23171

Нацiональний пафос поезiї Олега Ольжича

Доклад

Литература и библиотековедение

Звичка оцiнювати творчiсть поетiв за вiдповiднiстю тiй або iншiй iдеологiї зазвичай виправдана. До того ж подiбний пiдхiд нерiдко породжував флюгерiв вiд поезiї що завжди намагаються дотримуватись офiцiйного найзручнiшого курсу. Та все ж таки часом треба переступати через iдеологiчнi забобони й вiдокремлювати подумки поета вiд полiтика в однiй особi талант вiд переконань.

Украинкский

2013-08-04

28 KB

0 чел.

Нацiональний пафос поезiї Олега Ольжича

Серед питань, що стосуються особистостей митцiв та їхньої творчостi, є одне, яке рiдко порушується i на яке немає однозначної вiдповiдi. В українськiй лiтературi, мабуть, як нiде в свiтi, багато поетiв та письменникiв не лише спiвчували тiй або iншiй полiтичнiй течiї, а були водночас визначними полiтичними дiячами.

Звичка оцiнювати творчiсть поетiв за вiдповiднiстю тiй або iншiй iдеологiї зазвичай виправдана. Хто подiляє полiтичнi переконання поета, завжди некритично стверджуватиме, що вiн генiальний, навiть якщо насправдi той має посереднi здiбностi. Хто стоїть на засадах ворогуючої iдеологiї, так само заперечуватиме, що творчiсть полiтичного опонента хоч чогось варта. До того ж подiбний пiдхiд нерiдко породжував "флюгерiв" вiд поезiї, що завжди намагаються дотримуватись офiцiйного, "найзручнiшого" курсу. Та все ж таки часом треба переступати через iдеологiчнi забобони й вiдокремлювати подумки поета вiд полiтика в однiй особi, талант - вiд переконань. Але - наскiльки?

Цiлком справедливо ставити це питання щодо творчостi Олега Ольжича (Кандиби), голови проводу ОУН "мельникiвцiв", якого називали поетом нацiонального героїзму.

Без чого не може бути справжньої творчостi? Без вмiння передавати свої думки i почуття за допомогою художнiх засобiв (для поета - це володiння словом). Але, крiм наявностi поетичної технiки, справжнього поета вiдрiзняє вiд поета-одноденки щира небайдужiсть до рiзних проявiв життя, глибина болю, що змушує сiдати за перо чи друкарську машинку.

   Нi! Не бiленi стiни оцi i затишне подвiр'я.
   Уночi висихають уста вiд розкритого неба.
   Тiло рiвно горить.
    I страшна, ще не збагнена правда
   Розриває на ложi важкi i задиханi груди.
    ("Нi! Не бiленi стiни...")

О. Ольжич завжди писав про те, у що вiрив, i жив так, як закликав жити iнших у своїх вiршах. Любов до України була для нього не порожнiми фразами. Перед блискучим випускником одного з найповаж -нiших європейських навчальних закладiв стелилася широка путь. Вiн успiшно розпочав наукову дiяльнiсть, його вiршi почали друкуватися, але любов до рiдного краю змусила Ольжича повернутися з безпечного закордоння в Україну й почати боротьбу за її незалежнiсть. Що казати, далеко не кожна людина вiдмовиться заради iдеї вiд успiшної кар'єри. Та навiть обравши шлях боротьби, не кожен виявляється здатним пройти його до кiнця. У Ольжича сили вистачило. Недарма вiн писав:

   Захочеш - i будеш. В людинi, затям,
   Лежить невiдгадана сила.
   Зрослась небезпека з вiдважним життям,
   Як з тiлом смертельника крила.
   ("Незнаному вояковi")

Саме таким було життя цього поета. Пiд час нацистської окупацiї Ольжич зосереджував у своїх руках керування численними групами антинiмецького опору, був заарешований i помер вiд катувань, нiкого не виказавши.

   Хiба не цей героїзм звучить у його вiршах?
   ...У змаганнi iз свiтом, у бої з самими собою,
   Нам дано вiдрiзнити зле й добре, мале i велике
   I прославити вiрнiсть, невиннiсть i жертву героя.
   ("Був же вiк золотий...")

Ольжич майже в усiх своїх вiршах оспiвує боротьбу за визволення Батькiвщини, навiть коли звертається до iсторичної тематики. Пафос любовi до України у нього насамперед є пафосом боротьби:

   Так солодко в передчуваннi бою,
   Не знаючи вагання i квилiнь,
   Покiрну землю чути пiд ногою
   I пити зором синю далечiнь.

Вiн проповiдує дiєву любов, тому важко знайти у нього рядки, присвяченi оспiвуванню краси рiдного краю, й зовсiм неможливо - зiзнання вiдкритим текстом, яке найбiльше полюбляють поети-популiсти. Але раз у раз виникає у вiршах Ольжича романтичний образ України, якої ще немає:

   Над хижим простором Верхiв'я-Памiр
   Слiпуча i вiчна, як слава,
   Напружена арка на цоколi гiр -
   Яснiє Залiзна Держава.

За таку Україну боровся поет, за неї вiддав вiн життя. I хто б що не казав про конкретику iдеологiї, яку вiн сповiдав, коли мета - щастя рiдної держави, все iнше стає другорядним (тим бiльш, що у поезiї Ольжича вiдобразилася саме мета, а не програмовi засади).

Любов до Батькiвщини - святе почуття. Головне, щоб не вмирало воно у людях. А шляхи до цiєї мети можуть бути рiзними, головне, щоб не зникало бажання їх шукати. У цьому й може допомогти поезiя, яка, там де йдеться про душу людини, її почуття i прагнення, стоїть вище за будь-яку iдеологiю, бо здатна надихати й на подвиги i на пошук.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

59139. Україно, ти моя молитва! 40 KB
  Iй учень: Рідний край це наша Україна Найкраща в світі дорога земля. IIй учень: Я буду вчитись щоб знання здобути Нові зробити в світі відкриття. IIIй учень: Тепло долонь і розуму і серцю Я Україні милій віддаю. Люблю твої поля річки й джерельця Люблю Вітчизну дорогу мою IVй учень...
59141. Українська мова - наш скарб 41 KB
  Дівчинка. Батьківщина починається з батька і матері, з оселі, де ви вперше побачили світ, з мови, якою розмовляють ваші батьки, з подвіря, по якому ви бігали, з села чи міста, з України, де ви народилися. А Україна - це наша Батьківщина.
59143. Українсько-московський договір 1654 року та його наслідки для України 64.5 KB
  Мета проекту: Розкрити внутрішнє й зовнішнє політичне становище Гетьманщини наприкінці 1653 року. Ознайомити учнів з подямиї 1654 року та їх наслідками для України. Результати проекту: Глибоке розуміння теми внутрішнє й зовнішнє становище Гетьманщини наприкінці 1653 року; Оцінювати діяльність Б.
59144. Урок-память: Муза болю, сумління і гнiвy. Присвячується поету-воїну Євгену Маланюку 60 KB
  Вчитель. Так думав старшина армії Української Народної Республіки у ті далекі трагічні дні 1920-го, коли разом із тисячами собі подібних змушений був покидати рідну землю після того, як більшовизм остаточно підімяв спроби утвердити Українську незалежну державу.
59145. Я народився і жив для добра і любові. (Життєвий і творчий шлях Олександра Довженка) 49.5 KB
  Він як самоцвіт: скільки не обертай його а в ньому починають світитися все нові і нові грані. Довженка порівнюють із видатними майстрами епохи Відродження які були водночас і живописцями і поетами і архітекторами і природознавцями.
59146. Поетизація римської доблесті, патріотичного служіння державі, величі Риму як провідні настанови й основний пафос поеми 362.5 KB
  Мета: узагальнити знання про римську культуру та літературу, перевірити знання біографії Вергілія, проаналізувати уривок із 6-ї книги Енеїди, розвивати вміння порівнювати та виділяти головне, за допомогою мистецтвознавчої паралелі дати характеристику головному герою...
59147. Ідеологія тоталітарного режиму очима Довженка. Щоденник - звинувачувальний документ системі 29.5 KB
  Довженко і саме своїм Щоденником зробив першу досить вдалу спробу становити в нашому національному телескопі головне дзеркало на місце усунути в ньому бодай найбільші дефекти. Клас ділиться на дві групи кожна з яких має змогу представити ворогуючі політичн...