22997

Система фонем мови. Диференційні та інтегральні ознаки фонем

Доклад

Иностранные языки, филология и лингвистика

Диференційні та інтегральні ознаки фонем. Диференційні ознаки від лат. differentia різниця відмінність ознаки фонеми за якими розрізняють значення слів чи морфем Недиференційні або інтегральні ознаки від лат. integralis нероздільно пов'язаний з цілістю ознаки фонем які не розрізняють значень слів чи морфем.

Украинкский

2013-08-04

43 KB

4 чел.

33. Система фонем мови. Диференційні та інтегральні ознаки фонем.

Диференційні ознаки (від лат. differentia "різниця, відмінність") - ознаки фонеми, за якими розрізняють значення слів чи морфем

Недиференційні, або інтегральні, ознаки (від лат. integralis "нероздільно пов'язаний з цілістю") - ознаки фонем, які не розрізняють значень слів чи морфем.

Саму фонему розщепити на елементи, які б ішли один за одним, неможливо. Однак фонема є не простим, а складним явищем. Вона складається з низки ознак, які являють собою узагальнені артикуляційні й акустичні властивості звуків.

Фонемі властиві диференційні (розрізнювальні) і не-диференційні (нерозрізнювальні, інтегральні) ознаки. Так, наприклад, фонема <д> характеризується передньо-язиковістю, проривністю, дзвінкістю і твердістю. Ці ознаки відрізняють її від інших фонем: дар — бар (<д> і <б> протиставляються передньоязиковістю/губністю; інші ознаки — дзвінкість, проривність, твердість — у них є спільними); дам — зам (тут <д> і <з> протиставляються лише за проривністю/фрикативністю); дар — тар (<д> і <т> протиставляються за дзвінкістю/глухістю); діда [д'їда] — дідя [д'ід'а] (у другому складі <д> і <д'> протиставляються за твердістю/м'якістю). Отже, передньоязиковість, проривність, дзвінкість і твердість фонеми <д> — це ознаки, які служать для розрізнення слів, тобто диференційні.

Якщо розглянути в такому ж плані фонему російської мови <г>, то виявиться, що вона має також чотири ознаки: дзвінкість, задньоязиковість, проривність і твердість. Дзвінкість і задньоязиковість фонеми <г> служать для розрізнення слів (гол — кол, гор — бор), а проривність і твердість фонеми <г> такій меті не служать (у російській мові немає жодної пари слів, які б розрізнялися звуками [г] проривним і [у] фрикативним, [г] твердим і [г'] м'яким), тобто ці ознаки є недиференційними.

Без інтегральних ознак фонема може обійтися, але без них не може існувати звук, у якому ця фонема втілюється.

Однакові звуки різних мов можуть бути різними фонемами. Якщо в російській мові звуки [г] і [у] представляють одну фонему, то в українській і німецькій мовах — дві різні фонеми. Пор.: грати "виконувати що-небудь на музичному інструменті" і ґрати "переплетення металевих прутів, що використовують для загорожі", нім. Hans (чоловіче ім'я) і Gans "гусак, гуска". Якщо в українській мові окремими фонемами є <р> і <р'> (рад і ряд [р'ад]), то в білоруській мові є тільки одна фонема <р>, оскільки там протиставлення <р> і <р'> немає.

У більшості мов світу вібрант [р] і плавний [л] є різними фонемами (пор.: укр. рак і лак, Марина і малина), тоді як у японській мові звука [л] немає і в запозичених словах будь-яке [л] замінюється звуком [р]: Лісабон —> Рі-сабон, Лондон —> Рондон, Волга —> Воруга. У корейській мові [р] і [л] — варіанти однієї фонеми: [р] вживається перед голосними і [h], а [л] — в інших позиціях: тарі "нога", тал "місяць". У китайській мові [л] використовується на початку складу (Лома "Рим", Кайло "Каїр"), а [р] — в кінці (Улаершань "гори Урал"). Як бачимо, в корейській і китайській мовах вібрантність і плавність не є диференційними ознаками, через що два різні звуки [р] і [л] становлять одну фонему. Отже, для того щоб встановити, належать певні звуки якоїсь мови до різних фонем чи є різновидами однієї фонеми, треба поставити їх в однакові умови вимови і з'ясувати, чи розрізняють вони смисл. Якщо розрізняють (за наявності навіть однієї пари слів), то це різні фонеми, якщо ні, то це представники однієї фонеми.

Диференційними ознаками фонем можуть бути:

ознаки за участю голосу і шуму (дзвінкість/глухість): бір [б'ір] — пір [п'ір], зад [зад] — сад [сад], жал [жал] — шал [шал];

ознаки за місцем творення (губність, передньоязи-ковість, задньоязиковість, гортанність тощо): бук [бук] — сук [сук], бар [бар] — дар [дар] ;

ознаки за способом творення (проривність, фрика-тивність, африкативність, зімкнено-прохідність, вібрантність, плавність тощо): дим [дим] — зим [зим], рук [рук] — лук [лук], джміль [джм'іл'] — хміль [хм'іл'];

твердість/м'якість: стан [стан] — стань [стан'], син [син] — синь [син'] , п'ят [щат] — п'ять [щат'], вяз [в'аз] — вязь [в'аз'], біла [б'іла]— біля [б'іл'а]; рос. мел [м'эл] — мель [м'эл'], вон [вон] — вонь [вон'], топ [топ] — топь [топ'], кров [кроф] — кровь [кроф'] . У західноєвропейських (німецькій, англійській, французькій та ін.) мовах такої диференційної ознаки немає. В них твердість чи м'якість звуків є інтегральною ознакою;

короткість/довгота: англ. sit [sit] "сидіти" — seat [si:t] "місце для сидіння", ship [Tip] "корабель" — sheep Цї:р] "вівця", mitt [mit] "рукавичка" — meat [mi:t] "м'ясо", live [liv] "жити" — leave [li:v] "покидати", pot [pot] "горщик" port [po:t] "порт", cut [kAt] "різати" — cart [ka:t] "віз", rid [rid] "звільняти" — read [ri:d] "читати"; нім. im [im] "в" — ihm [i:m] "йому", Bett [bet] "ліжко" — Bett [be:t] "клумба", Riff [rif] "риф" — rief [ri:f] "кликав", Schiff [Jlf] "корабель" — schief [Ji¡f] "косий, кривий", Bann [ban] "вигнання, заслання" — Bahn [ba:n] "дорога"; фр. Paul [pol] "Павло" — póle [ро:1] "полюс", sol [sol] "ґрунт" — saule [so:l] "верба". Із слов'янських мов розрізнення довгих і коротких голосних має чеська мова: pas [pas] "паспорт" — pás [pas] "пояс";

назальність/неназальність: англ. sin [sin] "гріх" — sing [sin] "співати", thin [Єіп] "тонкий" — thing [Єіп] "річ", польськ. bok [bok] "бік" — bqk [bok] "ґедзь, овід";

відкритість/закритість голосних: фр. fait [fe] "факт" — fée [fe] "фея"; нім. Ähre  :rs] "колос" — Ehre [é:rg] "честь".

Як довів американський мовознавець Р. Якобсон, у мовах світу існує 12 ознак, які можуть попарно поєднуватися, що дає можливість шляхом їх комбінування утворити 4096 фонем


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

35032. CADElectro + Search 190.5 KB
  Архивное хранилище документов [2. Различные типы документов [2. Согласование и утверждение документов [2. Проведение изменений утвержденных документов [2.
35033. Системы автоматизированного проектирования ЕLECTRICS Light 1.0. 50 KB
  К существенным преимуществам системы заметно отличающим ее от программ аналогичного назначения следует отнести: прямой расчет освещенности с использованием кривых силы света светильников с отслеживанием затенений и отражений от поверхностей; возможность расчета освещенностей в помещениях произвольной конфигурации прямоугольной овальной Г или Tобразной и т.; получение сводного результата по расчету множества помещений и всего здания проекта; возможность детального анализа распределения освещенности по области расчета построение...
35034. WinELSO 232.5 KB
  Работа с программой Для модуля Схема Электрооборудование А Компонуем модель электроснабжения промышленного общественного или жилого сооружения из элементов базы данных Расчетная схема ИСТОЧНИКИ ПИТАНИЯ Генераторы ПРЕОБРАЗОВАТЕЛИ Силовые трансформаторы КОММУТАЦИОННАЯ АППАРАТУРА Автоматические выключатели Дифференциальные автоматические выключатели УЗО Предохранители Контакторы Пускатели Переключатели Разъединители ЭЛЕКТРОПРИЕМНИКИ Силовые Электроосветительная нагрузка Розетки бытовые Квартиры Дома одноквартирные Дома садовые Сооружения...
35035. ADEM как важное звено CALS-технологий 152 KB
  Обычно понимание главной цели происходит не сразу, а в результате кропотливой работы, которая может занимать годы. Даже если задача сформулирована правильно, то для её решения необходимы ресурсы и инструменты, которых может и не существовать на данный момент времени
35036. САПР ElectriCS и UG/Wiring Технологии разработки бортовых электрифицированных систем в авиационно-космической отрасли 282 KB
  Цепочка проектирования ElectriCS и UG Wiring Укрупненная блоксхема цепочки проектирования отображенная на рис. Рис. Порядок разработки принципиальной схемы Э3: внесение в проект электрических устройств из базы электрических устройств рис. 2; определение буквеннопозиционных обозначений электрических устройств; разработка принципиальной схемы с использованием редактора схем utoCD рис.
35037. SCS и SchematiCS 57 KB
  Реферат по презентации программ SCS и SchemtiCS Преподаватель: Сенько В. Использование SchemtiCS4 2. Использование SchemtiCS. Приложение SchemtiCS работает на платформе utoCD и применяется для автоматизации создания и оцифровки схем любой сложности.
35038. Программное обеспечение Solid Edge 67 KB
  Solid Edge — среднеуровневая трехмерная твердотельная CAD-система, предназначенная для проектирования моделей деталей, создания сборок с сохранением ассоциативных связей и выпуска чертежной документации на базе созданных моделей. Интегрирована с системой высокого уровня Unigraphics и системой управления проектом iMAN
35039. Проектирование распределительной сети собственных нужд на основе компьютерной модели с использованием программы ElectriCA 91 KB
  Проектирование низковольтной распределительной сети собственных нужд ТЭС связано со значительными трудозатратами что объясняется с одной стороны большой размерностью задачи а с другой большим количеством разноплановых расчетов. По существующей технологии проектирования сети собственных нужд ТЭС весь комплекс проектных работ разбивается на следующие этапы: Анализ состава потребителей электрической энергии и их ориентировочное распределение по возможным источникам питания. Расчеты отклонений напряжения выполняются для наиболее критичных...
35040. Адміністративна відповідальність. Притягнення до адміністративної відповідальності 493.5 KB
  В посібнику розкриваються поняття, правові та фактичні підстави адміністративної відповідальності, види та загальні правила накладення адміністративних стягнень, розглядаються питання підвідомчості справ про адміністративні правопорушення, провадження у справах про них: порядок порушення та розгляду справи, оскарження постанови і перегляду справи, а також виконання постанов про накладення адміністративних стягнень