22997

Система фонем мови. Диференційні та інтегральні ознаки фонем

Доклад

Иностранные языки, филология и лингвистика

Диференційні та інтегральні ознаки фонем. Диференційні ознаки від лат. differentia різниця відмінність ознаки фонеми за якими розрізняють значення слів чи морфем Недиференційні або інтегральні ознаки від лат. integralis нероздільно пов'язаний з цілістю ознаки фонем які не розрізняють значень слів чи морфем.

Украинкский

2013-08-04

43 KB

4 чел.

33. Система фонем мови. Диференційні та інтегральні ознаки фонем.

Диференційні ознаки (від лат. differentia "різниця, відмінність") - ознаки фонеми, за якими розрізняють значення слів чи морфем

Недиференційні, або інтегральні, ознаки (від лат. integralis "нероздільно пов'язаний з цілістю") - ознаки фонем, які не розрізняють значень слів чи морфем.

Саму фонему розщепити на елементи, які б ішли один за одним, неможливо. Однак фонема є не простим, а складним явищем. Вона складається з низки ознак, які являють собою узагальнені артикуляційні й акустичні властивості звуків.

Фонемі властиві диференційні (розрізнювальні) і не-диференційні (нерозрізнювальні, інтегральні) ознаки. Так, наприклад, фонема <д> характеризується передньо-язиковістю, проривністю, дзвінкістю і твердістю. Ці ознаки відрізняють її від інших фонем: дар — бар (<д> і <б> протиставляються передньоязиковістю/губністю; інші ознаки — дзвінкість, проривність, твердість — у них є спільними); дам — зам (тут <д> і <з> протиставляються лише за проривністю/фрикативністю); дар — тар (<д> і <т> протиставляються за дзвінкістю/глухістю); діда [д'їда] — дідя [д'ід'а] (у другому складі <д> і <д'> протиставляються за твердістю/м'якістю). Отже, передньоязиковість, проривність, дзвінкість і твердість фонеми <д> — це ознаки, які служать для розрізнення слів, тобто диференційні.

Якщо розглянути в такому ж плані фонему російської мови <г>, то виявиться, що вона має також чотири ознаки: дзвінкість, задньоязиковість, проривність і твердість. Дзвінкість і задньоязиковість фонеми <г> служать для розрізнення слів (гол — кол, гор — бор), а проривність і твердість фонеми <г> такій меті не служать (у російській мові немає жодної пари слів, які б розрізнялися звуками [г] проривним і [у] фрикативним, [г] твердим і [г'] м'яким), тобто ці ознаки є недиференційними.

Без інтегральних ознак фонема може обійтися, але без них не може існувати звук, у якому ця фонема втілюється.

Однакові звуки різних мов можуть бути різними фонемами. Якщо в російській мові звуки [г] і [у] представляють одну фонему, то в українській і німецькій мовах — дві різні фонеми. Пор.: грати "виконувати що-небудь на музичному інструменті" і ґрати "переплетення металевих прутів, що використовують для загорожі", нім. Hans (чоловіче ім'я) і Gans "гусак, гуска". Якщо в українській мові окремими фонемами є <р> і <р'> (рад і ряд [р'ад]), то в білоруській мові є тільки одна фонема <р>, оскільки там протиставлення <р> і <р'> немає.

У більшості мов світу вібрант [р] і плавний [л] є різними фонемами (пор.: укр. рак і лак, Марина і малина), тоді як у японській мові звука [л] немає і в запозичених словах будь-яке [л] замінюється звуком [р]: Лісабон —> Рі-сабон, Лондон —> Рондон, Волга —> Воруга. У корейській мові [р] і [л] — варіанти однієї фонеми: [р] вживається перед голосними і [h], а [л] — в інших позиціях: тарі "нога", тал "місяць". У китайській мові [л] використовується на початку складу (Лома "Рим", Кайло "Каїр"), а [р] — в кінці (Улаершань "гори Урал"). Як бачимо, в корейській і китайській мовах вібрантність і плавність не є диференційними ознаками, через що два різні звуки [р] і [л] становлять одну фонему. Отже, для того щоб встановити, належать певні звуки якоїсь мови до різних фонем чи є різновидами однієї фонеми, треба поставити їх в однакові умови вимови і з'ясувати, чи розрізняють вони смисл. Якщо розрізняють (за наявності навіть однієї пари слів), то це різні фонеми, якщо ні, то це представники однієї фонеми.

Диференційними ознаками фонем можуть бути:

ознаки за участю голосу і шуму (дзвінкість/глухість): бір [б'ір] — пір [п'ір], зад [зад] — сад [сад], жал [жал] — шал [шал];

ознаки за місцем творення (губність, передньоязи-ковість, задньоязиковість, гортанність тощо): бук [бук] — сук [сук], бар [бар] — дар [дар] ;

ознаки за способом творення (проривність, фрика-тивність, африкативність, зімкнено-прохідність, вібрантність, плавність тощо): дим [дим] — зим [зим], рук [рук] — лук [лук], джміль [джм'іл'] — хміль [хм'іл'];

твердість/м'якість: стан [стан] — стань [стан'], син [син] — синь [син'] , п'ят [щат] — п'ять [щат'], вяз [в'аз] — вязь [в'аз'], біла [б'іла]— біля [б'іл'а]; рос. мел [м'эл] — мель [м'эл'], вон [вон] — вонь [вон'], топ [топ] — топь [топ'], кров [кроф] — кровь [кроф'] . У західноєвропейських (німецькій, англійській, французькій та ін.) мовах такої диференційної ознаки немає. В них твердість чи м'якість звуків є інтегральною ознакою;

короткість/довгота: англ. sit [sit] "сидіти" — seat [si:t] "місце для сидіння", ship [Tip] "корабель" — sheep Цї:р] "вівця", mitt [mit] "рукавичка" — meat [mi:t] "м'ясо", live [liv] "жити" — leave [li:v] "покидати", pot [pot] "горщик" port [po:t] "порт", cut [kAt] "різати" — cart [ka:t] "віз", rid [rid] "звільняти" — read [ri:d] "читати"; нім. im [im] "в" — ihm [i:m] "йому", Bett [bet] "ліжко" — Bett [be:t] "клумба", Riff [rif] "риф" — rief [ri:f] "кликав", Schiff [Jlf] "корабель" — schief [Ji¡f] "косий, кривий", Bann [ban] "вигнання, заслання" — Bahn [ba:n] "дорога"; фр. Paul [pol] "Павло" — póle [ро:1] "полюс", sol [sol] "ґрунт" — saule [so:l] "верба". Із слов'янських мов розрізнення довгих і коротких голосних має чеська мова: pas [pas] "паспорт" — pás [pas] "пояс";

назальність/неназальність: англ. sin [sin] "гріх" — sing [sin] "співати", thin [Єіп] "тонкий" — thing [Єіп] "річ", польськ. bok [bok] "бік" — bqk [bok] "ґедзь, овід";

відкритість/закритість голосних: фр. fait [fe] "факт" — fée [fe] "фея"; нім. Ähre  :rs] "колос" — Ehre [é:rg] "честь".

Як довів американський мовознавець Р. Якобсон, у мовах світу існує 12 ознак, які можуть попарно поєднуватися, що дає можливість шляхом їх комбінування утворити 4096 фонем


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

53701. ПЕРВООБРАЗНАЯ И НЕОПРЕДЕЛЕННЫЙ ИНТЕГРАЛ. СВОЙСТВА НЕОПРЕДЕЛЕННОГО ИНТЕГРАЛА 138.5 KB
  Ввести понятие первообразной; доказать теорему о множестве первообразных для заданной функции применяя определение первообразной; ввести определение неопределенного интеграла; доказать свойства неопределенного интеграла; отработать навыки использования свойств неопределенного интеграла. Операция дифференцирования сопоставляет заданной функции F x ее...
53702. Нахождение неизвестного слагаемого 46 KB
  Как найти неизвестное слагаемое Чтобы найти неизвестное слагаемое надо от суммы отнять известное слагаемое Давайте вспомним компоненты вычитания. уменьшаемое вычитаемое разность В каких уравнениях неизвестное уменьшаемое к6=24 Как найти неизвестное уменьшаемое Чтобы найти неизвестное уменьшаемое надо к вычитаемому прибавить разность. Как найти неизвестное вычитаемое Чтобы найти неизвестное вычитаемое надо от уменьшаемого отнять разность. В каких уравнениях неизвестное вычитаемое 73х=70...
53703. «Комбинаторные задачи», 6 а класс 53.5 KB
  Цели урока: обобщить и систематизировать знания о комбинаторных задачах; повторить способы решения комбинаторных задач; совершенствовать навыки решения данных задач; развивать умение дискуссионной и групповой работы; развитие коммуникативных компетенций; формирование умений мыслить системно находить творческий подход в своей работе; умение создать и защитить минипроект по теме Комбинаторные задачи. Выставка творческих работ по теме...
53704. Скорость движения. Перевод скорости из одного наименования в другое 80.5 KB
  Цели урока: Образовательные: продолжить работу по усвоению понятия скорость. Научиться переводить скорость на основе различных заданий. С какой скоростью он шел 2 Мотоциклист ехал 4 часа со скоростью 80 км ч.
53705. Сравнение долей 98 KB
  На доске записана скороговорка. На доске записаны примеры: 3333= замени умножением и реши 46= замени сложением и реши 66= решите Ответы записываю на доске. Помогите Карлсону из предложенных чисел выбрать то которое соответствует возрасту Малыша на доске записаны числа: 1 6 8 9 73 1...
53706. В доме у москвича 89 KB
  Сегодня мы с вами заглянем в древний поселок. Во время путешествия будьте внимательны, ведь полученные вами знания нам обязательно пригодятся в дальнейшем.
53707. Масленица в музыке 184 KB
  Ключевая компетенция - способность личности мобилизовать свои знания умения а также способы выполнения действий необходимых для адаптации и продуктивной деятельности в различных профессиональных сообществах...
53708. Реализация гражданских прав в современном мире 75 KB
  Учащиеся приобретают опыт ведения дискуссий. Беседа с учащимися Учитель: Перед тем как познакомиться с нашими правами давайте вспомним что такое право Учащиеся: называют несколько определений права: Правоэто величайшая ценность и элемент правовой культуры человечества. Учитель: Скажите пожалуйста а какие права существуют Учащиеся: Естественные и позитивные. Учитель: Какие права считаются естественными Учащиеся: Право на жизнь на свободу.