23093

Магнітні властивості речовини

Доклад

Физика

Пара та діа магнетиками називаються речовини які за відсутності магнітного поля завжди не намагнічені і які характеризуються однозначною залежністю між вектором намагнічування I и напруженістю статичного магнітного поля Н. Зокрема у слабких магнітних полях ця залежність лінійна: причому для парамагнетиків χ 0 а для діамагнетиків χ 0. Феромагнетиками називаються тверді тіла які можуть мати спонтанну намагніченість тобто намагнічені вже при відсутності магнітного поля. Магнітна сприйнятливість феромагнетику є функцією напруженості...

Украинкский

2013-08-04

36 KB

6 чел.

Магнітні властивості речовини.

Пара-, діа-, феромагнетизм та їх природа

За своїми магнітними властивостями всі речовини можна розділити на

слабомагнітні та сильно магнітні. До слабомагнітних речовин належать парамагнетики та  діамагнетики, до сильно магнітних —феромагнетики, антиферомагнетики и ферімагнетики. Пара- та діа- магнетиками називаються речовини, які за відсутності магнітного поля завжди не намагнічені і які характеризуються однозначною

залежністю між вектором намагнічування I и напруженістю

(статичного) магнітного поля Н. Зокрема, у слабких магнітних полях ця залежність лінійна:, причому для парамагнетиків χ> 0, а для діамагнетиків χ < 0.

Феромагнетиками називаються тверді тіла, які можуть мати спонтанну намагніченість, тобто намагнічені вже при відсутності магнітного поля. Типовими представниками феромагнетиків є метали: залізо, кобальт, нікель.

Характерна особливість феромагнетиків - залежність В від Н або I від Н не однозначна, а визначається попередньою історією намагнічування феромагнітного зразка. Це явище називається магнітним гістерезісом.

Для всякого феромагнетика існує певна температура Т = Тk - температура або точка Кюрі, при переході через яку відбувається фазовий перехід (другого роду). Речовина є феромагнетиком тільки нижче точки Кюрі, вище точки Кюрі вона стає парамагнетиком.

Магнітна сприйнятливість феромагнетику є функцією напруженості зовнішнього

поля, а залежність J(H) має вид

Намагніченість при збільшенні напруги має границю - намагніченість насичення. Її існування за аналогією з  парамагнетиками вказує, що намагніченість феромагнетиків обумовлюється також переорієнтуванням деяких елементарних магнітних моментів.

оскільки

крива залежності В(Н) не виходить на насичення, хоча J відчуває насичення.

Якщо перемагнічувати зразок в періодичному магнітному полі, то крива

залежності В(H) має вид петлі(петля гістерезісу)

ОА - крива намагнічування (включення поля здійснюється при нулі індукції, тобто за відсутності постійної намагніченості). ОС залишкова індукція, феромагнетик в цьому стані - постійний магніт. Форма петлі гістерезіса залежить від матеріалу феромагнетика.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

19209. Движение заряженных частиц в аксиально-симметричном магнитном поле. Магнитные линзы 412.5 KB
  Лекция № 5. Движение заряженных частиц в аксиальносимметричном магнитном поле. Магнитные линзы. Фокусировка короткой катушкой. Магнитные квадрупольные линзы жесткая фокусировка. Магнитные электронные микроскопы. Аберрация электронных линз. V. Магнитные линзы. ...
19210. Ограничение тока пространственным зарядом в диоде. Формула Ленгмюра и Богуславского для плоских и цилиндрических электродов 325.5 KB
  Лекция № 6. Ограничение тока пространственным зарядом в диоде. Формула Ленгмюра и Богуславского для плоских и цилиндрических электродов. Учет начальных скоростей частиц. Образование виртуального катода. Предельная плотность тока пучка частиц в пролетном промежутке
19211. Расхождение пучков заряженных частиц под действием собственного объемного заряда 421.5 KB
  Лекция № 7. Расхождение пучков заряженных частиц под действием собственного объемного заряда. Прямолинейные пучки электронных лучей электронные пушки Пирса. VII. Формирование электронных и ионных пучков. 7.1. Расплывание пучков заряженных частиц под действи
19212. Электромагнитные ускорители плазмы. МГД приближение для описания динамики 269 KB
  Лекция 8 VIII. Плазменные ускорители. Электромагнитные ускорители плазмы. МГД приближение для описания динамики. Одножидкостная модель. Магнитное давление. Равновесие плазменной границы. Рельсотрон. 8.1. МГД приближение. Для описания ускорения плазмы магни...
19213. Термоэлектронная эмиссия. Статистический и термодинамические вывод формулы плотности тока термоэлектронной эмиссии 557.5 KB
  Лекция № 9. Термоэлектронная эмиссия. Статистический и термодинамические вывод формулы плотности тока термоэлектронной эмиссии. Влияние внешнего электрического поля Эффект Шоттки. Распределение термоэлектронов по энергиям. Средняя энергия термоэлектронов. Эксп
19214. Влияние поверхностной неоднородности материала катода на термоэмиссию 557 KB
  Лекция № 10. Влияние поверхностной неоднородности материала катода на термоэмиссию. Пленочные катоды. Оксидные катоды. Автоэлектронная эмиссия. Изменение температуры эмиттера при термо и автоэлектронной эмиссии. 9.7. Влияние поверхностной неоднородности материала...
19215. Фотоэлектронная эмиссия. Законы Столетова и Эйнштейна. Теория фотоэмиссии 476 KB
  Лекция № 11. Фотоэлектронная эмиссия. Законы Столетова и Эйнштейна. Теория фотоэмиссии. Кривая Фаулера. Применение фотоэмиссии в технике. Фотокатоды. XI. ФОТОэлектронная эмиссия. 11.1. Законы фотоэффекта. В широком смысле фотоэффект – это возникновение или измене
19216. Вторичная электрон-электронная эмиссия. Отражение электронов от твердого тела 326 KB
  Лекция № 12. Вторичная электронэлектронная эмиссия. Отражение электронов от твердого тела. Характеристические потери энергии. Закономерности истинной вторичной электронной эмиссии. Приведенная кривая. Эффективные эмиттеры вторичных электронов. XII. вторичная элек
19217. Вторичная электронная эмиссия полупроводников и диэлектриков. Эффективные эмиттеры вторичных электронов 336.5 KB
  Лекция № 13. Вторичная электронная эмиссия полупроводников и диэлектриков. Эффективные эмиттеры вторичных электронов. Электронные умножители. Вторичная ионноэлектронная эмиссия. Потенциальная и кинетическая эмиссия их физический механизм. Закономерности ионноэлек