23046

Тригери

Лабораторная работа

Коммуникация, связь, радиоэлектроника и цифровые приборы

1 зображено схему найпростішого RSтригера на елементах 2ІНЕ серії 74 із зворотнім звязком. Встановлення тригера в 10 відбувається при подачі нуля на NSNR при цьому протилежний вхід повинен бути встановлений в одиницю. Подача двох нулів є забороненою комбінацією при якій стан тригера буде невизначеним. Для даної схеми тригера доцільно у початковий момент встановити режим зберігання інформації потім у деякий момент подати імпульс встановлення 1 потім імпульс встановлення 0 після цього знову використати режим зберігання і нарешті...

Украинкский

2013-08-03

1.45 MB

1 чел.

Лабораторна робота № 7

з курсу "Схемотехніка"

Тригери.

Тригер за визначенням є пристроєм, що має два стійкі стани(нуль та одиницю). Відповідно тригери є найпростішими цифровими автоматами з памяттю на 1 біт інформації. Наявність памяті еквівалентна наявності зворотнього звязку, що накладається на деяку комбінаційну цифрову схему. На рис. 1 зображено схему найпростішого RS-тригера на елементах 2І-НЕ серії 74 із зворотнім звязком.

рис. 1

Даний тригер має інверсні входи встановлення 1 та 0 – відповідно NS та NR, а також прямий та інверсний інформаційні виходи - Q та P. Встановлення тригера в 1(0) відбувається при подачі нуля на NS(NR), при цьому протилежний вхід повинен бути встановлений в одиницю. При подачі одиниць на NS та NR разом тригер зберігає свій попередній стан. Подача двох нулів є забороненою комбінацією, при якій стан тригера буде невизначеним.

Для задання пробних вхідних сигналів використовуються стандартні пробні джерела DigSim.   Після їхнього встановлення на схему слід задати параметри відповідного сигналу. Це здійснюється аналогічно заданню параметрів елементів схеми за допомогою редактора пробних сигналів Stimulus Editor. При першому звертанні до цього редактора відбувається ініціалізація нового пробного сигналу, при наступних звертаннях цей сигнал можна редагувати. При заданні нового періодичного цифрового сигналу (Clock) можна задати його частоту(період), скважність(тривалість), початкове значення та затримку. Можливо також задати довільний цифровий сигнал (Signal), при ініціалізації якого задається лише початкове значення. Після цього проводиться редагування сигналу за допомогою операції зміни рівня (кнопка із зображенням олівця). Ця операція полягає в тому, що у будь-який момент сигналу можна за допомогою миші змінити його рівень на протилежний. Таким чином задаються неперіодичні пробні сигнали.

Для даної схеми тригера доцільно у початковий момент встановити режим зберігання інформації, потім у деякий момент подати імпульс встановлення 1, потім імпульс встановлення 0, після цього знову використати режим зберігання, і нарешті використати заборонений режим. Таким чином можна перебрати усі можливі режими роботи тригера.

Пакет OrCAD дозволяє провести суто цифрове моделювання для даного вузла схеми, якщо до цього вузла підєднані лише цифрові входи та виходи. У цьому випадку при проведенні Transient аналізу у Probe можна побудувати часові діаграми у рівнях логічних одиниці та нуля. Тому в схемі на рис. 1 застосовано вхідні джерела цифрових пробних сигналів DSTM1 та DSTM2 та вихіднi цифрові порти Q та P(модель IF_OUT з бібліотеки port.slb ), які є прямим та інверсним виходами тригера.

рис. 2

На рис. 2 зображено схему синхронного RS-тригера на елементах 2І-НЕ 7400. Даний тригер може змінювати свій стан лише при подачі одиниці на вхід синхронізації, коли ця схема працює як простий RS-тригер. Якщо ж на вхід синхронізації подається нуль, тригер зберігає свій стан незалежно від сигналів на R та S входах.

рис. 3

На рис. 3 зображено схему універсального двотактного JK-тригера на елементах І-НЕ 7400 та 7410. Цей тригер при одночасній подачі одиниць на входи J та K переходить у лічильний режим, коли тригер змінює свій стан на протилежний при подачі імпульса на вхід синхронізації С. У інших випадках ця схема працює як синхронізований RS-тригер, причому перший простий тригер (Master, U1A-U2C) змінює стан по передньому фронту тактового імпульсу, а другий тригер (Slave, U1B-U3C) – по задньому фронту. Для початкового встановлення нуля в тригері передбачений інверсний вхід NR. Для аналізу різних режимів роботи схеми у редакторі Stimulus Editor слід створити такі пробні сигнали:

Рис.4

Стандартні серії цифрових ІМС містять значну кількість різноманітних тригерів у інтегральному виконанні. Зокрема, інтегральна мікросхема 74107 - - універсальний JK-тригер з входом скиду в нуль. Функціонально ця ІМС повторює схему рис.3.

Лабораторне завдання

1. Введіть у Schematics схему рис.1.  Параметри вхідних імпульсів підберіть такими, щоб на виходах можна було спостерігати усі режими RS-тригера (встановлення 1, встановлення 0, зберігання, заборонений режим). Задайте завдання на моделювання перехідного процесу і проведіть його. Виведіть графік залежності вхідних та вихідних цифрових сигналів тригера  від часу та поясніть ці залежності.

2. Замініть у схемі рис.1. елементи І-НЕ на елементи АБО-НЕ (в цьому випадку входи тригера стануть не інверсними, а прямими – S та R). За аналогічних вхідних сигналів проведіть моделювання для цієї схеми. Bиведіть відповідні графіки для вхідних та вихідних сигналів та поясніть ці залежності.

3. Введіть у Schematics схему синхронного RS-тригера (рис.2).  Вхідні пробні сигнали сконструюйте так, щоб на виходах можна було спостерігати усі режими RS-тригера (встановлення 1, встановлення 0, зберігання, заборонений режим, зберігання при відсутності синхронізації). Задайте завдання на моделювання перехідного процесу і проведіть його. Виведіть графік залежності вхідних та вихідних цифрових сигналів цього тригера  від часу та поясніть ці залежності.

4. Введіть у Schematics схему універсального JK-тригера (рис.3).  Пробні сигнали сконструюйте подібними до показаних на рис.4, тобто так, щоб на виходах можна було спостерігати усі можливі режими тригера (скидання в нуль, лічильний режим, синхронне встановлення 1 та 0, зберігання, зберігання при відсутності синхронізації). Задайте завдання на моделювання перехідного процесу і проведіть його. Виведіть графік залежності вхідних та вихідних цифрових сигналів цього тригера  від часу та поясніть ці залежності.

5. Повторіть моделювання п.4 для JK-тригера в інтегральному виконанні 74107.

 


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

31062. Цитомегаловирусный сиалоаденит 14.33 KB
  При локализованной форме чаще поражаются околоушные железы где вирус фиксируется в ацинарных и протоковых клетках и может существовать в виде латентной инфекции. Макроскопически слюнные железы увеличены. В исходе локализованной формы цитомегаловирусного сиалоаденита как правило в той или иной степени развивается склероз слюнной железы.
31063. Атоиммунные поражения при ревматических болезнях, активном хроническом вирусном гепатите и струме Хашимото, синдроме Шегрена и синдроме Микулича (сухой синдром) 15.9 KB
  Особую группу заболеваний слюнных желез составляют аутоиммунные поражения при ревматических болезнях активном хроническом вирусном гепатите и струме Хашимото синдроме Шегрена и синдроме Микулича сухой синдром. Для сухого синдрома Шегрена характерно поражение всех слюнных желез что сопровождается ксеростомией сухость слизистой оболочки рта слезных желез с развитием ксерофтальмии и суставов с формированием полиартрита. Для синдрома Микулича характерно поражение больших и малых слюнных желез и слезных желез которые увеличиваются и...
31064. Кисты слюнных желез 14.87 KB
  Кисты слюнных желез. Кисты чаще развиваются в малых слюнных железах. Различают ретенционные и слизистые кисты. Микроскопически стенка кисты представлена соединительной тканью выстлана уплощенным эпителием.
31065. Реактивные опухолеподобные поражения слюнных желез 14.91 KB
  К реактивным опухолеподобным поражениям слюнных желез относят: доброкачественное лимфоэпителиальное поражение сиалоз онкоцитоз некротизирующую сиалометаплазию. Эти поражения проявляются увеличением в размерах слюнных желез чаще околоушных и имеют сходную клиническую картину с опухолями. Функциональная роль онкоцитов в слюнных железах а также в некоторых других органах щитовидная и околощитовидная железы окончательно не определена.
31066. АДЕНОМЫ 21.28 KB
  Значительное присутствие разбросанных миоэпителиальных клеток анастомозирующих между собой можно отметить только среди миксоидноro компонента опухоли не имеющего никакого отношения к строме. В этих двух разновидностях плеоморфной аденомы можно выделить три типа эпителиальных клеток. Первая группа клеток мелкими клетками с гиперхромными ядрами. Второй тип клеток светлыми клетками овальной или округлой формы они образуют мелкие и крупные комплексы или альвеолярные структуры.
31067. КАРЦИНОМЫ (раки) 28.86 KB
  Эпителиально-миоэпителиальная карцинома ЗЛОКАЧЕСТВЕННЫЕ ЭПИТЕЛИАЛЬНЫЕ ОПУХОЛИ СЛЮННЫХ ЖЕЛЕЗ КАРЦИНОМЫ ИЛИ РАКИ Мукоэпидермоидный рак. Чаще всего в ткани опухоли хорошо заметны множественные кисты. И при этом малоподвижные опухоли плотной консистенции обычно оказываются низкодифференцированными при микроскопическом исследовании. Встречаются также многоузелковые опухоли узлы обычно спаяны между собой и имеют плотную консистенцию.
31068. Кисты кожи головы, лица и шеи 29.5 KB
  Кисты лица и шеи: 1 кератиновые кисты к которым относят волосяную кисту и эпидермальную; 2 дермоидная киста; 3 врожденные кисты и свищи лица и шеи. Кератиновые кисты: а полость волосяной кисты содержит аморфную массу белосероватого цвета внутренняя выстилка представлена рядами чешуйчатоподобных клеток б полость эпидермальной кисты заполнена слоями кератина внутренняя выстилка представлена многослойным плоским эпителием. Наиболее частая локализация кератиновых кист кожа лица шеи волосистой части головы; кисты появляются в период...
31069. Варианты лимфаденитв 19.22 KB
  Лимфогранулематоз Хлджкина злокачественная опухоль лимфоидной ткани в которой малочисленные опухолевые клетки характерного строения располагаются среди преобладающего реактивного клеточного окружения. Опухолевые клетки при нодулярном типе лимфоидного преобладания экспрессируют панВклеточные антигены в то время как клетки классического лимфогранулематоза утрачивают экспрессию Вклеточных антигенов. Клетки БерезовскогоШтернбергаРид типичного строения крупные 2030 мкм с дву или многодольчатым ядром или дву или многоядерного...
31070. Одонтогенный сепсис 30.01 KB
  Изначально причиной одонтогенного сепсиса чаще всего являются осложнения кариеса: апикальный периодонтит периостит остеомиелит челюстей и флегмоны мягких тканей орофациальной области. Для реализации сепсиса необходима неадекватная гиперергическая реакция макроорганизма на возбудителя и несостоятельность его антибактериальной защиты. При сепсисе утрачена способность макроорганизма локализовать инфекцию.