23000

Склад та складоподіл

Доклад

Иностранные языки, филология и лингвистика

Склад та складоподіл Склад – звук або комплекс звуків що вимовляється одним поштовхом видихуваного повітря мінімальна одиниця мовленнєвого потоку яка складається з максимально звучного звука і прилеглих до нього менш звучних звуків. Існує три теорії складу: еспіраторна мускульна напруга та сонорна. еспіраторна теорія еспіраторне визначення складу. 3гідно з нею склад це звук або комплекс звуків що вимовляється одним поштовхом видихуваного повітря.

Украинкский

2013-08-04

50.5 KB

17 чел.

36. Склад та складоподіл

Склад – звук або комплекс звуків, що вимовляється одним поштовхом видихуваного повітря, мінімальна одиниця мовленнєвого потоку, яка складається з максимально звучного звука і прилеглих до нього менш звучних звуків.

Існує три теорії складу: еспіраторна, мускульна напруга та сонорна.

еспіраторна теорія (еспіраторне визначення складу). 3гідно з

нею склад — це звук або комплекс звуків, що вимовляється одним поштовхом видихуваного повітря.

Сучасні експериментальні дослідження заперечують це вкорінене в усі шкільні підручники визначення,    оскільки доведено, що одним поштовхом повітря можна вимовити і  декілька складів.

Теорія мускульної напруги. Обґрунтована мовознавцями  Граммоном, Фуше і Щербою. Згідно з нею склад — частина такту, яка вимовляється з єдиною мускульною напругою. Його (склад) можна зобразити як дугу мускульної напруги (зусилля, вершина, ослаблення).

Сонорна теорія. Обґрунтована датським мовознавцем О. Єсперсеном, виходить із того, що за звучністю склад має вершину (ядро) і периферію.

Вершина момент найвищої звучності. Периферія складається з ініціалі й фіналі. Ініціаль наростання звучності до вершини, а фіналь затухання звучності після вершини. За цією теорією, склад — частина такту, яка складається з більш звучного і прилеглих до нього менш звучних звуків. Найнижчу звучність мають шумні глухі, найвищу — голосні:

Останнім часом вважають, що склад реалізується не як послідовність звуків, із яких він складається, а як цільний артикуляційний комплекс. З погляду мовленнєвої аеродинаміки склад є мінімальним звуковим відрізком, на який припадає наростання і спад величини повітряного струменя. В акустичному сигналі "видихуваному імпульсу" відповідає висхідно-низхідна дуга звукового тиску ("хвиля звучності").

Склади мають різну структуру. Розрізняють відкриті, закриті, прикриті і неприкриті склади.

Відкритий склад закінчується голосним (ма-ти), закритий закінчується приголосним (кіт), прикритий починається з приголосного (та, він), неприкритий — з голосного (от). Враховуючи всі чотири характеристики, можна виділити такі типи складів:

відкритий неприкритий (V*): і, у, о, англ. eye [al], ear [із] "вухо", are [а:] "є";

закритий прикритий (CVC): сад, кіт; англ. hat [haet] "капелюх", top [top] "вершина", look [lu:k] "погляд";

відкритий прикритий (CV): на, те, до; англ. day [del] "день", know [nou] "знати", far [fa:] "далеко";

4) закритий неприкритий (VC): ар, ось, от, ум; англ. is [iz] "є", ice [ais] "лід", arm [a:m] "рука".

У різних мовах структура складів не збігається. В українській мові переважають відкриті (го-ло-ва, мо-ло-да, ста-ра-ти-ся, пе-ре-по-чи-ти) та прикриті (ві-сім, ву-ли-ця, вітчизна, Європа [йеу-ро-па], яй-це [jai-це]; nop. рос. у-ли-ца, от-чи-зна, польськ. Europa, нім. Еі "яйце"; відкритий характер складів українська мова успадкувала від праслов'янської, де панував закон відкритого складу). А у французькій мові, навпаки, межа складу, як правило, проходить після приголосного (ac-teur "актор", dis-trait "розсіяний", ab-sent "відсутній", ad-ver-saire "противник"). У полінезійських мовах тільки відкриті склади (див. назви островів Тихого океану: Са-мо-а, Ні-у-е, Pa-пану, Гаваї, Ту-а-мо-ту). В арабській мові допускаються склади тільки типу "приголосний+голосний" і "приголосний+голос-ний+приголосний". У дагестанських мовах у кінці складу допускаються тільки сполучення "сонорний+шумний". У німецькій мові дзвінкі приголосні неможливі в кінці складу. В уральських і тюркських мовах на початку складу може бути лише один приголосний. У випадку запозичення слів збіг кількох приголосних у цих мовах усувається. Для цього використовуються такі способи:

відпадання одного приголосного (фін. Іеіта "клеймо", raja "край, кордон", Ranska "Франція", ест. leib "хліб", rist "хрест", kool "школа");

вставлення голосного між приголосні (угор. barat "друг (брат)", király "король" (nop. чеськ. і словацьк. král);

приставлення голосного (угор. iskola "школа");

перестановка звуків (угор. kulcs "ключ").

У більшості мов світу склад — суто фонетична (не змістова) одиниця, однак у деяких мовах (в'єтнамській, китайсько-тибетських) склад збігається з морфемою. Так, у китайському слові женьміньжібао є чотири склади і чотири морфеми: жень "людина", мінь "народ", жі "день", бао "газета". Оскільки в цих мовах склади збігаються з морфемами, то в них не виділяють окремо звуки і мінімальною одиницею вважають склад — силабему. В японській мові склад і морфема не збігаються, бо там корені можуть бути двоскладовими, однак морфемна межа завжди відповідає межі складів: хана-га "квітка", хана-но "квітки", хана-ні "квітці", хана-де "квіткою".

Як уже зазначалося, складотворчим звуком, як правило, є голосний. Якщо складотворчим є один голосний, то його називають монофтонгом (від гр. monos "один" і phthóngos "звук"). Якщо в межах одного складу існує декілька голосних, то їх називають поліфтонгами (гр. polys "численний", polyphthóngos "багатоголосний"). Серед поліфтонгів найпоширенішими є дифтонги і трифтонги.

Дифтонг (гр. díphthongos "двоголосний") — два голосних, які утворюють один склад, чим і забезпечується їх фонетична цілісність. Наприклад: нім. [ае] (mein "мій", leid "жаль, шкода"), [ое] (heute "сьогодні"), англ. [аі] (ту "мій") [із] (here "тут"), [ез] (there "там"), [us] (poor "бідний"), [аи] (town "місто"), [ои] (home "дім, житло"), лат. [uo] (ruoka), білор. [ау] (дзяучьіна), чеськ. [ои] (soused "сусід", па shledanou "до побачення").

Дифтонги бувають висхідними і низхідними. Висхідними називають дифтонги, в яких складотворчим є другий елемент. Наприклад: фр. [іе] (pied "нога"), [ui] (nuit "ніч"), ісп. [ие] (bueno "добрий", nuevo "новий", pueblo "народ", puerta "двері"), [ua](agua "вода", cuando "коли"), італ. [іе] (іеге "вчора"), [іо] (іо "я"), [іа] (piatto "тарілка"), [иа] (quatro "чотири"). У низхідних дифтонгах складотворчим виступає перший елемент. Наприклад: нім. [ае] (schneiden "різати", scheinen "світити"), [ац] (rauchen "курити, палити"), [ое] (Gebäude "будівля"), ісп. [аі] (aire "повітря"), [ец] (deuda "борг"), чеськ. [оц] (moucha "муха").

Дехто схильний вважати, що дифтонги є і в українській мові. Як приклад наводять слова типу мій, гай, дай. Однак для такого трактування звукосполук [іі], [аі] підстав немає, бо в інших формах цих слів [і] відходить до іншого (наступного) складу (моя [мо-já], гаю [rá-jy], а у слові дай, крім цього, [j] належить до іншої морфеми.

Трифтонг (від гр. triphthóngos "триголосний") — три голосних, які творять один склад, чим забезпечують свою фонетичну цілісність. Трифтонги трапляються лише в тих мовах, де є дифтонги. Наприклад: англ. [aus] (our [аиз] "наш", flour [fІаиз] "квітка",power [раиз] "сила"), [аіз] (tyre [tais] "шина", firing [faisrin] "розпалювання, підпалювання, паливо").

Слід зауважити, що останнім часом дифтонг і трифтонг стали трактувати не як поєднання двох чи трьох звуків, а як один голосний звук, який складається з двох чи трьох елементів, що утворюють один склад.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

80447. Прилітайте, птахи, додому! 194.5 KB
  Загальнопізнавальні цілі: ознайомити дітей з перелітними та зимуючими птахами;повторити вивчений матеріал про цифри, геометричні фігури, множини; удосконалювати навички розв’язування прикладів і задач; розвивати навички усної лічби, уваги, мислення; виховувати любов бережливе ставлення до природи, до птахів.
80449. Шлях до незалежності 38 KB
  Головна мета: ознайомлення учнів з основними державотворчими подіями становлення незалежної України,вмвчення основних засад демократичного та суспільного ладу України,її досягнень за останні роки; закріплення знань про державну символіку (Герб, Прапор, Гімн, Основний Закон України-Конституцію)...
80450. Гілка сакури та кетяг калини. Діалог японської та української культур 484.5 KB
  Мета. Показати зарубіжну країну через її народ, прослідкувати своєрідні риси національної культури та літератури, провести паралель між японською та українською культурами. Виховна мета. Прищеплювати інтерес до культури народів світу,прагнення до пізнання життя, повагу до самобутності...
80451. Складання казки «Барвінок». Розвиток зв’язного мовлення 51.5 KB
  Мета: вчити учнів висловлювати свої думки в логічній послідовності; збагачувати активний словник учнів; розвивати творчі здібності, спостережливість; виховувати любов до природи, вміння відчувати красу рідного слова. Обладнання: ілюстрації та малюнки дітей із зображенням барвінка, аудіозапис «Пори року» П.Чайковського.
80452. Урок Доброти 4.2 MB
  Обладнання: комп’ютер дві презентації Казка про краплинку Твори Добро свічки картки для роботи в групах. Що на вашу думку може статися далі впасти зникнути або трапитись чудо Як хотіла жити Краплинка спокійно спати ні про що не думати байдужість безтурботність...
80453. Как правильно переходить дорогу (практическое занятие); разбор конкретных ситуаций 41 KB
  Как правильно переходить дорогу практическое занятие; разбор конкретных ситуаций. Кто-то норовит перебежать дорогу прямо перед вами рискуя попасть под ваши колеса. Вспомните как правильно нужно переходить дорогу. Где ж второй участник спора Он достиг конца пути И стоит у светофора...
80454. Герої мультфільмів. Теперішній тривалий час 1.62 MB
  Освітня мета: навчати порівнювати явища іноземної й мови рідної; формувати уявлення про мовну будову англійської мови; поглибити знання учнів про найвідоміші мультфільми світу; формувати усвідомлення важливості оволодіння іноземною мовою і потребою користуватися нею як засобом спілкування.