23035

Моделювання динамічних систем з розподіленими параметрами при наявності спостережень за ними

Лекция

Экономическая теория и математическое моделирование

Відомі функції невідомі 6. Відомі функції невідомі 6. Відомі функції невідомі 6. Відомі функції невідомі 6.

Русский

2013-08-04

563 KB

1 чел.

51

 Стоян В.А.

Лекція 6. Моделювання динамічних систем з розподіленими параметрами при наявності спостережень за ними

6.1. Постановка задачі моделювання. Розглянуті вище постановки задач моделювання динаміки системи (1.1) дозволяють від диференціальної форми моделі перейти до інтегральної для випадку, коли система функціонує в замкнених просторово–часових областях, в необмежених часових та необмежених просторових областях. При цьому мається на увазі, що для цих задач задані початково-крайові, початкові та крайові умови відповідно. Тобто, задача динаміки описана з заданням всіх потрібних для її розв’язання умов.

Зауважимо, що на практиці не завжди є така повнота в постановці задачі – часто деякі умови, незважаючи на їх наявність, не доступні для вимірювання. Тут і виникають задачі моделювання дії невідомих зовнішньо-динамічних факторів (зовнішніх збурень, початкових та крайових умов). Розглянемо тому постановку та методи розв’язання таких задач.

Будемо виходити з того, що вектор-функція  стану системи задовольняє співвідношенням (1.1)-(1.4), а саме

     (6.1)

               (6.2)

           (6.3)

де всі позначення відповідають прийнятим в (1.1)-(1.4).

Розглянемо задачу динаміки системи (6.1)-(6.3) в обмеженій просторово–часовій області  за умови, що:

1. Відома функція  невідомі -           (6.4)

2. Відомі функції невідомі -           (6.5)

3. Відомі функції невідомі -           (6.6)

4. Відомі функції невідомі -           (6.7)

5. Відомі функції невідомі -           (6.8)

6. Відомі функції невідома -           (6.9)

Додатково спостереженню можуть бути доступними вектор-комбінації компонент вектор-функції стану  

        (6.10)

де - задані матричні диференціальні оператори.

Виникає природна задача: виходячи із спостережень (6.10) з врахуванням доступних для вимірювання зовнішньо-динамічних факторів (6.4)-(6.9) змоделювати дію невідомих зовнішньо-динамічних факторів (6.4)-(6.9) розглядуваних задач так, щоб:

1.  ;            (6.11)

2. ;           (6.12)

3. ;           (6.13)

4. ;            (6.14)

5. ;            (6.15)

6. ,           (6.16)

де

        (6.17)

Не розписуючи детально математичних постановок задач вкажемо, однак, що можливі випадки, коли відома частина зовнішньо-динамічних факторів таких  як початкові та крайові умови. Інша частина невідома і підлягає моделюванню. В загальному це виглядає так:

  1.  Відомі для         (6.18)

невідомі  для  

     2.   Відомі  для         (6.19)

 невідомі  

Можливий також випадок, коли спостереження (6.10) відсутнє.

 6.2.  Постановки задач моделювання в термінах матричних функцій та матричних векторів. Сформульовані вище задачі (6.11)-(6.16) схожі на розглядувані в попередніх лекціях задачі, які розв’язувалися з використанням апарату псевдообернених   матриць та матричних функцій і зводилися до задач знаходження вектора  або векторної функції  таких, щоб при заданій матриці С, матричних функціях вектора  та векторної функції

          (6.20)

         (6.21)

         (6.22)

Для приведення задач (6.11)-(6.16) до задач вигляду (6.20)-(6.22) зведемо їх спочатку до вигляду

        (6.23)

де в залежності від постановки задачі:

1.    

          (6.24)

 

2.

          (6.25)

 

3.

          (6.26)

 

4.

          (6.27)

 

5.

          (6.28)

 

6.

          (6.29)

Неважко бачити, що для задач (6.11)-(6.16) матрична функція  буде блочною і виражатиметься через матричні блоки-функції.

     (6.30)

в яких - матрична функція Гріна, а  при при при  співвідношеннями:

          (6.31)

6.3.  Дискретний варіант розв’язання задачі моделювання зовнішньо-динамічних факторів динаміки лінійних систем з розподіленими параметрами. Для зведення постановки задачі (6.23) до задачі (6.20), загальний розв’язок якої побудований та досліджений в п.3.5:

1) вектор-функції  дискретизуємо точками  відповідно, вводячи до розгляду вектори  та

2) вектор-функції  та  дискретизуємо точками   та відповідно, вводячи до розгляду вектори

та

Останнє приводять до зміни елементів-матриць  матричних функцій  матричними

        (6.32)

             

в яких

А це означає, що місце матричної функції , векторних функцій  в (6.23) при розгляді задач (6.24)-(6.29) займуть матриці та вектори:

1)

2)

3)

4)     (6.33)

5)

     6)

Цим самим задача знаходження вектора дискретних значень функції зовнішньо-динамічних збурень  та моделюючих вектор-функцій  та  зведеться до задачі (6.20), розв’язок якої побудований та досліджений в п.3.5 (формули (3.26)-(3.32)).

6.4. Розв’язок задачі моделювання при дискретно-спостережуваних зовнішньо-динамічних факторах. Розглянемо варіант зведення задачі (6.23) до задачі (6.21), розв’язаної та дослідженої в п.4.3.

Для цього виконаємо дискретизацію вектор-функції  спостережуваних зовнішньо-динамічних факторів  точками  відповідно. Останнє еквівалентне заміні цих зовнішньо-динамічних факторів векторами  відповідно. Елементи  матричних функцій  при цьому перетворяться в матричні вектор-функції вигляду

         (6.34)

де ,  та  при  відповідно.

А це означає, що місце матричної функції  та векторної функції  в (6.23) при розгляді задач (6.24)-(6.29) займуть матричні функції та вектори:

1)

2)

3)         (6.35)

4)  

5)

6)

де область зміни змінної  визначається згідно (6.34).

Цим самим задача знаходження моделюючої вектор-функції (див. формули (6.24)-(6.29)) зведеться до задачі (6.21), розв’язок якої побудований та досліджений в п.4.3 (формули (4.23)-(4.27)).

6.5. Розв’язок задачі дискретного моделювання неперервно-спостережуваних зовнішньо-динамічних збурень. Розглянемо варіант зведення задачі (6.23) до задачі (6.22), розв’язаної та дослідженої в п.5.3.

Для цього виконаємо дискретизацію вектор-функції  моделюючих функцій  та  точками  та  відповідно. Останнє еквівалентне заміні цих функцій векторами  відповідно. Елементи  матричних функцій  при цьому перетворяться в матричні рядки-функції вигляду:

       (6.36)

де   для  відповідно.

А це означає, що місце матричної функції  та векторної функції  в (6.23) при розгляді задач (6.24)-(6.29) займуть матричні функції та вектори:

1)

2)

3)(6.37)

4)

5)

6)

де область зміни змінної  визначається згідно (6.36).

Цим самим задача знаходження вектора  значень моделюючих функцій  через вектор-функцію  (див. формули (6.24)-(6.29)) зведеться до задачі (6.22), розв’язок якої побудований та досліджений в п.5.3 (формули (5.18),(5.24)-(5.27)).

6.6. Моделювання динаміки частково спостережуваних систем з розподіленими параметрами. Розв’язані вище постановки задач моделювання динаміки розглядуваних систем допускали недоступність спостереження одного з двох (або двох разом) зовнішньо-динамічних факторів – початкових та крайових умов (задачі (6.25)-(6.29)). Розглянемо особливості постановки та розв’язання поставлених вище задач (6.25)-(6.29) за умови, що враховані в них початково-крайові умови спостерігаються частково (див. (6.18),(6.19)), а спостереження за вектор-функцією стану  відсутнє повністю.

Останнє викликає зміни у визначенні матричної функції  та векторної функції  у співвідношенні (6.23), а, отже, і у частинних випадках (6.20)-(6.22) задачі (6.23). Зміни ці будуть наступними:

а) при відсутності спостереження  будуть відсутні і компоненти  матричної функції

б) часткове спостереження початкових умов змінить до  кількість складових  у визначенні вектор-функцій  (формули (6.30)) та складових  у визначенні вектор-функції  (формули (6.25)-(6.29));

в) часткове спостереження крайових умов змінить до  кількість складових  у визначенні вектор-функцій  (формули (6.30)) та складових  у визначенні вектор-функції  (формули (6.25)-(6.29));

Описаною в пп.6.3-6.5 дискретизацією змінених таким чином матричних функцій  та векторних функцій  задачу (6.23) знову зведемо до однієї із сформульованих співвідношеннями (6.20)-(6.22). А це значить, що і в цьому випадку можна по аналогії з розглянутим вище побудувати та дослідити множини моделюючих функції та векторів для кожної із задач (6.11)-(6.16).

50

Курс лекцій по моделюванню динаміки систем з розподіленими параметрами


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

76968. Понятие и сущность административно-правовых режимов, их виды и правовые основания введения и использования 28.07 KB
  Понятие и сущность административно-правовых режимов их виды и правовые основания введения и использования. Административно-правовые режимы ставят перед собой цель создание на пути правонарушителей надежных правовых барьеров которые бы затрудняли или же полностью исключали достижение противоправных целей. Ласточкин рассматривает его как совокупность правовых установок и необходимых организационных управленческих мер которые обеспечивали бы порядок реализации отдельными гражданами своих соответствующих прав и обязанностей а также порядок...
76969. Режим чрезвычайного положения 27.67 KB
  Режим чрезвычайного положения. Режим чрезвычайного положения это вводимый в соответствии с Конституцией и ФКЗ О чрезвычайном положении на всей территории Российской Федерации или в ее отдельных местностях особый правовой режим деятельности органов государственной власти органов местного самоуправления организаций независимо от организационно правовых форм и форм собственности их должностных лиц общественных объединений допускающий установленные данным ФКЗ отдельные ограничения прав и свобод граждан Российской Федерации иностранных...
76970. Режим военного положения 27.09 KB
  Режим военного положения. Целью введения военного положения является создание условий для отражения или предотвращения агрессии против России. Основания введения военного положения агрессия против РФ или ее непосредственная угроза а цель создание условий для ее отражения или предотвращения. Режим военного положения включает в себя комплекс экономических политических административных военных и иных мер направленных на создание условий для отражения или предотвращения агрессии против РФ.
76971. Режим противодействия терроризму 26.86 KB
  Нормы административного права определяют их правовой статус полномочия механизм взаимодействия с другими субъектами права. В отличие от других отраслей права оно реализует весь арсенал названных способов воздействия на поведение физических и юридических лиц. Для решения задач противодействия терроризму недостаточно мощности дозволительного способа правового регулирования который предполагает определенную автономность поведения субъекта права. На первый план выступают разрешительный и запретительный способы воздействия на поведение...
76972. Режим охраны Государственной границы Российской Федерации 28.46 KB
  Режим охраны Государственной границы Российской Федерации. Понятие государственной границы определяется тремя критериями: фактическим юридическим техническим. Технический критерий это обозначение соответствующей линии на местности обустройство границы организация ее охраны. Охрана государственной границы важное условие защиты политических экономических интересов и безопасности России.
76973. Паспортная система в Российской Федерации и режим её обеспечения: понятие, сущность, правовые основы, система органов, обеспечивающих режим 28.05 KB
  К ним относятся: фамилия имя отчество гражданина; пол число месяц год и место его рождения; отметки о регистрации и расторжении брака о детях; об отношении к военной службе; о регистрации по месту жительства и снятии гражданина с регистрационного учета. Выдача обмен паспортов вклеивание в них фотографий осуществляются подразделениями Федеральной миграционной службы по месту жительства. Значительные изменения паспортная система претерпела с принятием Закона РФ О праве граждан Российской Федерации на свободу передвижения выбор места...
76974. Административное принуждение как метод государственного управления в России: понятие, сущность и правовая природа. Виды мер административного принуждения 27.09 KB
  Следовательно принудительные меры связаны с возможностью заставить физически и или психически управляемый объект совершить определенные действия или позволить совершить такие действия по отношению к нему. Административное принуждение находит свое выражение в наборе мер принуждения которые можно классифицировать на следующие группы в зависимости от характера и степени принудительного воздействия а также цели принуждения: административнопредупредительные; административнопресекательные; административновосстановительные; меры...
76975. Особенности и содержание административно-предупредительных мер 24.45 KB
  Административнопредупредительные меры это меры принудительного характера которые применяются как это следует из их названия в целях предупреждения возможных правонарушений в сфере государственного управления которые могут привести к нарушениям общественного порядка и общественной безопасности другим явлениям вредным для режима управления государством. Они применяются например для предотвращения аварий на производстве дорожнотранспортных происшествий пожаров; обеспечения санитарноэпидемиологического благополучия населения...
76976. Меры административного пресечения: назначение, виды, субъекты применения и правовые основы их использования 27.78 KB
  Меры административного пресечения применяются в целях прекращения противоправных действий и предотвращения их вредных последствий. Эти меры так же как и административнопредупредительные достаточно многообразны и осуществляются различными субъектами системы исполнительной власти во многих сферах государственного управления. Наиболее типичные из них связаны: с требованием прекратить противоправное деяние; административным задержанием лица совершившего административное правонарушение; принудительным лечением лиц страдающих заболеваниями...