23018

Мова як особлива знакова система

Доклад

Иностранные языки, филология и лингвистика

Мова як особлива знакова система. Знак матеріальний чуттєво сприйманий предмет який є представником іншого предмета і використовується для отримання зберігання і передачі інформації У світі існують різноманітні системи знаків які служать для передачі інформації. Серед них наприклад дорожні знаки морська сигналізація прапорцями та інші знаки. Основними ознаками знака є матеріальність його можна бачити чути тобто сприймати органами чуттів використання його для позначення чогось що перебуває поза ним інформативність.

Украинкский

2013-08-04

34 KB

48 чел.

13. Мова як особлива знакова система.

Знак матеріальний, чуттєво сприйманий предмет, який є представником іншого предмета і використовується для отримання, зберігання і передачі інформації

У світі існують різноманітні системи знаків, які служать для передачі інформації. Серед них, наприклад, дорожні знаки, морська сигналізація прапорцями, та інші знаки. Різні системи знаків вивчає особлива наука — семіотика. Основними ознаками знака є матеріальність (його можна бачити, чути, тобто сприймати органами чуттів), використання його для позначення чогось, що перебуває поза ним, інформативність. Позначаючи якусь річ, знак не пов'язаний із нею природним зв'язком. Зв'язок суто умовний і довільний, через що один і той самий знак може використовуватися в різних знакових системах і відповідно мати різне значення. Так, наприклад, знак ! у дорожній сигналізації означає "небезпечна дорога", в математиці — "факторіал", а в пунктуації — "знак оклику". Мова є однією зі знакових систем. У цьому легко переконатися, взявши до уваги той факт, що будь-який знак іншої семіотичної системи можна передати словом чи якимось іншим мовним виразом. Так, скажімо, можна показати рукою на двері, а можна цей знак замінити словом
вийдіть; математичний знак + передати словом плюс. Однак не все, що є в мові, можна вважати знаком, а лише те, що служить для передачі інформації. Окремо взяті звуки мови не є знаками, бо вони нічого не означають. Вони мають план вираження і не мають плану змісту. Тому спілкуватися за допомогою лише окремих звуків неможливо. Немає підстав уважати повноцінним знаком і морфему, бо самостійно вона, як правило, значення не виражає, а тільки у складі слова. Так, зокрема, визначити, яке значення має ізольовано взяте закінчення -а, неможливо, тоді як у складі конкретних слів воно легко встановлюється. Наприклад: рік-а — називний відмінок, однина, жіночий рід. Лексема (слово) має план вираження і план змісту, який реалізується самостійно, тому лексему вважають справжнім знаком. Мовні знаки, як і знаки інших семіотичних систем, є умовними, довільними. Вони не мають органічного зв'язку з явищами, які позначають. Про умовність мовних знаків свідчить і те, що одне й те саме поняття в різних мовах позначається різними звуковими комплексами (пор.: укр. цвях, рос. гвоздь, чеськ. hfebík, словацьк. klinec, болг. пирон, нім. Nagel, англ. Nail) .

Однак мова як знакова система відрізняється від усіх інших знакових систем. Вона на відміну від інших знакових систем, які є штучними, особлива, дуже складна природна знакова система. Ця особливість стосується не тільки її структури, яка має багаторівневу організацію, а й багатства її функцій. Мова є універсальною, всеосяжною знаковою системою. Будь-яку іншу знакову систему можна передати мовою, а навпаки зробити неможливо. Усе, що ми можемо передати за допомогою мови, неможливо передати ні дорожніми сигналами, ні математичною чи хімічною символікою, ні навіть тими знаковими системами, які є похідними від мови (азбука Морзе, мова жестів тощо). Невербальні форми спілкування (міміка, жести) є допоміжними, супровідними щодо мови засобами. Особливе місце мови серед знакових систем пояснюється ще й тим, що мова є найпотужнішим засобом формування думки


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

24100. Методы диагностики сахарного диабета 32.5 KB
  В результате недостатка инсулина нарушается проникновение глюкозы в ткани и глюкоза накапливается в крови. В ответ на дефицит глюкозы в клетках печени усиливается распад гликогена и выход свободной глюкозы в кровь что усугубляет гипергликемию. Когда содержание глюкозы в крови превышает способность почечных канальцев к реабсорбции глюкозы она выделяется с мочой. Вследствие дефицита глюкозы в тканях клетки начинают использовать в качестве энергии жиры.
24101. Гликогенозы. Мышечные гликогенозы 27 KB
  Виды гликогенозов Печеночные Мышечные Смешанные Гликогеноз I типа болезнь Гирке характеризуется дефектом фермента глюкозо6фосфатазы. Гликогеноз VI типа болезнь Херса. Накопление гликогена характерны симптомы I типа но менее выражены глюкоза в кровь поступает. Мышечные гликогенозы Гликогеноз V типа – дефект или отсутствие фосфорилазы в мышцах.
24102. Обмен углеводов в мышцах 61.5 KB
  В состоянии покоя значительные количества глюкозы резервируются в форме гликогена. Обмен углеводов в мышцах обеспечивает создание тканевых запасов гликогена в состоянии покоя и использование этих запасов а также поступающей глюкозы при напряженной работе; основные энергетические потребности всех типов мышц удовлетворяются главным образом за счет окисления продуктов обмена жиров. Фосфорилирование глюкозы в мышцах происходит под дейстием гексокиназы в печени этот процесс катализируется глюкокиназой. Если в крови поступающей к мозгу...
24103. Обмен углеводов в эритроцитах 52.5 KB
  Обмен углеводов в эритроцитах. Основным процессом в эритроцитах который дает энергию является анаэробный гликолиз. Побочным продуктом гликолиза в эритроцитах является 23дифосфоглицерат. Обмен углеводов в эритроцитах.
24104. Патология обмена углеводов 34.5 KB
  В норме содержание глюкозы составляет 35 – 55 ммоль л. Снижение содержания глюкозы ниже 33 ммоль л называется гипогликемия. При снижении содержания глюкозы ниже 27 ммоль л развивается грозное осложнение – гипогликемическая кома.
24105. Жизнь как философское понятие 14.64 KB
  Жизнь это движение по оси. Тогда смерть это движение по иной оси направленной противоположно оси жизни и не совпадающей с ней. По окончании движения по оси смерти объект начинает двигаться по оси структуризации и систематизации снова переходя из неживого в живой объект. Для когото движение по оси смерти это движение по своей параллельной оси жизни.
24106. Проблема происхождения жизни: эволюционизм и креационизм 15.96 KB
  Эволюционизм и креационизм в науке и религии В рамках познавательных систем использование терминов и понятий требует их строгого предварительного определения. В науке имеют место модели рассматривающие количественные изменения. Поэтому любые рассуждения о развитии материи в эволюционных процессах от низших форм к высшим в науке некорректны поскольку они относятся к рассмотрению качественному. В науке низшее должно пониматься буквально и относится к одному конкретному параметру: низкая температура пониженное давление низкая...
24107. Ценность жизни и основные проблемы биоэтики 14.38 KB
  Биоэтика междисциплинарная область знания охватывающая широкий круг философских и этических проблем возникающих в связи с бурным развитием медицины биологических наук и использования в здравоохранении высоких технологий. Термин Биоэтика был предложен в 1971 году Ван Поттером в книге Биоэтика: мост в будущее для обозначения особого варианта экологической этики рассматривающей возможности выживания человечества в условиях техногенной цивилизации однако впоследствии значение термина изменилось. Биоэтика формирует обоснование права...