23070

Поняття, предмет та структура національної безпеки

Доклад

Военное дело, НВП и гражданская оборона

ТЕМА: Безпека як суспільна цінність. Законність своєї держави визначається не лише станом війни або миру є ще пріоритетний стан безпека чітко окреслений стан суспільства США. Національна безпека стан захищеності життєво важливих інтересів особи нації суспільства і держави від внутрішніх та зовнішніх загроз. В Україні основним органом забезпечення національної безпеки є СБУ громадянська безпека забезпечення виконання і дотримання положень конституції.

Украинкский

2013-08-04

36.5 KB

6 чел.

1. Поняття, предмет та структура національної безпеки.

З конспекту. ТЕМА: Безпека, як суспільна цінність. Об`єкт, предмет і т.п.

Законність своєї держави визначається не лише станом війни або миру, є ще пріоритетний стан – безпека, чітко окреслений стан суспільства (США).

Документи, що закріплюють поняття національної безпеки:

  1.  1947 р. – Акт про національну безпеку США, прийнятий Конгресом США. Для його виконання створений орган – Рада Національної Безпеки при Президентові США. Йому підпорядковані всі силові структури задіяні в забезпеченні національної безпеки. РНБ була дорадчим консультативним органом, що розробляв політику держави в сфері національної безпеки. Представляв Президенту певні документи.
  2.  концепція національної безпеки (є в кожній країні з президентською формою правління).

Зміст концепції національної безпеки: розуміння поняття національної безпеки в США: а). США є і мають бути незалежною державою; б).сприйняття оточуючого середовища як загрози; в).забезпечення національної безпеки має бути покладене на збройні сили; г).як забезпечувати національну безпеку? – шляхом координованої діяльності всіх державних органів.

Зміст концепції національної безпеки: розуміння поняття національної безпеки в Україні: а).побудова в Україні демократичного суспільства; б).заснування інституту президентства (грудень 1991 року); в).зміна характеру загроз (Чорнобиль). Забезпечити національну безпеку мали збройні сили.

Національна безпека – стан захищеності, життєво важливих інтересів особи, нації, суспільства і держави від внутрішніх та зовнішніх загроз.

В Україні основним органом забезпечення національної безпеки є СБУ, громадянська безпека (забезпечення виконання і дотримання положень конституції).

Об`єкт національної безпеки – особистість, нація, суспільство, держава.

Безпека держави – стан захищеності конституційного ладу в країні, суверенності, територіальної цілісності держави (в Україні СБУ забезпечує).

Безпека особистості – громадянська безпека, стан захищеності особистих інтересів (право на свободу слова, на життя і т.п.).

Безпека суспільства, суспільна безпека – пов`язана з захистом суспільних цінностей (духовних). Проблема сексуальних меншин, проблема насилля.

Міжнародна безпекасистема заходів, спрямована на упередження війни і загрози застосування сили в МВ.

Міжнародна безпекастан захищеності М/спільноти від глобальних та регіональних загроз.

Регіональна безпека – стан захищеності країни регіону від зовнішніх та внутрішніх загроз їх існування та розвитку. Регіональна та міжнародна безпека є неподільною.

Національна безпека забезпечується силовими методами, найбільші загрози пов`язані з застосуванням сили.

З книги.

Найбільшого поширення останнім часом отримали два підходи, дві школи західних дослідників. В одній з них (С. Браун, Б. Броді, У. Липман, М. Каплан, Г. Моргентау, С. Хоффман та інші) національна безпека та похідні категорії розглядаються крізь призму «національних інтересів», що, як правило, виявляються у вигляді ідеального та нормативного комплексу цілей. Представники іншої точки зору (А. Вольферс, К. Норр, Ф. Трегер, Д. Кауффман, А. Архарія та інші) пов’язують національну безпеку із системою базисних цінностей суспільства як структурного, екзистенціального, так і функціонального рівня. Представники школи «національних інтересів», погляди яких наближені до соціології «Моргентау», та традиційної школи «політичного реалізму», що була поширена у 60-70-х роках, розглядають усю динаміку взаємовідносин держав як наслідок зіткнення їхніх засадничих інтересів. Залежно від того, чи узгоджені засадничі інтереси різних країн, чи знаходяться у протиріччі, вважають теоретики даної школи, реалізується той чи інший тип взаємодії між державами, що має варіанти від відвертого конфлікту або військових дій до дружніх союзницьких відносин. При цьому найважливіше місце у формуванні та орієнтації «національних інтересів» на міжнародній арені сучасні політологи відводять поняттю сили і насамперед сили військової.

«Безпека є цінність, - підкреслює А. Вольферс, - поряд з іншими цінностями національної держави». У той же час безпека інструментальна щодо інших базових цінностей, таких як «добробут» або «розвиток» - оскільки вона є і засобом збереження та підтримки цих цінностей. У зв’язку з цим, національна безпека визначається частіше як «частина» державної політики, що має за мету створення внутрішніх та міжнародних політичних умов, які сприяють збереженню чи зміцненню життєво важливих національних цінностей перед лицем існуючих або потенційних супротивників.

Особливу увагу сучасні дослідники звертають на складний багатокомпонентний характер поняття «національна безпека», що вбирає в себе як суб’єктивні, так і об’єктивні компоненти. «Безпека в об’єктивному плані, - підкреслюють аналітики військової академії у Вест-Пойнті, - відображає відсутність загроз базовим цінностям суспільства, у суб’єктивному плані – відсутність страху, що ці цінності можуть бути піддані руйнації».

Таким чином, національна безпека визначається у термінах існуючих або потенційних загроз та безпосередньо пов’язується як із суб’єктивними за своєю природою оцінками характеру і масштабів цих загроз у сьогоденні, так і з прогнозами та орієнтованим на перспективу аналізом тенденцій зміни факторів загроз зовнішнього та внутрішнього порядку у майбутньому.

Визначальні стратегічні категорії, такі, як «національна безпека», «політика в галузі національної безпеки», «національна стратегія» та інші виводяться теоретиками течії, що розглядається з найбільш загальних базових цінностей, насамперед з територіальної цілісності й політичного суверенітету, а також з так званих екзистенціальних цінностей, таких, як «виживання», «добробут», «рівноправність», «свобода», «розвиток», «справедливість» тощо. Проте і в цьому випадку існує загроза тенденційного вибору базових цінностей, які нерідко виявляються такими самими традиційними цінностями правлячих еліт даної держави.

З закону Про національну безпеку України

Стаття 1. національна безпека - захищеність життєво важливих інтересів людини і громадянина, суспільства і держави, за якої забезпечуються сталий розвиток суспільства, своєчасне виявлення, запобігання і нейтралізація реальних та потенційних загроз національним інтересам;

Стаття 2. Правова основа національної безпеки

Правову основу у сфері національної безпеки України становлять Конституція, цей та інші закони України, міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також видані на виконання законів інші нормативно-правові акти.

Відповідно до цього Закону розробляються і затверджуються Президентом України Стратегія національної безпеки України і Воєнна доктрина України, доктрини, концепції, стратегії і програми, якими визначаються цільові настанови та керівні принципи воєнного будівництва, а також напрями діяльності органів державної влади в конкретній обстановці з метою своєчасного виявлення, відвернення і нейтралізації реальних і потенційних загроз національним інтересам України. Стратегія національної безпеки України і Воєнна доктрина України є документами, обов'язковими для виконання, і основою для розробки конкретних програм за складовими державної політики національної безпеки.

Стаття 3. Об'єкти національної безпеки

Об'єктами національної безпеки є:

людина і громадянин - їхні конституційні права і свободи;

суспільство - його духовні, морально-етичні, культурні, історичні, інтелектуальні та матеріальні цінності, інформаційне і навколишнє природне середовище і природні ресурси;

держава - її конституційний лад, суверенітет, територіальна цілісність і недоторканність.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

81015. Показатели развития ребенка, значимые для выявления психофизических нарушений 27.51 KB
  В соответствии с этим учитывается степень достижения зрелости в каждый период развития ребенка до и после его рождения. Во время эмбрионального развития организм плода очень восприимчив к различным неблагоприятным факторам. Развитие сенсорных и моторных функций которые являются базой для развития психических процессов.
81016. Причины аномального развития детей. Типы нарушений психического развития 29.04 KB
  Типы нарушений психического развития по Лебединскому: недоразвитие ранее время поражения незрелость мозга. Пример: умственная отсталость психические функции недоразвиты вынужденная недостаточность высших психических функций мышления речи; ✓ задержанное развитие замедление темпов формирования познавательной и эмоциональной сфер; ✓ поврежденное развитие более позднее после 2 3 лет патологическое воздействие на мозг; ✓ дефицитарное развитие тяжелые нарушения отдельных систем: зрения слуха речи опорнодвигательного...
81017. Принципы и методы диагностики отклонений в развитии ребенка. Функции психолого-медико-педагогической консультации 30.39 KB
  Принцип комплексного изучения ребенка который предполагает всестороннее обследование особенностей развития всех видов познавательной деятельности эмоциональноволевой сферы личности навыков и т.Принцип целостного системного изучения ребенка.Принцип динамического изучения ребенка согласно которому при обследовании важно выяснить не только то что дети знают и умеют но и их возможности в обучении зона ближайшего развития.
81018. Политический реализм и неореализм в теории международных отношений 36.26 KB
  Все концепции международных отношений нсмотря на кардинальные различия рассматривают мировую политику в целом а не отдельные ее элементы. Это отличает их от внутриобщественных отношений построенных на принципах иерархии субординации формализованных правовых нормах. В отличии от внутриобщественных отношений где формально закреплена функция государственного принятия решений в МО это невозможно на правовом уровне.
81019. Либерализм в теории международных отношений. Неолиберализм 37.31 KB
  увеличивается количество акторов и их направление интересов предсказать не всегда возможно. 2 развитие коммуникации нетрадиционных акторов международных отношений т.3 государство теряет способность деятельность других акторов которая все чаще осуществляется в обход государственного суверенитета и вопреки ему. Сужение полномочий национальных правительств увеличение многообразия акторов приводит к росту анархии в МО делают отношения неуправляемыми и плохо поддающимися структурированию.
81020. Идеализм как школа международных отношений 35.05 KB
  Основной целью стало выработка моделей нормативного ведения мировых отношений. Идеалисты отрицали силовые и военные средства как регуляторы международных отношений ориентируясь на институты международного права. Однако послевоенный мир и вторая мировая война выявили несостоятельность идеалистической концепции регулирования международных отношений.
81021. Традиционализм и модернизм как направление дискуссии в теории международных отношений 32.17 KB
  Модернисты рассматривали национальные государства в качестве автономных властных систем которые испытывает влияние других субъектов международных отношений и определенным образом реагирует на уровне внешней политики. Основная задача в ТМО смоделировать поведение того или иного государства при воздействии внешних субъектов и спрогнозировать поведение. Традиционалисты акцентируют внимание на необходимости учета в анализе МО тех факторов которые относятся к культурным особенностям государств: влияние традиций обычаев национального...
81022. Неомарксизм как школа международных отношений 35.5 KB
  Были введены такие понятия как страны 3го мира страны 2го мира мирэкономика и мирсистема. Мирэкономика отображает самую общую систему взаимодействия международных акторов где ведущую роль играют самые экономически сильные государства. Основные черты мирэкономики: всемирная организация и универсализация общества координация производственных комплексов из единого центра интернализация капиталов и уменьшение государственного вмешательства в мир финансов В условиях мирэкономики ослабляется защита суверенных государств правительства...
81023. Французская социологическая школа в теории международных отношений 36.25 KB
  В основе полемологии комплексное изучение войн конфликтов и других форм коллективной агрессивности с привлечением методов демографии математики биологии и других точных и естественных наук.