23184

Поняття природи

Доклад

Логика и философия

природаангл. В побуті слово природа часто вживається у значенні природне середовище в якому живе людина все що нас оточує за винятком створеного людиною. 4 Друга природа створені людиною матеріальні умови її існування. У широкому розумінні природа органічний і неорганічний матеріальний світ Всесвіт у всій сукупності і зв'язках його форм що є об'єктом людської діяльності і пізнання основний об'єкт вивчення науки включно з тим що створене діяльністю людини.

Украинкский

2013-08-04

115 KB

0 чел.

33. Поняття природи 

Приро́да (термін є частковою калькою латинського словаnatūra від лат.nat (рос. 

природа,англ.nature,нім. Natur f) —родити,породжу вати)має кілька значень. 

1) У широкому розумінні органічний і неорганічний матеріальний світ,Всесвіт,

у всій сукупності і зв'язках його форм, що є об'єктом людської діяльності і пізнання, 

основний об'єкт вивчення науки. Все те, що не створене діяльністю людини. 

2) Сукупність природних умов існування людського співтовариства. В побуті слово 

«природа» часто вживається у значенні природне середовище, в якому живе людина (все,

що нас оточує, за винятком створеного людиною). 

3) Сукупність основних якостей, властивостей чого-небудь,сутність (напр.,

процесів, явищ тощо). 

4) «Друга природа» — створені людиною матеріальні умови її існування.

  •  У широкому розумінні природа — органічний і неорганічний матеріальний світВсесвіт, у всій сукупності і зв'язках його форм, що є об'єктом людської діяльності і пізнання, основний об'єкт вивчення науки, включно з тим, що створене діяльністю людини. Саме в такому, найширшому розумінні природа вивчається природознавством - сукупністю наук про світ, що ставлять перед собою мету відкриття законів природи. Природу в цьому розумінні прихильники пантеїзмуототожнюють із Богом.
  •  У вужчому розуміння природа — те, що не створене людською діяльністю. В цьому розумінні природне простиставляється штучному, як наприклад природний інтелект протиставляється штучному інтелекту, або природнийшовк, штучному шовку.
  •  Природа в розумінні буденної мови — сукупність природних умов існування людства, тобто земне оточення, в якому живе людина за винятком створеного нею: лісиполягори й степифлора й фауна. Саме в такому розумінні словоприрода входить у словосполучення дика природанезаймана природапервісна природа.
  •  В сцецифічному розумінні слова природа вживається для позначнні сукупності основних якостейвластивостей чого-небудь, сутність, наприклад, як у словосполученнях природа процесу, природа явища тощо.
  •  Термін «друга природа» означає створені людиною матеріальні умови її існування.
  •  Виходячи з ідеї природної цілісності світу, український вчений О.М.Костенко запропонував наступне визначення поняття "природа".

Природа це сутність, яка породжує усе суще і дає йому закони.

З цього він приходить до висновку, що існують три «природи» (так звана «теорія трьох природ»): 1) фізична природа; 2) біологічна природа; 3) соціальна природа. Усі вони знаходяться у генетичному зв'язку між собою, але кожна існує за своїми законами. Таким чином, фізичні явища існують за фізичними законами природи, біологічні явища — за біологічними законами природи, соціальні явища — за соціальними законами природи. З цього випливає, що «основним питанням світогляду» є наступне питання: «Яка роль волі і свідомості людей у світі, що існує за законами природи?». І відповідь на нього пропонується така: «Воля і свідомість людей існують для того, щоб відкривати закони фізичної, біологічної і соціальної природи і пристосовувати своє життя до них». У цьому основа прогресу людства.

Нежива природа

Людство живе на планеті Земля. Це єдина планета, з усіх відомих людям, на якій існує життя. Життя виникло внаслідок сладних геологічних і хімічних процесів на поверхні Землі, й само суттєво змінило планету. Атмосфера Землі, основним сладником якої спочатку був вуглекислий газ, внаслідок діяльності живих організмів пертворилася вазотно-кисневуЕнергію Земля отримує від двох важливих джерел — внутрішнього тепла, яке виділяється при радіоактивному розпаді в її надрах, та від Сонця.

Поверхня Землі відділена від розплавленої мантії тонкою в порівнянні з радіусом Землі земною корою. Земна кора та верхня частина мантії скадають літосферу, розділену налітосферні плити, між якими існують тектонічні розриви. В місцях тектонічніх розривів розплавлена лава проривається час від часу до поверхні землі через вулкани, а гази, які у ній утворюються через термальні джерелачорні курильщики й гейзери.

Більша частина поверхні Землі вкрита водоюОкеаниморяозера та річки утворюють гідросферу планети. Вода на Землі існує в трьох агрегатних станахгазоподібному - у вигляді парирідкому й твердому - у вигляді снігу й льоду. Вода здійснює в природі постійний кругообіг - випаровується з поверхні й знову конденсується в хмарах, щоб випасти на землю у вигляді атмосферних опадів.

Суша складає 29,2% поверхні Землі, утворюючи 6 материків та велике число різних за розміром островів. Найвищі ділянки суші утворють гори та гірські хребти, відносно плоскі ділянки - рівнини. Тверді граніти та базальти гір внаслідок зумовленої вітром та водою ерозії зношуються, і їхні матеріали переносяться в долини, утворюючи осадові породи таґрунти.

[ред.]Кліматичні пояси

Детальніше у статті Кліматичний пояс

Вісь Землі нахилена відносно площини екліптики, і при своєму обертанні навколо Сонця, Земля повертається до нього то одним, то іншим полюсом. Внаслідок цього температурана поверхні Землі змінюється в широких межах від екватора до полюсів. Наука кліматологія виділяє на поверхні землі кліматичні пояси, для кожного з яких існує характерна область температур та їх зміни з порами року.

Жива природа (життя, жива матерія) — це будь-яка сукупність організмів, які можуть існувати не лише на Землі, а й (гіпотетично) на інших планетах і космічних тілах. Жива матерія характеризується фундаментальними законами відтворення та передачі генетичної інформації. Основними ознаками живого є структурованість (клітинна будова, окрім вірусів), метаболізм(активний обмін речовин), адаптація та відтворення.

Жива матерія включає: генетично-молекулярний, клітинний, тканинний, організмовий,популяційно-видовий, екосистемний та біосферний рівні організації живого, які поєднані між собою процесами обміну матерії та енергії та підпорядковуються принципу емерджентності.

Усі земні живі організми походять від спільного предка, який виник близько 3,8-4 млрд. років тому і поділяються на чотири великі домени: Евбактерії, Археї, Евкаріоти та Віруси.

[ред.]Людина і природа

В силу своєї природи[1], людина змінює середовище свого проживання. Перетворення природи людиною на початок XX століття набрало таких масштабів, що академік Володимир Іванович Вернадський запропонував термін ноосфера для позначення тієї частини біосфери, в якій діяльність людини має важливе, навіть геологічне значення.

Ставлення громадськості до значного впливу людини на довкілля змінювалося впродовж 20 ст. від ентузіазму до збентеження. Для проміжку від 20-х до 50-х років характерне захоплення процесом перетворення природи, підпорядкування її потребам людини. Особливо ця тенденція була характерною для соціалістичного табору, в якому, як вважалося, людина стала на шлях не тільки перетворення неживої природи, а й природи[1] людськогосуспільства.

Починаючи з 60-х років ентузіазм почав змінюватися занепокоєнням — вплив людської діяльності на природу набрав таких масштабів, що люди почали виразно усвідомлювати його обернену сторону, небажані й негативнні наслідки: ріки втратили чистоту, збільшилося забруднення повітря, почали звужуватися ареали проживання окремих біологічних видів, інші потрапили під загрозу повного вимирання. Аналіз кліматичних змін показав, що відбувається процес швидкого глобального потепління, пов'язаного, можливо, з людською діяльністю.

Людство дедалі ясніше усвідомлює те, що його здатність викликати кліматичні зміни глобального масштабу, може поставити під загрозу його власне існування. Людина повинна ставитися до природи відповідально. Розпочався процес прийняття політичних рішень, вироблення заходів збереження середовища проживання, однак наразі незрозуміло, наскільки від буде ефективним, і чи ті зміни, що відбувалися в природі в останні роки й відбуваються зараз, не є початком незворотнього процесу, який поставить під загрозу існування людства.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

80994. Загальна характеристика шкільної програми з історії. Принципи їх побудови 38.33 KB
  Типи навчальних програм: Навчальні програми можуть бути типовими робочі і авторськими. Типові державні навчальні програми з історії розробляються на основі державного освітнього стандарту. Тому виникає необхідність періодично оновлювати навчальні програми у відповідності з розвитком педагогічної науки і практики.
80995. Проблема інтерпретації навчальних текстів на уроках історії. Інтерпретація (лат. interpretatio) — розяснення, тлумачення — відносно історичних текстів та ін.. (наукових та літературних текстів) 34.86 KB
  Щоб запобігти некритичному сприйняттю учнями історичної інформації, недостатньо тільки навчити їх досліджувати джерела. Важливим є також розвиток вмінь аналізувати та критично оцінювати інтерпретацію минулого, що міститься в будь-якому джерелі
80997. Закономерности и особенности развития детей с психофизическими нарушениями 31.05 KB
  Вторичные возникающие опосредованно в процессе аномального социального развития. Первичный дефект может иметь характер недоразвития или повреждения. Выготского является основным объектом в психологическом изучении и коррекции аномального развития.
80998. Категории детей с нарушениями интеллектуального развития, их развитие и обучение 30.24 KB
  имбецильность умеренная выраженность интеллектуального недоразвития дети не дееспособны не обучаемы но способны к овладению простыми навыками; 3. Дети с умственной отсталостью запаздывают в психическом развитии уже с первых дней жизни. По уровню речевого развития умственно отсталые дети представляют неоднородную группу: от общего недоразвития речи до достаточно развернутой обиходной речи но с нарушениями фонетики семантики. Дети с простой неосложненной дебильностью.
80999. Категории детей с задержкой психического развития, их развитие и обучение 29.64 KB
  Причины выраженной задержки психического развития: минимальные слабовыраженные органические повреждения или функциональная недостаточность центральной нервной системы возникшие в результате воздействия патогенетических факторов во внутриутробном природовом или в раннем периоде жизни ребенка; длительные хронические соматические заболевания перенесенные в раннем детстве; длительная социальнокультурная депривация; влияние стрессовых психотравмирующих факторов. психогенный генезис связывается с неблагоприятными условиями воспитания...
81000. Категории детей с нарушениями слуха, их развитие и обучение 29.05 KB
  Среди глухих детей различают: глухих без речи ранооглохших когда поражение слуха возникает у ребенка в доречевой период или в самом начале формирования речи; глухих сохранивших в той или иной мере речь позднооглохших это дети с потерей слуха но относительно сохранной речью ввиду сравнительно позднего возникновения глухоты. Врожденная или ранняя потеря слуха приводит к отсутствию речи немота либо ее грубому недоразвитию. У глухих детей изза речевых нарушений задерживается общение обеспечивающее совместную со взрослыми...
81001. Категории детей с нарушениями зрения, их развитие и обучение 28.26 KB
  Кроме того следует отметить что в школьной практике очень часто встречаются прогрессирующие нарушения зрения: близорукость и дальнозоркость. Принимая за основу степень нарушения зрительной функции детей со стойкими дефектами зрения делят на слепых и слабовидящих. Различают разные степени потери зрения: ♦ абсолютная слепота при которой полностью отсутствуют зрительные ощущения светоощущение и цветоразличие; ♦ практическая слепота при которой сохраняется или светоощущение на уровне различения света от темноты или остаточное зрение...
81002. Категории детей с речевыми нарушениям, их развитие и обучение 30.41 KB
  Дисфония – отсутствие или расстройство фонации вследствие патологических изменений голосового аппарата. Проявляется либо в отсутствии фонации (афония), либо в нарушении силы, высоты и тембра голоса (дисфония).