23301

Байрон. Еволюція творчості

Доклад

Литература и библиотековедение

Байронізм. Поема Манфред Байронічна течі байронізм не прийняття дійсності відторгнення. Мазепа Цікавою особливо для українського читача є романтична поема Мазепа останній з творів про сильну особистість байронічного типу.

Украинкский

2013-08-04

24.95 KB

6 чел.

Байрон (20-24)

Еволюція творчості

  1.  Творчість Байрона за характером створених ним творів у різні роки життя можна умовно поділити на два періоди: Лондонський період (1807-1816), Італійський період (1817-1824)
  2.  Лондонський період (1807-1816) – це час романтичної слави, роки успіху. Твори: збірка «Години дозвілля» (про любов), «Англійські барди і шотландські оглядачі» (поклала початок теоретичній полеміці), «Паломництво Чайльд-Гарольда»(дві перші пісні), («Гяур», «Корсар», «Абідоська наречена», «Лара», - ліричні вірші, в яких тема кохання поєднується з волелюбними ідеями, а також цикл східних поем, об’єднаних спільними настроями) «Парізина», «Станси до Августи».
  3.   Італійський період (1817-1824) – найбільш плідний період творчості, настрої трагічної самотності, відчаю. «Манфред» - філософська драма. з’явилась 4 пісня «Паломництво Чайльд-Гарольда», «Скарга Тассо», «Ода до Венеції», «Пророцтво Данте», містерії на біблійні теми – «Каїн», «Небо і Земля», сатири «Видіння суду», «Бронзовий вік», «Беппо», «Мазепа», «Острів», 16 пісень «Дон Жуана» (завершує творчий шлях поета).

Байронізм. Поема «Манфред»

  1.  «Байронічна течі» - байронізм – не прийняття дійсності, відторгнення. Ядро – негативні емоційні стани (самота, відчуження, асоціальність, не можливість знайти контакту з іншими). Цей комплекс – вища моральна цінність (негативний комплекс, як щось позитивне).
  2.  «Манфред» - драматична поема (або філософська драма).
  3.  За типом героя "Манфред" близький до героїв східних поем. Це, так би мовити, квінтесенція все того ж демонічного характеру, титанічної особистості, абсолютно самотньої у світі, егоцентрика і мізантропа. Але в Манфреді є і фаустівське начало: він великий учений, який пізнав таємниці наук, та розчарувався у науковому знанні, як і в суспільстві, в якому жив. Його зневіра у всіх цінностях буття тотальна. Він не шукає виходу зі своєї безнадії, а мріє лише про забуття. Страждання його такі безмежні, що заспокоєння від них не можна знайти навіть у смерті. Найстрашніші страждання приносить йому трагічне кохання до Астарти, яку він згубив своїми гріховними пристрастями. Абсолютне знання дає Манфреду владу над духами усіх стихій і їх повелителем Аріманом, він може покликати фей або парок, та вони не в змозі дати йому забуття чи воскресити Астарту. Вся дія драматичної поеми відбувається на тлі величних Альп, таких високих і холодних, як дух героя.

«Мазепа»

  1.  Цікавою, особливо для українського читача, є романтична поема "Мазепа", останній з творів про сильну особистість "байронічного" типу.
  2.   По-перше, її герой — не вигадана загадкова постать, а відома історична особистість, котра жила і діяла у відносно недавній час, була у складних і суперечливих відносинах з такими можновладцями, як польський король Ян Казимир, шведський Карл XII, російський цар Петро І. Одному він служив у молоді роки, з другим — був союзником у війні проти третього.
  3.  По-друге, попри всі випробування і страждання, попри всі круті повороти, що випали на долю українського героя, він не впав у відчай, не загинув, а ведений залізною волею і мрією про незалежну Україну, став її гетьманом. 
  4.  Байрон малює Мазепу з симпатією, як людину сміливої вдачі і могутньої волі, постать безумовно романтичну і титанічну, але аж ніяк не похмуро-демонічну. і він змалював у поемі свого героя більш об'єктивно.
  5.  твір Байрона — не історичне відтворення реальної постаті Мазепи, а поетичне уявлення про романтичну, сильну і переможну особистість, яке склалося у автора з прочитаного ним твору Вольтера "Історія Карла XII". Через непевність цього джерела Байрон помилково вважав Мазепу польським шляхтичем і основну частину поеми присвятив надто захоплюючому, але малодостовірному епізоду Мазепиної юності. 
  6.  Поема має обрамлення — розгорнутий вступ і короткий висновок, де йдеться про важкі для Карла XII і Мазепи дні після поразки під Полтавою.
  7.  суворого і мужнього воїна, що поводить себе гідно і незалежно.
  8.  Це характерний для східних поем монолог-сповідь, насичений ліризмом і драматичністю.
  9.  В головній частині поеми йдеться, зокрема, про кохання Мазепи і дружини старого аристократа — Терези.
  10.  тема поеми – страждання самотнього і приреченого гетьмана України, ніким не почуте і не розділене.
  11.  ідея – оспівуванням мужності стоїчної витримки й самовладання у найтяжчих випробуваннях.

«Каїн»

«Каїн». У тому ж році, як підсумок його глибоких роздумів над проблемами сучасності, виникає філософська драма («містерія») «Каїн».

У біблії є легенда про Каїна, який убив свого брата Авеля. Духовенство зазвичай зображують Каїна першим на землі лиходієм, що пролив людську кров. Байрон переосмислює цю легенду. Він зображує Каїна першою людиною, що підняла голос протесту проти несправедливості. Він сміливо повстає проти бога та всього світового порядку, богом установленого.

На відміну від бунтарських образів східних поем, Каїн бореться не заради особистої волі, а від імені всього стражденного людства. Авель протиставлений брату, як «підлий догідник небес», як жалюгідний та боягузливий вірнопідданий богу, утілення рабської покірності і покірливого підпорядкування всякому гніту.

В похмурі роки реакції драма Байрона звучала закликом до боротьби. Вона кликала народ не миритися з гнітом, а сміливо повставати проти того соціального порядку, який імператори і попи оголосили «богом установленим».

Але Байрон сам не знав шляхів цієї боротьби і тому не міг показати їх у своїй містерії, у фіналі якої, герой залишається таким же самотнім страждальцем, як і колишні герої Байрона.

Твір Байрона часто розглядали однолінійне як антирелігійний, поза його філософією, складною діалектикою — добра і зла, життя і смерті, бунту і покори, злочину і кари. Жоден із центральних персонажів драми не є кимось цілісним, в ньому живуть і борються протилежні почуття і думки. Не випадково Байрона за його часу вважали великим психологом

«Дон Жуан»

- роман у віршах (Байрон шукав нових можливостей поєднання лірики й епосу, оновлення епічної форми, її осучаснення). У творі відображено сучасну Байрону епоху, глибоко і правдиво показвно життя суспільства.

- Байронового Дон Жуана з попередніми поєднувало лище одне – любов до жінок і майстерність спокусництва, й іспанське походження. ДЖ Байрона оригінальний, бо він нікого не покоряв, сам ставав знаряддям, жертвою прекрасних спокусниць.       Герой байронівського “Дон Жуана” не має по суті нічого спільного зі своїм тезкою, великим спокусителем жінок, крім ім´я та іспанського походження, яке теж не треба приймати серйозно. Він молодий європеєць взагалі і його «іспанськість» - своєрідна форма очуження, яке дає йому можливість дивитися на все трохи з відстані, як чужинцю у тих країнах, куди він потрапляє після ранньої юності  в Іспанії.  Щодо жінок, то вже давно помічено, що не він їх причаровує, а вони його досить агресивно спокушають.

Стремясь установить тесный контакт с читающей публикой, Байрон выбирает образ, прочно вошедший в создание европейских народов. Байрон использует "бродячий" сюжет и затем подвергает его полнейшему переосмыслению.

   Дон Жуана он показал человеком своего времени, авантюристом, отчаянным искателем удачи, неотягощенным нравственными колебаниями, когда предоставляется шанс удовлетворить и жадность к наслаждению, и честолюбие, разрастающееся буквально на глазах. Автор не подвергал героя строгому суду, не старался обличить жизненные понятия о морали. Даже, напротив, ему нравился этот персонаж, который согласно легенде, "со сцены прямо к черту угодил", - нравился своей отвагой, острым умом и полным отсутствием ханжества.

Следовательно, говоря о выборе героя, можно утверждать, что легенда о Дон Жуане служила превосходной фабулой, позволяющей связать воедино приключения основного персонажа, которого превратности фортуны заставляют объездить всю тогдашнюю Европу, присутствуя при важнейших событиях стремительно несущегося времени. Важнейшую занимательность эта легенда обеспечивала с гарантией, однако предметом авторского внимания оставались приключения духа. Авантюры героя в  которых много и смешного, и печального, на поверку каждый раз оказываются испытанием простой души", "естественного человека", столкнувшегося с непонятной ему системой условностей, двуличия, низменных амбиций и недостойных страстей, с интригами, жесткостью, корыстолюбием, беспредельным эгоизмом, со всеми уродствами и нелепостями жизни, опрокинутой ураганом 1789 года.

  1.   Тема твору: як середовище і суспільство впливає на людину.

Одночасно Байрон послідовно підсилює реалізм оповіді так, що після ще дуже близьких до естетики романтизму перших пісень "Дон Жуана" наступні набувають все більш реалістичного характеру.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

27667. Понятие и признаки совокупности преступлений. Идеальная и реальная совокупность преступлений, ее отличие от единичных сложных преступлений 30.5 KB
  Понятие и признаки совокупности преступлений. Идеальная и реальная совокупность преступлений ее отличие от единичных сложных преступлений. Совокупность преступлений это совершение двух или более преступлений ни за одно из которых лицо не было осуждено. При совокупности преступлений лицо несет уголовную ответственность за каждое совершенное преступление по соответствующей статье или части статьи Уголовного кодекса ч.
27668. Понятие и признаки хищения чужого имущества. Отличие хищения от других видов посягательств на собственность. Формы и виды хищений. Общие квалифицирующие признаки хищения 33.5 KB
  Хищение это совершенное с корыстной целью противоправное безвозмездное изъятие и или обращение чужого имущества в пользу виновного или других лиц причинившие ущерб собственнику или иному владельцу этого имущества. Признаки: а предмет хищения только имущество обладающее признаками вещи и имеющие стоимость; предмет хищения всегда материален; б сложный характер: сначала изъятие а затем обращение в пользу виновного изъятиеэто противоправное извлечение виновным имущества из обладания собственника с одновременным его обращением в свое...
27670. Понятие и социальная сущность преступления. Признаки преступления и его отличие от других правонарушений. Категории преступлений по УК РФ. Уголовно-правовое значение классификации преступлений на различные категории тяжести 35 KB
  Понятие и социальная сущность преступления. Признаки преступления и его отличие от других правонарушений. Понятие преступления ст. Признаки преступления: а общественная опасность это свойство человеческого поступка причинить существенный вред охраняемым законом общечеловеческим ценностям а также создать угрозу такого вреда.
27672. Способы регулирования частоты вращения 3-фазных асинхронных двигателей 537.05 KB
  Основные сведения о регулировании частоты вращения асинхронных двигателей Регулирование скорости изменением числа пар полюсов обмотки статора. Принцип получения разного числа пар полюсов. Регулирование скорости изменением числа пар полюсов путем переключения обмотки статора со «звезды» на «двойную звезду» Регулирование скорости изменением числа пар полюсов путем переключения обмотки статора с «треугольника» на «двойную звезду»
27673. Посягательство на жизнь сотрудника правоохранительного органа (ст. 317 УК), его отличие от убийства 29.5 KB
  Общественная опасность преступления состоит в том что оно посягает на порядок управления и жизнь перечисленных в законе лиц в целях воспрепятствования их деятельности по охране общественного порядка и обеспечению общественной безопасности. которые постоянно или временно исполняют обязанности по охране общественного порядка и обеспечению общественной безопасности военнослужащие проходящие службу в Вооруженных Силах РФ других войсках например во внутренних войсках МВД России а равно их близкие. Преступление совершается чтобы...
27675. Похищение или повреждение документов, штампов, печатей либо похищение марок акцизного сбора? специальных марок или знаков соответствия (ст.325 УК). Отличие данного преступления от кражи (ст.158 УК) и грабежа (ст. 161 УК) 40 KB
  Кража определяется законодателем как тайное хищение чужого имущества 2. Корыстная цель при хищении предполагает незаконное удовлетворение материальных потребностей виновного или третьих лиц за счет чужого имущества т. Корыстная цель представляет собой также один из критериев отграничения хищения от злоупотребления полномочиями злоупотребления должностными полномочиями уничтожения или повреждения имущества самоуправства вандализма и др. Безвозмездность отграничивает хищение от эквивалентного изъятия сопряженного с возмещением стоимости...