23005

Романські мови

Доклад

Иностранные языки, филология и лингвистика

Романські мови як державні чи офіційні вживають 66 країн у т. Ще декілька романських мов мають статус парціальної часткової мови у відповідних країнах: галісійська каталанська та окситанська у формі аранської говірки в Іспанії ретороманська у Швейцарії. романські мови зазнали світового поширення Нова Романія або Латинська Америка та численні країни Африки.

Украинкский

2013-08-04

42.5 KB

6 чел.

Романські мови - група мов індоєвропейської родини, пов'язана спільним походженням від латини, закономірностями розвитку і помітними рисами структурної спільності.

Термін "романські" походить від лат. romanus ("притаманний Риму", згодом - "Римській імперії"). Це латинське слово в ранньому Середньовіччі означало народне мовлення, відмінне як від класичної латини, так і від германських та інших діалектів.

Мовців у світі близько 600 млн. Романські мови як державні чи офіційні вживають 66 країн (у т.ч. французьку - 30 країн, іспанську - 23 країни, португальську - 7, італійську - 4, румунську - 2 країни). Французька та іспанська, крім того, є офіційними та робочими мовами Генеральної Асамблеї ООН. Ще декілька романських мов мають статус парціальної ("часткової") мови у відповідних країнах: галісійська, каталанська та окситанська у формі аранської говірки в Іспанії, ретороманська у Швейцарії. Решта романських мов є мовами хатнього вжитку без особливого соціального статусу: окситанська у Франції, сард(ин)ська в Італії, аромунська - поза Румунією на Балканах.

Ядром формування романських мов є колишні землі Римської імперії навколо Середземного моря, де збереглося романське мовлення - це т.зв. "Стара Романія". Внаслідок колоніальної експансії у 16-19 ст. романські мови зазнали світового поширення ("Нова Романія" або Латинська Америка та численні країни Африки).

Романські мови пов'язані поступовими переходами, що утруднює їхню класифікацію. Виділяють мови "суцільної Романії" (від португальської до італійської), які найповніше продовжують спільнороманський мовний тип (А. Алонсо, В. фон Вартбург). Їм протистоять, з одного боку, "внутрішня" мова - сардська з численними архаїчними рисами, а з іншого - "зовнішні" мови - французька, ретороманська, балкано-романські із значними інноваціями та більшими впливами субстрату, адстрату, суперстрату (В. Гак).

Спільні риси звукової системи - 7 голосних, найповніше збережених в італійській мові (в окремих мовах є ще носові голосні, передні огублені та середні); групи латинських приголосних зазнали в них спрощення і перетворення. Романські мови - флективні з сильною тенденцією до аналітизму. Морфологічне вираження нерегулярне. Іменник має 2 числа, 2 роди, у балк.-романських 2 відмінки; є різноманітні форми артиклів. Займенники зберігають елементи відмінкової системи. Прикметник в цілому узгоджується з іменником. Дієслово має систему розвинених форм (бл. 50 простих і складні); є 4 способи і 16 часів, 2 стани, своєрідні неособові форми, з якими утворюються перифрази зі становим значенням. Порядок слів у реченні переважно SPO. Прикметник-означення звичайно іде після означеного. Словник успадкував в основному народний лексичний фонд, є чимало запозичень з кельтських, германських, у новіші часи з класичної латини та давньогрецької (через латину); в балкано-романських - зі слов'янських мов. Письмо на латинській основі, письмові пам'ятки - від 10 ст.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

24108. Проблема познания в философии. Структура процесса познания. Чувственное и рациональное в процессе познания мира. Интуиция 15.88 KB
  Проблема познания в философии. Структура процесса познания. Чувственное и рациональное в процессе познания мира. Интуиция 1основные положения теории познания: 1.
24109. Сознание, его структура. Сознание и самосознание. Сознание и бессознательное 14.25 KB
  Сознание его структура. Сознание и самосознание. Сознание и бессознательное. Сознание это высшая интегрированная форма психики которая складывается под воздействием общественноисторических условий в трудовой деятельности человека и его общении с помощью языка с другими людьми.
24110. Проблема истины. Современные трактовки понятия истина. Формы истины. Проблема критериев научной истины 94.28 KB
  Формы истины. Проблема критериев научной истины. Проблема истины в философии является центральной во всей теории познания.
24111. Особенности научного познания. Роль науки в функционировании и развитии общества 14.9 KB
  Наука – особый вид познавательной деятельности людей направленный на выработку системы объективноистинного знания о природной и социальной действительности и о самом человеке. Современная наука это: 1. Наука имеет дело с объектами реальности которая не сводится к объектам обыденного опыта. Современная наука выполняет функции: 1.
24112. Естественнонаучное, техническое, гуманитарное знание 30.67 KB
  Естественнонаучное техническое гуманитарное знание. Техническое знание включает в себя от специализированных рецептурнотехнических до теоретических научнотехнических и системотехнических знаний. Современная техника и прежде всего техническое знание неразрывно связаны с развитием науки. техническое знание как конечный продукт познавательной деятельности определяет характер познавательного процесса выступая в качестве средства социальнотехнического проектирования.
24113. Социальная реальность и ее характеристики 16.73 KB
  Социальная реальность и ее характеристики. Социальная реальность это реальность в той или иной степени организованная упорядоченная и структурированная. Социальная реальность это реальность динамическая т. Социальная реальность это реальность стратифицированная.
24114. Общество как система. Сферы общественной жизни 17.51 KB
  Общество как система. Собственно философское значение этого термина таково: общество – это обособившаяся от природы часть материального мира представляющая собой исторически развивающуюся форму жизнедеятельности людей. В истории социологии и культурологии чаще используется более узкое понятие общества: общество – это определённый этап человеческой истории родовое общество общество капитализма или конкретный социальный организм французское общество общество США. Так древнекитайская мысль традиционно смотрела на общество сквозь призму...
24115. Понятие гражданского общества и государства 15.03 KB
  Понятие гражданского общества и государства. Это определение идеального общества реальность которого определяется соотношением идеала и достигнутого состояния общества которое провозгласило построение гражданского общества своей целью. Это фактически бесконечный процесс совершенствования общества власти политики и человека охватывающий все без исключения стороны жизни. Идея гражданского общества термин введен Аристотелем возникла первоначально как философская концепция.
24116. Проблема развития общества. Формационный, цивилизационный подходы, технологический детерминизм в понимании процесса исторического развития 15.08 KB
  Проблема развития общества. Формационный цивилизационный подходы технологический детерминизм в понимании процесса исторического развития. Проблема развития общества Формационный подход был разработан К. В общем же характерно отрицание единства человеческой истории всеобщих исторических закономерностей Недостатками цивилизационного подхода является то что он не позволяет взглянуть на историю как на целостный закономерный процесс; применяя цивилизационный подход трудно изучать закономерности исторического развития.