції з порожнім списком параметрів, стандарт ANSI */

           long g();  /* функція з порожнім списком параметрів */

Загальний вигляд прототипу покажчика функції:

<тип_значення>  < (*iм’я_покажчика_функції>) (<параметр>{,<параметр>}) ;

Нпр.,   long (*f1)(void);  /* прототип цілої функції  f1  без параметрів */

           long (*f2)(void)=f;  /* прототип  цілої функції  f2 без параметрів p з                                       ініціалізацією */

Виклик функції:

<виклик функції>::=< iм’я_конст_покажчика_функції>(<параметр>{,<параметр>}) || < (*iм’я_покажчика_функції>)(<параметр>{,<параметр>})

Нпр.,

           printf(“%f”, sin(x+y)); /* виклик стандартних функцій printf, sin  */

          f();                                    /* виклик  функції  f */

          (*f2)();                               /* виклик  функції за покажчиком на неї   f2 */

         f2();                        /* прямий виклик  функції за покажчиком на неї   f2 */

Покажчики функцій як параметри функцій

Покажчики функцій можуть використовуватись як параметри інших функцій.

Прикл. Обчислити наближене значення інтеграла

/* прототип функції для обчислення інтеграла методом прямокутників */

double integral ( double (*f)(double), double a, double b, int n);

 

#include <math.h>

#include <stdio.h>

/* опис підінтегральної функції  */

double f1(double x)

{return exp(-x*x);}

main(void)

{ printf(“\n integral=%f”, integral(f1,-1.0,1.0,100));

}

double integral ( double (*f)(double), double a, double b, int n)

  { int i;

     double h,s;

     for ( i=0, h=(b-a)/n, s=0; i<n; i++)  s+=f(a+i*h);

      return s*h;

 }

Покажчики функцій як результати функцій

Прикл. Організація меню. Нехай в програмі потрібно організувати на вибір виконання кількох варіантів дій, кожна з яких представлена певною функцією і вибирається на підставі аналізу вхідної інформації. Подібне меню можна оформити у вигляді функції з порожнім списком параметрів, яка аналізуючи отриману з вхідного потоку інформацію, повертає як результат адресу функції для відповідного варіанту дій. Нехай маємо 2 варіанти дій, які задаються функціями f1 та f2 з прототипами

int f1(void);

int f2(void);

Функція для реалізації меню має прототип:

int (*menu(void))(void);

та опис:

#include <stdio.h>

int f1(void)

{return 1;

}

int f2(void)

{return 2;

}

int (*menu(void))(void)

{ int choice;

  printf(“Pick the menu item (1 or 2), pls:”);

  scanf(“%d”,&choice);

   switch (choice)

   {  case 1: return f1;

      case 2:  return f2;

       default: return NULL;

}

void main(void)

{ int (*r) (void); /* опис покажчика на цілі функції з порожнім списком параметрів*/

 while (1)

  { r=menu();/* виклик меню  */

     if (!r) {   printf(“ \n The End”);  return;}

     printf(“\t%d”, r());

}

Масив покажчиків на функції.

Пркл.,

 /*Ініціалізований масив покажчиків на функції */

     int (*menu_items[])(void)={f1,f2,…,fn}; 

Функції зі змінною кількістю параметрів:

<тип> <імя_функції> (<список_явних_параметрів>, …)

Кількість і тип явних параметрів фіксовані і відомі до компіляції! Механізми  для визначення кількості неявних параметрів:

  1.  є стопер ( нпр, явно передається їх  кількість (як для динамічного масиву) або відоме унікальне значення останнього параметру);
  2.  передається фактична кількість параметрів (напркл., в printf (….)).

Визначення типу неявних параметрів і перехід від одного до іншого параметру  здійснюється за допомогою покажчиків.

Прикл. 1)  /* знаходження суми своїх параметрів */

 long suma(int n,…)

{ int *p=&n; /* адреса списку  параметрів */

  long total=0;

  for (; k;k--) total+=*(++p);

 return total;

}

main ()

{printf(“\n %ld”, suma(2,4,6));

}

  1.  /* знаходження добутку своїх параметрів, список закінчується 0.0 */

     

 double prod (double arg,…)

{ double prod1=1.0;

double *p=&arg; /* адреса списку  параметрів */

  long total=0;

if (*p==0) return 0.0;

for (; *p; p++)

  prod1*=*p;

 return prod1;

}

main ()

{printf(“\n %f”, prod(1.1, 2.0, 3.3, 5.1,0.0));

}

 Є спеціальні макроси для роботи з функціями зі змінною кількістю параметрів – <stdarg.h>.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

5177. Закон гомологических рядов 37.5 KB
  Закон гомологических рядов Обработка обширного материала наблюдений и опытов, детальное исследование изменчивости многочисленных линнеевских видов (линнеонов), огромное количество новых фактов, полученных главным образом при изучении культурных раст...
5178. Генетика бактерий. Особенности морфологической организации ядерного аппарата бактерий 67 KB
  Генетика бактерий На модели бактерий и вирусов были открыты все основные закономерности генетики. 1.Особенности морфологической организации ядерного аппарата бактерий: - не имеет ядерной мембраны, ядрышка, носит название нуклеоид - носителем ...
5179. Основы генетики 92.5 KB
  Основы генетики. Генетика - наука о наследственности и изменчивости. Наследственность - это свойство дочерних организмов быть похожими на своих родителей морфологическими, физиологическими, биохимическими и другими признаками и особенностями...
5180. Характеристика генетического аппарата бактерий 4.97 MB
  Характеристика генетического аппарата бактерий Организация генома. Генетический аппарат бактерий представлен бактериальной хромосомой, внехромосомными факторами наследственности - плазмидами, а также входящими в их состав мобильными генетическ...
5181. Генетика и биополитический конфликт в 20 веке. Евгеника 50.5 KB
  Евгеника В 1883 году англичанин Фрэнсис Гальтон – кузен Чарльза Дарвина - заложил основы евгеники. Он считал, что большинство признаков у человека являются наследственными, и их можно улучшить путём контролируемых браков. В позитивной гене...
5182. Генетика и человек 241.5 KB
  Почему люди интересуются генетикой? Люди интересуются генетикой давно, правда, не всегда они называли вопросы наследования определенных признаков генетикой. Проще говоря, издревле человека интересовало, почему дети, как правило, похожи на своих роди...
5183. Генетика и эволюция. строение митотической хромосомы. Типы хромосом... 228.5 KB
  Строение митотической хромосомы. Типы хромосом, их число, размер. Кариотип и гиограмма. Хромосомы человека. Денверская классификация хромосом человека. В области первичной перетяжки располагается центромера – это пластинчатая структура, имею...
5185. Моногібридне та аналізуюче схрещування. Дигібридне схрещування. Інші лабораторні роботи 669.3 KB
  Моногібридне та аналізуюче схрещування. Дигібридне схрещування. Полігібридне схрещування. Взаємодія алельних генів. Взаємодія неалельних генів. Генетика статі. Успадкування ознак зчеплених зі статтю...