23072

Поняття національного інтересу

Доклад

Военное дело, НВП и гражданская оборона

Сфери національних інтересів України. Формується з інтересів кожної конкретної особистості кожного соціального прошарку. Завдання еліти – продукування інтересів в суспільство. Еліта має мобілізувати націю на реалізацію національних інтересів.

Украинкский

2013-08-04

40 KB

5 чел.

4. Поняття національного інтересу.

З конспекту. ТЕМА: Національні інтереси України в системі національної безпеки.

1). Поняття національного інтересу.

2). Сфери національних інтересів України.

Інтерес – усвідомлена потреба.

Безпековий інтерес – усвідомлення потреби у своїй власній захищеності.

Національний інтерес – загальний вектор. Формується з інтересів кожної конкретної особистості, кожного соціального прошарку.

Інтереси регіонів.

Національні інтереси, коли нація згуртована. Національний інтерес має усвідомлювати суспільство, а артикулювати (визначати) їх має еліта. Завдання еліти – продукування інтересів в суспільство. Еліта має мобілізувати націю на реалізацію національних інтересів.

Національні інтереси – усвідомлення суспільством своїх потреб в безпечному існуванні і цивілізаційному розвитку.

Класифікація національних інтересів: є три критерії:

1). За ступенем важливості (фундаментальні, життєво важливі, важливі, пріоритетні, не першочергові);

2). За тривалістю (короткотермінові, термінові, середньо термінові, довготермінові);

3). За сферою дій.

1. За ступенем важливості.

Фундаментальні – пов`язані з національними цінностями, їх захистом, продукуванням, пов`язані з існуванням нації її розвитком.

Життєво важливі – усвідомлені суспільством потреби, задоволення яких забезпечує його виживання та розвиток: збереження територіальної цілісності, забезпечення суверенітету, забезпечення енергоресурсами, підтримка промислового сільськогосподарського виробництва, інтеграція України в світову економіку.

Важливі інтереси – в принципі мають велике значення для задоволення нагальних потреб, але не впливають на стан нашого існування.

Пріоритетні – реалізація яких має першочергове значення.

Не першочергове знач – інтереси я5кі не потребують першочергової реалізації.

2. За тривалістю.

Довготермінові – вічні інтереси, забезпечення незалежності, зростання добробуту.

Середньо термінові – інтерес який існує протягом 5 років.

Короткотермінові – 1 день/рік.

3. За сферою дії.

Політичні (збереження територіальної цілісності, незалежності, суверенітету і т.п.).

Військові. Соціальні. Екологічні. Інформаційні.

Політичні – створення ефективної системи влади, розвиток демократичних інститутів. Політична безпека – захищеність політичних інститутів суспільства і державної влади, а також система їх управління та ідеологія.

Військові (воєнні) – пов`язані з забезпеченням обороноздатності держави, міжнародної стабільності. Контролю за озброєнням. Воєнна безпека – система захищеності життєво важливих інтересів держави і захищеність від воєнних загроз.

Економічні інтереси – пов`язані з зростанням виробництва в країні, ВВП, потреби структурної перебудови економіки, стабілізація фінансової системи. Економічна безпека – стан при якому забезпечується стабільний розвиток економіки доступ до стратегічних ресурсів.

З книги

«Відправною точкою політики будь-якої держави має бути концепція національних інтересів, визначена в термінах сили», - стверджував батько «політичного реалізму» Г. Моргентау. Задовго до нього визначальну роль інтересів у формуванні поведінки і дій людини, соціальної групи чи держави відзначали багато видатних мислителів минулого - від філософів Стародавньої Греції до М. Вебера. А лорд Пальмерстон висловив відому сентенцію: «В Англії немає вічних друзів чи ворогів, в Англії є вічні інтереси».

Концепція «національних інтересів» сьогодні відіграє базову роль у формуванні й імплементації політики будь-якої держави та в системі міжнародних відносин. Проте існує принаймні три фундаментальні проблеми, які певною мірою обмежують практичне використання цієї концепції.

Перша з них пов’язана з труднощами операціоналізації концепції національних інтересів. Широкі розбіжності існують навіть у підходах до визначення самого поняття «національний інтерес». Нині найпоширенішими є такі:

- національний інтерес відбиває реальний комплекс цільових настанов держави, який вона намагається реалізувати у своїй внутрішній та зовнішній політиці;

- національний інтерес - це похідна аспіраційних (тобто таких, що випливають з намагань) та оперативних (тобто таких, що пов’язані з реальною діяльністю) потреб суспільства та пов’язаних з ними ціннісних систем;

- національний інтерес - це інтегрований показник (рівнодіючий вектор) життєво важливих інтересів і потреб людини, держави і суспільства в цілому, який формується у процесі конфронтації потреб з об’єктивними можливостями їхнього задоволення.

Існує і багато інших підходів.

Г. Моргентау розрізняє національні інтереси необхідні (постійні) та другорядні (змінні). М. Каплан виділяє об’єктивні й суб’єктивні національні інтереси. П. Асснер наголошує на внутрішніх і зовнішніх компонентах національного інтересу. Ю. Кукулка пропонує свою типологію (екзистенціональні й функціональні). В. Удалов виділяє інтереси збіжні й взаємовиключні, дійсні та уявні. Інколи виділяють ендогенні та екзогенні, корелюючі й некорелюючі, аспіраційні та оперативні національні інтереси. Існують й інші класифікації, типології. Така багатозначність і багатофункціональність категорії «національний інтерес» примусила багатьох теоретиків взагалі відмовитися від спроб операціоналізації цього поняття. Так, відомий політолог К. Холсті, а за ним Б. Рассел і Г. Старр повністю відкидають концепцію національних інтересів, вводячи замість неї концепцію цільових настанов. Останні становлять узагальнений «імідж» (образ) майбутньої системи чи стану речей і поділяються на життєво важливі, проміжні (як за вагомістю, так і за часом) та універсальні (довгострокові) цільові настанови.

Проте і цю спробу «обійти» проблему операціоналізації категорії «національний інтерес» треба визнати невдалою, оскільки виділені життєво важливі, проміжні й універсальні цільові настанови врешті-решт зводяться до відповідних «цінностей та інтересів», питання про визначення яких знову залишається відкритим.

Друга проблема є прямим наслідком складної діалектики взаємодії об’єктивних і суб’єктивних компонентів національного інтересу. Більшість представників політичної науки, не заперечуючи загалом об’єктивний характер національного інтересу, наголошують на тому, що будь-яким його оцінкам притаманний суб’єктивний характер. Це викликає значну розбіжність підходів і думок при спробах його визначення, зумовлює волюнтаристський характер процедур його операціоналізації та ускладнює використання в практичній політиці.

Третя проблема, невирішеність якої призвела до певної дискредитації самої концепції національних інтересів, випливає з другої і пов’язана з хронічним бажанням політичних лідерів і правлячих еліт більшості країн репрезентувати власні корпоративні інтереси як «життєво важливі інтереси» нації або навіть «усього світу». «Ключова проблема для великої країни, подібної до США, - писав Г. Броді, - полягає в тому, щоб визначити справжні межі життєво важливих інтересів з урахуванням усього комплексу наявних обставин, а також вирішити, які дії потрібні у відповідь на ті чи інші види загроз». Відомий політичний ляпсус Дж. Картера, який проголосив увесь світ сферою «життєво важливих інтересів США». А в указі президента Б. Єльцина від 14 вересня 1995 р. «Стратегічний курс Росії стосовно країн-учасниць СНД» увесь пострадянський простір проголошується «насамперед зоною інтересів Росії».

Три згадані вище проблеми, як уже зазначалося, остаточно ще не вирішені, хоча вже багато зроблено в цьому напрямі. Так, сучасні методи об’єктивізації суб’єктивних оцінок політиків і експертів дозволяють істотно знизити невизначеність, пов’язану з волюнтаристським характером процедур операціоналізації категорії «національний інтерес».

У реальному житті сьогоднішньої України проблема національних інтересів ускладнюється традиційним розколом української національної ментальності за багатьма параметрами: політичним, економічним, соціальним, релігійним, етнічним і навіть географічним. При цьому не лише окремі політичні, соціальні чи регіональні угруповання, але й окремі інституції державного апарату проводять власну політику, сповідують власні інтереси, які не співпадають між собою, а в ряді випадків суперечать один одному. У цьому сенсі негомогенність нинішньої України, яка є значно глибшою, ніж у будь-якої розвиненої європейської держави, не може ігноруватися при визначенні її національних інтересів.

Особливого значення в сучасних умовах набуває аналіз і вивчення так званих «вічних» цінностей, які виникають з найзагальніших культурологічних і етнічних уявлень про добро і зло, щастя і благоденство, суспільний обов’язок і призначення людини тощо. Залишаючись відносно незмінними, вони є своєрідними інваріантами соціокультурного розвитку і часто беруться за основу для аналізу, об’єктивізації національних інтересів, формування альтернатив і стратегій суспільного розвитку. Таким чином, операціоналізація засадничих національних інтересів може бути здійснена шляхом їхнього виведення з базових цінностей суспільства (зокрема «вічних цінностей»), а також ряду параметрів внутрішнього (політична та екологічна системи, соціокультурні особливості) і зовнішнього (міжнародні оточення, союзи, загрози та ін.) середовища.

Не претендуючи на повноту і завершеність, спробуємо дати загальне визначення національним інтересам.

Національні інтереси - це визначальні потреби суспільства (держави), які співвідносяться з його (її) базовими цінностями і виявляються у загальноприйнятому ідеальному або нормативному комплексі цілей.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

75199. Общенациональный язык как система форм существования языка 43.5 KB
  Синтагматические связи и парадигматические отношения. Иерархические отношения в системе языка. Существует 3 типа системных отношений в языке: Синтагматические связи Парадигматические отношения Иерархические отношения Синтагматические связи связи и зависимости между языковыми элементами единицами любой сложности одновременно сосуществующими в линейном ряду тексте речи например между соседними звуками. На синтагматических отношениях строятся слова как совокупность морфем и слогов словосочетания и аналитические наименования...
75200. Искусственные языки 19.78 KB
  Искусственные языки Система изучающая данную область называется Интерлингвистика Она изучает аналоги человеческого языка и языки используемые в узколокальных целях например машинные языки Эсперанто окциденталь или интерлингве волапюк – это искусственные языки которые изначально создавались с целью преодоления языкового барьера который существует в человечестве легенда о языковом барьере появилась ещё в дохристианское время во время строительства Вавилонской башни. в Варшаве появился проект языка эсперанто составленный...
75201. Языковые ситуации и их виды 44.5 KB
  Языковая ситуация – это совокупность языков или форм существования одного языка а также социальные и функциональные отношения между ними на определенной территории. Языковая ситуация складывается постепенно и определяется языковой политикой. Выделяется 3 класса языков: крупные говорит не менее 25 населения малые меньше 25 особые языки употребляющиеся в определенной сфере деятельности Формула СтюартсФюргюсона американский социолингвист 5L=2Lmj1Lmin2Lspec Spin 5 языков=испанскийкаталанский баскский ...
75202. Искусственные языки 19.76 KB
  Искусственные языки Система изучающая данную область называется Интерлингвистика Она изучает аналоги человеческого языка и языки используемые в узколокальных целях например машинные языки Эсперанто окциденталь или интерлингве волапюк – это искусственные языки которые изначально создавались с целью преодоления языкового барьера который существует в человечестве легенда о языковом барьере появилась ещё в дохристианское время во время строительства Вавилонской башни. в Варшаве появился проект языка эсперанто составленный...
75203. Язык как объект лингвистики. Определение языка. Специфика языка как средства передачи информации 28 KB
  Язык- коммуникативная система, приобретенная в результате соц. опыта, состоящая из произвольных знаков, которые представляют внешний и внутренний мир, организованная согласно грамматическим правилам и открытая
75204. Понятие сродства языков 19.53 KB
  Было установлено что ряд языков образуют единую группировку хотя не восходят к ед. Языковые союзы. А медведька как в русском а мужик-то Дальневосточный языковой союз имеют общий признак тон.
75205. Функции языка 33 KB
  Функции языка Основная – коммуникативная все остальные являются ее проявлениями видами этой функции. Использование языка для передачи информации. Общественные и внутриструктурные язык...
75207. Социолингвистика как раздел языкознания 28.5 KB
  Проблематика и базовые понятия социолингвистики: Языковое варьирование Языковые контакты Языковая ситуация Литературный язык Проблематику нередко подразделяют на : Микросоциолингвистику изучающую использование говорящими языковых единиц в рамках отдельных речевых актов в ходе межличностного общения Макросоциолингвистику объектом изучения которой выступают целые языки и их варианты выполняющие различные общественные функции Различают также Синхроническую социолингвистику изучающую социальное функционирование языка на определенном...