22965

Поняття про світогляд

Лекция

История и СИД

Особливості ставлення людини до світу 2. А ми пристосовуємось до світу іншим способом ми активно перетворюємо його прагення пристосувати світ до себе змінюючи його своєю діяльністю олюднення світу тобто робити світ більш придатним до людини. Все це означає пізнання людини пізнання світу пізнання одночасно. Висновок: людині щоб існувати треба перетворювати дійність але для цього це перетворювання відбувається в голові людини.

Украинкский

2013-08-04

53 KB

4 чел.

Лекція.1

"Мені нічого від вас не потрібно" (с) Охрименко

Перший блок: Філософія, коло її проблем.

Тема. Поняття про світогляд.

План лекції

1. Особливості ставлення людини до світу

2. Сутність та призначення світогляду

3. Структура світогляду

4. Історичні типи світогляду

1. Головне завдання нашого курсу – це не закласти інформацію, а сформувати більш-менш цілісну послідовну систему філософських уявлень, які допоможуть нам орінтуватися в різноманітних ситуаціях цього світу.

В першому наближенні можна сказати, що філософія вивчає людський погляд на світ. Тобто об’єднує знання про світ і про людину. Філософія вивчає граничні засади, найбільш загальні ідеї і принципи, з котрих людина повинна виходити в своєму житті і дільності в розумінні дійсності, ставленні до неї. Тобто головне питання нашого існування в світі полягає в тому, як нам жити і як нам існувати. Для цього треба спиратися на такі-то принципи установки та ідеї. Фактично філософські проблеми мають найбільш такий вигляд: "вирішення загальних філософських проблем". Знання про загальні проблеми використовуються для вирішення конкретних проблем людського життя.

Тому почнемо з аналізу особливостей, специфіки людського життя. Краще це робити порівнюючи з життям інших розумних, але не людських істот. Нажаль ми з ними не стикнулися, тому можемо порівнювати життя наше з життям тварин. По-перше, що нас обєднує з тваринами (живемо в одному світі), але є суттєва відмінність: тваринам характерне пассивне відношення до навколишнього світу, пасивне пристосування. А ми пристосовуємось до світу іншим способом, ми активно перетворюємо його, прагення пристосувати світ до себе, змінюючи його своєю діяльністю "олюднення світу", тобто робити світ більш придатним до людини. За рахунок чого це нам вдається? Це такі інструменти, як наш розум і наша здатність перетворювати своєю діяльністю. Це дозволяє активно пристосовуватись.

"Не треба втрачати ніть викладання" (с) Охрименко

Але, перед тим, як практично діяти людина спочатку в своїй голові, планує цю діяльність. І тільки тоді людина переходить до практичної діяльності. Ця праця свідомості, яка готує акт практичної діяльності можна поділити на три частини:

1. Навіщо ми перетворюємо? Людина відчуває необхідність в чомусь і формулює цю потребу у вигляді діяльності. Мета полягає в тому, що людина каже "мені потрібно ось що", "а що я маю?". І вся увага переключається на цей фрагмент світу. Як правило те, що бажаєшь не свіпадає з тим, що маєшь, тобто фіксуємо різницю між тим, що бажаєшь и тим, що маєшь.

2. А що я потрібен зробити, щоб перетворити те, що я маю в те, що я хочу.

І тоді людина може переходити до практичної діяльності. Все це означає пізнання людини, пізнання світу, пізнання одночасно.

Висновок: людині, щоб існувати треба перетворювати дійність, але для цього це перетворювання відбувається в голові людини. Усвідомлення йде не так, що ми усвідомлюємо окремо людину від світу і не усвідомлюємо світ окремо від людини, а вся увага на взаємодії людини і світу. Коли ми ставимо якісь перед собою цілі, то ми завжди бажаємло досягти певного результату. "мені потрібен певний ось такий результат і я повинен так-то діяти і моя діяльність повинна бути оптимальна, тобто коли ти щось зробив, то результат співпадає з метою". Якщо поставиви мету і багато працював, то діяльність є неефективною, якщо вона не дає результату, не реалізує ціль.

А при яких умовах діяльність людини буде ефективною. Умовою буде те, що ми добре орієнтуємось в цьому світі, визначається орієнтацією нашою у світі. Ми підійшли до ключового моменту. Якщо орієнтація в світі така важлива, то наша свідомість створює явища, інструмент, який дозволяє нам орієнтуватися в цьому світі. Він називається світоглядом.

Що таке світогляд? це узагальнення занння, сукупність уявлень про світ, людину та їх взаємодію, світогляд кожної людини задає її орієнтацію в цьому світі, вона є в кожної людини.

Світогляд = світ + погляд (погляд людини на світ, тобто те, що вивчає філософія). Можна сказати покищо так: світогляд - це узагальнений згусток людсьокго досвіду. Формується світогляд і удосконалюється стихійно, ми не помічаємо як він формується, на протязі всієї життєдіяльності людини.

Перше питання все)

Переходимо до другого питання

2. Сутність і призначення світогляду.

В першому наближенні світогляд, його призначаення можна характеризувати і як універсальний алгоритм орієнтації людини в безлічі подій і ситуацій, які людина зустріне напротязі свого життя. Світогляд дозволяє орієнтуватися в будь-якій ситуації, світогляд універсальний.

"Знайди в інтернеті потрібну інформацію" (с) Охрименко

Як же світогляд формується і які форми він приймає. Треба сказати про особливості нашого знання. Люди поступово поглиблюючи своє розуміння світу переходить від індивідуального зання до загального. Яка між ними різниця? Індивідуальні зання - це знання про індивідуальні риси про конкретний предмет, зання відносяться тільки до цього предмету. Загальні знання - особливости загальні, спільні для цілого класу обєктів з цією особливістю, рисою.

Ось ми тут всі сидимо, ми індивідуальності. Але є загальні занння, які нас обєднують: всі ми студенти.

Орієнтуючи функцію мають тільки загальні знання! Ми його знаємо і можемо орієнтуватися в різних проблемах. В цьому його цінність. Завдяки наявності цього загального знання, з його загального знання і формується наш світогляд.

Треба визначити етапи формування і розвитку світогляду.

Формування починається в дитинстві, потім у зрілої людини вже формується і починажться розвиток. Етап формування непомітний. З вирішенням кожної проблеми зявляється досвід, формування відбувається стихійно, непомітно для людини. Світогляд людей формується під впливом різних обставин: виховання, освіта, певні враження, умови життя, загальні риси епохи, національні осоюливості культури, і т.д. і т.п. Люди відчувають, що в них іших людей є досвід вирішення проблем.

Існують два види світогляду (дві форми краще сказати)

Будемо переходити від менш загального

1. буденний світогляд

2. науковий, теоретичний світогляд

1. Те, що в реальному житті називажться реальним досвідом людини, накопичення досвіду спілкуванням, вирушенням проблем і т.п. Це сукупність стихійно сформованих під впливом життєдіяльності людини певних загальних її уявлень про світ і своє ставлення до світу. Засадами буденного світогляду є власні обставини життя, здоровий глузд (але глузд у кожної людини свій, кожен по своєму), і нарешті природна мова. Буденний світогляд є у кожної дорослої людини, але у кожної він свій, оскільки формувався під впливом індивіжуальних оставин. Він залишається на все життя, без нього вона існувати не може. Отже це найпростіші уявлення про властивості речей, природи і людських відносин.Як правило наш світогляд має рецептурний характер. Хочу це, маю зробити це рецепт. Необхідний для того, щоб жити в повсякденному житті.

2. Але ще є науковий світогляд. Формується на засаді першої форми світогляду. Якщо людина починає розуміти значення знань для совго життя, то вона може зробити такий "трагічний" висновок: я можу спеціально збагачувати свій світоглід, спеціально щось вивчати і піднвмати рівень свого світогляду. Тут вже не стихійність, а направлений характер дій. Такі люди (ті, що усвідомили такий світогляд) починають це робити. Можна піднімати свій рівень до професійного в певній галузі, і тим самии розширювати свій світогляд. Для того, щоб знати новітні досягнення людства в певній галузі і може використовувати їх. Вона тепер спеціаліст-науковець і має науковий світогляд. Наукова форма світогляду виникає на основі спеціального цілеспрямованого вивчення природи і людини, накопичення перевірених і обгрунтованих знань про світ. Головною задачею науки є пізнання.

"Я хочу сказати, що звідси все дуже добре видно" (с) Охрименко.

Питання, а при чому тут філософія? А філософські роздуми - це засіб розробки світогляду, систаматизація, узагальнення в різноманітні варіанти світоглядних поглядів. Засіб формування світогляду, який дозволяє філософські вчення і концепції формувати в різноманітні варіанти світоглядних поглядів. У всіх людей погляди різні,.

"У мене вчора хтось питав: а які питання розглядає філософія? Приклади: яка першопричина світу, що таке людина і суспільство, чи може людиа пізнавати і перетворювати світ" (с) Охрименко

З переконанням, що людина пізнавати не може, людина вчитися не буде. Також питання, що таке добро, справедливість, краса і т.п.

Отже, ми можемо сказати так: світогляд людини неглибокий, несистематизований, якщо вона не знайома з філософією.

Висновки по питанню: Отже основні характеристики світогляду такі: по-перше, це сукупність загальних поглядів людини на світ і на свої місце в світі.

Далі ми продовжуємо далі розгляд

3. Структура світогляду.

"Ще раз вам кажу, все що вам я кажу ви маєте" (с) Охрименко

Світогляд людини - це дуже складне духовне утвореня, яке внутрішно суперечливе, воно складається з протилежних чатин. Приклад: світогляд кожної людини одночасно має і індивідуальні риси (унікальні риси, тільки для цієї людини притаманні) і одночасно має загальні риси, які обєднують цю людину або з усім людством , або з окремою групою. Це індивідуальне і загальне переплітається і людині. Індивідуальні риси формуються під впливом обставин, які притаманні тільки цій людині. А загальні риси беруть з того, що кожна людина розуміє/не розуміє, що вона одночасно входить в декулька груп людей і тому має з цими групами риси. Риси родини, риси певної професії і т.п. Але у різних людей різні проблеми. Конформісти.

Світогляд кожної людини має свою стурктуру. Якщо щось має структуру, то це явище складається з певних елементів і між ними є певні відносини)). Усі елементи світогляду виражаються через знання і переконання. Знання - це вихідна структурна планка світогляду. Щоб якось в чомусь орієнтуватися ви повинні спиратися на якусь інформацію, знання. Переконання - це особливе знання. Світогляд формується лише з тих знань, які стали переконанням. Всі знання проходять через розум (я знаю), а переконання - це знання, які пройшли не тільки чреез розум, а й чреез душу, переживання людини. В переконання відображається душа людини, її особистість. Пережиті знання стають переконаннями.

Отже, переконання - це особливе знання. Коли в вас є переконання, от людина впевнена в їх істинності. Перконання - залізні правила поведінки людини. У вас є певні переконання, добровільно вами прийніті і ви впевнені в тому, що ви вправі. Переконання - це впевненість людини в правоті. Переконання - це правила поведінки людини, якими вона керується. Таким чином вон мають величезний вплив на життся людини і вчинки.

"Ось скільки разів на день ви кажете я? А що таке я? для людини? я - це її переконання, людина ототожнює себе з своїми переконаннями. Замахнутися на переконання - це образа. Але на смерть ідуть лише за філософські переконання, а не за наукові. Нацкові переконання мають менші життєві цінності" (с) Охрименко.

Знання не завжди переходить в переконання, а переконання не завжди спирається на істинні знання. Переконання - це сплав розуму і серця. Знання можуть бути істинні і хибні, переконання можуть бути прогресивні, регресивні, наукові не наукові. Але не існує жодної людини, яке не має переконань. Однак в людському житті зустрічаються люди, в яких немає переконань (наче). Але в таких людей є одне міцне переконання: "так як вони сбе еповодять можна поводити, змінювати поведінку залежно від ситуації".

Переходимо до розгляду структурних елементів світогляду.

А з яких саме переконань складається наш світогляд?

1. Рівні світогляду! (світогляд кожної людини має два рівня: *світовідчуття, *світорозуміння)

Кожна людина має почуття і розуміння. Почуття дають уявленя про світ і розум дає своє розуміння світу. Світовідчуття - емоційно-психологічний рівень світогляду, це відчуття людини від світу в цілому, в якому вона живе. Є ституаційне відчуття, знайшов 5баксів і радію, це не те. Оптимізм, песимізм - прояви світовідчуття, тобто враження від світу в цілому. Одну й ту ж проблему оптиміст і песиміст будуть вирішувати по різному.

"Мы рождены чтоб сказку сделать былью!" (с) Песня. - це прояв світовідчуття.

Світорозуміння - інтелектуальний, пізнавальний рівень світу. Тут людина в своїх думках і поняттях осмислює основи світу в цілому фіксуючи певні поняття, як я розумію існування цього світу. Людина може спиратися на наукові досягнення, світорозуміння може бути релігійним.

2. Ми не тільки за допомогою почуттів і розуму вивчаємо світ. Елемент: Оцінки світогляду. Оцінки завжди спираються на цінності. Ми маємо мати параметри, якими ми можемо оцінювати, на які ми орієнтуємося. "ціннісна орієнтація", на що ця людина орієнтується в цьому світі. Два види цінностей: *етичні(моральні) і *естетичні цінності. Для етичних основні орієнтири це добро і зло. Сюди відносяться уявлення про дорбе і погане, справедливе і не справедливе. Естетичні цінності: прекрасне і потворне, низьке шляхетне, кумедне трагічне. Людина може оцінюавти на основі інтуітивного уявлення, але словами виразити неможливо. У кожного інтуітивні ціннінсі орієнтиції свої, для когось це добре, для когось погано. Точкою опори ціннісних орієнтацій є ідеали. При оцінюванні ми виходимо зі свого ідеалу. Система ідеалів є в кожної людини. Ідеал - це образ бажаного майбутнього, який людина хоче досягти.

"Запамятайте і орієнтуйтесь на це все своє життя: для людини її справжніми ідеалами є тільки духовні ідеали: дружба, любов" (с) Охрименко.

Існують побутові ідеали "Вона круто одягається, вау".

І нарешті, останній елемент світогляду.

3. Перехід від думок до дій. Щоб перейти потрібна воля, як елемент світогляду, який переводить думку в дійсність. Воля - це переживання типу треба, я повинен. Це здатність перед собою поставити мету і зосередити сили для досягнення цієї мети. Є люди, які все розрахують, а коли треба діяти вони зупиняються, слабовольні. І буває навпаки: спочатку діє, а потім розуміє, що зробив не те: воля попереду розуму. Вони мають допомагати один одному, в узгодженні.

Підсумки: Світогляд - це не просто зання про дійсність, а переконання. Світогляд визначає життєві позиції, мету і смисл життя людини, проявляється в її поведінці.

"Прочитайте Гаршина Всеволода Михайловича "Красный цветок", прочитайте это." Суть такая - герой сумасшедший человек с чистым идеалом.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

40346. Алкогольный абстинентный синдром 31.5 KB
  Многие нарушения свойственные ААС головная боль головокружение астения чувство разбитости жажда обложенность языка тошнота вздутие живота жидкий стул повышение АД неприятные ощущения или боли в области сердца плохое настроение и др. в структуре ААС перечисленные симптомы тем тяжелее разнообразнее и чаще чем старше человек и чем хуже его исходное соматоневрологическое состояние у больных алкоголизмом оно является также следствием тяжести и давности основного заболевания. Они нозологически неспецифичны хотя и составляют...
40347. Шизофрения, параноидная форма, непрерывный тип течения. Депрессивно-параноидный синдром, попытка суицида) 39 KB
  Соматический статус: без патологических особенностей Неврологический статус: без патологических особенностей Психический статус: Мимика больной обеднена поза и движения скованные. По словам больной ей требуется приложить усилия что бы чтолибо запомнить. По словам больной у нее отсутствуют какиелибо интересы в жизни. Анамнез больной не подтверждает эту гипотезу.
40348. Аффективные заболевания непсихотического уровня — циклотимия, дистимия 23.5 KB
  Дистимия хронические длительностью не менее 2 лет депрессии развивающиеся как и циклотимические на непсихотическом уровне при минимальной выраженности аффективного расстройства. Хотя дистимия во многом совпадает с невротической депрессией эти понятия не синонимичны. Синдромальное понятие дистимия шире традиционной нозологической категории невротическая депрессия и включает группу затяжных непсихотических депрессий.
40349. Аффективные психозы в позднем возрасте 32.5 KB
  Процессы старения оказывают существенное влияние на психопатологические проявления аффективных фаз частоту их и общее течение заболевания. Синдромальная картина этих фаз характеризуется широким диапазоном клинических проявлений. В этих случаях встречаются практически все клинические разновидности аффективных фаз наблюдающиеся в более ранние возрастные периоды. В этих случаях в клинической картине депрессивных фаз наряду с такими типичными депрессивными симптомами как общая подавленность упадок побуждений и инициативы мрачные...
40350. Биологическая терапия 56.5 KB
  Психофармакотерапия осуществляется с учетом следующих особенностей действия препаратов и реакций больных перенесших черепномозговую травму: 1 используемые препараты могут преимущественно влиять на те или иные мозговые структуры стволовые подкорковые или корковые; правое или левое полушарие мозга; 2 при последствиях травм часто оказываются достаточными малые дозы седативных препаратов; у них чаще и быстрее проявляются побочные эффекты особенно экстрапирамидные и холинолитические; 3 психофармакологические препараты могут давать в...
40351. БИОЛОГИЧЕСКАЯ ТЕРАПИЯ 24 KB
  Биологическая терапия является основным методом лечения эндогенных и органических психических заболеваний в том числе симптоматических и алкогольных психозов эпилепсии; она используется для купирования психических нарушений пограничного уровня невротических дистимических и психосоматических расстройств а также патохарактерологических девиаций относящихся к кругу расстройств личности психопатий. Биологическая терапия берет свое начало с маляриотерапии примененной J. Целую эпоху в развитии биологической терапии составили шоковые методы...
40352. Болезнь Паркинсона (дрожательный паралич, идиопатический паркинсонизм) 22 KB
  Сам Паркинсон считал что симптомы заболевания связаны с органическим поражением нижних отделов ствола головного мозга и шейного отдела спинного мозга полагая что при этом чувство и интеллект не страдают Лишь позднее J. Позднее были описаны дегенеративные изменения в полосатом теле голубом пятне и других подкорковых структурах а также в коре головного мозга.
40353. Военная экспертиза 37.5 KB
  Ежегодно около 10 призывников признаются негодными к воинской службе вследствие психических болезней и умственной отсталости. При индивидуальной оценке пригодности к несению воинской службы принимаются во внимание также особенности службы в тех или иных родах войск место ее прохождения. Установлено 5 категорий годности к воинской службе: А годен к воинской службе; Б годен к воинской службе с незначительными ограничениями; В ограниченно годен к воинской службе; Г временно негоден к воинской службе; Д негоден к воинской службе.
40354. Галлюцинаторно-параноидный синдром (синдром Кандинского — Клерамбо) 32 KB
  В структуру галлюцинаторнопараноидного синдрома Кандинского Клерамбо входят также псевдогаллюцинации зрительные слуховые обонятельные вкусовые тактильные висцеральные кинестетические обманы восприятия отличаемые больными от реальных объектов и имеющие характер сделанности. В зависимости от превалирования в клинической картине галлюцинаторнобредового синдрома галлюцинаторных или бредовых расстройств выделяют галлюцинаторный и бредовой варианты описываемого синдрома. О галлюцинаторном варианте говорят в случаях преобладания в картине...