23073

Поняття загроза та небезпека національним інтересам України. Види загроз національній безпеці України

Доклад

Военное дело, НВП и гражданская оборона

ТЕМА: Загрози національній безпеці. Потенційні загрози це становище при якому існують певні зазіхання але при цьому відсутні умови при яких вони переходять в намагання завдати шкоду національним інтересам України. Вимоги до органів мають упереджувати загрози: ефективно виявляти загрози та ефективно на них реагувати; адекватно реагувати на виникнення загрози; Методика: визначення чинників що спричиняють загрозу національним інтересам України; класифікувати загрози звідкіля виходять і в якій сфері знаходяться: політика економіка...

Украинкский

2013-08-04

38.5 KB

23 чел.

5, 6. Поняття загроза та небезпека національним інтересам України. Види загроз національній безпеці України.

З конспекту. ТЕМА: Загрози національній безпеці.

1). Поняття загроза та небезпека національним інтересам України.

2). Види загроз національній безпеці.

Небезпека – це здатність/можливість викликати/спричиняти які-небудь втрати.

Небезпека – це можливість та здатність завдавати шкоду національним інтересам України.

Загроза – намагання, залякування, зазіхання це становище при якому існують зазіхання, відкриті/приховані наміри з якоїсь сторони завдати шкоду національним інтересам України.

Рівні загроз: потенційні, реальні, безпосередні.

Потенційні загрози – це становище при якому існують певні зазіхання, але при цьому відсутні умови при яких вони переходять в намагання завдати шкоду національним інтересам України.

Реальна загроза – становище при якому намагання завдати шкоду національним інтересам України є очевидними і відвертими і для їх усунення необхідне оперативне прийняття рішучих заходів.

Безпосередня загроза – це становище в якому певна сторона отримує можливість порушити територіальну цілісність України.

Загроза: потенціальна – реальна – безпосередня.

Вимоги до органів, мають упереджувати загрози:

  •  ефективно виявляти загрози та ефективно на них реагувати;
  •  адекватно реагувати на виникнення загрози;

Методика:

  1.  визначення чинників, що спричиняють загрозу національним інтересам України;
    1.  класифікувати загрози (звідкіля виходять і в якій сфері знаходяться: політика, економіка, воєнна сфера);
    2.  визначення рівня даної загрози.

Класифікація загроз (в книжці Нац безпек аУкр + Закон про концепцію національної безпеки України).

Критеріями для класифікації загроз є: суб`єктність, ймовірність реалізації, масштаби, розміщення (за місцем розташування), сфера діяльності.

     1. Суб`єктність:

  •  об`єктивні явища (ті які формуються незалежно від бажання і намірів людей, наприклад, незаконна анексія певних територій).
    •  суб`єктивні явища (спричинені індивідуальними властивостями людини, що має вплив на політику України).
  1.  Ймовірність реалізації:
    •  Явні (не є очевидними але існують);
    •  Латентні;
  2.  Масштаби:
    •  Індивідуальні (існують для групи індивідів)
    •  Локальні (наслідки від якої відбиваються на людині????)
    •  Загальнонаціональні (наслідки відбиваються на всій нації)
  3.  Розміщення (за місцем розташування)
    •  Зовнішні (знаходяться за межами України, але впливають на неї)
    •  Внутрішні (знаходяться всередині країни)
  4.  Сфера діяльності:
    •  Воєнні (найбільш серйозні , бо через зброю)
    •  Невоєнні (падіння боєздатності ЗСУ)
    •  Політичні (ЗП та внутрішньополітичні)
    •  Економічні (неефективність державного керування економічною діяльністю; монополізм; економічна ізоляція України; тонізація фінансових ресурсів)
    •  Соціальні
    •  Екологічні
    •  Інформаційні

Нейтралізація реальних і потенційних загроз національним інтересам повинна бути наслідком дії комплексу заходів щодо забезпечення національної безпеки України. Реагування на загрози має бути адекватним їх формі та масштабам, своєчасним, випереджаючим.

Під джерелами загроз розуміють умови та фактори які потенційно містять деструктивні, шкідливі якості і при певних умовах реально проявляють ворожі національним інтересам наміри. Вони мають мати природне, технологічне чи соціальне походження.

З книги

В жодному з цитованих вище політологічних словників та в документі поняття «загрози національним інтересам» не зустрічається. Понад те, «загрози національним інтересам» як явище, яке, очевидно, заслуговує на державний і суспільний інтерес, в документі зовсім не розглядаються. Замість «загроз національним інтересам» у документі розглядаються «загрози національній безпеці». (Закон про Раду національної безпеки і оборони України  розглядає саме загрози національним інтересам.) Оскільки зазначені поняття не є однаковими, уведення у документі загроз національній безпеці замість загроз національним інтересам услід за описом національних інтересів та без визначення поняття «загрози національній безпеці» слід розглядати як термінологічну недбалість та методологічну неохайність. Тому ми наполягаємо на цілком логічному розгляді в новій редакції Концепції національної безпеки саме пари понять «загрози національним інтересам» і «національні інтереси», що, до того ж цілком в’яжеться з доцільністю змісту Концепції. Автор розглядає «загрози національним інтересам» як дії політичних, військових або природних сил. Таке визначення не можна вважати задовільним. Оскільки поняття «національні інтереси» вже визначене, необхідно розуміти поняття «загрози» у тому значенні, яке дає тлумачний словник, наприклад:

«Загроза - обіцянка причинити ...якусь неприємність, зло; небезпека можливість виникнення чогось неприємного, тяжкого». Так, під загрозою національним інтересам розумітимемо зумовлене природною, зовнішньополітичною, внутрішньополітичною та будь-якою ситуацією виникнення реальної можливості заподіяння шкоди національним інтересам, або закладення виразної тенденції до такого виникнення.

Загрози національним інтересам можна аналізувати, класифікувати тощо.

Також може використовуватися поняття «виклики». Визначимо його, виходячи із зазначених тлумачних словників:

Виклики - це вияви природної, зовнішньополітичної, внутрішньополітичної або будь-якої іншої ситуації, яка стосується національних інтересів країни, породжуючи загрози її національній безпеці та зумовлючи потребу в адекватних діях держави щодо компенсації цих загроз.

З статті Пирожкова

Проблема національної безпеки України та її забезпечення виникає як антитеза такому явищу як загроза національним інтересам України. Фактично, національна безпека і діяльність щодо її забезпечення набувають змісту заперечення (зняття) можливої загрози для народу України та його національних інтересів. Під загрозами національній безпеці України треба розуміти такі потенційно та реально небезпечні діяння (природні та соціальні) на державно-організовану спільноту, що здатні завдати шкоди національним цінностям або унеможливити реалізацію життєво-важливих національних інтересів українського народу.

Загрози можуть бути класифіковані відповідно до:

якості (достеменності) виявлення: уявні і реальні загрози;

характеру спрямування: прямі і непрямі;

характеру здійснення: явні і приховані;

розташування джерела: внутрішні і зовнішні;

змісту загрози: воєнні, економічні, соціально-психологічні, екологічні, ідеологічні, техногенні, інформаційні тощо.

З закону Про національну безпеку України

загрози національній безпеці - наявні та потенційно можливі явища і чинники, що створюють небезпеку життєво важливим національним інтересам України;

Стаття 7. Загрози національним інтересам і національній безпеці України

На сучасному етапі основними реальними та потенційними загрозами національній безпеці України, стабільності в суспільстві є: у зовнішньополітичній сфері: у сфері державної безпеки: у воєнній сфері та сфері безпеки державного кордону України: у внутрішньополітичній сфері: в економічній сфері: у соціальній та гуманітарній сферах: у науково-технологічній сфері: в екологічній сфері: в інформаційній сфері.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

27950. Специфика психологического понимания личности. Проблемы социально-психологической диагностики организаций. Параметры организационной диагностики в модели Визбора 31.97 KB
  Специфика психологического понимания личности. Исследованием проблем человеческой личности занимаются персонологи этот термин предложил Генри Мюррей для обозначения как экспериментаторов так и теоретиков в области психологии личности. Наука о личности это дисциплина стремящаяся заложить фундамент для лучшего понимания человеческой индивидуальности путём использования разнообразных исследовательских стратегий а также методов оценки при изучении объяснении прогнозировании вынесении обоснованных решений в том или в ином...
27951. Структура и свойства темперамента. Коучинг как вид индивидуального консультирования. Отличие коучинга от психотерапевтической работы с клиентом 21.4 KB
  Структура и свойства темперамента Темперамент лат. Анализ внутренней структуры темперамента представляет значительные трудности обусловленные отсутствием у темперамента в его обычных психологических характеристиках единого содержания и единой системы внешних проявлений. Попытки такого анализа приводят к выделению трех главных ведущих компонентов темперамента относящихся к сферам общей активности индивида его моторики и его эмоциональности.
27952. Определение и структура характера. Типологии характера. Стратегии поведения в ситуации конфликта (концепция Блейка – Моутона) 33.66 KB
  Типологии характера. Типологии характера. Характер индивидуальное сочетание устойчивых психических особенностей человека обусловливающее типичный для данной личности способ поведения в определенных жизненных условиях и обстоятельствах. Немов В характере выражаются наиболее типичные существенные особенности человека знание которых позволяет в какойто мере предвидеть как человек будет поступать в тех или иных ситуациях.
27953. Роль механизмов идентификации в процессе становления личности. Психология индивидуальных различий по Майерс-Бригс 53.89 KB
  Что касается другого типа взаимодействия конкуренции то здесь чаще всего анализ сконцентрирован на наиболее яркой ее форме а именно на конфликте. Эти элементы ведут себя различно в зависимости от типа конфликта. Межличностные отношения также даны во взии: они определяют как тип взя который возникает при данных конкретных условиях так и степень выраженности этого типа. Описание типологии MBTI ТЕОРЕТИЧЕСКАЯ ОСНОВА Основой тестирования служит классификация Карла Юнга разделившего в 1920 г различные группы людей по основным архетипам...
27954. Задатки, одаренность и талант. Психологические особенности одаренных 39.64 KB
  Психологические особенности одаренных Задатки генетические программы определяющие развитие функциональных систем в структуре мозга и человека в целом как индивида. Способности это такие индивидуальнопсихологические особенности человека которые содействуют успешному выполнению им той или иной деятельности и не сводятся к имеющимся у него знаниям умениям навыкам. Они тесно связаны с общей направленностью личности с мерой устойчивости склонностей человека некоторой деятельности. Способности это индивидуальнопсихологические...
27955. Гетерохронность развития человека в биологическом, психологическом и социальном планах 30.1 KB
  И в связи с этим изменяется содержание средств методов и форм организации занятий физическими упражнениями. Определение психологомпрактиком собственной позиции при взаимодействии с другими участниками взаимодействия одна из важнейших задач и она должна непременно решаться в процессе организации собственной деятельности. Клиент бунтует против принятия непривычных для него форм поведения и организации действий преимущественно на бессознательном уровне а это требует особых способов и подходов. Аким образом Учитель занят передачей...
27956. Самооценка и уровень притязаний как структурные элементы личности 18.81 KB
  Самооценка и уровень притязаний как структурные элементы личности. САМООЦЕНКА ценность значимость которой индивид наделяет себя в целом и отдельные стороны своей личности деятельности поведения. Самооценка выполняет регуляторную и защитную функции влияя на поведение деятельность и развитие личности ее взаимоотношения с другими людьми.
27957. Бихевиоризм и его значение в изучении поведения. Самообучающаяся и саморазвивающаяся организация как альтернатива традиционной модели организации 26.75 KB
  Самообучающаяся и саморазвивающаяся организация как альтернатива традиционной модели организации. Тогда здесь справедливы все требования предъявляемые к психологу работающему в области развития организации: психолог проектирует ситуацию в школе с целью обеспечить оптимальное выполнение ею своих функций. Самообучающаяся и саморазвивающаяся организация как альтернатива традиционной модели организации. САМООБУЧАЮЩАЯСЯ ОРГАНИЗАЦИЯ термин используемый в организационной теории для обозначения: 1 одной из моделей организации...