23277

Диккенс

Доклад

Литература и библиотековедение

Діккенса можна поділити на чотири періоди. Показовим для цього періоду творчості Діккенса є побудований на матеріалах побутового нарису роман Посмертні нотатки Піквікського клубу 1837. Другий період творчості Чарлза Діккенса Другий період творчості письменника значною мірою пов'язаний з закордонними подорожами письменника по Італії Швейцарії Франції США. У цей час ще яскравіше проявився талант Діккенсапубліциста Американські замітки майстра нарисів Картини Італії .

Украинкский

2013-08-04

23.65 KB

4 чел.

Диккенс

У цілому творчість Ч. Діккенса можна поділити на чотири періоди. Перший період творчості (і 833-184 і) можна охарактеризувати як ранній. У цей час створено "Нариси Боза", "Посмертні нотатки Піквікського клубу", "Пригоди Олівера: Твіста", "Життя і пригоди Ніколса Нікльбі. Показовим для цього періоду творчості Діккенса є побудований на матеріалах побутового нарису роман "Посмертні нотатки Піквікського клубу" (1837). Цікава історія його створення.Він виник із підписів, якими Діккенс супроводжував гумористичні малюнки художника Сеймура про пригоди членів мисливського товариства (клубу).

В цьому ж творі набагато сильніше, ніж в інших його романах, звучить мотив утопічного ідеалу письменника сільського життя. В "Посмертних нотатках ..." письменник виказує себе неабияким стилістом. За допомогою слова він створює атмосферу існування, якому не можуть стати на перешкоді аніякі негаразди.

4.     Другий період творчості Чарлза Діккенса   Другий період творчості письменника значною мірою пов'язаний з закордонними подорожами письменника по Італії, Швейцарії, Франції, США. У цей час ще яскравіше проявився талант Діккенса-публіциста ("Американські замітки"), майстра нарисів ("Картини Італії"). У 1842 р. він здійснив п'ятимісячну поїздку по США. Бостон - перше місто, в якому побував митець, справив на нього неабияке враження: його здивував високий рівень життя американських робітниць, їх потяг до культури (свідчення тому - власні бібліотеки і видання часопису).

        Продовжуючи захищати принципи гуманізму і моральності, Діккенс пише низку творів, які об'єднуються загальною назвою "Різдвяні оповідання". Різдвяний затишок дому стає однією з найважливіших категорій "Різдвяної пісні у прозі", "Дзвону", а також інших творів циклу: "Цвіркун за піччю", "Битва життя", "Одержимий" (1843-1848).

         В основі оповідань - ідеї милосердя і взаємодопомоги. Персонажі - представники Найрізноманітніших соціальних груп, які під впливом обставин поліпшують як власний, так і суспільний моральний стан.

5.     Третій період творчості Чарлза Діккенса.   Третій період творчості Діккенса був особливо плідним: створено низку романів - "Девід Копперфілд" (1850), "Холодний будинок" (1853), "Важкі часи" (1854), "Крихітка Дорріт" (1857), "Повість про два міста" (1858). Соціально окреслена сатира в творах цього періоду помітно переважає гумор. Усі суспільні і державні інститути піддаються гострій критиці. За межами цієї характеристики знаходиться (та й то частково) хіба що роман "Девід Копперфілд". У силу того, що в основу цього твору письменник поклав спогади про власне дитинство та юнацькі роки.

       Саме з цим пов'язані його ліризм, тонкий гумор. Це далеко не автобіографічний роман, незважаючи на те, що його герой, як і сам автор, стає письменником. Це твір про час і спогади, про їх роль у житті, своєрідний варіант класичного "роману виховання". 50-і роки - важкий час у житті Діккенса. Розлучення з дружиною порушило віру письменника в його етичний ідеал - сімейне життя.

           По суті, у романі "Важкі часи", як і в інших творах третього періоду, Діккенс зображує вже не окремі сцени соціального життя, а показує буржуазну систему в цілому. 6.     Четвертий період творчості Чарлза Діккенса   Твори четвертого періоду – романи "Великі сподівання" (1861), "Наш спільний друг" (1864) - в них автор свідомо звертає увагу читачів на неможливість для простої людини в умовах тогочасної дійсності реалізувати свої мрії про щастя.

Дослiдники англiйської лiтератури стверджують, що жоден з англiйських

письменникiв не здобув такої слави за життя, як Чарльз Дiккенс. Визнання

прийшло до Дiккенса вже пiсля першого оповiдання i не залишало до

останнiх днiв, хоча сам письменник, його погляди i творчiсть

змiнювались. Секрет його популярностi в тому, що Дiккенс гостро вiдчував

змiни в життi Англiї, був виразником сподiвань i прагнень тисяч людей.

Пiсля смертi письменника його твори почали пiддавати гострiй критицi, i

лише в ХХ столiттi стало цiлком очевидне значення творчостi Дiккенса.

Його бiографiя знайшла вiдображення i у сюжетах його романiв, i у

творчiй манерi. Дiккенс змалечку самостiйно заробляв грошi, бо батько,

бiдний службовець, за борги потрапив до в’язницi. Працював на фабрицi,

клерком, репортером у судi i парламентi. Як репортер вiн вiдображав

сучаснi подiї i намагався порозумiтися на причинах, що їх викликали.

Провiдна тема творчостi письменника – тема боротьби добра i зла, що

розкривається в кожному його творi. Дiккенс вважав, що ставлення

суспiльства до дитини вiдбиває боротьбу добра i зла у ньому. Тому тема

дитинства – одна з головних в його творчостi.

Роман «Пригоди Олівера Твіста» — це перший «роман-виховання» і в той же

час авантюрно-пригодницький роман, де головна тема — показ самотністі дитини

у несправедливому світі.

Головний герой — безрідний сирота і вихованець робітничого дому, на долю

якого випало дуже багато випробувань. Мати його під час пологів померла. Споча-

тку п’яний лікар та доглядачка залишили на ніч новонароджене дитя у холодній кі-

мнаті, потім на ньому випробували свою «систему» місіс Ман, відома тим, що з

кожних 10 її вихованців виживало лише двоє. У робітничому домі діти здичавіли

від голоду, були жертвами системи віроломства й облуди. Ласкаве слово чи погляд

не зігріли дитинства Олівера, зате палиця парафіяльного сторожа Бамбула часто

гуляла на плечах 9-річної дитини, яка виглядала на 6 років. На кожному етапі життя

Олівера, до зустрічі з містером Браунлоу, його використовували як засіб наживи.

Хлопця обкрадали, змушували працювати, годуючи стравами, що «ними погребу-

вав би й собака», змушували чинити злочини чи бути їх співучасником. Зведений

брат Монкс (Едуард Ліфорд) ненавидів Олівера і чужими руками штовхає його до

в’язниці у гонитві за спадщиною. Зажерливість і жадоба до грошей керували вчин-

ками Монкса та його матері.

Олівер пройшов через поневіряння та приниження, в яких мав зробити вибір

між добром і злом, знайти свій шлях у житті. У цьому чутливому й м’якосердному

хлопчикові жила могутня сила нескореного духу, яка врятувала його від смерті у

робітному домі. Олівер чи не єдиний, хто бунтував, твердо відстоюючи право мати

повноцінний обід. Остаточно до свідомого вибору між добром і злом він дійшов

у притоні Федіна, звідки пробував втекти. Містер Браунлоу та родина Мейлі допо-

могли хлопчині: урятували його від злочинців, повернули сироті ім’я та спадщину.

Злидні не озлобили Олівера. Він пробачив братові всі його підступні дії і щедро по-

ділився спадщиною. Він переповнений почуттями щирої вдячності до своїх рятів-

ників. В цілому, можна сказати, що образ Олівера не лише сентиментальний, а й

ідеалізований: світ зла не заплямував чистоту його душі.

Героєві роману пощастило. На своєму життєвому шляху він зустрів співчутли-

вих людей, які допомогли. Своєю довірливістю вони підтримали в очах дитини

впевненість у тому, що, незважаючи на соціальний стан, людина може бути щасли-

вою, повірили у його сили. З вище зазначеного можна зробити висновок, що образ

Олівера ідеальний. Його характер не змінився протягом роману: він не потрапив

під вплив обставин, навіть перебуваючи серед шахраїв. Таким чином, соціальні

конфлікти у романі поступилися місцем ідилічному щасливому завершенню. Щи-

рість, жаль до людей, намір жертвувати собою задля них — це якості, заради яких

тільки й варто жити. Вони є або їх немає, незалежно від того, на якій соціальній

сходинці перебуває людина. Але без них життя втрачає сенс.

Цікавою і вагомою є авторська думка у фіналі роману про людське щастя:

«Без глибокої любові, доброти сердечної та вдячності до того, чий закон — ми-

лосердя»

Роман має щасливий кінець, за що авторові докоряли і за життя, а особливо піс-

ля смерті. Але відповідний фінал — це одна із рис філософії письменника. Він вва-

жав, що література має велике виховне значення, впливає на свідомість, а щасливий

фінал стверджує оптимізм, радощі життя, гармонію, дає надію на те, що людина ні-

коли не буде самотньою.

Відтак, у романі було відображено християнські погляди письменника: він вірив

у переможну силу добра. Добро і зло — два композиційні центри у романі. Добро у

романі постало піднесено ідеальним, тоді як зло — хиже, маніакальне і не має раці-

онального пояснення. Добро обов’язково мусить перемогти — ось надія, яка жи-

вить уяву письменника.

Тема дитинства у творчості Чарльза Діккенса розкрила гуманістичне спряму-

вання таланту письменника, утвердила добро і справедливість, засудила байду-

жість суспільства у ставленні до дітей-сиріт. У висвітленні долі дитини-сироти

у романі «Пригоди Олівера Твіста» намітилися й провідні ознаки творчого ме-

тоду митця:

1. Детальна увага до моральної проблематики.

2. Повчальний зміст твору.

3. Уміння засобами сатири та іронії показати складні перипетії долі маленького

героя.

4. Гуманізм у ставленні до простої людини.

Діккенс — великий мрійник-романтик і в житті, і у творчості. Він вірив, що за

допомогою проповіді добра, правди і краси можна зробити світ кращим. Віра у ма-

леньку людину ще раз переконливо засвідчила великий гуманізм автора.

Цікавою і вагомою є авторська думка у фіналі роману про людське щастя:

«Без глибокої любові, доброти сердечної та вдячності до того, чий закон — ми-

лосердя»

Роман має щасливий кінець, за що авторові докоряли і за життя, а особливо піс-

ля смерті. Але відповідний фінал — це одна із рис філософії письменника. Він вва-

жав, що література має велике виховне значення, впливає на свідомість, а щасливий

фінал стверджує оптимізм, радощі життя, гармонію, дає надію на те, що людина ні-

коли не буде самотньою.

Відтак, у романі було відображено християнські погляди письменника: він вірив

у переможну силу добра. Добро і зло — два композиційні центри у романі. Добро у

романі постало піднесено ідеальним, тоді як зло — хиже, маніакальне і не має раці-

онального пояснення. Добро обов’язково мусить перемогти — ось надія, яка жи-

вить уяву письменника.

Тема великих сподівань та втрачених ілюзій була поставлена та розроблена в західноєвропейській літературі раніше, ніж роман Діккенса «Великі сподівання» (1861) побачив світ, який за жанровою приналежністю окреслюється літературознавцями як роман-біографія з детективною зав’язкою. До мотиву втрачених ілюзій зверталися і такі прозаїки, як Бальзак, Теккерей, Фредерік Стендаль. Їхні твори поєднуються із романом Діккенса спільними рисами головних героїв, характери яких змальовано дещо типізовано. Жюльєн Сорель, Давід Сешар, Ребека Шарп, Піп Фірріп стаючи освіченими, багатими, владними, втрачають власні ілюзії, але їх також поєднує радикальна переоцінка всіх життєвих цінностей. Але Діккенс зумів внести і в образ свого героя, і в опис його історії щось своє індивідуальне та неповторне.     Ідейний задум, котрий визначив зміст роману «Великі сподівання», його сюжет, композицію, систему художніх образів, увесь стиль розповіді, а також жанрові особливості полягає в тому, щоб висвітлити неможливість здійснити мрії людини про щастя в умовах сучасній митцю дійсності, - це основне; але задум Діккенса не обмежується лише цим: письменник показує, що для простої, чесної і безкорисливої людини немає місця і не може бути задоволення в пустому, хоча й забезпеченому житті ситого буржуа, оскільки таке існування вбиває в людях все найкраще, все людяне; Діккенс ставить своєю ціллю довести на прикладі долі героя Піпа, що гроші, зрошені кров’ю, запечатані злодіяннями та злочинами, не можуть зробити людину щасливою. «Історія Піпа – це історія повільного краху всіх його надій та сподівань»     Предметний світ твору витіснений на задній план розвитком характерів (Піп, Джо, Бідді, міс Гевішем, Естелла, Джагерс, Мегвіч та ін.). Детально опису підлягає тільки мертвий будинок міс Гевішем, її зовнішній вигляд та костюм.         Мотив втрати великих сподівань у романі Чарлза Діккенса накладається на основні етапи становлення Піпа як особистості. Спочатку юнак розчаровується у простих людях, що оточували його змалечку, вважає їх надто примітивними, окреслює собі майбутній шлях джентльмена. Наступна втрата ілюзії – після приїзду до Лондона, який виявляється центром суєта суєт, де нікому немає ні до кого діла, де все пройняте антигуманністю, де людину залюбки можуть убити, що й переживає Піп у кульмінаційній сцені зустрічі із злочинцем Орліком. Втратою ілюзії для юнака стає і розуміння того, що гроші, які таємний незнайомець люб’язно надає йому на навчання та столичні розваги, мають сумнівне походження від каторжника-втікача. Відмова коханої Естелли стало втратою сенсу життя Піпа. Хоча і сама дівчина є яскравим прикладом розвіювання власних ілюзій (в ході розвитку сюжету виявляється, що її батько – убивця та каторжник, нещасливе одруження). Тема втрачених ілюзій своєрідно простежується на долях Мегвіча, та міс Гервішем. Особливість втілення теми втрачених ілюзій у романі Чарлза Діккенса "Великі сподівання" полягає у тому, що Піп, на відміну від схожих до нього героїв інших письменників-реалістів ХІХ ст., розчаровуючись у навколишній дійсності, у позірній цінності грошей, у коханій людині, насправді нічого не втрачає, адже зберігає основне у собі – внутрішнє благородство та людяність, що, на думку англійського романіста, є найвищою життєвою цінністю.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

38872. МЕТОДИЧЕСКИЕ УКАЗАНИЯ ПО ВЫПОЛНЕНИЮ ДИПЛОМНЫХ РАБОТ 619.5 KB
  Дипломная работа - выпускная квалификационная работа студента, предназначенная для объективного контроля степени сформированности знаний, умений и навыков решать задачи по видам профессиональной деятельности, установленным образовательным стандартом специальности, и предусматривающая проведение анализа и разработки актуальных вопросов, проблем в соответствующей области знаний согласно требованиям задания на выпускную квалификационную работу.
38873. МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ до виконання розділу «ОХОРОНА ПРАЦІ » в дипломних проектах 406 KB
  Передбачити в технологічних цехах та відділеннях де може статися вибух пожежа отруєння людей відділення отримання спирту та інші аварійне освітлення. Основними організаційними заходами є: експлуатація обладнання у відповідності з технічними характеристиками згідно паспорту заводувиробника; проведення своєчасного профілактичного ремонту обладнання; розміщення обладнання з підвищеним рівнем шуму і вібрації в ізольованому приміщенні дробильнопресове відділення; дотримання режимів праці та відпочинку; використання...
38874. МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ЩОДО ВИКОНАННЯ дипломної роботи 200.5 KB
  Мета роботи – презентація студентом вміння виконувати наукове дослідження з теорії та вміння використовувати теоретичні знання для вирішення конкретних практичних завдань, а також виявлення ступеня підготовки випускника до самостійної практичної діяльності.
38875. Производство леворина. Ферментация с получением мицелиальной массы 295 KB
  Массовая доля основного вещества не менее 985; 2.Массовая доля влаги не более 05; 3.Массовая доля веществ нерастворимых в соляной кислоте не более 01 В состав питательной среды на ферментации 4.Массовая доля влаги не более 9; 5.
38876. Определение степени художественной адекватности и принципов художественного перевода произведений А.П. Чехова на белорусский язык 334 KB
  Толстой и другие плодотворно работали не только в сфере изящной словесности но и в области художественного перевода. Интерес к подобного рода переводам проявился в науке уже давно. В книге Искусство перевода классик украинской поэзии Максим Рыльский делится опытом перевода поэзии Пушкина Лермонтова Мицкевича размышляет о значении культурного взаимообмена между родственными народами о переводе как сотворчестве.
38877. Природа света и цвета 5.75 MB
  Согласно научному определению, «свет – это электромагнитное излучение» или энергия, которая распространяется в пространстве с одинаковой скоростью под действием природного или искусственного источника света (солнца, лампы накаливания и др.). Эта энергия рассматривается в физике как электромагнитные волны, которые отличаются по своей длине.
38878. ОСНОВНЫЕ НАПРАВЛЕНИЯ СОВЕРШЕНСТВОВАНИЯ ФОРМИРОВАНИЯ И ИСПОЛЬЗОВАНИЯ ТРУДОВЫХ РЕСУРСОВ В МУСХП «ЛУЧ» САФОНОВСКОГО РАЙОНА СМОЛЕНСКОЙ ОБЛАСТИ 1.35 MB
  Вопросы подлежащие разработке исследованию: рассмотреть теоретические основы формирования и использования трудовых ресурсов; дать характеристику организационнохозяйственной деятельности объекта исследования; проанализировать обеспеченность предприятия трудовыми ресурсами экономические и финансовые результаты деятельности предприятия; рассмотреть производительность труда работников предприятия и выявить пути её увеличения; разработать и обосновать резервы повышения эффективности использования трудовых ресурсов.2 Анализ производительности...
38880. Особенности экономического анализа бухгалтерской (финансовой) отчетности в государственных(муниципальных) учреждениях 868 KB
  Методы анализа бухгалтерской финансовой отчетности Анализ бухгалтерской отчетности предполагает установление и изучение взаимосвязей и взаимозависимостей между различными показателями финансовохозяйственной деятельности учреждения включенными в отчетность. Стандартные приемы методы анализа финансовой отчетности: анализ абсолютных показателей – путем сравнения показателей учреждения с показателями конкурентов: горизонтальный – сравнение интересующих позиций отчетности с данными предыдущих периодов; вертикальный –...