23064

Роль регіонального співробітництва в забезпеченні НБУ

Доклад

Военное дело, НВП и гражданская оборона

Роль регіонального співробітництва в забезпеченні НБУ. Зміцнюючи двосторонні зв’язки з країнами цих регіонів Україна водночас налагоджує і взаємовигідну співпрацю на багатосторонньому рівні в рамках регіональних організацій співробітництва ЦЄІ ОЧЕС ГУУАМ СНД ЄврАзЕС що надає їй можливість стверджувати себе як впливову регіональну державу. Ідея БалтоЧорноморської системи співробітництва і безпеки: ініційована Президентом Польщі ще в 19921993 роках. Намагалися визначити шляхи розвитку регіонального співробітництва в політичній...

Украинкский

2013-08-04

36 KB

0 чел.

35.  Роль регіонального співробітництва в забезпеченні НБУ.

Закон про основи нацбезпеки про регіональну співпрацю:

Серед загроз НБУ: воєнно-політична нестабільність, регіональні та локальні війни (конфлікти) в різних регіонах світу, насамперед поблизу кордонів України; можливість втягування України в регіональні збройні конфлікти чи у протистояння з іншими державами;(ст.7). Серед основних напрямків держ. політики з питань нацбезпеки: забезпечення повноправної участі України в загальноєвропейській та регіональних системах колективної безпеки, набуття членства у Європейському Союзі та Організації Північноатлантичного договору при збереженні добросусідських відносин і стратегічного партнерства з Російською Федерацією, іншими країнами Співдружності Незалежних Держав, а також з іншими державами світу; сприяння усуненню конфліктів, насамперед у регіонах, що межують з Україною; (ст. 8)

Регіональне співробітництво для України одни з головних напрямків зовнішньополітичної активності. Україна межує з такими важливими регіонами як Центральна Європа, Карпатсько-Дунайський, Балкани, Чорноморсько-Каспійський, Росія та Білорусь, має важливі інтереси у Центральній Азії та на Близькому Сході. Зміцнюючи двосторонні зв’язки з країнами цих регіонів Україна водночас налагоджує і взаємовигідну співпрацю на багатосторонньому рівні, в рамках регіональних організацій співробітництва (ЦЄІ, ОЧЕС, ГУУАМ, СНД, ЄврАзЕС), що надає їй можливість стверджувати себе як впливову регіональну державу.

Ідея Балто-Чорноморської системи співробітництва і безпеки: ініційована Президентом Польщі ще в 1992-1993 роках. Наприкінці квітня 1993 р., на зустрічі ОБСЄ в Празі українська делегація запропонувала створити систему колективної безпеки країн регіону у якості елемента загальної архітектури європейської безпеки. Балто-Чорноморська ідея набула нового дихання під час саммітів країн регіону у вересні 1997 р. (Вільнюс) та у вересні 1999 р. (Ялта: “Балто-Чорноморське співробітництво: до інтегрованої Європи ХХІ століття без розподільчих ліній”, взяли участь представники 22-х країн. Намагалися визначити шляхи розвитку регіонального співробітництва в політичній, економічній, гуманітарній сферах, в галузі забезп. стабільності Балто-Чорноморського простору.). Розвиток Балто-Чорноморської ідеї знаходиться в латентному стані: немає чітко визначених інституційних форм.

ЦЄІ започаткована у листопаді 1989 р. у Будапешті представниками 4-х держав (Австрія, Югославія, Італія, Угорщина). На сьогодні ЦЄІ нараховує 16 країн. Основні напрями діяльності: транспорт, охорона довкілля, наука і технологія, боротьба з організованою злочинністю та міжнародним тероризмом, проблеми національних меншин, міграції, молодіжний обмін, прикордонне співробітництво. Контактуючи з ЦЄІ з 1992 р. в рамках окремих робочих груп (транспорту, інформації, статистики та міграції) Україна у березні 1994 р. отримала статус члена Асоційованої Ради ЦЄІ. 31 травня 1996 р. під час зустрічі МЗС ЦЄІ у Відні Україна отримала статус повноправного члена організації. Україна приймає участь у неформальних зустрічах президентів країн-членів ЦЄІ. Шоста така зустріч відбулася 14-15 травня 1999 р. у Львові. Проводяться щорічні зустрічі голів урядів. Діють численні спеціалізовані робочі групи. Зокрема, утворена Міжвідомча комісія з питань співробітництва України в рамках ЦЄІ. Програмними цілями ЦЄІ передбачено надання допомоги регіонам, постраждалим від аварії на ЧАЕС, сприяння розбудові міжнародного транспортного коридору Трієст – Любляна – Будапешт – Київ, модернізації аеронавігаційної служби в Україні, розвитку середнього та малого бізнесу, включенню України до європейських комп’ютерних мереж, обміну економічною інформацією, відновленню судноплавства по Дунаю. Розвиток співробітництва з центральноєвропейськими країнами важливо для нашої держави, оскільки це зменшує небезпеку виникнення нових розподільчих ліній в Європі та сприяє налагодженню взаємовигідних відносин в межах великого регіону.

Регіональне співробітництво локального характеру відбувається в межах міжнародної асоціації “Карпатський Єврорегіон”, який включає відповідні райони Польщі, Угорщини, Румунії та Словаччини та ряд областей України (Закарпатська, Івано-Франківська, Львівська та Чернівецька). Метою прикордонного співробітництва є підготовка спільних проектів для фінансування їх через фонди ЄС (програм PHARE i TAСІS).

ОЧЕС. 25 червня 1992 р. в Стамбулі президенти Азербайджану, Вірменії, Болгарії, Грузії, Молдови, Румунії, Туреччини, України, Голови урядів Албанії, Греції та РФ прийняли Босфорську заяву і підписали Декларацію про заснування ЧЕС, якою передбачено створити сприятливі умови для співробітництва в торгівлі, промисловості, транспорті, зв’язку, науці, техніці, енергетиці, сільському господарстві, туризмі, екології. Ініціатива створення належить Туреччині. ЧЕС передбачає: обмін економічною інформацією, створення умов для контактів ділових людей, визначення галузевих проектів тощо. Статут ОЧЕС, підписаний у Ялті 4-5 червня 1998 р., перетворює ОЧЕС на повноправну регіональну економічну організацію. Як спостерігачі до організації входять Австрія, Італія, Ізраїль, Єгипет, Словаччина, Туніс, Польща, Франція, Німеччина. Регулярні наради керівників держав-членів ЧЕС, двічі на рік проводяться наради міністрів закордонних справ - вищого координаційного органу ЧЕС, з 1994 р. працює Постійний Міжнародний Секретаріат у Стамбулі. Створено систему виконавчих органів - 10 робочих груп. У 1994 р. підписано Угоду про створення Чорноморського банку торгівлі й розвитку (ЧБТР) в Салоніках, метою якого є сприяння торгівлі й фінансування спільних проектів у галузі інфраструктури й енергетики, Повний статутний капітал ЧБТР становить $1,2 млрд. з пропорційним розподілом голосів. У червні 1997 р. Верховна Рада України ратифікувала угоду про створення ЧБТР. З 1 червня 1999 р. ЧБТР розпочав свою діяльність. ОЧЕС не ставить за мету створення відповідних структур військового і політичного типу. Йдеться лише про створення сприятливого клімату для підприємництва та про формування системи вільної торгівлі в регіоні.

2 квітня 2001 р. в Стамбулі підписано угоду про створення міжнародних морських сил “по виклику” Blackseafor, сторонами якої стали 6 країн – Болгарія, Грузія, Росія, Румунія, Туреччина та Україна. 19 квітня 2002 р. - засідання комітету командувачів флотів у рамках програми Blackseafor. Сторони обговорили питання здійснення антитерористичних заходів на Чорному морі, розглянули можливості проведення в регіоні гуманітарних і пошуково-рятувальних операцій, участі в рятуванні підводних човнів та захисту навколишнього середовища. 25 квітня 2002 р. у Києві схвалено Документ про заходи зміцнення довіри і безпеки у військово-морській галузі на Чорному морі на рівні керівників зовнішньополітичних відомств шести причорноморських держав. Ініціатива вироблення багатосторонньої домовленості політичного характеру, спрямованої на зміцнення довіри та безпеки у військово-морській галузі між причорноморськими державами, була внесена Україною ще у 1993 році.

ГУУАМ. 10 жовтня 1997 р. в Страсбурзі на зустрічі президентів Грузії, України, Азербайджану й Молдовм утворено політико-консультативний форум ГУАМ. Страcбурзька Декларація зафіксувала рівень політичного зближення й практичного співробітництва між країнами цієї групи, збіг їх позицій з ключових міжнародних проблем та розвитку ситуації на пострадянському просторі. 24 квітня 1999 р. до ГУАМ приєднався Узбекистан. Україною запропоновано структуру, яка передбачає зустрічі глав держав щонайменше щорічно, під час саммітів по лінії ООН, ОБСЄ, СНД, регулярні зустрічі міністрів закордонних справ, оборони, нафтогазової промисловості, зустрічі експертів при керівній ролі зовнішньополітичних відомств, регулярні консультації на рівні послів й експертів в рамках існуючих міжнародних організацій з метою узгодження позицій з основних питань міжнародних відносин.

У 2000 р. певне міжнародному визнанні ГУУАМ. В квітні Конгрес i Сенат США схвалили iнiцiативу про видiлення країнам ГУУАМ та Вiрменiї фiнансової допомоги для проведення заходiв зi змiцнення кордонiв. Таким чином законодавча влада США офiцiйно визнала iснування ГУУАМ як полiтичної органiзацiї.

6-7 червня 2001 р. в Ялті відбувся саміт держав-учасниць ГУУАМ. Було Підписано Ялтинську Хартію ГУУАМ, в якій закріплені основні напрямки розвитку об’єднання, визначено мету і принципи багатостороннього співробітництва, формат і періодичність проведення зустрічей на вищому рівні. Підписана Конвенція держав-учасниць ГУУАМ про взаємне надання допомоги з консульських питань.

Спільні економічні інтереси держав ГУУАМ найбільше сконцентровані навколо двох питань - транспортування прикаспійських енергоносіїв та прокладання нових транзитних маршрутів через Кавказький регіон.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

78895. Формирование первичных теоретических моделей и законов 33 KB
  Законы науки направленные на отражение природной закономерности формулируются с использованием искусственных языков своей дисциплинарной области. Законы выработанные человеческим сообществом как нормы человеческого сосуществования значительно отличаются от законов естественных наук и имеют как правило конвенциальный характер. Выделяют вероятностные статистические законы основанные на вероятностных гипотезах относительно взаимодействия большого числа элементов и динамические законы т. законы в форме универсальных условий.
78896. Становление развитой научной теории 28 KB
  Становление развитой научной теории. Роль теории в научном познании огромна. В процессе построения научной теории задействованы сеть базовых понятий совокупность методов методологические нормы и принципы данные экспериментов обобщения фактов и заключения теоретиков и экспертов. Построение научной теории это процесс координируемый научными целями и задачами.
78897. Взаимодействие традиций и возникновение нового знания 27.5 KB
  Кун впервые рассмотрел традиции как основной конституирующий фактор развития науки. Он обосновал казалось бы противоречивый феномен: традиции являются условием возможности научного развития. традиции. Из истории науки известно что происходит смена традиции возникновение новых парадигм т.
78898. Научные революции как точки бифуркации в развитии знания 25.5 KB
  Главным условием появления идеи научных революций явилось признание историчности разума а следовательно историчности научного знания и соответствующего ему типа рациональности. представление о внеисторичности разума было поставлено под сомнение. Это в первую очередь означает историчность разума с помощью которого осуществляется процесс познания. Принцип историзма разума получил дальнейшее развитие в марксизме неогегельянстве неокантианстве философии жизни.
78899. Глобальные революции и типы научной рациональности 31 KB
  Глобальные революции и типы научной рациональности. В ходе этой революции сформировался особый тип рациональности получивший название научного. Научный тип рациональности радикально отличаясь от античного тем не менее воспроизвел правда в измененном виде два главных основания античной рациональности: вопервых принцип тождества мышления и бытия вовторых идеальный план работы мысли. Тип рациональности сложившийся в науке невозможно реконструировать не учитывая тех изменений которые произошли в философском понимании тождества...
78900. Главные характеристики современной постнеклассической науки 28.5 KB
  Главные характеристики современной постнеклассической науки. Внедрение времени во все науки все более широкое распространение идеи развития историзация диалектизация науки. В современной методологической литературе все более склоняются к выводу о том что если объектом классической науки были простые системы а объектом неклассической науки сложные системы то в настоящее время внимание ученых все больше привлекают исторически развивающиеся системы которые с течением времени формируют все новые уровни своей организации. Эта...
78901. Глобальный эволюционизм 29 KB
  Концепция глобального эволюционизма оформилась в 80е гг. Наряду со стремлением к объединению представлений о живой и неживой природе социальной жизни и технике одной из целей глобального эволюционизма явилось стремление интегрировать естественнонаучное обществоведческое гуманитарное а также техническое знание. В этом своем качестве концепция глобального эволюционизма претендует на создание нового типа целостного знания сочетающего в себе научнометодологические и философские основания. Обоснованию глобального эволюционизма...
78903. Постнеклассическая наука и изменение мировоззренческих установок техногенной цивилизации 33.5 KB
  В техногенных обществах основной ценностью являются инновация и новизна внутренними резервами развития становится дальнейший технологический прогресс. Культурная матрица техногенного развития проходит прединдустриальную индустриальную постиндустриальную стадии. Негативы современного технократического развития многообразны: это и угроза ядерной и экологической катастроф радиоактивное заражение биосферы генетические мутации генная инженерия и клонирование зомбирования нейролептонного характера сциентизированное мировоззрение....