23021

Мова, мислення, свідомість

Доклад

Иностранные языки, филология и лингвистика

Мова мислення свідомість Мислення узагальнене й абстрактне відображення мозком людини явищ дійсності в поняттях судженнях й умовиводах. Щодо мови і мислення в науці існували два протилежні й неправильні погляди ототожнення мови й мислення Д. Гаман і відривання мови від мислення Ф. Представники першої точки зору вважали що мова це всього лише форма мислення.

Украинкский

2013-08-04

35 KB

5 чел.

16. Мова, мислення, свідомість

Мислення — узагальнене й абстрактне відображення мозком людини явищ дійсності в поняттях, судженнях й умовиводах. Мисленню властиві такі процеси, як абстракція, узагальнення, аналіз, синтез, постановка певних завдань і знаходження шляхів їх розв'язання, висунення гіпотез тощо.

Щодо мови і мислення в науці існували два протилежні й неправильні погляди — ототожнення мови й мислення (Д. Шлейєрмахер, Й.-Г. Гаман) і відривання мови від мислення (Ф.-Е. Бенеке). Представники першої точки зору вважали, що мова — це всього лише форма мислення. А оскільки відомо, що кожне явище має форму і зміст, то мова й мислення разом становлять один об'єкт. Представники протилежного погляду стверджували, що мова й мислення між собою абсолютно не пов'язані, мислення не залежить від мови, воно здійснюється в інших формах.

Насправді мова й мислення тісно пов'язані між собою, але цей зв'язок не є простим, прямолінійним, тому єдність мови та мислення не є їх тотожністю. З одного боку, немає слова, словосполучення, речення, які б не виражали думки. Однак мова — це не мислення, а лише одне з найголовніших знарядь, інструментів мислення. З іншого боку, існують й інші форми мислення, які здійснюються невербально (несловесно).

Загалом існує три типи мислення: а) чуттєво-образне (наочно-образне); б) технічне (практично-дійове); в) поняттєве (словесно-логічне).

Чуттєво-образне мислення мислення конкретними образами, картинами (в мозку прокручується своєрідний фільм). Воно притаманне не тільки людині, а й вищим тваринам — собакам, кішкам, мавпам тощо.

Чуттєво-образне мислення властиве всім людям, а особливо представникам творчих професій (письменникам, художникам, артистам, режисерам, балетмейстерам тощо). Існування цього типу мислення переконливо заперечує поширену донедавна думку, що мислення протікає тільки в словесній формі.

Технічне (практично-дійове) мислення здійснюється без участі мови. Воно, як і наочно-образне мислення, властиве вищим тваринам і людині. Німецький філософ Г.-В.-Ф. Гегель,  вказав на те, що безпосередня трудова діяльність, скажімо праця каменяра, обов'язково вимагає мислення. Трудові дії людини, як елементарні дії вищих тварин, осмислені. Так, наприклад, якщо високо підвісити банан, то мавпа, щоб його дістати, ставить ящик, бере в передні кінцівки палку, вилазить на ящик і збиває банан. Практично-дійове мислення притаманне всім людям, але найбільшою мірою спеціалістам технічних професій. Інколи інженеру легше створити нову машину, ніж захистити свій проект (важко підбирати потрібні слова та вирази).

Поняттєве мислення здійснюється за допомогою мови. Абстрактні поняття про любов і ненависть, життя і смерть, мову й мислення, науку й культуру, теорію відносності А. Ейнштейна чи гіпотезу вроджених граматичних структур Н. Хомського осмислити і передати без участі мови неможливо. Однак слід зауважити, що людина і в цьому випадку не завжди мислить вслух, тобто вимовляючи слова. Частіше люди мислять за допомогою внутрішнього мовлення ("про себе"), яке відрізняється від зовнішнього тим, що є згорнутим, зредукованим.

У людей усі типи мислення переплітаються, але превалює поняттєве, тобто основним знаряддям мислення є мова.

Про те, що мова і мислення не тотожні, засвідчують й інші факти. Так, зокрема, мислення не має властивостей матерії, воно є ідеальним, тоді як мова має ідеальний (семантика) і матеріальний (звукова оболонка слів, матеріально виражені граматичні форми тощо) аспекти. Будова мови і будова мислення не збігаються. Мова і мислення оперують різними одиницями (фонема, морфема, слово, речення — поняття, судження, умовивід). Щоправда, багатовіковий процес оформлення й вираження думок за допомогою мови зумовив розвиток низки граматичних категорій, які частково збігаються з деякими категоріями мислення (підмет — суб'єкт, присудок — предикат, додаток — об'єкт, означення — атрибут).

Нарешті, ще одним вагомим доказом того, що мова і мислення нетотожні явища, є їх неодночасне виникнення. Історично мислення виникло раніше, воно передує мові. Саме тому й функції мови щодо мислення змінювалися. Спершу мова лише включалася в процеси мислення, доповнювала практично-дійове і наочно-образне мислення. З часом вплив мови на мислення зростав і мова стала основним знаряддям мислення


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

85119. Знаходження значень виразів на сумісні дії першого ступеня та виразів з дужками 37.15 KB
  Закріплювати вміння учнів виконувати дії додавання і віднімання над багатоцифровими числами; навчати узагальнених прийомів розв\\\'язування задач. а Розв\\\'язати і зробити перевірку. 1 Розв\\\'яжи задачу. Розв\\\'язання.
85120. Додавання і віднімання іменованих чисел, виражених в одиницях довжини та маси 37.67 KB
  Ознайомити учнів із прикладами письмового додавання і віднімання іменованих чисел виражених в одиницях вимірювання довжини та маси; закріплювати вміння учнів розв...
85121. Круглі числа. Периметр прямокутної ділянки. Знаходження суми і різниці багатоцифрових чисел 156 KB
  В ході колективного аналізу задачі на дошці ведеться запис: с км пройшов турист до зустрічі; с 3 км проїхав велосипедист до зустрічі; с с 3 км відстань між містом і селом. Першого дня автомобіль проїхав а км другого Ь кілометрів третього на 385 км менше ніж за перші два дні разом. Скільки кілометрів проїхав автомобіль третього дня Складіть вираз і розвяжіть задачу якщо а = 472; b = 368. а км проїхав автомобіль першого дня; b км проїхав другого дня; а b км проїхав за два дні разом; а b 385 проїхав...
85122. Застосування способу округлення при додаванні і відніманні 38.13 KB
  Ознайомити учнів з прийомом округлення при додаванні і відніманні; закріплювати навички письмового додавання і віднімання багатоцифрових чисел вміння розвязувати задачі. а Записати кожне з чисел 79 і 346 у вигляді суми й різниці круглого числа та одноцифрового. Суму чисел 3600 і 1200 зменшити на 325. Число 100800 збільшити на різницю чисел 19374 і 8752.
85123. Тематичне опитування. Контроль навчальних досягнень учнів з теми Додавання і віднімання багатоцифрових чисел 33.89 KB
  На лісовій ділянці посадили 125 лип берізок на 75 більше ніж лип а дубів на 320 більше ніж беріз. Учні першої школи зібрали 12 кг 400 г шипшини другої на 5 кг 200 г менше ніж першої а третьої на 10 кг 700 г менше ніж учні першої і другої шкіл разом. У перших класах 180 учнів у других на 20 учнів більше ніж у перших а в третіх на 60 учнів менше ніж у других. Перша бригада відремонтувала 5 км 500 м дороги друга на 1 км 100 м більше ніж перша а третя на 4 км 900 м менше ніж перша і друга бригади разом.
85124. Аналіз тематичного опитування. Поняття про швидкість. Задачі на знаходження швидкості руху 86.98 KB
  Поняття про швидкість. Провести аналіз тематичного опитування; зясувати типові помилки; організувати роботу над помилками; ознайомити учнів з поняттям швидкість руху простими і складеними задачами на знаходження швидкості. Таблиця Швидкість. Щоб знайти швидкість треба відстань поділити на час.
85125. Задачі на знаходження відстані за даними швидкістю і часом. Знаходження значень виразів на додавання і віднімання 80.59 KB
  Ознайомити учнів зі способом визначення відстані за відомими швидкістю і часом; формувати вміння розвязувати задачі на основі творчих видів роботи; розвивати обчислювальні навички.
85126. Задачі на знаходження часу за швидкістю і відстанню. Дії над іменованими числами 104.28 KB
  Ознайомити учнів зі способом визначення часу за відомими швидкістю і відстанню; повторити виконання дій над іменованими числами.
85127. Прості і складені задачі на визначення швидкості, часу і відстані. Дії над іменованими числами. Ознайомлення з назвами геометричних тіл 43.93 KB
  Узагальнити зв\'язки між відстанню, часом і швидкістю; закріплювати вміння учнів розв\'язувати задачі на обчислення згаданих величин, виконувати дії над іменованими числами; ознайомити з назвами геометричних тіл.