23091

ЕЛЕКТРОМЕТР

Лабораторная работа

Физика

Електрометричний вимірювач струму. Опис спектрофотометра СФ5 Ця лабораторна робота знайомить із принципами вимірювання і будовою електрометричних вимірювачів струму їхньою конструкцією і способами визначення основних характеристик що дозволяють використовувати такі прилади разом з фотоелектронними помножувачами ФЕП і фотодіодами ФД для реєстрації слабких потоків випромінювання. За допомогою електрометричних вимірювачів реалізується метод виміру постійного струму застосовуваний для таких приймачів випромінювання що мають малий рівень...

Украинкский

2013-08-04

319.5 KB

9 чел.

6

ЕЛЕКТРОМЕТР

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

ФІЗИЧНИЙ ФАКУЛЬТЕТ

КАФЕДРА ОПТИКИ

ПРАКТИКУМ “ОПТИКО-ЕЛЕКТРОННІ ПРИЛАДИ І СИСТЕМИ”

4

Електрометричний вимірювач струму

КИЇВ 2001


Список лабораторних робіт та додаткових матеріалів практикуму

“Оптико-електронні прилади і системи”

--------------------------------------------------------------------------------------------

  1.  Дослідження характеристик фотоелектронного помножувача.
  2.  Дослідження характеристик фоторезистора.
  3.  Дослідження характеристик фотодіода.
  4.  Електрометричний вимірювач струму.
  5.  Синхронний детектор.
  6.  Метод лічби одноелектронних імпульсів.
  7.  Вимірювання форми імпульсу випромінювання.
  8.  Реєстрація спектрів пропускання.
  9.  Реєстрація спектрів випромінювання.
  10.  Вимірювання спектральної чутливості фотоприймачів.
  11.  Вимірювання абсолютної та порогової чутливості фотоприймача.
  12.  Методи модуляційної спектроскопії.
  13.  Мікрофотометри.

  1.  Терміни та визначення
  2.  Спектр випромінювання абсолютно чорного тіла. Функція Планка.
  3.  Опис спектрофотометра СФ-5


Ця лабораторна робота знайомить із принципами вимірювання і будовою електрометричних вимірювачів струму, їхньою конструкцією і способами визначення основних характеристик, що дозволяють використовувати такі прилади разом з фотоелектронними помножувачами (ФЕП) і фотодіодами (ФД) для реєстрації слабких потоків випромінювання.

Теоретична частина.

За допомогою електрометричних вимірювачів реалізується метод виміру постійного струму, застосовуваний для таких приймачів випромінювання, що мають малий рівень власних шумів на низьких частотах. Здебільшого це - ФЕП і фотодіоди. Їхній вихідний опір достатнє великий. Тому як підсилювачі сигналів таких фотоприймачів використовують електрометричні вимірювачі струму.

При вимірі малого постійного струму його необхідно перетворити в напругу. Відомі два види перетворювачів малих струмів у напругу: резистор з великим опором R і конденсатор ємністю C з малими утоками. У першому випадку Ur = IxR, у другому - dUc = Ixdt/C, де dt - час заряду, Ix - вимірюваний струм. Оскільки абсолютні значення струмів перерахованих приймачів випромінювання при вимірі граничних потоків рідко бувають нижче, ніж  10-10...10-11A, то для фотометричних цілей практично не має сенсу застосовувати конденсаторний метод.

У сучасних електрометричних вимірниках струму з високоомним резистором на вході напруга на резисторі виміряється із застосуванням підсилювачів з негативним зворотним зв'язком (НЗЗ). При цьому можливі дві схеми: з послідовним і паралельним НЗЗ по напрузі.

Мал.1. Перетворювачі струм-напруга: а) з послідовним і б) паралельним НЗЗ по напрузі.

У першому випадку (мал.1,а) вимірюваний струм Ix , проходячи через резистор R0, створює на ньому падіння напруги  Ux = IxR0. Ця напруга підсилюється, і на виході маємо:

Uout = UxK/(1+K),   (1)

де K - коефіцієнт передачі підсилювача без НЗЗ (для операційних  підсилювачів K>105), = R2 / (R1+R2) - коефіцієнт передачі ланки НЗЗ.

Формула (1) справедлива лише у випадку, якщо вхідний опір підсилювача багато більший за R0. У свою чергу вхідний опір підсилювача з послідовним НЗЗ по напрузі описується рівнянням;

Rin = (1 + Κ)R*,   (2)

де R* - вхідний опір підсилювача без ланки НЗЗ. Таким чином, вхідний опір такого  підсилювача тим більший чим більше , тобто, чим менше коефіцієнт підсилення підсилювача за напругою. З цього погляду найкращим є режим повторювача напруги:

= 1; Rin = KR*; Uout = Ux = IxR0 .   (3)

В другому випадку (мал.1,б) перетворювач (резистор R0) включений у ланку паралельного НЗЗ підсилювача, і вихідна напруга (за умови R0  Rin) має вид:

Uout = KIxR0/(1 + K) .   (4)

Тому що   = 1, а K » 1, то

Uout = IxR0 .   (5)

Вхідний опір підсилювача з паралельним НЗЗ по напрузі:

Rin = R0/(1 + K)  R0/K,   (6)

тобто в K разів менше ніж у підсилювача без НЗЗ. Тому що напруга на вході вимірювача близька до нуля, то зменшується вплив вхідного імпедансу підсилювача на правильність вимірів.

Нижня межа виміру струму обмежена шумами застосовуваного приймача випромінювання. Для ФЕП, наприклад, поріг чутливості визначається величинами порядку 10-11...10-13 лм/Гц1/2, а інтегральна чутливість - 10...103  А/лм. Якщо прийняти величину типової інерційності реєстратора = 1 с (тобто df = 0,25 Гц), то одержимо середньоквадратичне значення шумового струму на виході ФЕП порядку (15)10-11А.

Таким чином, найбільш чутлива шкала електрометричного вимірювача повинна  відповідати струму повного відхилення -10-10 А. При найбільш зручній для реєстрації вихідній напрузі Uout = 1 В можна визначити значення R0 для реєстрації таких струмів. З (5):

R0 = 1/10-10 = 1010 Ом = 10 ГОм.   (7)

Звідси ясно, що вхідні ланцюги підсилювача, застосовуваного для електрометричного вимірювача, повинні бути досить високоомними. В даний час у вхідних ланках використовують польові транзистори. Виготовлення електрометрів на базі прецизійних інтегральних операційних підсилювачів (ОП) виводить з розгляду питання про шуми і дрейфи електрометра, тому що ними завжди можна зневажити в порівнянні із шумами приймачів випромінювання.

З погляду кращого застосування тієї чи іншої з розглянутих схем обговоримо питання про інерційність електрометричного перетворювача струму. Інерційні властивості підсилювача визначаються його вхідним імпедансом Z. У випадку послідовного НЗЗ його величину визначають як вхідна ємність самого підсилювача, так і ємність з'єднуючого приймач випромінювання з електрометром кабелю, а також паразитна ємність перетворювача C0. У найкращих умовах (ліквідація кабелю, розташування електрометра в безпосередній близькості від приймача випромінювання) вдається одержати = 10-11Ф10100м = 0,1 с.

Суттєво кращу швидкодію можна отримати застосовуючи  підсилювач з паралельним НЗЗ. Розглядаючи коефіцієнт перетворення такого перетворювача як S = Uout/Ix з урахуванням вхідного імпедансу операційного підсилювача, одержимо:

S = Z0KZin/(Z0 +KZin ) , (8)

де  Z0 = R0/(1 + j R0C0); Zin = Rin/(1 + j RinCin); C0 - паразитна ємність ланки НЗЗ, Cin - вхідна ємність ОП і сполучного  кабелю. Таким чином, вихідна напруга так залежить від вхідного струму, начебто ланка перетворювача складається з паралельно з'єднаних Z0 і KZin. На підставі (8) можна скласти еквівалентну схему, зображену на мал.2.

Мал.2. Еквівалентна схема електрометра з паралельним НЗЗ.

Оскільки K > 105, то інерційні властивості такого електрометра визначаються винятково власною постійною часу ланки зворотного зв'язку = R0C0. Ємність високоомних резисторів C0  10-13 Ф, і при R0 = 1010 Ом :

C0R0 = 10-13 Ф1010 Ом = 10-3 с.

Для зменшення постійної часу знижують ємність C0 установкою спеціальних екранів (мал.3), за допомогою яких вдається знизити значення C0 до (1...1,5)10-14 Ф і, відповідно, ще в 10 разів зменшити .

Мал.3. Способи зменшення ємності резистора зворотного зв'язку.

З усього вищевикладеного випливає, що електрометричний вимірювач струму з паралельним НЗЗ по напрузі кращий для використання з струмовими джерелами сигналу, якими є такі приймачі випромінювання як фотоелектронні помножувачі і фотодіоди (у фотодіодному і фотогальванічному режимі короткого замикання).

Експериментальна установка

Мал.4. Електрометричний вимірювач струму.

Призначена для виміру характеристик електрометричного вимірювача струму, принципова схема якого представлена на мал.4. Установка містить регульоване джерело напруги з набором резисторів, які імітують джерело струмового сигналу (вихідна напруга джерела виміряється цифровим вольтметром), а також графобудівник типу Н-306, підключений до виходу електрометра.

Завдання

Перед початком роботи уважно ознайомтеся з усіма матеріалами і літературою, пропонованими до даної лабораторної роботи. Перед початком вимірів спробуйте спрогнозувати свої дії. При необхідності, частіше радьтеся з викладачем чи лаборантом.

1. Вимірити залежність показань електрометра від величини вхідного струму. По побудованій характеристиці визначити відхилення від лінійності, а також точність калібрування випробуваного приладу. Оцінити похибку проведених вимірів.

Корисні поради:

* виміри рекомендується проводити при чутливості 10-9 А;

* графік повинний містити не менш 15-20 точок.

2. Вимірити дрейф нульового відліку електрометра. Оцінити поріг чутливості електрометра. Корисні поради:

* від’єднайте вхід електрометра від джерела вхідного сигналу і встановіть заглушку;

* вихід електрометра "1" приєднайте до входу каналу Y графобудівника Н-306. Чутливість каналу, що рекомендується, Y - 0,5 мв/поділку, швидкість розгортки (канал X) - 50 с/см;

зробіть запис власного шуму електрометра при чутливості 10, 1і 0,1 на при постійних часу 0,1 і 1 с.

УВАГА ! При переключенні меж виміру електрометра, зсуві нуля, установці постійної часу, чи включенні/вимиканні електрометра, а також інших маніпуляціях з ним канал Y графобудівника повинний бути ВІДКЛЮЧЕНИМ ! Включення каналу Y можна проводити, установивши вихідний сигнал електрометра близьким до нуля.

3. Визначити динамічний діапазон електрометричного вимірювача струму для одного з меж виміру. На підставі проведених експериментів оцінити, який з каскадів електрометра дає основний внесок у шумовий сигнал.

Література

1. Илюкович A.M. Техника электрометрии. М.: Энергия.-1976.

2. Ансо М.Х., Роос М.Э., Сакс О.В. и др. Электрометрические измерители тока. Приборы и техника эксперимента.-1989, N6, с.25-38.

7

ЕЛЕКТРОМЕТР


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

41691. Исследование работы и расчет сварных соединений 142.82 KB
  Оборудование: сварные соединения выполненные стыковыми и угловыми швами изготовленные из различных сталей. Различают следующие виды сварных соединений: Стыковые: без разделки кромок Vобразная разделка Xобразная разделка U образная разделка; Нахлесточные: с нормальной формой сечения шва с выпуклой формой с вогнутой формой со специальной формой сечения шва; Угловые: без скоса кромок и со скосом кромок; Тавровые: без скоса кромок со скосом одной кромки со скосом двух кромок. В области сварного шва в основном металле...
41693. Создание структур базы данных 74.18 KB
  Вывод: ознакомилась с основными понятиями базы данных; научилась создавать двумерные таблицы в режиме Конструктор; освоила основные приёмы заполнение, редактирование таблицы баз данных.
41694. Провести испытание двигателя постоянного тока независимого возбуждения 421.08 KB
  Цель работы провести испытание двигателя постоянного тока независимого возбуждения. Определить искусственные механические характеристики пери пониженном напряжении на якоре двигателя. Номинальные данные двигателя: P=22кВт U=220В Iя=12А n=1500об мин Iном. Номинальное напряжение на якоре двигателя ; б.
41695. Системы счисления. Арифметические операции в разных системах счисления. Перевод из одной системы счисления в другую 3.65 MB
  Системы счисления. Арифметические операции в разных системах счисления. Перевод из одной системы счисления в другую Цель работы: изучить повторить правила перевода чисел из одной системы счисления в другую. Задачи работы: повторить правила перевода чисел из одной системы счисления в другую; получить навыки перевода чисел из одной системы счисления в другую.
41697. Определение затрат мощности на перемешивание в аппарате с мешалкой 4.72 MB
  При увеличении скорости движения происходит отрыв пограничного слоя от поверхности тела в точках где скорость жидкости является наибольшей например у кромок вертикальной пластины и образование турбулентного кормового следа за движущимся телом. Начало отрыва пограничного слоя характеризуется резким возрастанием сопротивления среды движению тела. Описание экспериментальной установки Лабораторная установка схема которой изображена на рисунке 4 состоит из циклона 4 внутренний диаметр циклона 02м размер входного патрубка 013005 м...
41698. Позиционные системы счисления. Перевод чисел из одной позиционной системы счисления в другую. Арифметические операции с числами в позиционных системах счисления 48.78 KB
  Перевод чисел из одной позиционной системы счисления в другую. Арифметические операции с числами в позиционных системах счисления. Цели работы: Освоение алгоритма перевода чисел из произвольной системы счисления в десятичную систему счисления.