23021

Мова, мислення, свідомість

Доклад

Иностранные языки, филология и лингвистика

Мова мислення свідомість Мислення узагальнене й абстрактне відображення мозком людини явищ дійсності в поняттях судженнях й умовиводах. Щодо мови і мислення в науці існували два протилежні й неправильні погляди ототожнення мови й мислення Д. Гаман і відривання мови від мислення Ф. Представники першої точки зору вважали що мова це всього лише форма мислення.

Украинкский

2013-08-04

35 KB

5 чел.

16. Мова, мислення, свідомість

Мислення — узагальнене й абстрактне відображення мозком людини явищ дійсності в поняттях, судженнях й умовиводах. Мисленню властиві такі процеси, як абстракція, узагальнення, аналіз, синтез, постановка певних завдань і знаходження шляхів їх розв'язання, висунення гіпотез тощо.

Щодо мови і мислення в науці існували два протилежні й неправильні погляди — ототожнення мови й мислення (Д. Шлейєрмахер, Й.-Г. Гаман) і відривання мови від мислення (Ф.-Е. Бенеке). Представники першої точки зору вважали, що мова — це всього лише форма мислення. А оскільки відомо, що кожне явище має форму і зміст, то мова й мислення разом становлять один об'єкт. Представники протилежного погляду стверджували, що мова й мислення між собою абсолютно не пов'язані, мислення не залежить від мови, воно здійснюється в інших формах.

Насправді мова й мислення тісно пов'язані між собою, але цей зв'язок не є простим, прямолінійним, тому єдність мови та мислення не є їх тотожністю. З одного боку, немає слова, словосполучення, речення, які б не виражали думки. Однак мова — це не мислення, а лише одне з найголовніших знарядь, інструментів мислення. З іншого боку, існують й інші форми мислення, які здійснюються невербально (несловесно).

Загалом існує три типи мислення: а) чуттєво-образне (наочно-образне); б) технічне (практично-дійове); в) поняттєве (словесно-логічне).

Чуттєво-образне мислення мислення конкретними образами, картинами (в мозку прокручується своєрідний фільм). Воно притаманне не тільки людині, а й вищим тваринам — собакам, кішкам, мавпам тощо.

Чуттєво-образне мислення властиве всім людям, а особливо представникам творчих професій (письменникам, художникам, артистам, режисерам, балетмейстерам тощо). Існування цього типу мислення переконливо заперечує поширену донедавна думку, що мислення протікає тільки в словесній формі.

Технічне (практично-дійове) мислення здійснюється без участі мови. Воно, як і наочно-образне мислення, властиве вищим тваринам і людині. Німецький філософ Г.-В.-Ф. Гегель,  вказав на те, що безпосередня трудова діяльність, скажімо праця каменяра, обов'язково вимагає мислення. Трудові дії людини, як елементарні дії вищих тварин, осмислені. Так, наприклад, якщо високо підвісити банан, то мавпа, щоб його дістати, ставить ящик, бере в передні кінцівки палку, вилазить на ящик і збиває банан. Практично-дійове мислення притаманне всім людям, але найбільшою мірою спеціалістам технічних професій. Інколи інженеру легше створити нову машину, ніж захистити свій проект (важко підбирати потрібні слова та вирази).

Поняттєве мислення здійснюється за допомогою мови. Абстрактні поняття про любов і ненависть, життя і смерть, мову й мислення, науку й культуру, теорію відносності А. Ейнштейна чи гіпотезу вроджених граматичних структур Н. Хомського осмислити і передати без участі мови неможливо. Однак слід зауважити, що людина і в цьому випадку не завжди мислить вслух, тобто вимовляючи слова. Частіше люди мислять за допомогою внутрішнього мовлення ("про себе"), яке відрізняється від зовнішнього тим, що є згорнутим, зредукованим.

У людей усі типи мислення переплітаються, але превалює поняттєве, тобто основним знаряддям мислення є мова.

Про те, що мова і мислення не тотожні, засвідчують й інші факти. Так, зокрема, мислення не має властивостей матерії, воно є ідеальним, тоді як мова має ідеальний (семантика) і матеріальний (звукова оболонка слів, матеріально виражені граматичні форми тощо) аспекти. Будова мови і будова мислення не збігаються. Мова і мислення оперують різними одиницями (фонема, морфема, слово, речення — поняття, судження, умовивід). Щоправда, багатовіковий процес оформлення й вираження думок за допомогою мови зумовив розвиток низки граматичних категорій, які частково збігаються з деякими категоріями мислення (підмет — суб'єкт, присудок — предикат, додаток — об'єкт, означення — атрибут).

Нарешті, ще одним вагомим доказом того, що мова і мислення нетотожні явища, є їх неодночасне виникнення. Історично мислення виникло раніше, воно передує мові. Саме тому й функції мови щодо мислення змінювалися. Спершу мова лише включалася в процеси мислення, доповнювала практично-дійове і наочно-образне мислення. З часом вплив мови на мислення зростав і мова стала основним знаряддям мислення


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

15117. ЖАМБЫЛ ЖАБАЕВ 83.5 KB
  ЖАМБЫЛ ЖАБАЕВ 1846 1945 АҚЫН ӨМІРІ Шу өзенінің бойымен жүре берсеңіз Хан және Жамбыл деген екі тауға кез боласыз. Менің әкем Жабай бір кезде осы тауларда көшіпқонып жүрген. Жамбыл тауының етегінде қақаған қатты боранды күні мен туыппын Маған сол көне Жамбыл тауының е
15118. А.Байтұрсынов - қазақ әдебиеттану ғылымының атасы 73 KB
  Ахмет Байтұрсынов әдебиеттанушы Ахмет Байтұрсыновтың ғалымтеоретик эстетиксыншы тұлғасын айқындап беретін күрделі толымды жаңашыл туындысы Ташкентте 1926 жылы €œӘдебиет танытқыш€ €œТеория словестности€ деген атпен басылған. Араға екіүш жыл салып авторы ұст...
15119. Абайтанушы ғалым Қайым Мұхаметханұлы 53.5 KB
  Абайтанушы Әркімнің пешенесіне жазылған мөлшерлі ғұмыры бар. Пенделік пайымдау бойынша бұл әліптік ақиқат. Осы негізден шығарсақ Қайым Мұхаметханұлының ғұмыры сексен сегіз жылды қамтыды. Осы орайда Абай сөзіне ден қойсақ: Ақыл мен жан мен өзім тән менікі ...
15120. Абыл Тілеуұлы 30.5 KB
  АБЫЛ ТІЛЕУЛЫ 1777-1864 18 ғасырдың екінші жартснда өмір сүрген бұрнғ ақнжраулардң дәстүрін жалғастырушылардың бірісуырыпсалма ақынАбыл Тілеуұлы.Ол Маңғыстауда туыпөсіпбүкіл Атырау айм
15122. Ақтамберді жырау 35 KB
  Сарыұлы Ақтамберді 1675 1768 Сарыұлы Ақтамберді 1675 1768 атақты жырау қолбасшы батыр қоғам қайраткері. Ұлы жүздің Ошақты руынан. Әкесі Сары мен шешесі Сырбикеден жалғыз туған. Жыраудың атадан жалғыз туғанның жүрегінің бастары сары да жалқын су болар деуінде өз өмірін...
15123. Аралбай Оңғарбекұлы 26 KB
  Аралбай Оңғарбекұлы 1854-1914 Аралбай Оңғарбекұлы Маңғыстаудың Қарақұм аумағында туып өскен.Кедейліктің кесірінен жасынан ауруға шалдығыпкедейлік тірлігімен қатар денсаулықтың кемдігі де оны өмірге...
15124. Асан қайғы - дала данышпаны 47.5 KB
  АСАН ҚАЙҒЫ ДАЛА ДАНЫШПАНЫ Г.Б. Әбдіқадрова № 47 М.В. Ломоносов атындағы қазақ орта мектебі Шиелі ауданы Қызылорда облысы Табиғат бүкіл әлем.Адам табиғатта өмір сүреді онымен тұрақты қатынаста болады. Адам оның денесі мен рухани өмірі табиғатпен тікелей байл...
15125. Асан қайғы - жырау, данышпан ойшыл 58 KB
  Мәлім де беймәлім асан абыз Сәбитұлы Асан қайғы 14 15 ғғ. жырау философ қоғам қайреткері. Еділ бойында дүниеге келген. Құрбанғали Халидұлы өзінің Тауарих хамса атты еңбегінде әйгілі Майқы биді Асан қайғының арғы атасы еді дейді. Берке хан дүниеден қайтқан соң...