22964

Філософський зміст буття

Лекция

История и СИД

Форми буття. Це питання стосовно буття. Буття як філософська категорія означає умоосягаєму одвічну першореальність яка обумовлює все існуюче и пронизує його.

Украинкский

2013-08-04

40.5 KB

1 чел.

  1.  Філософський зміст буття

Особливості розуміння буття. Форми буття.

Співвідношення категорій. Спосіб та форми існування матерії.

-1-

Перше питання, що виникає – звідки виникло, й які засади . Це питання стосовно буття. В буденній мові часто використовуємо поняття бути, існувати. Явище існує – 1. Це явище має якісну визначеність 2. ВоНо зафіксовано в людській думці.

Поняття «категорія» виникло як граничне узагальнення, характеристика того, що притаманно усьому в світі; не виникає, не зникає, я загальною умовою.

Буття як філософська категорія означає умоосягаєму одвічну першореальність, яка обумовлює все існуюче и пронизує його. (Бог, Космічний розум, хаос, ідея). Буття не залежить від людини та її свідомості, не дано нам в чуттєвому досвіді побачити, почути неможливо. Осягається тільки розумом. Вчення про буття – онтологія( важлива частина філософії).

Будь яке явище все розуміють, входить до складу всього існуючого. Перш ніж вивчати це явище – треба знати, мати уявлення про все існуюче. Онтологія прагне знайти загальне між специфічними об’єктами будь-якої сфери. Що притаманне будь-яким явищам. Різне ставлення до буття обумовлює і різний спосіб життя людини, різну орієнтацію людини. Людина живе і орієнтується. Можливо – 1. Взнається наявність буття і залежність життя від нього, і тоді ми маємо враховувати це буття. Це філософія буття. 2. Люди оголошують власне буття автономним, не потрибуючим першореальністі – філософія свободи.

Висновки для людини:

Буття і філософія свободні. Якщо визнається поняття буття, то є упорядкованість і закономірність. То ми передбачаємо ходу подій. Наш світ не гра випадковостей. Якщо філософія не визнає цінності буття – ми живемо я світі, де панує випадковість. Прогнозувати нічого неможна. Суспільство повертається до проблеми буття в умовах кризи. Коли людина довго жила по філософії свободи, а потім зростає «втома від свободи». Тоді люди починають шукати сенс життя і пов’язують його з чимось сталим, шукати буття. Розуміють, що буття цінніше за свободу.  Проблема буття має різні вирішення. Парменітом (5-4 вв до НЕ). Античне суспільство переживало кризу. В суспільстві виник хаос, ослабла надія. Парменіт виступає з думкою про те, що існує буття. За всім стоїть абсолютна думка, що вносить в світ сталість. Люди знов мають впевненість. Він називав це по-різному(доля етс.) Але абсолютна думка – це не думка однієї людини, а її можна ототожнювати зі космічним розумом. В середньовіччя все ототожнювалося з Богом. Відродження: Буття ототожнюється з природою. Новий час: Ніцше характеризує як «Бог вмер». Люди стали вважати, що все обертається навколо них. Таким чином, перехід до філософії свободи. Ця точка зору продовжувалася – Кант («все залежить від пізнавальних здібностей людини»). Сучасний напрям – буттям є життя. Екзистенціалізм: справжнім буттям є сама людина. Марксизм: Справжнє буття це матерія. Постмодернізм: відкидає все надлюдське; людина смисл життя й буття повинна пов’язувати лише із спілкуванням.

  1.  2

Категорія має 2 змісту  - «Чисте буття», «субстанціональне буття».

Чисте буття. Це існування, що береться саме по собі, не має конкретних ознак. «існування». Так використовував Парменіт, потім Гегель. «Чисте буття – не ніщо.» «Субстанціональне» пов’язане з пошуком першоджерела, першопричини всього, що є в світі. Таке тлумачення каже, що наш світ єдиний. Першоначало світу має певні універсальні властивості: Простір, час, причинність, випадковість. Таке первоначало – субстанція. Властивості – атрибути.

Філософи, що визнають реальність буття, по-різному визнають суть. Ті, що визнають справжність потойбічність, трансцендентність  - ідеалістичні. За буття визнають логос, Бога, абс.ідею. Інші – Матеріалістичні вчення.  Ідеалізм вказує на наявність духовної субстанції.

Стан і сутність буття пов’язані.  

Парменіт: Абсолютна думка одвічна, нерухома, стала. Буття стале.

Геракліт: Буття мінливо, бо першопричина – вогонь.

«Князь в філософах» - Платон – першореальність є світ божественних ідей, сталий. Світ речей мінливий, не світ не буття, а становлення, наслідки буття.

Матеріалістичне розуміння буття:

4 основних форми:

  1.  Буття природи.

Буття соціального

Буття людини

Буття духовного.

Буття природного: має 2 прояви. 1. Те, що ми називаємо природними(рус. Естественніми) умовами існування суспільства. Це зветься першоприрода. 2. Штучні матеріальні умови існування суспільства, що створені людьми. Це «друга природа». Існує лише коли існують люди і суспільство.

Буття соціального. Обмежено в просторі і часі. Кожна людина має свідомість й волю. Формує свої цілі і прагне їх реалізувати. Але люди обов’язково вступають в певні відносини, в побуті етс. Це суспільні відносини. Саме вони роблять суспільство системою. Об’єднують людину в єдине ціле, що наз. Буттям соціального. Б.С. – це система суспільних відносин – процесів, які виникають між людьми у перебігу їхньої діяльності і пов’язують людей та їхні дії в єдине ціле – суспільство.

Буття людини. Це система її відносин з світом. 1. Людина – природна істота. 2. Людина живе в суспільстві – соціальна істота. 3. Її активність, перетворююча діяльність – праця, практика. Завдяки праці людина створює блага. Поруч з фіз.силами людина має психіку і духовність. Духовність – здатність пізнання, воля, свідомість, ціннісні орієнтації.

Буття духовного. Охоплює процеси свідомості та несвідомого, містить інформацію, що втілена в природні і штучні мови. Духовне функціонує в 2 проявах 1. Духовне окремого індивіда. Індивідуалізоване буття духовного. ІБД. 2. Духовне, відносно незалежне від індивіда. Продукт духовного обміну людей. Об’єктивоване буття духовного. ОБД.

ІБД  - це безпосередня свідомість індивіда, що виражається потоком його вражень, переживань, думок, його стереотипами, переконаннями. ОБД – не зводиться до суми того, що є в головах, свідомості людей. Містить тілько суспільно значущі, відносно стійкі духовні утворення: наукові ідеї та теорії, принципи існування, моральні норми етс.

-3-

Сутність можна охарактеризувати як з позиції матеріалізму, так і ідеалізму. З позиції матеріалізму прешопричниа – світ навколо нас, даний нам почуттями. З самого початку категорія матерії виконує функції: 1. Виражає думку про існування об’єктивної реальності. 2. Характеризує те загальне, що є в усіх речах. 3. Визначає загальні стратегії пізнання. Спочатку з’ясувати, що таке матерія, а потім вивчати мат. речі.

Уявлення про матерії змінювалися з розвитком матеріалізму. Представники античності виходили з субстратного розуміння матерії. В Античній субстрат – вихідний матеріал, з якого все будується. 1ша концепція матерії – атомізм. 2. Субстрат – ефір, тобто неперервне середовище, що заповняю весь простір. Аристотель та Декарт. 3. Субстрат є поєднання атомів та ефіру. На межі 19-20ст. виникає нове, діалектичне розуміння матерії.

Матерія – це філософська категорія. Як явище матерія не існує. Є загальною властивістю всіх речей. Знайти, що таке матерія – неможливо.

Жодну річ цього світу неможна назвати матерією. Це лише її конкретний прояв, «матеріальне явище».

Матерія існує без  властивостей. Будь-який прояв матерії має будь-які властивості (фізичні, хімічні етс.) ( «Парта є не матерія, а матеріальне явище»).

Отже, діалектичне розуміння матерії не зводить її до якогось з її видів. Характеризує матерію як матеріальну реальність, має безліч  форм та станів. Але ці стани мінливі.

Матеріалізм заперечує існування потойбічного буття. Щоб відрізнити поняття матерії від буття, то матеріалізм каже: що матерія є єдність об’єктивної і суб’єктивної реальності (свідомість).

Матерія одвічна, незнищенна. Отже, матеріалізм не ставить питання про створення матерії. Матерія – це субстанція. Але це не носій атрибутів.

Матерія не існує окремо. Усі матеріальні явища мають атрибути.

Атрибути – невід’ємна властивість матерії об’єкта, без якої об’єкт існувати не може.

Основні атрибути:

  1.  Рух – це спосіб буття матерії. Це категорія будь-яких послідовних якісних та кількісних змін в просторі та часі. Рух завжди суперечливий. Спокій – це теж прояв руху.

Форми існування рухливої матерії: 1. Простір – виражає протяжність об’єктів, які її складають, їхню будову з елементів та частин. 2. Час – форма буття, що виражає тривалість зміни. Час має один вимір.

Будь-яке явище, що існує в просторі – річ, стійке матеріальне утворення. Явище – якщо воно існує в часі – це є процес.

Рівні існування матерії:

  1.  Нежива матерія (фізичний рівень)

Жива матерія (біологічний)

Соціальний рівень


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

77351. NEW APPROACHES TO VISUALIZATION OF PROCESSES 27 KB
  Nebogtikov The serch of new types of views is the importnt problems in computer visuliztion systems used for representtions of complex processes. Such pproches pper in vrious res of computer visuliztion see for exmple. We need n dditionl serch of more simple visuliztion metphors tht llow more effective nlysis of bstrct dt.
77352. Общение в Интернете: реальность или уход от нее 17 KB
  Строятся предположения о том что постоянные пользователи интернета с его помощью избегают социальных контактов или возможно изза посещения сети Интернет пользователи теряют способность к живому общению и взаимодействию с другими людьми. Также был использован инструментарий для оценки социальной тревожности измеряемой как сумма страха перед социальными контактами и избегания социальных контактов. Обнаружена отрицательная корреляция между избеганием социальных контактов и количеством друзей знакомых только через интернет интернетдрузья....
77353. ОДИН ПОДХОД К ВЫЧИСЛЕНИЯМ ПО ЗАПРОСУ 33.5 KB
  Проект содержит в себе способ запуска программы перечень входных данных способ их передачи к программе способ сбора результатов вычисления. В данном подходе среда может автоматически решить задачу построения графического интерфейса создав его по описанию входных и выходных данных. Также автоматизируется: передача данных между интерфейсом и программой учет пользователей запусков и результатов контроль ресурсов. Методы распределённых вычислений на основе модели потока данных.
77354. On practice of views design in computer visualization systems 13.5 KB
  For correct nd effective visul representtion it is necessry to understnd ccurtely wht sttes nd fetures of the given object re under interest becuse representtion of fetures sttes nd chnges of sttes there is primry gol of visuliztion. View one my define s the...
77355. ONE APPROACH TO COMPUTING ON DEMAND 26.5 KB
  Consider sitution when we wnt to provide remote ccess to such progrm using the grphicl interfce. It is not esy for mthemticin to upgrde his progrm to the scenrio described bove. This project contins description how to run the progrm list of input dt wy to trnsfer it to the progrm nd the wy to collect the results.
77356. Описание параллельных вычислений при помощи замыканий 35 KB
  Переменная n из множества NMES принимает значение истина только в том случае когда вычислен блок данных с именем являющимся и именем n. Для вычисления в функцию F передаются 1 список аргументов RGS 2 битовый вектор со значениями переменных NMES и 3 вычисленные блоки данных имена которых совпадают с именами переменных из...