23176

Cтруктура світогляду

Доклад

Логика и философия

У систему цінностей людини входять уявлення про добро і зло щастя і нещастя мету і сенс життя. Наприклад: життя це головна цінність людини безпека людини це теж велика цінність і т. Ціннісне відношення людини до світу і до самого себе формується в певну ієрархію цінностей на вершині якої розташовуються свого роду абсолютні цінності зафіксовані в тих або інших суспільних ідеалах. які регулюють повсякденне життя як окремої людини так і всього суспільства.

Украинкский

2013-08-04

38 KB

1 чел.

26. Cтруктура світогляду 

Світогляд- це складне, синтетичне, інтегральне утворення суспільної і індивідуальної свідомості. Істотне значення для його характеристики має пропорційну присутність різних компонентів- знань, переконань, вірувань, настроїв, прагнень, надій, цінностей, норм, ідеалів і т.д. В структурі світогляду можна виділити чотири основні компоненти: 

1) Пізнавальний компонент. Базується на узагальнених знаннях -повсякденних, професійних, наукових і т.д. Він представляє конкретно-наукову і універсальну картину миру, систематизуючи і узагальнюючи результати індивідуального і суспільного пізнання, стилі мислення того або іншого співтовариства, народу або епохи. 

2) Ціннісний-нормативний компонент. Включає цінності,ідеали,переконання, вірування, норми, директивні дії і т.д. Одне з головних призначень світогляду полягає не тільки в тому, щоб людина спиралася на якісь суспільні знання, але і в тому, щоб вона могла керуватися певними суспільними регуляторами. Цінність- це властивість якогось предмету, явища задовольняти потреби, бажання людей. У систему цінностей людини входять уявлення про добро і зло, щастя і нещастя, мету і сенс життя. Наприклад: життя- це головна цінність людини, безпека людини- це теж велика цінність, і т.д. Ціннісне відношення людини до світу і до самого себе формується в певну ієрархію цінностей, на вершині якої розташовуються свого роду абсолютні цінності, зафіксовані в тих або інших суспільних ідеалах. Наслідком стійкої оцінки людиною своїх відносин з іншими людьми, є соціальні норми: моральні, релігійні, правові і т.п. які регулюють повсякденне життя як окремої людини, так і всього суспільства. У них в більшій мірі, ніж в цінностях, присутній наказовий, зобов'язуючий момент, вимога поступати певним чином. Норми є тим засобом, який зближує цінностнозначиме для людини з його практичною поведінкою. 

3) Емоційно-вольовий компонент. Для того, щоб знання, цінності і норми 

реалізовувалися в практичних вчинках і діях, необхідне їх емоційно-вольове освоєння, 

перетворення на особисті погляди, переконання, вірування, а також вироблення певної

психологічної установки на готовність діяти. Формування цієї установки і здійснюється в

емоційно-вольовій складовій світоглядного компоненту. 

4) Практичний компонент.Світогляд - це не просто узагальнення знань,цінностей, переконань, установок, а реальна готовність людини до певного типу поведінки в конкретних обставинах. Без практичної складової світогляд носив би украй абстрактний, відвернутий характер. Навіть якщо цей світогляд орієнтує людину не на участь в житті, не на дієву, а на споглядальну позицію, він всеодно проектує і стимулює певний тип поведінки. На основі вищевикладеного можна визначити світогляд як сукупність поглядів, оцінок, норм і установок, що визначають відношення людини до світу і виступають як орієнтири і регулятори його поведінки. 

По характеру формування і способу функціонування можна виділити життєво-практичний і теоретичний рівні світогляду.Життєво-практичний рівеньсвітогляду складається стихійно і базується на здоровому глузді, обширному і багатообразному повсякденному досвіді. Цей рівень світогляду нерідко називають життєвою філософією. Така найважливіша сфера функціонування світогляду. Оскільки саме на цьому рівні він включається в соціальну і індивідуальну взаємодію абсолютної більшості людей. Життєво-практичний світогляд украй неоднорідний, оскільки неоднорідні по характеру утворення і виховання його носії. На формування цього рівня світогляду істотний вплив роблять національні, релігійні традиції, рівні освіти інтелектуальної і духовної культури, характер професійної діяльності і багато що інше. 


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

10148. Направления развития и важнейшие результаты науки в ХVIII - XIX вв. Формирование дисциплинарной организации науки 30.5 KB
  Направления развития и важнейшие результаты науки в ХVIII – XIX вв. Формирование дисциплинарной организации науки. Наука в своих развитых формах является дисциплинарноорганизованным знанием. Отдельные отрасли и научные дисциплины выступают как относительно автоном
10149. Методологические принципы и социально-организационные изменения науки в XVIII - XIX вв. Формирование науки как профессиональной деятельности 38.5 KB
  Методологические принципы и социально-организационные изменения науки в XVIII XIX вв. Формирование науки как профессиональной деятельности К наиболее примечательным методологическим разработкам того времени относятся: формирование эксперимента как базового метода эмп...
10150. Многообразие типов научного знания. Специфика естественных, гуманитарных и технических наук. 48 KB
  Многообразие типов научного знания. Специфика естественных гуманитарных и технических наук. Рассматривая познание как деятельность мы можем поставить следующую проблему. Можно ли утверждать что по аналогии с многими видами деятельности человека познавательна
10151. Соотношение эмпирического т теоретического уровней научного знания. Изменение представлений о взаимосвязи теории и эмпирии в философии науки ХХ в. 27.5 KB
  Соотношение эмпирического т теоретического уровней научного знания. Изменение представлений о взаимосвязи теории и эмпирии в философии науки ХХ в. Внутренняя структура науки определяется в п.о. через выделение в ее составе теоретического и эмпирического познания. Т.
10152. Формы систематизации знания на эмпирическом уровне 38.5 KB
  Формы систематизации знания на эмпирическом уровне. Основными методами эмпирического познания являются наблюдение и эксперимент. Наблюдение это целенаправленное восприятие явлений действительности в ходе которого фиксируются данные об их свойствах и отноше
10153. Наблюдение и эксперимент как эмпирические методы исследования, специфика их реализации в современной науке 34.5 KB
  Наблюдение и эксперимент как эмпирические методы исследования специфика их реализации в современной науке Общенаучные эмпирические методы. Наблюдение это преднамеренное целенаправленное и планомерное восприятие выделенного для изучения фрагмента реальности. Осо
10154. Научное знание: структура и методы теоретического знания. Абстрагирование и идеализация - начало теоретического познания 42 KB
  Научное знание: структура и методы теоретического знания. Абстрагирование и идеализация – начало теоретического познания. Абстракции возникают на аналитической стадии исследования когда начинают рассматривать отдельные стороны свойства и элементы единого процесс...
10155. Научная картина мира как форма систематизации научного знания, ее виды и функции. 82.5 KB
  Научная картина мира как форма систематизации научного знания ее виды и функции. Как особый структурный феномен не входящий полностью в теоретическое знание в настоящее время выделяется еще научная картина мира. НКМ – целостная система представлений об общих ...
10156. Научные революции и типы научной рациональности 62.5 KB
  Научные революции и типы научной рациональности. Типология традиций и новаций в науке. Глобальные научные революции. Изменение научной рациональности. В предыдущей лекции речь шла о соотношении традиций и новаций в развитии науки. Выделим теперь типы...