23020

Мова і мовлення

Доклад

Иностранные языки, филология и лингвистика

Мова і мовлення Мова система одиниць спілкування і правил їх функціонування. Іншими словами мова це інвентар словник і граматика які існують у потенції в можливості Мовлення конкретно застосована мова засоби спілкування в їх реалізації. Усе те що пересічні мовці розуміють під словом мова насправді є власне мовою і мовленням. Розмежування мови і мовлення теоретично обґрунтоване швейцарським лінгвістом Ф.

Украинкский

2013-08-04

32 KB

4 чел.

15. Мова і мовлення

Мова - система одиниць спілкування і правил їх функціонування. Іншими словами, мова — це інвентар (словник) і граматика, які існують у потенції, в можливості

Мовлення - конкретно застосована мова, засоби спілкування в їх реалізації.

Усе те, що пересічні мовці розуміють під словом мова, насправді є власне мовою і мовленням. Розмежування мови і мовлення теоретично обґрунтоване швейцарським лінгвістом Ф. де Соссюром. Незаперечним фактом є те, що існує єдина українська мова. Однак кожен із тих, для кого українська мова є рідною, користується нею по-своєму. Мовець бере з неї не все, а лише те, що йому вкрай необхідне і відповідає його мовним уподобанням. Іншими словами, кожного мовця характеризує власне мовлення, яке є унікальним, неповторним. До мовлення належать говоріння (мовленнєвий акт) і результати говоріння (текст). Правомірно говорити про мовлення окремої людини, про мовлення молоді, усне побутове мовлення, художнє мовлення тощо. Усе це — різне використання можливостей мови.

Загалом мову і мовлення розрізняють за такими параметрами:

Мова — явище загальне, абстрактне; мовлення — конкретне. Загальне (мова) реалізується в конкретному (мовленні). Конкретність мовлення виявляється в тому, що його можна чути, записати на магнітну стрічку, бачити і прочитати (якщо йдеться про текст). Мову безпосередньо спостерігати неможливо. Саме тому лінгвіст має справу з мовленням (вивчає звучне мовлення або тексти). Завдання лінгвіста "добути" з мовлення мову. Мова — явище відносно стабільне, довговічне, загальноприйняте; мовлення — динамічне (рухливе), випадкове й унікальне. Так, наприклад, сучасна українська літературна мова охоплює період від І. Котляревського до наших днів. її норми (орфоепічні, орфографічні, лексичні та граматичні) є відносно стабільними й загальноприйнятими. У мові немає помилок, у ній усе правильно. У мовленні люди можуть припускатися помилок. Унікальність мовлення полягає у своєрідному використанні мовних засобів, у вживанні оказіональних (випадкових) слів, словоформ, словосполучень тощо. Мова — явище психічне, а мовлення — психофізичне. Мова існує в індивідуальних мозках, у душах, у психіці людей, які становлять певну мовну спільність. Мовлення, крім психічного, має ще фізичний (фізіологічний) аспект, пов'язаний із його породженням і сприйманням. Особливо помітний цей аспект при звуковій (акустичній і фізіологічній) характеристиці мовлення. Мовлення можна характеризувати за темпом, тембром, тривалістю, гучністю, артикуляційною чіткістю, акцентом тощо.

Мовлення — лінійне, мова — нелінійна. Мовлення розгортається в часі. Для того щоб вимовити якусь фразу, потрібен певний часовий проміжок, бо слова вимовляються послідовно одне за одним. А в мові всі звуки, слова, словоформи тощо існують одночасно. На відміну від мовлення, мова має ієрархічну будову.

Дехто з мовознавців протиставляє мову мовленню, як соціальне індивідуальному. Насправді і мова, і мовлення — явища соціальні, бо основна функція мови — бути засобом спілкування, і люди розмовляють (користуються мовленням) не для того, щоб демонструвати своє вміння говорити, а щоб передати комусь якусь інформацію. З історичного погляду мовлення первинне, а мова вторинна. Спершу виникали в мовленні окремі слова, фрази тощо, а згодом із фактів мовлення склалася мова. З погляду сучасності, навпаки, мовлення твориться з фактів мови: для вираження думки мовець відбирає з мови необхідні мовні одиниці й оформляє їх у фразу за наявними в мові граматичними правилами.

Однак слід пам'ятати, що мова і мовлення тісно пов'язані між собою: мова не тільки породжує мовлення, стримує його неспинну стихію, а й живиться ним, змінюється, розвивається під його впливом. У мовленні з'являється нове, оказіональне, яке з часом може проникнути в мову, стати фактом мови.

Мовленнєву діяльність, а саме психічні закономірності породження та сприйняття мовлення, механізми, які керують цими процесами і забезпечують оволодіння мовою, а також мовну здатність людини в контексті її психічних та інтелектуальних здібностей вивчає психолінгвістика, яка виокремилася як лінгвістична дисципліна в середині XX ст


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

1037. Модуляция гармонических колебаний, импульсная модуляция, манипуляция 383.5 KB
  Изучение методов модуляции, спектров сигналов при различных видах модуляции. Амплитудная модуляция. АИМ1. Частотная модуляция. Фазовая модуляция.
1038. Юридична деонтологія як правознавча наука та навчальна дисципліна 506.5 KB
  Виникнення деонтології як науки. Становлення та розвиток юридичної деонтології. Загальна характеристика юридичної діяльності. Політична культура юриста. Навчальний процес у вищих закладах юридичної освіти. Юридична практична діяльність. Основні юридичні спеціальності. Професійно-особистісні якості юриста.
1039. Практичні питання філософії 489.5 KB
  Кантівська критика метафізики. Поняття буття і предметне самовизначення філософії. Аргумент реторсії у метафізиці. Предметно-чуттєвий та трансцендентальний досвід. Універсалізм і релятивізм у розумінні природи знання. Фундаменталізм і антифундаменталізм у розв’язанні проблеми обгрунтування знання. Приклади теорій пізнання, побудованих на засадах фундаменталізму та антифундаменталізму. Структуралістська версія філософської антропології. Етапи розвитку і основні ідеї середньовічної філософії.
1040. Основы дизайна 505 KB
  История понятие термина дизайн. Отрасли дизайна. Дизайн городской среды. Колористика и суперграфика. Визуальная идентификация. Ландшафтный дизайн.
1041. Арифметико-логические основы электронных вычислительных цифровых машин системы счисления 475 KB
  Правила использования логических функций. Принципы организации вычислительного процесса. Обобщенная структурная схема ЭВМ. В режиме разомкнутого контура. Режим непрямого цифрового управления. Цикл проектирования МП системы. Режим обмена процессор-память. Микропроцессорный комплект с фиксированной разрядностью 580 серии. Обобщенная структурная схема МП контроллера.
1042. Исследование кривыx второго порядка 253 KB
  Классификация кривых второго порядка. Построение однополостного гиперболоида в канонической системе координат. Исследование формы поверхности второго порядка методом сечения плоскостями. Исследование кривой по каноническому уравнению.
1043. Традиционные русские рукопашные состязания и их особенности на Тамбовщине 502 KB
  Генезис и эволюция рукопашных состязаний русских. Особенное и общее в формах традиционных рукопашных состязаний русских и других народов, региональные особенности на Тамбовщине. Исторические формы состязаний и региональные особенности в Тамбовской губернии. Борьба с формированием предварительного захвата. Виды рукопашных состязаний в Тамбовской губернии в конце XIX - первой половине XX веков. Реконструкция конкретно-исторической модели. Генезис и эволюция рукопашных состязаний русских.
1044. Счётчики. Синхронный счётчик на D-триггерах и К=10 341 KB
  Синхронный счётчик на D-триггерах и К=10. Синхронный счётчик на JK-триггерах и К=10. Создание субблока счётчика. Счётчик с Ксч=100 на D- и JK- триггерах. Овладение методом синтеза синхронных счетчиков, анализ работоспособности проектируемых схем.
1045. Міжнародний кримінальний суд: структура та компетенція 458.5 KB
  Історичні передумови створення та функціонування постійно діючої інституції у сфері міжнародного кримінального судочинства. Зародження ідеї та перші спроби створення постійно діючої інституції у сфері міжнародної кримінальної юстиції. Створення військових трибуналів ad hoc як основний етап становлення міжнародної кримінальної юстиції.