23175

ОЛЕГ ОЛЬЖИЧ

Доклад

Литература и библиотековедение

Олег Ольжич народився 8 липня 1907 р. після заснування ОУН організації українських націоналістів Ольжич став одним з найактивніших її членів очолив культурний сектор організації а трохи пізніше став заступником голови проводу ОУН. у Львові вийшла збірка Ольжича Рінь.

Украинкский

2013-08-04

34 KB

0 чел.

ОЛЕГ ОЛЬЖИЧ
(1907—1944)
      Інші псевдоніми — М. Запоночний, Д. Кардаш, К. Костянтин, О. Невідомий, О. Світанок, О. Лелека.
      Криптоніми — О., О.К – Справжнє ім'я — Олег Олександрович Кандиба.
      Олег Ольжич народився 8 липня 1907 р. в Житомирі в сім'ї поета Олександра Олеся (О. Кандиби). Середню освіту почав здобувати у Пущі-Водиці під Києвом. У 1923 р. він виїхав разом з матір'ю з України і в Берліні зустрівся з батьком, який ще в 1919 р. емігрував з України. Незабаром родина переїхала до Горніх Черношинець під Прагою. У 1924 р. Олег вступив до Карлового університету, водночас навчався в Українському вільному університеті. Закінчивши університет, у 1929 р. написав дисертацію «Неолітична мальована кераміка Галичини». Став відомим вченим-археологом, брав участь у кількох археологічних розкопках на Балканах. Був запрошений у США до Гарвардського університету читати лекції з археології.
      У 1929р. після заснування ОУН (організації українських націоналістів) Ольжич став одним з найактивніших її членів, очолив культурний сектор організації, а трохи пізніше став заступником голови проводу ОУН.
      У 1938 р. він заснував Український науковий інститут у США.
      У 1935р. у Львові вийшла збірка Ольжича «Рінь».
      За дорученням ОУН поет брав участь у проголошенні демократичної Карпатської України, очоленої А. Волошиним, знищеної 14— 15 березня 1939р. угорськими фашистами. Потрапив до хортистської тюрми.
      У 1940р. у Празі вийшла збірка Ольжича «Вежі».
      Після розколу ОУН у 1940 р. Ольжич, належачи до фракції мельниківців, очолив відділи ОУН на Правобережжі України, в Києві.
      5 листопада 1941 р. він був одним із фундаторів Української національної ради, якою керував економіст М. Величківський. У 1941 р. після заборони рейхскомісаріатом діяльності ОУН, яка перейшла в підпілля, переїхав до Львова, де одружився з дочкою літературознавця Л. Білецького Катериною (Калиною).
      У 1944 р. поет у Львові був схоплений гестапівцями. 9 чи 10 червня 1944 р. — закатований у концтаборі Заксенгаузен гестапівською трійкою (Вольф, Вірзінг, Шульц).
      Посмертна збірка Ольжича «Підзамчя» вийшла у 1946р.
      Олег Ольжич належав до покоління першої еміграційної хвилі, яке зуміло не тільки зберегти, а й примножити українську культуру за кордоном, коли на так званій материковій Україні найкращі традиції українського народу руйнувались репресіями, голодомором, добре продуманими «реформами». Усією своєю творчістю Ольжич прагнув утвердити героїчний світогляд, пропагував думку, що кожен громадянин має здобувати свободу, можливо, навіть ціною власного життя.
      Нащо слова? Ми діло несемо.
      Ніщо мистецтво і мана теорій.
      Бо ж нам дано знайти життя само
      В красі неповторимій і суворій.
      Ось сходить, виростає, розцвіта
      Благословеніє не форми — суті.
      Одвага. Непохитність. Чистота.
      Мілуйтеся! Беріть! І будьте, будьте!..
      («Нащо слова?»)
      Вірші, пройняті цією ідеєю, друкувалися на сторінках емігрантської періодики, здебільшого у редагованому Д. Донцовим львівському журналі «Вісник» поряд з поезіями Є. Маланюка, Л. Мосендза, Олени Теліги.
      Збірки Олега Ольжича «Рінь», «Вежі», «Підзамчя» абсолютно різні і за формою, і за змістом. Друга й остання прижиттєва книга поета «Вежі» відрізняється від інших збірок тим, що має гостру ідейно-політичну скерованість. Книга «Вежі» складається з двох ліричних поем: «Городок. 1932» і «Незнаному Воякові».
      Вірш «Захочеш — і будеш» — це дев'ятий вірш із циклу «Незнаному Воякові», в якому автор у наказовій формі переконує, що майже все в житті залежить від нас самих:
      Захочеш — / будеш. В людині, затям, Лежить невідгадана сила.
      Тільки доклавши власних зусиль, людина може побудувати щасливе майбутнє, бо часто вона не усвідомлює, наскільки багатим є її внутрішній світ, скільки фізичної сили приховує сила людського духу. Але в той же час слід пам'ятати, що наші дії не можуть керуватись вседозволеністю, ми не можемо діяти за принципом «Ціль виправдовує засоби», адже всередині кожного з нас є вічне мірило вчинків — сумління. Автор називає сумління «невблаганним», адже ми можемо переконати оточуючих, що примусило нас порушити моральні принципи життя, але ми ніколи не зможемо переконати в Цьому сумління, не зможемо примусити його замовкнути:
      Навчися надать блискавичність думкам І рішенням важкість каміння. Піти чи послати і стать сам на сам З своїм невблаганним сумлінням.
      В іншому творі цього циклу Ольжич наголошує на тому, що справжній громадянин не має права чекати, коли в майбутньому зміниться на краще життя його країни, бо:
      Держава не твориться в будучині. Держава будується нині. Це люди, на сталь перекуті в огні. Це люди, як брили камінні.
      Хоча поет усвідомлює, що далеко не кожен має внутрішні сили пожертвувати своїм життям, особистим щастям заради щасливого майбутнього усіх. Мало таких:
      Хто кров'ю і волею сціпить в цемент Безвладний пісок міліонів.
      Отже, увесь цикл поезій «Незнаному Воякові» пройнятий гострим осудом безперспективної інерції українців, є поетичним закликом не примирятися з принизливим становищем раба.
      Помітне місце в збірці «Вежі» посідає поема-хроніка «Городок. 1932», де йдеться про суворе життя українських підпільників.
      «Підзамчя» — посмертна збірка Ольжича, хоча він її підготував ще 1940 р. Вона об'єднала творчі пошуки поета часів «Ріні» та «Веж», засвідчила високу культуру його художнього мислення, схильність до філософських узагальнень духовної дійсності. Поезія Ольжича — це сповідь воїна, відкритого й чесного в бою, який чітко усвідомлює, що тільки ціною власного життя прокладається шлях до свободи, до здобуття права бути справжньою нацією.
      
      ОСНОВНІ ТВОРИ:
      Збірки поезій «Рінь», «Вежі», «Підзамчя».
      
      ДОДАТКОВА ЛІТЕРАТУРА:
      1. Олег Ольжич // Історія української літератури XX століття: У 2 кн. / За ред. В.Г. Дончика. — К., 1998. — Кн. 2.
      2. Державин В. Поетичне мистецтво О. Ольжича // Українське слово: Хрестоматія української літератури та літературної критики XX ст.: В 4 кн. — К-, 1994. — Кн. 2.
      3. Яременко В. Передчуття зустрічі з Ольжичем //Дніпро — 1997. — № 1.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

28850. Развитие эмпирической психологии в новое время 64.5 KB
  Особенности развития психологии: предмет и метод исследования Основными чертами психологии в 17 19 веке становятся: представление о живом теле в том числе о человеке как о механистической системе которая не нуждается в душе Вспомним принцип бритвы оккама который стал ведущим в психологии нового времени ничего лишнего уточнение предмета психологии которая становилась наукой о сознании основные проблемы которые изучала психология: проблема познания содержание и функции сознания а также страстях и аффектах как одних из...
28851. Психологические идеи Г. Лейбница 40.5 KB
  Таким образом он не признавал учение Спинозы о единой субстанции душа и тело едины и говорил о существовании множества субстанций монад замкнутые нематериальные целостности духовная субстанция обладающая психической активностью то из чего состоит весь мир человек душа Основные свойства монады: восприятие перцепция и стремление Виды монад: 1. Лейбниц считал что душа и тело совершенно не зависят друг от друга и функционируют по разным законам хотя и действуют так что создается впечатление их взаимосвязи. Душа и тело...
28852. Ассоциативная психология 74 KB
  Ассоциативная психология Предпосылки развития ассоциативной психологии. Затем уже в 17 веке Гоббс провозгласил АССОЦИАЦИЮ универсальным законом психологии. Эта школа положила начало выделению психологии в самостоятельную независимую от философии науку имеющую собственный предмет и тезаурус. В русле ассоцианизма изменилась и ориентация психологии с философской на естественнонаучную методологию а также начались поиски объективного метода исследования и становление экспериментальной психологии.
28853. Выделение психологии в самостоятельную науку 49.5 KB
  Выделение психологии в самостоятельную науку Социальноэкономические предпосылки выделения психологии в самостоятельную науку: развитие промышленности и усложнение социальноэкономических отношений влияние педагогической и клинической практики. Олейник Вторая половина XIX столетия играет особую роль в истории не только психологии но и всей европейской науки. Дарвина и ее влияние на развитие психологии. Значение идей Дарвина для психологии: 1.
28854. Становление экспериментальной психологии в 19 веке 51 KB
  Становление экспериментальной психологии в 19 веке Программа развития психологии В. создал первую в мире лабораторию экспериментальной психологии. Его программа психологии как самостоятельной науки включала два направления исследований: а анализ индивидуального сознания эксперимент субъект наблюдал за собственными ощущениями чувствами представлениями; б изучение психологии народов т. В традициях ассоциативной психологии Вундт рассматривал ее как науку которая помогает понять внутреннюю жизнь человека и исходя из этого знания...
28855. Развитие отраслей психологии в конце 19 века 65.5 KB
  Факторы эволюции: Изменчивость наследственность и естественный отбор причины многообразия видов растений и животных их единство и генетическая связь. Его учение отвергло теорию постоянства видов и точку зрения о божественном происхождении животных и человека. Преемственность психической организации животных связь психики животных и человека В работах Выражение эмоций у человека и животных Происхождение человека и половой отбор показал наличие общих генетических корней в психических способностях человека и животных оскал сжатые...
28856. Политико-правовые учения эпохи Просвещения 64.5 KB
  Он не только создал своеобразную философию права и государства но и активно защищал свои идеи на практике за неоднократно подвергался гонениям прежде всего за свои антирелигиозные нападки на католическую церковь и религиозный фанатизм. Свое учение о происхождении общества государства и права В. разделяет мысль о договорном характере государства предложенную его предшественниками но при этом отрицает реальную возможность заключения такого договора. В основе государства с его т.
28858. Учения о государстве и праве в Германии конца ХVІІІ - начала ХІХ ст. 110.5 KB
  Философское обоснование права и государства в философии права Георга Гегеля. Теоретическая доктрина исторической школы права. Телеологическая концепция права Рудольфа Иеринга. Система философии права Канта не поддается такому простому изложению как система Локка Гоббса Руссо и Спинозы.