23056

Роль та повноваження Ради національної безпеки України в системі забезпечення національної безпеки

Доклад

Военное дело, НВП и гражданская оборона

Роль та повноваження Ради національної безпеки України в системі забезпечення національної безпеки. Це випливає із Закону України Про Раду національної безпеки.подає пропозиції Президентові України щодо .визначення стратегічних національних інтересів України концептуальних підходів та напрямів забезпечення національної безпеки і оборони у політичній економічній соціальній військовій науковотехнологічній екологічній інформаційній та інших сферах проектів державних програм доктрин .

Украинкский

2013-08-04

40.5 KB

5 чел.

11. Роль та повноваження Ради національної безпеки України в системі забезпечення національної безпеки.

З конспекту.

Органи спеціальної компетенції займаються лише забезпеченням НБ.

РНБО – консультативний орган президента який здійснює координацію діяльності органів спеціальної компетенції в сфері забезпечення НБ:

  1.  розроблює основні напрямки стратегій НБ.
  2.  розроблює прогнози в сфері забезпечення НБ.
  3.  готує рекомендації президенту для прийняття рішень в сфері НБ.
  4.  координує діяльність органів держави в здійсненні заходів або виконання рішень РНБОУ.
  5.  координує діяльність органів спеціальної компетенції по забезпеченню НБ.
  6.  розробляє рекомендації щодо запобігання виникнення надзвичайних ситуацій.
  7.  готує пропозиції щодо запровадження надзвичайного стану в країні, або в окремих місцях.
  8.  під час війни виконує функції Ради оборони.

Сам закон тут не подаю, але якщо кому треба можу вислати.

Роль Ради національної безпеки в концептуалізації управління українською державою є ключовою. Це випливає із Закону України «Про Раду національної безпеки». Статтею 4 цього Закону встановлюється: «...Рада національної безпеки і оборони...подає пропозиції Президентові України щодо ...визначення стратегічних національних інтересів України, концептуальних підходів та напрямів забезпечення національної безпеки і оборони у політичній, економічній, соціальній, військовій, науково-технологічній, екологічній, інформаційній та інших сферах, проектів державних програм, доктрин, ...інших нормативних актів та документів з питань національної безпеки і оборони...».

Важливою в цьому плані Закон визначає своєчасне і адекватне реагування на зміни внутрішньої і зовнішньої ситуації, які супроводжуються загостренням існуючих та виникненням нових загроз національним інтересам України: «...Рада національної безпеки і оборони... подає пропозиції Президентові України щодо... забезпечення і контролю надходження та опрацювання необхідної інформації, аналізу на її основі стану і тенденції розвитку подій, що відбуваються в Україні і світі, визначення потенційних та реальних загроз національним інтересам України». В інтересах цього Рада національної безпеки і оборони України подає пропозиції Президентові України щодо доручень, пов’язаних з вивченням конкретних питань та здійсненням відповідних досліджень у сфері національної безпеки і оборони, органам виконавчої влади та науковим закладам України».

Законом (ст. 3) також визначено, що функцією Ради національної безпеки і оборони є «внесення пропозицій Президентові України щодо реалізації засад внутрішньої і зовнішньої політики у сфері національної безпеки і оборони», а також «координація та здійснення контролю за діяльністю органів виконавчої влади у сфері національної безпеки і оборони у мирний час... та в умовах воєнного або надзвичайного стану та при виникненні кризових ситуацій...». Таким чином, головним і, фактично, єдиним об’єктом уваги і зусиль Ради національної безпеки і оборони України є державна політика національної безпеки у всій її повноті - від формування задумів, концепцій і стратегій до реального втілення останніх у практичну політику. Саме тому всі вищі державні концептуальні документи, тобто документи вищого, першого і другого рівнів розробляються під керівництвом і за координуючої ролі Ради національної безпеки і оборони України. Для виконання завдань з розробки цих документів у державі можуть створюватися міжвідомчі робочі групи у складі фахівців відповідних міністерств та відомств. Враховуючи комплексний характер державної політики національної безпеки, можна вважати доцільним утворення в державі постійно діючих міжвідомчих груп, склад і націленість яких відповідають основним акцентам державної стратегії в даний період. Прикладом такої групи можна вважати Раду з конкурентних стратегій США.

Концептуалізація і міжвідомча координація державної політики національної безпеки України є ядром її планування і важливішою умовою її системності. Звідси випливає, що саме досягнення гнучкої, здатної до маневрування, стабільної і, зрештою, ефективної державної політики національної безпеки України є головним критерієм ефективності роботи Ради національної безпеки і оборони України.

Ще дещо цікаве про РНБОУ, кому нецікаво може просто викинути

Раду національної безпеки України створено Указом Президента України в липні 1992 року як консультативно-дорадчий орган у системі органів державної виконавчої влади при Президентові України. В такій якості вона проіснувала до 1994 року, коли знову ж таки Указом Президента України за нею було закріплено функції організаційно-координаційної діяльності. Надання координаційних повноважень паралельно із здійсненням заходів по адекватному інформаційному забезпеченню дали можливість раді та її апарату діяти значно результативніше, торкатися складних і масштабних питань державного життя. Разом з тим відчувалися і відповідні обмеження, оскільки статус ради визначався на рівні президентських указів, тоді як фактично її діяльність впливала на дії Президента України, на діяльність уряду, силових структур тощо і об’єктивно потребувала закріплення на конституційному і законодавчому рівнях. Першою спробою адекватно визначити статус Ради національної безпеки та місце, яке вона посідає в системі державних органів України, було підписання в 1995 році Конституційного договору між Верховною Радою і Президентом України, в якому на Президента покладалися функції гаранта національної безпеки України і голови Ради національної безпеки України.

В Конституції України 1996 p. це питання вирішено значно глибше. По-перше, в ній, по суті, конституйовано новий державний орган – Раду національної безпеки і оборони України, що успадкував функції колишніх Ради оборони і Ради національної безпеки. По-друге, Конституція визначає основні завдання цього органу – координацію і контроль діяльності органів виконавчої влади у сфері національної безпеки і оборони. По-третє, безпосередньо в тексті Конституції визначено принципові засади формування РНБОУ і, зрештою, Конституція містить пряму вказівку щодо розробки спеціального закону, який визначав би функції і повноваження Ради. Отже, на нинішній момент Рада національної безпеки і оборони України – це спеціалізований державний орган з конституційним статусом, який є органічною частиною системи президентської влади і покликаний забезпечити одну з найважливіших конституційних функцій Президента – гарантувати державну незалежність і національну безпеку держави.

Керівництво

Головою Ради національної безпеки і оборони України є Президент України, також до складу РНБУ входять: Голова Верховної Ради України (за згодою); Прем'єр-міністр України; секретар Ради національної безпеки і оборони України; міністр України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи; міністр закордонних справ України; міністр оборони України; глава Адміністрації Президента України; міністр фінансів України; голова Державного комітету у справах охорони державного кордону України - командувач Прикордонних військ України; президент Національної академії наук України; голова Служби безпеки України; міністр внутрішніх справ України; міністр юстиції України; начальник Генерального штабу Збройних сил України - перший заступник міністра оборони України; міністр економіки України.

Структура

До структури Ради національної безпеки і оборони належать: апарат Ради національної безпеки і оборони України; Національний інститут проблем міжнародної безпеки при Раді національної безпеки і оборони України; Український інститут досліджень навколишнього середовища і ресурсів при Раді національної безпеки і оборони України.

Завдання

Завдання і принципи діяльності РНБОУ визначаються Законом України «Про Раду національної безпеки і оборони України» 1998 року і Концепцією (основи державної політики) національної безпеки України, затвердженою Верховною Радою в 1997 році (закон втратив чинність після прийняття закону Про національну безпеку України – 29 питання). Закон розгорнуто визначає функції і компетенцію Ради в умовах як мирного, так і воєнного часу, її склад і структуру, порядок функціонування, повноваження її членів тощо. Концепція окреслює ті сфери життєдіяльності суспільства, що охоплюються політикою національної безпеки.

Правова основа 

У своїй діяльності Рада національної безпеки і оборони України керується Конституцією України, Законом України про Раду національної безпеки і оборони України, Указами Президента України і Законами України.

Подаю статтю конституції про РНБОУ

Стаття 107. Рада національної безпеки і оборони України є координаційним органом з питань національної безпеки і оборони при Президентові України.

Рада національної безпеки і оборони України координує і контролює діяльність органів виконавчої влади у сфері національної безпеки і оборони.

Головою Ради національної безпеки і оборони України є Президент України.

Персональний склад Ради національної безпеки і оборони України формує Президент України.

До складу Ради національної безпеки і оборони України за посадою входять Прем'єр-міністр України, Міністр оборони України, Голова Служби безпеки України, Міністр внутрішніх справ України, Міністр закордонних справ України.

У засіданнях Ради національної безпеки і оборони України може брати участь Голова Верховної Ради України.

Рішення Ради національної безпеки і оборони України вводяться в дію указами Президента України.

Компетенція та функції Ради національної безпеки і оборони України визначаються законом.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

75905. Почему большевики смогли взять и удержать власть 15.43 KB
  Напротив большевики придя к власти незамедлительно приняли Декрет о земле отменивший право частной собственности на землю: земля переходила во всенародную государственную собственность; В 1914-1918 гг. Большевики соответственно также издали и Декрет о мире; Политическая раздробленность царившая среди остальных партийных кругов компромисс кадетов с эсерами с меньшевиками привела к потере ими фактического влияния в стране; наиболее организованной группой оставались лишь большевики способные в короткий срок мобилизовать собственные...
75906. Диссидентское движение в СССР: основные направления, лидеры и результаты деятельности 19.6 KB
  Диссиденты (лат. dissidents - несогласный) - термин, который с середины 70-х годов применялся к лицам, открыто спорившим с официальными доктринами в тех или иных областях общественной жизни СССР и пришедшим к явному столкновению с аппаратом власти. Первые годы брежневского правления
75907. Сравнительный анализ политических программ двух-трех современных российских политических партий (целевая аудитория (электорат) партии, образ желаемого будущего России (политическая, социально-экономическая модели, место России в международных процессах) 16.93 KB
  Все три партии видят будущее России поразному. Окончательное формирование социалистических общественных отношений В качестве альтернативы этим шагам предусмотрена программаминимум которая предполагает национализацию природных богатств России установление власти трудящихся и т. В программе ЕР нет ясного положения относительно будущего России какой она должна быть отсутствует там и идеология партии.
75908. Аграрная политика в дореволюционной России и в СССР: крепостное право и коллективизация без выдачи паспортов, община и колхоз 16.6 KB
  Крепостное право и кресьянская община. В России крестьянская община зародилась вместе с Древнерусским государством и видоизменяясь просуществовала вплоть до конца 1920х. В период Киевской Руси крестьянская община стала основной производящей единицей.
75909. В чем причины кризиса советской экономики в 1980-е гг.? Системный кризис, падение цен на нефть, нерентабельность производства, экстенсивный характер развития? Причины субъективные и объективные 15.55 KB
  Системный кризис падение цен на нефть нерентабельность производства экстенсивный характер развития Причины субъективные и объективные. Проблемы экономического развития были вызваны рядом причин: Системный кризис. В условиях догоняющего развития без демократических свобод при отсутствии гражданского общества в СССР произошла подмена цели средствами главной жертвой которой стала свобода как необходимое хотя и не единственное условие развития человека его инициативы и предприимчивости. Советская модель хозяйствования лишенная...
75910. Как характеризуют существовавшие в конце 80-х - начале 90-х программы реформ Г.Явлинский и А.Чубайс? Каковы отличия в подходах и восприятии 18.19 KB
  Российская приватизация по масштабам и объему стоящих перед ней задач принципиально отличалась от приватизации осуществленной в 1980е годы в странах Запада.Чубайс прохладно относился к приватизации однако понимал важность ее осущетсвления в рамках проведения рыночных реформ. списка литры: мы вели очень жесткую теоретическую дискуссию с Виталием Найшулем как автором концепции ваучерной приватизации приводили ему длинный список катастрофических тяжелейших последствий которые она неизбежно повлечет за собой. мне лично тема приватизации...
75911. Особенности шоковой терапии и приватизации в России 18.04 KB
  Особенности процесса приватизации происходившего в России: массовый характер приватизации вызванный высокой долей государственной собственности в стране а также стремлением ускорить процесс преобразования экономической структуры общества; значительный удельный вес неэквивалентных форм безвозмездная передача оплата не в полной мере и др. вызванный отсутствием денежных средств в частных руках; проведение особого ваучерного этапа приватизации. Целью приватизации провозглашалось создание эффективного собственника однако бесплатная...
75912. Российские экономические реформы 1990-х гг. в оценках западных исследователей: направления критики 19.84 KB
  В оценках западных исследователей: направления критики Негативная оценка результатов российских реформ общее в выступлениях экономистов Оправдывать или объяснять логику развития событий в России становится неприличным и социально опасным Российские реформы далеки от того чтобы считать их феноменально успешными Главные аргументы критиков Игнорирование китайского опыта...
75913. Понятие «модернизация». Что подразумевают под «европейской модернизацией» России? Какие исторические формы этот процесс приобретал? Можно ли считать сталинскую индустриализацию модернизацией 16.6 KB
  Что подразумевают под европейской модернизацией России Какие исторические формы этот процесс приобретал Можно ли считать сталинскую индустриализацию модернизацией Модернизация современный термин используемый для характеристики давно уже идущего в мире процесса процесса социальных изменений посредством которых менее развитые общества приобретают характеристики отличающие большинство развитых обществ. Несмотря на то что исторически многие страны в своем развитии шли бок о бок термин модернизация долгое время не использовался....