2346

Поширення ідей Просвітництва в Західній Україні.

Конспект урока

История и СИД

Мета: з’ясувати характер суспільно-політичного життя та витоки національного відродження на західноукраїнських землях наприкінці XVIII – на початку XIX ст., довести, що діяльність Руської трійці була виявом галицько-українського відродження; з’ясувати, чому альманах Русалка Дністрова називають “політичним маніфестом українства”.

Украинкский

2013-01-06

19.27 KB

58 чел.

Урок № 9

Тема: поширення ідей Просвітництва в Західній Україні.

Мета: з’ясувати характер суспільно-політичного життя та витоки національного відродження на західноукраїнських землях наприкінці XVIII – на початку XIX ст.; довести, що діяльність “Руської трійці” була виявом галицько-українського відродження; з’ясувати, чому альманах “Русалка Дністрова” називають “політичним маніфестом українства”.

Основні терміни і поняття: просвітництво, національна ідея, національно-визвольний рух, українське національне відродження.

Обладнання: підручник, карта, атлас.

Тип уроку: комбінований.

Хід уроку.

  1.  Організаційний етап.

  1.  Перевірка домашнього завдання.

  1.  Поясніть терміни національна ідея, автономія.

  1.  Що ви знаєте про твір Історія Русів?

  1.  Розкажіть про місію В. Капніста у Берлін.

  1.  Охарактеризуйте діяльність Новгород-Сіверського патріотичного гуртка.

  1.  Проаналізуйте українське культурне відродження на Слобожанщині.

  1.  Актуалізація опорних знань і вмінь учнів.

  1.  Що ви памятаєте про західноєвропейське Просвітництво?

  1.  Перелічіть духовних вождів західноєвропейського Просвітництва. Які завдання вони ставили перед собою?

  1.  Назвіть причини виникнення українського національного відродження в Наддніпрянській Україні.

  1.  Вивчення нового матеріалу.

  1.  Пробудження національного життя. Українська національна ідея в середовищі греко-католицьких священиків.

Першобудителі національно-культурного відродження в Галичині та на Закарпатті

Діячі національно-культурного відродження

Їх внесок

М. Левицький (1774-1858), львівський митрополит

Організатор Товариства галицьких греко-католицьких священиків. За його сприяння було відкрито 400 українських шкіл.

І. Могильницький (1777-1831), криолшанин перемишльської капітули

Автор Граматики мови словяноруської, наукового трактату Розвідка про руську мову (1829).

І. Снігурський (1784-1847), перемишльський єпископ

Разом з І. Могильницьким у 689 парафіях відкрив 385 шкіл, 24 тривіальні та дві головні школи.

І. Лавровський (1773-1846), професор і ректор греко-католицької духовної симінарії у Львові.

І. Левицький (1801-1860), автор граматики української мови.

А. Добрянський (1810-1877), історик.

Члени культурно-просвітницького гуртка, що організували друкування українських книжок.

І. Лучкай, греко-католицький священик.

Автор граматики української мови.

І. Кутка, В. Довгович

Опублікували українською мовою християнський Катехізис.

Й. Лозинський (1807-1889), учений, етнограф, мовознавець.

Автор Граматики руської (малоруської) мови та рукописного Букваря.

  1.  Руська трійця.

Руська трійця:

  1.  роки існування – 1833-1837 рр.;

  1.  засновники – Маркіян Шашкевич, Іван Вагилевич, Яків Головацький;

  1.  основні видання – Русалка Дністрова (1837 р.);

  1.  основна мета – на великому матеріалі, зібраному ними та їхніми послідовниками, довести єдність українського народу і відстояти вільний розвиток української мови від зазіхань як з боку офіційних урядових кіл і польських асиміляторів, так і з боку власної консервативно-реакційної інтелігенції.

  1.  Закріплення нових знань і вмінь учнів.

  1.  Які спільні чинники сприяли відродженню національного руху в Наддніпрянській та Західній Україні?

  1.  Назвіть імена діячів національно-культурного відродження на західноукраїнських землях та їхній внесок у цю справу.

  1.  Поясніть назву Руська трійця. У чому історичне значення її діяльності?

  1.  Підсумок уроку.

  1.  Домашнє завдання.

Параграф 7.

Реферат на тему: Маркіян Шашкевич – основний засновник Руської трійці.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

33067. Філософія Середньовіччя, її особливості 19.96 KB
  Фома Аквінський спрямовує свої зусилля на розмежування суті того у що віримо і що знаємо. Фома описує Бога як першопричину і конечну мету сущого як âчисту формуâ âчисту актуальністьâ або буття. Фома називає таке буття субстанцією. У своїх працях Фома розділяє догмати віри на такі що осягаються розумом Бог існує Бог єдиний душа людини безсмертна і такі що розумом не можуть бути осягнені творення світу трійця першородний гріх тощо.
33068. Основні напрями в середньовічній філософії /номіналізм та реалізм/ 15.02 KB
  Однією з особливостей середньовічної філософії є боротьба між реалістами та номіналістами. Слід зазначити, що реалізм у його середньовічному розумінні не має нічого спільного з сучасним значенням цього терміна. Реалізм - це вчення, згідно з яким об'єктивна реальність
33069. Гуманізм 14.01 KB
  Гуманізм епохи Відродження це сукупність навчань що представляють людини мислячої що вміє не тільки плисти за течією але і здатного пручатися і діяти самостійно. Саме гуманізм епохи Відродження проголосив інші принципи формування особистості. Гуманізм епохи Відродження прочинив цю завісу.
33070. Філософія Нового часу 17.08 KB
  Як і більшість мислителів Нового часу він вважав що завдання філософії створити новий метод наукового пізнання переосмислити завдання науки. Він вказував що правильно знати це знати опосередковано причинами і закликав застосовувати такі нові методи пізнання як індукція дедукція експеримент. Такий метод на думку Бекона мало придатний до пізнання. Усяке пізнання і усякий винахід повинні спиратися на досвід тобто повинні рухатися від вивчення поодиноких фактів до загальних положень.
33071. Рене Декарт 13.65 KB
  У теорії пізнання він розвиває раціоналізм тобто вчення згідно з яким розум думка визнаються найвищою цінністю. Метод наукового пізнання який Декарт розглядає в своїх працях Міркування про метод Правила для керівництва розумом називається аналітичним. Цей метод вимагає ясності і чіткості пізнання розчленування об'єкту на складові частини і вивчення їх руху думки від простого до складного. У теорії пізнання Спіноза розвиває раціоналізм.
33072. Просвітництво 13.8 KB
  Класичним філософом французького Просвітництва був Вольтер 16941778 головні ідеї якого викладені у працях: Філософські листи 1734 Метафізичний трактат 1734 Роздуми про людину 1737 Філософський словник 1764 Філософія історії 1765 та ін. Головне завдання своєї філософії Вольтер вбачає в розвінчуванні релігійної догматики що заважає людям будувати щасливе життя культивуючи неуцтво неосвіченість фанатизм брехню. У філософії природи Вольтер послідовник Ньютона. У теорії пізнання Вольтер прагнув поєднати сенсуалістичний...
33073. Класична німецька філософія 14.81 KB
  Німецька класична філософія охоплює порівняно короткий період який обмежений 80ми роками XVIII століття з одного боку і 1831 роком роком смерті Гегеля з іншою або пізнішою антропологічною матеріалістичною філософією Фейєрбаха який проте увійшов до протиріччя з основним характером німецької філософії цього періоду її ідеалізмом. Основними представниками цієї філософії були основоположник її Иммануил Кант його послідовник Фихте Шеллинг супротивник кантіанської філософії Георг Вільгельм Фрідріх Гегель. Що стосується загальної...
33074. Родоначальником німецької класичної філософії є Іммануїл Кант 13.37 KB
  До Канта вважали що пізнання є результатом дій на людину зовнішніх чинників. Кант перевернув це співвідношення: він проголосив що пізнання і знання є результатом людської насамперед розумової активності. Аналогія з коперниканським переворотом тут цілком очевидна: Коперник зрушив Землю яку до того розглядали нерухомим центром Всесвіту а Кант зрушив людину поклавши край її пасивності.
33075. Система і метод філософії Гегеля 13.77 KB
  Вихідним пунктом філософської концепції Гегеля є тотожність буття та мислення. Мислення з точки зору Гегеля є не лише суб'єктною людською діяльністю а й незалежною від людини об'єктивною сутністю першоосновою всього сущого. Мислення стверджує Гегель відчужує своє буття у формі матерії природи яка є інобуттям цього об'єктивно існуючого мислення або абсолютної ідеї. При цьому Гегель розглядає мислення абсолютну ідею не як нерухому незмінну першосутність а як процес неперервного розвитку пізнання як процес сходження від нижчого до...