23079

Вимірювання оптичних сталих металів та напівпровідників за допомогою компенсатора Бабіне

Лабораторная работа

Физика

Відомо що лінійнополяризоване світло яке падає на межу поділу діелектрик провідне середовище після відбиття перетворюється на еліптичнополяризоване крім того випадку коли напрям коливань електричного вектора лежить в площині падіння або в перпендикулярній площині. Вимірюючи параметри еліптичнополяризованого світла а саме; зсув фаз Δ між р та s складовими електричного вектора відбитої хвилі азимут відновленої поляризації ψ а також кут падіння світлової хвилі на площину дзеркала φ можна обчислити оптичні сталі n і κ з співвідношень...

Украинкский

2013-08-04

278.5 KB

0 чел.

Робота 1.

Вимірювання оптичних сталих металів та напівпровідників за допомогою компенсатора Бабіне

Прилади: джерело світла, монохроматор, поляризаційний гоніометр з компенсатором Бабіне, досліджуваний зразок у вигляді плоского дзеркала.

Теоретичні відомості

Вимірювання оптичних сталих металів та напівпровідників має важливе значення для їх електронної теорії. Найточніше оптичні сталі можна виміряти методами, основаними на аналізі поляризованого світла, відбитого від плоского дзеркала з досліджуваних матеріалів.

Відомо, що лінійнополяризоване світло, яке падає на межу поділу діелектрик - провідне середовище, після відбиття перетворюється на еліптичнополяризоване, крім того випадку, коли напрям коливань електричного вектора лежить в площині падіння або в перпендикулярній площині. Вимірюючи параметри еліптичнополяризованого світла, а саме; зсув фаз Δ між р- та s - складовими електричного вектора відбитої хвилі, азимут відновленої поляризації ψ, а також кут падіння світлової хвилі на площину дзеркала φ, можна обчислити оптичні сталі n і κ з співвідношень

 (1)

формули (1) знайдено для випадку, коли електричний вектор падаючої хвилі орієнтовано під кутом 45° до р- та s -напрямів. Нагадаємо, що р - напрям складової електричного вектора, яка лежить у площині падіння, а s - у перпендикулярній площині.

Якщо еліптичнополяризоване світло, відбите від дзеркала, відновити до лінійнополяризованого, вводячи додатковий зсув фаз Δ', то електричний вектор коливатиметься під деяким кутом ψ до s-напряму, причому ψ < 45°. Кут ψ називається азимутом відновленої лінійної поляризації, Як випливає з формул (1). найбільша точність визначення оптичних сталих n і κ  досягається при головному куті падіння. Головним кутом падіння називається кут , для якого зсув фаз Δ = 90°, Формули (1) при головному куті падіння спрощуються і набирають вигляду

 (2)

де - азимут відновленої поляризації при головному куті падіння;  - головний кут.

Для видимої ділянки спектра головний кут у більшості металів лежить в інтервалі 65-800. В інфрачервоній ділянці спектра він наближається до 900.

Експериментальна частина

Схема установки

Оптична схема установки наведена на рис.1. Світлові промені від вихідної .щілини монохроматора. Sp спрямовуються лінзою Л1 на вхідну щілину коліматора S , розташовану у фокальній площині об’єктива коліматора 01. Паралельні пучки променів проходять крізь поляризатор Р, дзеркальний зразок М, компенсатор Бабіне К, аналізатор А і потрапляють у зорову трубу, яка складається з об’єктива О2 та окуляра Ок. . Коліматор разом з поляризатором закріплені на одному з рухомих стояків гоніометра, а компенсатор, аналізатор і зорова груба - на іншому. Досліджуваний зразок М встановлюється на столику гоніометра.

Компенсатор Бабіне складається з двох кварцових клинів. Оптична вісь одного з них паралельна заломлюючому ребру клина, а іншого - перпендикулярна. Перший клин пересувається відносно другого за допомогою мікрометричного гвинта, так що загальна товщина плоско-паралельної пластинки змінюється. При цьому змінюється різниця фаз між двома взаємно перпендикулярними лінійно-поляризованими хвилями, які проходять у певному місці. Різниця фаз визначається за формулою

де no та ne- показники заломлення звичайного та незвичайного променів; d1 та d2 - товщина першого і другого клинів у даному місці компенсатора.

Оскільки товщина клинів змінюється лінійно, зсув фаз вздовж компенсатора також змінюється лінійно. Якщо на компенсатор падає лінійнополяризоване світло і електричний вектор коливається під деяким кутом ψ до однієї з осей компенсатора , то в місцях, де Δ=2кπ, виходитиме лінійнополяризоване світло незмінної орієнтації, а в місцях, де Δ=(2к+1)π - лінійнополяризоване світло з напрямом коливань, повернутим на кут 2ψ. Якщо площина коливань в аналізаторі перпендикулярна до площини коливань у поляризаторі, то в місцях, де Δ=2кπ, у монохроматичному світлі помітні темні смуги. Якщо аналізатор повернути на кут 2ψ, темні смуги спостерігатимуться в місцях, де Δ=(2к+1)π. Ця система смуг лежить посередині між попередніми смутами. При падінні на компенсатор світла, відбитого від дзеркала, система темних смуг зміщується на деяку відстань l відносно попередньої системи, коли на компенсатор падає лінійнополяризоване світло. Зсув фаз Δ у падаючому еліптичнополяризованому світлі пропорційний l , тобто  Δ=сl. Тут с - коефіцієнт пропорційності (с=2π/L , де L відстань між сусідніми темними смугами). Треба зауважити, що в білому світлі смуги забарвлені, але центральна смуга, де Δ=0, тобто d1=d2, темна. Тут для всіх довжин хвиль зсув фаз Δ=0.

Осями компенсатора називаються напрями, вздовж яких коливаються вектори в звичайній та незвичайній хвилі.

Виконання роботи

1. Градуювання компенсатора. Для вимірювання зсуву фаз Δ необхідно спочатку визначити сталу компенсатора. Для цього коліматор і зорову трубу разом з компенсатором та аналізатором встановлюють так, щоб їх оптичні осі збігались. При цьому зразка на столику немає. Зорову трубі настроюють на площину компенсатора за допомогою додаткової лінзи Л2 (рис.1). Компенсатор розташований у фокальній площині лінзи Л2. В поле зору потрапляє різке зображення смуг на компенсаторі і перехрестя ниток в окулярі, які можна використати замість репера. Замість репера можна також використати і окулярний мікрометр За допомогою окулярного мікрометра вимірюють відстань між смугами l і обчислюють сталу компенсатора c. Далі встановлюють вибрану реперну поділку на центральну темну смугу. Це зробити краще в білому світлі, коли всі смуги, крім центральної, забарвлені.

2. Вимірювання кута падіння φ  Дзеркальний зразок необхідно встановити на столик гоніометра перпендикулярно до його площини. Вхідний коліматор та зорова труба повинні бути настроєні на нескінченність. Виймають лінзу Л2 і повертають столик гоніометра на зорову трубу, добиваючись збігу вхідної щілини коліматора з перехрестям ниток окуляра зорової труби. Потім за допомогою ноніусів визначають кут між. коліматором і зоровою трубою, який дорівнює 2φ, Кут φ має наближатися до головного кута.

3. Вимірювання зсуву фаз. Після вимірювання кута падіння треба зняти компенсатор Бабіне, а лінзу Л2 поставити на своє місце. Обертаючи поляризатор і аналізатор, досягають повного гашення у присутності зразка. Це можливо лише тоді, коли напрями коливань електричного вектора поляризатора і аналізатора збігається з р- та s - напрямами зразка. Після цього встановлюють. компенсатор і обертають його навколо променя, добиваючись повного гашення і зникнення смуг. В. цьому випадку осі компенсатора збігаються з р - та s - напрямами. Поляризатор повертають на 45°, а аналізатор так, щоб виникло чітке зображення смуг максимальної контрастності. Поляризатор та аналізатор необхідно повертати в один бік. Зразок вносить деякий зсув фаз, і система смуг змінюється відносно репера. Вимірявши по окулярному мікрометру зсув смуг l, легко обчислити зсув фаз за формулою Δ=cl.

4. Вимірювання азимута відновленої лінійної поляризації. Аналізатор повертають від чіткого зображення на компенсаторі Бабіне однієї системи смуг до чіткого зображення іншої системи смуг, зміщених відносно попередніх на півперіоду. Кут повороту аналізатора дорівнює 2ψ, або 180°- 2ψ. Азимут відновленої лінійної поляризації , де  та  - амплітуди р- та s- складових у відбитій хвилі. Оскільки завжди <, то ψ<450. Якщо ψ>90°, то виміряно не кут ψ а доповняльний до 1800.

5. Обчислення . оптичних сталих і побудова дисперсійних кривих n(λ) та κ(λ). Необхідно виміряти n і κ для ряду довили хвиль λ видимого діапазону (650-450 нм) через 20-30 нм. За формулами (1) обчислюють оптичні сталі і будують графіки залежності n(λ) та κ(λ) із зазначенням точності вимірювань.

6. Вимірювання оптичних сталих при головному куті падіння. Для вимірювання оптичних сталих при головному куті падіння необхідно для даної довжини хвилі λ змістити репер на компенсаторі на ¼l від центральної темної смуги при спостереженні смуг без зразка, а потім встановити зразок і орієнтувати компенсатор відносно р- і s- напрямів, як описано в п. 3. Змінюючи кут падіння, добитися збігу репера з центральною темною смугою. Після цього виміряти головний азимут  та головний кут падіння . Оптичні сталі обчислити за формулами (2) і порівняти їх з даними, знайденими для цієї довжини хвилі при неголовному куті падіння.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

34784. Проблема научности философского мировоззрения. Философия и наука: родство и различие функций 30 KB
  ' Теория познания специальное исследование познания которое делится: на критику познания отталкивающуюся от существовавшего до сих пор типа познания в котором она критически отказывает наличному знанию; на теорию познания в узком смысле предметом которой является этот тип познания. Проблемы которые изучает теория познания: природа познания; возможности и границы познания; отношение знания и реальности; соотношение субъекта и объекта познания; предпосылки познавательного процесса; условия достоверности знания; критерии истинности знания;...
34785. Философия древнего Китая. Даосизм и конфуцианство 42.5 KB
  Наоборот основным положением китайской философии является утверждение неразрывной связи человека и божественного Небесного начала. В классический период 6 3 века до н. Во второй период 3 11 века произошел резкий поворот к метафизике. В неоконфуцианский период 11 19 века влияние буддизма и даосизма побудило конфуцианских философов к разработке метафизической базы для своей этики.
34786. Человек в философии и культуре древней индии. Буддизм и йога 31 KB
  Учения об обществе и государстве эстетика являлись особыми теоретическими дисциплинами. Индийскую философию составляют шесть ортодоксальных признающих авторитет вед школ или систем: миманса веданта ньяя вайшешика санкхья и йога; а также неортодоксальные учения адживикизма буддизма и джайнизма. Учение каждой из них было систематизировано сборниками сутр которые кратко излагали доктрины отдельной системы учения в форме лаконичных изречений формул или правил. В основе учения мимансы лежит убеждение в том что освобождение мокша...
34787. Становление древнегреческой философии: от мифа к логосу. Диалектика Гераклита 26.5 KB
  Диалектика Гераклита Возникновение и общие принципы античной философии Античная философия зародилась в IV в. Таким образом для возникновения античной философии было необходимо единство и противоположность умственного и физического труда материи и идеи. Важным элементом философии Античности была взаимосвязь материи и идеи.
34788. Онтология античной классики. Парменид и Зенон 34.5 KB
  Античная философия это последовательно развивавшаяся философская мысль которая охватывает период свыше тысячи лет с конца VII в. Античная философия развивалась неизолированно она черпала мудрость Древнего Востока таких стран как: Ливия; Вавилон; Египет; Персия; Древний Китай; Древняя Индия. Характерные черты античной философии: 1 античная философия синкретична характерным для нее является большая слитность нерасчлененность важнейших проблем чем для более поздних видов философии; 2античная философия космоцентрична она...
34789. Атомистическая трактовка бытия. Левкипп и Демокрит 23.5 KB
  Космос рождается в вихре из столкновения атомов а цилиндрическая Земля находится в центре Вселенной. Признавал наличие двух первоначал: атомов и пустоты. Пустоту представлял как вакуум бесконечное пространство; в пустоте движется бесконечное количество атомов составляющих Бытие то есть физический мир. Таким образом различия между предметами по цвету температуре вкусу и другим чувственно воспринимаемым качествам вызваны лишь комбинациями атомов различной конфигурации.
34790. Софисты: человек – мера всех вещей. Протагор 26.5 KB
  древнегреческий философ основатель школы софистов. Название школы происходит от греческого sophistes мудрый или знающий. Первый и наиболее выдающийся представитель школы Протагор около 485 около 410 до н. Софисты не образуя единой школы в основном исследовали этическую политическую и гносеологическую проблематику.
34791. Платон и его учение об идеях. Теория познания и учение о душе. Теория государства Платона 28.5 KB
  В области моральнопсихологической проблематики основывался на дифференциации трех составляющих души: аффективной волевой и рассудочной вожделение и пыл как два коня души которыми правит возница разум чему соответствуют такие фундаментальные добродетели как воздержанность мужество и мудрость. В процессе развития человека она вспоминает свои знания которые видела раньше При этом чувственноэмпирический опыт является лишь толчком к воспоминанию поэтому Платон советует обращаться к душе минуя по возможности органы...
34792. Метафизика Аристотеля: учение о 4 причинах. Учение о душе. Разум и воля этика Аристотеля 30 KB
  Аристотель 384 322 до н. АРИСТОТЕЛЬ О ПРЕДМЕТЕ И ОСНОВНЫХ ХАРАКТЕРИСТИКАХ НАУЧНОГО ЗНАНИЯ Аристотель 384322 гг. Аристотель является родоначальником собственно научной философии в его учении некоторые науки получили освещение с точки зрения философии. Аристотель детально и глубоко разработал теорию познания после чего создал труд по логике который сохраняет свое непреходящее значение и сейчас.