22966

Історичні типи світогляду: світоглядні погляди або уявлення певної епохи

Лекция

История и СИД

Будьте уважні термін філософія змінювався. Вперше в первинному розумінні терміном філософія позначалась уся сукупність зань про все в перекладі любов до мудрості. Філософія – це любов до мудрості це людська справа мудрими можуть будити лише боги а люди можуть тільки любити мудрість. Те що для буденної свідомості для релігії здається безсумнівною істиною те для філософії є вихідним пунктом роздуму над цим філософія думає.

Украинкский

2013-08-04

52 KB

5 чел.

Лекція.2

Тема. Історичні типи.

Сьогодні ми переходимо до історичних типів

Історичні типи світогляду: світоглядні погляди або уявлення певної епохи.

Як правило виділяють три історичні типи світогляду:

1. Міфолоігічний

2. Релігійний

3. Філософський

Кожний з них, як певний світогляд задає своє уявлення про світ, задає ставлення людини до світу, орієнтацію і спосіб взаємодії.

1.  Міфологічний тип зароджується в родовому устрою і переходить до класового (міфологічний світогляд). Центральна тема світогляду: проблема виживання в боротьбі з силами природи, людині потрібно було вижити. Спочатку люди боролися з цима силами (з титанами), а потім вже до цього приєднуються соціальні риси. Перш за все зясуємо, що таке міф. Міф (гр. слово, оповідання, легенда). Крім того міфологія "це зібрання міфів" або "наука про міфи" (два значення). Якщо ми використовуємо поняття міф, то ми маємо на увазі щось несправжнє, вигадане. Але треба відрізняти міфи від казок і легенд. Для людини з міфологічним світоглядом міф є реальністю. Міф це цільне чуттєве уявлення про явища природи і суспільство, складові частини міфу не відокремлюються одне від одного, в міфа все рівноправне і реальне. Тут немає розподілу на реальне і вигадане, правдиве і неправдиве. Міф задає певне уявлення про світ, головне скерувати людину на засвоєння певних рис характеру, певних норм поведінки, які дозволяють краще орієнтуватися в світі. (хоробрість, мудрість, чесніть, винахідливість, нестандартність мислення, самопожертва, виконання обовязків). Якщо ти маєш такі риси, то ти будеш краще орієнтуватися в цьому світі. (В міфі про стайні Геракл продемонстрував певні риси характеру. Міф призначений для виховання в людини цих рис характеру). Міфологія це перша спроба людства створити комплекс свіотглядних знань, в яких йде мове не тільки про існуюче. суще, а й про належне, тобто про ідеали і принципи, якими людям треба керуватися в житті, треба виходити не тільки з того, що є, що існує, а й треба мати орієнтири, до яких треба іти. Ці орієнтири представлені ідеалами. Міф завжди був безпосереднім виявом почуттів, вольових імпульсів. Вони стоять на першому місці в міфах в порівнянням з розумом, думкою. Перші міфи були повязані з життям племен, родів. Кожен такий міф акумулював у собі досвід родового життя і показував, що треба робити ТАК. Міфи збагачували досвід роду. У людей, які знали міфи, було більше можливості для орієнтації.

Міфологічні персонажі і досі використовуються в літературі, мистецтві, науці. Кожна епоха створює свої міфи і люди цієї епохи вважають ці міфи реальністю, живуть цією надією. Найяскравіший приклад сучасності: політичні міфи. Міфологічний світогляд є і зараз пануючим (наприклад: расовий міф, культ вождя, міф про обраний народ і т.п.).

2. На певній стадії суспільного розвитку міфологічний тип уступає місце релігійному світогляду. Релігія виникає тоді, коли суспільство досягає високого рівня розвитку.

Релігія це складне духовне утворення, ядро якого релігійний світогляд. Найважливіші елементи релігійна віра, релігійні обряди. Вони визначать поведінку віруючого. Основна ознака релігії віра в надприродне. Релігія виражається вірою, яка базується на емоційному ставленні до світу (на відміну від науки, яка ставиться до світу раціонально, за допомогою розуму і виробляє знання). Треба сказати, що між міфологією і релігією є багато близького, але вони відрізняються. Міфологія це вся дійсніть злита в одне, релігія це віра, яка припускає фантастичне, магічне, живне, але вже відрізняє його від дійсності, є думкою. Релігія одразу світ поділяє на наприродне і природне, земне, гріховне. І до того ж земне підкоряється небесному. Це задає певну орієнтацією для людини: якщо є в тебе земні проблеми, які ти сам не зможешь вирішити, ти маєш звернутися до небесних сил за допомогою. Способи звернення: молитва і т.п. Але для тих, кто цим буде користуватись є певні умови. Сам віруючий має виконувати певні норми і заборони, які дає ця релігія. Приклад: (чому ми звертаємось до бога, а він не відгукується) ми просимо добра для себе, а для того щоб був відгук ми вже маємо мати певний потенціал добра, а якщо його немає, то і не отримаємо. Релігійна мораль акумулювала у собі загальнолюдські моральні норми, загальнолюдські цінності: свобода волі, справедливість, гуманність, добропорядність. Справа в тому, що якщо ми стикались з щиро віруючою людиною, то вона відрізняється від інших в позитивному плані. Панування релігійного світогляду співпадає з середньовіччям, вважається, що після цього відбувся прогрес, типа культура-отстой. Але завжди прогрес в чомусь, супроводжується регресом в іншому. Тоді, після відмови від релігії заради техніки спостерігаємо створення культу людини (це погано, пнятно?).

"Всё дозволено" (с) Достоевский

"ми маємо право на все, обмежень немає" - це "беспредел".

"Це погано"(с) Http://ohregina.com/drugsrbad.jpg

Обмеження завжди мають бути. Ця заміна культу бога на культ людини дуже добре відобразилося на громадянській війні. Павло Флоренський: "Якщо люди відходять від вищих релігійних цінностей, від свого святого, то в області мистецтва приходить повний індивідуалізм, в області науки до відірваного від життя знання, в господарстві до хижацтва, в області політики до культу особи". Це все підтвердилося потім. Зараз людство є найбільшою небезпекою для себе. Люди це розуміють і шукають, як же обмежити себе. Обмеження «якщо ти щось, то буде тось»  це неправильно, недієве. Крім релігії нічого більш ефективного для виховання людина не виробила. Правила це зло.

3. Загальні уявленя про філософію і філософствування.

1. Первнинне розуміння філософії. Духовні і соціальні чинники її становлення.

2. Предмет і проблеми філософії. Філософські категорії, вчення, школи, течії, напрямки.

3. Співвідношення світогляду і філософії. Основні світоглядні орієнтації людини.

4. Особливості сучасного розуміння філософії.

Будьте уважні, термін "філософія" змінювався. Вперше в первинному розумінні терміном філософія позначалась уся сукупність зань про все, в перекладі любов до мудрості. Греки називали філософією те, що зараз називається наукою. Філософія це любов до мудрості, це людська справа, мудрими можуть будити лише боги, а люди можуть тільки любити мудрість. Основний елемент поняття мудрість. Тут поступово з часом йде спеціалізація знання. З усієї сукупності знань відходять певні галузі. Це означає відхід від філософії всіх наук (фізики, астрономії і т.п.). В 18-19 столітті відходять від філософії політика, в 20-му генетика. Міфологія і слово мудрість втрачають своє значення. Мудрими стали називати таких людей, які розбираються в земних справах, шукають шляхи вирішення проблем на землі без звернення до богів, тобто мудрі це люди з багатим політичним і практичним досвідом.

Сім перших мудреців: Фалес Мілетський, Піттак Мітіленський, Біант з Прієни, Солон з Афін, Клеобул Ліндійский, Місон Хенейський, Хілон з Спарти. Більшсть з них були видатними політиками і законодавцями. Вони прославились своїми короткими висловами (афоризмами), в кожному афоризмі був орієнтир.

"Міра важливіша за все". "Пізнай самого себе". "Наймагайся бути спокійним".

Перехід від релігійно-міфологічних уявлень про світ до філософських уявлень в літературі має специфічну назву "перехід від міфоса до логоса". Міфос слухачі, вірте в це будь-ласка. Філософський перехід обгрутування, пояснення, доведення. Тобто логос єдиний світовий закон (Китайське "Дао"), вважлось, що людина може розуміти логос, може пізнавати світ і створювати зання про нього. Цей перехід означав, що люди тепер можуть розуміти причини проблем, аналізувати, спиратися на власний розум і досвід, не зветаючись до богів. Філософське ставлення до світу означало пошук, засад, ідей, на які спиратися. Те, що для буденної свідомості, для релігії здається безсумнівною істиною, те для філософії є вихідним пунктом роздуму, над цим філософія думає. Фіолософія є першою формою раціонального, теоретичного мислення, вона готує передумови для виникнення науки. Але цей перехід тривав дость довго і був повязаний з певними інтелектуальними і соціальними змінами в суспільстві. Тепер ми покажемо, які чинники сприяли цьому переходу.

1. Починаємо з інтелектуальних чинників. Ми казали: нам головне знати міфи, міф має досвід. Міф орієнтує на традиції, закріпляє їх. При такому підході важко розвиватися. Особа як така біла відсутня. А філософія базується на розумі і досвіді, а в кожної людини свої власні позиції, своя аргументація, свої докази, свої сумніви. Ось поява людей з своїми підходами означало появу особи. Фіолософія це справа особи, яка орієнтується не на тражиції минулого, а не власний розум. Перший інтелектуальний чинник, який сприяв появі філософії це поява особи.

2. Другий інтелектуальний чинник появи філософії треба мати свободу в суспільстві для того щоб обмінюватися ідеями, мати дискусію, приймати одні ідеї, критикувати інші. Тобто має бути інтелектуальна свобода в суспільстві. А вона існує і в демократичному суспільстві.

Соціальні чинники  філософія виникає в класовому суспільстві. Першим класовим було рабовласницьке суспільство. Родове суспільство зруйнувалося товарно-грошовими відносинами. Тепер йде розподіл суспільства не на роди, а на тих хто щось має і тих, хто нічого не має. Але для філософії (дуже важливий момент) рабовласництво це дуже велике благо. Починається розділення розумової праці від фізичної. У вільних громадян зявляється час на розумову працю, в час вільний від фізичної роботи. Філософія це справа вільних громадян. Одна група людей створює благо для іншої.

"Главное, чтоб студенты понимания достигали на лекции" (с) Охрименко.

Переходимо до визначення філософії і її проблем. Будемо поступово наближатися.

Філософія є духовним феноменом певної системи теоретичного знання.

Частіше за все філософію визначають як вчення про начала, тобто найзагальніші засади всього сущого, про принципи буття (від слова бути). Тепер починаємо думати, що ж існує в найзагальнішому вигляді в світі. Існує природа, існує суспільство, існує мислення. В цьому окреслено все. Філософія шукає загальні засади, єдині для усіх цих сфер, засади з яких виростає і природа і суспільство і мислення.

Філософія теоретична система найбільш загального зання. Філософія це область пізнання в якій вивчаються найбільш загальні принципи.

Філософське мислення ніколи не зупиняється на досягнутому, а прагне досліджувати все більш глибокі поняття. Знаряддя філософа це сила його духу. Думка скерована на пошук загальних смислів всього сущого, філософія спиається на існуючій культурі інфомації. Філософія має два джерела: 1. Культура суспільства. 2. Конструктивна уява особи, тобто філософія аналізує досягення культури, і разом з тим висуває подальші думки і ідеї для розвитку особи. Основний метод філософії рефлексія і може бути в першому наближенні охарактеризований словом "самопізнання". Обєктом дослідженя може бути не тільки зовнішні обєкти, а те, що  в нас самих: наші ідеї, наші плани. Ми скеровуємо пізнання на самих себе. Обєктом думки стає сама думка (це і є рефлексія). Філософська рефлексія це дослідження граничних засад всього існуючого. Філософська рефлексія реалізується через методи різноманітних форм філософського дослідження. Метод Сократа (акушерское исскуство, маевтика)  іронія, тобто критика суджень опонента, і індукція, тобто скерувати співбесідника на розуміння загального смислу. Рене Декарт (загальний сумнів і пошук беззумнівної істини) сумнів розвиває знання, сумнів в усьому і в самому занні. Метод Спінози (геометричний метод) задаються вихідні філософські аксіоми, а з них за певними правилами виводяться наслідки. Метод Канта (критичний метод) перш ніж досліджувати людське пізнання, треба досліджувати його умови. Метод Гейгеля (діалектика понять) аналіз звязку і розвитку понять. Метод Маркса (матеріалістична діалектика) пошук загальних законів розвитку всього існючого. Метод Берксона (інтуїція) розум слабкий щоб пізнати дійсність. Метод Вільгельмштейна (логічний аналіз мови). Ясперс метод (трансцендування) пізнання смислу людського існування виходячи з нього і ідучи до нього. Метод Гаданера (герменевтика) ми маємо справи з текстами, головне зрозуміти смисл текстів. Метод Бусера (феноменологічна редукція) тобто він каже: ми повинні досліджувати власну свідомість, але взяту як чисту свідомість, відкиньте все, що в неї є від зовнішнього світу, чисту свідомість маємо досліджувати. Є дуже багато визначень філософії, найбільш відоме:

"Філософія - це наука, яке доліджує останні цілі людського розуму (останні = найзагальніші)" (с) Кант

Чотири питання Канта:

1.Що я можу знати; 2.Що я повинен робити; 3.На що я смію сподіватися; 4.Що таке людина.

Філософські проблеми: 1.Що таке зовнішній світ; 2.Чи поділяється він на матерію і дух; 3.Чи існують надприродні сили; 4.Цей світ кінцевий, чи нескінчений; 5.В якому напрямку рзвивається всесвіт; 6.Чи існують справді закони природи і суспільства, чи людина просто вірить в них, бо їй так легше орієнтуватися в світі; 7.Що таке людина, яке її місце в цьому світі; 8.Яка природа людського рохуму; 9.Чи може людина пізнати з світу себе; 10. Що таке істина, добро, зло, прекрасне і т.д.; 11.В якому напрямку рухається історія людства і чи має вона смисл.

(головне)Будь-яка людина, навіть та, яка і слова філософії не чула, все рівно інтуїтивно щоб орієнтуватися в цьому світі відповідає на ці питання. Це приводить цю людину до певного свого погляду до світу.

В самому узькому смислі можна сказати, що предметом філософії є загальні аспекти взаємодії людини і світу. Це риси взаємодії, які виражаються найбільш загальними ідеями і принципами, що орієнтують людину у світі.

В своїх дослідження філософія використовує певні поняття, але вони мають найбільш загальний смисл, називаються категоріями:

1.Свідомість; 2.Матерія; 3.Круг; 4.Простір; 5.Час; 6.Необхідність; 7.Випадковість; 8.Форма; 9.Зміст.

Всі ці поняття є граничними за глибиною узагальнення. Більш загальних понять немає.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

11699. Технические измерения линейных размеров. Многократные равноточные (ограниченной выборки) и однократные прямые измерения 186.5 KB
  Тема: Технические измерения линейных размеров. Многократные равноточные ограниченной выборки и однократные прямые измерения 1. Цель работы 1.1. Изучить назначение и устройство штангенрейсмаса штангенглубомера и индикаторного нутромера а также правила их исп
11700. Отклонения формы и расположения поверхностей. Измерение отклонений круглости, прямолинейности цилиндрической поверхности (изогнутости оси), радиального и торцевого биений 247 KB
  Тема: Отклонения формы и расположения поверхностей. Измерение отклонений круглости прямолинейности цилиндрической поверхности изогнутости оси радиального и торцевого биений 1. Цель работы 1.1. Изучить назначение и устройство индикатора часового типа модели...
11701. Средства измерения с непосредственной оценкой. линейные и угловые измерения, работа со штангенциркулем, микрометром, угломером 332 KB
  Лабораторная работа № 1 Средства измерения с непосредственной оценкой. линейные и угловые измерения работа со штангенциркулем микрометром угломером 1. Цель работы Освоить метод непосредственной оценки с отсчётом по шкале и нониусу при помощи линейных ср...
11702. Меры, ознакомление и работа с мерами. Меры твердости образцовые. Меры длинны концевые 99.5 KB
  Лабораторная работа № 2 Меры ознакомление и работа с мерами. Меры твердости образцовые. Меры длинны концевые 1. ЦЕЛЬ РАБОТЫ: 1. Освоить понятие меры; 2. Ознакомиться с разновидностями мер; 3. Ознакомиться с образцовыми мерами твёрдости служащие для поверки п
11703. СВЧ - Влагомер тест -100 97.5 KB
  Лабораторная работа № 4 СВЧ Влагомер тест 100 1. ЦЕЛЬ РАБОТЫ: Изучить принцип работы СВЧ влагомера ТЕСТ100. Измерить влажность калибровочных растворов. Построить график зависимости затухания СВЧ волн от концентрации воды в пробе. Измерить затухание в про
11704. Исследование работы рефрактометра ИРФ - 22 330.5 KB
  Лабораторная работа № 3 Исследование работы рефрактометра ИРФ 22 1 ЦЕЛЬ РАБОТЫ: Изучение принципа работы на рефрактометре ИРФ 22. 2. ОБОРУДОВАНИЕ И ПРИБОРЫ: Рефрактометр ИРФ 22; Дистиллированная вода. Этанол. Четыре контрольные пробы раствора с разл
11705. Создание диаграммы вариантов использования в среде проектирования Rational Rose 498.5 KB
  Лабораторная работа №1 Создание диаграммы вариантов использования в среде проектирования Rational Rose 1 Общие сведения о Rational Rose Компания Rational Software является лидирующей в области создания методологий и программных решений ориентированных на программистов анали...
11706. Защита сетевых ресурсов с помощью разрешений NTFS 16.52 KB
  Лабораторная работа № 6. Защита сетевых ресурсов с помощью разрешений NTFS. Цели: назначить учетным записями группам разрешения доступа к папке и файлу; предоставить пользователям возможность изменятьразрешения доступа к файлам и папкам; предоставить пользователям воз...
11707. Настройка и администрирование сетевых принтеров 27.5 KB
  Лабораторная работа № 7. Настройка и администрирование сетевых принтеров Цель работы: узнать об установке и администрировании сетевых принтеров научиться управлять принтерами и документами а также разрешать распространенные проблемы печати. Выполнил: Слепцов И.