22950

Облік розрахунків з дебіторами

Лекция

Бухгалтерский учет и финансовый аудит

Види дебіторської заборгованості та облік рахунків до одержання. Облік наданих знижок, повернення товарів і податку на додану вартість. Методика розрахунку сумнівної дебіторської заборгованості. Облік векселів до одержання.

Украинкский

2014-10-11

79 KB

4 чел.

ТЕМА № 4. Облік розрахунків з дебіторами

План

  1.  Види дебіторської заборгованості та облік рахунків до одержання.
  2.  Облік наданих знижок, повернення товарів і податку на додану вартість.
  3.  Методика розрахунку сумнівної дебіторської заборгованості.
  4.  Облік векселів до одержання.

1. ВИДИ ДЕБІТОРСЬКОЇ ЗАБОРГОВАНОСТІ ТА ОБЛІК РАХУНКІВ ДО ОДЕРЖАННЯ

 Дебіторська заборгованість – це заборгованість інших підприємств та осіб нашому підприємству. Вона поділяється на такі види:

  1.  Рахунки до одержання. Це заборгованість клієнтів (покупців) за дані послуги. Тому таку заборгованість ще називають торговою заборгованістю. Підприємство здебільшого сподівається одержати заборгованість по рахунках днів за 30-60. До цієї заборгованості належить також заборгованість по кредитних картках.
  2.  Векселі до одержання. Вексель – це платіжний і кредитний інструмент. Вексельна заборгованість головним чином може поширюватись на період 60-90 днів і більше. При цьому дебітор сплачує підприємству ще й відсотки за користування кредитом.
  3.  Інша дебіторська заборгованість. Це так звана неторгова заборгованість. Сюди входить заборгованість дебіторів по відсотках, аванси, видані службовцям фірми, заборгованість внаслідок переплати податків, заборгованість інших осіб.

Облік рахунків до одержання (розрахунків з клієнтами, покупцями) пов’язаний з реалізацією продукції, товарів, послуг. За міжнародними стандартами моментом реалізації і визнання доходів від реалізації є момент відвантаження товарів (продукції) і виставлення платіжних документів на адресу покупця. Саме в цей момент і виникає дебіторська заборгованість, яка відображається на відповідних рахунках.

Приклад. Компанія “Н” відвантажила компанії “К” за договірною ціною продукції на 5000 дол. Рахунок-фактуру датовано 1.07.04. В обліку компанії “Н” буде здійснено такий бухгалтерський запис:

1.07.04

Д-т рах. “Рахунки до одержання”    5000

К-т рах. “Доходи від реалізації”    5000

20 липня 2004 р. компанія “К” повністю оплатила рахунок-фактуру. Гроші надійшли на розрахунковий рахунок компанії “Н” в банку.

20.07.04

Д-т рах. “Грошові кошти”     5000

К-т рах. “Рахунки до одержання”    5000

Важливим питанням є оцінка дебіторської заборгованості для відображення її в балансі підприємства. Загальноприйнятим правилом є те, що дебіторська заборгованість повинна відображатись в балансі за чистою реалізаційною вартістю, тобто за реальною сумою заборгованості, яку підприємство може одержати. Інакше кажучи, чиста реалізаційна вартість – це сума дебіторської заборгованості мінус сумнівні борги, для яких створюється відповідний резерв.

Наприклад, на кінець року дебіторська заборгованість становить 21500 дол. За оцінкою підприємства, сума сумнівної заборгованості клієнтів сягає 2500 дол. В балансі дебіторську заборгованість буде відображено так:

Рахунки до одержання    

(дебіторська заборгованість):     21500

Резерв для сумнівних боргів (-)    2500

Чиста дебіторська заборгованість    19000

Отже, до валюти балансу зараховується чиста реалізаційна вартість дебіторської заборгованості, а саме 19000 дол.

2. ОБЛІК НАДАНИХ ЗНИЖОК, ПОВЕРНЕННЯ ТОВАРІВ ТА ПОДАТКУ НА ДОБАВЛЕНУ ВАРТІСТЬ

На розрахунки з дебіторами та методикою відображення обліку впливають знижки з ціни, що їх надають клієнтові, повернення товарів та податок на добавлену вартість. При цьому в різних країнах існують певні особливості їх відображення.

Знижки діляться на дві групи:

  1.  Комерційні знижки.

– знижки з договірної ціни за певну невідповідність товарів (продукції) встановленим параметрам чи якості (дефекти);

  •  знижки, що надаються з урахуванням величини купівлі (у % до ціни);
  •  знижки, що надаються клієнтові за сукупністю торговельних операцій (обсягу купівлі) за звітний період.
  1.  Розрахункові знижки. Надаються клієнтові за прискорення оплати заборгованості, за дострокову оплату.

В США для обліку повернення товарів та деяких комерційних знижок використовують рахунок “Повернення товарів і знижки”. Для обліку реалізаційних (розрахункових) знижок передбачено рахунок “Реалізаційні знижки”.

Приклад. Компанія “Н” 1.07.04 реалізувала в кредит компаній “К” товарів на суму 5200 дол. Реалізація здійснюється на умовах 2/10. Це означає, що компанія “К” (покупець) може одержати знижку 2% від вартості товару, якщо вона оплатить рахунок-фактуру не пізніше, ніж за 10 днів. Ця умова зазначається безпосередньо в рахунку-фактурі. 5.07.04 покупець повернув частину товарів на суму 200 дол. 11.07.04 компанія “К” оплатила рахунок на залишок заборгованості.

Операції відображаються в обліку так:

1.07.04 р. На основі рахунку-фактури відображається реалізація товарів у кредит за договірними цінами:

Д-т рах. “Рахунки до одержання”     5200

К-т рах. “Доходи від реалізації”     5200

5.07.04 р. Відображається в обліку повернення товарів покупцем:

Д-т рах. “Повернення товарів і знижки”    200

К-т рах. “Рахунки до одержання”     200

11.07.04 р. Відображення в обліку одержання грошей за реалізовані товари. Компанія “К” виконала умови розрахунків, перерахувавши гроші за 10 днів. А тому вона одержує знижки 2%. Сума знижки буде:

($5200 - $200) × 2% = $100

Д-т рах. “Грошові кошти”      4900

Д-т рах. “Реалізаційні знижки”     100

К-т рах. “Рахунки до одержання”     5000

Рахунки “Повернення товарів і знижки” та “Реалізаційні знижки” активними, регулюючими. Вони регулюють рахунок “Доход від реалізації”, який ще має назву “Продаж”.

Виходячи з наведених операцій, визначимо суму чистого продажу (доходу від реалізації), дол.:

Доход від реалізації       5200

Повернення товарів (-)       200

Реалізаційні знижки (-)       100

Чистий продаж        4900

У західноєвропейських країнах повернення товарів клієнтами відображається безпосередньо на зменшенні доходів від реалізації. В разі повернення товарів складається така бухгалтерська проводка:

Д-т рах. “Доход від реалізації (або “Продаж”)

К-т рах. “Рахунки до одержання” (або “Клієнти”).

При реалізації продукції клієнтам надаються і комерційні і розрахункові знижки – як при виписці рахунків-фактур, так і після відображення в обліку процесу реалізації.

При наданні клієнтам комерційної знижки, яка вказується безпосередньо при виписці рахунку-фактури, на рахунку “Доходи від реалізації” відображається договірна ціна реалізації за мінусом комерційної знижки.

Розрахункові знижки показуються в обліку, як фінансові витрати (“Розрахункові і знижки надані”).

Знижки можуть надаватись покупцям після того, як реалізацію було відображено в обліку по основному рахунку. Такі знижки надаються пізніше спеціальним повідомленням.

Для обліку комерційних знижок у цьому разі застосовують рахунок “Комерційні знижки, надані підприємством”. Це активний, регулюючий контрпасивний рахунок до рахунку “Доходи від реалізації”.

Наприкінці звітного періоду рахунок “Комерційні знижки надані” закривається за рахунок зменшення доходу від реалізації.

Д-т рах. “Доходи від реалізації”    12000

К-т рах. “Комерційні знижки надані”   12000

Надання розрахункової знижки пізніше – фінансові витрати для підприємства.

Податок на додану вартість (ПДВ) – непрямий податок, який встановлюється державою у відсотках до ціни реалізації продукції, товарів чи послуг. У Франції застосовують три рівні ставок податку на додану вартість:

  •  Нормальна ставка – 18,6%.
  •  Знижена ставка – 5,5%.
  •  Підвищена ставка – 22,0%.

Слід розрізняти ПДВ, що стягується для сплати державі. ПДВ, що відшкодовується державою, та суму ПДВ, що підлягає сплаті в бюджет. ПДВ, що стягується для сплати державі, нараховується на продукцію, товари та послуги, які реалізуються підприємством. ПДВ, що відшкодовується державою, нараховується на матеріальні цінності (матеріально-виробничі запаси, основні засоби тощо), придбані підприємством сторонніми організаціями. Різниця між ними повинна перераховуватися в бюджет.

Розрахунки щодо податку на додану вартість здійснюються на рахунку “Розрахунки з бюджетом”, субрахунок “Розрахунок з бюджетом щодо ПДВ”.

Слід зазначити, що податок на додану вартість, який сплачується клієнтами, не є доходом від реалізації і не повинен, як свідчить міжнародна практика, відображатися на рахунку “Доходи від реалізації”. Якщо підприємство реалізувало продукції, наприклад, на 1000 дол. при ставці ПДВ 18,6%, то цю операцію буде відображено в обліку такою бухгалтерською проводкою, дол.:

Д-т рах. “Рахунки до одержання”     1186

К-т рах. “Розрахунки з бюджетом (ПДВ)”    186

К-т рах. “Доход від реалізації”     1000

Якщо підприємство за договірною ціною придбано матеріалів на суму 500 дол. плюс ПДВ 18,6%, то в обліку буде зроблено такий запис:

Д-т рах. “Витрати на купівлю (або Складські запаси)  500

Д-т рах. “Розрахунки з бюджетом (ПДВ)”    93

К-т рах. “Рахунки до оплати (постачальника)”   593

  1.  МЕТОДИКА РОЗРАХУНКУ ТА ОБЛІК

СУМНІВНОЇ ДЕБІТОРСЬКОЇ ЗАБОРГОВАНОСТІ

Сумнівна або безнадійна дебіторська заборгованість – це заборгованість, яка не може бути погашена через неплатоспроможність боржника.

З іншого боку, безнадійну дебіторську заборгованість клієнтів за реалізовану їм продукцію вже було відображено у складі доходів підприємства (за методом нарахування), вона вплинула на збільшення прибутків і податку на прибуток. Отже, необхідно мати механізм регулювання цього явища,  який би дозволив списання такої заборгованості на зменшення прибутків або на збільшення витрат. У міжнародній практиці заведено списувати їх на витрати підприємства. При цьому може бути пряме списання, або списання через створення резерву для сумнівних боргів. Перевага надається другому методові.

Згідно з принципом обережності, підприємство повинне наприкінці року визначити суму безнадійних боргів і створити резерв для їх погашення за рахунок витрат поточного року. Але постає питання – як визначити суму безнадійного дебіторського боргу?

Найточнішим, але достатньо трудомістким, є метод визначення сумнівних (безнадійних) боргів по кожному клієнтові (дебіторові) на основі вивчення фінансового стану та платоспроможності.

Приклад. Клієнт “Б” винен нашому підприємству 8000 дол. Підприємство оцінює його як неплатоспроможного на 60%. Отже, очікувані втрати становлять 4800 дол. ($8000 × 60%).

Наприкінці року підприємство створює резерв для сумнівних боргів з віднесенням його на витрати по елементу “Витрати по сумнівних боргах”.

Д-т рах. “Витрати по сумнівних боргах”    4800

К-т рах. “Резерв для сумнівних боргів”    4800

Списання безнадійного боргу відбудеться наступного року. Припустимо, що суму безнадійного боргу було визначено точно і клієнт перерахував на розрахунковий рахунок підприємства 3200 дол. Решту заборгованості підприємство списує за рахунок створеного резерву:

Д-т рах. “Грошові кошти” (або “Рахунок в банку”)  3200

Д-т рах. “Резерв для сумнівних боргів”    4800

К-т рах. “Розрахунки з клієнтами

(або “Рахунки з клієнтами)      8000

Може статись, що клієнт перерахує більшу суму, то для цього використовується рахунок “Доходи від анульованих резервів”. У прикладі будуть:

1) Відображається надходження грошей від клієнта з одночасним списанням суми безнадійного боргу:

Д-т рах. “Грошові кошти”      5000

Д-т рах. “Резерв для сумнівних боргів”    3000

К-т рах. “Розрахунки з клієнтами”     8000

2) Анулюється необґрунтовано нарахована сума резерву для сумнівних боргів: ($4800 - $3000).

Д-т рах. “Резерв для сумнівних боргів”    1800

К-т рах. “Доходи від анульованих резервів”   1800

В разі, якщо резерву виявилось недостатньо для списання сумнівних боргів його донараховують.

Така методика визначення і обліку сумнівної дебіторської заборгованості має достатньо широке застосування в західноєвропейських країнах. Проте в багатьох країнах, особливо в США, Великобританії, Канаді та інших, знаходять застосування менш трудомісткі методи визначення і обліку безнадійних боргів дебіторів. Такими методика є визначення суми безнадійних боргів дебіторів. Такими методами є визначення суми безнадійних боргів, виходячи: 1) з даних про прибутки та збитки; 2) з даних бухгалтерського балансу.

Визначення безнадійних боргів на підставі інформації звіту

про прибутки та збитки

За цим методом сума безнадійних боргів розраховується із застосуванням певного відсотка від обсягу продажу в кредит. При цьому відсоток визначається як середня величина відсотків безнадійних боргів до обсягу продажу не менш, ніж за три роки.

При цьому методі залишок на кінець року по рахунку “Резерв для сумнівних боргів” не береться до уваги, тому що він відноситься до минулих років.

Визначення безнадійних боргів на підставі інформації балансу

Основою цього методу є розрахунок відсотків від суми дебіторської заборгованості. При цьому відсоток визначається як середня величина відсотків не погашеної дебіторської заборгованості не менш ніж за три минулі роки.

Цей розрахунок стосується всієї дебіторської заборгованості. Тому береться до уваги залишок резерву на кінець року.

Спосіб визначення суми безнадійних боргів на основі періодизації дебіторської заборгованості розраховується так, із збільшенням прострочених днів оплати суттєво зростає відсоток неоплачених рахунків.

Покупець

Кількість прострочених днів оплати

0

1-30

31-60

6190

Більше 90

Процент неоплачених рахунків, виходячи з минулого досвіду

2%

5%

10%

25%

40%

  1.  ОБЛІК ВЕКСЕЛІВ ДО ОДЕРЖАННЯ

В розрахунках між підприємством та його дебіторами можуть застосовуватись векселі.

Вексель – це безумовне зобов’язання клієнта заплатити певну суму грошей на вимогу або в зазначений час. Дата оплати вказується на векселі у вигляді напису конкретної дати, або кількості місяців з дати оформлення векселя, або кількості днів з дати оформлення векселя. В будь-якому разі підприємство мусить визначити точну дату оплати векселя, що важливо для контролю.

Клієнт здебільшого сплачує по векселю відсотки за відсотковою ставкою з розрахунку на рік. Сума відсотків по векселю визначається за формулою:

Сума відсотків = Номінал векселя (сума) ×

× Відсоткову ставку × Строк векселя

Таким чином, в суму погашення векселя входить номінальна вартість векселя та відсотки по векселю.

Приклад. 1.07.04 від покупця “К” одержано вексель під 12% річних строком на 3 місяці суму 10000 дол. в покриття дебіторської заборгованості. Строк погашення (оплати) векселя 1.10.04.

1.07.04. Відображається в обліку одержаний від клієнта вексель:

Д-т рах. “Векселі одержані”      10000

К-т рах. “Рахунки до одержання”

(або “Розрахунки з клієнтами”)     10000

Розрахуємо відсотки по векселю за весь період:

$10000 x 12% x 3/12 = $300

Cума погашення векселя становить:

$10000 + $300 = $10300

1.10.04 покупець (клієнт) оплатив номінальну вартість векселя і відсотки:

Д-т рах. “Грошові кошти”      10300

К-т рах. “Векселі одержані”      10000

К-т рах. “Доходи по відсотках” (або “Фінансові доходи”) 300

Якщо вексель не оплачено у встановлений строк, то вважається, що векселедавач відмовився від його оплати. Припустимо, що покупець “К” відмовився сплатити по векселю гроші 1 жовтня або просто не сплатив його вчасно. В цьому разі слід зробити таку бухгалтерську проводку:

1.10.04

Д-т рах. “Рахунки до одержання”     10300

К-т рах. “Векселі одержані”      10000

К-т рах. “Доходи по відсотках”     300

Як бачимо, цією проводкою відновлюється дебіторська заборгованість, збільшена на суму відсотків по векселю. Водночас відображаються доходи по відсотках, які повинен сплатити покупець.


КЛЮЧОВІ ПОНЯТТЯ (ГЛОСАРІЙ)

Безнадійна дебіторська заборгованість – заборгованість може бути погашена через неплатоспроможність боржника.

Вексель – безумовне зобов’язання боржника заплатити повну суму грошей на вимогу або в зазначений час.

Дебіторська заборгованість – заборгованість інших фізичних та юридичних осіб даному підприємству, установі, організації.

Дисконт – знижки з ціни товару, надана покупцеві.

Періодизація дебіторської заборгованості – метод аналізу розрахунків заборгованості клієнтів за кількістю прострочених днів оплати.

Податок на добавлену вартість – непрямий податок, що встановлюється у відсотках до реалізованої продукції та послуг.

Рахунки на одержання – заборгованість клієнтів (покупців) на реалізовану їм готову продукцію чи товари, за виконання роботи або за надані послуги.

Ставка дисконту – відсоткова ставка, яка використовується для дисконтування.

Чиста реалізаційна вартість – реальна сума дебіторської заборгованості, яку підприємство може одержати в грошах, тобто сума дебіторської заборгованості за мінусом сумнівних боргів.

КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ

  1.  Визначення та склад дебіторської заборгованості.
  2.  Як оцінюється дебіторська заборгованість для відображення її в банку?
  3.  Загальна методика обліку рахунків до одержання.
  4.  Суть та методика обліку знижок, наданих підприємством покупцеві.
  5.  Суть та методика обліку податку на добавлену вартість.
  6.  Дайте визначення сумнівної (безнадійної) дебіторської заборгованості.
  7.  Методи обліку створення резерву для сумнівних боргів та списання безнадійної заборгованості.
  8.  Дайте визначення векселя та вкажіть його призначення в розрахунках з дебіторами.
  9.  Методика визначення відсотків по векселю та облік розрахунків ....
  10.  Методика обліку дисконтованих векселів.

НАВЧАЛЬНІ ЗАВДАННЯ

Завдання 1. Корпорація „Д” має заборгованість клієнта „Е” у сумі  $8300. 31 грудня 200__ р. корпорація оцінила цього дебітора як неплатоспроможного на 100% та здійснила пряме списання дебіторської заборгованості. Проте 31 лютого 200__ р. дебітор знайшов можливість відшкодувати $5300. Гроші надійшли на рахунок корпорації.

Завдання 2. Дебіторська заборгованість корпорації „Ж” на кінець року становить $48000. Несплати за попередні три роки становлять: 6%, 4%, 8%. 31 грудня 200__ р. нараховано резерв сумнівних боргів з врахуванням залишку резерву у розмірі $400. У березні наступного року списано за рахунок резерву сумнівний борг у сумі $1500.

Завдання 3. Обсяг продаж корпорації „З” за завітний період становить $700000. Розмір несплат за попередні три роки становить відповідно 6%, 8%, 7%. 31 грудня 200__ р. нараховано резерв сумнівних боргів. 15 березня 200__ р. один з клієнтів, що збанкрутував, надіслав в остаточний розрахунок $8000 з загальної суми боргу у $10000.

Завдання 4. Заборгованість покупця корпорації „І” становить $60000. В кінці звітного періоду корпорація оцінила свого клієнта як неплатоспроможного на 40% і створила резерв на знецінення рахунку клієнта. Через 3 місяця клієнт перерахував корпорації $30000. Решту заборгованості клієнтів корпорація списала на рахунок створеного резерву.

PAGE  59


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

68396. Критерий разложимости функции в ряд Тейлора 450 KB
  Возникает вопрос, справедливо ли обратное утверждение? Пусть функция бесконечно дифференцируема на интервале. Мы можем формально построить для нее ряд Тейлора. Но пока мы не знаем, будет ли наша функция суммой этого ряда, т.е. будет ли построенный ряд Тейлора сходиться к нашей функции на интервале...
68398. Теплопередача через однослойную цилиндрическую стенку (Г.У. 3-го рода) 218.5 KB
  Плотность теплового потока на внутренней и наружной поверхности оболочки определяется следующими формулами - коэффициент теплопередачи отнесенный к внутренней поверхности цилиндрической оболочки. На практике часто встречаются оболочки толщина стенок которых мала по сравнению с внешним диаметром.
68399. Измерение технологических параметров 396 KB
  Первичный преобразователь датчик сенсор наиболее многочисленная группа преобразователей предназначенных для измерения состояния окружающей среды и диагностики. Для оценки количественного значения температуры используют температурные шкалы имеющие начало отсчета ноль...
68400. Типы интенсификации теплопередачи 97.5 KB
  Снижение термического сопротивления всегда ведет к увеличению, однако этот путь не всегда возможен т.к. толщина стенки и материал из которого она изготовлена часто диктуется соображениями стойкости. Однако не следует забывать о этом способе интенсификации при эксплуатации...
68402. Элементарные измерительные преобразователи 153 KB
  Однако элементарные преобразователи и измерительные приборы обычно не обеспечивают требуемых метрологических характеристик преобразования: малой погрешности стабильности линейности чувствительности а также достаточной мощности выходного сигнала.
68403. Промежуточные (вторичные, нормирующие) преобразователи 145.5 KB
  Метод уравновешивающего преобразования характеризуется тем что в приборах используется две цепи преобразования: прямая и обратная роли которых резко отличаются. Цепь прямого преобразования служит для обнаружения степени неравновесия.
68404. Автоматические регуляторы 562 KB
  Регулирующее воздействие формируется в зависимости от заданного значения величины регулируемого параметра Регулирующее воздействие формируется в результате автоматического поиска т. Недостаток: сложность принципиальной электрической схемы регулирования что предъявляет повышенные требования...