23000

Склад та складоподіл

Доклад

Иностранные языки, филология и лингвистика

Склад та складоподіл Склад звук або комплекс звуків що вимовляється одним поштовхом видихуваного повітря мінімальна одиниця мовленнєвого потоку яка складається з максимально звучного звука і прилеглих до нього менш звучних звуків. Існує три теорії складу: еспіраторна мускульна напруга та сонорна. еспіраторна теорія еспіраторне визначення складу. 3гідно з нею склад це звук або комплекс звуків що вимовляється одним поштовхом видихуваного повітря.

Украинкский

2013-08-04

50.5 KB

17 чел.

36. Склад та складоподіл

Склад – звук або комплекс звуків, що вимовляється одним поштовхом видихуваного повітря, мінімальна одиниця мовленнєвого потоку, яка складається з максимально звучного звука і прилеглих до нього менш звучних звуків.

Існує три теорії складу: еспіраторна, мускульна напруга та сонорна.

еспіраторна теорія (еспіраторне визначення складу). 3гідно з

нею склад — це звук або комплекс звуків, що вимовляється одним поштовхом видихуваного повітря.

Сучасні експериментальні дослідження заперечують це вкорінене в усі шкільні підручники визначення,    оскільки доведено, що одним поштовхом повітря можна вимовити і  декілька складів.

Теорія мускульної напруги. Обґрунтована мовознавцями  Граммоном, Фуше і Щербою. Згідно з нею склад — частина такту, яка вимовляється з єдиною мускульною напругою. Його (склад) можна зобразити як дугу мускульної напруги (зусилля, вершина, ослаблення).

Сонорна теорія. Обґрунтована датським мовознавцем О. Єсперсеном, виходить із того, що за звучністю склад має вершину (ядро) і периферію.

Вершина момент найвищої звучності. Периферія складається з ініціалі й фіналі. Ініціаль наростання звучності до вершини, а фіналь затухання звучності після вершини. За цією теорією, склад — частина такту, яка складається з більш звучного і прилеглих до нього менш звучних звуків. Найнижчу звучність мають шумні глухі, найвищу — голосні:

Останнім часом вважають, що склад реалізується не як послідовність звуків, із яких він складається, а як цільний артикуляційний комплекс. З погляду мовленнєвої аеродинаміки склад є мінімальним звуковим відрізком, на який припадає наростання і спад величини повітряного струменя. В акустичному сигналі "видихуваному імпульсу" відповідає висхідно-низхідна дуга звукового тиску ("хвиля звучності").

Склади мають різну структуру. Розрізняють відкриті, закриті, прикриті і неприкриті склади.

Відкритий склад закінчується голосним (ма-ти), закритий закінчується приголосним (кіт), прикритий починається з приголосного (та, він), неприкритий — з голосного (от). Враховуючи всі чотири характеристики, можна виділити такі типи складів:

відкритий неприкритий (V*): і, у, о, англ. eye [al], ear [із] "вухо", are [а:] "є";

закритий прикритий (CVC): сад, кіт; англ. hat [haet] "капелюх", top [top] "вершина", look [lu:k] "погляд";

відкритий прикритий (CV): на, те, до; англ. day [del] "день", know [nou] "знати", far [fa:] "далеко";

4) закритий неприкритий (VC): ар, ось, от, ум; англ. is [iz] "є", ice [ais] "лід", arm [a:m] "рука".

У різних мовах структура складів не збігається. В українській мові переважають відкриті (го-ло-ва, мо-ло-да, ста-ра-ти-ся, пе-ре-по-чи-ти) та прикриті (ві-сім, ву-ли-ця, вітчизна, Європа [йеу-ро-па], яй-це [jai-це]; nop. рос. у-ли-ца, от-чи-зна, польськ. Europa, нім. Еі "яйце"; відкритий характер складів українська мова успадкувала від праслов'янської, де панував закон відкритого складу). А у французькій мові, навпаки, межа складу, як правило, проходить після приголосного (ac-teur "актор", dis-trait "розсіяний", ab-sent "відсутній", ad-ver-saire "противник"). У полінезійських мовах тільки відкриті склади (див. назви островів Тихого океану: Са-мо-а, Ні-у-е, Pa-пану, Гаваї, Ту-а-мо-ту). В арабській мові допускаються склади тільки типу "приголосний+голосний" і "приголосний+голос-ний+приголосний". У дагестанських мовах у кінці складу допускаються тільки сполучення "сонорний+шумний". У німецькій мові дзвінкі приголосні неможливі в кінці складу. В уральських і тюркських мовах на початку складу може бути лише один приголосний. У випадку запозичення слів збіг кількох приголосних у цих мовах усувається. Для цього використовуються такі способи:

відпадання одного приголосного (фін. Іеіта "клеймо", raja "край, кордон", Ranska "Франція", ест. leib "хліб", rist "хрест", kool "школа");

вставлення голосного між приголосні (угор. barat "друг (брат)", király "король" (nop. чеськ. і словацьк. král);

приставлення голосного (угор. iskola "школа");

перестановка звуків (угор. kulcs "ключ").

У більшості мов світу склад — суто фонетична (не змістова) одиниця, однак у деяких мовах (в'єтнамській, китайсько-тибетських) склад збігається з морфемою. Так, у китайському слові женьміньжібао є чотири склади і чотири морфеми: жень "людина", мінь "народ", жі "день", бао "газета". Оскільки в цих мовах склади збігаються з морфемами, то в них не виділяють окремо звуки і мінімальною одиницею вважають склад — силабему. В японській мові склад і морфема не збігаються, бо там корені можуть бути двоскладовими, однак морфемна межа завжди відповідає межі складів: хана-га "квітка", хана-но "квітки", хана-ні "квітці", хана-де "квіткою".

Як уже зазначалося, складотворчим звуком, як правило, є голосний. Якщо складотворчим є один голосний, то його називають монофтонгом (від гр. monos "один" і phthóngos "звук"). Якщо в межах одного складу існує декілька голосних, то їх називають поліфтонгами (гр. polys "численний", polyphthóngos "багатоголосний"). Серед поліфтонгів найпоширенішими є дифтонги і трифтонги.

Дифтонг (гр. díphthongos "двоголосний") — два голосних, які утворюють один склад, чим і забезпечується їх фонетична цілісність. Наприклад: нім. [ае] (mein "мій", leid "жаль, шкода"), [ое] (heute "сьогодні"), англ. [аі] (ту "мій") [із] (here "тут"), [ез] (there "там"), [us] (poor "бідний"), [аи] (town "місто"), [ои] (home "дім, житло"), лат. [uo] (ruoka), білор. [ау] (дзяучьіна), чеськ. [ои] (soused "сусід", па shledanou "до побачення").

Дифтонги бувають висхідними і низхідними. Висхідними називають дифтонги, в яких складотворчим є другий елемент. Наприклад: фр. [іе] (pied "нога"), [ui] (nuit "ніч"), ісп. [ие] (bueno "добрий", nuevo "новий", pueblo "народ", puerta "двері"), [ua](agua "вода", cuando "коли"), італ. [іе] (іеге "вчора"), [іо] (іо "я"), [іа] (piatto "тарілка"), [иа] (quatro "чотири"). У низхідних дифтонгах складотворчим виступає перший елемент. Наприклад: нім. [ае] (schneiden "різати", scheinen "світити"), [ац] (rauchen "курити, палити"), [ое] (Gebäude "будівля"), ісп. [аі] (aire "повітря"), [ец] (deuda "борг"), чеськ. [оц] (moucha "муха").

Дехто схильний вважати, що дифтонги є і в українській мові. Як приклад наводять слова типу мій, гай, дай. Однак для такого трактування звукосполук [іі], [аі] підстав немає, бо в інших формах цих слів [і] відходить до іншого (наступного) складу (моя [мо-já], гаю [rá-jy], а у слові дай, крім цього, [j] належить до іншої морфеми.

Трифтонг (від гр. triphthóngos "триголосний") — три голосних, які творять один склад, чим забезпечують свою фонетичну цілісність. Трифтонги трапляються лише в тих мовах, де є дифтонги. Наприклад: англ. [aus] (our [аиз] "наш", flour [fІаиз] "квітка",power [раиз] "сила"), [аіз] (tyre [tais] "шина", firing [faisrin] "розпалювання, підпалювання, паливо").

Слід зауважити, що останнім часом дифтонг і трифтонг стали трактувати не як поєднання двох чи трьох звуків, а як один голосний звук, який складається з двох чи трьох елементів, що утворюють один склад.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

9399. Уголовное преследование. Реабилитация 35.5 KB
  Тема №6. Уголовное преследование. Реабилитация. Понятие, сущность и основания уголовного преследования. Соотношение уголовного преследования с обвинением. Уголовное преследование одно из назначений уголовного судопроизводства...
9400. Гражданский иск. Основания, предмет и процессуальный порядок предъявления гражданского иска 33 KB
  Гражданский иск Понятие гражданского иска. Основания, предмет и процессуальный порядок предъявления гражданского иска. УПК предусматривает возможность рассмотрения гражданского иска в рамках производства по уголовному делу. Гражданский иск...
9401. Общие положения теории доказательств 100.5 KB
  Тема №8. Общие положения теории доказательств. Общетеоретические и философские проблемы доказывания в уголовном процессе. Доказательственное право не является самостоятельной отраслью права, оно является подотраслью УПП. Под доказательственным право...
9402. Возбуждение уголовных дел 42.5 KB
  Тема №9: Возбуждение уголовных дел. Понятие сущность задачи и значение стадии возбуждения уголовных дел. О возбуждении уголовного дела можно говорить в различных смыслах, как: 1. стадия 2. институт 3. акт, действие Возбуждение уголовного дела ...
9403. Предварительное расследование. Понятие, сущность и значение предварительного расследования (ПР). 47.5 KB
  Тема №10: Предварительное расследование. Понятие, сущность и значение предварительного расследования (ПР). ПР рассматривают как: - как стадию - как деятельность ПР это 2 ая стадия. Основное содержание данной стадии образует основанная на законе деяте...
9404. Следственные действия и порядок их производства 106.5 KB
  Тема 11: Следственные действия и порядок их производства. Понятие, виды и система следственных действий. Двойственный подход к определению понятия следственных действий. С принятием УПК под следственными действиями понимаются процессуальные де...
9405. Приостановление предварительного расследования 57 KB
  Тема №12. Приостановление предварительного расследования. понятие, основания и условия приостановления предварительного следствия. процессуальный порядок приостановления предварительного следствия. возобновление предварительного сл...
9406. Прекращение уголовного дела. 36 KB
  Тема № 13. Прекращение уголовного дела. понятие и сущность прекращения УД. Прекращение уголовного преследования. основания прекращения УД и уголовного преследования. процессуальный порядок прекращения УД и уголовного преследования....
9407. Окончание предварительного следствия. Составление обвинительного заключения 49 KB
  Тема №14. Окончание предварительного следствия. Составление обвинительного заключения. основания окончания предварительного следствия и сущность осуществляемой при этом деятельности процессуальный порядок осуществления действий по оконча...