23056

Роль та повноваження Ради національної безпеки України в системі забезпечення національної безпеки

Доклад

Военное дело, НВП и гражданская оборона

Роль та повноваження Ради національної безпеки України в системі забезпечення національної безпеки. Це випливає із Закону України Про Раду національної безпеки.подає пропозиції Президентові України щодо .визначення стратегічних національних інтересів України концептуальних підходів та напрямів забезпечення національної безпеки і оборони у політичній економічній соціальній військовій науковотехнологічній екологічній інформаційній та інших сферах проектів державних програм доктрин .

Украинкский

2013-08-04

40.5 KB

5 чел.

11. Роль та повноваження Ради національної безпеки України в системі забезпечення національної безпеки.

З конспекту.

Органи спеціальної компетенції займаються лише забезпеченням НБ.

РНБО – консультативний орган президента який здійснює координацію діяльності органів спеціальної компетенції в сфері забезпечення НБ:

  1.  розроблює основні напрямки стратегій НБ.
  2.  розроблює прогнози в сфері забезпечення НБ.
  3.  готує рекомендації президенту для прийняття рішень в сфері НБ.
  4.  координує діяльність органів держави в здійсненні заходів або виконання рішень РНБОУ.
  5.  координує діяльність органів спеціальної компетенції по забезпеченню НБ.
  6.  розробляє рекомендації щодо запобігання виникнення надзвичайних ситуацій.
  7.  готує пропозиції щодо запровадження надзвичайного стану в країні, або в окремих місцях.
  8.  під час війни виконує функції Ради оборони.

Сам закон тут не подаю, але якщо кому треба можу вислати.

Роль Ради національної безпеки в концептуалізації управління українською державою є ключовою. Це випливає із Закону України «Про Раду національної безпеки». Статтею 4 цього Закону встановлюється: «...Рада національної безпеки і оборони...подає пропозиції Президентові України щодо ...визначення стратегічних національних інтересів України, концептуальних підходів та напрямів забезпечення національної безпеки і оборони у політичній, економічній, соціальній, військовій, науково-технологічній, екологічній, інформаційній та інших сферах, проектів державних програм, доктрин, ...інших нормативних актів та документів з питань національної безпеки і оборони...».

Важливою в цьому плані Закон визначає своєчасне і адекватне реагування на зміни внутрішньої і зовнішньої ситуації, які супроводжуються загостренням існуючих та виникненням нових загроз національним інтересам України: «...Рада національної безпеки і оборони... подає пропозиції Президентові України щодо... забезпечення і контролю надходження та опрацювання необхідної інформації, аналізу на її основі стану і тенденції розвитку подій, що відбуваються в Україні і світі, визначення потенційних та реальних загроз національним інтересам України». В інтересах цього Рада національної безпеки і оборони України подає пропозиції Президентові України щодо доручень, пов’язаних з вивченням конкретних питань та здійсненням відповідних досліджень у сфері національної безпеки і оборони, органам виконавчої влади та науковим закладам України».

Законом (ст. 3) також визначено, що функцією Ради національної безпеки і оборони є «внесення пропозицій Президентові України щодо реалізації засад внутрішньої і зовнішньої політики у сфері національної безпеки і оборони», а також «координація та здійснення контролю за діяльністю органів виконавчої влади у сфері національної безпеки і оборони у мирний час... та в умовах воєнного або надзвичайного стану та при виникненні кризових ситуацій...». Таким чином, головним і, фактично, єдиним об’єктом уваги і зусиль Ради національної безпеки і оборони України є державна політика національної безпеки у всій її повноті - від формування задумів, концепцій і стратегій до реального втілення останніх у практичну політику. Саме тому всі вищі державні концептуальні документи, тобто документи вищого, першого і другого рівнів розробляються під керівництвом і за координуючої ролі Ради національної безпеки і оборони України. Для виконання завдань з розробки цих документів у державі можуть створюватися міжвідомчі робочі групи у складі фахівців відповідних міністерств та відомств. Враховуючи комплексний характер державної політики національної безпеки, можна вважати доцільним утворення в державі постійно діючих міжвідомчих груп, склад і націленість яких відповідають основним акцентам державної стратегії в даний період. Прикладом такої групи можна вважати Раду з конкурентних стратегій США.

Концептуалізація і міжвідомча координація державної політики національної безпеки України є ядром її планування і важливішою умовою її системності. Звідси випливає, що саме досягнення гнучкої, здатної до маневрування, стабільної і, зрештою, ефективної державної політики національної безпеки України є головним критерієм ефективності роботи Ради національної безпеки і оборони України.

Ще дещо цікаве про РНБОУ, кому нецікаво може просто викинути

Раду національної безпеки України створено Указом Президента України в липні 1992 року як консультативно-дорадчий орган у системі органів державної виконавчої влади при Президентові України. В такій якості вона проіснувала до 1994 року, коли знову ж таки Указом Президента України за нею було закріплено функції організаційно-координаційної діяльності. Надання координаційних повноважень паралельно із здійсненням заходів по адекватному інформаційному забезпеченню дали можливість раді та її апарату діяти значно результативніше, торкатися складних і масштабних питань державного життя. Разом з тим відчувалися і відповідні обмеження, оскільки статус ради визначався на рівні президентських указів, тоді як фактично її діяльність впливала на дії Президента України, на діяльність уряду, силових структур тощо і об’єктивно потребувала закріплення на конституційному і законодавчому рівнях. Першою спробою адекватно визначити статус Ради національної безпеки та місце, яке вона посідає в системі державних органів України, було підписання в 1995 році Конституційного договору між Верховною Радою і Президентом України, в якому на Президента покладалися функції гаранта національної безпеки України і голови Ради національної безпеки України.

В Конституції України 1996 p. це питання вирішено значно глибше. По-перше, в ній, по суті, конституйовано новий державний орган – Раду національної безпеки і оборони України, що успадкував функції колишніх Ради оборони і Ради національної безпеки. По-друге, Конституція визначає основні завдання цього органу – координацію і контроль діяльності органів виконавчої влади у сфері національної безпеки і оборони. По-третє, безпосередньо в тексті Конституції визначено принципові засади формування РНБОУ і, зрештою, Конституція містить пряму вказівку щодо розробки спеціального закону, який визначав би функції і повноваження Ради. Отже, на нинішній момент Рада національної безпеки і оборони України – це спеціалізований державний орган з конституційним статусом, який є органічною частиною системи президентської влади і покликаний забезпечити одну з найважливіших конституційних функцій Президента – гарантувати державну незалежність і національну безпеку держави.

Керівництво

Головою Ради національної безпеки і оборони України є Президент України, також до складу РНБУ входять: Голова Верховної Ради України (за згодою); Прем'єр-міністр України; секретар Ради національної безпеки і оборони України; міністр України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи; міністр закордонних справ України; міністр оборони України; глава Адміністрації Президента України; міністр фінансів України; голова Державного комітету у справах охорони державного кордону України - командувач Прикордонних військ України; президент Національної академії наук України; голова Служби безпеки України; міністр внутрішніх справ України; міністр юстиції України; начальник Генерального штабу Збройних сил України - перший заступник міністра оборони України; міністр економіки України.

Структура

До структури Ради національної безпеки і оборони належать: апарат Ради національної безпеки і оборони України; Національний інститут проблем міжнародної безпеки при Раді національної безпеки і оборони України; Український інститут досліджень навколишнього середовища і ресурсів при Раді національної безпеки і оборони України.

Завдання

Завдання і принципи діяльності РНБОУ визначаються Законом України «Про Раду національної безпеки і оборони України» 1998 року і Концепцією (основи державної політики) національної безпеки України, затвердженою Верховною Радою в 1997 році (закон втратив чинність після прийняття закону Про національну безпеку України – 29 питання). Закон розгорнуто визначає функції і компетенцію Ради в умовах як мирного, так і воєнного часу, її склад і структуру, порядок функціонування, повноваження її членів тощо. Концепція окреслює ті сфери життєдіяльності суспільства, що охоплюються політикою національної безпеки.

Правова основа 

У своїй діяльності Рада національної безпеки і оборони України керується Конституцією України, Законом України про Раду національної безпеки і оборони України, Указами Президента України і Законами України.

Подаю статтю конституції про РНБОУ

Стаття 107. Рада національної безпеки і оборони України є координаційним органом з питань національної безпеки і оборони при Президентові України.

Рада національної безпеки і оборони України координує і контролює діяльність органів виконавчої влади у сфері національної безпеки і оборони.

Головою Ради національної безпеки і оборони України є Президент України.

Персональний склад Ради національної безпеки і оборони України формує Президент України.

До складу Ради національної безпеки і оборони України за посадою входять Прем'єр-міністр України, Міністр оборони України, Голова Служби безпеки України, Міністр внутрішніх справ України, Міністр закордонних справ України.

У засіданнях Ради національної безпеки і оборони України може брати участь Голова Верховної Ради України.

Рішення Ради національної безпеки і оборони України вводяться в дію указами Президента України.

Компетенція та функції Ради національної безпеки і оборони України визначаються законом.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

81823. Социологический и культурологический подходы к исследованию развития науки 27.7 KB
  проблема истории науки не была предметом специального рассмотрения ни философов ни ученых работавших в той или иной области научного знания и только в трудах первых позитивистов появляются попытки анализа генезиса науки и ее истории создается историография науки. Специфика подхода к возникновению науки в позитивизме выражена Г. Спенсером 18201903 в работе Происхождение науки .
81824. Проблема интернализма и экстернализма в понимании механизмов научной деятельности 33.09 KB
  Экстерналистская концепция генезиса науки вызвала резкое неприятие со стороны некоторых историков науки, которые представили альтернативную концепцию, получившую название интерналистской, или имманентной. Согласно этой концепции
81825. Базисные ценности современной цивилизации. Ценность научной рациональности 33.22 KB
  Ценности не сводятся только к моральноэтическим императивам. Ценности способствуют усилению мотивации поступков и действий человека они связаны с глубинными переживаниями значимости своей деятельности и поэтому ценностные установки накладывают свой отпечаток на процесс научного творчества. Важно подчеркнуть что ценности могут играть как позитивную так и негативную роль.
81826. Многообразие форм знания. Научное и вненаучное знание 36.77 KB
  Появление научного знания не отменило и не упразднило не сделало бесполезными другие формы знания. Шестова о том что повидимому существуют и всегда существовали ненаучные приемы отыскания истины которые и приводили если не к самому познанию то к его преддверию но мы так опорочили их современными методологиями что не смеем и думать о них серьезно Каждой форме общественного сознания: науке философии мифологии политике религии и т. соответствуют специфические формы знания.
81827. Особенности научного познания 32.52 KB
  Если этого нет то нет и науки ибо само понятие научности предполагает открытие заходов углубление в сущность изучаемых явлений. Это основной признак науки главная ее особенность. Нацеленность науки на изучение не только объектов преобразуемых в сегодняшней практике но и тех которые могут стать предметом практического освоения в будущем является важной отличительной чертой научного познания.
81828. Особенности транспортного обслуживания города 24.19 KB
  Различают города районного областного краевого и республиканского подчинения. Городской и пригородный транспорт представляет собой транспортную систему которая объединяет различные виды транспорта осуществляющие перевозку населения и грузов на территории города и ближайшей пригородной зоны а также выполняющие работы по благоустройству города. В транспортную систему города входит также велосипед для которого в цивилизованных странах выделяется отдельная специализированная велосипедная дорожка.
81829. Методы расчета пропускной способности на различных видах транспорта 33.61 KB
  Методы определения пропускной способности пресечений и линий слияния автомобильных потоков Пересечения автомобильных дорог являются одним из участков на которых сосредотачиваются дорожнотранспортные происшествия значительно уменьшается пропускная способность наблюдается снижение скорости а зачастую и полная остановка движения автомобильного транспорта заторы. Большинство узлов в одном уровне имеют меньшую пропускную способность чем подходящие к нему дороги вследствие наличия на узле опасных точек задержки автомобилей перед...
81830. Технико-эксплуатационные характеристики судов 27.65 KB
  Технико-эксплуатационные характеристики судов (ТЭХ) - это степень пригодности судов к транспортировке определенных видов грузов, т.е. конструктивные особенности и грузовые характеристики судна, отвечающие транспортным характеристикам и свойствам грузов
81831. Транспортная схема города 28.55 KB
  Комплексная транспортная схема сеть это линии городского маршрутизированного пассажирского транспорта по которым организовано движение массового общественного транспорта. Применение различных видов транспорта в транспортной сети определяется экологией безопасностью провозными возможностями наименьшими затратами времени сообщения а также комфортабельностью и регулярностью перевозок. Основные зоны города места тяготения нуждающиеся во взаимной транспортной связи это жилые кварталы общегородской центр места массового отдыха и...