2320

Аналіз солоності вод світового океану

Лабораторная работа

География, геология и геодезия

Мета: встановити особливості хімічного складу океанської води, її солоності та закономірності розподілу солоності у Світовому океані. Завдання: ознайовитися з відмінностями у хімічному складі річкової та океанської води, визначити вплив солоності на замерзання води, дати просторовий і генетичний аналіз розподілу солоності по поверхні океану та з глибиною.

Украинкский

2013-01-06

790.9 KB

11 чел.

ЛАБОРАТОРНЕ ЗАНЯТТЯ № 2

ТЕМА: Аналіз солоності вод світового океану

МЕТА: встановити особливості хімічного складу океанської води, її солоності та закономірності розподілу солоності у Світовому океані.

ОСНОВНІ ЗАВДАННЯ: ознайовитися з відмінностями у хімічному складі річкової та океанської води, визначити вплив солоності на замерзання води, дати просторовий  і генетичний аналіз розподілу солоності по поверхні океану та з глибиною.

ОБЛАДНАННЯ: Неклюкова Н.П. Общее землеведение. – М.: Высш. шк., 1969, 1975. Шубаев Л.П. Общее землеведение. – М.: Высш. шк., 1969. Географический атлас для учителей средней школы. – М.: ГУГК, 1980. Атлас світу. – К.: НВП “Картографія”, 1999. Фізична карта світу. Таблиці: “Схема розподілу солоності по поверхні Океану”, “Хімічний склад океанської та річкової води”.

ХІД РОБОТИ

ПИТАННЯ ДЛЯ ТЕОРЕТИЧНОГО ОБГОВОРЕННЯ:

  1.  Зазначте та охарактеризуйте фізичні та хімічні властивості води.
  2.  Хімічний склад океанської води. Поняття “солоності вод Світового океану”.
  3.  Поясність причини змін солоності океанської води.
  4.  Розкрийте закономірності розподілу солоності по поверхні Світового океану.
  5.  Причини та закономірності змін солоності в океані з глибиною.

ПРАКТИЧНІ ЗАВДАННЯ:

1. Ознайомитися з хімічним складом океанської води. У робочий зошит перенести табл. 1. Виконати письмово порівняльний аналіз хімічного складу океанської та річкових вод суходолу за планом:

  1.  встановити, які солі переважають (у % від загальної маси) у водах;
  2.  зазначити причини відмінностей у вмісті кожної з груп солей в океанській і річковій водах.

Таблиця 1

Хімічний склад океанської та річкової вод (за О.А.Альокіним, Ю.І.Ляхіним, 1984)

Речовини, які розчинені у воді

Вміст солей ( у % від загальної маси) у воді

в океанській

в річковій

Хлориди (NaCl, MgCl2)

88,7

5,0

Сульфати (Na2SO4, MgSO4)

10,8

10,0

Карбонати (СаСО3)

0,3

60,0

Інші речовини

0,2

25,0

100,0

100,0

2. Побудувати графік зміни температури замерзання океанської води в залежності від її солоності. Дані узяти з табл. 2. Таблицю попередньо необхідно перенести у робочий зошит. Графік побудувати на міліметровому папері або на папері у клітинку.

Таблиця 2

Дані залежності поміж солоністю та температурою замерзання води

Солоність (‰)

0

5

10

15

20

24,7

30

35

40

Температура замерзання (˚С)

0

-0,3

-0,5

-0,8

-1,1

-1,33

-1,6

-1,9

-2,2


Рис. 1. Територіальний розподіл солоності по поверхні Світового океану.


3. За картою (рис. 1) проаналізувати розподіл солоності по поверхні Світового океану. План аналізу:

  1.  встановити середню солоність поверхневих вод за такими широтами: екваторіальні, тропічні та субтропічні, помірні, полярні та субполярні;
  2.  вказати на чинники, що впливають на значення солоності певної широти;
  3.  співставити карти солоності вод Світового океану та карти річних сум опадів і пояснити взаємозалежність між солоністю поверхневих вод океанів і розподілом атмосферних опадів на Землі;
  4.  зробити висновок про те, яка закономірність простежується при зміні солоності вод Світового океану за широтою;
  5.  виявити райони із найбільшою та найменшою солоністю, пояснити причини відхилення солоності від “нормальної” для цих широт;
  6.  на прикладі північної частини Атлантичного океану виявити вплив океанських течій на розподіл солоності поверхневих вод;
  7.  пояснити, чому ізогаліни (лінії, що поєднують точки з однаковою солоністю) поблизу берегів континентів та великих островів втрачають своє субширотне простягання.

При виконанні завдання можна також використовувати подабні картосхеми, що розміщені у підручниках Н.П.Неклюкової (с. 220, рис. 82) та Л.П.Шубаєва (с. 224).

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ: підготувати тему “Тепловий баланс та тепловий режим вод Світового океану”.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

76922. Наружное ухо, его части, строение, кровоснабжение, иннервация 181.85 KB
  Рельеф ушной раковины: завиток свободный завернутый край; ножка завитка конечная часть завитка нависающая над наружным слуховым проходом; бугорок ушной раковины на границе задней и верхней части завитка изнутри; противозавиток параллелен завитку; козелок выступ кпереди от слухового прохода; противокозелок напротив козелка в нижней части противозавитка; полость ушной раковины между козелком и противозавитком; мочка долька ушной раковины содержащая жировую ткань. Состав наружного слухового прохода: хрящевая часть 1 3...
76923. Среднее ухо 180.75 KB
  Слуховые косточки лежат в барабанной полости связанные между собой и некоторыми стенками суставами мышцами и мембранами. Кроме того существует костная проводимость звука через слуховые косточки и стенки барабанной полости. Стенки барабанной полости: верхняя покрышечная стенка на передней поверхности пирамиды височной кости; нижняя яремная стенка в области яремной ямки на нижней поверхности пирамиды с началом сосцевидного канальца для ушной ветви X пары; медиальная лабиринтная стенка с мысом окном преддверия овальным...
76924. Внутреннее ухо: костный и перепончатый лабиринты. Спиральный (кортиев) орган. Проводящий путь слухового анализатора 184.04 KB
  Они представлены волосковыми сенсорноэпителиальными клетками которые находятся внутри улитки в спиральном органе слуховой рецептор и внутри расширений преддверия и полукружных каналов вестибулярный рецептор. Костный и перепончатый лабиринт скелет внутреннего уха располагается в пирамиде височной кости имеет следующие составные части: преддверие занимающее срединное положение; улитку лежащую кпереди от преддверия; три полукружных канала расположенных кзади от преддверия. Стенки отверстия и другие образования преддверия...
76925. Орган зрения: общий план строения. Глазное яблоко и его вспомогательный аппарат 183.74 KB
  Изменения внутренней оси глаза короткая длинная сказываются на положении фокуса световых лучей. Оболочки глаза состоят: из фиброзной оболочки с прозрачной и круглой передней частью роговицей диаметром в 12 мм толщиной в 1 мм; и с задней частью плотной белесоватой склерой толщиной от 04 до 1 мм; из сосудистой оболочки с тремя частями: собственно сосудистой ресничным телом радужкой со зрачком; из сетчатой оболочки с наружной пигментной и внутренней светочувствительной частью. Внутреннее ядро глаза представлено водянистой влагой...
76926. Преломляющие среды глазного яблока: роговица, жидкость камер глаза, хрусталик, стекловидное тело 181.53 KB
  Стекловидное тело находится в стекловидной камере. Объем его у взрослого - 4 мл. По составу - это гелеобразная среда с наличием в остове особых белков: витрозина и муцина, с которыми связана гиалуроновая кислота, что обеспечивает вязкость и упругость тела
76927. Сосудистая оболочка глаза, ее части. Механизм аккомодации 180.92 KB
  Ресничное тело средний отдел сосудистой оболочки расположен в виде кругового валика соответственно месту перехода роговицы в склеру сзади от радужки с которой срастается наружным ресничным краем. В центре радужка имеет зрачок ограниченный зрачковым краем сосудистой оболочки а противоположный ему край называется ресничным. В сосудистой оболочке находятся ресничные артерии: задние и передние; короткие и длинные. Из венозной сети сосудистой оболочки формируются вортикозные вены 46 проходящие через склеру и впадающие в...
76928. Сетчатая оболочка глаза. Проводящий путь зрительного анализатора 181.61 KB
  Внутренняя или сетчатая оболочка глаза плотно срастается с сосудистой по всей площади соприкосновения. Центральная ямка макулы сосредотачивает только колбочковые нейросенсорные клетки и в нее ldquo;упираетсяrdquo; оптическая ось глаза. Проводящий зрительный путь Рецепторное поле это сетчатая оболочка глаза с палочко и колбочковидными клетками содержащими светочувствительный пигмент родопсин йодопсин.
76929. Вспомогательный аппарат глазного яблока 179.9 KB
  Чувствительная иннервация осуществляется за счет глазничной ветви тройничного нерва при помощи: длинных ресничных ветвей из носоресничного нерва и подглазничного нерва от второй ветви пятой пары. Иннервация мышц происходит из глазодвигательного нерва: прямые мышцы верхняя нижняя медиальная нижняя косая подниматель верхнего века. Из отводящего нерва снабжается прямая латеральная мышца; из блокового верхняя косая; из лицевого нерва круговая мышца глаза. Их топография строение кровоснабжение иннервация.
76930. Органы вкуса и обоняния 180.85 KB
  Во вкусовых почках передних 2 3 третей языка обнаружен сладко чувствительный белок а в задней части горько чувствительный. Вкусовые вещества адсорбируются микроворсинками вкусовых сенсорных эпителиоцитов и в них сталкиваются с рецепторными белками клетки что изменяет проницаемость мембран вкусовых эпителиоцитов и генерирует импульс. На боковых поверхностях вкусовых клеток замыкаются: в области передних 2 3 языка терминали барабанной струны промежуточного нерва VII черепной пары; на задней 1 3 языка и слизистой неба и глотки ...