23309

ІУК як наукова дисципліна

Лекция

Культурология и искусствоведение

Розвиток ІУК в ХХ ст. Важливий внесок у становлення ІУК як науки про культуру протягом ХІХ ст. зробили: вихованці та викладачі внз Харківський Київський університети науковці з академічних установ Росія АвстроУгорщина Німеччниа Франція представники різних державних і громадських наукових товариств ІсторикоФілологічне Товариство Харківський унт КАК Київська археографічна комісія Південнозахідний відділ РГТ Російське географічне товариство комісій КАК обєдання наковців та окремі дослідники Основними напрямами...

Украинкский

2013-08-04

26.5 KB

1 чел.

Історія української  культури

Викладач - Вдовиченко Георгій Валерійович

Лекція 1 Тема 1

ІУК як наукова дисципліна

  1.  Розвиток ІУК в ХІХ ст.
  2.  Розвиток ІУК в ХХ ст.

Література:

Українська культура. Лекції за ред. Д.Антоновича. Київ 1993

Культура і побут населеня України. Київ 1993

Бичко А. і інші. Теорія та історія світової та вітчизняної культури. Київ 1993

1.

Важливий внесок у становлення ІУК як науки про культуру протягом ХІХ ст. зробили:

  •  вихованці та викладачі внз (Харківський, Київський університети)
  •  науковці з академічних установ (Росія, Австро-Угорщина, Німеччниа, Франція)
  •  представники різних державних і громадських наукових товариств (Історико-Філологічне Товариство (Харківський ун-т), КАК (Київська археографічна комісія), Південно-західний відділ РГТ (Російське географічне товариство))
  •  комісій (КАК)
  •  об’єдання наковців та окремі дослідники

Основними напрямами проведення досліджень з ІУК були:

  •  фольколорно-етнографічне дослідження матеріальних і духовних пам’яток народу
  •  археографічні дослідження (зокрема археологічні)
  •  осмислення ІУК в контексті світових історії та культури, перші концепції ІУК

Протягом першої половини ХІХ ст.:

1Харківський університет:

Ізмаїл Срезневський (Товариство шанувальників української словесності):

Амвросій Метлицький

  1.  “Про сутність цивілізації та значення її елементів” 1839,
  2.  “Про істинне значення поезії” 1843

Микола Костомаров

1) “Закон Божий”

2) “Про історичне значення руської народної поезії” 1843

3) “Слов’янська міфологія” 1847

4) “Початок Русі” 1860

5) “Малоруська література” 1971

6) “Українофільство” 1881

Олександр Потебня

1) “Думка та мова”

2) “Про деякі символи у слов’янській народній поезії”

3) “Пояснення малоруських та споріднених народних пісень”

Впродовж ХІХ ст.. у Харкові побачили світ:

  •  Український альманах 1831
  •  Утренняя звезда 1833

Збірники фольклору:

  •  Южнорусский сборник (А. Метлинський)
  •  Народные южнорусские песни (А. Метлинський)

Та історичні праці

2Київський університет

Михайло Максимович

  •  Про різноманіття та єдність речовин у природі 1828
  •  Роздуми про природу 1833
  •  Про ступені життя і смерті
  •  До історії малоруської мови (філологічні листи до М. Погодіна) 1856

Пантелеймон Куліш

  •  Листи з хутора 1861
  •  Історія возз*єднання Русі
  •  Записки о Южной Руси
  •  Огляд української словесності

3Східна Галичина

Руська трійця:

Іван Вагилевич

  •  Карпатсько-гірська Русь
  •  Слов*янська демонологія
  •  Статті про південноруську мову

Яків Головацький

  •  Три вступні лекції про руську словесність
  •  Нарис мітології 1860
  •  Про літературно-розумовий рух русинів 1865

Маркіян Шашкевич

4Закарпаття

Олександр Духнович

  •  Про народи крайнянські чи карпаторусів угорських

Друга половина ХІХ ст.

Діяльність

  1.  КАК
  •  9-томний «Архів південно-західної Росії» - документи ХV-XVIIIст..

В. Антонович

2) Історичне товариство Нестора Літописця при Київському університеті

3) Пд-Зх відділ РГТ

- Праці експедиції – П. Чубинський

4) Історико-філологічне товариство Харківського університету

М. Сумцов, Д. Багалій

Видання:

  •  Основа – 60-ті рр..
  •  Київська старовина

Важливий внесок в різні галузі історії культури зробили:

Житецький

  •  Спроба звукової історії малоруського наріччя
  •  Літературна діяльність І. Вишенського

Прижов

  •  Малоросія в історії її літератури

Антонович

  •  Бесіди про часи козацькі на Україні

В цей час почало діяльність НТШ у Львові (Грушевський, Франко)

ХХст.

Протягом ХХ ст. Внесок в ІУК зробили:

  •  НТШ
  •  УАН (ВУАН, АН УРСР, НАНУ)
  •  Інститут мистецтвознавства, фольколористики та етнографії
  •  Інститут літератури
  •  Науковці вишів, вчені українських вишів діаспори:

- Український вільний університет у Мюнхені

Кульчицький — психолог

Янів — етнопсихолог

Митрович

- Український науковий інститут Гарвардського університету

Грабович “Поет як міфотворець”

- НТШ в Європі

Леонід Плющ “Його таємниця або “прекрасна ложа” Хвильового”, “Екзод Тараса Шевченка. Навколо “Москалевої криниці””

- Український Католицький Університет у Римі

Дослідження:

  1.  Археологія: Хвойко, Даниленко, Толочко, Мозолевський, Ю.Шилов “Таємниці космічних курганів”, Кифішин (автор інтерпретації найдавніших відомих в Україні малюнково-літерних написів у кургані Кам’яна Могила)
  2.  Живопис: Свєнціцький “Іконопис Галицької України”, Свєнціцька, П.Білецький (XVII-XVIII ст.), Жолтовський (XVII-XVIII), Володимир Овсійчук “Майстри українського бароко”
  3.  Музика: Козицький, Герасимова-Персидська, Лідія Корній “Історія української музики”
  4.  Література: Л. Махновець “Розвідки про Слово о полку Ігоревім”, Борис Яценко (Слово..., Велесова книга), Володимир Рязанов “Драма українська”, В. Крекотень — аналіз духовної літератури бароко.

Розвиток ІУК...


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

26446. Почки (ren, nephros) 20.5 KB
  Структурная единица почки эмбриональная долька почечка а структурнофункциональная нефрон. Степень сращения эмбриональных долек тип почки: множественная медведь дельфин бороздчатая КРС гладкая свинья собака лошадь.
26447. Промежуточный мозг (diencephalon) 20 KB
  Зрительная часть включает в себя зрительные тракты перекрёст зрительных нервов в нём перекрещивается 2ая пера черепных нервов. Обонятельная часть гипоталамуса включает сосцевидное тело corpus mammilarae. Эпиталамус включает эпифиз подвешенный на уздечке ЖВС которая регулирует ростовые и обменные процессы.
26448. Роговые производные. Копыта, копытца 20.5 KB
  Имеет все 3 слоя кожи формирует глазурь. Венчик corona состоит из 3 слоёв эпидермис формирует трубчатый рог. Эпидермис формирует листочковый рог. Подошва solla состоит из 2 слоёв эпидермис формирует мягкий трубчатый рог.
26449. Ротовая полость (cavum oris) 21.5 KB
  Внутри ротовой полости находится подъязычная кость к которой прикрепляются мышцы языка глотки и гортани. facialis: барабанная струна chorda tympani сосочки языка тройничный n. glossopharyngeus сосочки языка подъязычный n. hypoglossus мышцы языка.
26450. Семенник, семенниковый мешок 22.5 KB
  В головчатый конец вступают сосуды и нервы семенника участвующие в образовании семенного канатика. В центре органа средостение семенника. Придаток семенника epididymis является частью выводного протока.
26451. Семяпровод, семенной канатик, мочеполовой канал 22.5 KB
  В составе семенного канатика семяпровод направляется через паховый канал в брюшную полость далее идет в формируемой брюшиной брыжейке семяпровода в тазовую полость. Здесь семяпровод образует расширенную железистую часть ампулу. Позади шейки мочевого пузыря семяпровод соединяется с выводным протоком пузырьковидной железы в короткий семяизвергательный канал который открывается на семенном холмике в начале мочеполового канала.
26452. Сердце: топография, особенности птиц 20 KB
  У птиц отсутствует мышечная часть диафрагмы поэтому сердечная сумка связана связками с позвоночником и с печенью.
26453. Сердце (cardia, cor) 21.5 KB
  Сообщение с кругами кровообращения: в правое предсердие впадают краниальная и каудальная полые вены и сердечные вены; в левое предсердие впадают легочные вены; из правого желудочка выходит ствол легочных артерий; из левого желудочка аорта с венечными артериями. Нервномышечная система: синоатриальный узел между синусом краниальной полой вены и правым предсердием атриовентрикулярный узел в основании межпредсердной перегородки пучок Гиса идёт в межжелудочковой перегородке имеет 2 ножки. Кровоснабжение: правая и левая венечные артерии...
26454. Симпатическая НС 20 KB
  Ганглий скопление тел нейронов на периферии. Голова иннервируется через краниальный шейный ганглий органы грудной полости звездчатый ганглий органы брюшной полости по большому и малому внутренностным нервам через полулунный ганглий тазовая полость каудальный брыжеечный ганглий.