23039

ОПЕРАЦІЙНІ ПІДСИЛЮВАЧІ (позитивний зворотній зв’язок)

Лабораторная работа

Коммуникация, связь, радиоэлектроника и цифровые приборы

Форма генерованої напруги може бути різноманітною: гармонічною прямокутною пилкоподібною або будьякою іншою. У підсилювачі із негативним зворотним звязком у відсутності вхідного сигналу будьяка флуктуація напруги на вході підсилена операційним підсилювачем на виході придушується ланкою негативного зворотного звязку тобто сама себе послаблює. В кінці кінців на виході встановиться напруга близька до напруги живлення додатної чи відємної в залежності від полярності початкової флуктуації. Припустимо що в момент включення на виході...

Украинкский

2013-08-04

436.5 KB

5 чел.

Лабораторна робота № 7

ОПЕРАЦІЙНІ ПІДСИЛЮВАЧІ  (позитивний зворотній зв’язок)

В цій лабораторній роботі досліджуються пристрої, в яких використовується позитивний зворотній зв’язок (ПЗЗ), наприклад, тригер і  генератор електричних коливань.

 

 Генератори – це електронні схеми, які формують змінну напругу потрібної форми. На відміну від підсилювачів, у таких пристроїв нема входу. Їх вихідний сигнал з’являється у відповідь на підключення до них джерела живлення. Форма генерованої напруги може бути різноманітною: гармонічною, прямокутною, пилкоподібною або будь-якою іншою.

Теоретичні відомості

Позитивний зворотній зв’язок тут виконує роль як збудника, так і (до відповідного способу введення і в поєднанні  з негативним зворотнім зв’язком) формувача сигналу очікуваної конфігурації.

У підсилювачі із негативним зворотним зв’язком у відсутності вхідного сигналу будь-яка флуктуація напруги на вході, підсилена операційним підсилювачем на виході, придушується ланкою негативного зворотного зв’язку, тобто сама себе послаблює.

Сконструюємо ланку позитивного зворотного зв’язку, подамо сигнал із виходу операційного підсилювача на його неінвертуючий вхід (рис.1) за допомогою резистивного дільника R1, R2.  Якщо К0·β > 1 (де  β = R1/(R1+R2) ) , то флуктуація сама себе підсилює, і амплітуда на виході зростає. В кінці кінців на виході встановиться напруга, близька до напруги живлення (додатної  чи від’ємної в залежності від полярності початкової флуктуації). Процес встановлення відбувається достатньо швидко або, як говорять, лавиноподібно (для більшості реальних інтегральних ОП – від одиниць до частки мікросекунди).

На неінвертуючому вході при цьому встановиться напруга U+, рівна U+=Uвих·β. Припустимо, що в момент включення на виході встановилася додатна напруга, близька до напруги живлення (наприклад, 12 В), а резистори дільника ланки зворотного зв’язку мають однаковий опір (наприклад, по 10 кОм). Тоді β=0,5, і U+=+6 В.

Подамо на інвертуючий вхід ОП зовнішній додатній сигнал Uc=U- і будемо його збільшувати, спостерігаючи за поведінкою вихідної напруги Uвих. Поки напруга Uc на інвертуючому менше +6 В, різниця напруг ( U+- U-) – залишається додатною, як і  Uвих, яка

зберігається близькою до напруги живлення завдяки позитивному зворотному  зв'язку. Як тільки U- перевищить величину +6 В, підсилена операційним підсилювачем диференціальна

напруга (U+- U-)  почне зменшувати напругу на виході, а ланка позитивного зворотного  зв'язку довершить лавиноподібний процес переходу Uвих в інший стабільний стан, який визначається величиною Uвих= -12 В. При цьому величина напруги на неінвертуючому вході стане рівною U+= -6 В. Подальше підвищення вхідної напруги не змінює результат на виході.

Якщо тепер почати зменшення напруги сигналу, то вихідна напруга залишається незмінною до тих пір, поки Uc , перейшовши через нуль, не перевищить за абсолютною значенням  величину –6 В, яка втримувалася на неінвертуючому вході завдяки незмінності вихідної напруги. В результаті такого перевищення вхідна диференціальна напруга (U+- U-) стане додатною, що приведе до чергового лавиноподібного переходу вихідної напруги до додатного значення порядку 12 В.

Описана вище поведінка такого пристрою з ланкою позитивного зворотного  зв'язку проілюстрована на рис.2, де стрілкою вздовж кривої показано напрямок зміни функції (вихідної напруги) при відповідній зміні аргументу (напруги сигналу). Видно, що зображена функція неоднозначна. Її величина залежить від попередньої “історії “, тобто від того, якою була напруга поданого на вхід сигналу. Говорять, що має місце гістерезис. А криву,

зображену на рис.2, називають петлею гістерезису. Наявність неоднозначності, або гістерезису, є невід’ємною рисою будь-якого пристрою, який містить ланку позитивного зворотного  зв'язку (ПЗЗ).

Ширина петлі гістерезису визначається рівнем U+ на неінвертуючому вході ОП, який, в свою чергу, залежить від величини β. Чим менше β, тим вужча петля гістерезиса.

Пристрій, який має два стабільних стани у відповідь на зміну вхідного сигналу називають тригером.  Найпростіший тригер, зображений на рис.1, має власну назву – тригер Шмідта. Такий тригер є базовим для створення багатьох інших пристроїв, використовуючих ПЗЗ – формувачів сигналів, обмежувачів, комутаторів, сигналізаторів рівня, комірок пам’яті і, нарешті, генераторів.

 Генератор коливань прямокутної форми. В цьому пристрої до тригера Шмідта додали частотно залежну ланку зворотного негативного зв’язку (рис.3). Постійна часу ланки τ = RC перевищує час лавиноподібного переходу тригера із одного стану в інший. Отже при включенні живлення початкова флуктуація завдяки дії ланки ПЗЗ лавиноподібно переводить ОП в насичення, тобто в один із стабільних станів. Припустимо цей стан відповідає додатній напрузі на виході ОП ( Uвих= +12 В). Ця напруга починає через резистор R заряджати конденсатор С таким чином, що на обкладинці конденсатора, з’єднаної з інвертуючим входом, зростає додатна напруга. Зростання продовжується до тих пір поки не перевищить значення напруги, яка встановилася на неінвертуючому вході. В цей момент схема “перекидається” і вихідна напруга лавиноподібно досягає значення Uвих= -12 В. Тепер ця напруга починає перезаряджати конденсатор від’ємним струмом до тих пір, поки напруга на інвертуючому вході ОП не досягне від’ємної величини, рівній напрузі на неінвертуючому вході ОП. Схема знову переходить в новий стан, який веде до нового процесу перезарядки конденсатора.

Таким чином, описана схема, яку називають мультивібратором, не має стабільних станів, а періодично змінює вихідну напругу від максимально додатної до максимально від’ємної і навпаки з періодом, який визначається швидкістю перезарядки конденсатора від +(β·Uвих) до -(β·Uвих) за експоненціальним законом.

Період Т послідовності прямокутного періодичного сигналу залежить від R1, R2, R і С:

T = 2RC·ln[(1+β)/(1-β)], де β = R1/(R1+R2)

Якщо R1= R2, то      T = 2RC·ln[1+(2R1/R2)] ≈ 2,2RC

Форма імпульсів на виході генератора і на конденсаторі С наведена на рис.4.

Схема генератора з незалежним регулюванням частоти повторювань імпульсів та скважності  наведена на рис.5. Потенціометром 10 кОм регулюють частоту, а потенціометром  47 кОм – скважність.

Для одержання синусоїдального сигналу з малими спотвореннями  наведена вище схема  генератора не підходить, оскільки в ній передбачається лавиноподібне наростання напруги на виході для широкого спектру гармонік. Тепер же потрібно створити умови для генерації на виході сигналу лише однієї частоти, однієї гармоніки. Іншими словами, позитивний зворотній зв’язок повинен здійснюватися лише для однієї частоти, тобто поряд з умовою К0β>1 (достатня умова для зростання сигналу на виході), потрібний нульовий (або кратний 3600)  зсув фаз φ між вихідною напругою і сигналом зворотного зв’язку тільки для цієї частоти. Найпростіший вихід із цієї ситуації – резонансний ПЗЗ. На рис.6 зображено генератор гармонічних коливань, який ще називають мостовим генератором Віна. В ланці ПЗЗ операційного підсилювача включено полосовий фільтр, нульовий зсув фаз в якому реалізується на частоті максимуму коефіцієнта передачі. Генерація, природно, буде розвиватися на цій частоті.

При включенні схеми амплітуда коливань вихідної напруги  на цій частоті починає зростати. Бажано, щоб  амплітуда синусоїдальних коливань була стабільною. Зупинити зростання амплітуди можна тільки в тому випадку, коли втрати в ланці ПЗЗ будуть точно

скомпенсованими підсиленням в ланці ЗЗ, що відповідає умові К0β = 1. Якщо в цій схемі (рис.6) опори резисторів і ємності конденсаторів взяти однаковими, то повинна точно виконуватися рівність  К0 = +3,0. Здійснити це можливо введенням негативного ЗЗ із β = 1/3. Однак, точно підтримувати К0 на заданому рівні практично неможливо хоча б внаслідок флуктуацій температури. Тому в ланку ПЗЗ вводиться нелінійний елемент (лампочка розжарювання), який автоматично підтримує потрібний коефіцієнт підсилення за рахунок того, що його опір залежить від рівня амплітуди вихідної напруги. При підвищенні рівня вихідного сигналу нитка лампи нагрівається, коефіцієнт неінвертуючого підсилення зменшується. При цьому необхідно, щоб зміна опору нелінійного елемента відбувалася дуже повільно порівняно з періодом генерованої синусоїди. В протилежному випадку швидкодіючий ЗЗ спотворить генеровану синусоїдальну хвилю, намагаючись регулювати амплітуду на протязі одного періоду. В даному випадку лампочка – достатньо інерційний елемент. Спотворення генерованого синусоїдального сигналу тим менші, чим більший час встановлення його рівноважної амплітуди.

Підбиваючи підсумки, зауважимо, що умови К0β = 1 та φ = 3600ּn (де n=0,1,2,…) повинні виконуватися незалежно від конкретної схеми генератора. Першу умову генерації називають амплітудною, другу – фазовою.

Порядок виконання роботи

  1.  Побудувати генератор прямокутних імпульсів із заданою частотою слідування імпульсів. Порівняти розрахункові величини з експериментально виміряними.
  2.  Розрахувати і зібрати генератор гармонічних коливань.

 


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

27016. Система нормативного регулирования бюджетного учета 14.8 KB
  Система нормативного регулирования бюджетного учета Бухгалтерский учет упорядоченная система сбора регистрации и обобщения информации в денежном выражении об имуществе обязательствах организаций и их движении путем сплошного непрерывного и документального учета всех хозяйственных операций. Бюджетный учет представляет собой упорядоченную систему сбора регистрации и обобщения информации в денежном выражении о состоянии финансовых и нефинансовых активов и обязательств Российской Федерации субъектов Российской Федерации и муниципальных...
27017. Анализ состояния и использования ОФ 18.16 KB
  Анализ состояния и использования ОФ Задачами анализа состояния и эффективности использования основных производственных фондов являются: установление обеспеченности предприятия и его структурных подразделений основными фондами соответствия величины состава и технического уровня фондов потребности в них; выяснение выполнения плана их роста обновления и выбытия; изучение технического состояния основных средств и особенно наиболее активной их части машин и оборудования; определение степени использования основных ...
27018. Аудиторские доказательства 13.93 KB
  Аудиторские доказательства Аудиторские доказательства это информация полученная аудитором при проведении проверки и результаты анализа указанной информации на которых основывается мнение аудитора. К аудиторским доказательствам относятся первичные документы и бухгалтерские записи являющиеся основой финансовой бухгалтерской отчетности а также письменные разъяснения уполномоченных сотрудников аудируемого лица и информация полученная из различных источников от третьих лиц. ОЦЕНКА Аудитор должен выбрать и выполнить уместные в рамках...
27019. Документальное оформление и учет поступления основных средств. Определение их первоначальной стоимости в зависимости от способа поступления 25.05 KB
  оформляют типовыми формами первичной учетной документации № формы Наименование формы ОС1 Акт о приемепередаче объекта ос кроме зданий сооружений ОС1а Акт о приемепередаче здания сооружения ОС1б Акт о приемепередаче групп объектов ос кроме зданий сооружений ОС2 Накладная на внутреннее перемещение объектов ос ОС3 Акт о приемесдаче отремх реконстрх модернизых объектов ос ОС4 Акт о списании объекта ос кроме автотранспортных средств ОС4а Акт о списании автотранспортных средств ОС4б Акт о списании групп объектов ос кроме...
27020. Метод экономического анализа, определение, характерные особенности 18.79 KB
  Метод экономического анализа определение характерные особенности Метод экономического анализа представляет собой способ подхода к изучению хозяйственных процессов в их плавном развитии. Характерными особенностями метода экономического анализа являются: использование системы показателей изучение причин факторов изменения этих показателей выявление и измерение взаимосвязи между ними в целях повышения эффективности. Характерными особенностями метода экономического анализа являются: определение системы...
27021. Нормативное регулирование бухгалтерской отчетности в РФ 16.38 KB
  После долгих дискуссий решено новые нормые акты по бухгму учету и бухгалтерской отчти называть не стандартами а ПБУ сохранив тем самым нацую особенть в решении методолх вопросов. Приведем перечень действующих российских ПБУ: 1. ПБУ 1 98 Учетная политика организации; 2. ПБУ 2 94 Учет договоров контрактов на капитальное строительство; 3.
27022. Предмет и объекты бухучета, их Классификация 18.33 KB
  Основным типом самостоятельно хозяйствующих субъектов являются предприятия организации ставящие целью получение прибыли от своей деятельности. Таким образом объектами бухгалтерского учёта являются имущество организации источники его формирования обязательства и хозяйственные операции осуществляемые в процессе финансовохозяйственной деятельности. Доходами организации признается увеличение экономических выгод в результате поступления активов денежных средств иного имущества и или погашения обязательств приводящее к увеличению...
27023. Синтетический учет поступления и выбытия целевых средств 16.06 KB
  предписывают учет поступления и расходования средств целевого финансирования на счете 86 Целевое финансирование. К сожалению приходится констатировать тот факт что действующая в области бухгалтерского учета законодательнонормативная база не включает в себя какоголибо отдельного правового акта содержащего четкое определение целевого финансирования и детальной методологии его бухгалтерского учета в некоммерческих организациях4. Таким образом в настоящее время некоммерческие организации могут вести бухгалтерский учет целевого...
27024. Содержание, задачи и источники информации анализа исполнения сметы расходов 13.26 KB
  Содержание задачи и источники информации анализа исполнения сметы расходов В бюджетных и научных учреждениях учет расходов и составление отчетности осуществляются в разрезе показателей сметы которые обобщены в двух основных статьях: текущие расходы и капитальные расходы. Содержанием анализа исполнения смет расходов является оценка эффективности использования выделенных учреждению материальных трудовых и финансовых ресурсов выявление отклонений фактических расходов от сметных назначений а также количественная оценка влияния факторов...