2320

Аналіз солоності вод світового океану

Лабораторная работа

География, геология и геодезия

Мета: встановити особливості хімічного складу океанської води, її солоності та закономірності розподілу солоності у Світовому океані. Завдання: ознайовитися з відмінностями у хімічному складі річкової та океанської води, визначити вплив солоності на замерзання води, дати просторовий і генетичний аналіз розподілу солоності по поверхні океану та з глибиною.

Украинкский

2013-01-06

790.9 KB

12 чел.

ЛАБОРАТОРНЕ ЗАНЯТТЯ № 2

ТЕМА: Аналіз солоності вод світового океану

МЕТА: встановити особливості хімічного складу океанської води, її солоності та закономірності розподілу солоності у Світовому океані.

ОСНОВНІ ЗАВДАННЯ: ознайовитися з відмінностями у хімічному складі річкової та океанської води, визначити вплив солоності на замерзання води, дати просторовий  і генетичний аналіз розподілу солоності по поверхні океану та з глибиною.

ОБЛАДНАННЯ: Неклюкова Н.П. Общее землеведение. – М.: Высш. шк., 1969, 1975. Шубаев Л.П. Общее землеведение. – М.: Высш. шк., 1969. Географический атлас для учителей средней школы. – М.: ГУГК, 1980. Атлас світу. – К.: НВП “Картографія”, 1999. Фізична карта світу. Таблиці: “Схема розподілу солоності по поверхні Океану”, “Хімічний склад океанської та річкової води”.

ХІД РОБОТИ

ПИТАННЯ ДЛЯ ТЕОРЕТИЧНОГО ОБГОВОРЕННЯ:

  1.  Зазначте та охарактеризуйте фізичні та хімічні властивості води.
  2.  Хімічний склад океанської води. Поняття “солоності вод Світового океану”.
  3.  Поясність причини змін солоності океанської води.
  4.  Розкрийте закономірності розподілу солоності по поверхні Світового океану.
  5.  Причини та закономірності змін солоності в океані з глибиною.

ПРАКТИЧНІ ЗАВДАННЯ:

1. Ознайомитися з хімічним складом океанської води. У робочий зошит перенести табл. 1. Виконати письмово порівняльний аналіз хімічного складу океанської та річкових вод суходолу за планом:

  1.  встановити, які солі переважають (у % від загальної маси) у водах;
  2.  зазначити причини відмінностей у вмісті кожної з груп солей в океанській і річковій водах.

Таблиця 1

Хімічний склад океанської та річкової вод (за О.А.Альокіним, Ю.І.Ляхіним, 1984)

Речовини, які розчинені у воді

Вміст солей ( у % від загальної маси) у воді

в океанській

в річковій

Хлориди (NaCl, MgCl2)

88,7

5,0

Сульфати (Na2SO4, MgSO4)

10,8

10,0

Карбонати (СаСО3)

0,3

60,0

Інші речовини

0,2

25,0

100,0

100,0

2. Побудувати графік зміни температури замерзання океанської води в залежності від її солоності. Дані узяти з табл. 2. Таблицю попередньо необхідно перенести у робочий зошит. Графік побудувати на міліметровому папері або на папері у клітинку.

Таблиця 2

Дані залежності поміж солоністю та температурою замерзання води

Солоність (‰)

0

5

10

15

20

24,7

30

35

40

Температура замерзання (˚С)

0

-0,3

-0,5

-0,8

-1,1

-1,33

-1,6

-1,9

-2,2


Рис. 1. Територіальний розподіл солоності по поверхні Світового океану.


3. За картою (рис. 1) проаналізувати розподіл солоності по поверхні Світового океану. План аналізу:

  1.  встановити середню солоність поверхневих вод за такими широтами: екваторіальні, тропічні та субтропічні, помірні, полярні та субполярні;
  2.  вказати на чинники, що впливають на значення солоності певної широти;
  3.  співставити карти солоності вод Світового океану та карти річних сум опадів і пояснити взаємозалежність між солоністю поверхневих вод океанів і розподілом атмосферних опадів на Землі;
  4.  зробити висновок про те, яка закономірність простежується при зміні солоності вод Світового океану за широтою;
  5.  виявити райони із найбільшою та найменшою солоністю, пояснити причини відхилення солоності від “нормальної” для цих широт;
  6.  на прикладі північної частини Атлантичного океану виявити вплив океанських течій на розподіл солоності поверхневих вод;
  7.  пояснити, чому ізогаліни (лінії, що поєднують точки з однаковою солоністю) поблизу берегів континентів та великих островів втрачають своє субширотне простягання.

При виконанні завдання можна також використовувати подабні картосхеми, що розміщені у підручниках Н.П.Неклюкової (с. 220, рис. 82) та Л.П.Шубаєва (с. 224).

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ: підготувати тему “Тепловий баланс та тепловий режим вод Світового океану”.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

34581. ПРОСВЕЩЕННЫЙ АБСОЛЮТИЗМ»: ЦЕЛИ, МЕТОДЫ, ПРОТИВОРЕЧИЯ 19.82 KB
  В отличие от откровенно продворянской и прокрепостнической политики самодержавия предшествующего периода политика просвещенного абсолютизма Екатерины II приобрела новые черты: лавирование; использование для маскировки своей продворянской прокрепостнической сути политических экономических и философских концепций просветителей с выхолащиванием их антифеодального содержания; применение социальной демагогии о стремлении к ограничению рабства всеобщему благосостоянию к свободе экономической деятельности и т. Вольным экономическим...
34582. ФОРМИРОВАНИЕ ТЕРРИТОРИИ РОССИЙСКОГО ГОСУДАРСТВА. ОБРАЗОВАНИЕ ИМПЕРИИ (XV – XIX вв.) 19.54 KB
  В процессе формирования территории России можно выделить 3 этапа. Заявление Ивана III что вся территория Киевской Руси его отчина привело к многовековой борьбе России с Польшей за западнорусские земли Киевской Руси. Таким образом вся Волга была включена в состав России. При царе Федоре Иоанновиче Борис Годунов дипломатическим путем возвратил России эту территорию.
34583. РЕФОРМЫ НАЧАЛА XIX в.: ПЛАНЫ И РЕЗУЛЬТАТЫ. М.М. СПЕРАНСКИЙ 18.68 KB
  Император Павел I был убит заговорщиками в числе которых состоял его сын Александр. Время правления Александра I 18011825 гг. С идеями французских просветителей он был знаком благодаря швейцарцу Лагарпу учителю Александра I к которому император обращался за советом. Заручившись поддержкой гвардии Александр отверг предложенные заговорщиками проекты ограничивающие самодержавие конституцией.
34584. ВНУТРЕННЯЯ И ВНЕШНЯЯ ПОЛИТИКА РОССИИ В 1825 –1855 гг 19.62 KB
  ВНУТРЕННЯЯ И ВНЕШНЯЯ ПОЛИТИКА РОССИИ В 1825 1855 гг. В то время как в большинстве западных государств политический строй принимал новые конституционные формы в России происходило укрепление крайних форм самодержавия. Она противопоставляла самобытную Россию растленному Западу восхваляя существующие в России порядки. армия чиновников в России составляла 100 тыс.
34585. ОТМЕНА КРЕПОСТНОГО ПРАВА РЕФОРМЫ 60–70-х гг. XIX в 19.71 KB
  отчетливо обозначилось отставание социальноэкономического политического технического развития России от европейских государств. Это проявилось в отмене прежних указов наиболее очевидно нарушающих права граждан России уничтожение поселений разрешение свободной выдачи заграничных паспортов ослабление цензуры снятие запретов введенных в университетах после 1848 г. Самой болезненной проблемой страны было крепостное право большинство подданных России находились как бы в неестественном правовом положении. Социальные волнения охватили...
34586. ОТКРЫТИЕ И ОСВОЕНИЕ ДАЛЬНЕГО ВОСТОКА (XVII – XIX вв.) 21.97 KB
  По берегам Амура и Зеи было построено более 20 русских поселений: острожков заимок деревень. и русские ушли с берегов Амура. Но Крузенштерн не нашел фарватеры ведшие в устье Амура и дал заключение о полуостровном положении Сахалина. Поэтому почти каждому командиру русского корабля вменялось по инструкции в обязанность исследовать лиман Амура.
34587. РАЗВИТИЕ КАПИТАЛИЗМА В РОССИИ в XIX– начале XX в. КЛАССОВАЯ СТРУКТУРА ОБЩЕСТВА 21.18 KB
  РАЗВИТИЕ КАПИТАЛИЗМА В РОССИИ в XIX начале XX в. Сегодня идут споры об уровне зрелости капитализма в России накануне революционных событий 1917 года. Для развития капитализма в России были характерны не только быстрые темпы сжатые сроки но и иная последовательность аграрнокапиталистического и промышленного переворотов. Если в развитых странах Европы железнодорожное строительство явилось результатом промышленного переворота то в России массированное строительство железных дорог явилось мощным стимулом для капиталистической эволюции всего...
34588. БОРЬБА РУССКОГО НАРОДА ПРОТИВ ИНОЗЕМНЫХ ЗАХВАТЧИКОВ (XIII – XV вв.) 21.16 KB
  Кочевые племена монголов были очень многочисленными но родовые порядки обеспечивали участие в войне всех мужчин поголовно. Во время похода монголов в Индию полководцы Джебе и Субэдэй отделились от главной армии и через Закавказье вторглись в Европу где на их пути оказались половцы. Половцы столкнувшись с монголотатарскими войсками обратились к русскому князю Мстиславу Удалому за помощью. После таких широких завоеваний монголотатарскую знать привлекли торговые пути обладание которыми могло приносить большие доходы.
34589. ОСНОВНЫЕ ФАКТОРЫ РОССИЙСКОГО ИСТОРИЧЕСКОГО ПРОЦЕССА 19.56 KB
  Самобытность России во многом определяется ее географическим положением между Европой и Азией миром модернизации и миром традиционности. Этот фактор накладывает отпечаток на историческое развитие России. В самой России начиная с XVIII в. Главным среди природных факторов был континентальный характер расположения территории России.