2345

Початок національного відродження

Конспект урока

История и СИД

Мета: ознайомити учнів із процесом розвитку національної ідеї в суспільно-політичному русі України першої половини XIX ст. та внеском її видатних представників у цей процес, ознайомити учнів із діяльністю українського дворянства щодо відновлення автономних прав України наприкінці XVIII ст.

Украинкский

2013-01-06

54 KB

27 чел.

Урок №8

Тема: початок національного відродження.

Мета: ознайомити учнів із процесом розвитку національної ідеї в суспільно-політичному русі України першої половини XIX ст. та внеском її видатних представників у цей процес; ознайомити учнів із діяльністю українського дворянства щодо відновлення автономних прав України наприкінці XVIII ст.

Основні терміни і поняття: національна ідея, суспільно-політичний рух, русифікація, культурне відродження, автономія.

Обладнання: підручник, карта, атлас.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

Хід уроку.

  1.  Організаційний етап.

  1.  Перевірка домашнього завдання.

  1.  Україна у російсько-турецькій війні 1806-1812 рр.

  1.  Проаналізуйте умови Бухарестського мирного договору 1812 р.

  1.  Яке місце в планах Наполеона I Бонапарта належало Україні?

  1.  Україна у російсько-турецькій війні 1828-1829 рр.

  1.  Проаналізуйте умови Адріанопольського мирного договору 1829 р.

  1.  Розкажіть про Азовське козацьке військо.

  1.  Актуалізація опорних знань і вмінь учнів.

  1.  Пригадайте, як козацька старшина боролася за відновлення державних прав України у XVIII ст.

  1.  Що таке національне відродження? На які етапи його поділяють?

  1.  Вивчення нового матеріалу.

  1.  Національна ідея в суспільно-політичному русі України.

      Національна ідея – ідея збереження й розвитку національної культури,

мови, традицій, необхідності національної держави й утвердження її як рівноправного та повноправного члена світового співтовариства. Основним завданням щодо реалізації національної ідеї було формування еліти суспільства, яка уособлює націю.

     Суспільно-політичний рух – своєрідна форма прояву політичної активності людей. Спільна діяльність людей, що різняться своїми ідейними засадами, цілями та способами досягнення мети, кількістю та роллю в політичному житті.

  1.  Історія Русів

Історія Русів:

  •  охоплює період з часів давніх словян до ліквідації в 1760-х роках Гетьманщини;

  •  основна ідея твору – ствердження права кожного народу на самостійний державно-політичний розвиток;

  •  найбільш ймовірні автори твору – Г. Кониський, Г. Полетика, М. Репнін;

  •  період написання – 1760-1820 рр.

  1.  Заходи українського дворянства щодо відновлення автономії України.

        а) місія В. Капніста в Берліні.

        б) діяльність Новгород-Сіверського патріотичного гуртка.

      У квітні 1791 р. В. Капніст разом зі своїм братом Петром за дорученням українських патріотичних кіл у Берліні вів переговори з представниками пруських урядових кіл, у тому числі й з міністром закордонних справ (канцлером) Пруссії І.-Ф. Герцбергом про можливість надання допомоги українському національно-визвольному рухові у випадку відкритого збройного виступу проти російського самодержавства.

    Проте відповідь була обережною: пропонувалося повернутися до цього питання, якщо дійсно почнеться пруссько-російська війна. Однак незабаром пруссько-російські відносини нормалізувалися.

Новгород-Сіверський патріотичний гурток:

  •  завдання – розвиток національної культури і здобуття незалежності;

  •  члени гуртка – А. Гудович, Г. Долинський, Г. Калинський, О. Лобисевич, М. Миклашевський, Ф. Туманський та ін.;

  •  твори, що поширювали – патріотичні публіцистичні твори, праці з історії та етнографії України (“Записки про Малоросію Я. Марковича, Вергілієві Пастухи О. Лобисевича, Історія Русів).

  1.  Українське культурне відродження на Слобожанщині.

   1805 р. – відкриття у Харкові з ініціативи відомого громадського діяча і вченого Василя Каразина (1773-1842) Харківського університету.

Внесок української інтелігенції у збереження і розвиток української мови і культури в першій половині XIX ст.

Прізвища вчених

Внесок у збереження і розвиток української мови і культури

Є. Філомафітський, професор зі всесвітньої історії та стародавньої географії

Засновник першого в Україні масового журналу Український вісник” (Харків, 1816-1819 рр.)

О. Павловський, учений мовознавець

У Петербурзі з 1818 р. видав книгу “Граматика малоросійськогонаріччя або граматичний показ існуючих відмінностей, які віддалили малоросійське наріччя від чистої російської мови”

М. Цертелєв, фольклорист, один із перших дослідників і видавців української народної поезії

У Петербурзі видав у 1819 р. збірку Досвід збирання старовинних малоросійських пісень

І. Срезневський, історик

У Харкові в 30-х роках XIX ст. була видана тритомна фольклорна збірка Запорозька старовина

М. Максимович, історик, фольклорист, етнограф

Збірки “Малоросійські пісні”, “Українські народні пісні”, “Збірник українських пісень”

М. Костомаров, історик, етнограф

У 1843 р. опублікував дослідження української народно-політичної творчості

Невідомий автор

Історико-публіцистичний твір Історія Русів

Д. Бантиш-Каменський, історик, археограф

У 1822 р. і 1830 р. написав і видав чотиритомну Історію Малої Росії

М. Маркевич, історик, етнограф

У 1842-1843 роках написав і видав пятитомну Історію Малоросії

  1.  Закріплення нових знань і вмінь учнів.

  1.  Поясніть поняття національна ідея, суспільно-політичний рух, автономія.

  1.  Які заходи здійснювало українське дворянство щодо відновлення автономії України?

  1.  Підсумок уроку.

  1.  Домашнє завдання.

Параграф 6.

Реферат на тему: Діяльність Новгород-Сіверського патріотичного гуртка.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

81788. Научное знание как система, его особенности и структура 31.63 KB
  Рассмотрим основные особенности научного познания или критерии научности. Его основная задача обнаружение объективных законов действительности природных социальных общественных законов самого познания мышления и др. Нацеленность науки на изучение не только объектов преобразуемых в сегодняшней практике но и тех которые могут стать предметом практического освоения в будущем является важной отличительной чертой научного познания. Существенным признаком научного познания является его системность...
81789. Эмпирический и теоретический уровни научного знания, критерии их различия 30.8 KB
  Эмпирический уровень научного познания включает в себя наблюдение эксперимент группировку классификацию и описание результатов наблюдения и эксперимента моделирование. Теоретический уровень научного познания включает в себя выдвижение построение и разработку научных гипотез и теорий; формулирование законов; выведение логических следствий из законов; сопоставление друг с другом различных гипотез и теорий теоретическое моделирование а также процедуры объяснения предсказания и обобщения. Соотношение эмпирического и теоретического...
81790. Структура эмпирического знания. Эмпирический факт 32.87 KB
  Вторым более высоким уровнем эмпирического знания являются факты. Научные факты представляют собой индуктивные обобщения протоколов это обязательно общие утверждения статистического или универсального характера. Понятие факт имеет следующие основные значения: 1 Некоторый фрагмент действительности объективные события результаты относящиеся либо к объективной реальности факты действительности либо к сфере сознания и познания факты сознания . Эйнштейн считал предрассудком убеждение в том будто факты сами по себе без свободного...
81791. Специфика теоретического познания. Структура и функции научной теории 42.94 KB
  Структура и функции научной теории. Гипотеза является необходимым элементом естественнонаучного познания которое обязательно включает в себя: а собирание описание систематизацию и изучение фактов; б составление гипотезы или предположения о причинной связи явлений; в опытную проверку логических следствий из гипотез; г превращение гипотез в достоверные теории или отбрасывание ранее принятой гипотезы и выдвижение новой. В результате этой проверки гипотеза либо переходит в ранг научной теории или опровергается сходит в научной сцены . В...
81792. Основания науки и их структура. Идеалы и нормы исследования 29.55 KB
  Под основаниями науки понимают систему различных регулятивов детерминирующих цель и способы получения научного познания представление и понимание изучаемой реальности а также формы и степень обоснованности научного знания и его включения в человеческую культуру. В данной дефиниции ясно видна и структура оснований науки: цель и способы научного познания определяются идеалами нормами и критериями обобщенное представление и понимание исследуемой реальности воплощается в научной картине мира формы и степень обоснованности научного знания и...
81793. Научная картина мира, ее исторические формы и функции 36.34 KB
  В познании структуры и свойств универсума большое значение имеет научная картина мира являющаяся формой систематизации и обобщения научных знаний. Научная картина мира НКМ система общих представлений о фундаментальных свойствах и закономерностях универсума возникающая и развивающаяся на основе обобщения и синтеза основных научных фактов понятий и принципов. Современная научная картина мира состоит из трех относительно самостоятельных блоков естественнонаучного технического и социальногуманитарного единство которых обеспечивают...
81794. Философские основания науки. Роль философских идей и принципов в обосновании научного знания 32.6 KB
  Социальное познание исторически первоначально развивалось в рамках философии истории раздела философии связанного с интерпретацией исторического процесса и исторического познания. Термин философия истории используется в настоящее время в следующих основных значениях: а учение об исторической реальности в ее целостности и развитии общая теория исторического процесса как единства прошлого настоящего и будущего; б часть философии науки исследующая историческое познание рациональными средствами и методами т. Это философская версия...
81796. Динамика научного знания: Модели роста 39.09 KB
  Важнейшей характеристикой знания является его динамика т. Дело в том что для логического позитивизма в целом были характерны: а абсолютизация формальнологической и языковой проблематики; б гипертрофия искусственно сконструированных формализованных языков в ущерб естественным; в концентрация исследовательских усилий на структуре готового ставшего знания без учета его генезиса и эволюции; г сведение философии к частнонаучному знанию а последнего к формальному анализу языка науки; д игнорирование социокультурного контекста анализа...