22997

Система фонем мови. Диференційні та інтегральні ознаки фонем

Доклад

Иностранные языки, филология и лингвистика

Диференційні та інтегральні ознаки фонем. Диференційні ознаки від лат. differentia різниця відмінність ознаки фонеми за якими розрізняють значення слів чи морфем Недиференційні або інтегральні ознаки від лат. integralis нероздільно пов'язаний з цілістю ознаки фонем які не розрізняють значень слів чи морфем.

Украинкский

2013-08-04

43 KB

4 чел.

33. Система фонем мови. Диференційні та інтегральні ознаки фонем.

Диференційні ознаки (від лат. differentia "різниця, відмінність") - ознаки фонеми, за якими розрізняють значення слів чи морфем

Недиференційні, або інтегральні, ознаки (від лат. integralis "нероздільно пов'язаний з цілістю") - ознаки фонем, які не розрізняють значень слів чи морфем.

Саму фонему розщепити на елементи, які б ішли один за одним, неможливо. Однак фонема є не простим, а складним явищем. Вона складається з низки ознак, які являють собою узагальнені артикуляційні й акустичні властивості звуків.

Фонемі властиві диференційні (розрізнювальні) і не-диференційні (нерозрізнювальні, інтегральні) ознаки. Так, наприклад, фонема <д> характеризується передньо-язиковістю, проривністю, дзвінкістю і твердістю. Ці ознаки відрізняють її від інших фонем: дар — бар (<д> і <б> протиставляються передньоязиковістю/губністю; інші ознаки — дзвінкість, проривність, твердість — у них є спільними); дам — зам (тут <д> і <з> протиставляються лише за проривністю/фрикативністю); дар — тар (<д> і <т> протиставляються за дзвінкістю/глухістю); діда [д'їда] — дідя [д'ід'а] (у другому складі <д> і <д'> протиставляються за твердістю/м'якістю). Отже, передньоязиковість, проривність, дзвінкість і твердість фонеми <д> — це ознаки, які служать для розрізнення слів, тобто диференційні.

Якщо розглянути в такому ж плані фонему російської мови <г>, то виявиться, що вона має також чотири ознаки: дзвінкість, задньоязиковість, проривність і твердість. Дзвінкість і задньоязиковість фонеми <г> служать для розрізнення слів (гол — кол, гор — бор), а проривність і твердість фонеми <г> такій меті не служать (у російській мові немає жодної пари слів, які б розрізнялися звуками [г] проривним і [у] фрикативним, [г] твердим і [г'] м'яким), тобто ці ознаки є недиференційними.

Без інтегральних ознак фонема може обійтися, але без них не може існувати звук, у якому ця фонема втілюється.

Однакові звуки різних мов можуть бути різними фонемами. Якщо в російській мові звуки [г] і [у] представляють одну фонему, то в українській і німецькій мовах — дві різні фонеми. Пор.: грати "виконувати що-небудь на музичному інструменті" і ґрати "переплетення металевих прутів, що використовують для загорожі", нім. Hans (чоловіче ім'я) і Gans "гусак, гуска". Якщо в українській мові окремими фонемами є <р> і <р'> (рад і ряд [р'ад]), то в білоруській мові є тільки одна фонема <р>, оскільки там протиставлення <р> і <р'> немає.

У більшості мов світу вібрант [р] і плавний [л] є різними фонемами (пор.: укр. рак і лак, Марина і малина), тоді як у японській мові звука [л] немає і в запозичених словах будь-яке [л] замінюється звуком [р]: Лісабон —> Рі-сабон, Лондон —> Рондон, Волга —> Воруга. У корейській мові [р] і [л] — варіанти однієї фонеми: [р] вживається перед голосними і [h], а [л] — в інших позиціях: тарі "нога", тал "місяць". У китайській мові [л] використовується на початку складу (Лома "Рим", Кайло "Каїр"), а [р] — в кінці (Улаершань "гори Урал"). Як бачимо, в корейській і китайській мовах вібрантність і плавність не є диференційними ознаками, через що два різні звуки [р] і [л] становлять одну фонему. Отже, для того щоб встановити, належать певні звуки якоїсь мови до різних фонем чи є різновидами однієї фонеми, треба поставити їх в однакові умови вимови і з'ясувати, чи розрізняють вони смисл. Якщо розрізняють (за наявності навіть однієї пари слів), то це різні фонеми, якщо ні, то це представники однієї фонеми.

Диференційними ознаками фонем можуть бути:

ознаки за участю голосу і шуму (дзвінкість/глухість): бір [б'ір] — пір [п'ір], зад [зад] — сад [сад], жал [жал] — шал [шал];

ознаки за місцем творення (губність, передньоязи-ковість, задньоязиковість, гортанність тощо): бук [бук] — сук [сук], бар [бар] — дар [дар] ;

ознаки за способом творення (проривність, фрика-тивність, африкативність, зімкнено-прохідність, вібрантність, плавність тощо): дим [дим] — зим [зим], рук [рук] — лук [лук], джміль [джм'іл'] — хміль [хм'іл'];

твердість/м'якість: стан [стан] — стань [стан'], син [син] — синь [син'] , п'ят [щат] — п'ять [щат'], вяз [в'аз] — вязь [в'аз'], біла [б'іла]— біля [б'іл'а]; рос. мел [м'эл] — мель [м'эл'], вон [вон] — вонь [вон'], топ [топ] — топь [топ'], кров [кроф] — кровь [кроф'] . У західноєвропейських (німецькій, англійській, французькій та ін.) мовах такої диференційної ознаки немає. В них твердість чи м'якість звуків є інтегральною ознакою;

короткість/довгота: англ. sit [sit] "сидіти" — seat [si:t] "місце для сидіння", ship [Tip] "корабель" — sheep Цї:р] "вівця", mitt [mit] "рукавичка" — meat [mi:t] "м'ясо", live [liv] "жити" — leave [li:v] "покидати", pot [pot] "горщик" port [po:t] "порт", cut [kAt] "різати" — cart [ka:t] "віз", rid [rid] "звільняти" — read [ri:d] "читати"; нім. im [im] "в" — ihm [i:m] "йому", Bett [bet] "ліжко" — Bett [be:t] "клумба", Riff [rif] "риф" — rief [ri:f] "кликав", Schiff [Jlf] "корабель" — schief [Ji¡f] "косий, кривий", Bann [ban] "вигнання, заслання" — Bahn [ba:n] "дорога"; фр. Paul [pol] "Павло" — póle [ро:1] "полюс", sol [sol] "ґрунт" — saule [so:l] "верба". Із слов'янських мов розрізнення довгих і коротких голосних має чеська мова: pas [pas] "паспорт" — pás [pas] "пояс";

назальність/неназальність: англ. sin [sin] "гріх" — sing [sin] "співати", thin [Єіп] "тонкий" — thing [Єіп] "річ", польськ. bok [bok] "бік" — bqk [bok] "ґедзь, овід";

відкритість/закритість голосних: фр. fait [fe] "факт" — fée [fe] "фея"; нім. Ähre  :rs] "колос" — Ehre [é:rg] "честь".

Як довів американський мовознавець Р. Якобсон, у мовах світу існує 12 ознак, які можуть попарно поєднуватися, що дає можливість шляхом їх комбінування утворити 4096 фонем


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

49160. Программа на языке программирования Паскаль 331.5 KB
  Проверить решение промежуточных задач средствами математических пакетов. Построить блок-схемы задачи и вспомогательных частей алгоритма. Оценить погрешность выполненных расчетов
49162. Применение нейросети для определения видовой принадлежности деревьев 364.5 KB
  Обучение нейросети. Применение нейросети для определения видовой принадлежности деревьев. Предметом исследования является применение нейросети для определения видовой принадлежности деревьев. В ней описываются все параметры используемые для обучения сети создается обучающая выборка и представлены результаты работы.
49163. Расчет защиты для линии электропередач 500 кВ 1.37 MB
  Расчет удельных параметров прямой последовательности Расчет параметров генератора: Расчет параметров линии: Удельное активное сопротивление прямой последовательности R1уд Ом км рассчитываем по формуле 2. Удельное индуктивное сопротивление прямой последовательности X1уд Ом км рассчитаем по формуле 2.2 Расчет удельных параметров нулевой последовательности линии Удельное активное сопротивление нулевой последовательности без учета троса Ом км рекомендуется рассчитывать по формуле 2.4 Удельное индуктивное сопротивление...
49164. Скоринговые системы в оценке кредитоспособности физического лица 1.04 MB
  Цель исследования обусловила постановку и решение следующих конкретных задач: рассмотреть сущность скоринговых систем; методологии построения скоринговых систем; рассмотреть сущность нейронных сетей; показать сходства биологической и искусственной нейронной сети; рассмотреть специфику искусственной нейронной сети; показать сущность персептрона; применить персептрон для оценки кредитоспособности заемщика; определить входные и выходные параметры сети; обучить персептрон; интерпретировать результаты работы персептрона.5...
49165. Проект печатной платы для устройства “Широкополосный антенный усилитель” 280.5 KB
  А ведь в большинстве случает можно обойтись штатной автомобильной антенной и правильно выбранным антенным усилителем Критерий выбора антенного усилителя максимальное качество приема сигналов всех возможных радиостанций в данной местности. При выборе антенного усилителя необходимо учитывать следующее: полоса пропускания усилителя должна полностью перекрывать весь радиовещательный диапазон 015. при меньшем усилении незначителен выигрыш в качестве приема удаленных или маломощных радиостанций а при большем возможна перегрузка самого...
49166. Философия. Исторические этапы развития философии 672 KB
  Назначение философии – поиск удела человека, обеспечение его бытия в причудливом мире, а в конечном счете в возвышении человека, в обеспечении его совершенствования. Общую структуру философского знания составляют четыре основных раздела: онтология(учение о бытие), гносеология(учение о познании), человек, общество.
49167. Характеристики цифровой системы передачи непрерывных сообщений и их расчет 1.31 MB
  Описание процесса преобразвания сигнала от источника сообщения до получателя. Рассмотрим процесс преобразования сигнала от источника до получателя. Непрерывный сигнал t предаётся в формирователь первичного сигнала для преобразования в первичный электрический сигнал bt. Количество уровней квантования L определяется исходя из ошибки квантования пикфактора сигнала и отношения сигнал шум.
49168. ПРОГНОЗИРОВАНИЕ КУРСА ЕВРО С ИСПОЛЬЗОВАНИЕМ НЕЙРОСЕТИ 520.5 KB
  Проектирование нейросети Анализ зависимостей курса евро Заключение Введение Начиная с 80х годов для решения экономических задач широкое распространение получили нейронные сети. В общем случае нейронные сети могут решать как задачи классификации разделения входных примеров на заданное число классов так и задачи аппроксимации предсказания непрерывных функций.