22954

Продовжимо Елінізм

Лекция

История и СИД

Людина гріховна лише бог безгрішний. Філософ має бути моральним проповідником волі Бога. В цей час провідна роль в культурі належала церкві філософія розглядалась як служниця богословя теологія. Філософія галузь яка веде до більш високого знання богословя.

Украинкский

2013-08-04

55.5 KB

0 чел.

PAGE  4

Продовжимо Елінізм

За Епікура мета щасливого життя - це спокій духу і здоров’я тіла. Головне в житті - це не насолоди, а уникнення страждань. Людина повинна вести замкнений образ життя для досягення мети, не займатися суспільним життям, політикою, а займатися духовним розвитком. Ці моменти Епікур виражає головними поняттями етики:

Евдемонізм - відсутність страждань.

Атараксія - спокій духу.

Вони досягаються тим, що людина уникає всього того, що несе їх незадоволення і прагне до задоволення. Треба вгамувати залежність від пристрастей і бажань. Епікурейці послідовники. Хоч їх так і звуть, але вони викривили його ідеї. Вони кажуть не про духовні насолоди, а тілесні насолоди. Це називається Єданізм.

Ще одна школа цього періоду: Стоїцизм. Зенон(інший), Сенека, Посейдон, Епіктет, Марк Аврелій. Ця школа була скерована на те, щоб лікувати моральні хвороби людини, виховувати доброчесність. Зенон(фундатор) арендував приміщення для учнів, називається Стоя. Головний умонастрій стої - це почуття невизначеності, непевності людського існування, якому загрожує ворожий зовнішній світ. Але на відзнаку від Епікурейців вони вважали, що людина має займатися суспільними справами. Багато проблем, схожих з християнською філософією. Почали говорити про совість, волю людини, про провину, греховність людини. Основні етичні поняття, які потім розвивалися в Християнській філософії. Людина гріховна, лише бог безгрішний. Ідея: Усі люди рівні від народження перед долею і природою. Цінність людини полягає в доброчесності. Стоїки казали про те, що прогрес людства можливий, а основною цінністю є любов до ближнього. В нашому світі все мінливе. Філософ має бути моральним проповідником волі Бога. Презирство до страждань, небезпеки, смерті. Чого хвилюватися за життя і добробут, адже буде так, як повинно бути. Так досягається внутрішня свобода людини.

Школа Скептицизму. Увага на теорії пізнання. Скептик - це людина, що виражає сумнів. В Античній філософії були розвинуті ідеї про мінливість світ, немає істинного знання з яким погоджувались усі, але кожний повинен знати - його думка це тільки набір уявлень і сказати про істинність уявлень неможливо. Далі послідовники скептиків розробили 15 троп(аргументів) які доводять неможливість істинного знання. Вони перщі поставили питання про можливості і межі нашого пізнання.

Школа Циніків(від слова Каніс - собака). (4ст до н.е - 6ст. н.е.). Антісфен, Діоген. В наш час цинік - це людина, яка демонструє неповагу до загальноприйнятих норм поведінки і цінностей. Це вчення виникдло середлюдей, які вважали, що їх несправедливо ображає державний устрій. Життєвим ідеалом циніків була свобода від божествених законів. Людина повинна повернутися до існвання в природних умовах, без культури, ближче до тварини і природи. Потрібне просте примітивне існування з простими потребами, ідеалом був Геракл. Культура веде до виродження, а культура до рабства. Висновок: Цинізм - це одна з перших спроб філософії соціального протесту, прти законів суспільства, які вважаються несправедливими.

Закінчили античну філософію!!

Далі переходимо до наступного періоду

Філософія Середньовіччня, Відродження, Нового часу.

План

1. Особливості розвитку Середньовічної філософії (1ст. - 14ст.)

2. Головні ідеї філософії Відродження (14ст. - 16ст.)

3. Загальні уявлення про філософію Нового часу (17ст. - половина 19ст.)

Отже, головна особливість Середньовічної філософії - це її тісна співвідносність з проблемами релігії. Ця філософія розвивається з урахуванням християнських догм. Під філососфією тоді розуміли "наука". В цей час провідна роль в культурі належала церкві, філософія розглядалась як служниця богословя (теологія). Філософія - галузь, яка веде до більш високого знання, богословя. Більшість філософів - представники духовенства. Таке наближення філософії до регілії називається сакралізацією (сакральний - священний) філософії. Варвари, які зруйнували Рим були набагато нижчі за Римлян. І після їх зруйнування центр культури перемістився в Арабський світ. А там усі неписьменні. Тільки островки знань зберігались в монастирях, школах, університетах. Ці занння були повязані з церквою. Звідси таке зближення.

Середньовічна поділається за етапи:

1. Патристика (1ст.-8ст.). Патер - батько. Представники періоду: Валисій Великий, Августін Блаженний, Григорій Елійський, Перкуріан. Роглядали філософські проблеми тільки у звязку з християнством. В цей час одночасно виникає християнство, а ще існує останнє століття Римської ери, язичницька філософія, яка критикувала християнську віру. Перед батьками була проблема, як відповідати на критику збоку Римської філософії. Батьки зробили блискучий хід. Вони взяли на озброєння зброю ворогів. Вони вирішили обгрунтовувати християнство а допомогою розуму. Це дало початок християнській філософії. Найважливіші проблеми Патристики:

- тринітарна проблема, проблема сутності бога, його троїчності.

- відносини віри і розуму, християнства і античної язичницької філософії.

- розуміння історії, як руху до певної кінцевої мети, до граду Божого.

- розгляд свободи людини, як можливість вибору між пасінням душі і загибеллю її.

- походження зла в світі, чому зло терпить бог, та ін.

Патристика розвивалась під переважним впливом ідей Платона. Період патристики - християнська філософія досягає істини через вивчення змісту біблії.

Ери дослідження біблії (типа, хз на самом деле как):

1.Філон Александрійський - біблія має два смисли. Екзотеричний (поверхневий, буквальний), Езотеричний (таємний, можна зрозуміти через алегорії).

2.Ранній етап: Епологетика. Захист від античної філософської критики. Апологети: Юстиніан.

3.Климент Александрійський - гармонія віри і розуму, розум має підкорятися вірі.

4.Оріген Александрійський - вчення про бога, його іпостасі, висунув ідеї створення світу з нічого.

5.Тертоліан - в християнській вірі є готові істини, але починаючи з 2ст. в християнстві виникають єресі, викривлення християнства: аріанство, маніхейство, гностизизм. Вони казали, що світ лежить у злі, бо божество, що створило цей світ зле. Є потойбічний справжній світ в який хотілося б увійти, але зможуть лише ті, які мають знання.

6. Августін Блаженний - (4ст.-5ст. до н.е.) головний представник Патристики - логічно обгрунтувати Бога. Ввів принцип креационізму, бог створив світ з нічого. Заперечував свободу волі людини, фаталізм, все в житті заплановано, ніякої свободи не може бути. Він створив концепцію лінійного розвитку людської історії (якщо лінія - це є початок, створення людини, є мета і є страшний суд). Створив також концепцію часу (дуже цікава).

Основні ідеї Патристики:

Теоцентризм - джерелом всього є Бог.

Креоціонізм - Бог створив світ з нічого.

Персоналізм - людина образ і подоба Бога.

Провіденціалізм - усі править Бог, людиною, природою, історією.

Сотеріологізм - (від слова спаситель), людське життя треба скерувати на спасіння душі.

Ревеляціонізм - (від слова откровення), істина досягається лише через осягнення смислу Біблії, через пророцтво святих.

Перший етап є.

2. Схоластика (другий етап). Скажемо так: Патристика - це постановка основних проблем Середньовічної філософії, далі йде розробка цих проблем (8ст. - 13ст.), і шліфовка цих проблем (розвинута схоластика 13ст.-14ст.). Сам термін схоластика йде від лат. Школа, означає "шкільна учбова філософія", яку викладаються при монастирях і університета. Схоласт - вчений теоретик. Основні пердставники: Еріугена, Бонавентура, Альберт Великий, Фома Аквінський, Розцелін Абеляр. Схоластика знаходилась під переважним впливом ідей Арістотеля, а не Платона. Основне завдання - пояснити християнські догми і дати їх систематичний виклад і доказ за допомогою розуму. З цього випливали три основні цілі схоластів:

1. Більш глибоко проникнути в істини віри і зробити іх зрозумілими

2. Надати їм впорядкованоті.

3. Спростувати критику християнства.

Система навчання з двох груп наук:

1. Трилиум. (граматика, риторика, логіка)

2. Квадриум. (арифметика, геометрія, музика, астрономія).

Теологією можна займатися після вивчення триліуму і квадріуму. Найважливішою проблемою було співвідношення філософії і релігії, головний предстваних цього напрямку Фома Аквінський. Сутність християнства треба осягнути не тільки вірою, а й розумом. Тоді філософія може сприяти спасінню дішу людей. В цьому плані антична філософія вже не вважається ворогом християнства. А з неї беруть деякі поняття, пристосовують їх до християнаства. Схоласти почали гратися в поняття, брали їх з античної філософії і прагнули їх пристосувати до християнства. Століттями тривали диспоти про смисл понять. Зараз схоласт - це людина, яка займається розглядом беззмістовних, відірваних від життя проблем. В схоластиці виділяють дві основні проблеми:

1. Існування одиничного і загального.

2. Доказ буття Бога.

Що є дійсним, що є реальним, конкретні одиничні матеріальні предмети, чи загальні поняття, універсалі. Вся схоластична філософія поділилась на два напрямки:

-Реалізм (загальні поняття існують так само, як і предмети цього світу, вони є сутностями речей і визначають снування речей, позиція Платона.)

-Номіналізм (протилежна позиція, перш за все існують матеріальні речі, а загальна назва цих речей - це універсалі)

Догма християнства про святу трійцю. Два тлумачення. 1. Трійця існує реально, як дещо загальне, яке має три виявлення, три прояви, три іпостасі. 2. Існують три окремі особи, які обєднані однією назвою. Друга точка зору - єресь, Бог один.

Три універсалі:

1.Одвічні роздуми бога - божествені універсалі

2.Сутності речей

3.Після речей - це людські поняття.

Для Фоми характерно прагнення довести існування Бога, незалежно від нашого досвіду, не спираючись на наш досвід, добто апріорно доказати, а не апостеріорно. Фома запропонував 5 доказів:

1. Все в нашому світі рухається, отже має бути першодвигун, це Бог.

2. Все має першопричину, а першопричина - Бог.

3. Кожна річ має сутність, Бог - сутність всього існуючого.

4. Найвища досконалість, все в певній мірі досконале, Бог - це абсолютна досконалість.

5. Все в нашому світі гармонічне, Бог створив цю гармонічність.

Вчення Фоми - томізм. Фома сформулював основні Католицькі догмати, виділив три ступеня людського пізнання, Чуттєвий, Логічний, Божествене откровення. Оригінально вирішив проблему свободу волі: Бог створив людину і дав їй свободу вибору, далі в поведінку людини Бог не втручається, але після смерті буде страшний суд, де буде оцінка дій людини. Людина, що має свободу волі робить зло, воно не від Бога, а від людини. Людина - подба Бога, Бог вільний і людина теж.

Схоластика перетворила філософію в інструмент обгрунтування богословя, але разом з тим були розроблені логічні прийоми дискусії, формується нова логіка наукового мислення.

Ренесанс, Відродження

Відроджується цікавість до античної філсофії і культури, антична культура стає зразком. Ідеалом знання стає не релагійне знання, а світське знання, знання про світ. Поруч з авторитетом святого письма визнається авторитет античних філоосфів. Християнська свідомість ЗБЕРІГАЄТЬСЯ. Але воно дещо змінюється. Тобто епоха відродження - це не тільки повернення ло античності, християнські поняття зберігаються. Повернення до антропоцентризму, людина - центр дослідження. Леонардо да Вінчі, Мікеланджело, Макіавелі, Мор, Монтей. В центрі розгляду стоїть людина і природа, а потім вже релігійні проблеми. Зявляється гуманістичний світогляд - найбільшою цінністю для людини є реальні щемні справи, інтереси, проблеми, почуття. Все, що повязано з людиною треба відокремити від релігії: науку, політику, мораль. Їх треба озглядати самостійно. Це час виникнення дослідних наук природнознавства. Починається вивчення істиних знань про природу. Коперник, Галілей, Бруно. В фізиці відбулася зміна - перехід від якісного опису до кількісного. В епоху відродження творюється нова натурфлософія з такими рисами:

- Пантеїзм (ідея взаємопроникнення Бога і природи) Бог всюди, існує природа, яка є божественною.

- Ідея тотожності мікро і макросвіту. Тому природа характеризуться по аналогії з людиною.

- Гілозоїзм (переконання в тому, що все існуюе живе, має душу і мислення). Мислиьт все, але по свєму.

- Ідея самодіяльності матерії. Матерія може розвиватися.

Зараз розглянемо ідеї мислителів

Микола Бузанський. "Знающее незнания, об ученом незнании". Вчене незнання - підкреслення різниці між знанням людини і знаннями бога. Ми вважаємо, що ми щось знаємо ,але в порівянні з знанням Бога це ніщо. Микола вводить поняття абсолютний мінімум і абсолютний максимум. Бог - це єдність цих протилежностей. Світ створений Богом і розвивається тому, що є боротьбою протилежностей. Бог існє одвічно, світ не одвічний.

Микола Макіавелі (15ст.-16ст.) "Государь". Про державу і політику. Каже, що держава завжди спирається на людину, держава діє через людину. Чому люди діють: Стимулом людських дій є інтерес. Головні інтереси людини - збереження власності. Люди перебли б один одного, якщо б не була створена держава, як орган, який зерігає одну людину від інших. Держава - вищий прояв людського духу. Мета і смисл людського життя - слугувати державі. Виходить, що люди для держави. Заради державних інтересів можна піти на будь-який злочин. Держава повинна спиратися перш за все на негативні властивості людей: жадібність, потяг до змін. Держава тим сильніша, чим більше опор вона має. Основні опори держави: сила, уміло створений авторитет правителя, сильний бюрократчний апарат та ін. Держава повинна спиртися на реальність, на реальні факти. Держава може використовувати моаль і релігію, як інструменти керування. Алекеруватися цими принципами держава ніколи не буде. В неї свої принципи, закони і норми... Закони і норми держави: брехня, насильство, дорстокість, зрадливість.

Пабло Монтель. Мораль і знання, проблема гідного життя і гідної смерті. Розробив ідеї: головний авторитет для людини - це розум. Все, що відноситься до природи - справа розуму, все, що відноситься до людини - справа віри. Не можна абсолютизувати можливості розуму. Тому двигуном розвитку науки є сумнів. Сумнів розвиває знання. Наші знання завжди відносні, завжди історичні. Знання ніколине треба ототожнювати з результатом - знання це безперервний процес розвитку. Філософія за Монтелем - наука про людину і природу. Людина, природна істота, має жити в згоді з природними законами.

Джордано Бруно. Ідея божественості природи, пантеїзм. Ідея рядового характеру нашої планети і сонячної системи. Ідея безлічі населених світів у всесвіті. Бруно відкидав принцип підкорення віри розуму, існує єдині істини, наукові.

В кінці епохи Відродження виникає рух за реформу Католицької церкви. Мартін Лютер - протестантизм. Протестантизм - достатньо мати віру в собі, і це допоможе мати спасіння. Відкидання значення церкви. Філоосфія епохи віжродження - це перехід від середньвіччя. Зявляються нові погляди на світ, Бога людину, пізнання. Могутність людського розуму. Людина може побудувати справедливе суспільство. Цей період змінює якісно предмет філософії. Раніше філософія було скерована на природу, а зараз виникає окрема наука природознавство, яке займається вивченням природи. Філософія звузилася і поглибилася. Лідером природознавства була меаніка.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

58804. Прикладні програми навчального призначення 57.5 KB
  Програмні засоби навчального призначення. Програмні засоби для підтримки навчання іноземної мови, інформатики, біології.
58806. Інформаційна модель. Алгоритми 137 KB
  Навчальна. Дати загальне поняття про тему. Ознайомити з основними етапами розв’язування задач на ЕОМ. Ввести поняття інформаційної моделі. Навчити учнів створювати моделі задачі.
58807. Програма. Мова програмування 182.5 KB
  Основні елементи однієї з мов програмування – алфавіт; основні поняття мови: числа, рядки, описи, ідентифікатори, оператори, величини, операції; типи даних у мові програмування, набір функцій та операцій, допустимих для кожного з типів даних...
58812. Поурочные разработки по истории древнего мира 1.54 MB
  Подробные поурочные планы содержат весь необходимый материал для проведения полноценных уроков по истории Древнего мира в 5 классе общеобразовательных школ, рассчитаны на преподавателей, работающих по учебникам А.А. Вигасина, Г.И. Годера, И.С. Свенцицкой (М.: Просвещение), Ф.А. Михайловского (М.: Русское слово)