23074

Суб`єкти національної безпеки

Доклад

Военное дело, НВП и гражданская оборона

Суб`єкти національної безпеки З конспекту. ТЕМА: Система національної безпеки України. Суб`єкти національної безпеки. Вимоги до системи національної безпеки.

Украинкский

2013-08-04

37.5 KB

6 чел.

7. Суб`єкти національної безпеки

З конспекту. ТЕМА: Система національної безпеки України.

1). Суб`єкти національної безпеки.

2). Вимоги до системи національної безпеки.

Кожна країна створює певну систему органів які могли б реагувати на загрози така система називається системою національної безпеки.

Система передбачає наявність певних взаємозв`язків між інститутами певного режиму (клімату) які створюють ці структури – резолюція РБ ООН.

Система забезпечення національно/міжнародної безпеки включає певну діяльність органів по підтримці стану захищеності. Наявність механізмів які забезпечують стан безпеки.

Система національної безпеки – наявність певних органів, тільки обмежена територією певної країни. Наявність органів, режиму, норм. Вона включає вищі державні органи, недержавні органи влади, громадські структури – наявність зв`язків між ними, певний нормативний режим, який забезпечує стан безпеки.

Систему забезпечення національної безпеки утворюють державні органи, громадські організації які покликані адекватно реагувати на можливі загрози як внутрішнього так і зовнішнього характеру, з метою їх нейтралізації та ліквідації.

В систему забезпечення національної безпеки входять лише ті органи які покликані забезпечити національну безпеку, спеціалізуються на нейтралізації загроз.

В систему забезпечення національної безпеки входять: органи загальної компетенції, правоохоронні органи, органи спеціальної компетенції, громадські інститути. Кожна з цих груп органів має свої повноваження у сфері національної безпеки.

До органів загальної компетенції входить:

  1.  Верховна Рада. До її повноважень входить:
    1.  Визначення основ та здійснення законодавчого регулювання політики національної безпеки (ВР визначає засади на яких має базуватися національна безпека України; законодавчо закріплює принципи якими мають керуватися органи по забезпеченню національної безпеки України; регулює діяльність органів, задає законодавчі рамки їх діяльності).
    2.  ВР створює правові засади функціонування системи національної безпеки має визначити рамки повноважень органам які покликані забезпечити національну безпеку України.
    3.  Приймає концепцію національної безпеки України.
    4.  Встановлює бюджет країни, який виділяється на забезпечення національної безпеки (бюджет на утримання ЗСУ, оборонний бюджет).
    5.  Зазначає порядок створення, чисельність та напрями діяльності органів спеціальної компетенції.
  2.  Президент.
    1.  Гарант НБУ.
    2.  Очолює РНБОУ. РНБОУ – орган який забезпечує специфічну діяльність президента по забезпеченню національної безпеки. РНБОУ відповідає за забезпечення національної безпеки України так і за обороноздатністю країни.
    3.  Визначає пріоритетність національних інтересів які мають бути захищені.
    4.  Подає на розгляд ВРУ щорічні доповіді про стан національної безпеки України (листопад).
    5.  Видає відповідні укази в сфері національної безпеки, а також відповідні розпорядження органам національних компетенцій.
  3.  Кабінет Міністрів.
    1.  Керує діяльністю усіх підлеглих органів в частині забезпечення національної безпеки.
    2.  Визначає обсяги матеріально-технічних ресурсів для забезпечення потреб національної безпеки.

До органів загальної компетенції входять:

Міністерства та відомства держави – забезпечують реалізацію державної програми з національної безпеки в межах своєї компетенції.

Правоохоронні органи – мають окремий спектр завдань, але серед цих завдань є і забезпечення НБ.

Органи судової влади – здійснюють правосуддя в сфері забезпечення НБ.

Конституційний суд – визначає відповідність прийнятих державних рішень в сфері НБ.

Прокуратура – здійснює нагляд за дотриманням законодавства в сфері НБ і притягують до відповідальності порушників.

Міліція – яку очолює МВС покликане підтримувати громадський порядок.

Органи спеціальної компетенції займаються лише забезпеченням НБ.

РНБО – консультативний орган президента який здійснює координацію діяльності органів спеціальної компетенції в сфері забезпечення НБ:

  1.  розроблює основні напрямки стратегій НБ.
  2.  розроблює прогнози в сфері забезпечення НБ.
  3.  готує рекомендації президенту для прийняття рішень в сфері НБ.
  4.  координує діяльність органів держави в здійсненні заходів або виконання рішень РНБОУ.
  5.  координує діяльність органів спеціальної компетенції по забезпеченню НБ.
  6.  розробляє рекомендації щодо запобігання виникнення надзвичайних ситуацій.
  7.  готує пропозиції щодо запровадження надзвичайного стану в країні, або в окремих місцях.
  8.  під час війни виконує функції Ради оборони.

Міністерство оборони і збройних сил України – ст. 17 Конституції України – покликані забезпечити державний суверенітет, територіальну цілісність, недоторканість кордонів, нейтралізація воєнних загроз, допомога населенню під час стихійних лих.

СБУ – забезпечення всіх аспектів державної безпеки.

Міністерство надзвичайних ситуацій.

З статті Пирожкова

Суб’єктом національної безпеки України є народ України як спільнота громадян усіх національностей, які проживають на її території.

Метою суб’єкта у справі підтримання власної безпеки не може бути повна ліквідація усіх загроз, оскільки вони постійно породжуються діалектикою розвитку природи і суспільства. До того ж довелося б повсюдно знищувати джерела загроз, тобто самому ставати джерелом загроз для інших суб’єктів. Більш реальною метою діяльності суб’єкта по підтриманню власної безпеки на належному рівні є такий вплив на джерела загроз, що знижував би їх інтенсивність, сприяв зміні характеру поведінки (стану) зазначених джерел із загрозливого типу на незагрозливий і навіть сприятливий (дружній) [один із шляхів до цього – відповідна зміна суб’єктом власної поведінки з метою усунення взаємозагрозливого типу спілкування], а також підтримання власної здатності протистояти загрозам.

Для безпеки суб’єкта істотною є спроможність завчасно передбачати і фіксувати виникнення джерел загроз, зміни у характері та інтенсивності останніх і можливість їх нейтралізації. Ця обставина потребує від суб’єкта не тільки постійно відстежувати поведінку (або стан) джерел зовнішніх і внутрішніх загроз, але й глибоко вивчати їх природу і структуру з метою опрацювання далекосяжної стратегії власної поведінки (дій) щодо зазначених чинників ризику.

Підтримання національної безпеки України на необхідному рівні знаходить своє виявлення у специфічній діяльності суспільних інститутів. Як специфічна форма діяльності, вона спрямована на створення і вдосконалення умов і чинників (гарантій) ефективної життєдіяльності народу.

Отже, мета забезпечення безпеки як діяльності полягає у досягненні суб’єктом здатності утримувати усю сукупність загроз на певному докритичному рівні (рівні припустимої небезпеки), за якого загрозливі чинники не були б здатні згубно вплинути на його існування і розвиток. Побудова засобів захисту, адекватних наявним чи ймовірним загрозам, означає створення гарантій безпеки.

З закону України Про національну безпеку

Стаття 4. Суб'єкти забезпечення національної безпеки

Суб'єктами забезпечення національної безпеки є: Президент України; Верховна Рада України; Кабінет Міністрів України; Рада національної безпеки і оборони України; міністерства та інші центральні органи виконавчої влади; Національний банк України; суди загальної юрисдикції; прокуратура України; місцеві державні адміністрації та органи місцевого самоврядування; Збройні Сили України, Служба безпеки України, Державна прикордонна служба України та інші військові формування, утворені відповідно до законів України; громадяни України, об'єднання громадян.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

28963. СССР в 70-80-е годы XX в. Нарастание кризисных явлений в обществе 31.5 KB
  СССР в 7080е годы XX в. Советская экономика всё больше отставала от экономики развитых стран по техническому и технологическому уровню показателям эффективности и что более важно СССР утрачивал преимущества в темпах экономического роста. По этому показателю СССР отставал не только от ведущих западных стран но и от новых индустриальных стран Южной Кореи Тайваня на десятилетия. Чтобы покупать новейшие технологии и продовольствие СССР вынужден был всё больше сырья поставлять на экспорт.
28964. Политика перестройки, замыслы и результаты 40 KB
  Попрежнему формально высшим органом власти был двухпалатный Верховный Совет СССР регулярно собиравшийся на свои сессии на которых он утверждал решения партии и правительства. 12я внеочередная сессия Верховного Совета СССР приняла закон €œОб изменениях и дополнениях Конституции Основному Закону СССР€ содержанием которого было изменение избирательной системы в СССР принципов выборности народных депутатов СССР и принципов функционирования государственных органов. были проведены выборы народных депутатов СССР а весной 1990 г. Всего...
28965. События 1991, распад СССР, образование СНГ и выбор Россией нового исторического пути 37 KB
  Процесс затягивается4 8 декабря Беловежское соглашение Ельцын Кравчук Шушкевич : СССР прекращает существование Россия Украина и Белоруссия объединяются в СНГ. 5 21 декабря АлмаАтинская встреча лидерорв 9 республик Декларация о прекращении существования СССР и о принципах деятельности СНГ.До конца 1991 к СНГ присоединились Молдова и Азербайджан всего в СНГ 11 государств 15 минут 3 прибалтийские республики6 Горбачев сложил свои полномочия.
28966. Россия на пути социально-экономической модернизации. Октябрьские события 1993, завершающий этап ликвидации советской власти 30.5 KB
  явились следствием противостояния законодательной и исполнительной ветвей власти Российской Федерации. Ельцин издал указ О поэтапной конституционной реформе в Российской Федерации в соответствии с которым Верховный Совет и Съезд народных депутатов прекращали свою деятельность. Конституционный суд РФ пришел к заключению о несоответствии данного указа российской Конституции однако Ельцин его не отменил. В 1994 арестованные участники этих драматических событий были амнистированы Государственной думой Российской Федерации.
28967. Принятие конституции РФ 1993г. Качественные изменения социально политической жизни страны 36.5 KB
  Качественные изменения социально политической жизни страны Работа Конституционной комиссии Необходимость принятия новой Конституции была осознана всеми политическими силами еще в ходе принятия Декларации о государственном суверенитете от 12 июня 1990 г. Поначалу работа комиссии проходила довольно быстро и уже через четыре месяца проект новой Конституции был не только подготовлен но и опубликован для всеобщего обсуждения. Седьмой съезд постановил вынести основные положения проекта новой Конституции на всероссийский референдум но восьмой...
28968. Реформы 60-70-х гг. XIXв., их цели и содержание 36.5 KB
  их цели и содержание Реформа местного самоуправления земская и городская Отмена крепостного права привела к необходимости проведения буржуазных реформ и в других областях государственной жизни. по типу земской была проведена городская реформа. Военная реформа Поражение России в Крымской войне показало что необходимо реконструировать всю военную систему. Военная реформа проводилась до 1874 г.
28969. Революционное народничество, его идеология и политическая практика 37 KB
  Революционное народничество его идеология и политическая практика Возникновение народничества. Три течения в народничестве Идеи общинного социализма Герцена и Чернышевского стали основой политического течения радикальной интеллигенции народничества. Народники рассматривали народ крестьянство как реальную политическую силу хотели поднять его на революцию полагали что Россия может прийти к новому справедливому строю социализму минуя капитализм. Народничество стало ведущим направлением в освободительном движении оно имело свою...
28970. Реформы и контрреформы Александра III 26.5 KB
  Реформы и контрреформы Александра III 1. Александр III правил с 1881 по 1894 гг. После убийства отца Александр III выдвинул программу своего царствования: подавление оппозиции революционного движения; укрепление основ российской жизни самодержавия православия народности. Александру III было известно что перед смертью его отец одобрил проект либеральных реформ М.
28971. Характер и особенности социально-экономического развития России во второй половине XIX в. 55 KB
  Характер и особенности социальноэкономического развития России во второй половине XIX в. Промышленный переворот в России начался в конце 30х годов XIX века он имел 2 стороны: техническую переход от мануфактуры к фабрике замена ручного труда машинным; социальную формирование промышленного рабочего класса и класса буржуазии. К 80м годам сформировались основные промышленные районы России: Московский; Петербургский; Прибалтийский; Уральский; Южный Донбасс и Криворожье; Бакинский....