23170

Мотиви лiрики Василя Симоненка

Доклад

Литература и библиотековедение

Центральною в його творчостi слушно вважається патрiотична тема любовi до України її безталанного народу висловленої з недвозначною вiдвертiстю i в цьому пряме продовження шевченкiвських традицiй поєднана з iдеєю неповторностi людського я . Мiж цими датами напiвголодне довоєнне дитинство лихолiття й злиднi студентське братерство але й нашпигована пильними шукачами ворогiв народу атмосфера лiтературна студiя iменi Василя Чумака скорочено СIЧ творчi суперечки в гуртожитку далi активна участь у роботi Черкаського обласного...

Украинкский

2013-08-04

30 KB

0 чел.

Мотиви лiрики Василя Симоненка

Вiн прожив на свiтi лише 28 рокiв (з них художнiй творчостi були вiдданi переважно безсоннi ночi останнiх семи лiт) i назавжди ввiйшов до iсторiї рiдної лiтератури. Центральною в його творчостi слушно вважається патрiотична тема - любовi до України, її безталанного народу, висловленої з недвозначною вiдвертiстю (i в цьому - пряме продовження шевченкiвських традицiй), поєднана з iдеєю неповторностi людського "я". Вiдтак i основним лiтературним родом виступає лiрика.

Василь Симоненко народився 8 сiчня 1935 р. в с. Бiївцi Лубенського району на Полтавщинi. Пiсля закiнчення середньої школи в Тарандинцях вступив на факультет журналiстики Київського унiверситету. Далi - робота в "Черкаськiй правдi" (1957-1959), "Молодi Черкащини" (1960-1963), власним кореспондентом "Робiтничої газети" й лiтературна творчiсть. Помер - 13 грудня 1963 р., похований у Черкасах. Мiж цими датами - напiвголодне довоєнне дитинство, лихолiття й злиднi, студентське братерство (але й нашпигована пильними шукачами "ворогiв народу" атмосфера), лiтературна студiя iменi Василя Чумака (скорочено СIЧ), творчi суперечки в гуртожитку, далi активна участь у роботi Черкаського обласного лiтоб'єднання, нарештi - вихiд єдиної прижиттєвої збiрки "Ти i грiм" (1962).

Рано усвiдомив i передрiк свою долю. Двадцятирiчному поетовi нiби диктувала невiдома сила:

   Не знаю, ким - дияволом чи богом -
   Дано менi покликання сумне:
   Любити все прекрасне i земне
   I говорити правду всiм бульдогам.

Сонет "Я" написано 1955 р., задовго до однойменне вiдомого вiрша "Я..." ("Ми - не безлiч стандартних "я", А безлiч всесвiтiв рiзних"). Тодi ж, у студентськi роки, буквально напередоднi офiцiйного "розвiнчання культу особи", з'явився ще один сонет "Поет" (написаний у лютому 1956, опублiкований тiльки 1988 р.), де є й такi промовистi рядки: "I пiддавшись зарiбку легкому, Я не прислужував нiколи i нiкому".

Новаторство поета "йде не стiльки шляхом винаходу нових художнiх форм... скiльки в сферi нових художнiх iдей". Цi ж iдеї з недвозначною прямотою були висловленi в поезiях "Жорна", "Мiй родовiд", "Пiч", "Перший", "Дiд умер", "Варвари", у циклi з дев'яти вiршiв, озаглавленому, як i вся збiрка, контрастним поєднанням традицiйних звукових образiв-символiв - "Тиша i грiм". Збiрка - виквiт студентської юностi та перших рокiв самостiйного трудового життя поета. Тут ще є чимало вiршiв, якi несуть на собi виразнi риси учнiвства, проте щирих, милих у своїй наївнiй недосконалостi, пройнятих свiтлим юнацьким смутком од неподiленого романтичного кохання. Чи не найвиразнiше його втiлено у таких вiдомих вiршах iз наступних збiрок, як "Ну скажи - хiба не фантастично...", "Розвели нас дороги похмурi...", "Все було. Дорога закричала...". Згодом додадуться й земнiшi мотиви ("Я чекав тебе з хмари рожево-нiжної...", "Там, у степу, схрестилися дороги...").

Непогано вдаються поетовi й суто пейзажнi замальовки ("Флегма тично зима тротуаром поскрипує...", "Вже день здається сивим i безсилим...", "Степ", "Зимовий вечiр").

Тематико-проблемний дiапазон першої збiрки й загалом творчостi поета розширюють сатиричнi та гумористичнi твори, виконанi в традицiйному для української гумористики ключi, десь i вториннi (коли згадати доробок Л. Глiбова, С. Руданського, В. Самiйленка).

Iронiчно-саркастичний струмiнь посилюється в другiй, посмертнiй збiрцi поезiй "Земне тяжiння" (1964). На iдеї парадокса побудовано вiрш "Люди часто живуть пiсля смертi...". Кiнцiвка вiрша звучить цiлком серйозно, надто ж з огляду на реальний контекст його написання: "Їй-право, не страшно вмерти, А страшно мертвому жить".

Робилося все, аби притлумити резонанс його правдивого слова. А, проте, воно звучало - переписуване, читане на лiтературних вечорах, у студентських аудиторiях, у колах нацiонально свiдомої iнтелiгенцiї. "Ти знаєш, що ти - людина...", "Де зараз ви, кати мого народу?..", "Українi", "Задивляюсь у твої зiницi...", "О земле з переораним чолом...", "Земле рiдна! Мозок мiй свiтлiє..." - нiби фрагменти однiєї виболеної думи про долю народу, синiвську вiдданiсть йому, готовнiсть до самопожертви задля його визволення й розквiту. Не дивно, що саме цi вiршi зазнали найбiльших цензурних та редакторських втручань (а часом - i авторських пом'якшень). Так, iз вiрша "Задивляюсь у твої зiницi..." вилучили рядки: "Хай мовчать Америки & Росiї, Коли я з тобою говорю!" У третiй строфi поезiї "О земле з переораним чолом..." рядки оригiналу "Любове свiтла! Чорна моя муко! I радосте безрадiсна моя!", побудованi на контрастних оксиморонних парах, набули пiд час друку такого вигляду: "Любове грiзна! Свiтла моя муко! Комунiстична радосте моя!" Iз вiрша "Є тисячi дорiг, мiльйон вузьких стежинок..."; (зб. "Поезiї", 1966) вилучили строфу:

   Коли б я мiг забуть убоге рiдне поле...
   За шмат цiї землi менi б усе дали.
   До того ж i земля нiколи нiг не коле
   Тим, хто взува холуйськi постоли.

Не спокусившись на легкий хлiб, зокрема цiною зради товаришiв, яких звинувачували у формалiзмi, В. Симоненко вже без надiї надрукуватися (бо, як зазначає в заведеному тодi ж таки щоденнику, отримав вiдмови з усiх видань), пише свої чи не найдовершенiшi речi. До них належить i "Казка про Дурила". У нiй прочитуємо болiсно-в'їдливу сатиру не тiльки на сталiнське беззаконня, а взагалi на будь-яку абсолютистську суспiльну "гримасу", за якої "припускається" можливiсть побудувати царство гармонiї на людськiй кровi.

Емоцiйно й художньо багата, вiдверта й наповнена болем i радiстю серця, лiрика Симоненка чекає на новi поколiння своїх шанувальникiв. Головним її мотивом є любов до України i її народу.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

15190. Қасым Рахымжанұлы Аманжолов 18.84 KB
  Қасым Рахымжанұлы Аманжолов 1911 жылы қазіргі Қарағанды облысының Қарқаралы ауданындағы Қызыларай қыстауында дүниеге келген.1923 жылы Қасымды ағасы Ахметжан Семейдегі бастауыш мектепинтернатқа түсіреді. Мектептен кейін Қасым Се...
15191. Қашаған Күржіманұлы 24 KB
  Қашаған Күржіманұлы 18411929 Қашаған Күржіманұлы 1841 жылы Түрікменстанның Ташауыз қаласның маңында туған.Ол жалшы отбасында дүниеге келіпжастай жетімдікжоқшылықтың тауқметін тартқан. Қашағанның шығармалары 1935 жылы Әдебиет майданыжурналында №5 жари...
15192. Қошке Кемеңгерұлы 63.5 KB
  Қошке Кемеңгерұлы Білім мен білікке ұмтылған Қошке Кемеңгерұлының тағдырталайы зиялыларымыздың жарқын ғұмырымен қатқабат байланысып жатыр. Ол 1915 жылдан бастап 1930 жылға дейін үзіліссіз ұлт әдебиетіне драматургиясына журналистикасына ғылымына айрықша үлес ...
15193. М. Мағауин 60 KB
  АЛДАСПАН Алтын жұмыртқа Қылыш шағындаақ әдебиет көгінен жарқырап шалынған Мұхтар Мағауиннің жұлдызы бүгін де тым биіктен тым дара көрінеді. Қырық жылдан кейін баспасөз бетін көрген бозым қаламнан туған €œБір уыс бидай аталатын алақандай әңгімеден бастап байс...
15194. М. Мақатаевтың шығармашылығы 68.5 KB
  ӘОЖ 894.342 СЕЗІМ САЯСЫМЕН САЛЫСТЫРҒАНДА ТЕҢІЗДІҢ ЖАНЫНДАҒЫ ТАМШЫДАЙ С.М. Исматова Ә. Ж. Шағатаева Тараз мемлекеттік педагогикалық институты Тараз қ. Поэзия өнер мүлкі ретінде қырсыры мол жансезімнен тыс поэзия болмайды. Оның ішінде лирика тікелей сезімді
15195. Мағжан - ақынның ақыны 59 KB
  МАҒЖАН: БҰЙЫРСА ШЫРАҚ СӨНБЕС ҰЗАҚ ЖАНАР Жарасбай СҮЛЕЙМЕНОВ ҚР Парламенті Мәжілісінің депутаты. Мағжан Жұмабаев поэзия әлеміндегі жарық жұлдыз қайталанбас құбылыс. Оның қуатты бойға жігер жүрекке от беретін рухты үні ізденістері мен жаңашылдығы қа
15196. Майлықожа Сұлтанқожаұлы 27 KB
  Майлықожа Сұлтанқожаұлы 18351898 Майлықожа Сұлтанқожаұлы қазіргі Оңтүстік Қазақстан облысы Қызылқұм жерінде туып өскен.Әкесі Сұлтанқожа мұсылманша сауаттышағын дәулеттікөзі ашықдіндар адам болған. М...
15197. Марат Отаралиев 47 KB
  Марат Отарәлиев: Тағдырмын ерте жоғалған... Ақын Марат Отарәлиев. Жайсаң еді ғой. Онымен шүйіркелесіп сөйлесу әңгімедүкен құру өзінше бір ғанибет. Осы бір асықтай ғана қатпа қара жігіттің тал бойында қандай тартылыс күші барын қайдам Әйтеуір адам баласына тым үй...
15198. Махамбет Өтемісұлы 45 KB
  Махамбет Өтемісұлы 1803 1846 Махамбет Өтемісұлы 1803 жылы Ішкі Бөкей ордасы қазіргі Батыс Қазақстан облысы Жәнібек ауд. Нарын құмының Жанқұс жерінде туған. 20.10.1846 Қараой өңірі қазіргі Атырау облысы Махамбет ауданында жерденген қазақтың көрнекті ақыны сонымен бірг...