22997

Система фонем мови. Диференційні та інтегральні ознаки фонем

Доклад

Иностранные языки, филология и лингвистика

Диференційні та інтегральні ознаки фонем. Диференційні ознаки від лат. differentia різниця відмінність ознаки фонеми за якими розрізняють значення слів чи морфем Недиференційні або інтегральні ознаки від лат. integralis нероздільно пов'язаний з цілістю ознаки фонем які не розрізняють значень слів чи морфем.

Украинкский

2013-08-04

43 KB

4 чел.

33. Система фонем мови. Диференційні та інтегральні ознаки фонем.

Диференційні ознаки (від лат. differentia "різниця, відмінність") - ознаки фонеми, за якими розрізняють значення слів чи морфем

Недиференційні, або інтегральні, ознаки (від лат. integralis "нероздільно пов'язаний з цілістю") - ознаки фонем, які не розрізняють значень слів чи морфем.

Саму фонему розщепити на елементи, які б ішли один за одним, неможливо. Однак фонема є не простим, а складним явищем. Вона складається з низки ознак, які являють собою узагальнені артикуляційні й акустичні властивості звуків.

Фонемі властиві диференційні (розрізнювальні) і не-диференційні (нерозрізнювальні, інтегральні) ознаки. Так, наприклад, фонема <д> характеризується передньо-язиковістю, проривністю, дзвінкістю і твердістю. Ці ознаки відрізняють її від інших фонем: дар — бар (<д> і <б> протиставляються передньоязиковістю/губністю; інші ознаки — дзвінкість, проривність, твердість — у них є спільними); дам — зам (тут <д> і <з> протиставляються лише за проривністю/фрикативністю); дар — тар (<д> і <т> протиставляються за дзвінкістю/глухістю); діда [д'їда] — дідя [д'ід'а] (у другому складі <д> і <д'> протиставляються за твердістю/м'якістю). Отже, передньоязиковість, проривність, дзвінкість і твердість фонеми <д> — це ознаки, які служать для розрізнення слів, тобто диференційні.

Якщо розглянути в такому ж плані фонему російської мови <г>, то виявиться, що вона має також чотири ознаки: дзвінкість, задньоязиковість, проривність і твердість. Дзвінкість і задньоязиковість фонеми <г> служать для розрізнення слів (гол — кол, гор — бор), а проривність і твердість фонеми <г> такій меті не служать (у російській мові немає жодної пари слів, які б розрізнялися звуками [г] проривним і [у] фрикативним, [г] твердим і [г'] м'яким), тобто ці ознаки є недиференційними.

Без інтегральних ознак фонема може обійтися, але без них не може існувати звук, у якому ця фонема втілюється.

Однакові звуки різних мов можуть бути різними фонемами. Якщо в російській мові звуки [г] і [у] представляють одну фонему, то в українській і німецькій мовах — дві різні фонеми. Пор.: грати "виконувати що-небудь на музичному інструменті" і ґрати "переплетення металевих прутів, що використовують для загорожі", нім. Hans (чоловіче ім'я) і Gans "гусак, гуска". Якщо в українській мові окремими фонемами є <р> і <р'> (рад і ряд [р'ад]), то в білоруській мові є тільки одна фонема <р>, оскільки там протиставлення <р> і <р'> немає.

У більшості мов світу вібрант [р] і плавний [л] є різними фонемами (пор.: укр. рак і лак, Марина і малина), тоді як у японській мові звука [л] немає і в запозичених словах будь-яке [л] замінюється звуком [р]: Лісабон —> Рі-сабон, Лондон —> Рондон, Волга —> Воруга. У корейській мові [р] і [л] — варіанти однієї фонеми: [р] вживається перед голосними і [h], а [л] — в інших позиціях: тарі "нога", тал "місяць". У китайській мові [л] використовується на початку складу (Лома "Рим", Кайло "Каїр"), а [р] — в кінці (Улаершань "гори Урал"). Як бачимо, в корейській і китайській мовах вібрантність і плавність не є диференційними ознаками, через що два різні звуки [р] і [л] становлять одну фонему. Отже, для того щоб встановити, належать певні звуки якоїсь мови до різних фонем чи є різновидами однієї фонеми, треба поставити їх в однакові умови вимови і з'ясувати, чи розрізняють вони смисл. Якщо розрізняють (за наявності навіть однієї пари слів), то це різні фонеми, якщо ні, то це представники однієї фонеми.

Диференційними ознаками фонем можуть бути:

ознаки за участю голосу і шуму (дзвінкість/глухість): бір [б'ір] — пір [п'ір], зад [зад] — сад [сад], жал [жал] — шал [шал];

ознаки за місцем творення (губність, передньоязи-ковість, задньоязиковість, гортанність тощо): бук [бук] — сук [сук], бар [бар] — дар [дар] ;

ознаки за способом творення (проривність, фрика-тивність, африкативність, зімкнено-прохідність, вібрантність, плавність тощо): дим [дим] — зим [зим], рук [рук] — лук [лук], джміль [джм'іл'] — хміль [хм'іл'];

твердість/м'якість: стан [стан] — стань [стан'], син [син] — синь [син'] , п'ят [щат] — п'ять [щат'], вяз [в'аз] — вязь [в'аз'], біла [б'іла]— біля [б'іл'а]; рос. мел [м'эл] — мель [м'эл'], вон [вон] — вонь [вон'], топ [топ] — топь [топ'], кров [кроф] — кровь [кроф'] . У західноєвропейських (німецькій, англійській, французькій та ін.) мовах такої диференційної ознаки немає. В них твердість чи м'якість звуків є інтегральною ознакою;

короткість/довгота: англ. sit [sit] "сидіти" — seat [si:t] "місце для сидіння", ship [Tip] "корабель" — sheep Цї:р] "вівця", mitt [mit] "рукавичка" — meat [mi:t] "м'ясо", live [liv] "жити" — leave [li:v] "покидати", pot [pot] "горщик" port [po:t] "порт", cut [kAt] "різати" — cart [ka:t] "віз", rid [rid] "звільняти" — read [ri:d] "читати"; нім. im [im] "в" — ihm [i:m] "йому", Bett [bet] "ліжко" — Bett [be:t] "клумба", Riff [rif] "риф" — rief [ri:f] "кликав", Schiff [Jlf] "корабель" — schief [Ji¡f] "косий, кривий", Bann [ban] "вигнання, заслання" — Bahn [ba:n] "дорога"; фр. Paul [pol] "Павло" — póle [ро:1] "полюс", sol [sol] "ґрунт" — saule [so:l] "верба". Із слов'янських мов розрізнення довгих і коротких голосних має чеська мова: pas [pas] "паспорт" — pás [pas] "пояс";

назальність/неназальність: англ. sin [sin] "гріх" — sing [sin] "співати", thin [Єіп] "тонкий" — thing [Єіп] "річ", польськ. bok [bok] "бік" — bqk [bok] "ґедзь, овід";

відкритість/закритість голосних: фр. fait [fe] "факт" — fée [fe] "фея"; нім. Ähre  :rs] "колос" — Ehre [é:rg] "честь".

Як довів американський мовознавець Р. Якобсон, у мовах світу існує 12 ознак, які можуть попарно поєднуватися, що дає можливість шляхом їх комбінування утворити 4096 фонем


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

12140. Изучение схемы АВР асинхронных электродвигателей 336 KB
  Изучение схемы АВР асинхронных электродвигателей. Цель работы: По принципиальной схеме составить монтажную схему. Собрать ее на действующем стенде включить в работу и изучить все возможные варианты. План проведения работы.
12141. Исследование схемы управления электродвигателем постоян-ного тока на тиристерных преобразователях 668 KB
  ЛАБОРАТОРНАЯ РАБОТА 2. Тема: Исследование схемы управления электродвигателем постоянного тока на тиристерных преобразователях. Цель работы: Изучение работы тиристорного преобразователя для электродвигателя постоянного тока с регулируемой частотой враще
12142. Исследование схем автоматического пуска электродвигателя в функции времени 324 KB
  Исследование схем автоматического пуска электродвигателя в функции времени. Цель работы: По принципиальной схеме составить монтажную схему собрать схему на действующем стенде включить в работу и изучить возможные варианты
12143. Снятие и построение нагрузочных диаграмм 477.5 KB
  ЛАБОРАТОРНАЯ РАБОТА 4. Тема: Снятие и построение нагрузочных диаграмм. Цель работы: Изучение режимов работы электрических двигателей и получение опытных данных для построения нагрузочных диаграмм и поверка мощности приводного двигателя. План про
12144. Изучение принципиальной схемы управления электроприводом грузового лифта 175 KB
  ЛАБОРАТОРНАЯ РАБОТА 5. Тема: Изучение принципиальной схемы управления электроприводом грузового лифта. Цель работы: Изучить работу принципиальной схемы управления электроприводом грузового лифта. Краткие теоретические сведения В различных отрасл
12145. Изучение схемы управления электроприводом вентиляционной системы. 374 KB
  ЛАБОРАТОРНАЯ РАБОТА 6. Тема: Изучение схемы управления электроприводом вентиляционной системы. Цель работы: По принципиальной схеме составить монтажную схему. Собрать ее на действующем стенде включить в работу и изучить все возможные варианты. Вентиляц...
12146. Системы численных вычислений. Основы работы в среде Matlab. 906.42 KB
  Отчет по выполнению лабораторной работы № 26 Системы численных вычислений. Основы работы в среде Matlab. Цель работы: научиться проводить прямые вычисления и создавать Мфайлы в пакете автоматизации математических расчетов MATLAB.
12147. Системы численных вычислений. Основы работы в среде Octave и Scilab 1 MB
  Отчет по выполнению лабораторной работы №27 Системы численных вычислений. Основы работы в среде Octave и Scilab. Цель работы: научиться проводить прямые вычисления в пакетах автоматизации математических расчетов Octave и Scilab....