22997

Система фонем мови. Диференційні та інтегральні ознаки фонем

Доклад

Иностранные языки, филология и лингвистика

Диференційні та інтегральні ознаки фонем. Диференційні ознаки від лат. differentia різниця відмінність ознаки фонеми за якими розрізняють значення слів чи морфем Недиференційні або інтегральні ознаки від лат. integralis нероздільно пов'язаний з цілістю ознаки фонем які не розрізняють значень слів чи морфем.

Украинкский

2013-08-04

43 KB

4 чел.

33. Система фонем мови. Диференційні та інтегральні ознаки фонем.

Диференційні ознаки (від лат. differentia "різниця, відмінність") - ознаки фонеми, за якими розрізняють значення слів чи морфем

Недиференційні, або інтегральні, ознаки (від лат. integralis "нероздільно пов'язаний з цілістю") - ознаки фонем, які не розрізняють значень слів чи морфем.

Саму фонему розщепити на елементи, які б ішли один за одним, неможливо. Однак фонема є не простим, а складним явищем. Вона складається з низки ознак, які являють собою узагальнені артикуляційні й акустичні властивості звуків.

Фонемі властиві диференційні (розрізнювальні) і не-диференційні (нерозрізнювальні, інтегральні) ознаки. Так, наприклад, фонема <д> характеризується передньо-язиковістю, проривністю, дзвінкістю і твердістю. Ці ознаки відрізняють її від інших фонем: дар — бар (<д> і <б> протиставляються передньоязиковістю/губністю; інші ознаки — дзвінкість, проривність, твердість — у них є спільними); дам — зам (тут <д> і <з> протиставляються лише за проривністю/фрикативністю); дар — тар (<д> і <т> протиставляються за дзвінкістю/глухістю); діда [д'їда] — дідя [д'ід'а] (у другому складі <д> і <д'> протиставляються за твердістю/м'якістю). Отже, передньоязиковість, проривність, дзвінкість і твердість фонеми <д> — це ознаки, які служать для розрізнення слів, тобто диференційні.

Якщо розглянути в такому ж плані фонему російської мови <г>, то виявиться, що вона має також чотири ознаки: дзвінкість, задньоязиковість, проривність і твердість. Дзвінкість і задньоязиковість фонеми <г> служать для розрізнення слів (гол — кол, гор — бор), а проривність і твердість фонеми <г> такій меті не служать (у російській мові немає жодної пари слів, які б розрізнялися звуками [г] проривним і [у] фрикативним, [г] твердим і [г'] м'яким), тобто ці ознаки є недиференційними.

Без інтегральних ознак фонема може обійтися, але без них не може існувати звук, у якому ця фонема втілюється.

Однакові звуки різних мов можуть бути різними фонемами. Якщо в російській мові звуки [г] і [у] представляють одну фонему, то в українській і німецькій мовах — дві різні фонеми. Пор.: грати "виконувати що-небудь на музичному інструменті" і ґрати "переплетення металевих прутів, що використовують для загорожі", нім. Hans (чоловіче ім'я) і Gans "гусак, гуска". Якщо в українській мові окремими фонемами є <р> і <р'> (рад і ряд [р'ад]), то в білоруській мові є тільки одна фонема <р>, оскільки там протиставлення <р> і <р'> немає.

У більшості мов світу вібрант [р] і плавний [л] є різними фонемами (пор.: укр. рак і лак, Марина і малина), тоді як у японській мові звука [л] немає і в запозичених словах будь-яке [л] замінюється звуком [р]: Лісабон —> Рі-сабон, Лондон —> Рондон, Волга —> Воруга. У корейській мові [р] і [л] — варіанти однієї фонеми: [р] вживається перед голосними і [h], а [л] — в інших позиціях: тарі "нога", тал "місяць". У китайській мові [л] використовується на початку складу (Лома "Рим", Кайло "Каїр"), а [р] — в кінці (Улаершань "гори Урал"). Як бачимо, в корейській і китайській мовах вібрантність і плавність не є диференційними ознаками, через що два різні звуки [р] і [л] становлять одну фонему. Отже, для того щоб встановити, належать певні звуки якоїсь мови до різних фонем чи є різновидами однієї фонеми, треба поставити їх в однакові умови вимови і з'ясувати, чи розрізняють вони смисл. Якщо розрізняють (за наявності навіть однієї пари слів), то це різні фонеми, якщо ні, то це представники однієї фонеми.

Диференційними ознаками фонем можуть бути:

ознаки за участю голосу і шуму (дзвінкість/глухість): бір [б'ір] — пір [п'ір], зад [зад] — сад [сад], жал [жал] — шал [шал];

ознаки за місцем творення (губність, передньоязи-ковість, задньоязиковість, гортанність тощо): бук [бук] — сук [сук], бар [бар] — дар [дар] ;

ознаки за способом творення (проривність, фрика-тивність, африкативність, зімкнено-прохідність, вібрантність, плавність тощо): дим [дим] — зим [зим], рук [рук] — лук [лук], джміль [джм'іл'] — хміль [хм'іл'];

твердість/м'якість: стан [стан] — стань [стан'], син [син] — синь [син'] , п'ят [щат] — п'ять [щат'], вяз [в'аз] — вязь [в'аз'], біла [б'іла]— біля [б'іл'а]; рос. мел [м'эл] — мель [м'эл'], вон [вон] — вонь [вон'], топ [топ] — топь [топ'], кров [кроф] — кровь [кроф'] . У західноєвропейських (німецькій, англійській, французькій та ін.) мовах такої диференційної ознаки немає. В них твердість чи м'якість звуків є інтегральною ознакою;

короткість/довгота: англ. sit [sit] "сидіти" — seat [si:t] "місце для сидіння", ship [Tip] "корабель" — sheep Цї:р] "вівця", mitt [mit] "рукавичка" — meat [mi:t] "м'ясо", live [liv] "жити" — leave [li:v] "покидати", pot [pot] "горщик" port [po:t] "порт", cut [kAt] "різати" — cart [ka:t] "віз", rid [rid] "звільняти" — read [ri:d] "читати"; нім. im [im] "в" — ihm [i:m] "йому", Bett [bet] "ліжко" — Bett [be:t] "клумба", Riff [rif] "риф" — rief [ri:f] "кликав", Schiff [Jlf] "корабель" — schief [Ji¡f] "косий, кривий", Bann [ban] "вигнання, заслання" — Bahn [ba:n] "дорога"; фр. Paul [pol] "Павло" — póle [ро:1] "полюс", sol [sol] "ґрунт" — saule [so:l] "верба". Із слов'янських мов розрізнення довгих і коротких голосних має чеська мова: pas [pas] "паспорт" — pás [pas] "пояс";

назальність/неназальність: англ. sin [sin] "гріх" — sing [sin] "співати", thin [Єіп] "тонкий" — thing [Єіп] "річ", польськ. bok [bok] "бік" — bqk [bok] "ґедзь, овід";

відкритість/закритість голосних: фр. fait [fe] "факт" — fée [fe] "фея"; нім. Ähre  :rs] "колос" — Ehre [é:rg] "честь".

Як довів американський мовознавець Р. Якобсон, у мовах світу існує 12 ознак, які можуть попарно поєднуватися, що дає можливість шляхом їх комбінування утворити 4096 фонем


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

22432. СОЗДАНИЕ И ФУНКЦИОНИРОВАНИЕ СПК В РЕСПУБЛИКЕ БЕЛАРУСЬ 86 KB
  Сельскохозяйственный кооператив является юридическим лицом и имеет следующие правомочия: создавать представительства и филиалы; осуществлять виды деятельности предусмотренные законом; иметь в собственности покупать или иным образом приобретать продавать закладывать и осуществлять иные вещные права на имущество и земельные участки в том числе переданные ему в виде паевого взноса в паевой фонд кооператива; создавать резервный и другие неделимые фонды кооператива и вкладывать средства резервного фонда в банки и другие кредитные учреждения...
22433. ОСНОВЫ СОЗДАНИЯ И ФУНКЦИОНИРОВАНИЯ КООПЕРАТИВОВ ЗА РУБЕЖОМ 277.5 KB
  В США кооперативам принадлежит 15 всего экспорта значительная доля рынка принадлежит потребительским кооперативам в Дании 33 в Норвегии 25. В мировой практике сложились два типа сельскохозяйственных кооперативов: кооперативы производителей называемые также обслуживающими или вертикальными кооперативами и производственные кооперативы называемые также артелями или горизонтальными кооперативами. Второй тип кооперативов производственных предполагает объединение крестьян для совместного производства продукции растениеводства...
22434. МЕЖОТРАСЛЕВЫЕ ИНТЕГРАЦИОННЫЕ СВЯЗИ В ПРОДУКТОВЫХ ПОДКОМПЛЕКСАХ 243.5 KB
  К продовольственному комплексу относятся отрасли или подотрасли а также виды деятельности материального производства при наличии следующих условий: прямого влияния производства на достижение основных целей комплекса; межотраслевых связей по поставкам и использованию продукции; обратных связей между отрасльюпотребителем и отрасльюпоставщиком. объединения отраслей подотраслей видов деятельности взаимоувязанных в экономическом технологическом отношении в процессе производства конечных продуктов. Формирование продуктовых подкомплексов...
22435. ТЕОРЕТИЧЕСКИЕ ОСНОВЫ КООПЕРАЦИИ 117 KB
  ТЕОРЕТИЧЕСКИЕ ОСНОВЫ КООПЕРАЦИИ 1. Сущность кооперации. Формы и виды кооперации. Понятие межхозяйственной кооперации и направления ее развития.
22436. ТЕОРЕТИЧЕСКИЕ ОСНОВЫ АГРОПРОМЫШЛЕННОЙ ИНТЕГРАЦИИ 86 KB
  ТЕОРЕТИЧЕСКИЕ ОСНОВЫ АГРОПРОМЫШЛЕННОЙ ИНТЕГРАЦИИ 1. Теоретические основы агропромышленной интеграции. Типы и виды агропромышленной интеграции. Факторы агропромышленной интеграции.
22437. ИСТОРИЯ УЧЕНИЙ О КООПЕРАЦИИ 1.88 MB
  ИСТОРИЯ УЧЕНИЙ О КООПЕРАЦИИ 1. Развитие кооперации во второй половине XIX века 3. Чаянова о кооперации 7. Колыбелью и родиной кооперации является Западная Европа.
22438. АПК как объект межотраслевых связей 107.5 KB
  АПК как объект межотраслевых связей Сущность АПК его место и роль в народном хозяйстве Республики Беларусь 2. Предпосылки и объективная необходимость формирования АПК сущность его взаимосвязей 3. Современное состояние и перспективы развития АПК 1. Сущность АПК его место и роль в народном хозяйстве Республики Беларусь В ходе исторического развития сельское хозяйство все больше теряет свою былую изолированность и неуклонно интегрируется со многими отраслями экономики.
22439. ОРГАНИЗАЦИЯ ИСПОЛЬЗОВАНИЯ РАБОЧЕЙ СИЛЫ 66 KB
  Содержание принципы задачи и основные направления организации труда в сельском хозяйстве. Основные формы организации труда. Внутрибригадная организация труда. Содержание принципы задачи и основные направления организации труда в сельском хозяйстве Одним из важнейших условий обеспечивающих высокие темпы развития сельского хозяйства является широкое применение прогрессивных форм организации труда сокращение потерь рабочего времени всемерная активизация человеческого фактора.
22440. СИСТЕМА ВЕДЕНИЯ ХОЗЯЙСТВА 49 KB
  Система растениеводства. Система животноводства. Экономическая сущность и основные принципы построения системы ведения хозяйства Система – это множество взаимосвязанных элементов образующих определённую целостность единство. Система ведения сельского хозяйства – это совокупность социальноэкономических организационных технических и технологических принципов построения и ведения производства для конкретных условий с целью удовлетворения потребностей общества в сельскохозяйственных продуктах.