23000

Склад та складоподіл

Доклад

Иностранные языки, филология и лингвистика

Склад та складоподіл Склад – звук або комплекс звуків що вимовляється одним поштовхом видихуваного повітря мінімальна одиниця мовленнєвого потоку яка складається з максимально звучного звука і прилеглих до нього менш звучних звуків. Існує три теорії складу: еспіраторна мускульна напруга та сонорна. еспіраторна теорія еспіраторне визначення складу. 3гідно з нею склад це звук або комплекс звуків що вимовляється одним поштовхом видихуваного повітря.

Украинкский

2013-08-04

50.5 KB

17 чел.

36. Склад та складоподіл

Склад – звук або комплекс звуків, що вимовляється одним поштовхом видихуваного повітря, мінімальна одиниця мовленнєвого потоку, яка складається з максимально звучного звука і прилеглих до нього менш звучних звуків.

Існує три теорії складу: еспіраторна, мускульна напруга та сонорна.

еспіраторна теорія (еспіраторне визначення складу). 3гідно з

нею склад — це звук або комплекс звуків, що вимовляється одним поштовхом видихуваного повітря.

Сучасні експериментальні дослідження заперечують це вкорінене в усі шкільні підручники визначення,    оскільки доведено, що одним поштовхом повітря можна вимовити і  декілька складів.

Теорія мускульної напруги. Обґрунтована мовознавцями  Граммоном, Фуше і Щербою. Згідно з нею склад — частина такту, яка вимовляється з єдиною мускульною напругою. Його (склад) можна зобразити як дугу мускульної напруги (зусилля, вершина, ослаблення).

Сонорна теорія. Обґрунтована датським мовознавцем О. Єсперсеном, виходить із того, що за звучністю склад має вершину (ядро) і периферію.

Вершина момент найвищої звучності. Периферія складається з ініціалі й фіналі. Ініціаль наростання звучності до вершини, а фіналь затухання звучності після вершини. За цією теорією, склад — частина такту, яка складається з більш звучного і прилеглих до нього менш звучних звуків. Найнижчу звучність мають шумні глухі, найвищу — голосні:

Останнім часом вважають, що склад реалізується не як послідовність звуків, із яких він складається, а як цільний артикуляційний комплекс. З погляду мовленнєвої аеродинаміки склад є мінімальним звуковим відрізком, на який припадає наростання і спад величини повітряного струменя. В акустичному сигналі "видихуваному імпульсу" відповідає висхідно-низхідна дуга звукового тиску ("хвиля звучності").

Склади мають різну структуру. Розрізняють відкриті, закриті, прикриті і неприкриті склади.

Відкритий склад закінчується голосним (ма-ти), закритий закінчується приголосним (кіт), прикритий починається з приголосного (та, він), неприкритий — з голосного (от). Враховуючи всі чотири характеристики, можна виділити такі типи складів:

відкритий неприкритий (V*): і, у, о, англ. eye [al], ear [із] "вухо", are [а:] "є";

закритий прикритий (CVC): сад, кіт; англ. hat [haet] "капелюх", top [top] "вершина", look [lu:k] "погляд";

відкритий прикритий (CV): на, те, до; англ. day [del] "день", know [nou] "знати", far [fa:] "далеко";

4) закритий неприкритий (VC): ар, ось, от, ум; англ. is [iz] "є", ice [ais] "лід", arm [a:m] "рука".

У різних мовах структура складів не збігається. В українській мові переважають відкриті (го-ло-ва, мо-ло-да, ста-ра-ти-ся, пе-ре-по-чи-ти) та прикриті (ві-сім, ву-ли-ця, вітчизна, Європа [йеу-ро-па], яй-це [jai-це]; nop. рос. у-ли-ца, от-чи-зна, польськ. Europa, нім. Еі "яйце"; відкритий характер складів українська мова успадкувала від праслов'янської, де панував закон відкритого складу). А у французькій мові, навпаки, межа складу, як правило, проходить після приголосного (ac-teur "актор", dis-trait "розсіяний", ab-sent "відсутній", ad-ver-saire "противник"). У полінезійських мовах тільки відкриті склади (див. назви островів Тихого океану: Са-мо-а, Ні-у-е, Pa-пану, Гаваї, Ту-а-мо-ту). В арабській мові допускаються склади тільки типу "приголосний+голосний" і "приголосний+голос-ний+приголосний". У дагестанських мовах у кінці складу допускаються тільки сполучення "сонорний+шумний". У німецькій мові дзвінкі приголосні неможливі в кінці складу. В уральських і тюркських мовах на початку складу може бути лише один приголосний. У випадку запозичення слів збіг кількох приголосних у цих мовах усувається. Для цього використовуються такі способи:

відпадання одного приголосного (фін. Іеіта "клеймо", raja "край, кордон", Ranska "Франція", ест. leib "хліб", rist "хрест", kool "школа");

вставлення голосного між приголосні (угор. barat "друг (брат)", király "король" (nop. чеськ. і словацьк. král);

приставлення голосного (угор. iskola "школа");

перестановка звуків (угор. kulcs "ключ").

У більшості мов світу склад — суто фонетична (не змістова) одиниця, однак у деяких мовах (в'єтнамській, китайсько-тибетських) склад збігається з морфемою. Так, у китайському слові женьміньжібао є чотири склади і чотири морфеми: жень "людина", мінь "народ", жі "день", бао "газета". Оскільки в цих мовах склади збігаються з морфемами, то в них не виділяють окремо звуки і мінімальною одиницею вважають склад — силабему. В японській мові склад і морфема не збігаються, бо там корені можуть бути двоскладовими, однак морфемна межа завжди відповідає межі складів: хана-га "квітка", хана-но "квітки", хана-ні "квітці", хана-де "квіткою".

Як уже зазначалося, складотворчим звуком, як правило, є голосний. Якщо складотворчим є один голосний, то його називають монофтонгом (від гр. monos "один" і phthóngos "звук"). Якщо в межах одного складу існує декілька голосних, то їх називають поліфтонгами (гр. polys "численний", polyphthóngos "багатоголосний"). Серед поліфтонгів найпоширенішими є дифтонги і трифтонги.

Дифтонг (гр. díphthongos "двоголосний") — два голосних, які утворюють один склад, чим і забезпечується їх фонетична цілісність. Наприклад: нім. [ае] (mein "мій", leid "жаль, шкода"), [ое] (heute "сьогодні"), англ. [аі] (ту "мій") [із] (here "тут"), [ез] (there "там"), [us] (poor "бідний"), [аи] (town "місто"), [ои] (home "дім, житло"), лат. [uo] (ruoka), білор. [ау] (дзяучьіна), чеськ. [ои] (soused "сусід", па shledanou "до побачення").

Дифтонги бувають висхідними і низхідними. Висхідними називають дифтонги, в яких складотворчим є другий елемент. Наприклад: фр. [іе] (pied "нога"), [ui] (nuit "ніч"), ісп. [ие] (bueno "добрий", nuevo "новий", pueblo "народ", puerta "двері"), [ua](agua "вода", cuando "коли"), італ. [іе] (іеге "вчора"), [іо] (іо "я"), [іа] (piatto "тарілка"), [иа] (quatro "чотири"). У низхідних дифтонгах складотворчим виступає перший елемент. Наприклад: нім. [ае] (schneiden "різати", scheinen "світити"), [ац] (rauchen "курити, палити"), [ое] (Gebäude "будівля"), ісп. [аі] (aire "повітря"), [ец] (deuda "борг"), чеськ. [оц] (moucha "муха").

Дехто схильний вважати, що дифтонги є і в українській мові. Як приклад наводять слова типу мій, гай, дай. Однак для такого трактування звукосполук [іі], [аі] підстав немає, бо в інших формах цих слів [і] відходить до іншого (наступного) складу (моя [мо-já], гаю [rá-jy], а у слові дай, крім цього, [j] належить до іншої морфеми.

Трифтонг (від гр. triphthóngos "триголосний") — три голосних, які творять один склад, чим забезпечують свою фонетичну цілісність. Трифтонги трапляються лише в тих мовах, де є дифтонги. Наприклад: англ. [aus] (our [аиз] "наш", flour [fІаиз] "квітка",power [раиз] "сила"), [аіз] (tyre [tais] "шина", firing [faisrin] "розпалювання, підпалювання, паливо").

Слід зауважити, що останнім часом дифтонг і трифтонг стали трактувати не як поєднання двох чи трьох звуків, а як один голосний звук, який складається з двох чи трьох елементів, що утворюють один склад.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

44414. Разработка производственного процесса лесопильного цеха на базе вертикальных однопильных ленточнопильных станков 1011 KB
  Величина пифагорической зоны определяется по формуле: 1 где d диаметр бревна в вершине мм; диаметр бревна в комле мм. Величина пифагорической зоны для полупостава определяется по формуле: 2 Параболической зона – зона бревна из которой выпиливаемые доски укорачиваются по длине эта зона находится за пифагорической зоной. Предельный охват бревна поставом определяется по формуле: 3 где С – сбег бревна см м; – минимальная длина доски м; – минимальная...
44415. Разработка конструкцию многоступенчатого мотор-редуктора с цилиндрическими зубчатыми колёсами 342.5 KB
  Целью курсового проекта является разработать конструкцию многоступенчатого моторредуктора с цилиндрическими зубчатыми колёсами в соответствии с предложенными техническими требованиями и кинематической схемой. Расчет кинематических параметров многоступенчатого редуктора. Метод разбивки передаточного общего отношения редуктора по ступеням.910 Расчет конструктивных параметров многоступенчатого редуктора Расчет крутящих моментов на валах...
44416. Разработка специального ПО системы нештатных ситуаций тренажера «ФГБ» средствами тренажерной распределенной исполнительной оболочки (ТРИО) 1.26 MB
  Тренажер CМ представляет собой комплекс вычислительной и телевизионной техники в значительной мере чувствительной к колебаниям и провалам сетевого напряжения, уровням кратковременных и длительных помех, перерывам в электропитании. СЭП предназначена для преобразования и распределения электрической энергии к токоприемникам...
44417. Расчет и конструированию электрических машин 1.22 MB
  Расчет размеров зубцовой зоны статора и воздушного зазора Расчет ротора Расчет магнитной цепи Определение параметров для номинального режима Расчет потерь и КПД Расчет рабочих характеристик Расчет пусковых характеристик Тепловой и вентиляционный расчеты
44418. Разработка информационной системы контроля знаний студентов 282.5 KB
  Требования, предъявляемые к программе, предполагают использование объектно-ориентированного подхода при разработке программы. Данную программу можно реализовать на любом объектно-ориентированном языке программирования. Одним из наиболее распространенных на сегодня объектно-ориентированных языков программирования является Object Pascal.
44419. Программирование и исследование алгоритмов решения нелинейных уравнений. Метод итераций 3.16 MB
  Данный проект разработан для вычисления корней нелинейного уравнения методом итераций. Теоретическая часть – теория описывающая правила вычисления корней нелинейного уравнения методом итераций а также блоксхема метода. Визуализация метода – последовательный показ работы проекта на вычисление корней уравнения методом итераций. Решение уравнения вида разбивается на два этапа: 1 отделение корней т.
44420. База данных торговой сети 1.21 MB
  Целью испытания данной программы является проверка корректной работы в соответствии с постановкой задачи и техническим заданием. Необходимо проверить верность соблюдения программой команд пользователя, корректность формирования отчета, при этом, не приводя к сбоям самой программы
44421. Дизайн-проект интерьера коттеджа с элементами фитодизайна 2.24 MB
  Дизайнпроект интерьера коттеджа с элементами фитодизайна Стадия Лист Листов Руководитель Комарица В. Графическая часть состоит из альбома чертежей и 1го листа формата 1000х2000мм. Наибольшее распространение получили дерновоподзолистые почвы.