23056

Роль та повноваження Ради національної безпеки України в системі забезпечення національної безпеки

Доклад

Военное дело, НВП и гражданская оборона

Роль та повноваження Ради національної безпеки України в системі забезпечення національної безпеки. Це випливає із Закону України Про Раду національної безпеки.подає пропозиції Президентові України щодо .визначення стратегічних національних інтересів України концептуальних підходів та напрямів забезпечення національної безпеки і оборони у політичній економічній соціальній військовій науковотехнологічній екологічній інформаційній та інших сферах проектів державних програм доктрин .

Украинкский

2013-08-04

40.5 KB

5 чел.

11. Роль та повноваження Ради національної безпеки України в системі забезпечення національної безпеки.

З конспекту.

Органи спеціальної компетенції займаються лише забезпеченням НБ.

РНБО – консультативний орган президента який здійснює координацію діяльності органів спеціальної компетенції в сфері забезпечення НБ:

  1.  розроблює основні напрямки стратегій НБ.
  2.  розроблює прогнози в сфері забезпечення НБ.
  3.  готує рекомендації президенту для прийняття рішень в сфері НБ.
  4.  координує діяльність органів держави в здійсненні заходів або виконання рішень РНБОУ.
  5.  координує діяльність органів спеціальної компетенції по забезпеченню НБ.
  6.  розробляє рекомендації щодо запобігання виникнення надзвичайних ситуацій.
  7.  готує пропозиції щодо запровадження надзвичайного стану в країні, або в окремих місцях.
  8.  під час війни виконує функції Ради оборони.

Сам закон тут не подаю, але якщо кому треба можу вислати.

Роль Ради національної безпеки в концептуалізації управління українською державою є ключовою. Це випливає із Закону України «Про Раду національної безпеки». Статтею 4 цього Закону встановлюється: «...Рада національної безпеки і оборони...подає пропозиції Президентові України щодо ...визначення стратегічних національних інтересів України, концептуальних підходів та напрямів забезпечення національної безпеки і оборони у політичній, економічній, соціальній, військовій, науково-технологічній, екологічній, інформаційній та інших сферах, проектів державних програм, доктрин, ...інших нормативних актів та документів з питань національної безпеки і оборони...».

Важливою в цьому плані Закон визначає своєчасне і адекватне реагування на зміни внутрішньої і зовнішньої ситуації, які супроводжуються загостренням існуючих та виникненням нових загроз національним інтересам України: «...Рада національної безпеки і оборони... подає пропозиції Президентові України щодо... забезпечення і контролю надходження та опрацювання необхідної інформації, аналізу на її основі стану і тенденції розвитку подій, що відбуваються в Україні і світі, визначення потенційних та реальних загроз національним інтересам України». В інтересах цього Рада національної безпеки і оборони України подає пропозиції Президентові України щодо доручень, пов’язаних з вивченням конкретних питань та здійсненням відповідних досліджень у сфері національної безпеки і оборони, органам виконавчої влади та науковим закладам України».

Законом (ст. 3) також визначено, що функцією Ради національної безпеки і оборони є «внесення пропозицій Президентові України щодо реалізації засад внутрішньої і зовнішньої політики у сфері національної безпеки і оборони», а також «координація та здійснення контролю за діяльністю органів виконавчої влади у сфері національної безпеки і оборони у мирний час... та в умовах воєнного або надзвичайного стану та при виникненні кризових ситуацій...». Таким чином, головним і, фактично, єдиним об’єктом уваги і зусиль Ради національної безпеки і оборони України є державна політика національної безпеки у всій її повноті - від формування задумів, концепцій і стратегій до реального втілення останніх у практичну політику. Саме тому всі вищі державні концептуальні документи, тобто документи вищого, першого і другого рівнів розробляються під керівництвом і за координуючої ролі Ради національної безпеки і оборони України. Для виконання завдань з розробки цих документів у державі можуть створюватися міжвідомчі робочі групи у складі фахівців відповідних міністерств та відомств. Враховуючи комплексний характер державної політики національної безпеки, можна вважати доцільним утворення в державі постійно діючих міжвідомчих груп, склад і націленість яких відповідають основним акцентам державної стратегії в даний період. Прикладом такої групи можна вважати Раду з конкурентних стратегій США.

Концептуалізація і міжвідомча координація державної політики національної безпеки України є ядром її планування і важливішою умовою її системності. Звідси випливає, що саме досягнення гнучкої, здатної до маневрування, стабільної і, зрештою, ефективної державної політики національної безпеки України є головним критерієм ефективності роботи Ради національної безпеки і оборони України.

Ще дещо цікаве про РНБОУ, кому нецікаво може просто викинути

Раду національної безпеки України створено Указом Президента України в липні 1992 року як консультативно-дорадчий орган у системі органів державної виконавчої влади при Президентові України. В такій якості вона проіснувала до 1994 року, коли знову ж таки Указом Президента України за нею було закріплено функції організаційно-координаційної діяльності. Надання координаційних повноважень паралельно із здійсненням заходів по адекватному інформаційному забезпеченню дали можливість раді та її апарату діяти значно результативніше, торкатися складних і масштабних питань державного життя. Разом з тим відчувалися і відповідні обмеження, оскільки статус ради визначався на рівні президентських указів, тоді як фактично її діяльність впливала на дії Президента України, на діяльність уряду, силових структур тощо і об’єктивно потребувала закріплення на конституційному і законодавчому рівнях. Першою спробою адекватно визначити статус Ради національної безпеки та місце, яке вона посідає в системі державних органів України, було підписання в 1995 році Конституційного договору між Верховною Радою і Президентом України, в якому на Президента покладалися функції гаранта національної безпеки України і голови Ради національної безпеки України.

В Конституції України 1996 p. це питання вирішено значно глибше. По-перше, в ній, по суті, конституйовано новий державний орган – Раду національної безпеки і оборони України, що успадкував функції колишніх Ради оборони і Ради національної безпеки. По-друге, Конституція визначає основні завдання цього органу – координацію і контроль діяльності органів виконавчої влади у сфері національної безпеки і оборони. По-третє, безпосередньо в тексті Конституції визначено принципові засади формування РНБОУ і, зрештою, Конституція містить пряму вказівку щодо розробки спеціального закону, який визначав би функції і повноваження Ради. Отже, на нинішній момент Рада національної безпеки і оборони України – це спеціалізований державний орган з конституційним статусом, який є органічною частиною системи президентської влади і покликаний забезпечити одну з найважливіших конституційних функцій Президента – гарантувати державну незалежність і національну безпеку держави.

Керівництво

Головою Ради національної безпеки і оборони України є Президент України, також до складу РНБУ входять: Голова Верховної Ради України (за згодою); Прем'єр-міністр України; секретар Ради національної безпеки і оборони України; міністр України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи; міністр закордонних справ України; міністр оборони України; глава Адміністрації Президента України; міністр фінансів України; голова Державного комітету у справах охорони державного кордону України - командувач Прикордонних військ України; президент Національної академії наук України; голова Служби безпеки України; міністр внутрішніх справ України; міністр юстиції України; начальник Генерального штабу Збройних сил України - перший заступник міністра оборони України; міністр економіки України.

Структура

До структури Ради національної безпеки і оборони належать: апарат Ради національної безпеки і оборони України; Національний інститут проблем міжнародної безпеки при Раді національної безпеки і оборони України; Український інститут досліджень навколишнього середовища і ресурсів при Раді національної безпеки і оборони України.

Завдання

Завдання і принципи діяльності РНБОУ визначаються Законом України «Про Раду національної безпеки і оборони України» 1998 року і Концепцією (основи державної політики) національної безпеки України, затвердженою Верховною Радою в 1997 році (закон втратив чинність після прийняття закону Про національну безпеку України – 29 питання). Закон розгорнуто визначає функції і компетенцію Ради в умовах як мирного, так і воєнного часу, її склад і структуру, порядок функціонування, повноваження її членів тощо. Концепція окреслює ті сфери життєдіяльності суспільства, що охоплюються політикою національної безпеки.

Правова основа 

У своїй діяльності Рада національної безпеки і оборони України керується Конституцією України, Законом України про Раду національної безпеки і оборони України, Указами Президента України і Законами України.

Подаю статтю конституції про РНБОУ

Стаття 107. Рада національної безпеки і оборони України є координаційним органом з питань національної безпеки і оборони при Президентові України.

Рада національної безпеки і оборони України координує і контролює діяльність органів виконавчої влади у сфері національної безпеки і оборони.

Головою Ради національної безпеки і оборони України є Президент України.

Персональний склад Ради національної безпеки і оборони України формує Президент України.

До складу Ради національної безпеки і оборони України за посадою входять Прем'єр-міністр України, Міністр оборони України, Голова Служби безпеки України, Міністр внутрішніх справ України, Міністр закордонних справ України.

У засіданнях Ради національної безпеки і оборони України може брати участь Голова Верховної Ради України.

Рішення Ради національної безпеки і оборони України вводяться в дію указами Президента України.

Компетенція та функції Ради національної безпеки і оборони України визначаються законом.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

81525. Генетическая гетерогенность. Полиморфизм белков в популяции человека (варианты гемоглобина, гликозилтрансферазы, группоспецифических веществ и др) 107.01 KB
  Группы крови. Другой важный пример полиморфизма белков связанный с проблемой переливания крови существование в популяции людей 3 аллельных вариантов гена фермента гликозилтрансферазы А В и 0. Антитела к антигенам А и В обычно имеются в сыворотке крови людей на поверхности эритроцитов которых отсутствует соответшвующий антиген т. индивидуумы с антигенами А на поверхности эритроцитов продуцируют в сыворотку крови антитела к Вантигенам антиВ а люди с Вантигенами антитела к антигенам А антиА.
81526. Биохимические основы возникновения и проявления наследственных болезней (разнообразие, распространение) 104.52 KB
  За этой группой следуют белки модулирующие функции белков и участвующие в правильном сворачивании полипептидных цепей. Хорошо изученными наследственными заболеваниями связанными с нарушением синтеза α или βцепей НЬ являются талассемии. Синтез α и βцепей в норме регулируется таким образом что все молекулы протомеров используются на синтез тетрамера α2β2 Талассемии возникают как результат мутаций включающих замены или делеции одного или нескольких нуклеотидов а иногда и целого гена кодирующего структуру одного из протомеров....
81527. Основные системы межклеточной коммуникации: эндокринная, паракринная, аутокринная регуляция 100.4 KB
  По расстоянию от клетки продуцента гормона до клеткимишени различают эндокринный паракринный и аутокринный варианты регуляции. Клеткимишени могут отстоять от эндокринной клетки сколь угодно далеко. Пример: секреторные клетки эндокринных желёз гормоны из которых поступают в систему общего кровотока. Примеры: эндотелины вырабатываемые клетками эндотелия и воздействующие на эти же эндотелиальные клетки; Тлимфоциты секретирующие интерлейкины имеющие мишенями разные клетки в том числе и Тлимфоциты.
81528. Роль гормонов в системе регуляции метаболизма. Клетки-мишени и клеточные рецепторы гормонов 106.94 KB
  Клеткимишени и клеточные рецепторы гормонов Роль гормонов в регуляции обмена веществ и функций. Физиологический эффект гормона определяется разными факторами например концентрацией гормона которая определяется скоростью инактивации в результате распада гормонов протекающего в основном в печени и скоростью выведения гормонов и его метаболитов из организма его сродством к белкампереносчикам стероидные и тиреоидные гормоны транспортируются по кровеносному руслу В комплексе с белками количеством и типом рецепторов на поверхности...
81529. Механизмы передачи гормональных сигналов в клетки 98.08 KB
  По механизму действия гормоны можно разделить на 2 группы. К первой группе относят гормоны взаимодействующие с мембранными рецепторами пептидные гормоны адреналин а также гормоны местного действия цитокины эйкозаноиды. Вторая группа включает гормоны взаимодействующие с внутриклеточными рецепторами.
81531. Строение, синтез и метаболизм иодтиронинов. Влияние на обмен веществ. Изменение метаболизма при гипо- и гипертиреозе. Причины и проявление эндемического зоба 160.08 KB
  Биосинтез йодтиронинов. Из цистерн ЭР Тиреоглобулин поступает в аппарат Гольджи включается в состав секреторных гранул и секретируется во внеклеточный коллоид где происходит йодирование остатков тирозина и образование йодтиронинов. Йодирование тиреоглобулина и образование йодтиронинов осуществляется в несколько этапов Транспорт йода в клетки щитовидной железы. Образование йодтиронинов.
81532. Регуляция энергетического метаболизма, роль инсулина и контринсулярных гормонов в обеспечении гомеостаза 107.55 KB
  Абсорбтивный период характеризуется временным повышением концентрации глюкозы аминокислот и жиров в плазме крови. Изменения метаболизма в печени в абсорбтивном периоде После приёма пищи печень становится главным потребителем глюкозы поступающей из пищеварительного тракта. Почти 60 из каждых 100 г глюкозы транспортируемой портальной системой задерживается в печени. Увеличение потребления печенью глюкозы не результат ускорения её транспорта в клетки транспорт глюкозы в клетки печени не стимулируется инсулином а следствие ускорения...
81533. Изменения метаболизма при сахарном диабете. Патогенез основных симптомов сахарного диабета 115.42 KB
  При недостаточности содержания инсулинавозникает заболевание которое носит название сахарный диабет: повышается концентрация глюкозы в крови гипергликемия появляется глюкоза в моче глюкозурия и уменьшается содержание гликогена в печени. При введении инсулина больным диабетом происходит коррекция метаболических сдвигов: нормализуется проницаемость мембранмышечных клеток для глюкозы восстанавливается соотношение между гликолизом и глюконеогенезом. В связи с этим при инсулярной недостаточности и сохранении или даже повышении...