22968

Найважливіші філософські питання

Лекция

История и СИД

Теоретичний раціональний філософія наука. Духовний емоційноціннісний філософія релігія. Але філософія не є ні наукою ні релігією філософія це тип світогляду який повязаний з наукою і релігією не більше.

Украинкский

2013-08-04

42 KB

4 чел.

Продовжуємо попередню лекцію

Філософія відображає не те, що існує, а те що повинно бути якщо людина буде взаємодіяти з світом використовуючи певні правила і установки.

Найважливіші філософські питання - це питання про вищі життєві цінності і ідеали: щастя, добро, краса, любов, ідеальна родина, ідеальна держава. Саме вони повинні визначати життя і дільність людей, оцінку явищ, дійсності. Життєві цінності не є реальними обєктами. Це уявні зразки, які ми використовуємо для оцінок подій і обєктів. Ми можемо щось оцінювати виходячи з ідеалу справедливості і свободи. Філософські цінності спираються не на факти, як в науці, а на думки про !!!належне!!!, найкраще. Але в різних людей уява про належне різне. Саме з цим повязаний філософський плюралізм. А з цього філософського плюралізму випливають ще важливі риси: критичність і толерантність філософії. Якщо точок зору багато, то треба ставитися критично. Не можна якусь одну підносити і вважати тільки її вірною. Кожна з цих точок зору відносна, але людина завжди вибирає одну точку зору, яка для неї найближча. Проте це зовсім не означає, що інші треба відкидати, треба ставитися толерантно. Всі інші мають право на існування, інші теж мають в собі моменти істинності.

Висновок: в філософському знанні органічно поєднані два способи осягнення світу людиною:

1. Теоретичний, раціональний (філософія + наука).

2. Духовний, емоційно-ціннісний (філософія + релігія).

Але філософія не є ні наукою ні релігією, філософія - це тип світогляду, який повязаний з наукою і релігією, не більше. Філософія виконує певні функції. Питання про функції - це питання про те, яку роль вона відіграє в житті людей і суспільства. Як можна використати філософські знання.

Основні 4 функції:

1. Світоглядна - філософія задає уявлення про світ в цілому, яке ми називаємо світоглядом, і воно дозволяє нам орієнтуватися в цьому світі.

2. Методологічна - філософія формулює найбільш фундаментальні загальні методи і способи практичної і пізнавальної діяльності.

3. Гуманістична - основна скерованість на людину, а не на зовнішні обєкти.

4. Соціальна - філософія є стратегією вільної людської діяльності в суспільстві. Міфологічний світогляд орієнтує на повторення, то філософський світогляд каже: обирай сам варіанти своєї поведінки і дії. Вибір за тобою, а не традиція. Філософія завжди виступає в ролі критика існуючого порядку речей. В якій сфері людство не досягло б блискучих результатів, воно має йти далі і не зупинятися. (Дужа часто філософія вступає в конфлікт з владою). Критика філософія має бути конструктивною, а не деструктивною. Філософія формулює одвічні проблеми. Але на цю одвічність люди завжди дивляться з позиції тієї епохи в якій вони живуть. Наступні покоління дивитимуться по своєму. Гегель дає ще одну характеристику філософії: "Філософія охоплена думкою".

Таємниця: Філософія перш за все повязана з духовним життям людини, не з побутом, не з тваринним існуванням. Хто я, звідки, яке моє місце, куди мені йти, як треба жити? Поступово філософія стає більш логічною системою, ясніше виражає свої думки. Дух людський, а не побут. Людина, яка живе побутом - це людина, яка не може розуміти філософію, для неї це пуста балаканина. Ми в духовному піднесенні людства.

Професійною філософією займається невелика група людей, треба мати підготовку. І тому про філософію є різні уявлення, є різні образи філософії, які виникають у людей.

Уявлення, якими люди характеризують філософію:

- Найвища мудрість (античні часи)

- Безплідне міркування (буденна свідомість) "Что такое философ? слово философ у нас на Руси слово бранное и означает - дурак" (с) Достоевский.

- самостійний погляд на життя.

Завжди філософія існує в подвійному уявленні - це професійна робота філософів, самостійний погляд на життя будь-якої людини.

Лекція 4

Блок новий. Логіка розвитку філософської думки.

Тема.1 Східна і антична філософія.

План

1. Культурно-історичні передумови виникнення філософії. Особливості розвитку філософії в Стародавній Індії і Стародавеньому Китаї.

2. Основи періодизації західньоєвропейської філософії.

3. Основні етапи і проблеми античної філософії.

"Дасть бог нам сьогодні розглянути перше питання" (с) Охрименко.

Історія розвитку філософської думки дуже велика. Існує спеціальна дисципліна, яка вивчає як в тих чи інших країнах виникали питання і як їх вирішували. Розглянемо основні питання, які виникали в ході розвитку філософії.

Історія західноєвропейської філософії поділяється на періоди.

1. Культурно-історичні передумови виникнення філоосфії. Це той ідейний матеріал на базі якого виникає і формується філософія. Виділяємо три основні передумови:

1- міфологія

2- елементи наукового знання

3- буденне знання, або народна мудрість.

"Но мы ведь с вами знаем" (с) Путин філософія зявляється місля відходу міфоса від логоса. Щось, що віджило відкидається, а щось зберігається. Філософія зберігає три основні міфологічні ідеї:

- спільне походженя всього існуючого

- мінливість всього існуючого

- суперечливість всього існуючого.

1- Ланка між міфологією і філософією мала одночасно розвинуті міфлологічні ідеї, і зародки науки.

2- Виникнення філософії сприяло виникненню наукового знання. Стародавні греки оці зародки наукового знання брали у більш давніх, ніж їхня цивілізація (Вавилон, Єгипет). Але там всі знання були поставлені на службу релігії, використовувалися в релігійних цілях. Греки прагнули взяти у учителів тільки наукові знання, і відкинути вірування. Це сприяло розвитку науки від греції, вона там розвивалася окремо від релігії, на основі роздумів і розуму. Їх філософські системи містили і наукові знання.

3- Прислівя приказки, легенди, які були популярні в ті часи. Чому вони були популярні? Приказки - це узагальнений досвід, а філософія як раз має справу з загальним. Чим більше приказок, тим більше можливості для розвитку філософії. Це сприяло розвитку мови і філософії. Є мови і зараз, на яких не можна вести філософських досліджень, у кожно з нас різний рівень мови, різна зрілість мови, рівень загальних знань.

Виникнення філософії не є випадковістю для людства, а є історичною закономірністю (6-8ст. до н.е.). Індія, Китай, Греція. Одночасно майже, незалежно, там виникає філософія. Філософія - це необхідність, а не випадковість. Зауважимо: антична філософія в своєму початковому періоді мала певний напрямок, вона йшла від вивчення природи до вивчення людини. Східна філософія йшла від вивчення людини до вивчення природи.

Переходимо до розгляду східної філософії.

Треба сказати про загальні риси всієї східної філософії.

1. Слабка розбіжність між філософією і міфологією, а, потім, філософією і релігією. На сході вона тривалий час не відокремлювалась від міфології. В той час будь-яка філософська школа була повязана з релігією.

2. Консерватизм азіатського життя приводить до того, що ми довгий час не спостерігаємо якісних змін в розвитку східної філософії протягом століття. Базові філософські знання не змінювались, а змінювались лише коментарі до них в історії.

3. Деспотичний характер східних держав призводить до придушення особи. До нас дійшли певні філософські зання, імена деяких мислителів. Людині увага не приділялася.

4. Характер виробництва не стимулював розвитку природознавства. Певні технічні досягнення Китай мав, але теоретичної науки, як в Греції, так не було. Тому філософи мало уваги приділяли розвитку природознавсва, пізнання. Вся увага приділялася розвитку людини.

Фундаторами будь-яких філософськіх шкіл були жреці.

Риси індійської філософії:

1. Проповідь аскетизм (головне вижити, стан фізичного життя не має значення, головне це духовний розвиток)

2. Містичне споглядання (спроба побачити потойбічний божественний світ)

3. Недіяння (означає: ти можешь діяти, але відповіно з кодом природних процесів, не руйнуючи природу)

4. Поринання у себе (коли живеш в суспільстві, де є Хаос і непорядок, то людина знаходить затишок в своїй душі)

Суспільство було поділане на касти. Філософські погляди виражалися Ведами (зібрання міфів). Коментарі до Вед називались Упанішади. Тому філософія цього періоду має дві назви: Ведична і "за Брахмами". Філософія наголошує, що світ має духовне начало, яке називається Брахман (уся божествена реальність). Сутність будь-якої людини, істоти складає частинка Брахману складає артман. Духовне є первинним над матеріальним.

Тіло смертне, душа безсмертна. Душа переселяється в інші тіла, переселання називається Сансара. А в яке тіло душа переселиться далі? Душа зявляється для того, щоб набрати певного досвіду і виправити помилки попереднього життя. Неступне перевтілення залежить від думок в цьому житті. Це називається законом карми (воздаянием). Переселення може відбуватися тисячі разів доки не розвинеться, а потім відбувається звільнення від тіла: "Мокша". Все змінюється (касти, політики). Кшатри - нова каста, і змінилася ідеологія, виникли нові філософські уявлення. Замість Брахманізму приходять Джайнізм і Буддизм, які згодом стають релігіями.

Взагалі філософські школи поділяються на:

- ортодоксальні (визнавали священність і незмінність Вед, обєктивно ідеалістична свідомість)

Школи: Міманса, Веданта, Санкхья, Йога.

- неортодоксальні (приймають авторитетність Вед, але й приймають нові ідеї)

Школи: Буддізм, Джайнізм, Чарвака.

Проблема основна: пошук позбавлення від страждань.

Буддізм вчить: життя це страждання. Джерелом страждань є бажання людини (чим більше бажань, тим складніше реалізувати, ми стаємо залежними від світу і речей). Як позбутися від страждань? Нірвана - відмова від бажань, шляхом подолання залежності від світу і від свого тіла. Живі і добре! Все!. Справжньою дійсністю є лише абсолютно стале. Подивіться на світ, від постійно змінюється, отже наш світ не справжній. Ілюзія Майя. Але цей світ такий для зовнішнього спостерігача. Буддізм прагне уникнути крайнощів (наприклад: аскетизму), йти середнім шляхом. Визнання чотирьох істин і 8-ричного шляху, який веде до нірвани.

Істини:

1. Життя в цьому світі наповнене стражданнями.

2. Існують причини цих страждань.

3. Страждання можна припинити.

4. Існує шлях, який веде до їх припинення. (в усьому поводитись правильно).

Джайнізм: існує пять першоначал: матерія, час, простір, спокій, рух. Досягнення людини бачити розєднання тіла і душі, звільнення. Шлях до цього: правильна віра, правильне пізнання, правильна поведінка.

Чарвака-*****: існує тільки цей матеріальний світ, потойбічного не існує. Свідомість повязана з тілом людини. Матеріальні предмети складаються з вогню, води, повітря і землі. Світ: одночасно і страдання і насолода. Повністю усунути страждання неможливо, але треба прагнути звести страждання до мінімуму. Страждання є супутником насолоди. Надмірна насолода приводить до страждання, але це не означає відмову від насолоди.

"Клянчи, занимай или воруй, но любым способом наслаждайся материальной жизнью"

Були і інші матеріалістичні школи: Мьяя-Варш****.

Мьяя розглядає питання пізнання. Ік відрізнити істинні знання від неістинного.

Враш***: головна причина страждань не знання.

Санкхья (досконале зання): першооснова світу це первинна матерія Прогритті (проявлена і непроявлена форма) і три Буни (три сукупності властивостей), існує Пуруши (чиста свідомість, дух). Існування світу починається з Прогриті і Пуруши. Страждання людей повязане з тим, що немає досокналого знання про власне істинне "я" (це не тіло, не почуття, не інтелект. "Я" - це чиста свідомість, одвічний безсмертний дух).

Йога: вимагає дисципліни тіла (тілесні покарання) і розуму.

Міманса: розробка ритуалів, правил поведінки. Вчення про джерела правильного пізання.

"Ось вам індійська філософія" (с) Охрименко.

2. Давньокитайська філософія.

Розквіт філософського знання відноситься до 6-3стю до н.е. Це золотий час філософії. Саме тоді формуються основні її школи, основні поняття і питання. Вони стають традиційними для наступної філософії. Це був час переходу від одного суспільного устрою від роду до общини, від клану до родини. При зміні устрою завжди наступає період, коли старий слабне, а наступний ще не розвинувся. Людина тоді отримує певну свободу розвитку, а для філософії як раз потрібна свобода і особа. Конфуцій і Лао Дзи. Але спочатку треба сказати про Китайську ментальність, про Китайський розум. Головне було не дослідження, а повчати, це така скерованість розуму. Давня Китайскька філософія скерована но розгляд суспільства, людини (питання управління карїною, взаємовідносини різних верств населення, питання моралі, відносини у родині і дуже мало уваги для пізнання).

Спочатку існував хаос представлений матеріальними частинками Ці. Потім два Духи Ян (чоловіче начало) і Інь (жіноче начало). Вони впливають на частинки Ці і виникає два види частинок: легкі чоловічі частинки Ян-Ці і тяжкі жіночі частинки Інь-Ці. Легкі частинки утворюють небо, важкі землю. Пять першоначал: земля, вода, вогонь, дерево, метал. Ян керує небом, Інь керує землею. Засновником найбільш авторитетної філософської школи був Конфуцій (Кунь-Дзи). Спадщина Конфуція - окремі афоризми. Велика роль приділялася керуванню країною, як стати добрим чиновником. Тому це вченння часто називається "школой служивих людей". Дежрава - це велика родина, в якій батьком є імператор, відносини в суспільстві повинні завжди підкорятися певним правилам і ритуалам, їх всі мають знати. Молодші мають підкорятися старшим. (було 3000 ритуалів поведінки в різних ситуаціях). Треба усунути чотири зла в державі: жорстокість, грубість, розбій, жадність. Платня повинна відповідати праці, але для цього треба виправляти Інь-Ян. (Не можна до суспільства використовувати старі поняття, потрібне нове). Люди від народження однакові, їх обовязково треба вчити роблячи наголос на тренування памяті і розуму. Система шести мистецтв. Конфуцій виходив з уявлення про те, що в нашому світі розмита божественна моральна сила (називається або небо або давнина). З усіх живих істот лише людина може мати мораль, тому вона центр усього. Але 2.5тис років тому "але абсолютна більшість людей втратили цю божествену силу, втратили моральність. Лише деякі, Шени (святий мудрець) мали цю моральність" (с) Конфуцій. Ідея, людини мають стати Шенами. Проміжна ланка - благородний муж. Риси шляхетного мужа: милосердя, щирість, справедливість, синовня пошана, прихильність до ритуалу та ін. Шен - найкращий шляхетний муж. Вчення про поведінку людей:

поведінка базується на

-взаємності (Шу) - не роби іншим того, чого не бажаєшь собі.

-золота середина (Джун Юнь) - не впадай в крайнощі.

-любов до людини (Жень).

Головна заслуга Конфуція: головне не те, яке положення вона займає, а рівень її моральності. Центральне поняття конфуціанства - це любов до людини, милосердя.

Залишається Даосизм, але вже перерва.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

34187. ВВП и способы его измерения 19.04 KB
  Распределительный по доходам использование потоков доходов средств. Доходы получают владельцы факторов производства. Различают два вида доходов: трудовые и на собственность предпринимательский.
34188. Номинальный и реальный ВНП. Дефлятор ВНП 17.45 KB
  Номинальный и реальный ВНП. Дефлятор ВНП Макроэкономические показатели ВНП и ВВП денежные показатели поэтому их значение зависит от динамики цен покупательной способности денежной единицы. Следовательно увеличение или уменьшение уровня цен оказывает влияние на величину ВНП и ВВП. ВНП и ВВП в номинальном значении измеряются в рыночных текущих ценах.
34189. Показатели, производные от ВНП 16.78 KB
  Национальный доход. Таким образом получаем показатель национального дохода НД. С точки зрения собственников ресурсов национальный доход является измерителем их доходов от участия в производстве за текущий период. Предприятия рассматривают национальный доход как показатель отражающий уровень цен на факторы производства или ресурсы.
34190. Экономический рост, его типы и факторы. Длинные волны экономической конъюнктуры 21.43 KB
  позволяет исключить воздей ствие инфляции и универсальнее поскольку при расчете темпов роста трудно рассчитать общий показатель для производства раз личных изделий. Основные показатели экономического роста: 1 годовой прирост объема ВНП ВВП НД; 2 годовые темпы роста ВНП ВВП НД на душу населения; 3 годовые темпы роста промышленного производства в целом его отраслей на душу населения. При данном типе экономического роста в произ водство вовлекается все большее количество ресурсов природ ных трудовых материальных но не...
34191. Государственное регулирование экономического роста 17.32 KB
  Кейнсианцы рассматривают экономический рост преимущественно с точки зрения факторов спроса. Обычно они объясняют низкие темпы роста неадекватным уровнем совокупных расходов которые не обеспечивают необходимого прироста ВНП. В отличие от них сторонники âэкономики предложенияâ отдают предпочтения долгосрочным перспективам делая упор на факторы обеспечивающие рост общественного продукта при полной занятости и полной загрузке производственных мощностей.
34192. Инфляция: причины, формы и виды 24.41 KB
  Инфляция это снижение покупательной способности денег проявляющееся через относительно быстрый рост цен. Скрытая инфляция существует как правило в нерыноч ной экономике в которой цены и заработные платы контро лируются и определяются государством. Открытая инфляция проявляется в форме роста цен на товары и услуги. Бумажные деньги обесцениваются возни кает избыточная денежная масса не обеспеченная соот ветствующим количеством товаров и услуг.
34193. Безработица и ее виды. Норма безработицы 31.96 KB
  Норма безработицы. Причины безработицы падение темпов экономического роста технический прогресс структурная перестройка эконо мики инфляция демографическая политика государства. Основные формы безработицы фрикционная структур ная циклическая сезонная застойная. Для характеристики состояния безработицы использу ются различные показатели доля безработных в совокупной рабочей силе количество безработных средняя продолжи тельность безработицы доля длительно безработных в эконо мически активном населении и др.
34194. Взаимосвязь инфляции и безработицы 31.89 KB
  Взаимосвязь инфляции и безработицы Безработица социальноэкономическое явление когда часть активного населения не может применить свою рабочую силу. В условиях инфляции резко сокращаются инве стиции особенно долгосрочные что отрицательно сказывает ся на экономическом росте. Соотноше ние этих двух параметров в краткосрочном периоде описыва ется кривой Филлипса Доля безработных Кривая Филлипса показывает взаимное изменение уров ней безработицы и инфляции в экономике и означает что инф ляция высока при низкой безработице и низка при...
34195. Необходимость, сущность и направления государственного регулирования экономики 23.13 KB
  Необходимость сущность и направления государственного регулирования экономики. Необходимость и сущность государственного регулирования экономики Необходимость государственного вмешательства в экономику обусловлена теми недостатками и отрицательными явлениями которые развиваются в процессе функционирования свободной стихийной рыночной экономики. Необходимость государственного регулирования экономики сформировало важнейшую проблему развития большей части стран в том числе и России достижение общенационального равновесия страны....