23420

Дослідження роботи тригерів

Лабораторная работа

Коммуникация, связь, радиоэлектроника и цифровые приборы

Зберіть схему рис. Увімкніть схему. Послідовно подайте на схему наступні сигнали: S=0 R=1; S=0 R=0; S=1 R=0; S=0 R=0. Зберіть схему рис.

Украинкский

2013-08-05

74.5 KB

8 чел.

Лабораторна робота № 2

Тема: Дослідження роботи тригерів.

Мета роботи: Ознайомитися зі схемами тригерів на логічних елементах «І», «І-НІ», «АБО», «АБО-НІ» та універсальних тригерів. Практично перевірити таблиці переходів для RS-тригерів, D-тригерів і JK-тригерів.

Хід роботи.

  1.  Завантажити програму Electronics Workbench Pro з Головного меню.

Порядок проведення експериментів

Експеримент 1. Дослідження RS-тригера.

а). Зберіть схему рис.1. Увімкніть схему. Послідовно подайте на схему наступні сигнали: S=0, R=1; S=0, R=0; S=1, R=0; S=0, R=0. Переконайтеся в тому, що:

• при S=0, R=1 тригер установлюється в стан Q=0; • при переході до S=0, R=0 тригер зберігає попередній стан виходу  Q=0;

• при S=1, R=0 тригер установлюється в стан Q=1;

• при переході до S=0, R=0 тригер зберігає попередній стан виходу Q=1. 

Рисунок 1.

б.) Для кожного переходу (зміни стану або збереження попереднього) намалюйте граф переходу. За результатами експерименту заповніть таблицю збудження для схеми  рис. 1.

Експеримент 2. Дослідження RS-тригера.

а). Зберіть схему рис.2. Увімкніть схему. Послідовно подайте на схему наступні сигнали: S=0, R=0; S=1, R=0; S=0, R=1; S=1, R=1. Переконайтеся в тому, що:

• при S=1, R=0 тригер установлюється в стан, при якому вихід Q=0;

• при переході до S=R=1 тригер зберігає попередній стан виходу Q=0;

• при S=0, R=1, тригер установлюється в стан, при якому Q=1;

• при переході до S=1, R=1 попереднє значення виходу  Q =1 зберігається.

Рисунок 2.

б) Для кожного переходу (зміни стану або збереження попереднього) намалюйте граф переходу. За результатами експерименту заповніть таблицю збудження для схеми  рис. 2.

Експеримент 3. Дослідження JK-тригера.

а) Зберіть схему рис.3. Увімкніть схему. Переконайтеся в тому, що:

• при  R=1, S=0 тригер  установлюється в 1 (Q=1, Q'=0) незалежно від стану решти входів;

• при R=0, S=1 тригер установлюється в 0 (Q=0, Q'=1) незалежно від стану решти входів.

Рисунок 3.

б.) Установіть S=R=1, перевірте істинність таблиці збудження, за результатами експерименту заповніть таблицю.

Вказівка: початковий стан тригера встановлювати короткочасною подачею сигналу  S= 0 для отримання Qt = 1 і сигналу R = 0 для отримання Qt = 0. Перехід тригера в стан Qt+1 відбувається тільки по спаді імпульсу на лічильному вході С, сформованому відповідним ключем.

в.) Зарисуйте часові діаграми роботи тригера для всіх можливих комбінацій  Qt, Jt, Кt.

Експеримент 4. Дослідження  JK-тригера в лічильному режимі (Т-тригер).

а) Зберіть схему рис. 4. Увімкніть схему. Змінюючи стан входу С, зарисуйте діаграми роботи тригера в лічильному режимі.

Рисунок 4.

Експеримент 5. Дослідження  JK-тригера, побудованого на базі логічних елементів  і RS-тригерів.

а) Зберіть схему рис. 5. Увімкніть схему. Змінюючи рівень сигналу на вході С, складіть часові діаграми сигналів на виходах Q1 і Q2 обох RS-тригерів.

б) Вкажіть режим роботи тригера. Визначте моменти зміни сигналів Q1 і Q2 по відношенню до моментів зміни сигналу С. Відобразіть відмінність в часі перемикання RS-тригерів на діаграмах.


Рисунок 5.

Експеримент 6. Дослідження  D-тригера.

а) Зберіть схему рис. 6. Увімкніть схему. Переконайтесь в тому, що:

• при R=1, S=0 тригер установиться в 1 (Q=1, Q’=0) незалежно від стану решти входів;

• при R=0, S=1 тригер установиться в 0 (Q=0, Q’=1) незалежно від стану решти входів.

б). Установіть S' = R' = 1, перевірте істинність таблиці збудження, за результатами експерименту заповніть таблицю.

в) Складіть часові діаграми роботи тригера для всіх можливих комбінацій Qt.


Рисунок 6.

Експеримент 7. Дослідження роботи D-тригера в лічильному режимі.

а) Зберіть схему рис. 7. Увімкніть схему. Подаючи на лічильний вхід С тактові імпульси за допомогою ключа [С] і визначаючи стан виходів тригера за допомогою індикаторів, складіть часові діаграми роботи тригера в лічильному режимі.


Рисунок 7.

  1.  Підготувати звіт про роботу.

PAGE  1


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

37826. Обробка масивів 87 KB
  Мета роботи: вивчити властивості компонента TStringGrid. Компонент TStringGrid При роботі з масивами введення і виведення інформації на екран зручно організовувати у виді таблиць використовуючи компонент TStringGrid. Значення N вводити в компонент Tedit А и В – у компонент TStringGrid. Результат після натискання кнопки типу TButton вивести в компонент TStringGrid.
37827. Організація обробки графічної інформації 57.5 KB
  При необхідності за допомогою убудованого редактора EditingChrt компонентові TChrt передаються дані про товщину стиль і колір ліній параметрах шрифту підписів кроках розмітки координатної сітки й інші настроювання. Для уведення вихідних даних використовуються вікна TEdit. З'явиться вікно редагування EditingChrt див. Натискаючи різні кнопки меню познайомитися з іншими можливостями EditingChrt.
37828. ОБРОБКА ПОДІЙ У DELPHI. КОМПОНЕНТИ TLISTBOX І TCOMBOBOX 69 KB
  Типи даних для роботи з рядками Короткі рядки типу ShortString і String[N]:Короткі рядки мають фіксована кількість символів. Рядок ShortString може містити 255 символів. Рядок String[N] може містити N символів але не більш 255. На етапі виконання програма визначає необхідну довжину ланцюжка символів і звертається до ядра операційної системи з вимогою виділити необхідну пам'ять.
37829. Програмування підпрограм та модулів 41 KB
  Контрольні запитання: Що називають підпрограмою Які види підпрограму мові Pscl Ви знаєте Які види параметрів Ви знаєте Які види змінних Ви знаєте Що називають моделем Яка структура модуля Як організувати модуль у Delphi Теоретичні відомості. Створення модуля: Створюючи модуль варто звернути увагу на те що він не повинний мати своєї форми. Для створення модуля в меню File вибрати File New і потім у репозиторії – піктограму. Ім'я модуля можна перемінити на інше що відповідає внутрішньому змістові модуля наприклад Unit...
37832. Решение систем линейных алгебраических уравнений методом Гаусса с выбором главного элемента 207.5 KB
  Метод Гаусса К необходимости решения систем линейных алгебраических уравнений СЛАУ приводят многие прикладные задачи физики радиофизики электроники других областей науки и техники. Из прямых методов популярным у вычислителей является метод Гаусса исключения переменных с выбором главного максимального по модулю элемента в столбце.1 Процесс ее решения методом Гаусса делится на два этапа называемых соответственно прямым и обратным ходом.