23188

Глобальні проблеми сучасності

Доклад

Логика и философия

В загальному вигляді всі ці ресурси можна умовно віднести до трьох груп: матеріальніповітря вода їжа одяг засоби виробництва пересування матеріали для житла та ін. енергетичнірізноманітні форми енергії що дозволяють перетворювати матеріальні ресурси та інформаційнімова знання досвід тощо. Всі ці ресурси людина в своїй повсякденній та виробничій діяльності отримує з навколишнього середовища яке по суті є системою що включає природний антропогеннийстворений людиною та соціальнийприродноантропогенний компоненти....

Украинкский

2013-08-04

53 KB

0 чел.

38. Глобальні проблеми сучасності.

Для свого розвитку кожна людина зокрема і суспільство в цілому потребують цілий комплекс необхідних ресурсів. В загальному вигляді всі ці ресурси можна умовно віднести до трьох груп: матеріальні(повітря, вода, їжа, одяг, засоби виробництва, пересування, матеріали для житла та ін.), енергетичні(різноманітні форми енергії, що дозволяють перетворювати матеріальні ресурси) та інформаційні(мова, знання, досвід, тощо). Всі ці ресурси людина в своїй повсякденній та виробничій діяльності отримує з навколишнього середовища, яке по суті є системою, що включає природний, антропогенний(створений людиною) та соціальний(природно-антропогенний) компоненти. Навколишнє середовище є джерелом відновних(таких, зокрема, як деякі біологічні ресурси, що є продуктом сільськогосподарського виробництва) та невідновних ресурсів. До останніх відносять такі, що не можуть бути відновлені взагалі, чи для відновлення яких потрібні часові рамки в геологічному масштабі- наприклад, нафта, камяне вугілля, інші корисні копалини. Певні види ресурсів можна використовувати повторно і число таких циклів повторного використання теоретично може бути необмеженим. Для прикладу варто згадати багатоциклічне використання чистої води. 

Споживаючи відновлювані й невідновні природні ресурси, людина, по-перше, суттєво змінює структуру та функціональні характеристики навколишнього середовища, а по- друге, нічого, крім відходів своєї життєдіяльності і забруднень, в те середовище не повертає. Природне середовище здатне нейтралізувати та асимілювати такі відходи й забруднення. Але в цій реальній системі взаємовідносин людина довкілля(суспільство 

біосфера) є дві дуже сумні обставини.По-перше, яким значним би не був ресурсний 

потенціал планети, він є обмежений. По-друге, якою б потужною не була асиміляційна ємність навколишнього природного середовища, вона є кінечною. А оскільки чисельність населення на планеті загалом зростає, людські спільноти розвиваються в кількісному й якісному аспектах, то неминуче зростання масштабів природокористування спричинює посилення антропогенного тиску на довкілля. На даний час цей тиск перевищує стійкість

та асиміляційний потенціал природного середовища, підтвердженням чого є, зокрема, зміни клімату, спустелювання, деградація біологічного різноманіття та інші процеси і явища, що фактично стали глобальними проблемами сучасності. До яких наслідків цей дисбаланс може призвести, можна лише уявити, але світла в цій уяві поки що немає. Подальші перспективи додають оптимізму тільки в одному: найвірогідніше, протиріччя між потребами і наслідками розвитку людської спільноти з одного боку та обмеженістю ресурсного потенціалу природного середовища з іншого не стануть критичними за нашого життя. 

Таким чином, ми говоримо про глобальну екологічну проблему. Уточнимо, мова не йде проекологічну проблему малої річки чиекологічну проблему нашого міста”, мова йде про поняття на концептуальному рівні. Але можна стверджувати, що саме вказані протиріччя лежать в основі усіх інших глобальних проблем сучасності, оскільки ці протиріччя є викликом для розвитку людства. 

Таким чином, ми повинні навчитися жити в межах екологічної ємкості нашої планети(використовувати ресурсів не більше, ніж природа може відтворити). Але при цьому нам треба 

Поліпшити якість життя в країнах, що розвиваються(перш за все, ліквідувати

злидні і голод), до прийнятного рівня

Забезпечити подальший розвиток розвинутих країн

Запровадити регуляторні механізми збалансованого використання природних ресурсів і депонування відходів таким чином, щоб зупинити подальшу деградацію біосфери 

Вирішення цих проблем має багато аспектів. Головні з них сформульовані уЦілях 

розвитку тисячоліття, ухвалених Генеральної Ассамблеї ООН у2000 р.: 

1. Ліквідувати злидні і голод
2.
Забезпечити загальну початкову освіту для всіх
3.
Забезпечити рівність прав чоловіків і жінок
4.
Скоротити дитячу смертність
5.
Поліпшити охорону материнства
6.
Посилити боротьбу з ВІЧ/СНІД, малярією та іншими хворобами
7.
Забезпечити екологічну стійкість
8.
Сформувати глобальне партнерство для розвитку

До цього треба додати проблему військових конфліктів і тероризму, що теж має ознаки глобальності. Зауважимо, що справжні корені цих явищ мають екологічну природу й означають(принаймні у своїй першооснові) боротьбу за життєвий простів і природні ресурси. 

38. Екологічні проблеми та шляхи їхрозвязання 

Екологічні проблеми це проблеми,повязані з впливом на природне середовище 

діяльності людини, що спричинює порушення структури та функціонування природних систем(екосистем, ландшафтів) і викликає негативні соціальні, економічні та інші наслідки. Поняття екологічної проблеми є антропоцентричним, тому що всі негативні зміни оцінюютьс яз точки зору значимості для людини та умов її існування. 

З огляду на порушення певних компонентів середовища(чи екосистеми) екологічні

проблеми розділяють на такі основні групи: 

1.

атмосферні(радіологічне, хімічне, механічне, теплове забруднення атмосфери); 

2.

водні(вихолощення та забруднення вод, забруднення морів і океанів); 

3.

геолого-геоморфологічні(інтенсифікація негативних геологічних процесів, 

порушення рельєфу та геологічної будови селі, зсуви, землетруси); 

4.

земельні, або грунтові(забруднення грунтів, ерозія, вивітрювання, засоленн

5.

біотичні(знищення рослинності, деградація лісів, пасовищ, скорочення видового

різноманіття та ін.); 

6.

комплексні(ландшафтні)  спустелювання, зниження біорізноманіття, порушення

режимів природоохоронних територій та ін. 

По основным экологическим последствиям изменения природы выделяют следующие

экологические проблемы и ситуации: 

антропоэкологические, по изменению условий жизни и здоровья населения; 

природно-ресурсные, связанные с истощением и утратой природных ресурсов, 

ухудшающие хозяйственную деятельность на территории; 

ландшафтно-генетические, обусловленные нарушением целостности ландшафтов, 

утратой генофонда, потерей уникальных природных объектов. 

Існують інші підходи до класифікації екологічних проблем, для чого використовують багато різних критеріїв, наприклад, причини виникнення(еколого-промислові, еколого- транспортні і т.д.), складність(прості, складні і т.д.), масштаб(локальні, регіональні і т.д.), тривалість(короткотермінові і т.д.), та ін. 

Механізми вирішення екологічних проблем: 

Перш за все- реалізація такої екологічної політики, яка спрямована на запобігання

виникненню нових проблем і поглиблення існуючих. 

Підходи і механізми: 

- формування екологічної свідомості(навичок прийняття екологічно виважених рішень на рівні кожного члена суспільства, екологічної поведінки) шляхом освіти, інформування та залучення до діяльності 

- посилення регулювання природокористування, охорони довкілля та екологічної безпеки(розвиток законодавства, стандартів, нормативів та забезпечення їх суворого дотримання) 

- розвиток науки і технологій, спрямованих на удосконалення виробничих та інших процесів з метою зменшення чи повного припинення негативного впливу на навколишнє середовище 


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

39663. Социальные институты 151 KB
  Явные функции социальных институтов: закрепления и воспроизводства общественных отношений регулятивная интегративная транслирующая коммуникативная. Типология социальных институтов. Виды и функции социальных институтов. Разрабатывая понятие института представители этого направления трактовали его в содержательном плане как группу людей объединенных какимилибо идеями для выполнения какихлибо функций а в формализованном категориальном виде как систему социальных ролей организующую систему поведения и социальных отношений.
39664. СОЦИОЛОГИЯ СЕМЬИ 220 KB
  СОЦИОЛОГИЯ СЕМЬИ Лекция Череповец 2007 Тема 2. Социология семьи1 Содержание лекции Понятие семьи и брака. Особенности связей и структура семьи. Историческое развитие семьи: промискуитет.
39665. СОЦИАЛЬНЫЕ ПРОЦЕССЫ, ИЗМЕНЕНИЯ И ДВИЖЕНИЯ 176 KB
  Виды социальных процессов. Берджес о классификации основных социальных процессов: кооперация конкуренция приспособление конфликт ассимиляция амальгамизация. Всеобщий характер социальных изменений. Понятие и виды социальных изменений.
39666. СОЦИАЛЬНАЯ МОБИЛЬНОСТЬ 176.5 KB
  Природа социальной мобильности. Сорокин о социальной мобильности и ее механизмах. Источники социальной мобильности. Типология социальной мобильности.
39667. УПРАВЛЕНИЕ В ОРГАНИЗАЦИИ 140.5 KB
  Понятие и функции управления. Объекты и методы управления. Структуры управления в организациях. Типы структур управления организациями: бюрократический и органический: достоинства и недостатки.
39668. СОЦИОЛОГИЯ КОНФЛИКТА 160 KB
  СОЦИОЛОГИЯ КОНФЛИКТА Лекция Череповец 2003Тема 3. Социология конфликта Содержание лекции Природа конфликта в организации. Понятие конфликта. Типы конфликта.
39669. СОЦИАЛЬНЫЙ КОНТРОЛЬ И ДЕВИАНТНОЕ ПОВЕДЕНИЕ 231.5 KB
  Социальный контроль как механизм социальной регуляции поведения людей. Они не только обучают детей но и контролируют правильность усвоенных образцов поведения и следовательно выступают агентами социального контроля. Он выступает средством социальной регуляции поведения людей. Объяснить сущность и причины отклоняющего поведения.
39670. Социология труда 173 KB
  Социология труда Содержание процесса трудовой деятельности. Труд как предмет социологии труда. Предметная область социологии труда. особенности социологического исследования труда Содержание труда как социального процесса.
39671. Предмет и задачи социологии 147.5 KB
  Предмет и задачи социологии Лекция Череповец 2005 Содержание лекции Причины появления социологии как науки. Материальные социальнополитические и теоретические предпосылки возникновения социологии. Развитие взаимодействия людей возрастание роли субъективного фактора в общественной жизни возникновение коллективных форм сознания преодоление границ локальных общностей развитие символического и культурного взаимодействия сотрудничество сотворчество в деле реализации всеобщих интересов человеческого рода как причины институализации...