23210

Особливості розвитку та функціонування системи філософських категорії

Доклад

Логика и философия

Філософські категорії це найзагальнішігранично широкі поняття що виражають універсальні характеристики та відношення матеріального й духовного світу в які і через які здійснюється філософське мислення і які служать вихідними принципами пізнання і духовнопрактичного перетворення світу. У процесі пізнання категорії виконують вимоги логіки. Категорії матерія форма причина і ціль які ним були теж сформульовані чомусь не увійшли до цієї системи.

Украинкский

2013-08-04

47.5 KB

1 чел.

10, Особливості розвитку та функціонування системи філософських категорії.

Філософські категорії це найзагальніші(гранично широкі) поняття, що виражають універсальні характеристики та відношення матеріального й духовного світу, в які і через які здійснюється філософське мислення, і які служать вихідними принципами пізнання і духовно-практичного перетворення світу. Тому філософське знання має категоріальний характер. 

Розвиток категорій це розвиток зв'язку між ними. В основі цього зв'язку лежать історичний спосіб розгляду, методи мислення, які визначають місце і роль категорій у системі філософського знання. Спосіб мислення виконує функцію логіки, форм знання. В ній саме мислення усвідомлюється й розглядається як об'єкт. У процесі пізнання категорії виконують вимоги логіки. Філософи вважають, що яка логіка, таке й функціонування категорій у системі знань. Тому проблема систематизації категорій завжди посідала чільне місце і їй приділялось багато уваги. Так, в античності Арістотель виділив і систематизував десять категорій("сутність", "кількість", "якість", "відношення", "місце", "час", "положення", "стан", "дія" "страждання"). Категорії "матерія", "форма", "причина"і "ціль", які ним були теж сформульовані, чомусь не увійшли до цієї системи. Це була недосконала система, яка визначалась логікою Арістотеля. В новий час сформував свою систему категорій І.Кант. До неї ввійшли категорії: "кількість", "якість", "відношення", "модальність" (на його думку, додосвідні форми мислення). Це була досконаліша система, проте ще не наукова. 

Гегельуперше ввів динамічну систему категорій. Вона розвивалась, у ній категорії були пов'язані єдністю походження й розвитку, що обумовлювався силою внутрішніх суперечностей. Та, на жаль, розуміння категорій у Гегеля було містифікованим. Це була логіка свідомості, яка втратила зв'язок з людиною, тобто мислення розвивалося з самого себе і категорії розглядались як самостійні творчі сутності. Ідеалістичні погляди на природу категорій є панівними і в сучасній західній філософії. Так, представники неотомізму відстоюють релігійно-ідеалістичне походження категорій, стверджуючи, ніби вони існували спочатку в божому розумі як прообрази реальних речей, властивостей і відношень. У логічному позитивізмі(Р.Карнап, О.Нейрат та ін.) філософський аналіз категорій підмінюється формально-логічним аналізом мовних термінів. На їх думку, категорії це чисто суб'єктивні утворення, результат логічної діяльності людей, їх домовленості між собою і таке ін. Діалектико-матеріалістична філософія розуміє категорії як загальні форми пізнавально- світоглядного ставлення людини до природи, суспільства і свого власного буття. Категорії це результат реально-практичної взаємодії людини і світу. Це відображення об'єктивного в суб'єктивному. Тому вони об'єктивні за змістом ісуб'єктивні(ідеальні) за формою. Вони універсальні й необхідні. Це абстракції, наповнені живим, конкретним змістом, що є в предметах і явищах об'єктивного світу й пізнаються людиною. Філософські категорії мають історичний характер. Вони не вічні. їх формування здійснювалось поступово, у тісному зв'язку з історичним розвитком і розвитком пізнання. Історичний характер категорій проявляється удвох відношеннях. З одного боку, старі категорії, змінюючись разом з розвитком науки й пізнання, наповнювались новим змістом. З другого ж, з розвитком науки й практики виникали нові філософські категорії. Наприклад, в останні десятиріччя філософське мислення збагатилось такими категоріями, як"система", "елемент", "структура", "структурні зв'язки" тощо. 

Важливою рисою співвідносних категорій є їх взаємозв-язок. Вони тісно пов'язані одна з одною, здатні переходити одна в одну. Зв'язки між ними гнучкі, рухливі, релятивні. Об'єктивною основою таких взаємозв'язків є матеріальна єдність світу. 

На відміну від діалектико-матеріалістичного розуміння категорій, метафізики вважають, що категорії незмінні, не можуть переходити одна в одну. Таке розуміння категорій не відповідає дійсності. Виходячи з діалектичного характеру світу, потрібно розглядати й поняття в їх русі, взаємозв'язках і взає-мопереходах. 

Філософські категорії виступають і як всезагальні форми мислення. Будь-яка людина, незалежно від того, вивчала вона філософію чи ні, в процесі мислення використовує ці категорії. В першому випадку вона буде використовувати їх свідомо, в другому стихійно. 

Таким.чином, знання категорій дозволяє нам усвідомити й цілеспрямовано досліджувати різні зв'язки й відношення в предметах, явищах, які ми вивчаємо, орієнтує відносно тих сторін і аспектів, на які необхідно звернути увагу для розкриття сутності предметів і явищ. Філософські категорії виконують і ряд інших функцій. Найважливішими з них є світоглядна й методологічна. Перша проявляється у тому, що зміст кожної категорії формує певні уявлення про суттєві властивості й відношення об'єктивного світу, про ту чи іншу сторону об'єктивної реальності. Проте категорії є не лише універсальними формами знання, а й нормами оцінок. Піддати предмет оцінці значить виділити його духовно- практичну цінність, тобто виразити своє ставлення до нього. А це вже має світоглядне значення. 

Методологічна функція категорій полягає в тому, що вони задають пізнанню початкові умови й перспективи його здійснення, розширюють його межі, утворюють критерії осмислення й розуміння реальності, організовують рух думки, прогнозують результати пізнання. Через них проявляється активність суб'єкта. Будучи методологічними принципами, вони пронизують увесь процес наукового мислення, всі сторони знання. Вбираючи в себе результати спеціальних наук, філософські категорії збагачують свій власний зміст і цим підвищують свою методологічну цінність 


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

83808. Судебный порядок защиты нарушенных прав налогоплательщиков 39.8 KB
  Законодательством РФ предусмотрены следующие способы судебной защиты прав налогоплательщиков: признание неконституционным законодательного акта полностью или в части Конституционным Судом РФ; признание арбитражными судами или судами общей юрисдикции недействительным нормативного либо ненормативного акта налогового органа иного государственного органа или органа местного самоуправления противоречащего закону и нарушающего право и законные интересы налогоплательщика; отмена арбитражными судами или судами общей юрисдикции не...
83809. Современные тенденции совершенствования налоговой системы Российской Федерации 39.76 KB
  Основные направления налоговой политики принимаются ежегодно Основные направления бюджетной политики на 2015 год и на плановый период 2016 и 2017 годов принимаются и рассматриваются одновременно с проектом закона о федеральном бюджете на текущий период 3 года и утверждаются на заседании правительства РФ. Политики: Поддержка инвестиций Развитие человеческого капитала Повышение предпринимательской активности.
83810. Налоговое администрирование. Структура налоговых органов РФ, их полномочия и функции 41.21 KB
  Структура налоговых органов РФ их полномочия и функции. Нет единой точки зрение на определение налогового администрирования Налоговое администрирование система управления налоговыми правоотношениями или всем комплекс налоговых отношений Титов Налог.администрирование деятельность и управление налоговых органов по осуществлению контроля за соблюдением налогового законодательства. Однако все определения условно можно объединить в 3 блока: Связанные с управлением Не связанные с управлением Опровергающие существование самого этого понятия...
83811. Правовое положение, функции и полномочия Министерства финансов РФ в налоговой сфере 41.23 KB
  Министерство финансов Российской Федерации Минфин России является федеральным органом исполнительной власти осуществляющим функции по выработке государственной политики и нормативноправовому регулированию в сфере бюджетной налоговой страховой валютной банковской деятельности государственного долга аудиторской деятельности бухгалтерского учета и бухгалтерской отчетности производства переработки и обращения драгоценных металлов и драгоценных камней таможенных платежей определения таможенной стоимости товаров и транспортных...
83812. Правовое положение Федеральной налоговой службы и её органов (структурных подразделений) 40.57 KB
  Основные функции возложенные на ФНС России по контролю и надзору: за соблюдением законодательства РФ о налогах и сборах; за правильностью исчисления полнотой своевременностью внесения в соответствующий бюджет налогов и сборов и иных обязательных платежей; за производством и оборотом этилового спирта спиртосодержащей алкогольной и табачной продукции; за соблюдением валютного законодательства в пределах компетенции налоговых органов; за информированием налогоплательщиков по вопросам налогового законодательства и разъяснением системы...
83813. Анализ действующей налоговой системы, современного налогового законодательства и направления налоговой реформы 40.05 KB
  Основные направления налоговой политики принимаются ежегодно Основные направления бюджетной политики на 2015 год и на плановый период 2016 и 2017 годов принимаются и рассматриваются одновременно с проектом закона о федеральном бюджете на текущий период 3 года и утверждаются на заседании правительства РФ. Политики: Поддержка инвестиций Развитие человеческого капитала Повышение предпринимательской активности.
83814. Правовое регулирование налога на добавленную стоимость: налогоплательщики и основные элементы налога 44.09 KB
  НДС это косвенный налог. Плательщиками НДС признаются: организации в том числе некоммерческие предприниматели Условно всех налогоплательщиков НДС можно разделить на две группы: налогоплательщики внутреннего НДС т. НДС уплачиваемого при реализации товаров работ услуг на территории РФ налогоплательщики ввозного НДС т. НДС уплачиваемого при ввозе товаров на территорию РФ Освобождение от исполнения обязанностей плательщиков НДС Организации и предприниматели у которых за 3 предшествующих последовательных календарных месяца сумма...
83815. Правовое регулирование акцизов: налогоплательщики, основные элементы налога. Обязанности взимания акциза при ввозе и вывозе подакцизных товаров Таможенного союза 47.79 KB
  Обязанности взимания акциза при ввозе и вывозе подакцизных товаров Таможенного союза. Налогоплательщики: 1 организации; 2 индивидуальные предприниматели; 3 лица признаваемые налогоплательщиками в связи с перемещением товаров через таможенную границу Таможенного союза определяемые в соответствии с таможенным законодательством Таможенного союза и законодательством Российской Федерации о таможенном деле. Объектом налогообложения признаются следующие операции: 1 реализация на территории Российской Федерации лицами произведенных ими...
83816. Правовое регулирование налога на доходы физических лиц: налогоплательщики, основные элементы налогообложения, особенности налоговых льгот 46.1 KB
  Налогоплательщиками признаются физические лица являющиеся налоговыми резидентами Российской Федерации а также физические лица получающие доходы от источников в Российской Федерации не являющиеся налоговыми резидентами Российской Федерации. Налоговыми резидентами признаются физические лица фактически находящиеся в Российской Федерации не менее 183 календарных дней в течение 12 следующих подряд месяцев. Налоговыми резидентами в 2015 году признаются физические лица фактически находящиеся в Российской Федерации на территориях Республики...