22998

Критерій класифікації голосних фонем

Доклад

Иностранные языки, филология и лингвистика

Однак описати голосні звуки за тембром дуже складну; через що найпоширенішою класифікацією голосних є артикуляційна тобто за ступенем просування язика вперед або назад і ступенем його підняття при їх творенні. За цими ознаками голосні поділяються на голосні переднього середнього та заднього рядів і низького середнього та високого піднесення. Більшість голосних це голосні переднього і заднього рядів. За положенням губ під час артикуляції звуків розрізняють лабіалізовані і нелабіалізовані голосні.

Украинкский

2013-08-04

31 KB

0 чел.

34.  Критерій класифікації голосних фонем

Відмінності між окремими голосними звуками полягають в особливостях типового для кожного з них тембру. Однак описати голосні звуки за тембром дуже складну; через що найпоширенішою класифікацією голосних є артикуляційна, тобто за ступенем просування язика вперед або назад і ступенем його підняття при їх творенні. За цими ознаками голосні поділяються на голосні переднього, середнього та заднього рядів і низького, середнього та високого піднесення.

Більшість голосних — це голосні переднього і заднього рядів. Голосних середнього ряду мало.

За положенням губ під час артикуляції звуків розрізняють лабіалізовані і нелабіалізовані голосні. Лабіалізовані вимовляються з участю витягнених і заокруглених губ. До них належать [о], [у]. За положенням м'якого піднебіння при артикуляції голосні поділяються на ротові й носові. При творенні ротових м'яке піднебіння підняте і закриває прохід повітря в ніс, а при творенні носових м'яке піднебіння опущене і повітря проходить у ніс.

Залежно від ступеня розкриття рота розрізняють відкриті та закриті голосні. При вимовлянні закритих м'язи більш напружені, ніж при артикуляції відкритих. Так, наприклад, у французькій мові є відкритий [е] і закритий [е] (pre [pre] "лука.", pret [pre] "готовий"), а в німецькій — відкритий [о] і закритий [о] (Sohn [zo:n] "син", Stock [Jtok] "палка").

За тривалістю звучання розрізняють довгі й короткі голосні. Були вони в латинській мові (os "кість" — ö~s "рот", populus "народ" — pöpulus "тополя", malus "поганий" — malus "яблуня"). Є довгі голосні в англійській (ship [Jip] "судно" — sheep [/і:р] "вівця", rich [ritf] "багатий" — reach [ri:tj] "досягати", cut [kAt] "різати" — cart [ka:t] "віз") та німецькій (statt "замість" — Staat "держава", Bett "ліжко" — Beet "клумба") мовах. В естонській мові розрізняють короткі, довгі і наддовгі голосні (sada "сто" — saada "прийшли" — saaada "отримати").

Система голосних називається вокалізмом.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

22999. Критерій класифікації приголосних фонем 43 KB
  Критерій класифікації приголосних фонем За акустичною ознакою співвідношенням голосу й шуму приголосні поділяють на сонорні й шумні. Шумні приголосні у свою чергу поділяються на дзвінкі й глухі. Глухі приголосні творяться тільки шумом. З артикуляційного фізіологічного погляду приголосні класифікують за місцем творення і способом творення.
23000. Склад та складоподіл 50.5 KB
  Склад та складоподіл Склад звук або комплекс звуків що вимовляється одним поштовхом видихуваного повітря мінімальна одиниця мовленнєвого потоку яка складається з максимально звучного звука і прилеглих до нього менш звучних звуків. Існує три теорії складу: еспіраторна мускульна напруга та сонорна. еспіраторна теорія еспіраторне визначення складу. 3гідно з нею склад це звук або комплекс звуків що вимовляється одним поштовхом видихуваного повітря.
23001. Синтагма. Енклітики і проклітики 28 KB
  Енклітики і проклітики У сучасних мовах трапляються випадки коли слова зберігаючи смислову самостійність втрачають наголос і примикають до інших слів об'єднуючись із ними спільним наголосом. Такі слова називають клітиками. Слова які втративши наголос приєднуються до наступних слів називають проклітиками а явище проклізою від гр. Ненаголошені слова що стоять після наголошених утворюючи з ними одне фонетичне ціле називають енклітиками а явище енклізою від гр.
23002. Граматична будова мови, морфологія та синтаксис 33 KB
  Граматична будова мови морфологія та синтаксис Граматика від лат. grammatike techne письмове мистецтво 1 будова мови система морфологічних категорій і форм синтаксичних категорій і конструкцій; 2 наука яка вивчає будову мови. Що стосується граматики як науки то розрізняють: 1 формальну яка вивчає граматичні форми та їх структуру і контенсивну семантичну яка вивчає значення цих форм і структур; 2 синхронічну що вивчає будову мови на певному умовно виділеному часовому етапі і діахронічну яка вивчає мовну будову в її...
23003. Граматичне значення і граматична категорія. Граматична форма 34.5 KB
  Граматичне значення і граматична категорія. Смислова структура повнозначного слова являє собою єдність лексичного значення індивідуального і тих абстрактних значень які характеризують видозміни його у зв'язках з іншими словами. Ці абстрактні значення що супроводять лексичне значення повнозначного слова в конкретному випадку його вживання називаються граматичними значеннями. Граматичне значення не є приналежністю одного слова воно об'єднує граматично цілі групи або й класи слів.
23004. ЗАВДАННЯ ЛІНГВІСТИЧНОЇ ТЕОРІЇ ПЕРЕКЛАДУ 28.67 KB
  Однак за останні десятиліття масштаби перекладацької діяльності настільки виросли що є всі підстави говорити про початок нового етапу в історії перекладу. Виникли нові підвиди перекладу синхронний переклад переклад кінофільмів телепередач судовий переклад тощо. Перекладач повинен крім того добре розбиратися в предметі перекладу.
23005. Романські мови 42.5 KB
  Романські мови як державні чи офіційні вживають 66 країн у т. Ще декілька романських мов мають статус парціальної часткової мови у відповідних країнах: галісійська каталанська та окситанська у формі аранської говірки в Іспанії ретороманська у Швейцарії. романські мови зазнали світового поширення Нова Романія або Латинська Америка та численні країни Африки.
23006. Мовознавство – наука про мову. Об’єкт та предмет мовознавства 32 KB
  Мовознавство наука про мову. Обєкт та предмет мовова. Мовознавство або лінгвістика наука про природну людську мову загалом і про всі мови світу як її індивідуальних представників. Обєкт це те що вивчається природна мова основним обєктом мовова є мова.