22964

Філософський зміст буття

Лекция

История и СИД

Форми буття. Це питання стосовно буття. Буття як філософська категорія означає умоосягаєму одвічну першореальність яка обумовлює все існуюче и пронизує його.

Украинкский

2013-08-04

40.5 KB

1 чел.

  1.  Філософський зміст буття

Особливості розуміння буття. Форми буття.

Співвідношення категорій. Спосіб та форми існування матерії.

-1-

Перше питання, що виникає – звідки виникло, й які засади . Це питання стосовно буття. В буденній мові часто використовуємо поняття бути, існувати. Явище існує – 1. Це явище має якісну визначеність 2. ВоНо зафіксовано в людській думці.

Поняття «категорія» виникло як граничне узагальнення, характеристика того, що притаманно усьому в світі; не виникає, не зникає, я загальною умовою.

Буття як філософська категорія означає умоосягаєму одвічну першореальність, яка обумовлює все існуюче и пронизує його. (Бог, Космічний розум, хаос, ідея). Буття не залежить від людини та її свідомості, не дано нам в чуттєвому досвіді побачити, почути неможливо. Осягається тільки розумом. Вчення про буття – онтологія( важлива частина філософії).

Будь яке явище все розуміють, входить до складу всього існуючого. Перш ніж вивчати це явище – треба знати, мати уявлення про все існуюче. Онтологія прагне знайти загальне між специфічними об’єктами будь-якої сфери. Що притаманне будь-яким явищам. Різне ставлення до буття обумовлює і різний спосіб життя людини, різну орієнтацію людини. Людина живе і орієнтується. Можливо – 1. Взнається наявність буття і залежність життя від нього, і тоді ми маємо враховувати це буття. Це філософія буття. 2. Люди оголошують власне буття автономним, не потрибуючим першореальністі – філософія свободи.

Висновки для людини:

Буття і філософія свободні. Якщо визнається поняття буття, то є упорядкованість і закономірність. То ми передбачаємо ходу подій. Наш світ не гра випадковостей. Якщо філософія не визнає цінності буття – ми живемо я світі, де панує випадковість. Прогнозувати нічого неможна. Суспільство повертається до проблеми буття в умовах кризи. Коли людина довго жила по філософії свободи, а потім зростає «втома від свободи». Тоді люди починають шукати сенс життя і пов’язують його з чимось сталим, шукати буття. Розуміють, що буття цінніше за свободу.  Проблема буття має різні вирішення. Парменітом (5-4 вв до НЕ). Античне суспільство переживало кризу. В суспільстві виник хаос, ослабла надія. Парменіт виступає з думкою про те, що існує буття. За всім стоїть абсолютна думка, що вносить в світ сталість. Люди знов мають впевненість. Він називав це по-різному(доля етс.) Але абсолютна думка – це не думка однієї людини, а її можна ототожнювати зі космічним розумом. В середньовіччя все ототожнювалося з Богом. Відродження: Буття ототожнюється з природою. Новий час: Ніцше характеризує як «Бог вмер». Люди стали вважати, що все обертається навколо них. Таким чином, перехід до філософії свободи. Ця точка зору продовжувалася – Кант («все залежить від пізнавальних здібностей людини»). Сучасний напрям – буттям є життя. Екзистенціалізм: справжнім буттям є сама людина. Марксизм: Справжнє буття це матерія. Постмодернізм: відкидає все надлюдське; людина смисл життя й буття повинна пов’язувати лише із спілкуванням.

  1.  2

Категорія має 2 змісту  - «Чисте буття», «субстанціональне буття».

Чисте буття. Це існування, що береться саме по собі, не має конкретних ознак. «існування». Так використовував Парменіт, потім Гегель. «Чисте буття – не ніщо.» «Субстанціональне» пов’язане з пошуком першоджерела, першопричини всього, що є в світі. Таке тлумачення каже, що наш світ єдиний. Першоначало світу має певні універсальні властивості: Простір, час, причинність, випадковість. Таке первоначало – субстанція. Властивості – атрибути.

Філософи, що визнають реальність буття, по-різному визнають суть. Ті, що визнають справжність потойбічність, трансцендентність  - ідеалістичні. За буття визнають логос, Бога, абс.ідею. Інші – Матеріалістичні вчення.  Ідеалізм вказує на наявність духовної субстанції.

Стан і сутність буття пов’язані.  

Парменіт: Абсолютна думка одвічна, нерухома, стала. Буття стале.

Геракліт: Буття мінливо, бо першопричина – вогонь.

«Князь в філософах» - Платон – першореальність є світ божественних ідей, сталий. Світ речей мінливий, не світ не буття, а становлення, наслідки буття.

Матеріалістичне розуміння буття:

4 основних форми:

  1.  Буття природи.

Буття соціального

Буття людини

Буття духовного.

Буття природного: має 2 прояви. 1. Те, що ми називаємо природними(рус. Естественніми) умовами існування суспільства. Це зветься першоприрода. 2. Штучні матеріальні умови існування суспільства, що створені людьми. Це «друга природа». Існує лише коли існують люди і суспільство.

Буття соціального. Обмежено в просторі і часі. Кожна людина має свідомість й волю. Формує свої цілі і прагне їх реалізувати. Але люди обов’язково вступають в певні відносини, в побуті етс. Це суспільні відносини. Саме вони роблять суспільство системою. Об’єднують людину в єдине ціле, що наз. Буттям соціального. Б.С. – це система суспільних відносин – процесів, які виникають між людьми у перебігу їхньої діяльності і пов’язують людей та їхні дії в єдине ціле – суспільство.

Буття людини. Це система її відносин з світом. 1. Людина – природна істота. 2. Людина живе в суспільстві – соціальна істота. 3. Її активність, перетворююча діяльність – праця, практика. Завдяки праці людина створює блага. Поруч з фіз.силами людина має психіку і духовність. Духовність – здатність пізнання, воля, свідомість, ціннісні орієнтації.

Буття духовного. Охоплює процеси свідомості та несвідомого, містить інформацію, що втілена в природні і штучні мови. Духовне функціонує в 2 проявах 1. Духовне окремого індивіда. Індивідуалізоване буття духовного. ІБД. 2. Духовне, відносно незалежне від індивіда. Продукт духовного обміну людей. Об’єктивоване буття духовного. ОБД.

ІБД  - це безпосередня свідомість індивіда, що виражається потоком його вражень, переживань, думок, його стереотипами, переконаннями. ОБД – не зводиться до суми того, що є в головах, свідомості людей. Містить тілько суспільно значущі, відносно стійкі духовні утворення: наукові ідеї та теорії, принципи існування, моральні норми етс.

-3-

Сутність можна охарактеризувати як з позиції матеріалізму, так і ідеалізму. З позиції матеріалізму прешопричниа – світ навколо нас, даний нам почуттями. З самого початку категорія матерії виконує функції: 1. Виражає думку про існування об’єктивної реальності. 2. Характеризує те загальне, що є в усіх речах. 3. Визначає загальні стратегії пізнання. Спочатку з’ясувати, що таке матерія, а потім вивчати мат. речі.

Уявлення про матерії змінювалися з розвитком матеріалізму. Представники античності виходили з субстратного розуміння матерії. В Античній субстрат – вихідний матеріал, з якого все будується. 1ша концепція матерії – атомізм. 2. Субстрат – ефір, тобто неперервне середовище, що заповняю весь простір. Аристотель та Декарт. 3. Субстрат є поєднання атомів та ефіру. На межі 19-20ст. виникає нове, діалектичне розуміння матерії.

Матерія – це філософська категорія. Як явище матерія не існує. Є загальною властивістю всіх речей. Знайти, що таке матерія – неможливо.

Жодну річ цього світу неможна назвати матерією. Це лише її конкретний прояв, «матеріальне явище».

Матерія існує без  властивостей. Будь-який прояв матерії має будь-які властивості (фізичні, хімічні етс.) ( «Парта є не матерія, а матеріальне явище»).

Отже, діалектичне розуміння матерії не зводить її до якогось з її видів. Характеризує матерію як матеріальну реальність, має безліч  форм та станів. Але ці стани мінливі.

Матеріалізм заперечує існування потойбічного буття. Щоб відрізнити поняття матерії від буття, то матеріалізм каже: що матерія є єдність об’єктивної і суб’єктивної реальності (свідомість).

Матерія одвічна, незнищенна. Отже, матеріалізм не ставить питання про створення матерії. Матерія – це субстанція. Але це не носій атрибутів.

Матерія не існує окремо. Усі матеріальні явища мають атрибути.

Атрибути – невід’ємна властивість матерії об’єкта, без якої об’єкт існувати не може.

Основні атрибути:

  1.  Рух – це спосіб буття матерії. Це категорія будь-яких послідовних якісних та кількісних змін в просторі та часі. Рух завжди суперечливий. Спокій – це теж прояв руху.

Форми існування рухливої матерії: 1. Простір – виражає протяжність об’єктів, які її складають, їхню будову з елементів та частин. 2. Час – форма буття, що виражає тривалість зміни. Час має один вимір.

Будь-яке явище, що існує в просторі – річ, стійке матеріальне утворення. Явище – якщо воно існує в часі – це є процес.

Рівні існування матерії:

  1.  Нежива матерія (фізичний рівень)

Жива матерія (біологічний)

Соціальний рівень


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

18256. ЭЛЕКТРОМАГНЕТИЗМ. ХАРАКТЕРИСТИКИ МАГНИТНОГО ПОЛЯ 294.5 KB
  ЭЛЕКТРОМАГНЕТИЗМ ХАРАКТЕРИСТИКИ МАГНИТНОГО ПОЛЯ Магнитное поле одна из двух сторон электромагнитного поля характеризующаяся воздействием на электрически заряженную частицу с силой пропорциональной заряду частицы и ее скорости. Магнитное поле изображается...
18257. Сутність і зміст процесу військового навчання 69.13 KB
  Заняття №1: Сутність і зміст процесу військового навчання. Мета заняття: формувати у курсантів риси необхідні військовому керівнику для професійної діяльності; сприяти розвитку почуття свід
18258. ВІйськово-педагогічний-процес 59.88 KB
  Заняття №3: ВІйськово-педагогічнийпроцес. Мета заняття: З’ясувати предмет ы завдання выйськовоъ дидактики. Вивчити основны компоненти навчального процесу. 3. Формувати світогляд курсантів с
18259. Концептуальні засади виховної роботи в ЗС України 142 KB
  Заняття 13: Концептуальні засади виховної роботи в ЗС України. Мета заняття: З’ясувати суть основні напрямки та завдання виховної роботи. Вивчити принципи методи та засоби виховної роботи
18260. Індивідуально-виховна робота в підрозділі 135 KB
  Заняття 15: Індивідуальновиховна робота в підрозділі. Мета заняття: З’ясувати суть соціальнопсихологічної характеристики особистості військовослужбовця . Вивчити організацію та м...
18261. Основи навчання військовослужбовців в арміях НАТО 211.1 KB
  Заняття 23: Основи навчання військовослужбовців в арміях НАТО Мета заняття: формувати у курсантів риси необхідні військовому керівнику для професійної діяльності; сприяти розвитку почуття свід...
18262. Виховна діяльність в період адаптації молодого поповнення до військової служби 130 KB
  Заняття 17: Виховна діяльність в період адаптації молодого поповнення до військової служби. Мета заняття: З’ясувати зміст напрямки та особливості адаптації молоді до військової служби....
18263. Виховання як педагогічне явище 96.22 KB
  Заняття №1: Виховання як педагогічне явище. Мета заняття: формувати у студентів риси необхідні військовому керівнику для професійної діяльності; сприяти розвитку почуття свідомої військової
18264. Методика консультування офіцером сержантів і солдатів з питань розвитку і самовдосконалення 166.5 KB
  Заняття 19: Методика консультування офіцером сержантів і солдатів з питань розвитку і самовдосконалення. Мета заняття: З’ясувати сутність консультування підлеглих. Поділ ролей офіцера...