22959

Психіка людини

Лекция

История и СИД

Голодна людина має енергію скеровану на пошук їжі. Людина народжується в суспільстві яке задає певні правила виховання. Людина деякі з цих правил бере добровільно в свою свідомість як ті правил яким вона буде підкорятись. Людина перестає контролювати себе і відчуває певне задоволення.

Украинкский

2013-08-04

56 KB

0 чел.

PAGE  1

В психіці кожної людини є чинники, які впливають на форми свідомості, на нашу поведінку, але вони нашою свідомістю не помічаються. Свідомість не бачить ні цих чинників, ні їх впливу. І тому ця сфера називається несвідомим. Оскільки цей вплив існує, то треба його вивчити і послабити його щоб зробити нашу свідомість більш незалежною. (перші філософи: Зігмунд Фрейд, Карл Юнг). Звичайно і до них звертали увагу на несвідоме. Але систематичний підхід починається з Фрейда. Він сформулював концепцію "психоаналізу" або концепцію Біологічного, індивідуального, несвідомого. Цими прихованими чинниками, які впливають на нашу свідомість є інстинкти, несвідомі переживання, потяги, бажання людини, біологічного, перш за все, соціального характеру. Тобто в усіх явищах індивідуальної поведінки, і соціальної поведінки груп людей основним він вважав вплив цих чинників. Психіка людини складається з трьох основних сфер:

1. Id ("воно") - сфера несвідомого, вона визначає скерованість наших думок і поведінки. Складається з інстинктів (фізичного самозбереження, статевий інстинкт, інстинкт агресивності). Несвідомі потяги, бажання, переживання людини. Кожне наше бажання, потяг містять певну енергію на реалізацію цього бажання. Голодна людина має енергію, скеровану на пошук їжі. Отже, ця сфера Id має величезну енергію на реалізацію цих потягів, для того щоб розрядитися, реалізувати бажання. Ця сфера підкоряється принципу задоволення. Як задовольнити бажання? спосіб єдиний, підкоритися цьому бажанню. За Фрейдом перш за все сексуальний характер таких бажань, їх він називає лібідо (сексуальна енергія несвідомих бажань, яка визначає мотиви думок і поведінки людини). Перш за все пряма розрядка, витрата цієї енергії в сексуальному акті.

2. ego ("Я") - це наша свідомість, наші знання, переживання, переконання, які ми усвідомлюємо. Наша свідомість керує свідомо нашими вчинками.

3. Super-ego ("Над-Я") - це момент нашої свідомості, який сформований під впливом зовнішніх умов. Людина народжується в суспільстві, яке задає певні правила, виховання. Людина деякі з цих правил бере добровільно в свою свідомість, як ті правил, яким вона буде підкорятись. В свідомості людини виникає совість. Таким чином - це також сфера нашої свідомості. Психіка - це всі ці три сфери разом.

З середини на свідомість людини впливають несвідомі сексуальні потяги, які прагнуть підкорити свідомість (щоб свідомість працювала на реалізацію цих потягів). З іншого боку на нас впливають зовнішні правила, норми культурні, яким ми підкоряємось. За Фрейдом Id протилежне Super-ego. З одного боку зсередини людини впливає біологія, з іншого суспільство. Будь-який перекос в один чи інший бік - це буде почуття вини, депресія. Підеш в сторону Id, суспільство осудить. Тому наше суспільство змушене шукати динамічну рівновагу. Ця рівновага відповідає психологічному здоров’ю людини. Взагалі ми повинні жити керуючись нашою біологічною природою, цьому заважає суспільство. Це культура заборони, ми як правило головну роль приділяємо суспільству. В цьому трагізм людського існування. Наша свідомість - це поле бою Id і Super-ego. Фактично Над-Я виконує роль внутрішньої цензури, вони як стінка між свідомістю і несвідомими потягами. Тому Фрейд називає нашу совість внутрішньою цензурою.

Для збереження рівноваги наша свідомість створила певні захисні механізми:

1. Витіснення - свідомість відштовхує від себе все дискомфортне. Якщо приходять певні неприємні думки і переживання, то це викличе дискомфорт. Свідомість витісняє їх з себе, але витісняє не зовні людини, а витісняє в Id. Але якщо в сфері Id накопичується забагато матеріалу, то починається вплив у вигляді переживань, страхіть. Я хвилююсь, але не знаю чому. Велика кількість витісненого матеріалу потребує розрядки. Якщо не розрядитися, то чекай психологічної хвороби, депресії. Якщо багато накопичилось, то перша маленька зачіпка часто приходить вибух. Людина перестає контролювати себе, і відчуває певне задоволення. Але правильним шляхом є не робити цієї розрядки. "Нельзя пускать простуженных людей в метро" (с) Человек, который взорвался из-за того, что на него чихнули.

2. Регресія - перехід на більш примітивне мислення і поведінки. (Прийняли хлопця з села на РФФ і йому складно спілкуватися з іншими студентами, він не розуміє викладачів, виникає напруга, він намагається вчитися краще, але його рівень культури не відповідає тому, що від нього вимагають. В нього росте напруження, яке треба реалізувати. Це може призвести до депресії, що робити? робити регресію! Кинути університет, піти в ПТУ, там все зрозуміло, відбулась розрядка).

3. Сублімація - в даному випадку це означає переорієнтацію, перехід лібідо з сфери сексуальної в більш вищі сфери людської діяльності. Будь-яка сфера людської діяльності вимагає лібідо. Людина може придушуючи свої сексуальні потяги спрямовувати її в інші сфери. Лібідо - енергія творчості. Вся Європейська культура створена невротиками, які придушували свої потяги і скеровували енергію на науку. Сублімація означає можливість знайдення компромісу між сферами, забороненими суспільством в сфери, дозволені суспільством. Наприклад, людина після народження відчуває садистські нахили, потягу потребують розрядки. Але людина розуміє, що якщо вона буде напряму реалізувати бажання, то хорошого не буде. Але садизм потребує реалізації. Людина має знайти сферу діяльності, в якій ці потреби реалізуються з користю для суспільства (офіцер, хірург, і т.п.).

Вони діють автоматично, ми не звертаємо на них уваги.

Але якщо людина хвора психічно, вона звертається до психіатра. Спосіб лікування Фрейд називає психоаналізом. Перш за все він створив концепцію дитячої сексуальності, тобто найбільшу кількість психічних травм людина отримує до шести років, але людина про них забуває, вони виходять в підсвідомість. І раптом вже доросла людина потрапляє в критичну ситуацію, і ця ситуація нагадує дитячу травму, тоді травма активізується і скеровує певним чином поведінку і думки, але людина цього не помічає. Завдання лікаря полягає в згадуванні дитячих травм, і з’ясувати в чому була травма, зрозуміти як це лікувати. Але багато хто з дослідників не вважає наукову концепцію науковою, оскільки в нього все базується на міфах Едіпа (відношення хлопчика до батьків) і Електри(дівчинки до батьків). Але точки зору практики дає гарні результати. Обмовки, помилкові дії людей у кожного свої, всі ці помилки як раз кореняться в Id, їх теж можна досліджувати.

Карл Юнг (неофрейдизм) (1875-1961). На певному етапі він відходить від свого учителя і тлумачить певні явища по своєму. Лібідо - це прояв будь-якої життєвої енергії людини, скерована на творчість, а не тільки сексуального характеру. Другий момент: інша структура нашого несвідомого. З точки зору Юнга несвідоме поділяється на поверхневе (те, про яке казав Фрейд) і глибинний пласт несвідомого, який однаковий у всіх людей, який він називає колективним мисленням, колективне несвідоме. Цей пласт являє собою загальний людський досвід, який характерний для усіх рас і народів, це приховані сліди пам’яті людського роду, з тих часів, коли люди були печерними. Виходять назовні так: в народному епосі, в релігійних віруваннях, відхилення від нормальної поведінки, через сновидіння. Колективне несвідоме. За Фрейдом завдання первісних людей вижити, усі моделі інстинктивної поведінки людей, скеровані на виживання, які повторювались, дали позитивні результати, то вони закріпились у вигляді певних праобразів (архетипів) і залишались так в підсвідомості. Сума цих архетипів і є колективним несвідомим. Вони фактично є аналогією світу ідей Платона. Архетипи грають головну роль у визначенні поведінки людини. Архетипів стільки, скільки було життєвих ситуацій. Вони передаються з покоління в покоління через гени. У кожного в нас є колективне несвідоме. Коли людина потрапляє в напружену ситуацію, вона відповідає якомусь з своїх архетипів, який раніше не проявлявся. Тобто людиною керує архетип незалежно від того, як вона думає, і людина цього не помічає. Головні архетипи:

1. Самість - у кожної людини є своєрідність.

2. Тінь - в людині є і людська природа і тваринна природа. І при певних умовах ця тварина виходить назовні і може подавити людську сутність.

3. Аніма (жіноча стать), Анімос(чоловіча стать) - у кожного чоловіка існує ідеальне уявлення про жінку, у кожної жінки про чоловіка.

4. Маска - потрапляючи в різні ситуації людина видає себе по різному.

З точки зору Юнга при виникненні хвороби, потрібно аналізувати сновидіння людини, в них проявляється архетип людини. Це наштовхує лікаря на те, що треба лікувати. У Юнга є ще дуже цікава класифікація психологічних типів людини. Людини:

1. Екстраверти (скеровані на зовнішні об’єкти) (4 види екстравертів)

2. Інтроверти (на внутрішні образи) (4 види інтравертів)

Свідоме і несвідоме в людині не поділені ніякою межою, між ними є перехідні стани, проміжні процеси. Імпульси і думки можуть виникати в несвідомому і потрапляти в свідомість. І навпаки, наше свідоме може переходити в несвідоме.

Проблема Людини

План

1. Актуальність філософського дослідження людини.

2. Сутність основних філософсько-антропологічних проблем.

Перше питання. В чому значенні дослідження людини зв’язане з постановкою питань, які стосуються людини. Деякі з цих питань. Яка таємниця прихована в людині? Чи займає людина особливе місце в світі? Що в людини унікального? Куди людина йде, на що може сподіватися? Всі ці та ін. питання визначаються напрямком філософії "філософська антропологія". Постановка і вирішення цих питань і визначає актуальність філософського дослідження людини. Основну свою увагу філософська антропологія зосереджує на наступних проблемах:

1. Яке становище людини в світі, яке місце вона займає вона в ієрархії речей і живих істот. Можна сказати, що людина або творіння Бога, або результат випадкових процесів еволюції.

2. Яка природа і сутність людини, чим вона відрізняється від тварин.

3. Чи є в нашому світі те, що називається свободою. В якій мірі людина вільна, або ми підкоряємось несвободі, необхідності. Чи можемо ми цю свободу подолати.

4. Людина - це розумна істота, чи істота, яка керується пристрастями і потягами.

5. Які можливості розуму і наскільки на нас впливає несвідоме.

6. Що таке смерть, як людина повинна ставитися до неї.

7. В чому смисл життя, чи є у кожної людини конкретне призначення.

8. (здається, що не має значення, але воно найголовніше). Яке місце займають в людському житті духовні цінності.

Справа полягає в тому, що всі ці проблеми є одвічними. Кожне покоління знов і знов вирішує ці проблеми враховуючи свою епоху, свої умови життя. Але для їх вирішення треба мати уявлення про людину. Людина завжди вважалася незвичайним и дивним створінням, по вона не має певного місця і певної спадщини. Всі інші тварини підкоряються певним біологічним програмам. Слон діють певним чином. Якщо народжується людина, то невідомо що це буде. Людина може робити все, що схоче. І вирішувати ким їй бути, вона вирішує ким їй бути. Людина може опуститися до рівня тварини і разом з тим піднятися до висот великої духовної творчості (це навіть може бути одна людина, різною може бути і одна людина). Людина несе в собі всі види діяльності і будь-які образи життя. Ми можемо змінювати образ свого життя і образ діяльності. Фактично мне можна дати якогось визначення людини. Хоч спроби звичайно були (людина-розумна, людина діюча, людина граюча). Людина - це тварина, яка робить знаряддя праці. Людина - це тварина, яка вміє обіцяти. У Дарвіна людина - це хвора мавпа. Отже, людина настільки різноманітна в своїх думках, справах, що жодному визначенню не підходить. Але ми можемо сказати про фундаментальні характеристики через заперечення, тобто фіксуючи не наявність, а відсутність чогось:

Риси фундаментальні людини:

1. Незводимість. Людину не можна звести до одного знаменника

2. Незумовленість. Творчість.

3. Незумінність. Кожна людини - унікальна істота.

4. Неповторність. Неможливо повторити людину.

5. Невимовність. Не можна до кінця зрозуміти людину.

Основні прояви буття людини в світі: любов, творчість, праця, віра, гра, щастя, смисл життя, смерть. Крім того кожна окрема людина поєднує в собі риси, притаманні усім людям, соціально типові, притаманні тим групам людей, до яких належить людина і індивідуальність, риси тільки цієї людини. Індивідуальні риси людини є проявами поєднання в цій людині загальнолюдських і загальнодуховних рис.

Друге питання. Характеризуємо проблеми антропології (6 проблем)

МІСЦЕ ЛЮДИНИ В СВІТІ. Немає однозначної відповіді на філософську проблему. Відповіді:

1. Космоцентрична відповідь. Космос - це живе, матеріально тілесне ціле, а людина - це мікрокосм, маленька модель космосу.

2. Теоцентрична відповідь (середньовіччя). Початок людської історії поклав Бог. Людина створена за образом і подобою Бога, вона має свободу волі. Тобто людина може обирати орієнтири своєї поведінки сама.

3. Антропоцентрична відповідь (нового часу). В центрі людина. Це наша відповідь, більших егоїстів ніж ми, направленість на результат пов’язаний з кількістю балів. Ми знаємо тільки самих себе і на все дивимося крізь призму власних потреб і інтересів. Тобто антропоцентрична відповідь підносить людину, але й зациклюється на людині.

4. Холістична (цілісність). Людство розглядається як дуже важлива складова єдиного цілого живого космосу. Відіграє роль інтегратора, істоти, яка зменшує хаос і збільшує організованість.

ПИТАННЯ ПРО ПРИРОДУ ЛЮДИНИ. Чим зовнішня людина відрізняється від інших живих істот. Питання сутності людини - це питання про те, які глибинні людські якості визначають специфіку людини і проявляється зовні в її природі. Природи людини дуже суперечлива. Людина в першому наближенні має подвійну біо-соціальну природу. Вона належить до певного біологічного виду. З іншого боку вона народжується і розвивається в суспільстві. Наші біологічні властивості - це лише передумови виникнення людини, а якщо не буде соціальних умов, то людина не виникне. Головну роль в формуванні людини відіграє суспільство і культура. Людина - це фізична, тілесна істота, підкорена законам біології. Неї володіють пристрасті і інстинкти. З іншого боку людська природа розумна, здатна пізнавати речі, явища, які зараз не може використати. Більш того - людина це моральна істота, тобто в неї є природні потреби, але в певних ситуаціях вона може відійти від них керуючись мораллю. Для людини характерна свобода вибору. В розуміння сутності людини філософів можна поділити на три напрямки:

1. Сутність людини !!духовна!! (для усіх релігійних культур). Справжня природа людини нетілесна. Дух може підкорювати плоть. У відповідності до езотеричних вчень істинне "я" людини - це духовна манада. Це індивідуальність, вона зберігається, а тіла змінюються шляхом реінкарнації. Так може тривати тисячі життів до духовного удосконалення людини.

2. Сутність людини - розум. Розум - це та здатність, яка відрізняє людину від інших істот. Розум - це вміння логічно мислити, пізнавати себе і світ. Саме розум допоміг людині виділитися з тваринного світу. Завдяки розуму людина досягне щастя.

3. Сутність людини в діяльності. Людина проявляє себе в практиці. В створенні суспільства і культури. Не людина пристосовується до природи, а пристосовує природу до себе. Людина створює штучну природу - культуру. Саме в праці проявляється її моральність, духовність. Людина не може існувати поза суспільством.

ПРО ПОХОДЖЕННЯ ЛЮДИНИ АБО АНТРОПОГЕНЕЗ. Звідки пішла людина філософія не знає. Згідно Дарвіна людина є нащадком інших живих істот. Але виникає питання - коли саме виникла, чому виникла, як виникла. Чому інші примати залишилися. Які зміни відбувалися з мозком. Інша концепція - трудова концепція. Людину створили праця, свідомість, мова. Але який з цих чинників головний. Розум на нашу планету був принесений інопланетянами. Найбільш давне пояснення. Космос живе за циклічними законами. Засадою всього є абсолют, якийсь невідомий нам принцип. Цей абсолют створив людські істоти (спочатку духовні, але нерозумні). Потім ці газоподібні істоти починають ставити більш матеріальними і розумними, але втрачають духовність. Потім вони досягають мінімуму, і починається зворотній процес. Зараз ми сидимо в цьому мінімумі.

СМИСЛ ЖИТТЯ, СМЕРТЬ І БЕЗСМЕРТЯ ЛЮДИНИ. Тут дві проблеми - сенс життя и проблема смерті/безсмертя.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

13028. Линейные RC, RL, LC цепи и прохождение гармонического сигнала по ним 467 KB
  Лабораторная работа № 1 Линейные RC RL LC цепи и прохождение гармонического сигнала по ним. Цель работы: исследование реактивных фильтров снятие их характеристик. Приборы: 1. Универсальный стенд 2. Двулучевой осциллограф
13029. ЯВЛЕНИЕ РЕЗОНАНСА В ПОСЛЕДОВАТЕЛЬНОМ И ПАРАЛЛЕЛЬНОМ КОЛЕБАТЕЛЬНЫХ КОНТУРАХ 589.5 KB
  Лабораторная работа №2 явление резонанса в последовательном и параллельном колебательных контурах Цель работы: изучение характеристик последовательного и параллельного колебательных контуров исследование явления резо...
13030. ИССЛЕДОВАНИЕ РЕЖИМОВ РАБОТЫ БИПОЛЯРНОГО И ПОЛЕВОГО ТРАНЗИСТОРОВ 3.71 MB
  Лабораторная работа №3 ИССЛЕДОВАНИЕ РЕЖИМОВ РАБОТЫ БИПОЛЯРНОГО И ПОЛЕВОГО ТРАНЗИСТОРОВ Цель работы: Изучение режимов работы биполярного и полевого транзисторов снятие основных характеристик. Приборы: 1. Универсальный стенд. 2. Вольтметры...
13031. Включение биполярного транзистора по схеме с общим эмиттером и полевого транзистора по схеме с общим истоком 628.5 KB
  Лабораторная работа №4. Включение биполярного транзистора по схеме с общим эмиттером и полевого транзистора по схеме с общим истоком. Цель работы: изучение особенностей схем с общим эмиттером /ОЭ/ для биполярного транзистора и с общим истоком /ОИ/ для полевого транз...
13032. Включение транзистора по схеме с общей базой (ОБ) и общим коллектором (ОК) 204.5 KB
  Лабораторная работа № 5. Включение транзистора по схеме с общей базой ОБ и общим коллектором ОК. Цель работы: определение основных параметров схем с общей базой ОБ и общим коллектором ОК. Приборы: Универсальный стенд. вольтметры. Осциллограф. Гене
13033. РАСПРОСТРАНЕННЫЕ СХЕМОТЕХНИЧЕСКИЕ РЕШЕНИЯ, ИСПОЛЬЗУЮЩИЕ ТРАНЗИСТОР В СВОЕЙ ОСНОВЕ 426.5 KB
  ЛАБОРАТОРНАЯ РАБОТА №6 РТ РАСПРОСТРАНЕННЫЕ СХЕМОТЕХНИЧЕСКИЕ РЕШЕНИЯ ИСПОЛЬЗУЮЩИЕ ТРАНЗИСТОР В СВОЕЙ ОСНОВЕ Цель работы: знакомство с наиболее распространенными схемотехническими решениями лежащими в основе радиотехнических конструкций; изучение принципа их ра...
13034. Транзисторный стабилизатор напряжения 711 KB
  Лабораторная работа №7. Транзисторный стабилизатор напряжения. Цель работы: Знакомство и исследование одной из схем стабилизатора напряжения снятие его характеристик. Приборы: Измерительная панель лабораторного стенда. Электронный вольтметр. Авомет
13035. Операционные усилители. Обратная связь, ее влияние на характеристики радиоэлектронных схем (на примере операционных усилителей) 295.5 KB
  Лабораторная работа №9 Операционные усилители. Обратная связь ее влияние на характеристики радиоэлектронных схем на примере операционных усилителей. Цель работы: изучение операционных усилителей и схем выполненных на их основе; исследование влияния обратной с...
13036. Исследование процессов амплитудной модуляции и детектирования амплитудно-модулированных колебаний 208 KB
  Лабораторная работа № 11. Цель работы: исследование процессов амплитудной модуляции и детектирования амплитудно-модулированных колебаний; знакомство со схемами простого радио-передающего и радиоприемного устройств. Приборы: 1. Испытательная панель лаб...