2317

Виділення басейна ріки. Визначення морфометричних показників ріки

Лабораторная работа

География, геология и геодезия

Мета: сформувати навички по визначенню річкового басейну, основних морфометричних характеристик ріки та басейну. Завдання: виділення за топокартою басейну ріки, підрахування основних морфометричних характеристик водотоків і головної ріки.

Украинкский

2013-01-06

796.3 KB

19 чел.

  ЛАБОРАТОРНЕ ЗАНЯТТЯ № 7

ТЕМА: Виділення басейна ріки. Визначення морфометричних показників ріки

МЕТА: сформувати навички по визначенню річкового басейну, основних морфометричних характеристик ріки та басейну.

ОСНОВНІ ЗАВДАННЯ: виділення за топокартою басейну ріки, підрахування основних морфометричних характеристик водотоків і головної ріки.

ОБЛАДНАННЯ: навчальні топографічні карти з масштабом 1:25000, калька розміром 25х12 см, циркуль або курвіметр. Пашканг К.В. Практикум по общему землеведению. – М.: Высш.шк., 1982. Макет “Річкова долина”. Фізична карта світу.

ХІД РОБОТИ

ПИТАННЯ ДЛЯ ТЕОРЕТИЧНОГО ОБГОВОРЕННЯ:

  1.  Визначення поняття “ріка”, “річковий басейн”. Розкрити зміст ріки як водної геосистеми.
  2.  Поняття “водозбору”, види водозборів і річкових басейнів. Вододіл і вододільна ліня.
  3.  Морфометричні характеристики річкового басейну.
  4.  Основні гідрологічні елементи ріки. Критерії виділення рік.
  5.  Морфометричні характеристики ріки: протяжність, звивистітсь.

ПРАКТИЧНІ ЗАВДАННЯ:

1. На навчальній топографічній карті знайти головну ріку (за таку приймаємо р. Вороновка), визначити місце знаходження її гирла та приблизне місце початку (рис. 9). Перенести на кальку головну ріку з усіма її притоками та іншими водними геосистемами (ставок). Аналізуючи систему ізоліній, яка відбиває рельєф земної поверхні на кальці провести вододільну лінію і виділити, таким чином, басейн р. Вороновки. При проведенні вододільної лінії необхідно звернути уваги на бергштрихи (показують нахил схилів по яким вода стікає у постійні або тимчасові водотоки), включати в річковий басейн рівчаки, яри та балки, які теж є стокоформуючими системами головної ріки. Кальку вклеїти у робочий зошит.

2. Підрахувати довжину головної ріки та її приток, використовуючи при цьому циркуль (необхідно зробити крок циркуля 0,2 см – 2 мм) або курвіметр. Отримані результати занести в таблицю (макет даний в табл. 5). На підставі точних даних про довжину усіх водотоків встановити істинні витоки р. Вороновки – головна ріка буде найдовшою за лінією від гирла до початку, витоки підписати на кальці.

4. Підрахувати коефіціент звивистості головної ріки за формулою:

               L

Кзвив =

                l

, де

L – протяжність ріки по лінії самого водотоку від початку до гирла, l – довжина лінії, що з’єднує витоки та гирло ріки по прямій.


Рис. 10. Фрагмент навчальної топографічної карти з р. Вороновкою і прилеглими територіями.

Таблиця 5

Макет таблиці даних про морфометричні характеристики ріки з притоками

Назва ріки і її приток

Довжина, км

Головна ріка

Ліві притоки:

1. Притока І порядку. Якщо вона має власну притоку то записуємо так:

1.1. Притока ІІ порядку. Якщо є притоки і ІІІ порядку, то відбувається відповідне ускладнення.

2. Притока І порядку – і так далі, якщо таких приток дві і понад.

Праві притоки

Заповнюється аналогічно

Загальна довжина усіх водотоків – протяжність річкової сітки

Доповнення до рис. 10. Схема організації річкового басейну та водозбору. Умовні позначення: 1 – межа басейну і поверхневого водозбору ріки (орографічний вододіл), 2 – межа підземного водозбору (підземний вододіл), 3 – безстічні області, 4 – водотривкий шар (водоупор), 5 – опади, 6 – поверхневий стік, 7 – підземний стік, 8 – русла рік.

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ: підготувати тему “Морфометричні характеристики ріки і її басейну”, підготувати палетку.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

30895. Лимфатическая система 42 KB
  В отличие от кровеносных сосудов по которым происходит как приток крови к тканям тела так и ее отток от них лимфатические сосуды служат лишь для оттока лимфы т. Состав и свойства лимфы Лимфа собираемая из лимфатических протоков во время голодания или после приема нежирной пищи представляет собой бесцветную почти прозрачную жидкость отличающуюся от плазмы крови в 3 4 раза меньшим содержанием белков. Вследствие малого содержания белков вязкость лимфы меньше а относительная плотность ниже чем плазмы крови. Реакция лимфы щелочная.
30896. Регуляция работы сердца 46 KB
  Регуляция работы сердца Регуляция деятельности сердца Механизм регуляции деятельности сердца: Саморегуляция. Законы саморегуляции деятельности сердца: Закон ФранкаСтарлинга сила сердечных сокращений пропорциональна степени растяжения миокарда в диастолу. Нервная регуляция деятельности сердца. Симпатическая нервная система: а перерезка волокон СНС нет изменений в деятельности сердца симпатические центры иннервирующие сердце исходно не обладают спонтанной активностью; б активация СНС хроно ино батмо и дромотропный...
30897. Дыхание 39.5 KB
  Внешнее дыхание вентиляция легких обмен газов между атмосферным воздухом и альвеолярным легочная вентиляция. Диффузия газов в легких обмен газов между альвеолярным воздухом и кровью в капиллярах легких.Вентиляция легких 2.Перфузия легких кровью интенсивность кровотока в легких .
30898. Биомеханика спокойного вдоха и выдоха 27 KB
  Биомеханика спокойного вдоха и выдоха Биомеханика спокойного вдоха В развитии спокойного вдоха играют роль: сокращение диафрагмы и сокращение наружных косых межреберных и межхрящевых мышц. Под влиянием нервного сигнала диафрагма наиболее сильная мышца вдоха сокращается ее мышцы расположены радиально по отношению к сухожильному центру поэтому купол диафрагмы уплощается на 1520 см при глубоком дыхании на 10 см растет давление в брюшной полости. Под влиянием нервного сигнала сокращаются наружные косые межреберные и межхрящевые мышцы. У...
30899. Клинико-физиологическая оценка внешнего дыхания. Легочные объемы 36.5 KB
  Легочные объемы Анатомофизиолгические показатели легочные объемы определяются антропометрическими данными индивидуума : 1ростовесовыми показателями 2 строением грудной клетки 3 дыхательных путей 4 строением и свойствами легочной ткани эластическая тяга легких поверхностное натяжение альвеол 5 силой дыхательных мышц Легочные объёмы и ёмкости ОЕЛ ЖЕЛ РОвд ЕВвд ДО РОвыд ФОЕ ОО Коллапсный О Минимальный О Легочные объемы: Общая емкость легких ОЕЛ количество воздуха находящееся в легких после максимального вдоха. ОЕЛ состоит...
30900. Клинико-физиологическая оценка внешнего дыхания. Функциональные показатели 27.5 KB
  Минутный объем дыхания МОД объем воздуха который проходит через легкие за 1 минуту. Этот показатель можно определить двумя методами: с помощью спирографии ДО умножается на частоту дыхания и путем сбора воздуха в мешок Дугласа. МВЛ это максимальное количество воздуха которое может вдохнуть и выдохнуть пациент за 1 минуту ЧД более 50 уд мин; N=1418. Форсированная жизненная емкость легких ФЖЕЛ количество воздуха которое пациент может выдохнуть за счет экспираторного маневра максимально быстро и полно .
30901. Газообмен в легких и тканях 34 KB
  Газовый состав вдыхаемого альвеолярного и выдыхаемого воздуха Дыхательные газы Вдыхаемый воздух Альвеолярный воздух Выдыхаемый воздух О2 мм рт. в процессе жизнедеятельности идет постоянный процесс потребления О2 и выделения СО2 это поддерживает концентрацию дыхательных газов в нем на постоянном уровне. Обмен газов между альвеолярным воздухом и кровью. Транспорт газов кровью.
30902. Транспорт газов кровью 280.5 KB
  В жидкой части крови растворены газы воздуха: кислород углекислый газ азот. При содержании гемоглобина 150 г л норма каждые 100 мл крови переносят 208 мл О2. Это кислородная емкость крови. Другой показательсодержание кислорода в крови взятой в различных участках сосудистого русла: артериальной 20 мл О2 100 мл крови и венозной 14 млО2 100 мл крови .
30903. Регуляция дыхания 30.5 KB
  Регуляция дыхания Главная задача регуляции дыхания чтобы потребление кислорода поставка его тканям за счет внешнего дыхания были адекватны функциональным потребностям организма. Самый эффективный способ регуляции дыхания в целом это регуляция внешнего дыхания. Интенсивность внешнего дыхания зависит от варьирования его частоты и глубины. В регуляции дыхания можно выделить 3 группы механизмов: 1.