23025

Формули псевдообернення збурених матриць та їх місце в задачах моделювання динаміки систем з розподіленими параметрами

Лекция

Экономическая теория и математическое моделирование

Будемо вважати що збурення матриці С виконується в загальному випадку по всіх елементах що спонукає працювати з матрицями СabT та СabT де для LMвимірної матриці С aRL bRM – вектори якими і визначається збурення матриці С а отже і системи вцілому. Тому дослідження змін матриць СabT та СabT в залежності від значень векторів а та b є актуальним. Якщо при роботі з матрицею СabT проблем немає – залежності від а та b тут явні то для матриці СabT потрібні зручні та ефективні методи та засоби обчислення...

Русский

2013-08-04

463.5 KB

0 чел.

90

 Стоян В.А.

Лекція 11. Формули псевдообернення збурених матриць та їх місце в задачах моделювання динаміки систем з розподіленими параметрами

11.1. Дискретизований варіант задачі динаміки збурених систем. Розглянуті вище постановки та розв’язки задач моделювання динаміки систем з розподіленими параметрами мали на увазі, що фізико-технічні характеристики системи незмінні. В силу цього незмінними вважалися і характеристики моделі. Це і структура моделі, і структура та властивості її входів-виходів.

Однак в реальному житті деякі характеристики моделі та їх входів-виходів можуть зазнавати невеликих змін – збурень (випадкових, або детермінованих ). Зміни ці з врахуванням прийнятих тут методів моделювання впливають на матричну функцію Гріна, на визначені нею значення елементів матриць та матричних рядків (стовпців)-функцій. Потрібні тому формули, які дозволяли б легко врахувати ці впливи на характеристики моделі та розвязок задач.

Для початку обмежимося  дискретизованим варіантом моделі системи, коли матрична функція Гріна дискретизована як по штрихованих, так і по нештрихованих координатах. В цьому випадку модель системи визначається прямокутною матрицею С, а розв’язок та дослідження моделі пов’язані з матрицею С+ - псевдооберненною до С.

Будемо вважати, що збурення матриці С виконується ( в загальному випадку) по всіх елементах, що спонукає працювати з матрицями (С+abT) та (С+abT)+ , де для (LM)-вимірної матриці С, aRL, bRMвектори, якими і визначається збурення матриці С, а отже і системи вцілому.

Якщо пригадати структуру інтегральної форми моделі та вникнути в її дискретизований варіант, то стає зрозумілим, що матриця аеіТ ( і=) описує збурення і-го входу системи, а матриця еіbT ( і=)- її і-го виходу. Набір же матриць аеіТ та еіbT дозволяє накрити всі входи-виходи системи. Тому дослідження змін матриць    (С+abT) та (С+abT)+ в залежності від значень векторів а та b є актуальним.

Якщо при роботі з матрицею (С+abT) проблем немає – залежності від а та b тут явні, то для матриці (С+abT)+ потрібні зручні та ефективні методи та засоби обчислення впливів а та b на зміст її елементів.

Нижче ми наведемо формули якими задається аналітична залежність

                           (С+abT)+=f(C,C+,a,b)                                         (11.1)

для різних випадків та варіантів збурень. Варіанти ці пов’язані з лінійною залежністю (незалежністю) векторів а та b з вектор-стовцями (рядками) матриці С, яка визначається значеннями aTZ(CT)a та bTZ(C)b, де Z(CT)=IL-CC+ та Z(C)=IM-C+C – проекційні оператори на лінійні оболонки натягнені на вектор-стовпці та вектор-рядки матриці С. Формули ці були побудовані М.Ф. Кириченком. Ми наведемо їх нижче без доведення, орієнтуючись більше на використанні формул для  розв’язання розглядуваних нами задач.

              11.2. Формули обернення збурених матриць.

1. Якщото

;       (11.2)

2. Якщо , то

      (11.3)

де

;

3. Якщо  , то

,                   (11.4)

де ;

4. Якщо , то

.        (11.5)

11.3. Проблеми дослідження систем з розподіленими параметрами при динамічних збуреннях їх користувачів-спостерігачів. Крім розглянутого вище дискретизованого випадку систем з розподіленими параметрами при моделюванні їх зовнішньо-динамічних факторів розглядалися випадки, коли дискретні спостереження та керування системою комбінувалися з неперервними. Інтегральні моделі та розв’язки задач динаміки таких систем будувалися (див. п. 4.1, 5.1) з використанням матричних стовпців

A(s/)=col(G(si-s/), i=),                                               (11.6)

матричних рядків

B(s)=str(G(s-si), i=),                                               (11.7)

та їх обернень

[A(s)](+)=str(),                                          (11.8)

[B(s)](+)=col().

Враховуючи, що елементи матричних вектор-функцій A(s/) та B(s) відповідають конкретним спостерігачам  та керувачам, а також те, що ці спостерігачі-керувачі можуть мати певні флюктуації (збурення) є сенс узагальнити на матричний рядок

[A(s)+abT(s)](+)  (aRL; b(s)RM )

та матричний стовпець

[B(s)+a(s)bT](+)  (a(s)RL ; bRM)

наведені вище формули обернення  збурених прямокутних матриць.

Це дозволило б побудувати аналітичні залежності

[A(s)+abT(s)](+)=fA(A(s),[A(s)](+),a,b(s));

[B(s)+a(s)bT](+)=fB(B(s),[B(s)](+),a(s),b),

а отже і виконати дослідження розглядуваних систем при флюктуаціях (збуреннях)  певних спостерігачів та певних керувачів.

11.4. Формули псевдообернення збурених матричних стовпців-функцій. Для поширення  співвідношень (11.2)-(11.5) на матричний стовпець-функцію (11.6) виконаємо це розглядаючи спочатку для матричного стовпця-функції дискретного аргументу

,

збуреного матричним рядком-функцією

,

де , як і в п.9.2, sN крок дискретизації інтервалу (області) зміни неперервного аргументу s, b(s) є RM   для довільного s із заданої області, а

A1(i)=A(si); bi(i)=b(si)            (i=);

;  ;                     (11.9)

; .

З врахуванням спільності у формулах (11.2)-(11.5) введемо до розгляду наступні скорочені позначення :

a=aTZ((·))a ;      b= (·)Z(A1(·))b1(·);

a=aTR( (·))a ;      b=(·)R(A1(·))b1(·);       (11.10)

             Ab=A1(·)b1(·); =(·)(·);  P=A1(·)(·).

Після чого формули (11.2)-(11.5) стосовно А1(·) запишемо у вигдяді:

а) якщо a>0; b>0, то

[A1(·)+(·)]+=(·)P+(·)P+aaTZ(P)(b1(·)–

              –(·)P+Ab)P++aTZ(P)(1+

            +AbTP+a);                                                                      (11.11)

б) якщо a=0; b>0, то

[+]+=

де

1(·)=col((1),…,(N))=P+a–(b(·)–P+Ab)(1+P+a)

векторний стовпець такий, що

1(k)=(k)=AT(k)P+a–(b(k)–AT(k)P+Ab)(1+P+a);

=;

b=;

в) якщо a=b=0, P+a= –1, то

[+]+=P+–P+aaTP+PP+–         

–P+P+AbP++

+P+aP+P+P+PP+a;                         (11.13)

г) якщо a=b=0, P+a –1, то

[+]+=P+–.                     (11.14)

Позначивши через

             [A1(·)+ab1(·)]+=col([A(si)+abT(si)](+) , i=)()-1;

              [A1(·)]+=col([A(si)](+), i=)()-1,

де

              [A(si)](+)=AT(si)P+; P= для і=,

з (11.11)-(11.14) знаходимо:

а) якщо a>0, b>0, то

[A(si)+abT(si)](+)=AT(si)P+AT(si)P+aaTZ(P)

(b(si)AT(si)P+Ab)P++(b(si)

AT(si)P+Ab)aTZ(P)(1+P+a);                                       (11.15)

б)якщо а=0, b>0 , то

[A(si)+abT(si)](+)=+

+– 

                             (11.16)

+,

де (·)=((s1),…,(sN))T=P+a(b1(·)P+Ab)(1+P+a)

векторний стовпець такий, що

1(i)=(si)=AT(si)P+a(b(si)AT(si)P+Ab)(1+P+a);

AT=;

b=;  ;

в) якщо а=b=0; P+a=1, то

[A(si)+abT(si)](+)=AT(si)P+AT(si)P+aaTP+PP+

AT(si)P+P+AbAbTP++AT(si)P+aP+P+PP+a;          (11.17)

г) якщо a=b=0;  1, то

[A(si)+abT(si)](+)=AT(si)P+.                (11.18)

Тут впродовж (11.5)-(11.18)

a=aT(ILP+P)a;             b=;     (11.19)

a=aTP+PP+a;                     b=AbTP+P+Ab;

Ab=; AbT=; P=.

При N з (11.15) – (11.18) з врахуванням (11.19) та того, що згідно (11.19)

для [A(s)+abT(s)](+) знаходимо:

а) якщо a>0, b>0, то

[A(s)+abT(s)](+)=AT(s)P+[A(s)]TP+aaTZ(P)–

(b(s)[A(s)]TP+Ab)P++(b(s)–

–[A(s)]TP+Ab)aTZ(P)(1+);                           (11.20)

б) якщо a=0, b>0, то

[A(s)+abT(s)](+)=

(11.21)

де

k(s)=[A(s)]TP+a–(b(s)–[A(s)]TP+Ab)(1+P+a);

=;

bk=;

в) якщо а=b=0; Pa= –1, то

[A(s)+abT(s)](+)=AT(s)P+[A(s)]TP+aaTP+PP+

[A(s)]TP+P+AbP++

+[A(s)]TP+aP+P+P+PP+a;                       (11.22)

г) якщо a=b=0; P+a= –1, то

[A(s)+abT(s)](+)=AT(s)P+ ,                     (11.23)

де тепер         

a=aT(IL-P+P)a;             b=||b(s)||2-AbTP+Ab;

a=aTP+PP+a;              b=P+P+Ab;                            (11.24)

Ab=b(s)ds;            AbT=[A(s)]Tds;

P=AT(s)ds

(границі інтегрування визначаються конкретною підстановкою задачі).

11.5. Формули псевдообернення збурених матричних рядків-функцій. Аналогічно розглянутому вище виконаємо поширення співвідношень (11.2)-(11.5) на матричний рядок-функцію [B(s)+a(s)bТ]. Як це було зроблено для матричного стовпця-функції [А(s)+abТ(s)], розглянемо спочатку матричну вектор-функцію дискретного аргументу

B1(·)=col(B(si))

збурену матричною вектор-функцією

a1(·)bT=col(a(si)bT, ),

де для a(s)RL та довільного s із заданої області

B1(i)=B(si)sN;     a1(i)=a(si)    

Для зручного запису співвідношень (11.2)-(11.5) стосовно матричного рядка-функції  [B1(·)+a1(·)bT]+ введемо до розгляду наступні скорочені позначення:

a=(·)Z((·))a1(·);            b= bTZ(B1(·))b;

a= (·)R((·))a1(·);            b= bTR(B1(·))b;

Ba=(·)a1(·);        =(·)B1(·);            P=(·)B1(·).

Після чого формули (11.2)-(11.5) стосовно B1(·) запишемо у вигляді :

а) якщо а>0, b>0, то

[B1(·)+a1(·)bT]+=(·)P+Ba((·)P+(·))

Z(P)bbTP+(·)+Z(P)b((·)

P+(·))(1+bTP+Ba);                                                      (11.25)

б) якщо а=0, b>0, то

[B1(·)+a1(·)bT]+=                                        (11.26)

,      

де =P+BaZ(P)b(1+bTP+Ba);

в) якщо а=b=0,   bTP+Ba=1, то

[B1(·)+a1(·)bT]+=P+BaP+P+(·)

P+PP+bbTP+(·)+P+BabTP+(·)bTP+PP+P+Ba;    (11.27)

г) якщо а=b=0,   bTP+Ba1, то

[B1(·)+a1(·)bT]+= (·) –.                      (11.28)

Позначивши через

[B1(·)+a1(·)bT]+=([B(si)+a(si)bT](+), i=)()-1;

[B1(·)]+=([B(si)](+), i=)()-1,

де [B(si)](+)= P+BT(si), для , з (11.25)-(11.28) знаходимо:

а) якщо а>0, b>0, то

 [B(si)+a(si)bT]+=P+BT(si) P+Ba(aT(si)P+BT(si))           (11.29)

–-Z(P)bbTP+ BT(si)+Z(P)b(aT(si)– P+BT(si))(1+bTP+Ba); 

б) якщо а=0, b>0, то

[B(si)+a(si)bT]+=

                   (11.30)

де =P+Ba-Z(P)b(1+bTP+Ba);

в) якщо a=b=0, bTP+Ba=1 , то

[B(si)+a(si)bT]+=P+BT(si) P+BaP+P+BT(si)      

 P+PP+bbTP+BT(si)+P+BabTP+BT(si)bTP+PP+P+Ba;   (11.31)

г) якщо a=b=0, bTP+Ba1 , то

[B(si)+a(si)bT]+=P+BT(si)–.                   (11.32)

Тут впродовж (11.29)-(11.32)

b=bT(IM-P+P)b;              a=   

b=bTP+PP+b;                a=P+PBa;

Ba=         =              (11.33)

P=

При  з(11.29)-(11.32) з врахуванням (11.33) та того, що згідно (11.24)

       

       

для [B(s)+a(s)bT] (+) знаходимо

а) якщо a>0, b>0, то               

 [B(s)+a(s)bT](+)= P+BT(s)– P+Ba[aT(s)–BTP+BT(s)]–             (11.34)

 –Z(P)bbT P+BT(s)+ Z(P)b(aT(s)–P+BT(s))(1+bTP+Ba);  

б) якщо а=0, b>0, то

[B(s)+a(s)bT](+)=

                       (11.35)

де k= P+BaZ(P)b(1+bTP+Ba);

в) якщо a=b=0, bTP+Ba=1 , то

[B(s)+ a(s)bT](+)=P+BT(s)–P+BaP+P+BT(s) 

 –P+PP+bbT P+BT(s)+P+BabTP+BT(s)bTP+PP+Ba;      (11.36)

г) якщо a=b=0, bTP+Ba 1 , то

[B(s)+a(s)bT](+)=P+BT(s) ,                   (11.37)

де тепер

b=bT(IM-P+P)b;                   a=;

b=bTP+PP+b;             a=P+P+Ba;

Ba=             =

P=               

(границі інтегрування визначаються конкретною постановкою задачі).

91

Курс лекцій по моделюванню динаміки систем з розподіленими параметрами


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

24399. Особенности туризма как объекта управления 26.5 KB
  Так как туристский продукт проявляется в виде услуги то его необходимыми признаком является невозможность хранения этой услуги. В отличие от материальных товаров услуги нельзя попробовать на вкус на ощупь их не увидишь и не услышишь до момента их непосредственного оказания. Неотделимость от источника и объекта услуги. Оказание услуги требует присутствия и того кто оказывает ее и того кому она оказывается.
24401. Управление через договор франчайзинга 69.5 KB
  Управление через договор франчайзинга. Термин франчайзинг имеет французские корни franchise привилегия льгота и означает в современном понимании систему договорных отношений между крупными и мелкими самостоятельными предприятиями при которой последние получают право на производство и реализацию от имени и под торговой маркой крупной фирмы определенного вида товаров и услуг. Франчайзинг как специфическая разновидность договора зародился в США. В 60е годы франчайзинг стал стратегией роста и развития гостиниц и мотелей.
24402. Профессиональная этика 33 KB
  Содержание любой профессиональной этики складывается из общего и частного. Общие принципы профессиональной этики базирующиеся на общечеловеческих нормах морали предполагают: а профессиональную солидарность иногда перерождающуюся в корпоративность; б особое понимание долга и чести; в особую форму ответственности обусловленную предметом и родом деятельности. Профессиональные этики как правило касаются лишь тех видов профессиональной деятельности в которых наличествует разного рода зависимость людей от действий профессионала т.
24403. Нормативная этика 29 KB
  Все моральные учения и этические теории выдвигавшиеся в истории в конечном итоге были посвящены решению практических нравственных проблем. И каждый теоретик посвоему обосновывал моральные представления того обва и класса духовным выразителем интересов крого он выступал хотя субъективно стремился к созданию беспристрастной теории возвышающейся над различными моральными позициями. края содержит моральные оценки и предписания но не может быть научной и метаэтику края является якобы строго научной теорией очищенной от моральных...
24404. Деловое общение 42 KB
  Дейл Карнеги еще в 30е годы заметил что успехи того или иного человека в его финансовых делах даже в технической сфере или инженерном деле процентов на пятнадцать зависят от его профессиональных знаний и процентов на восемьдесят пять от его умения общаться с людьми в этом контексте легко объяснимы попытки многих исследователей сформулировать и обосновать основные принципы этики делового общения или как их чаще называют на Западе заповеди personal public relation весьма приближенно можно перевести как деловой этикет. Только поведение...
24405. Системы этического знания: теоретическая и нормативная этика 102 KB
  Системы этического знания: теоретическая и нормативная этика. Этика – наука изучающая феномен морали. Слово этика от греч. В целом же слова этика мораль нравственность продолжают употребляться как взаимозаменяемые.
24406. Система этического знания 30 KB
  Этика обычай нрав характер это совокупность принципов и норм поведения принятых в данной эпохе и в данной социальной среде. Этика зарождается в обществе как результат осознания роли и сущности моральных отношений и в развитом состоянии представляет собой науку о морали содержащую две составляющих: теоретические исследования теоретическая этика и нормативные разработки нормативная этика. Теоретическая этика исследует происхождение и сущность морали ее роль и место в обществе функции механизм действия ее...
24407. Профессиональная этика. Этика управления. Взаимоотношения руководителя и подчиненных 32.5 KB
  Профессиональная этика. Этика управления. Профессиональная этика – это совокупность определенных обязанностей и норм поведения поддерживающих моральный престиж профессиональных групп в обществе. Профессиональная этика вырабатывает нормы стандарты требования характерные для определенных видов деятельности.