23210

Особливості розвитку та функціонування системи філософських категорії

Доклад

Логика и философия

Філософські категорії це найзагальнішігранично широкі поняття що виражають універсальні характеристики та відношення матеріального й духовного світу в які і через які здійснюється філософське мислення і які служать вихідними принципами пізнання і духовнопрактичного перетворення світу. У процесі пізнання категорії виконують вимоги логіки. Категорії матерія форма причина і ціль які ним були теж сформульовані чомусь не увійшли до цієї системи.

Украинкский

2013-08-04

47.5 KB

1 чел.

10, Особливості розвитку та функціонування системи філософських категорії.

Філософські категорії це найзагальніші(гранично широкі) поняття, що виражають універсальні характеристики та відношення матеріального й духовного світу, в які і через які здійснюється філософське мислення, і які служать вихідними принципами пізнання і духовно-практичного перетворення світу. Тому філософське знання має категоріальний характер. 

Розвиток категорій це розвиток зв'язку між ними. В основі цього зв'язку лежать історичний спосіб розгляду, методи мислення, які визначають місце і роль категорій у системі філософського знання. Спосіб мислення виконує функцію логіки, форм знання. В ній саме мислення усвідомлюється й розглядається як об'єкт. У процесі пізнання категорії виконують вимоги логіки. Філософи вважають, що яка логіка, таке й функціонування категорій у системі знань. Тому проблема систематизації категорій завжди посідала чільне місце і їй приділялось багато уваги. Так, в античності Арістотель виділив і систематизував десять категорій("сутність", "кількість", "якість", "відношення", "місце", "час", "положення", "стан", "дія" "страждання"). Категорії "матерія", "форма", "причина"і "ціль", які ним були теж сформульовані, чомусь не увійшли до цієї системи. Це була недосконала система, яка визначалась логікою Арістотеля. В новий час сформував свою систему категорій І.Кант. До неї ввійшли категорії: "кількість", "якість", "відношення", "модальність" (на його думку, додосвідні форми мислення). Це була досконаліша система, проте ще не наукова. 

Гегельуперше ввів динамічну систему категорій. Вона розвивалась, у ній категорії були пов'язані єдністю походження й розвитку, що обумовлювався силою внутрішніх суперечностей. Та, на жаль, розуміння категорій у Гегеля було містифікованим. Це була логіка свідомості, яка втратила зв'язок з людиною, тобто мислення розвивалося з самого себе і категорії розглядались як самостійні творчі сутності. Ідеалістичні погляди на природу категорій є панівними і в сучасній західній філософії. Так, представники неотомізму відстоюють релігійно-ідеалістичне походження категорій, стверджуючи, ніби вони існували спочатку в божому розумі як прообрази реальних речей, властивостей і відношень. У логічному позитивізмі(Р.Карнап, О.Нейрат та ін.) філософський аналіз категорій підмінюється формально-логічним аналізом мовних термінів. На їх думку, категорії це чисто суб'єктивні утворення, результат логічної діяльності людей, їх домовленості між собою і таке ін. Діалектико-матеріалістична філософія розуміє категорії як загальні форми пізнавально- світоглядного ставлення людини до природи, суспільства і свого власного буття. Категорії це результат реально-практичної взаємодії людини і світу. Це відображення об'єктивного в суб'єктивному. Тому вони об'єктивні за змістом ісуб'єктивні(ідеальні) за формою. Вони універсальні й необхідні. Це абстракції, наповнені живим, конкретним змістом, що є в предметах і явищах об'єктивного світу й пізнаються людиною. Філософські категорії мають історичний характер. Вони не вічні. їх формування здійснювалось поступово, у тісному зв'язку з історичним розвитком і розвитком пізнання. Історичний характер категорій проявляється удвох відношеннях. З одного боку, старі категорії, змінюючись разом з розвитком науки й пізнання, наповнювались новим змістом. З другого ж, з розвитком науки й практики виникали нові філософські категорії. Наприклад, в останні десятиріччя філософське мислення збагатилось такими категоріями, як"система", "елемент", "структура", "структурні зв'язки" тощо. 

Важливою рисою співвідносних категорій є їх взаємозв-язок. Вони тісно пов'язані одна з одною, здатні переходити одна в одну. Зв'язки між ними гнучкі, рухливі, релятивні. Об'єктивною основою таких взаємозв'язків є матеріальна єдність світу. 

На відміну від діалектико-матеріалістичного розуміння категорій, метафізики вважають, що категорії незмінні, не можуть переходити одна в одну. Таке розуміння категорій не відповідає дійсності. Виходячи з діалектичного характеру світу, потрібно розглядати й поняття в їх русі, взаємозв'язках і взає-мопереходах. 

Філософські категорії виступають і як всезагальні форми мислення. Будь-яка людина, незалежно від того, вивчала вона філософію чи ні, в процесі мислення використовує ці категорії. В першому випадку вона буде використовувати їх свідомо, в другому стихійно. 

Таким.чином, знання категорій дозволяє нам усвідомити й цілеспрямовано досліджувати різні зв'язки й відношення в предметах, явищах, які ми вивчаємо, орієнтує відносно тих сторін і аспектів, на які необхідно звернути увагу для розкриття сутності предметів і явищ. Філософські категорії виконують і ряд інших функцій. Найважливішими з них є світоглядна й методологічна. Перша проявляється у тому, що зміст кожної категорії формує певні уявлення про суттєві властивості й відношення об'єктивного світу, про ту чи іншу сторону об'єктивної реальності. Проте категорії є не лише універсальними формами знання, а й нормами оцінок. Піддати предмет оцінці значить виділити його духовно- практичну цінність, тобто виразити своє ставлення до нього. А це вже має світоглядне значення. 

Методологічна функція категорій полягає в тому, що вони задають пізнанню початкові умови й перспективи його здійснення, розширюють його межі, утворюють критерії осмислення й розуміння реальності, організовують рух думки, прогнозують результати пізнання. Через них проявляється активність суб'єкта. Будучи методологічними принципами, вони пронизують увесь процес наукового мислення, всі сторони знання. Вбираючи в себе результати спеціальних наук, філософські категорії збагачують свій власний зміст і цим підвищують свою методологічну цінність 


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

32163. Понятие о продуктово-маркетинговой стратегии организации 25 KB
  Понятие о продуктовомаркетинговой стратегии организации Продуктовомаркетинговая стратегия это подсистема стратегии организации которая нацелена на анализ разработку и принятие стратегических решений по номенклатуре ассортименту качеству и объему производства продуктов а также реализации продуктов на соответствующих рынках. Продуктовомаркетинговая стратегия представляет собой ключевую стратегию выживания спокойного существования экономического роста крупного успеха организации. 2 Классификатора: Классификатор по продукту1 ...
32164. Продуктовый профиль. SWOT и SNW анализ по продукту 405 KB
  Важнейшая задача реального менеджмента и она же составляет ключевой элемент продуктовомаркетинговой стратегии программы это оптимизация продуктовой программы организации на текущий год и заданную стратегическую перспективу. Применяя при работе над продуктовым профилем конкретной организации предложенные трафареты рекомендуется использовать максимум конкретных данных а также иной формализованной и неформализованной информации по продукту которая должна готовиться заранее и представляться соответствующими службами организации. При...
32165. Корпоративная стратегия организации – система бизнес-стратегий 27.5 KB
  Корпоративная стратегия организации система бизнесстратегий В качестве ключевой стратегии в настоящем модуле предложена продуктовомаркетинговая стратегия. к разработке общей стратегии организации как системы стратегий ее относительно обособленных бизнесов и их централизованного обеспечения. Важнейшим направлением развития современной предпринимательской организации является ее становление как системы которая эффективно сочетает в себе два главных элемента: подсистему из небольшого количества относительно обособленных бизнесов и...
32166. Система бизнес-стратегий: типовые модели: BCG. GE/McKinsey 46.5 KB
  Модель BCG. Модель BCG модель называется по имени фирмыразработчика: Boston Consulting Group или матрица доля рынка темп роста представляет особое отображение позиции конкретного бизнеса в стратегическом пространстве которое задается двумя координатными осями. Модель BCG предлагает следующий типовой набор стратегических решений по конкретным бизнесам в зависимости от их попадания в тот или иной квадрант матрицы: 1. Таким образом в конкретной ситуации на заданную стратегическую перспективу рост объема соответствующего рынка может...
32168. ПЕРЕСТРАХОВАНИе И СОСТРАХОВАНИЕ 118 KB
  Сущность и роль перестрахования. Методы перестрахования. Особенности перестрахования рисков у нерезидентов. Сущность и роль перестрахования.
32169. Доходы, расходы и прибыль страховщика 143.5 KB
  Расходы страховой компании. Главной особенностью деятельности страховой компании является то что в отличие от сферы производства где товаропроизводитель сначала осуществляет расходы на выпуск продукции а потом уже компенсирует их за счет выручки от реализации страховщик вначале аккумулирует средства которые поступают от страхователя создавая необходимый страховой фонд а лишь после этого несет расходы связанные с компенсацией убытков по заключенным страховым соглашениям. Двойственный характер деятельности страховщика одновременное...
32170. ФИНАНСОВАЯ НАДЕЖНОСТЬ СТРАХОВЩИКА 104.5 KB
  Особенностью деятельности страховщика является обеспечение страховой защиты при условии аккумулировании средств в виде поступлений страховых премий в страховые резервы. Использование средств страховых резервов имеет целевое назначение. Страховщик в отличие от промышленных и коммерческих предприятий принимает от страхователя деньги не в обмен на материальный товар или услуги а в обмен на услугу которая обеспечивает страховую защиту в виде будущих страховых выплат только тем страхователям которые понесли урон и требуют финансовой помощи....
32171. Сущность, функции и роль страхования 52.5 KB
  Сущность функции и роль страхования. Возникновение страхования и основные этапы его развития. Сущность и функции страхования. Принципы страхования.