23013

Синхронічний та діахронічний аспекти вивчення мовних одиниць

Доклад

Иностранные языки, филология и лингвистика

syn разом і chronos час тобто одночасність 1 стан мови в певний момент її розвитку в певну епоху; 2 вивчення мови в цьому стані в абстракції від часового чинника. dia через і chronos час тобто різночасність 1 історичний розвиток мови; 2 дослідження мови в часі в її історичному розвитку. Поступові кількісні зміни у мові протягом століть зумовили Якісні зміни причому такі що сучасному мовцеві важко зрозуміти давні тексти. Відповідно в мовознавстві розрізняють стан мови та розвиток мови.

Украинкский

2013-08-04

33 KB

21 чел.

8. Синхронічний та діахронічний аспекти вивчення мовних одиниць.

Синхронія (від гр. syn "разом" і chronos "час", тобто "одночасність") — 1) стан мови в певний момент її розвитку, в певну епоху; 2) вивчення мови в цьому стані (в абстракції від часового чинника). '

Діахронія (від гр. dia "через" і chronos "час", тобто "різночасність") -1) історичний розвиток мови; 2) дослідження мови в часі, в її історичному розвитку.

Мова є явищем відносно стабільним. Для мовців вона протягом усього життя здається незмінною. Однак не можна не помітити, що давньоукраїнська мова епохи Київської Русі і сучасна українська мова помітно різняться. Поступові кількісні зміни у мові протягом століть зумовили Якісні зміни, причому такі, що сучасному мовцеві важко зрозуміти давні тексти. Отже, мова — це одночасно і жива діяльність, і продукт минулого. Відповідно в мовознавстві розрізняють стан мови та розвиток мови. Існує два підходи до вивчення мови: вивчення мови на певному часовому зрізі та вивчення мови в її історичному розвитку протягом тривалого часу.

Для позначення цих понять (стану мови, її певного часового зрізу, з одного боку, і розвитку, зміни мови протягом тривалого часу — з іншого) в мовознавстві використовують терміни синхронія і діахронія.

Синхронія таким чином – це горизонтальний зріз (вісь одночасності), а діахронія  - вертикальний зріз (вісь послідовності)

Для мовців важлива синхронія, тобто мову треба знати такою, якою вона є нині. Щоб добре володіти сучасною мовою, не обов'язково знати історію мови, як змінювалися звуки, які з них зникли, а які з'явилися, скільки колись було форм граматичного числа (однина, двоїна, множина), часових форм дієслова (теперішній, чотири форми минулого часу — аорист, перфект, імперфект і плюсквамперфект) тощо. Навряд чи ефективніше вплинуло б на практичне користування сучасною мовою знання мовцем того, що слово верблюд колись означало "слон", а слово підлий — "простонародний, неродовитий".

Для дослідника мови важливі обидва аспекти — синхронічний і діахронічний. Для того щоб добре усвідомити сучасний стан мови, необхідно дослідити її історичний розвиток. Відповідно до двох підходів до вивчення мови розрізняють мовознавство синхронічне і діахронічне.

Результати синхронічного мовознавства використовують для створення описових граматик різних мов, нормативних словників, розробки алфавітів для безписемних мов, для теорії і практики машинного перекладу. Коли ж мовознавець хоче дослідити історію мови, закони її розвитку, він це може зробити лише за діахронічного підходу до вивчення мови.

Синхронію і діахронію не можна ототожнювати й змішувати. Водночас синхронію і діахронію не можна розривати, оскільки сучасний стан мови є продуктом минулого її розвитку. Глибинне пізнання мови можливе лише за умови всебічного її вивчення як у синхронії, так і в діахронії.

Слід пам'ятати, що синхронію і діахронію не можна ототожнювати зі статикою і динамікою. На будь-якому синхронному зрізі, тобто в будь-який момент, мова є жива діяльність, вона не є статичною, а постійно змінюється.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

1944. Воспитательный процесс в школе 24.85 KB
  Организационно-педагогические мероприятия. Воспитание положительного отношения школьников к учению. Воспитание нравственных ценностей у школьников. Физическая культура и здоровье учащихся. Работа с родителями и общественностью.
1945. Добро починається з тебе 24.1 KB
  Мета: допомогти учням з’ясувати сутність понять добро, доброта, милосердя як принципів людського буття, навчити учнів критично ставитися до своїх вчинків та вчинків інших людей, аналізувати матеріал з різних джерел і самостійно робити правильні висновки.
1946. Воспитательные функции классного руководителя как организатора воспитательного процесса в школе 25.53 KB
  Основным структурным элементом воспитательной системы школы является класс. Именно здесь организуется познавательная деятельность, формируются социальные отношения между учащимися. Представительские функции в органах самоуправления школы реализуются также чаще всего от имени класса.
1947. Мисс 8 Марта. Воспитательное мероприятие 40.5 KB
  Формировать у учащихся коммуникативные навыки общения в классе, со сверстниками, обогатить культуру общения в семье, развивать эмоциональную сферу учащихся.
1948. Культура мовлення 20.69 KB
  Поглиблювати розуміння учнями етики спілкування, формувати негативне ставлення до лихослів'я, переконувати в потребі кожного підвищувати культуру свого мовлення — найголовнішу ознаку загальної культури.
1949. Шкідливим звичкам немає місця серед нас 24.61 KB
  Ознайомити із поняттям звичка, розкрити різницю між корисними та шкідливими звичками, сприяти усвідомленню учнями необхідності формування корисних звичок, формувати вміння порівнювати і формулювати висновки, розвивати логічне мислення на прикладах впливу корисних та шкідливих звичок на здоров'я та спосіб життя людини; виховувати силу волі для формування корисних звичок та подолання шкідливих, позитивне ставлення до оздоровчого способу життя.
1950. Воспитательный лагерь во Франции 25.5 KB
  Учебно-воспитательное заведение La Rouvelière. Строгость и интенсивное обслуживание каждого молодого человека.
1951. Система воспитательной работы (по видам детства) 25.04 KB
  Основные направления и технология педагогической деятельности. Формирование начальных детских убеждений (НДУ) у младших школьников. Создание ситуации успеха в учебной деятельности.
1952. Воспитательное мероприятие: Вредные привычки 27.26 KB
  Воспитывать в учащихся потребность быть здоровыми. Убеждать в негативном воздействии на молодой организм психоактивных веществ (табачный дым, алкоголь).