23143

КОСТЕНКО ЛІНА

Доклад

Литература и библиотековедение

За роман у віршах Маруся Чурай Ліні Костенко присуджено Державну премію імені Т. Костенко . Своєрідним феноменом є жінкипоетеси: Леся Українка Олена Теліга Ліна Костенко. Ліна Костенко.

Украинкский

2013-08-04

32.5 KB

0 чел.

КОСТЕНКО ЛІНА

(народилася 1930 року)

Народилася в м. Ржищеві на Київщині в родині вчителів. Коли їй виповнилося шість років, батьки переїхали до Києва. Навчалася у педагогічному інституті, потім у Московському літературному інституті ім. М. Горького. Працювала сценаристом на Київській кіностудії художніх фільмів ім. О. Довженка.

Поетесу називають «королевою української поезії XX століття». Уже перша збірка «Проміння землі» (1957) засвідчила про неабиякий талант письменниці. У доробку поетеси поетичні збірки «Вітрила» (1958), «Мандрівки серця» (1961), «Над берегами вічної ріки» (1977), «Неповторність» (1980), «Сад нев'янучих скульптур» (1987), «Вибране» (1989), драматичні поеми «Сніг у Флоренції», «Дума про трьох братів неазовських», поема-балада «Скіфська одіссея», роман у віршах «Берестечко». За роман у віршах «Маруся Чурай» Ліні Костенко присуджено Державну премію імені Т. Г. Шевченка, аза книгу «Інкрустації» (1994), яка вийшла друком за кордоном італійською мовою, Міжнародну премію Франческо Петрарки. Нагороджена також іншими міжнародними преміями: фундації Антоновичів та імені Олени Теліги. її вірші перекладені багатьма мовами світу.

«Поезія це завжди неповторність...»

(за ліричними творами Л. Костенко)

...Вірш одночасно наслідок впливу

світу на поета і засіб впливу поета на світ.

В. Слапчук

Поезія це завжди політ фантазії, творчої думки, пошук тих засобів мови, що здатні торкнутися струн душі людини. Спробуємо уявити на мить, що література, зокрема поезія, раптом зникла у небуття. Мабуть, разом із нею зникли б наші почуття, душа народу стала б прозаїчною, буденною.

Митців на Україні, на щастя, було досить для того, щоб утвердити своєрідність нашої літератури серед інших літератур світу, підкреслити тільки їй одній притаманні риси. Але жінка-митець, а зокрема жінка-поет явище надзвичайно рідкісне не тільки в нашій, а й світовій літературі. Своєрідним феноменом є жінки-поетеси: Леся Українка, Олена Теліга, Ліна Костенко...

Ліна Костенко... Українській літературі поталанило, що в ній є постать, яка життям і творчістю утверджує благородство, оригінальність, чесність і мудрість. Незалежний розум і гаряче серце ніколи не дозволяли Ліні Костенко відпочивати. Часто вона писала зовсім «не те», чого від неї чекали, обурювала, викликала нищівні блискавки «згори». Я люблю її творчість за те, що поетеса не обминає гострих, іноді болючих сторін життя. Чорнобиль, відлуння Великої Вітчизняної війни, політика, занепад духовності, відродження рідної мови — ось деякі з актуальних проблем поезій Ліни Костенко. Окреме місце в творчості посідає тема самотньої старості, біль за втраченим минулим. У творі «Українське альфреско» перед нами постає, на перший погляд, ідилічна картина: ніби старовинний малюнок на вологій штукатурці:

Над шляхом, при долині, біля старого граба,

де біла-біла хатка стоїть на самоті,

живе там дід та баба, і курочка в них ряба,

вона, мабуть, несе їм яєчка золоті...

Але поступово крізь ідилічний сум проступають болючі, навіть трагічні ноти:

Чиєсь дитя приходить, беруть його на руки,

А потім довго-довго на призьбі ще сидять.

Я знаю, дід та баба це коли є онуки,

а в них сусідські діти шовковицю їдять.

Поетеса ніби заклинає поглянути навколо: хіба мало навколо нас старих з «останньої в світі казки», що на схилі віку залишилася на самоті.

У часи, коли культура і людяність відійшли на задній план, загубилися на шляхах соціальних революцій, поетеса закликає сучасників: «Люди, будьте взаємно ввічливі!» Вона сумує за втратою людьми відчуття поезії, тиші й дощу, і хоче не загубити віру в творчі сили народу, зберегти історичну пам'ять, пісню, красу мови і землі. Але мені імпонує й те, що Костенко не тільки борець, вона насамперед жінка, тому в творчому доробку поетеси чимало інтимної лірики. Здається, що її поезія звучить, як задушевна лірична пісня під акомпанемент сумної мелодії скрипки:

Недумано, негадано забігла в глухомань,

де сосни пахнуть ладаном в кадильницях світань,

де вечір пахне м'ятою, аж холодно джмелю.

А я тебе, а я тебе, а я тебе люблю!

Читаючи, розумієш, що цей твір поезія серця, що зливається т з поезією природи.

Мабуть, тільки Ліна Костенко одна з усіх сучасних поетів змогла так по-жіночому ніжно й прекрасно розповісти про кохання:

Сьогодні сніг іти вже поривавсь.

Сьогодні осінь похлинулась димом.

Хай буде гірко. Спогадом про Вас.

Хай буде світло, спогадом предивним

(«Хай буде легко. Дотиком пера»).

Кохання ліричної героїні «тільки сон, що ледь торкнувся пам'яті вустами». Мені здається, що героїня поезій Костенко жінка, яку час примусив бути мужньою, але яка й за цих умов не розгубила природної чарівності й краси.

Поет дзеркало свого часу. Думаю, що сама такою поетесою стала Ліна Костенко. Завжди писала правду, не озираючись ні наліво, ні направо.

Від того дня, коли людина вперше зримувала слово, й до наших днів існує на землі поезія. Вона змушує думати, радіти, сумувати, любити, робить людину Особистістю. Завдання поета показати красу слова:

Людей мільярди, і мільярди слів,

а ти їх мусиш вимовити вперше

(«Страшні слова, коли вони мовчать»).

Наш народ несе з собою у століття велику силу. Ніколи не поблякнуть золоті розсипи творів української поезії:

Все повторялось: і краса, й потворність,

Усе було: асфальти й спориші.

Поезія це завжди неповторність,

Якийсь безсмертний дотик до душі.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

34818. Проблемы научной рациональности в современной «философии науки»: позитивизм, неопозивитивизм, постопозитивизм, прагматизм 39 KB
  Направление в философии утверждающее что единственным источником подлинного знания являются специальные науки и отрицающее философию как особую отрасль знаний НЕОПОЗИТИВИЗМ одно из основных направлений философии 20 в. Неопозитивизм сыграл значительную роль в развитии современной логики семиотики и философии науки. Постпозитиви́зм общее название для нескольких школ философии науки объединённых критическим отношением к эпистемологическим учениям которые были развиты в рамках неопозитивизма и обосновывали получение объективного знания из...
34819. Современный философский иррационализм: «философия жизни», экзистенциализм, психоанализ 36 KB
  Вопервых развитие всех трех иррационалистических типов можно подчинить следующей схеме: на первом этапе развития того или иного типа всегда наблюдается противопоставление иррационального рациональному что является реакцией на классическую философскую традицию которая подавляла и вытесняла иррациональное на периферию философии. Гегеля первый этап в философии С. Киркегора иррационализм принимает крайнюю форму антирационализм второй этап в философии французских экзистенциалистов ХХ века заметна тенденция к соединению рационального и...
34820. Философское учение о бытии и субстанции. Диалектика бытия и небытия. Бытие и ничто 58 KB
  Диалектика бытия и небытия. бытие от небытия и следовательно может считать все бытие как истинным с начала и до конца так и ложным в каждом его пункте. Поэтому чтобы окончательно добить софиста нужно бытие точнейшим образом отличать от небытия однако так чтобы небытие и ложь все же в известном смысле существовали рядом с бытием и истиной. А это приводит нас уже к диалектике бытия и небытия.
34821. Понятие материи. Специфика философского понимания материи. Онтологический и гносеологический аспекты понятия материи. Объективная реальность 43.5 KB
  Специфика философского понимания материи. Онтологический и гносеологический аспекты понятия материи. Понятие материи является одним из фундаментальных понятий материализма и в частности такого направления в философии как диалектический материализм.
34822. Материя как субстанция. Атрибуты материи ( пространство, время, движение) 25.5 KB
  Атрибуты материи пространство время движение Материя лат. Проство и времяфилософские категории всеобщие формы существования координации объектов. Но по теории относительности к 3 пространственным параметрам длина ширина высота добавляется время. Время как философская категория служит для обозначения всеобщего свойства материальных процессов протекать обладать длительностью и развиваться по этапам и стадиям.
34823. Основные формы существования материи: физическая, химическая, биологическая и социальная. Человек как высшая форма существования материи. Проблема сущности человека 32.5 KB
  Проблема сущности человека Соответственно иерархии форм материи существуют качественно разнообразные формы ее движения. Идея о формах движения материи и их взаимосвязи выдвинута Ф. В основу классификации форм движения он положил следующие принципы: 1 формы движения соотносимы с определенным материальным уровнем организации материи то есть каждому уровню такой организации должна соответствовать своя форма движения; 2 между формами движения существует генетическая связь то есть форма движения возникает на базе низших форм; 3 высшие формы...
34824. Мировоззренческое и методологическое значение понятия материя для медика 44.5 KB
  В соответствии с этим можно выделить различные формы материализма и идеализма. Так с точки зрения исторического развития материализма можно отметить следующие его основные формы. Материализм Древнего Востока и Древней Греции это первоначальная форма материализма в рамках которой предметы и окружающий мир рассматриваются сами по себе независимо от сознания как состоящие из материальных образований и элементов Фалес. Существуют и такие разновидности материализма как например последовательный материализм в рамках которого принцип...
34825. Постановка проблемы сознания в философии. Отражение как атрибут материи. Развитие форм отражения как предпосылка возникновения сознания. Сознание как высшая форма отражения 40.5 KB
  Развитие форм отражения как предпосылка возникновения сознания. Сознание как высшая форма отражения. Логично предположить что вся материя обладает свойством по существу родственным с ощущением свойством отражения. присущее всей материи свойство отражения.
34826. Сущность сознания. Проблема идеального. Критика альтернативных концепций сознания 38 KB
  Критика альтернативных концепций сознания. Таким образом речь как и орудия труда это важнейший фактор формирования сознания человека и его мира. Еще раз отметим что идеальное главнейший признак сознания обусловленный социальной природой человека.