2332

Гармонія розвитку з навколишнім середовищем

Контрольная

Экология и защита окружающей среды

Концепція сталого розвитку та шлях гармонізації антропогенної діяльності з природою. Екологічне нормування та оцінка впливів на навколишнє середовище при будівництві підприємств, будівель та споруд. Аналіз і оцінювання життєвого циклу продукції і її вплив на навколишнє середовище. Оцінка потенційних впливів на навколишнє середовище.

Украинкский

2013-01-06

92.5 KB

4 чел.

І. Концепція сталого розвитку та шлях гармонізації антропогенної діяльності з природою.

Питання гармонізації відносин з природою супроводжу людство впродовж усього його існування На кожному етапі існування «людини розумної» були періоди більш-менш гармонійних відносин з природою, але вони закономірно закінчувалися кризою та необхідністю змін в технологіях життєзабезпечення. Незважаючи на загальний прогрес в розвитку людської цивілізації, який характеризується кількістю чисельності населення, тривалістю життя, освіченості, обсягів використання матеріальної культури. Земля, як колиска людства, несе на собі пам'ять і відбитки катастроф — результатів нерозумного ставлення людини до природи.

Концепція сталого розвитку є сучасною найбільш поширеною концепцією взаємодії суспільства та природи, яка є узгодженням між економічним та соціальним розвитком суспільства і збереженням довкілля, та якою зараз керуються передові країни світу.

«Сталий розвиток - це такий розвиток суспільства, за якого задоволення потреб теперішніх поколінь не повинно ставити під загрозу можливості майбутніх поколінь задовольняти свої потреби».

Україна відобразила основні положення «Порядку денного на 21 сторіччя» в національному екологічному законодавстві і тим самим затвердила, що забезпечення сталого розвитку є важливим завданням національної політики та що реалізацію цього завдання держава може забезпечити виключно шляхом ефективного використання всіх видів природних ресурсів, реструктуризацією виробництва, використання творчого потенціалу всіх членів суспільства.

Від стану навколишнього середовища та його несучої здатності залежить здоров'я людей та тривалість їхнього життя. Підтримання нормального функціонування екосистем є основною задачею суспільства, оскільки сьогодні світові екосистеми знаходяться під загрозою зниження своєї несучої здатності до критичного рівня під впливом антропогенної діяльності.

Вирішення у глобальному плані гармонізації взаємовідносин людини і природи (відповідно до запропонованої концепції) потребує реалізації перш за все окремих аспектів сталого розвитку, які відносяться до сфери людської діяльності тому, що невід'ємною умовою сталого розвитку суспільства є безпека людини і навколишнього середовища, їх захищеність від впливу шкідливих техногенних, природних, екологічних та соціальних факторів.

2. Екологічне нормування та оцінка впливів на навколишнє середовище при будівництві підприємств, будівель та споруд.

Будівництво та реконструкція споруд соціального призначення, включаючи освітні установи, регулюється державними будівельними нормами (ДБН) та рядом законів. Згідно з ДБН, які є обов'язковими для всіх, хто займається будівництвом, або пов'язаною з ним діяльністю, необхідно подати Оцінку Впливів на Навколишнє Середовище (ОВНС) пропонованого проекту, визначаючи його як одну з основних вимог до змісту матеріалів проекту

Як зазначається в ДБН А.2.2-1-2003 СКЛАД І ЗМІСТ МАТЕРІАЛІВ ОЦІНКИ ВПЛИВІВ НА НАВКОЛИШНЄ СЕРЕДОВИЩЕ (ОВНС) ПРИ ПРОЕКТУВАННІ 1 БУДІВНИЦТВІ ПІДПРИЄМСТВ, БУДИНКІВ І СПОРУД метою ОВНС є оцінити екологічний вплив діяльності проекту та методів його реалізації, а також визначити методи та шляхи нормалізації стану довкілля у відповідності з вимогами екологічної безпеки

Головними завданнями ОВНС є

- характеристика сучасного стану території району та майданчика (траси) будівництва та їх варіантів;

- визначення переліку можливих екологічно небезпечних впливів (далі – впливів) і зон впливів проектованої діяльності на навколишнє середовище по варіантах розміщення

-визначення масштабів та рівнів впливів проектованої діяльності на навколишнє середовище в нормальних та аварійних умовах,

-визначення комплексу заходів щодо попередження або обмеження впливів проектованої діяльності на навколишнє середовище, необхідних для дотримання вимог природоохоронного законодавства та нормативних документів,

-складання Заяви про екологічні наслідки діяльності.

Розробляючи ОВНС, необхідно керуватись вимогами Законів України „Про охорону навколишнього середовища", „Про екологічну експертизу", а також земельного, водного, лісового законодавства, законодавства про надра, охорону атмосферного повітря, про охорону і використання рослинного і тваринного світу та іншого спеціального законодавства, законів України „Про основи містобудування", „Про забезпечення належного санітарного та епідемічного стану населення", „Про місцеві Ради і місцеве самоврядування" стосовно охорони навколишнього середовища, діючими державними будівельними нормами, санітарними нормами і правилами, гігієнічними нормативами, протипожежними нормами, місцевими екологічними умовами і обмеженнями.

Розробка матеріалів ОВНС доручається спеціалізованим та іншим організаціям, що мають відповідні ліцензії.

ОВНС повинен містити такі підрозділи:

підстави для проведення ОВНС;

фізико-географічна і кліматична характеристики району і майданчика (траси) будівництва об'єктів проектованої діяльності;

загальна характеристика об'єктів проектування і господарської діяльності в зонах їх впливів;

характеристика навколишнього природного середовища і оцінка впливів на нього;

характеристика соціального середовища і оцінка впливів на нього;

заходи щодо забезпечення нормативного стану навколишнього середовища та екологічної безпеки;

комплексна оцінка впливів проектованої діяльності на навколишнє середовище та характеристика залишкових впливів;

3. Системи національних стандартів екологічного керування, ідеологія постійного вдосконалення.

Стандарт ДСТУ 180 14001-2006 встановлює склад елементів системи управління навколишнім середовищем та вимоги до її функціонування. Цей стандарт є застосовним до будь-якої організації , підприємства чи установи, що бажає впровадити підтримувати та вдосконалювати систему управління навколишнім середовищем; переконатись у тому, що система відповідає вимогам декларованої ними екологічної політики; надати докази про таку відповідність іншим зацікавленим сторонам, провести сертифікацію системи управління навколишнім середовищем та декларувати відповідність своєї діяльності, продукції чи послуг вимогам цього стандарту

Управління навколишнім середовищем охоплює весь комплекс проблем, включаючи ті, що пов'язані з загальною стратегією організації та конкурентоспроможності. Цей стандарт містить ті самі загальні принципи управління, що і стандарти ДСТУ ISO 9000 на систему якості. Отже організацій може застосовувати чинну систему управління, яка відповідає стандартам ДСТУ ISO9000, як базу для своєї СУНС.

Успіх функціонування системи екологічного керування залежить під усіх ієрархічних і функціональних рівнів, особливо віл вищого керівництва Тому до СЕК існують певні вимоги


Екологічна політика:

Вище керівництво повинно визначити екологічну політику та забезпечити, щоб вона:

  •  відповідала характеру, сфері та величині впливу на навколишнє середовище діяльності, продукції чи послуг організації;
  •  включала заходи щодо постійного вдосконалення і запобігання забрудненню;
  •  включала зобов'язання щодо дотримання вимог відповідного законодавства та інших вимог щодо навколишнього середовища, які прийняла організація;

- передбачала наявність організаційної структури з визначення і перегляду екологічних цілей і завдань;

була документально оформлена та відома всім працівникам, здійснювалася та мала ресурсну підтримку;

- була доведена до відома громадськості.

На стадії планування організації слід розробити і підтримувати в робочому стані методики визначення екологічних аспектів своєї діяльності, які вона може контролювати і регулювати з метою встановлення тих аспектів, що мають або можуть мати значний вплив на навколишнє середовище. Також слід визначити і документувати екологічні цілі і завдання на всіх її ієрархічних та функціональних рівнях.

Організація, яка не має СУНС, повинна спочатку встановити своє реальне становище стосовно впливу на навколишнє середовище за допомогою відповідної перевірки та аналізу.

При впровадженні та функціонуванні СУНС функції, відповідальність і повноваження повинні бути визначені, документально оформлені та доведені до відома посадових осіб з метою сприяння ефективному управлінню навколишнім середовищем. Персонал, що виконує завдання, які можуть мати значний вплив на навколишнє середовище, повинен бути компетентним за рахунок відповідного навчання, підготовки або практичних занять. Документація, що розробляється і підтримується, повинна легко читатися, бути датованою, зберігатись належним чином.

Організація повинна перевіряти та переглядати, за необхідності, свою готовність до аварійних ситуацій та встановлені схеми реагування, особливо після того, як мали місце нещасні випадки або аварійні ситуації.

При виконанні контролю та коригувальних дій організації слід розробити та підтримувати в робочому стані методики регулярного моніторингу і вимірювання основних параметрів процесів і робіт, які можуть мати суттєвий вплив на навколишнє середовище Також періодично здійснювати аудити СУНС, щоб визначити чи відповідає СУНС встановленим вимогам, чи була впроваджена належним чином.

Але з боку керівництва та вдосконалення повинен охоплювані встановлення можливої потреби в зміні політики, цілей та інших елементів СУНС, а також результати її аудитів, обставини, що змінюються, та зобов'язання щодо постійного вдосконалення

Ідеологія постійною вдосконалення полягає в тому, що організація повинна аналізувати і постійно вдосконалювати свою систему екологічного керування з метою поліпшення екологічних характеристик та підтвердження придатності. Це сприятиме підвищенню ефективності виконаної роботи та екологізації виробничої діяльності. Механізм такого вдосконалення полягає в постійному оцінюванні екологічних характеристик організації та відповідність її екологічній політиці, цілим та завданням.

Процес постійною вдосконалений повинен включатиі

визначення тих сфер, де є сприятливі можливості для поліпшення екологічних характеристик

виявлення корінних причин невідповідності та недоліків,

розроблення та впровадження плану коригувальних та запобіжних дій стосовно цих причин,

перевірку ефективності цих дій,

документальне оформлення будь-яких змін, що вносяться в процесі вдосконалення.

4. Аналіз і оцінювання життєвого циклу продукції і її вплив на навколишнє середовище.

Оцінка життєвого циклу, як метод оцінювання екологічних аспектів продукції й потенційних впливів на навколишнє середовище, передбачає такі етапи:

- визначення цілей і змісту оцінки життєвого циклу;

- формування переліку вхідних і вихідних параметрів (інвентаризаційної відомості вхідних і вихідних матеріальних та енергетичних потоків) на стадіях життєвого циклу продукції, проведення необхідних розрахунків у рамках інвентаризаційного аналізу;

- оцінка потенційних впливів на навколишнє середовище, пов'язаних із вхідними й вихідними потоками речовини та енергії;

- інтерпретація результатів інвентаризаційного аналізу й аналізу впливів.

Ця оцінка також розглядає впливи на навколишнє середовище впродовж усього життєвого циклу продукції — одержання сировини, матеріалів, виробництво, експлуатація й утилізація в межах продукційної системи. Розглядаються і негативні впливи на населення, а також на стан екологічних систем.

Оцінка характеристик життєвого циклу використовується:

-для оцінки можливостей поліпшення екологічних аспектів продукції на різних стадіях життєвого циклу;

-під час прийняття рішень у промислових, державних і недержавних організаціях, під час стратегічного планування, встановлення пріоритетів, проектування чи реконструкції продукції або процесів;

-для вибору характеристик екологічності, утому числі методів вимірювань;

-під час проведення маркетингових досліджень;

-під час екологічного маркування чи для складання заяви-декларації екологічної чистоти продукції.

Зміст, межі та рівень деталізації оцінки життєвого циклу залежать від об'єкта дослідження й передбачуваного використання результатів. Глибина та широта оцінки життєвого циклу продукції можуть суттєво відрізнятися, що більшою мірою залежить від цілей такої оцінки. У будь-якому випадку слід дотримуватися принципів і структури робіт, встановлених міжнародним стандартом 180 14040. (ДСТУ 18014040:2004 Екологічне керування. Оцінювання життєвого циклу. Принципи та структура. ДСТУ 18014041:2004 Екологічне керування. Оцінювання життєвого циклу. Визначення цілі і сфери застосування інвентаризації.)

До основних особливостей оцінки життєвого циклу продукції належить системна й адекватна оцінка екологічних аспектів продукції на стадіях її життєвого циклу, тобто оцінка екологічних аспектів продукційних систем, що являють собою модель життєвого циклу продукції — від одержання сировини, матеріалів до переробки або захоронення відходів

Необхідність проведення експертизи на відповідність дослідження оцінки життєвого циклу вимогам міжнародного стандарту І8О 14040 щодо методології, збирання даних і звітності повинна визначатися на початку здійснення оцінки життєвого циклу. Якщо таке рішення прийняте, то визначається методика проведення такої оцінки й виконавці.

Інвентаризаційний аналіз містить процеси збирання даних та процедури розрахунку для кількісної оцінки вхідних і вихідних потоків продукційної системи. Вхідні й вихідні потоки можуть містити споживані ресурси, викиди в повітря, скиди у воду, ґрунт, що потрібні для функціонування продукційної системи. Інтерпретація, що може бути зроблена при використанні цих даних, залежить від цілей і змісту завдань оцінки життєвого циклу. Такі дані є також основою для оцінки впливів на навколишнє середовище на стадіях життєвого циклу.

Оцінка потенційних впливів на навколишнє середовище.

Під час проведення оцінки впливу життєвого циклу продукції визначають важливість потенційного впливу на навколишнє середовище з використанням результатів аналізу життєвого циклу. Цей процес пов'язаний головним чином із визначенням специфічних впливів на навколишнє середовище чинників, виявлених у ході аналізу, і намаганням зрозуміти масштаби й характер таких впливів. Рівень детальності, вибір і оцінка чинників впливу, методологія оцінки залежать від цілі й змісту дослідження.

Етап оцінки впливу може включати такі елементи, як:

класифікація впливів, виявлених під час аналізу;

моделювання чинників у межах категорій впливів і визначення характеристик екологічності;

можливе агрегування проміжних результатів тоді, коли це виправдано.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

26673. ПРИРОДНЫЕ ПАРКИ 10.83 KB
  природоохранные рекреационные учреждения находящиеся в ведении субъектов Российской Федерации территории акватории которых включают в себя природные комплексы и объекты имеющие значительную экологическую и эстетическую ценность и предназначены для использования в природоохранных просветительских и рекреационных целях . принимают органы государственной власти субъектов РФ по представлению федеральных органов в области охраны природной среды по согласованию с органами местного самоуправления.
26674. ЗОЛОТОЕ КОЛЬЦО РОССИИ 98.88 KB
  МОСКВА Бывают городатруженики городакоммерсанты городаханжи городамузеи городавенценосцы . Так писал о городах К. В этих городах сочетаются уникальные памятники архитектуры скромная красота природы и гений человека его мастерство видение жизни и стремление украсить свой быт народные промыслы. Так что же входит в понятие Золотое Кольцо Это сама Москва и окружающие ее областные города: Ярославль Кострома Владимир Иваново и множество районных городов: Ростов Великий Суздаль ПереславльЗалесский Нерехта Плесс Палех...
26675. Концепция развития туризма в Архангельской области на 2011-2014 годы 25.12 KB
  Концепция разработана в рамках реализации Стратегии социальноэкономического развития Архангельской области до 2030 года.1999 № 14923ОЗ О туризме в Архангельской области; Стратегия социальноэкономического развития Архангельской области до 2030 года. Характеристика современной туристской индустрии Архангельской области 1.
26676. КОНЦЕПЦИЯ РАЗВИТИЯ МОЛОДЕЖНОГО ТУРИЗМА 34.24 KB
  Другой аспект туризма – туристский бизнес. Настоящий бум развития туризма в нашей стране был в 30е и 60е годы прошлого века. В настоящее время отсутствует комплексный подход к развитию туризма в стране в 90е годы руководство туризмом было разведено по 14 ведомствам и частному капиталу.
26677. Наследование при моно- и дигибридном скрещивании 14.38 KB
  Закон доминирования первый закон Менделя − это закон единообразия гибридов первого поколения. Это соотношение выражает второй закон Менделя или закон расщепления признаков у гибридов второго поколения в соотношении 3:1 по фенотипу. Закон чистоты гамет – гамета содержит 1 и только 1 аллель от каждого гена. 3й закон Менделя: закон независимого наследования.
26678. Полиплоидия. Автополиплоидия, её фенотипические эффекты и генетика. Амфидиплоидия как механизм получения плодовитых аллополиплоидов. Значение полиплоидии в эволюции и селекции растений 13.47 KB
  Геномные мутации это мутации затрагивающие число хромосом изменяющие геномгаплоидный набор хромосом с локализми в них генами. Полиплоидия это изменение числа хромосом кратное гаплоидному. Умножение одного и того же гаплоидного числа хромосом генома назся автополиплоидией. Различают полиплоидию сбалансую с чётным числом наборов хромосом и несбалансую с нечётным.
26679. Строение митотической хромосомы 11.76 KB
  Она связана с тонкими фибриллами и телом хромосомы в области перетяжки. Обычно хромосома имеет только 1 центромеру но может встречаться дицентрические и полицентрические. Те ке хромосомы имеют вторичную перетяжку кя обычно располагается вблизи дистального конца хромосомы и отделяет маленький участок – спутник.
26680. Сцепление генов. Группы сцепления. Генетический анализ сцепления генов. Сцепление и перекрест в экспериментах Моргана с дрозофилой 12.78 KB
  Генетический анализ сцепления генов. Число хромосом у разных видов невелико по сравнению с числом генов. У дрозофилы более тысячи генов на 4 пары хромосом.
26681. Транскрипция – синтез РНК 14.63 KB
  Транскрипция – синтез всех типов РНК 1 этап экспрессии генов. РНКполимеразы: Транскрипцию осуществлт фермент РНКполимераза особть фия: не требует праймера начинает работать с 1 нуклда работает в направлении 5→3 У прокариот РНКполимза E δ70 имеет большое колво субц 2α – взаимодт с промотором; 2β – актив. РНКполимза сочетт в себе полимеразную и хеликазю активть.