22983

Система команд та методи адресації в мікропроцесорі КР1810ВМ86

Лекция

Коммуникация, связь, радиоэлектроника и цифровые приборы

Серед цього списку можна виявити що деякі команди не змінили ані форми ані змісту наприклад HLT NOP STC IN OUT JMPCALL тощо. Деякі команди зберегли свій зміст але мають дещо іншу мнемоніку: для МП80 INR DCR ANA ORA XRA JZ JNZ JC JNC для МП86 INC DEC AND OR XOR JE JNE JB JNB З’явилися принципово нові команди пoв’язані з новими можливостями МП86: MUL множення; DIV ділення; NEG утворення доповняльного коду; NOTінверсія; TEST операція І без фіксації результату тільки заради...

Украинкский

2013-08-04

1.05 MB

1 чел.

Лекція №13

Система команд та методи адресації

в мікропроцесорі КР1810ВМ86 

Список команд МП-86 набагато більший аніж у МП-80. Якщо у МП-80 повний список команд складає десь близько 100, то у МП-86 кількість їх перевищує  300.  

Серед цього списку можна виявити, що деякі команди не змінили ані форми, ані змісту, наприклад, HLT, NOP, STC, IN, OUT, JMP,CALL, тощо.

Деякі команди зберегли свій зміст, але мають дещо іншу мнемоніку:

  для МП-80

 

 INR              

 DCR

 ANA

 ORA

 XRA

  JZ

 JNZ

  JC

 JNC

  для

МП-86

 INC

 

 DEC

 AND

  OR

 XOR

  JE

 JNE

  JB

 

 JNB

Зявилися принципово нові команди, пoвязані з новими можливостями МП86:

MUL - множення; DIV- ділення; NEG - утворення доповняльного коду; NOT-інверсія; TEST- операція І без фіксації результату (тільки заради ознак); SAR, SAL, SHR, SHL - команди  зсувів без утворення циклів; LOOP- організація циклу на задану кількість разів та ін.

 Але найголовніше - це те, що більшість знайомих нам команд пересилань, арифметичних та логічних операцій, а також умовних переходів збагатилися істотно новими можливостями. Продемонструємо це на прикладі операції простого додавання ADD. 

Для МП-80 існує тільки три варіанти цієї операції:

 ADI D8 (A  A + D8) - додавання за безпосередньою адресацією;

ADD R (A  A + R) -  додавання за регістровою адресацією;

ADD M ( A A + M(HL))- додавання за непрямою адресацією.

Для МП-86 це будуть:

ADD RB, D8  (RB RB +D8) - додавання однобайтових операндів за безпосередньою адресацією. Тут регістром RB може бути будь-який з однобайтових регістрів: AL,AH,BL,BH,CL,CH,DL,DH. Наприклад, ADD CL,D8. Таким чином кожний з цих регістрів може виконувати функцію, котру в МП-80 міг виконувати лише акумулятор (регістр А).

ADD RBD, RBS (RBDRBD + RBS) - додавання за регістровою адресацією. Тут RBD - регістр-приймач, RBS - регістр-джерело. Наприклад, ADD CL,BH.

ADD ADR,D8   (M(ADR)  M(ADR) + D8) - додавання за непрямою адресацією, наприклад, ADD [BX],D81), або ADD ALPHA, D8. Тут ALPHA - імя комірки памяті, ефективна адреса якої (зміщення) задається в регістрах BP, BX, DI або SI.

Аналогічні команди можливі і з робочими регістрами, котрі можуть бути як приймачами, так і джерелами.

ADD RB, ADR  (RB RB + M(ADR)), наприклад, ADD BL, BETA, або

ADD ADR, RB  (M(ADR) M(ADR) + RB), напр., ADD GAMMA, AL.

Такими ж можуть бути операції додавання і для двобайтових операндів (слід тільки замість RB  писати RW).

Отже, команда ADD може мати 10 варіантів. Стільки ж подібних варіантів можуть мати всі інші арифметичні та логічні операції:  ADC, SUB, SBB, CNP, AND, OR, XOR та TEST.  Особливо розширився у порівнянні  з МП-80 список команд зсуву : замість чотирьох у МП-80 їх в МП-86 більш як 40. Команд умовних переходів стало 19 замість восьми у МП-80. Сильно розширився список різновидів команди MOV : їх тепер стало 20. Цікаво, що зникли команди MVI R,D8 та LXI Q, D16. Їх тепер заміняють  команди MOVRB,D8 та MOV RW, D16.

Але все ж таки слід визнати що головні особливості  і відміни команд МП-86 та МП-80 полягають в значно складніших методах адресації  застосовуваних у МП-86. Розглянути це питання можна найліпшим шляхом, порівнюючи вже знайомі нам методи адресації МП-80 з тими, які застосовуються в  МП-86.

Неявна адресація  

При неявній адресації для виконання команди не потрібно вказувати адресу будь-якого регістру або комірки памяті. Адреси передбачені вже у самому змісті цих команд. Так наприклад, у МП-80 команда STC означає встановлення біту CY = 1 в регістрі ознак. Це також команди зсувів RLC, RAR, RAL, RRC, які відносяться до акумулятора. Що до команд RET, EI, DI, XCHG, HLT, то їх зміст очевидний.

Аналогічні команди є також і у МП-86.

Регістрова адресація

В МП-80 явно вказується регістр  R або пара Q, звідки повинний бути взятий операнд, або куди його треба помістити. Такими командами можуть вважатися, наприклад, MOV RD,RS; INR R; DCR R; INX Q; ADD R; SUB R; PUSH Q; CMP R, тощо. Приклади аналогічних команд для МП-86: 

MOV AX,SI - переслати вміст регістра SI в AX ;

MOV BL,DH - переслати вміст регістра DH в BL.

Примітка: тут і далі розміри операндів  повинні бути однаковими. Не можна пересилати 8-розрядний операннд у 16-розрядний регістр або навпаки!

PUSH F - пересилання вмісту регістра ознак до стека;

POP SI - пересилання зі стека до регістра SI;

ADD CX,DI - додати вміст регістра DI до CX і записати суму в CX. Тут видно, що кожний з робочих регістрів (однобайтових абодвобайтових) може виконувати функції акумулятора.

ROL DX,1- циклічно зсунути вміст DX на один розряд ліворуч;

SAL DI,CL - нециклічно зсунути вміст DI ліворуч на кількість бітів вказану в регістрі CL; 

OR CL,DH - логічне додавання   CL та DH (результат зостається в  CL ).

Безпосередня адресація

Для МП-80 це команди типу   ANI D8, ADI D8, CPI D8 та інші, коли      перший операнд знаходиться в акумуляторі, а другий

(D8) задаєтья в команді.  Результат залишається в акумуляторі.

Для МП-86 роль акумулятора може виконувати будь-який робочий регістр. Цей регістр має бути визначний в команді. Він відіграє роль регістра-приймача результату. Ось приклади таких команд:

MOV CL,24 - завантажити регістр CL десятковим числом 24. Ця команда є аналогом  команди MVI R,D8;

AND AL,80H -логічне множення (виділення старшого біту в регістрі AL);

OR DI,8000H - встановлення старшого біту в регістрі DI;

SUB CH,41Q - відняти від вмісту регістра CH вісьміркове число 41Q, результат зберегти в СН;  

CMP BX,140H - порівняти вміст ВХ з числом 0140 Н;

TEST AL,01 - перевірити, чи є в регістрі AL одиниця в наймолодшому розряді.

На мові Асемблера константи, що фігурують у всіх цих командах, можуть бути подані у вигляді імен, конкретне значення яких розкривається за допомогою директив привласнення EQU або SET, котрі звичайно розташовуються в кінці програми.

Так наприклад, команда MOV CL,24  може бути записана як MOV CL, NUMB,  де значення константи  NUMB задається у вигляді  NUMB EQU 24.

Пряма адресація (абсолютна адресація)

При прямій адресації в команді вказується адреса операнда. Так наприклад, в МП-80 при прямій адресації адреса, звідки має бути взятий операнд або куди його слід помістити, задається в другому або другому і третьому байтах команди: LDA 8118, STA 8319, SHLD 8223, OUT F9, тощо. Вихідним або кінцевим місцем розташування операнда тут є акумулятор, HL -пара або порт.

 Оскільки в МП-86 роль акумулятора може виконувати будь-який регістр, то його імя треба обовязково вказувати  у команді. А адресою буває звичайно умовне імя, котре має бути закладено в програму. Під це імя операторами DB або DW резервуються комірки памяті для однобайтових або двобайтових слів.

Наприклад, запис ALPHA : DB 0A8H резервує комірку памяті за адресою з імям ALPHA і в цю комірку є записаним число А8Н. Запис DELTA : DW 1A19H резервує пару комірок, в яких записано число 1А19Н.

 Прикладом команди з прямою адресацією може бути MOV AL,[ALPHA]  - завантажити в робочий регістр AL вміст комірки, що має імя ALPHA2. Оскільки в цю комірку було завантажено число А8Н, то саме воно опиниться в регістрі AL.  Цього ж результату можна було б одержати, задавши число А8Н у вигляді ALPHA EQU 0A8H, але це була б вже безпосередня адресація. Принципова різниця полягає тут у тому, що директивою ALPHA EQU 0A8H число А8Н задається як константа, тоді як за директивою ALPHA : DB 0A8H вміст комірки памяті  з адресою ALPHA є змінним і в процесі виконання програми може зазнавати змін.

За допомогою операторів DB та DW можна зарезервовувати довільну кількість комірок памяті, подаючи їх вміст за списком, наприклад:

ALPHA DB : 0A8H, 01, 02, 03, 05, 0DAH

Адресу ALPHA має перше число А8Н, друге число має вже адресу [ALPHA+1], а для введення в регістр AL  останнього числа DA треба записувати  MOV AL,[ALPHA+5].

Непряма регістрова адресація

В МП-80 є тільки один варіант такої адресації: через HL-пару, в котрій зберігається адреса операнда, наприклад, MOV A,M - записати в акумулятор вміст комірки памяті, адреса якої міститься в HL-парі;  SUB M - відняти з акумулятора вміст комірки памяті  M(HL) і записати результат в акумулятор

В МП-86 зміщення для формування фізичної адреси потрібної комірки може бути взятим з регістрів BP, BX, SI  або DI, наприклад,  MOV  CL,[BP]   -

переслати в CL  вміст комірки памяті адресованої через регістр BP;

  ADD AX,[DI] - скласти вміст AX з вмістом  двох суміжних комірок, перша з яких адресована через регістр DI.

Ефективна адреса може складатися з суми вмістів двох - регістрів базового і індексного, наприклад,  [BX+SI] або [BP+DI].

Розмір адресованого операнда повинен, звичайно, відповідати розмірам регістра, вказаного в команді. Машина враховує це автоматично і  при неузгодженості цих розмірів дає сигнал помилки. Але в деяких випадках з команди аж ніяк не видно, якої величини має бути операнд - однобайтивим або двобайтовим. Це стосується, наприклад, команд INC, DEC, NOT, NEG та інших.  У таких випадках слід спеціально обумовлювати розмір операндів за допомогою оператора  PTR, наприклад,  BYTE PTR або WORD PTR .

Так наприклад, для інкрементування однобайтового операнда, що зберігається за адресою [BX], слід записати INC BYTE PTR [BX]. А для декрементування двобайтового слова, що записано за адресою [DI], слід писати  DTC WORD PTR [DI].

Індексна адресація

При індексній адресації ефективна адреса (зміщення) складається з двох частин: деякої незмінної частини (бази) і  індекса що може змінюватися.

В МП-80 такого метод адресації “офіціально” не існує. Але ми фактично користуємося ним при роботі з масивами. Так наприклад, при роботі з масивом 8100 - 81FF ми зберігаємо незмінним вміст регістра Н (Н = 81) - це буде база, і змінюємо в межах від 00 до FF вміст L-регістра (це буде індекс). Щоправда, користуватися таким методом можна лише для масивів розмір яких не перевищує FF.

Метод індексної адресації широко застосовується в мікропроцесорі 8086 і процесорах наступних поколінь (80286,80386, тощо), а також в мікропроцесорах сімейства МС68хх.

Типовим варіантом такого методу адресації є, наприклад, запис  MOV AX,[100H+SI]. Ця команда означає: переслати в регістр АХ  вміст двох суміжних комірок памяті, початкова адреса яких визначається як сума числа 100Н і вмісту індексного регістра SI. Отже, сума 100H+SI утворює ефективну адресу (зміщення) котре для формування фізичної адреси має бути доданим відповідним чином до вмісту сегментного регістра.

Замість конкретного числа 100Н, що є базою при індексній адресації можна скористатися імям цього числа : MOV AX,[SCOT + SI], де імя SCOT розшифровується  наприкінці програми як SCOT EQU 100H або як SCOT : DW 0100H . Цю  команду можна записати і в більш скороченому виді як МOV AX,SCOT[SI]. Машина сприйме такий запис.

Індексну адресацію доцільно використовувати при роботі з масивами. Початкова адреса масиву (його першого елемента) задається базою. А перебирання елементів здійснюється інкрементуванням вмісту індексних регістрів  SI або DI.

Наприкінці слід відмітити деяку термінологічну плутанину , що склалася у літературі з мікропроцесорної техніки: словом “база” позначаються два різних поняття - вміст сегментного регістру, що утворює базову частину фізичної адреси, а також незмінну  частину ефективної адреси при індексній адресації. 

Базова адресація

При базовій адресації ефективна адреса також складається з двох частин - бази і зсува. Значення бази міститься в регістрах ВХ або ВР, а зсув задається в команді у вигляді конкретного числа або імям цього числа. Наприклад. команда MOV [BP+21H],DX  або MOV [BP+SAMP],DX означає що вміст регістра DX  пересилається в комірку з відносною адресою BP+21H  або BP+SAMP. Частіше така команда записується у скороченому виді як  MOV [BP]21H,DX  або як MOV [BP]SAMP,DX .

Базова адресація також зручна для роботи з масивами. Але тепер початкова адреса масиву задається вмістом базового регістру  ВР або ВХ, а перебирання масиву здійснюється інкрементуванням (або декрементуванням) числа з імям SAMP.

Базово-індексна адресація

При роботі з двомірними масивами (матрицями) виникає потреба варіювати номери як стовпців, так і рядків. У цьому випадку буває доцільним застосовувати комбіновану базово-індексну адресацію, наприклад

  MOV [BP][SI],AX   або

  ADD[BP]ALPHA[DI],AX

де ефективна адреса комірки памяті визначається як BP+SI або як  BP+ALPHA+DI . При цьому можна незалежно варіювати як BP, так і SI або DI, а також число ALPHA.

Відносна адресація

 Відносна адресація застосовується тільки у командах якими здійснюється передача управління (типу JMP, JNE, CALL, LOOP). За цим методом в команді задається зміщення відносно адреси деякої команди, наприклад, JMP-5 що означає перейти на адресу, котра на 5 одиниць менша за адресу команди наступної після JMP. Або команда CALL + 0E200H - перейти на адресу, котра на Е200Н одиниць більша за адресу команди наступної після CALL.

Зміщення можна задавати і відносно деякої мітки: наприклад, JMP М1 -5.

Це означає: перейти на адресу, котра на 5 одиниць менша за адресу команди з міткою М1. Замість конкретного числа в подібних командах можна задавати його імя, наприклад, замість команди JMP-5 можна писати JMP - ALPHA, задаючи ALPHA як  ALPHA EQU 5.

Перетворення адрес на операнди

 При роботі з масивами (наприклад при послідовному перебиранні їх елементів) часто виникає потреба перетворення початкової адреси масиву в операнд, з яким можна далі маніпулювати як з числом.

Цю дію може робити оператор OFFSET, котрий перетворює 16-розряднну ефективну адресу у двобайтове число-операнд. Наприклад:

   MOV BX,OFFSET W

   CMP [BX],0C000H       і далі

   INC WORD PTR [BX]

   . . . . . . . . . . . . . . . . . .

   W: DW 0FBCDH, 0BCDEH, 0CDEFH

Тут W - масив з трьох елементів з імям W, початковому елементу якого при трансляції привласнюється деяка ефективна адреса, наприклад, W = 8200.  Командою MOV BX,OFFSET W ця адреса записується в регістр ВХ (ВХ=8200), вміст якого можна далі порівнювати з якимось числом С000Н  звичайним чином і далі перебирати і порівнювати у циклі адреси усього масиву.   

Було б невірно писати MOV BX,W,  бо  при цьому в регістр ВХ було б записано значення першого елементу масиву ABCDH., а не його адресу, і саме це число  зазнало б порівняння з 0С000Н.

Аналогічну операцію виконує і команда LEA,  наприклад, LEA SI,W. Вона передає в робочий регістр SI адресу першого елемента масиву з імям W. Команда  LEA застосовується звичайно для ініціалізації індексних регістрів, щоб ввести до них початкові адреси масивів.

Формати кодів команд МП-86

Далі мова піде про те, як переходити від мнемонічного виразу команд до їх машинних кодів. Для МП-80 ці правила розглядалися вище і вони порівняно прості. В МП-86 справа є значно складнішою з причин складності та різноманітності методів адресації.

Розмір команд у машинних кодах для МП-86 може складати від одного байта до шести байтів і залежить від методу адресації та представлення даних, що використовуються у команді.

Неявна адресація

Коди команд з неявною адресацією складають лише один байт. Таких команд небагато, наприклад

CLC    (встановлення біту ознак CF = 0)  11111000 = F8

HLT (зупинка)     11110100 =  F4

RET   (повернення з підпрограми у межах

одного сегменту)     11000011 = С3

RETF (повернення з підпрограми у інший

сегмент)     11001011 = СВ

Безпосередня адресація

У командах з безпосередньою адресацією операнд міститься у самій команді. Код таких команд складається з двох або трьох байтів. Команда кодується у першому байті, в другому і третьому байтах міситься однобайтний або двохбайтний операнд.

В чотирьох старших бітах командного байту записується код операції. Він залежить від конкретного виду операції і його  слід знаходити по довіднику.  Так наприклад, для операцій типу MOV RRB,D8 або MOV RW,D16 код операції буде 1011; пятий біт  визначає розмір операнда: w = 0 для D8 і w = 1 для D16.. Три останні біти містять номер робочого регістру. Його можна встановити за наведеною таблицею (табл.13.1)

Табл.13.1.

AX

CX

   DX

   BX

   SP

   BP

   SI

   DI

   AL

   CL

   DL

   BL

   AH

   CH

   DH

   BH

   000

   001

   010

   011

   100

   101

   110

   111

Розглянемо як приклад  команду MOV АХ,0123Н. Для неї перші пять бітів будуть 10111. Операнд двобайтовий і біт w = 1 .Для обраного у нашому прикладі регістра АХ REG = 000.  Отже, код  команди у наведеному прикладі буде 10111000 = В8.

У другому  байті команди записується молодший байт даних, у третьому - старший. Таким чином код усієї команди матиме вигляд В8 23 01.

Інший приклад: команда MOV AL,25H. Її код буде 1011 0000  0010 0101 = В0 25. 

Регістрова адресація

Код таких команд складається з двох байтів. В першому (командному) байті записується код операції КОП, який займає 6 бітів. В сьомому завжди стоїть 0, а у восьмому 1 або 0 в залежності від того яким є операнд - двобайтним чи однобайтним.  В другому байті команди (постбайті) два старших біти - одиниці, далі ідуть номери регістра - джерела (s) і регістра - приймача (d). Так наприклад . команда MO DX,DI  (тип MOV RWD,RWS) має  КОП = 100010, W/B = 1, reg s (DI) =111, reg d (DX) = 010.

Отже, загальний код команди буде  1000 1001  1111 1010 = 89 FA.

Непряма адресація

Код таких команд складається з двох обовязкових байтів - командного та постбайта і кількох (до чотирьох) необовязкових байтів, що можуть містити зміщення і дані.

В командному байті старші шість бітів являють собою код операції. В командах такого типу обовязкваим співучасником є робочий регістр. Біт d визначає чи цей регістр буде приймачем (d=1), чи джерелом (d=0). Біт w  визначає довжину операнда: (w=1), якщо він двобайтовий і (w=0), якщо однобайтовий.

В постбайті поле REG означає номер робочого регістра. Поле MOD визначає величину зміщення в адресі:

MOD =  00 - адреса без зміщення;

     01    - з однобайтовим зміщенняям;

     10 - з двобайтоим зміщенням.   

MOD = 11 означає, як вже йшлось вище, регістрову адресацію.

Поле R/M визначається регістрами, котрі приймають участь у формуванні зміщення. Значення полів R/M та MOD для різних випадків представлені в табл.13.2.

Табл.13.2.

Ефективна адреса

R/M

MOD = 00

MOD = 01

MOD = 10

000

(BX)+(SI)

(BX)+(SI)+D8

(BX)+(SI)+D16

001

(BX)+(DI)

(BX)+(DI)+D8

(BX)+(DI)+D16

010

(BP(+(SI)

(BP)+(SI)+D8

(BP)+(SI)+D16

011

(BP)+(DI)

(BP)+(DI)+D8

(BP)+(DI)+D16

100

(SI)

(SI)+D8

(SI)+D16

101

(DI)

(DI)+D8

(DI)+D16

110

Пряма адресація

(BP)+D8

(BP)+D16

111

(BX)

(BX)+D8

(BX)+D16

Якщо в команді є одно- або двобайтне зміщення, то воно записується у третьому або третьому і четвертому байтах. Якщо ж будуть ще й одно- або двобайтні  дні, то вони подаються у пятому і шостому байтах.

Розглянемо як приклад команду SUB CX,[BX]. В командному байті для команди типу SUB RW,ADR КОП = 001010. Робочий регістр є приймачем, отже  d = 1; oперанд є двобайтним і  w = 1.

В формуванні адреси приймає участь лише регістр ВХ, отже R/M = 111. Номер регістра СХ = 001. Додаткового зміщення в команді немає, отже MOD=00. Таким чином, машинний код команди буде

 0010 1011  0000 1111 = 2B 0F.

Інший приклад :ADC DX,[BX]25.  

Тип команди ADC RW,ADR і її КОП  = 000100; d = 1; w = 1.

MOD = 01 REG = 010 R/M = 111.

Код команди  0001 0011  0101 0111 = 13 57 25Н.  

Команда SUB BX,[BP]2C38. Для неї командний байт 0010 1011; постбайт складається з  MOD = 10  REG = 011  R/M = 110.

Отже, код команди  2В 9Е 38 2СН.

Пряма адресація

При прямій адресації у команді у явному вигляді вказується адреса операнда. Здебільша ця адреса дається як імя тієї комірки, в якій знаходиться операнд. Прикладом може бути команда MOV DX,[ALPHA], де ALPHA - імя комірки заданої як ALPHA : DW  D16. До адреси ALPHA може бути додане зміщення, яке визначатиме номер елементу у масиві ALPHA (якщо цей масив містить декілька елементів), напр. MOV DX,[ALPHA]15.

Кодування таких команд подібне до кодування команд з непрямою адресацією, різниця полягає лише в тому, що у полі R/M  встановлюється завжди число 110, а у полі MOD  - число  00.

Так наприклад, вищенаведена команда MOV DX,[ALPHA] буде кодуватися так:    КОП = 100010;   d = 1;   w = 1;   MOD = 00;   REG = 010;    R/M = 110.

Отже, загальний код команди буде   10001011  00010110.

При асемблюванні операційна система сама знайде адресу з імям ALPHA і  додасть її до коду команди.

Передача керування

Команди передачі керування складаються з двох байтів: в першому байті записано код операції, в другому відносна адреса на яку треба перейти. Вона відлічується від адреси команди, наступної за командою перехода (тобто від вмісту регістра ІР після виконання команди перехода).

Наприклад, команда JMP M1. Нехай ця команда має внутришньо-сегментну (ефективну) адресу 0145, а команда з міткою М1 має адресу 0119. Команда наступна за JMP знаходиться за адресою 0148 і отже треба зміститися на мінус 2F адрес, або у доповняльному коді на D1. Якщо це зміщення однобайтове, то код нашої команди переходу ЕВ. Таким чином код вищенаведеної команди буде EB D1. При двобайтовому зміщенні код команди був би Е3.

Інший приклад - команда JZ SKOK. Нехай ця команда має ефективну адресу А3В9, а перейти треба на команду з міткою SKOK, яка має адресу А572, тобто треба зміститися на +224Н адрес. Код цієї команди буде 74 02 24.

Ці приклади далеко не вичерпують всієї різноманітності алгоритмів формування машинних  кодів команд і наведені лише для ілюстрування того, як подібні процедури виконуються.

Детальніше з цими питаннями можна ознайомитися по книжках:

С.Д Погорелый, Т.Ф.Слободянюк. Справочник - Программное обеспечение микропроцессорных систем . Киев .Тэхника. 1989.

В.Л.Григорьев. Программирование однокристальных микропроцессо- ров. Москва. Энергоатомиздат. 1987.

К.Г.Самофалов, О.В.Викторов. Микропроцессоры. К. Тэхніка.1989.

1) [BX] - вміст комірки, ефективна адреса якої задається вмістом регістру ВХ.

2 В деяких версіях трансляторів (більш ранніх) ЕОМ може сприймати цю команду і без квадратних дужок : MOV AL,ALPHA.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

47375. Кинематические характеристики механизмов 843 KB
  Основным назначением механизма является выполнение им требуемых движений. Эти движения могут быть описаны посредствам его кинематических характеристик. К ним относят координаты точек и звеньев, их траектории, скорости и ускорения...
47376. Работа с аудио- и видеофайлами 48.32 KB
  При кодировании звука этот сигнал надо представить в виде последовательности нулей и единиц. На качество воспроизведения закодированного звука в основном влияют два параметра: частота дискретизации - количество измерений амплитуды за секунду в герцах и глубина кодирования звука (битрейт)...
47377. Психологическая оценка особенностей эмоциональной сферы младших школьников из неполных семей 377.5 KB
  Эмоции – особый класс психических процессов и состояний, связанных с инстинктами, потребностями и мотивами, и отражающих форму непосредственного переживания, значимость действующих на индивида явлений и ситуаций для осуществления его жизнедеятельности.
47379. Установление типа производства 49 KB
  Тип производства и соответствующая ему форма организации работы определяют характер ТП и его построение. Поэтому прежде чем приступить к проектированию ТП механической обработки деталей, необходимо исходя из заданной производственной программы
47380. Маркетинг підприємства «Бастардо» на ринку алкогольної продукції 1.87 MB
  Основна мета даної дипломної роботи полягає у дослідженні особливостей складання та реалізації маркетингової програми на діючому підприємстві оптової торговлі, що здійснює діяльність у галузі торгівлі безалкогольними напоями та пивом
47381. Кризис банковской системы Российской Федерации 197 KB
  В этой ситуации Правительство и Банк России посчитали необходимым и правильным принять комплекс мер направленный на нормализацию финансовой и бюджетной политики. С 17 августа 1998 года Банк России перешел к проведению политики плавающего курса рубля в рамках новых границ валютного коридора которые были определены на уровне от 6 до 95 руб. В соответствии с положениями Устава МВФ Правительство и Банк России ввели временные ограничения для резидентов Российской Федерации на осуществление валютных операций капитального характера....
47382. Исследование организации оплаты и стимулирования труда и направления ее совершенствования на предприятии (на примере УКП « Полоцк – торг, г. Полоцк) 232.01 KB
  ДИПЛОМНАЯ РАБОТА Исследование организации оплаты и стимулирования труда и направления ее совершенствования на предприятии на примере УКП Полоцк – торг г. ЗАРАБОТНАЯ ПЛАТА СИСТЕМА ОПЛАТЫ ТРУДА РЕГУЛИРОВАНИЕ ЗАРАБОТНОЙ ПЛАТЫ МОТИВАЦИЯ ТРУДА ОРГАНИЗАЦИЯ ОПЛАТЫ И СТИМУЛИРОВАНИЯ ТРУДА Объектом исследования выступает УКП Полоцк торг предметом исследования организации оплаты и стимулирования труда. Целью данной дипломной работы является анализ организации оплаты и стимулирования труда на УКП Полоцк торг и разработка направлений ее...
47383. Разработка рекомендаций по эффективному использованию денежных средств на примере ООО «Вахрушевец» 967 KB
  На расчетном счете сосредотачиваются свободные денежные средства и поступления за реализованную продукцию, выполненные работы и услуги, краткосрочные и долгосрочные ссуды, получаемые от банка, и прочие зачисления