2350

Усі уроки до курсу Всесвітня історія 9 клас

Книга

История и СИД

Вікторіанська Британія. Велика Французька революція кінця ХVIII ст. Франція під владою Наполеона. Модернізація Японії. Велика Британія в останній третині ХІХ ст. Завершення територіального поділу світу. Культура народів світу наприкінці ХVІІІ — у ХІХ ст.

Украинкский

2013-02-09

1.04 MB

1936 чел.

Серія «12-річна школа» 
Заснована у 2006 році
Издательская группа «Основа» —  
«Электронные книги»
Харків 
Видавнича група «Основа» 
2009
1

УДК 37.016
ББК 74.266.3
          М79
Морозова Н. М.
М79   
Усі  уроки  до  курсу  «Всесвітня  історія».  9  клас.  /  Авт. 
вступ. ст. К. О. Баханов, А. О. Федчиняк. — Х. : Вид. група 
«Основа»,  2009. —  254,  [2] c. :  табл. — (Серія «12-річна 
школа»).
ISBN 978-611-00-0084-0.
У  посібнику  представлені  усі  уроки  до  курсу  «Всесвітня  історія», 
9 клас, за програмою 12-річної школи. Вони розроблені із застосуванням 
сучасних інноваційних технологій, новітніх форм і методів роботи.
А коли під час уроку учні не лише мають слухати вчителя, а й можуть 
мандрувати картою до далеких країн, виступати в ролі видатних історичних 
діячів,  дізнаватися,  чого  навчали  їх  ровесників  у  ХVШ–XІХ  ст.,  дослі-
джувати таємниці історії, робити відкриття, — тоді, переконані, байдужих 
серед ваших учнів не буде. Саме такі уроки розробили автори посібника. 
У  нагоді  учителям  також  стануть  календарне  планування  курсу, 
добірки історичних джерел, теми проектних дослі джень.
Для  викладачів,  методистів  та  студентів  педагогічних  навчальних 
закладів.
УДК 37.016
ББК 74.266.3
©  Морозова Н. М., 2009
©  Баханов К. О., Федчиняк А. О., вступні 
статті, 2009
ISBN 978-966-00-0084-0
©  ТОВ «Видавнича група “Основа”», 2009
2

Зміст
Баханов К. О.  
Як сприймають нову історію  
сучасні дев’ятикласники?  ............................................     5
Федчиняк А. О.  
Вивчення історії повсякденності в шкільному курсі  
Нової історії. 8–9 класи  .................................................14
Календарне планування 9 клас (35 годин)  ....................................   22
СИСтема урОКів
вступ
Урок 1.  Світ наприкінці ХVІІІ — у ХІХ ст. .................................   42
тема 1.  велика Французька революція кінця ХVIII ст.  
Європа у період наполео нівських воєн
Урок 2.  Франція напередодні революції .....................................   47
Урок 3.  Франція: від монархії до республіки ...............................   53
Урок 4.  Франція від якобінської диктатури  
до встановлення консульства .........................................   62
Урок 5.  Франція під владою Наполеона ......................................   71
тема 2.  Європа в добу революцій 1848-1849 рр.
Урок 6.  Віденський конгрес. Політичне становище Європи  
після Віденського конгресу. Національний  
і революційний рухи в Європі у 20-і рр. ХІХ ст.  ...............   82
Урок 7.  Велика Британія  .........................................................   94
Урок 8.  Франція  ..................................................................... 104
Урок 9.  Росія. Суспільно-політичні течії і рухи ........................... 114
Урок 10. «Весна народів». Революції 1848–1849 рр.  
у країнах Європи ......................................................... 123
Урок 11. Узагальнення знань за темами  
«Велика Французька революція кінця ХVІІІ ст.  
Європа у період наполеонів ських воєн» 
та «Європа в добу революцій 1848–1849 рр.»  ...........................131
Урок 12. Тематичне оцінювання за темами  
«Велика Французь ка революція кінця ХVІІІ ст.  
Європа у період наполеонівських воєн»  
та «Європа в добу революцій 1848–1849 рр.»  .................. 138
тема 3.  Європа й америка за доби об’єднання  
й модернізації суспільства
Урок 13. Об’єднання Німеччини  ................................................ 143
Урок 14. Об’єднання Італії  ........................................................ 148
3

4
Усі уроки до курсу «Всесвітня історія». 9 клас
Урок 15. Вікторіанська Британія  ............................................... 155
Урок 16. США  ......................................................................... 159
тема 4.  утвердження індустріального суспільства  
у провідних державах світу
Урок 17. Формування індустріального суспільства  
у провідних державах Європи і в США  ........................... 166
Урок 18. Франція 1870–1900 рр.  ................................................ 176
Урок 19. Німеччина у 1871–1900 рр.  .......................................... 182
Урок 20. Велика Британія в останній третині ХІХ ст.  .................... 190
Урок 21. США у 1877–1900 рр.  .................................................. 195
Урок 22. Модернізація Російської імперії  .................................... 200
Урок 23. Модернізація Японії  .................................................... 205
Урок 24. Узагальнення знань за темами  
«Європа й Америка за доби об’єднання  
й модернізації суспільства»  
та «Утвердження індустріального суспільства  
у провідних державах світу»  ......................................... 211
Урок 25. Тематичне оцінювання за темами  
«Європа й Америка за доби об’єднання  
й модернізації суспільства»  
та «Утвердження індустріального суспільства  
у провідних державах світу»  ......................................... 214
тема 5.  Завершення формування світових колоніальних імперій. 
міжнародні відносини в останній третині ХіХ ст.
Урок 26. Завершення територіального поділу світу.  
Колоніалізм ................................................................ 218
Урок 27. Британське володарювання в Індії  ................................. 223
Урок 28. Китай у другій половині ХІХ ст.  .................................... 226
Урок 29. Міжнародні відносини у 1871–1900 рр.  .......................... 230
тема 6. Культура народів світу наприкінці ХVііі — у ХіХ ст.
Урок 30. Повсякденне життя людей  
наприкінці ХVІІІ — у ХІХ ст.  ........................................ 234
Урок 31. Духовне життя світу наприкінці ХVІІІ — у ХІХ ст.  
Розвиток науки і мистецтва  .......................................... 240
Урок 32. Узагальнення знань за темами  
«Завершення формування світових колоніальних імперій. 
Міжнародні відносини в останній третині ХІХ ст.»  
та «Культура народів світу наприкінці  
ХVІІІ — у ХІХ ст.»  ...................................................... 245
Урок 33. Тематичне оцінювання за темами  
«Завершення формування світових колоніальних імперій. 
Міжнародні відносини в останній третині ХІХ ст.»  
та «Культура народів світу наприкінці  
ХVІІІ — у ХІХ ст.» ....................................................... 248
Урок 34. Підсумкове узагальнення  ............................................. 252
Література .............................................................................. 253

ЯК сприйМають НовУ історію  
сУчасНі Дев’ЯтиКласНиКи?
К. О. Баханов

Одним із найважливіших навчальних завдань шкільної історичної 
освіти є формування в учнів історичних уявлень. Під історичними 
уявленнями психологи розуміють збережений і відтворений у свідо-
мості чуттєво-наочний образ раніше сприйнятих предметів, фактів чи 
явищ минулого. Розрізняють три різновиди історичних уявлень: про 
факти минулого (матеріальні, соціально-політичні, історично-куль-
турні тощо); про історичний час (тривалість і послідовність історичних 
подій і явищ); про історичний простір (прив’язка подій до конкретної 
місцевості). Усі вони в комплексі складають загальний образ певного 
історичного відрізка часу.
Для  виявлення  загальних  уявлень  учнів  про  нову  історію 
нами  було  застосовано  методику,  запропоновану  під  час  дослі-
дження уявлень шестикласників про історію стародавнього світу 
[1,  С.  10–13].  В  її  основу  покладено  аналіз  анкетування  учнів 
9  класів чотирьох шкіл м. Бердянська Запорізької області (ЗОШ 
№ 3, 5, 11, 16). Обрані школи досить великі й розташовані в  різ-
них  районах  міста.  Історію  у  восьмих  та  дев’ятих  класах  у  них 
викладають шість учителів різного віку й статі, з різним педаго-
гічним стажем. У  навчанні використовуються підручники видав-
ництв  «Просвіта»,  «Ґенеза»  [2]  та  «Прем’єр»  [3].
Анкетування, яким було охоплено 189 учнів, проводилося на-
прикінці  квітня  2004–2005 навчального  року.  Під  час  відповідей 
в учнів не було підручників і зошитів, тому що заздалегідь їх не по-
переджували, а за розкладом уроку історії цього дня не було. У біль-
шості випадків заповнення анкет відбувалося за відсутності вчите-
ля  історії  іншими  вчителями  або  студентами-практикантами,  що 
давало  можливість  школярам  бути  більш  відвертими  у  своїх  від-
повідях. Зрозуміло, повністю ізолювати їх одне від одного немож-
ливо,  шанс  підглянути  до  товариша  залишався.  Проте  зазначені 
умови позбавляли таку дію сенсу. Було запропоновано одинадцять 
запитань, кожне з яких спрямоване на виявлення певних образів 
нової історії, що закарбувалися в їхній пам’яті. Враховуючи те, що 
нова історія вивчається у 8 та 9 класах і на момент анкетування її 
вивчення ще не було завершено, учням нагадувалося, що йдеться 
5

6
Усі уроки до курсу «Всесвітня історія». 9 клас
про матеріал, з яким вони ознайомилися минулого навчального ро-
ку й продовжують роботу над ним надалі. Спочатку учням було за-
пропоновано самим визначити найяскравіший образ цього періоду 
(«Коли  ти  чуєш  назву  «нова  історія»,  які  образи  в  тебе  виника-
ють?»). Відповіді дев’ятикласників показали, що майже половина 
з них (49 %) пов’язують цей період історії з драматичними, крово-
пролитними, але разом з тим абстрактними політичними подіями: 
війнами  (29 %),  революціями  (18 %).  12 %  учнів  асоціюють  нову 
історію  з  економічними  явищами  (промисловим  переворотом — 
8 %)  або  їх  окремими  проявами  (паровий  двигун —  2 %,  техніка, 
індустрія —  2 %).  Значна  частина  опитуваних  (47 %)  намагалися 
уособити нову історію, пов’язуючи цей період з історичними особа-
ми —  абстрактними  (королі,  президенти,  визначні  особи —  5 %) 
або  конкретними  (Наполеон —  19 %,  Бісмарк —  7 %,  Петро  І — 
2 %, Б. Хмельницький — 2 %, Людовік ХІV — 2 %, Іван Грозний, 
Борис Годунов, Генріх VІ, Бетховен, Столипін та інші — 1 %). Кон-
кретні історичні події називаються учнями дуже рідко й переважа-
ють ті, що вивчалися останнім часом (скасування кріпацтва в Ро-
сії — 3 %, об’єднання Італії — 3 %, Франко-прусська війна — 2 %, 
Паризька комуна — 1 %). У деяких учнів відбувається підміна об-
разу  соціологічною  схемою.  Наприклад,  капіталістична  форма-
ція —  2 %,  національно-визвольний  рух —  2 %,  політична  цент-
ралізація — 1 %. П’ята частина учнів або взагалі не спромоглися 
відтворити образ (16 %), або підмінили образ історичного періоду 
ставленням  до  історії  як  до  навчального  предмета,  бо  вони  пов’я-
зують  нову  історію  з  книгами,  підручниками,  вчителем,  який 
викладає матеріал, або річною оцінкою з цього предмета.
На відміну від шестикласників, лише поодинокі з опитуваних 
учнів  асоціюють  нову  історію  з  якимось  конкретним  предметом 
(паровий двигун — 2 %) чи архітектурною спорудою . До історич-
ної місцевості свої відповіді учні майже не прив’язують. Лише один 
учень назвав символом Нового часу Запорозьку Січ, та й те, скорі-
ше, як певний політичний, а не географічний орієнтир.
За емоційним забарвленням нова історія в учнів викликає обра-
зи здебільшого войовничі та агресивні (війна — 29 %, революція — 
18 %, багато крові — 2 %, розподіл території — 2 % тощо), значно 
рідше —  спокійні,  позитивні  (кімната,  в  якій  підписують  мирну 
угоду, — 2 %, свято — 2 %, відродження — 2 %).
Отже, за висловом одного з учнів: «Я уявляю те, що у книжці 
написано».
Означену тенденцію виявило й розв’язання учнями другого за-
вдання, в якому пропонувалося схарактеризувати період нової іс-

К. О. Баханов. Як сприймають нову історію  сучасні дев’ятикласники?
7
торії  за  допомогою  кількох  прикметників.  Переважна  більшість 
учнів ухилилася від відповіді на питання, характеризуючи не істо-
ричний період, а процес його вивчення, тобто урок історії. Як на-
слідок, дев’ятикласники вживають прикметники: «цікава» (48 %), 
«захоплююча»  (27 %),  «пізнавальна»  (25 %),  «нудна»  (8 %).  Ті, 
хто правильно зрозумів завдання, здебільшого визначають войов-
ничість  цього  періоду  історії  (32 %),  тому  використовують  прик-
метники: «жорстока» (10 %), «революційна» (10 %), «кровопролит-
на» (6 %), «войовнича» (4 %), «небезпечна» (2 %), «недемократична» 
(2 %).  Значно  менше  дев’ятикласників  наголошують  на  позитив-
них  характеристиках  згаданої  епохи  (13 %):  «інтелектуальна» 
(3 %),  «прогресивна»  (2 %),  «просунута»  (2 %),  «вільна»  (2 %), 
«реформаційна» (2 %), «вражаюча, грандіозна» (3 %). 27 % учнів 
у  власних  визначеннях  відзначили  мінливість  та  рухливість  про-
цесів Нового часу, вживаючи прикметники «активна» (8 %), «пе-
рехідна, переламна» (6 %), «нестійка» (4 %), «нова, новітня» (3 %), 
«бурхлива»  (3 %),  «неспокійна»  (2 %),  «енергійна»  (2 %).  Лише 
одиниці  відзначають  культурологічну  значущість  цього  періоду: 
«науковий» (2 %), «промисловий» (1 %), «прогресивний» (1 %).
Відповідь на третє питання вимагала від учнів визначитися, на-
скільки  давно  відбувалися  події  нової  історії,  що,  врешті-решт, 
зводилося  до  визначення  початкової  та  кінцевої  дати  означеного 
періоду.  Близько  9 %  учнів  взагалі  не  спромоглися  дати  більш-
менш  чіткої  відповіді  на  запитання,  обмежившись  абстрактними 
фразами: «Коли ще не було мого прадіда» (1 %), «Після феодальної 
формації»  (1 %),  «Після  середніх  віків»  (1 %),  «Давно»  (5 %), 
«Події  нової  історії  відбувалися  під  час  війни».  З тих,  хто  визна-
чився з межами нової історії, 2 % вважають, що вона розпочалася 
у ХV ст.,  27 %  переконані,  що  початок  її  слід  шукати  у  ХVІ ст., 
12 % —  у  ХVІІ ст.,  15 % —  у  ХVІІІ ст.,  13 % —  у  ХІХ ст.,  9 % — 
у ХХ ст. Щодо завершення цього періоду думки учнів були такими: 
6 % вважають, що це — ХVІІ ст., 13 % — ХVІІІ ст., 28 % — ХІХ — 
початок ХХ ст., 21 % — ХХ ст., 15 % учнів переконані, що період 
нової  історії  продовжується  й  до  нього  слід  віднести  події  «пома-
ранчевої  революції»  в  Україні.  Прикладом  цього  може  бути  така 
відповідь:  «Події  нової  історії  відбувалися  зовсім  недавно  і, що 
важливо, відбуваються до сьогодні». Можливо, це можна пояснити 
тим, що на момент анкетування учні ще не завершили вивчення но-
вої історії, а вступний урок, на якому йшлося про межі історичного 
періоду, відбувся більше року тому і в учнів ще не склалося цілісно-
го враження про цей період. Ймовірно, дається взнаки відсутність 
повторювально-узагальнювальних  уроків,  що  переважно  були 

8
Усі уроки до курсу «Всесвітня історія». 9 клас
 
замінені  тематичними  атестаціями.  Як  наслідок —  складність, 
з якою  стикаються  дев’ятикласники,  визначаючи  тривалість  пе-
ріоду Нової історії. Майже 40 % опитаних мають ускладнення що-
до  встановлення  тривалості  нового  часу,  5 %  вважають,  що  вона 
тривала одне століття, 27 % — два століття, 19 % — три століття, 
6 % — чотири століття. Ще гіршим виявилося визначення етапів 
у межах періоду. Так, більше 70 % учнів взагалі відмовилися від-
повісти на поставлене запитання, сприймаючи Новий час як єди-
ний  етап  в  історії  людства.  17 %  учнів  виділяють  два  етапи:  до 
Французької революції кінця ХVІІІ ст. та після неї. 4 % учнів від-
значають  три  етапи:  1)  ХV–ХVІІІ століття;  2)  ХVІІІ–ХІХ ст.; 
3) ХІХ–ХХ ст. 3 % дев’ятикласників здійснюють розподіл нової іс-
торії не за хронологічними, а за територіальними ознаками: період 
нової всесвітньої історії та період нової історії України. У цілому, 
уявлення дев’ятикласників про тривалість та етапність періоду но-
вої  історії  можна  схарактеризувати  як  дуже  приблизні  й  урив-
часті.
Відповідаючи на п’яте запитання: «З якими країнами у вас асо-
ціюється нова історія?», — 77 % учнів змогли назвати країни, за-
гальний  перелік  яких  складає  22 позиції.  Найчастіше  як  арену 
подій нової історії дев’ятикласники згадують Росію (73 %), Фран-
цію  (62 %),  Велику  Британію  (57 %),  Німеччину  (45 %),  Австрію 
(32 %). Україну з цієї нагоди згадують 24 % опитуваних, причому 
переважно через те, що вважають її історію об’єктом дослідження 
іншого  навчального  предмета —  історії  України.  Інколи  учні  на-
віть зазначають: «Увесь світ, крім України». Далі в переліку зга-
дується  Польща  (12 %),  Японія  (10 %),  Китай  (5 %),  Туреччина 
(4 %), Іспанія, Швеція, Португалія, Бельгія (по 2 %).
Разом з тим привертають увагу два моменти у відповідях учнів: 
дуже обмежений перелік країн та дуже часте згадування Росії як 
головного плацдарму подій нової історії. Якщо перше можна пояс-
нити загальними особливостями сприйняття учнями певного віку 
історії, то другий аспект скоріше викликаний особливостями регіо-
ну, в якому здійснювалось анкетування (територіальна близькість 
до Росії, великий наплив відпочиваючих з Росії влітку), що ство-
рює певну зацікавленість у знанні історії саме цієї країни.
Наступне запитання вимагало від учнів назвати найяскравіші, 
на  їх  погляд,  події  періоду  нової  історії.  Усього  учнями  була 
згадана  31  подія.  Якщо  їх  згрупувати  за  характером,  то  можна 
зробити  висновок,  що  найчастіше  учні  називають  революційні 
події (40  %): Французьку революцію кінця ХVІІІ  ст. (19  %), ре-
волюцію  1848–1849  років  в  Європі  (6  %),  війну  за  незалежність 

К. О. Баханов. Як сприймають нову історію  сучасні дев’ятикласники?
9
США (5  %), англійську революцію ХVІІ  ст. (4  %), «помаранчеву 
революцію»  в  Україні  (4  %),  національно-визвольний  рух  у  Ні-
дерландах та російську революцію 1905  року (по 1  %). На другому 
місці  за  частотою  згадування  —  військові  події  (30  %):  наполе-
онівські  війни  (15  %),  франко-прусська  війна  (7  %),  російсько-
турецькі  війни  (4  %),  Тридцятирічна  війна  (2  %),  Північна  та 
Перша  світова  війни  (1  %).
24 % учнів визначають знаковими подіями нової історії рефор-
ми: скасування кріпацтва в Росії (17 %), політичні реформи (5 %), 
столипінську аграрну реформу в Росії (2 %). 21 % дев’ятикласників 
наголошують  на  значущості  визвольних  рухів:  звільнення  рабів 
у США (10 %), об’єднання Італії (6 %), польські повстання, робіт-
ничий рух, Паризька комуна (по 1 %). 15 % учнів замість конкрет-
них подій написали історичні процеси та явища: перехід від фео-
дальної до капіталістичної суспільно-економічної формації (7 %), 
промисловий переворот (6 %), наукові досягнення (2 %). Лише 5 % 
учнів згадали про події, пов’язані із міжнародними відносинами: 
утворення  Троїстого  союзу  (2 %),  утворення  Антанти  (2 %),  Ві-
денський  конгрес  (1 %).  Це  свідчить  про  живучість  формаційно-
класового підходу, який через застарілі підручники або однозначні 
погляди вчителів передається учням і відбивається у специфічному 
доборі подій, та прагнення підмінити фактичний матеріал соціоло-
гічною схемою.
Сьоме питання спрямовувало учнів на виявлення видатних осіб 
періоду  нової  історії.  Загалом  дев’ятикласники  назвали  33 особи, 
серед яких переважають монархи та правителі — 18 («гетьмани та 
полководці»,  «президенти  усіх  країн  та  всі,  хто  працює  в  депута-
тах»).  Згадуються  8 діячів  культури,  4 полководці,  4 суспільних 
діячі, 1 представник визвольного руху. За приналежністю визнач-
них осіб до певної країни переважають російські діячі (14 осіб). Їх 
рейтинг склався таким чином: Петро І (15 %), Олександр ІІ (12 %), 
Столипін  (11 %),  Олександр  І  (8 %),  Кутузов  (6 %),  Ленін,  Жу-
ковський, Пушкін, Лермонтов (3 %), Іван ІІІ, Іван ІV, Катерина ІІ 
(2 %).  Друге  місце  у  переліку  посідають  українські  постаті:  Шев-
ченко (22 %), Франко (8 %), Костомаров, Драгоманов (4 %), Ющен-
ко (3 %), Хмельницький, Богун (2 %). Далі видатні діячі: німецькі 
(Бісмарк (15 %), Вільгельм І (1 %), Гітлер (1 %)); французькі (На-
полеон  (50 %),  Людовік  ХІV  (15 %)),  американські  (Т.  Рузвельт 
(2 %), Лінкольн (4 %)); англійські (королева Вікторія (2 %)); швед-
ські (Карл ХІІ (1 %)). Найпопулярнішими історичними постатями 
опитувані визначили Наполеона (50 %), Шевченка (22 %), Бісмар-
ка та Петра І (по 15 %).

10
Усі уроки до курсу «Всесвітня історія». 9 клас
Наступне питання: «Чим людина Нового часу відрізнялася від 
сучасної?» —  учні  розв’язували  в  різних  площинах.  Переважна 
більшість (57 %) дев’ятикласників звернула увагу на психологічні 
відмінності  людини  Нового  часу:  інший  рівень  інтелекту —  27 % 
(«Вони  були  тупішими,  ніж  зараз»,  «Тоді  люди  міркували  більш 
широкими  поняттями»,  «Більше  обмірковували  власні  вчинки», 
«Були споживачами більшої кількості інформації»); інший світо-
гляд — 21 % («Вони мали інші погляди на життя, на все, що від-
бувається навколо», «У них була надія змінити на краще наш світ, 
а в сучасної людини вже немає надій», «Зовсім про інше міркува-
ли» тощо); були хитрішими та кмітливішими — 6 %, інші риси ха-
рактеру.
22 % опитаних школярів визначили вищий культурний рівень 
людини  Нового  часу  порівняно  із  сучасною:  освіченість  та  вихо-
ваність —  6 %,  інтеліґентність,  шанування  розуму  та  розумової 
праці —  4 %,  поведінка  в  суспільстві —  3 %,  моральність —  3 %, 
патріотизм —  3 %,  оптимізм —  2 %,  інформованість —  2 %.  На 
третьому місці виявилися соціальні відмінності (19 %); наявність 
економічної  залежності  (14 %)  («У них  були  інші  поняття,  вони 
звикли жити за іншим соціальним ладом», «З ними інколи поводи-
лися, як із худобою», «Люди Нового часу були залежними, а сучас-
ні — вільні», «Вони відрізнялися меншою свободою праці, думки 
й узагалі життя»); непримиренність зі своїм становищем, войовни-
чість  (5 %)  («Вони  були  більш  войовничо  налаштовані»).  У свою 
чергу, 19 % учнів вважають, що найсуттєвішими є побутові відмін-
ності: різниця в одязі та житлі (8 %) («Сучасні люди не одягають 
шуби та діаманти», «Вони відрізнялися стилем одягу та житлом» 
тощо), загальний рівень життя (6 %) («У них були інші потреби»), 
харчі  та  засоби  гігієни  (3 %),  стан  здоров’я  (2 %).  11 %  дев’яти-
класників називають серед суттєвих економічних відмінностей ін-
ше ставлення до землі (3 %) («Раніше всіх цікавила земля», «У ті 
часи  земля  була  всім»);  надання  переваги  іншим  галузям  вироб-
ництва, насамперед землеробству (3 %); наявність у людини Ново-
го часу якостей, які втрачають значення для сучасної людини, зок-
рема  працелюбності  (2 %);  недостатнє  технічне  забезпечення 
господарської діяльності (2 %); більша зацікавленість у результатах 
власної  праці  (2 %);  інші  обсяги  прибутків  (1 %).  Лише  6 %  учнів 
підкреслили  відмінності  в  політиці:  інший  погляд  на  політичний 
лад держави (4 %), беззахисність перед законом (2 %) («У тих людей 
були зовсім інші закони, тому з ними іноді поводилися нечемно»).
Дев’яте питання вимагало від учнів визначити внесок нової іс-
торії в історію людства. Відповідаючи на запитання, школярі від-

К. О. Баханов. Як сприймають нову історію  сучасні дев’ятикласники?
11
мовились  перерахувати  конкретні  досягнення  й  пішли  шляхом 
узагальнення.  Умовно  ці  відповіді  можна  згрупувати  за  шістьма 
напрямками:  наука  та  культура,  державотворення,  соціальна, 
політична  та  економічна  галузі,  міжнародні  відносини.  Загалом 
відповіді дали 70 % опитаних. Найчастіше основними досягнення-
ми  нової  історії  дев’ятикласники  називають  наукові  відкриття 
(32 %),  здобутки  в  царині  культури  (9 %),  просвітництво  як  уні-
кальне явище Нового часу (5 %), появу нових ідей, формування но-
вих якостей особистості (4 %) («В людині було закладено всі якості, 
що  визначають  сучасну  людину»).  Загалом  за  напрямком  науки 
й культури  визначилося  46 %.  Другим  за  значущістю  напрямом 
виявилися соціальні перетворення (21 %), насамперед, скасування 
кріпацтва в Росії (13 %), революційні зміни в Європі (4 %), здобут-
тя людиною особистої свободи (4 %). 14 % учнів пов’язують Новий 
час  з  економічними  трансформаціями:  переходом  до  капіталізму 
(7 %),  промисловим  переворотом  (5 %),  створенням  економічних 
засад сучасного життя (2 %). 12 % школярів звернули увагу на ін-
тенсивні  процеси  державотворення:  формування  нових  держав 
(6 %), здобуття незалежності окремими державами (6 %). 6 % опи-
таних  підкреслили,  що  «потеплішали»  міжнародні  відносини 
(4 %), скоротилася кількість міжнародних конфліктів (2 %). Лише 
5 % учнів згадали про позитивні політичні зміни: суспільні відно-
сини стали більш демократичними (1 %), були здобуті права люди-
ни (4 %) («Встановлювалося правосуддя й права людини»), зазнала 
реформування політична система (2 %).
Відповідь  на  десяте  запитання  мала  визначити  характер  уяв-
лень  учнів  про  повсякденне  життя  в  нові  часи.  Більше  половини 
опитаних  (53 %)  вважають,  що  однією  із  суттєвих  ознак  повсяк-
денного життя є його поляризація внаслідок розшарування суспіль-
ства  (з  одного  боку,  «їздили  на  конях,  відбувалися  бали,  носили 
гарний одяг, їли смачну їжу», а з іншого — «гноблення та розчару-
вання  простих  людей  щодня»,  «люди  були  постійно  завантажені 
й знесилені»). Майже 70 % учнів безпосередньо пов’язують повся-
кденне життя з економікою суспільства, тому слова «праця», «ро-
бота» відіграють провідну роль. Звичайний день пересічної людини 
уявляється дев’ятикласникам досить одноманітним та статичним 
(«Прокинувся,  поорав  на  пана  й  спати»;  «Працював,  їв,  спав»; 
«Робітник  цілий  день  працював  на  господаря,  а  потім  на  себе, 
а потім спав»; «Щодня одне й те саме» тощо). Незважаючи на ста-
тичність  щоденного  життя,  24 %  учнів  помічають,  що  протягом 
тривалих відрізків часу (десятиліть) намітилася позитивна тенден-
ція:  «Повсякденне  життя  селянина  Нового  часу  не  було  легким. 

12
Усі уроки до курсу «Всесвітня історія». 9 клас
Тривалий робочий день і велике навантаження. Але з кожним де-
сятиліттям життя ставало легшим», «Людина Нового часу працю-
вала на господаря, була небагатою навіть після звільнення й лише 
при  капіталістичному  ладі  стала  отримувати  заробітну  платню». 
32 % учнів проводять паралелі між сучасною людиною й людиною 
Нового часу: «Їх життя багато в чому було схожим на повсякденне 
життя наших сучасників»; «Як у нас»; «Людина працює, відпочи-
ває,  створює  сім’ю,  спілкується  з  людьми,  займається  спортом»; 
«Займається своєю справою (роботою), служить своїй владі, нама-
гається бути вільною та добре забезпеченою людиною, жити у своїй 
країні». Деякі учні (9 %) звернули увагу на політичну обмеженість 
людини та політичний тиск: «Держава постійно гнобила селян, не 
давала їм дивитися на речі з власного погляду». Отже, з огляду на 
зазначені  обставини,  повсякденне  життя  людини  в  нові  часи  ви-
дається сучасним учням непривабливим.
Відповідаючи на запитання «Якщо б вам довелося жити у нові 
часи, в якій країні, в який час та ким ви хотіли б бути?», учні най-
частіше називали ХІХ — початок ХХ ст., четвірку провідних країн 
світу  та  вищі  щаблі  суспільства.  42 %  хотіли  б  жити  у  ХІХ ст., 
21 % — на початку ХХ ст., 16 % — у ХVІІІ ст. й лише одиниці — 
у ХVІІ (1 %)  та  ХVІ ст.  (5 %).  Називаються  9 країн:  Велика  Бри-
танія (27 %), Росія (24 %), Франція (17 %), США (15 %), Україна 
(7 %),  Німеччина  та  Швеція  (2 %),  Австрія  та  Італія  (по  1 %). 
 
Найчастіше учні уявляють себе в ролі голів держав та урядів (ко-
ролів, президентів, прем’єр-міністрів — 28 %, представників арис-
тократії — 28 %). «Перевтілитися» в конкретних історичних осіб 
виявили бажання 12 % учнів: 5 % — у Наполеона, 2 % — в Олек-
сандра ІІ та Катерину ІІ, 1 % — у Шевченка, Бісмарка та Петра І. 
2 %  воліли  б  стати  людиною,  наближеною  до  історичної  особи, 
виступаючи в ролі друзів, родичів, дітей. 10 % уявляють себе пере-
січними громадянами, 5 % — діячами культури, 3 % — військови-
ми («Я хотів би бути в Італії у ХІХ ст. у складі бойових сил, брати 
участь у боях або очолити повстання»). Частина учнів обрали еклек-
тичні  образи,  поєднавши  країну  та  осіб,  які  не  збігалися  в  часі: 
«Хотів би бути Наполеоном у Великій Британії ХV ст.», «Бути На-
полеоном і жити в Росії», «Бути замість Вільгельма ІІ у 1890 р., але 
у Франції».
Якщо ж брати до уваги мотиви вибору учнів, то серед тих, хто їх 
називає (35 %), переважають такі: 1) бажання реалізувати власні 
мрії про заможне й розгульне життя («Хотіла б бути багатою помі-
щицею, їздити по різних містах, де їла б смачненькі страви», «Жи-
ла б у Петербурзі (ХVІІІ–ХІХ ст.), їла б смачненьке та жила б у своє 

К. О. Баханов. Як сприймають нову історію  сучасні дев’ятикласники?
13
задоволення, займалася б своїми поміщицькими справами», «Хоті-
ла  б  жити  в  Росії  з  багатим  чоловіком»);  2)  прагнення  виправити 
історичні  помилки,  змінити  перебіг  історичних  подій  («Хотів  би 
жити  в  Росії  й  бути  головним  помічником  Леніна  в  революції», 
«Хотіла б стати Катериною ІІ, щоб виправити помилки»).
Підсумовуючи відповіді учнів, можна зробити висновок про те, 
що  нова  історія  уявляється  дев’ятикласникам  як  драматичний, 
сповнений агресією та швидко змінюваний період історії. Цей пе-
ріод відносно цікаво вивчати, але жити в ньому незручно й страш-
но.  Розпочався  він  десь  у  ХVІ–ХVІІ ст.  й  закінчився  в  ХІХ —  на 
початку ХХ століття. Історичний розвиток відбувався більш-менш 
рівномірно,  тому  й  етапи  визначити  важко.  Він  пов’язаний  пере-
важно  з  історією  Росії,  Франції,  Великої  Британії,  Німеччини, 
Австрії та України, був сповнений революціями, війнами, рефор-
мами та визвольними рухами. Провідну роль у Новий час відігра-
вали монархи, діячі культури та полководці, переважно російські, 
українські, німецькі, англійські та американські. Люди, які жили 
в ті часи, мали інші психічні властивості та світогляд, сповідували 
інші моральні цінності, інакше ставилися до землі, праці, прибут-
ків,  були  соціально  обмежені  й  менш  захищені  перед  законом. 
У повсякденному житті люди залежали від свого соціального ста-
новища та економічних можливостей. Їхнє життя було одноманіт-
ним  і  мало  відрізнялося  від  життя  сучасного  працівника.  Разом 
з тим, нова історія — це значущий період в історії людства, оскіль-
ки  саме  в  ці  часи  було  здійснено  визначні  наукові  відкриття  та 
культурні  досягнення,  сформовано  нові  держави,  скасовано  осо-
бисту  залежність  селян —  «суспільство  стало  більш  демократич-
ним, а в економіці відбувся промисловий переворот».
Література
1.  Баханов К. О. Якщо б я жив у давні часи... (Образи стародавнього світу 
в уявленнях шестикласників) // Історія в школах України. — 2005. — 
№ 2. — С.10–13.
2.  Всемирная история. Новое время. Часть вторая (конец ХVІІІ — начало 
ХХ вв.): Учеб. для 9 кл. сред. общеобраз. учеб. завед. / С. В. Белонож-
ко, И. М. Бирюлев, А. Р. Давлетов, В. Г. Космина, Л. А. Нестеренко, 
Ф. Г. Турченко. — Запорожье: Просвіта; К.: Генеза, 2002.
3.  Всесвітня  історія.  Навч.  посіб.  для  9 кл.  серед.  загальноосв.  шк.  / 
Авт.-упоряд. Я. М. Бердичевський, С. О. Осмоловський. — Запоріжжя: 
Прем’єр, 2000.

вивчеННЯ історії повсЯКДеННості  
в шКільНоМУ КУрсі Нової історії.  
8–9 Класи 
А. О. Федчиняк 

історія повсякденності як складова всесвітньої історії
Під  історією  повсякденності  в  сучасній  історичній  науці  ро-
зуміють  напрямок  антропологічно  орієнтованої  історичної  нау-
ки, що вивчає певний зріз взаємодії соціального простору й  часу, 
сферу  людської  життєдіяльності,  в  процесі  якої  здійснюється 
безпосереднє  й  опосередковане  (через  предмети  культури)  спіл-
кування людей як суми мільярдів доль людей протягом усього її 
розвитку.  Ці  дані  мають  загальні  ознаки,  які  можна  класифіку-
вати  за  різними  рівнями:  національні,  регіональні,  індивідуаль-
ні  тощо  [1,  С.  105].
М. Бойченко дає інше визначення історії повсякденності: «Це 
соціально-філософський термін, що означає певний зріз взаємодії 
соціального  простору  й  часу,  сферу  людської  життєдіяльності, 
у процесі якої здійснюється безпосереднє й опосередковане (через 
предмети культури) спілкування людей. Повсякденність — царина 
дійсності, соціокультурна реальність, в якій людина може зрозумі-
ти інших людей і спільно з ними діяти: тут виникає їх спільний, 
комунікативний світ, а сама повсякденність постає як специфічна 
форма соціалізації людини» [3, С. 176].
І. Биск дещо інакше тлумачить повсякденність: «Під історією 
побуту  і  вдач  (повсякденності)  розуміється  уклад  повсякденного 
життя,  що  включає  ряд  матеріальних  і  духовних  сторін,  зокрема 
задоволення  основних  життєвих  потреб —  у  їжі,  одязі,  житлі  та 
ін., пов’язані з компонентами культури відпочинок і розваги, особ-
ливості розуміння «що таке добре, що таке погано», атмосфера епо-
хи» [2, С. 12].
На думку українського дослідника О. Удода, історія повсякден-
ності — це, перш за все, процес олюднення побуту, психологізація 
щоденного  життя,  ставлення  людини  до  побутових  проблем,  до 
влади, держави і суспільства в цілому через призму особистісного 
сприйняття умов життя [7, С. 3].
14

А. О. Федчиняк. Вивчення історії повсякденності  в шкільному курсі Нової історії
15
Вивчення історії повсякденності спрямовано на розуміння особ-
ливостей психології людей конкретних історичних епох, осмислен-
ня  не  тільки  правил,  законів,  заборон  даного  суспільства,  але 
й ставлення до них сучасників, того, що складає життя людей ви-
значеного періоду історії.
До кола тем, що дають можливість розкрити повсякденні практи-
ки людей сталінського режиму, дослідниця включила торгівлю, подо-
рожі, свята, анекдоти, пошук квартири, здобуття освіти,  отримання 
роботи, просування по службі, налагодження зв’язків і придбання 
покровителів, укладання шлюбу і виховання дітей, скарги і доноси, 
голосування й спроби уникнути впливу ворогів [8, С. 90].
В історичній науці на сьогодні склалися два підходи до розумін-
ня й вивчення історії повсякденності:
1)  реконструкція ментального макроконтексту епізодів історії;
2)  реалізація прийомів мікроісторичного аналізу.
Значущість  мікроісторичного  підходу  в  дослідженні  повсяк-
денності визначається тим, що він дозволив узяти до уваги безліч 
окремих людських доль. Історія повсякденності стала реконструк-
цією життя звичайних людей, що не менш важлива дослідникові 
минулого,  ніж  красиве  життя  людей.  Мікроісторичний  підхід  до 
вивчення історії визначив нове місце джерел особистого походжен-
ня, допомагаючи усвідомити ступінь волі індивіда в існуючих істо-
рико-політичних, хронологічних, етнокультурних та інших обста-
винах.  Мікроісторики  завданням  свого  дослідження  поставили 
вивчення  способів  життя  й  екстремального  виживання  в  умовах 
воєн, революцій, терору, голоду тощо. Але загальним для макро- та 
мікроісторичних підходів у вивченні історії повсякденності є нове 
розуміння минулого як історії знизу, або зсередини, що дає мож-
ливість почути голос конкретної людині [2, С. 68].
До того ж, обидва підходи в дослідженнях повсякденності поєд-
нує  міждисциплінарність  (зв’язок  із  соціологією,  психологією  та 
етнологією).
Знання  побутових  деталей  є  лише  попередньою  умовою  дослі-
дження повсякденності. «Головним для дослідника має бути усві-
домлення  повсякденних  турбот,  тривог,  надій  людей  досліджу-
ваної епохи. Потрібно спробувати побачити їхній світ «зсередини», 
зрозуміти  зміст  або  змісти,  якими  вони  його  наповнювали» 
[4, С. 233].
Для повноти розуміння суті історії повсякденності слід акценту-
вати увагу на об’єкті і предметі її дослідження. Об’єктом пізнання 
в історії повсякденності, очевидно, є сама людина в її взаєминах зі світом 

16
Усі уроки до курсу «Всесвітня історія». 9 клас
природи та соціуму, що її оточує. Оскільки різні сторони соціального 
буття досліджуються різними соціальними і гуманітарними  науками, 
історія використовує їх доробок і методи дослідження, а тому виступає 
інтегральною, комплексною наукою, яка охоплює усю су купність сус-
пільних взаємин людей — політичних, громадських, економічних, 
етнічних, сімейних, правових, культурних тощо [7, С. 6].
Зараз проблематика повсякдення дедалі набуває не тільки по-
пулярності, а й наукової самостійності, тому що вона тяжіє до комп-
лексної  реконструкції  історії.  Історики  повсякденності,  як  і  зви-
чайні історики, об’єктом свого наукового дослідження визначають 
людську історію, але для перших ключем прочитання є подієва іс-
торія  (військова,  політична,  державна,  династична,  дипломатич-
на, класова), натомість поза їх увагою залишаються її буденні де-
талі,  особистісні  чинники.  Історія  ж  повсякденності  має  яскраво 
виражений інтегративний характер, її цікавить все: і вплив тих чи 
інших подій на повсякденне життя людей, і побут, і ментальності, 
і стереотипи, і казуси, і приватне життя тощо. Саме повсякденна 
історія повинна вийти на перше місце в процесі історичного пізнан-
ня, оскільки, на відміну від панівних схем, саме вона може скласти 
реальне уявлення про життя людей у минулі епохи [7, С. 7].
Охопити у конкретному вивченні цю багатомірність соціально-
го буття є практично неможливо. Тому в історичному пізнанні до-
водиться обмежуватися тими відносинами та явищами, які безпо-
середньо  включені  в  дослідження.  Вони  й  складають  предмет 
дослідження.
Для  правильного  розуміння  й  визначення  предмета  «історії 
повсякденності  важливо  акцентувати  увагу  на  двох  її  особливос-
тях. По-перше, це її великий інтерес до «суб’єктивної сторони іс-
торії».  Дослідники  намагаються  зрозуміти  й  проаналізувати  мін-
ливі  відчуття,  переживання,  поведінку  людей,  вплив  на  них 
суспільних структур і процесів, їхнє розуміння цих структур і про-
цесів. Цей специфічний підхід зближує історію повсякдення з іс-
торією культури і з соціальною психологією. По-друге, ставлення 
до  об’єктів  дослідження  таке  саме,  як  до  співавторів.  Це  призво-
дить  до  так  званої  комунікативної  історії,  до  діалогу  дослідника 
і досліджуваного не тільки в сенсі прямого діалогу з людиною, що 
дає інтерв’ю, а й діалогу з документами [7, С. 8].
На  думку  багатьох  дослідників,  вивчення  історії  повсякден-
ності  включає  три  сфери:  «Перша  вивчає  антропологічні  факти, 
що  стосуються  людини:  народження,  сексуальність,  хвороби, 
смерть, дитинство, старість. До другої сфери належать стратегії, 
необхідні  для  існування  людини:  харчування,  одяг,  житло,  ро-

А. О. Федчиняк. Вивчення історії повсякденності  в шкільному курсі Нової історії
17
бота,  дозвілля.  До  третьої  —  способи  виживання  в  екстремаль-
них  ситуаціях»  [6].
Але найголовніше, на нашу думку, не те, що таке повсяк денність 
або історія повсякденності, а те, хто перебуває в центрі її вивчення. 
Історія повсякденності — це історія тих, хто непомітний для великої 
історії, хто включений в історичний процес як пересічна людина. Та-
ким чином, центральними в аналізі повсякденності є життєві пробле-
ми тих, хто залишилися безіменними в історії. «Структури повсякден-
ності» охоплюють усе те, з чого складається життя людини: її умови, 
потреби (харчування, житло, одяг, медицина) і можливості їх задово-
лення. Так само, як й увесь спектр відповідних взаємин, вчинків, ба-
жань, ідеалів, звичаїв і традицій, ціннісних орієнтації, що регулюють 
поведінку людей, індивідуальну і колективну практику, форми ко-
мунікацій. Індивіди з’являються і як особи, що діють, і як творці іс-
торії, ті, хто активно виробляють, відтворюють соціально-політичні 
реалії минулого [7, С. 8].
Запропонований Л. Карсавіним підхід спонукає істориків під час  
дослідження країни (народу) певного періоду показати спочатку, як 
жили люди (на рівні конкретних особистостей, а не всього загалу), що 
їх оточувало, як еволюціонувало повсякденне життя, а потім поясни-
ти взаємозв’язок з економічним та політичним життям, щоб вийти на 
світоглядні висновки щодо гуманності (антигуманності) того чи іншо-
го суспільства. Доля людини у конкретному суспільстві — це найбільш 
об’єктивний критерій гуманності держави [7, С. 3].
Розуміючи  всю  невичерпність  теми  повсякденної  історії,  до  її 
дослідження слід підходити з максимально широких позицій, ви-
користовуючи  не  тільки  традиційні  письмові  джерела,  але  й  усе, 
що здатна розкрити і реконструювати щоденність епохи: пам’ятки 
архітектури (як частина інфраструктури епохи), мініатюри, карти-
ни, знаряддя праці, предмети побуту. Інакше кажучи, усе, що мож-
на назвати етнокультурними джерелами.
У процесі дослідження історії повсякденності справа полягає не в 
тому, щоб знайти одне чи декілька авторитетних джерел й отримати 
з нього все цінне, адже більшість джерел містять неточні, неповні чи 
спотворені дані. Справа полягає в зібранні максимальної кількості 
даних на основі вивчення широкого кола джерел, причому бажано всіх 
джерел, що стосуються історії повсякденності. Такий метод дає більше 
можливостей для виявлення неточностей і спотворень у конкретних 
джерелах. Кожен вид джерел має свої слабкі й сильні сторони — під 
час їх комплексного вивчення і порівняльного аналізу можна сподіва-
тися, що вони відкриють нам істинні факти або, принаймні, дозволять 
максимально наблизитись до істини [7, С. 9].

18
Усі уроки до курсу «Всесвітня історія». 9 клас
Разом з тим дослідники відзначають, що повсякденність у кож-
ній епосі, часі, середовищі і культурі своя. Тому не можна виділити 
універсальних складових цього поняття. Лише зібравши численні 
історичні факти побутової поведінки, зробивши їх «повсякденни-
ми»,  можна  скласти  докладну  розповідь  про  повсякденність  для 
розкриття внутрішнього світу людини.
Отже,  виходячи  з  предмета  історії  повсякденності,  на  нашу 
думку, складовими буденного життя є: людина та її ментальність; 
шлюб, сім’я та діти; житло і хатнє начиння; комфорт та санітарія; 
харчування; мода, одяг, прикраси та косметика; дозвілля і розва-
ги. Саме ці складові і були покладені в основу цього посібника.
Загальна характеристика розвитку суспільства за Нового часу
У восьмому й дев’ятому класах учні вивчають бурхливі, спов-
нені  драматизму  й  динаміки,  порівняно  з  середньовіччям,  події. 
Протягом чотирьох сторіч, які, за традицією, називаються Новим 
часом, відбувалося становлення основ сучасної цивілізації. Цей пе-
ріод має свій логічний початок (початок кризи християнського се-
редньовічного  світосприйняття,  аграрної  цивілізації  на  європей-
ському Заході, відкриття Нового світу європейцями) і своє логічне 
завершення (початок кризи новочасового світосприйняття, індуст-
ріальної  цивілізації,  становлення  західноцентристського  світу  із 
притаманними йому суперечностями, проявом яких стала Перша 
світова  війна).  Світоглядні  кризи  відбивають  стан  кризи  того  або 
іншого  типу  особистості  людини  (середньовічного,  новочасового), 
яка є головною дійовою особою всесвітньої історії.
Умовно всю історію Нового часу можна розділити на три етапи:
•  І  етап  —  ХVІ–ХVIII ст.,  криза  аграрної  цивілізації  в  Європі 
й формування євро-американського Заходу;
•  ІІ етап — XIX ст. (до 70-х років), становлення західної індуст-
ріальної цивілізації;
•  ІІІ етап  —  XIX —  початок  XX ст.,  становлення  основ  світової 
індустріальної цивілізації.
Процес модернізації в Новий час тією чи іншою мірою торкнув-
ся  більшості  держав  і  народів  Європи  й  Америки,  а  також  Росій-
ської  та  Османської  імперій.  Проте  до  кінця  XVIII ст.  традиційні 
засади життя були практично повністю зруйновані тільки в Анг-
лії,  Голландії  та  їх  «білих»  колоніях  (згодом  —  США),  а  також 
значною мірою у Франції. Якісні зміни в житті суспільства тут ста-
лися ще за часів доіндустріальної епохи. Ці країни називають краї-
нами першої «хвилі» модернізації. Українські методисти Л. Жаро-
ва та І. Мішина вважають, що їм притаманно таке.

А. О. Федчиняк. Вивчення історії повсякденності  в шкільному курсі Нової історії
19
Особистість та родина
•  Зникає  жорстка  залежність  людини  від  станів,  корпорацій 
і традицій;
•  особистість набуває громадянських прав та свобод, у тому числі 
економічних, володіє приватною власністю;
•  у власних вчинках людина керується особистими інтересами;
•  людина дотримується раціонального способу життя;
•  особистість орієнтується на досягнення успіху; індивідуалізм;
•  поступово  руйнується  велика  патріархальна  родина,  виникає 
мала демократична сім’я;
•  жінка отримує право на володіння власністю, розлучення, алі-
менти;
•  діти менше залежать від волі батьків;
•  у родинах утверджується протестантська етика й мораль, цін-
ності добробуту.
Виробництво та економіка
•  Широке  використання  вторинних  природних  ресурсів;  поява 
техніки;
•  перехід від ремесла до мануфактури;
•  перехід від мануфактури до фабрики (промисловий переворот);
•  занепад ремісничого виробництва (цехового устрою), внутріш-
ньоконтинентальної торгівлі;
•  «революція цін» та розвиток товарно-грошових відносин, спе-
ціалізація галузей;
•  поступовий занепад натурального господарства;
•  меркантилізм, протекціонізм, торговельні монополії;
•  світова торгівля, работоргівля, пограбування колоній.
Влада і суспільство
•  Централізація влади в державі;
•  суспільство вимагає права впливати на владу;
•  під час буржуазних революцій його представники беруть владу 
до своїх рук;
•  влада обмежується законом (конституційний лад);
•  з’являється розподіл влади, закладаються основи правової дер-
жави;  долається  станово-корпораційна  замкненість,  общин-
ність:  надстанова  громадськість  виражає  інтереси  суспільства 
як цілісного організму;
•  суспільство отримує автономію від держави; закладаються ос-
нови громадянського суспільства;
•  на  зміну  традиційному  станово-корпоративному  суспільству 
приходить кла сове, буржуазне.

20
Усі уроки до курсу «Всесвітня історія». 9 клас
Нація й духовне життя
•  Централізація держав, подолання замкненості держав;
•  створення національних церков;
•  поява національної літератури, інтеліґенції;
•  осмислення загальнонаціональних інтересів та цілей;
•  відчуття  людьми  національно-державної  єдності,  спільноти; 
перехід суверенітету (повноправ’я) від монарха до народу, який 
перетворюється на націю;
•  національні ідеї, національно-визвольна боротьба;
•  розвінчання  середньовічного  релігійного  світовідчуття,  утвер-
дження світського, науково-раціонального світогляду;
•  народження  релігій  Нового  часу,  ідеології  гуманізму  та  Про-
світництва;
•  послаблення впливу церкви і релігії на різні сторони життя;
•  здійснення  наукових  революцій,  проникнення  наукових  ідей 
в освітню сферу;
•  книгодрукування, поширення грамотності, друку;
•  розподіл культури на елітарну й народну [5, С. 18].
Країни першої «хвилі» до кінця XVIII ст. стали центром єв-
ро-американського  Заходу.  Саме  завдяки  їм  виникла  неодно-
рідність  світового  простору:  тут  було  зруйновано  традиційне 
 
суспільство,  а  аграрна  цивілізація  поступилася  місцем  індуст-
ріальній,  яка  тільки-но  народжувалась.  Захід  перетворився  на 
центр світового розвитку, визначаючи його вектор та впливаючи 
на інші народи.
У першій половині й середині XIX ст. на шлях докорінної транс-
формації  життя  суспільства  вступили  більшість  країн  і  народів 
континентальної  Європи.  Остаточна  руйнація  традиційних  засад 
життя в цих країнах сталася під впливом першої промислової рево-
люції. Розширилися межі індустріального Заходу; західні країни 
почали впливати на інші держави й народи.
Усі  ці  трансформації  у  суспільстві  Нового  часу  не  могли  не 
вплинути на повсякденне життя європейського суспільства, зокре-
ма на структуру і чисельність населення, зміну помешкання, хар-
чування, моди, одягу, дозвілля та духовний світ людини.
Література
1.  Історіографічний словник: Навч. посіб. для студентів історичних фа-
культетів університетів / С. І. Посохов, С. М. Кудалко, Ю. Я. Зайцева 
та ін; за ред. С. І. Посохова. — Х.: Східнорегіональний центр гумані-
тарно-освітніх ініціатив, 2004.—  320 с.

А. О. Федчиняк. Вивчення історії повсякденності  в шкільному курсі Нової історії
21
2.  Коляструк  О.  А.  Історія  повсякденності  як  об’єкт  історичного  дослі-
дження:  історіографічний  і  методологічні  аспекти. —  Х.:  Курсор, 
2008. — 122 с.
3.  Коляструк  О.  А.  Предмет  історії  повсякденності:  історіографічний 
 
огляд його становлення у зарубіжній та вітчизняній історичній науці // 
УІЖ. — 2007. — № 1. — С. 174–185.
4.  Лотман  Ю.  М.  Поэтика  бытового  поведения  в  русской  культуре  // 
Лотман Ю. М. Избранные статьи: В 3-х т. — Таллинн, 1992. — Т. 1. — 
287 c.
5.  Мишина  И.  А.,  Жарова  Л.  Н.  Всемирная  история.  Новое  время  (XV–
XVIII): Книга для учителя. — 1-ое изд. — М.: Ната, 2001. — 388 с.
6.  Пандель Г. Ю. Повседневная история как новый жанр историографии // 
Гiсторыя  штодзённасцi  i  права  чалавека:  Матэрыялы  мiжнар.  канф. 
Мiнск, 1–5 снеж. 1999 г. — Мн., 2000.
7.  Удод О.А. Історія повсякденності як методологічна проблема. За люди-
нознавчу історію України (про актуальність історії повсякденності) // 
Доба. — 2002. — № 3. — С. 2–10.
8.  Фицпатрик Ш. Повседневный сталинизм. Социальная история Совет-
ской России в 30-е годы. — М.: Наука, 2001. — 211 с.

КалеНДарНе плаНУваННЯ                                                              9 Клас (35 гоДиН)
№ уроку
поняття,
орієнтовні навчальні цілі  
тема уроку
події, дати
історичні постаті
Дата
терміни
відповідно до предметних компетенцій
ВСТУП
1
Світ 
Нова історія, ци-
Кінець XVIII — початок 
Називати хронологічні межі Нової історії.
 
наприкінці  вілізація (аграрна,  XX ст. — час нової історії;
Встановлювати хронологічну послідовність подій.
ХVІІІ —  
індустріальна), 
20–30-ті рр. XIX ст. — рево-
Показувати на карті головні європейські держави.
у ХІХ ст.
Французька рево-
люції в Італії, Франції, 
Визначати роль технічного прогресу.
люція, модерніза-
 
Іспанії;
Порівнювати ознаки аграрного та індустріального 
ція, капіталізм, 
1848–1849 рр. — революції 
суспільств.
конституційна мо-
у Німеччині, Австрії, Фран-
Визначати основні зміни в політичному житті, на-
нархія, парламен-
ції, Угорщині, Італії;
прямки політичної еволюції провідних держав світу, 
таризм, промисло- 60–70-ті рр. XIX ст. — 
розвитку духовного життя, зміни в побуті людей та 
ва революція, 
об’єднання Німеччини  
їхньому мисленні.
республіка, пере-
та Італії;
Застосовувати та пояснювати на прикладах терміни 
діл колоній, сус-
1861—1865 рр. — грома-
та поняття
пільство
дянська війна у США; 
1861 р. — скасування крі-
пацтва в Росії
Тема 1. ВЕЛИКа ФРАНЦУЗЬКа РЕВОЛЮЦІЯ КІНЦЯ ХVІІІ ст. 
ЄВРОПа У ПЕРІОД НАПОЛЕОНІВСЬКИХ ВОЄН (4)
2
Франція 
Феодально-абсолю- 1751–1780 рр. — видання 
Вольтер,  
Встановлювати хронологічну послідовність подій.
напередодні  тистський лад, ста- «Енциклопедії»;
Ш. Мон теск’є,  
Показувати на карті кордони країн Європи напри-
революції
новий устрій, 
14 липня 1789 р. — початок 
Д. Дідро, 
кінці ХVІІІ — на початку ХІХ ст.
 
Просвітництво, 
револю ції;
Ж.-Ж. Руссо
Визначати основні ознаки кризи феодально-абсолю-
пан щина, «Енцик- 26 серпня 1789 р. — ухва-
тистської системи у Франції наприкінці ХVІІІ ст., 
лопедія», політи-
лення Декларації прав лю-
причини Французької революції, провідні ідеї фран-
ка, економіка
дини і громадянина;
цузького Просвітництва.
3 вересня 1791 р. — затвер-
Характеризувати діяльність королівської влади.
дження першої Конституції 
Аналізувати життя французів напередодні революції.
Франції;
Давати характеристику визначним особистостям 
10 серпня 1792 р. — пова-
цього періоду: Вольтеру, Монтеск’є, Руссо, Дідро.
лення монархії
Застосовувати та пояснювати на прикладах терміни 
та поняття
3
Франція від  Генеральні штати,  14 липня 1789 р. — взяття 
Людовік ХVІ,  
Встановлювати хронологічну послідовність подій.
монархії до  Установ чі збори, 
Бастилії;
Г. Мірабо,  
Показувати на карті напрямки походів революцій-
республіки  Бастилія, Деклара- 26 серпня 1789 р. — при-
М. Лафайєт
них французьких військ.
ція прав людини 
йняття Декларації прав 
Характеризувати діяльність Установчих і Законо-
і громадянина, 
 
людини і громадянина; 
давчих зборів, наслідки повалення монархії, погляди 
Конституція, Зако- 1791 р. — прийняття 
жирондистів і монтаньярів.
нодавчі збори, 
 
Конституції;
Давати характеристику визначним особистостям 
 
Національний Кон- 1792 р. — страта короля; 
цього періоду: Мірабо, Лафайєту.
вент, республіка, 
Франція проголошена рес-
Давати характеристику та порівнювати Декларацію 
коаліція, фельяни,  публікою
прав людини та громадянина та Конституцію 1791 р.
роялісти
Застосовувати та пояснювати на прикладах терміни 
та поняття
22

Календарне планування
23
КалеНДарНе плаНУваННЯ                                                              9 Клас (35 гоДиН)
№ уроку
поняття,
орієнтовні навчальні цілі  
тема уроку
події, дати
історичні постаті
Дата
терміни
відповідно до предметних компетенцій
ВСТУП
1
Світ 
Нова історія, ци-
Кінець XVIII — початок 
Називати хронологічні межі Нової історії.
 
наприкінці  вілізація (аграрна,  XX ст. — час нової історії;
Встановлювати хронологічну послідовність подій.
ХVІІІ —  
індустріальна), 
20–30-ті рр. XIX ст. — рево-
Показувати на карті головні європейські держави.
у ХІХ ст.
Французька рево-
люції в Італії, Франції, 
Визначати роль технічного прогресу.
люція, модерніза-
 
Іспанії;
Порівнювати ознаки аграрного та індустріального 
ція, капіталізм, 
1848–1849 рр. — революції 
суспільств.
конституційна мо-
у Німеччині, Австрії, Фран-
Визначати основні зміни в політичному житті, на-
нархія, парламен-
ції, Угорщині, Італії;
прямки політичної еволюції провідних держав світу, 
таризм, промисло- 60–70-ті рр. XIX ст. — 
розвитку духовного життя, зміни в побуті людей та 
ва революція, 
об’єднання Німеччини  
їхньому мисленні.
республіка, пере-
та Італії;
Застосовувати та пояснювати на прикладах терміни 
діл колоній, сус-
1861—1865 рр. — грома-
та поняття
пільство
дянська війна у США; 
1861 р. — скасування крі-
пацтва в Росії
Тема 1. ВЕЛИКа ФРАНЦУЗЬКа РЕВОЛЮЦІЯ КІНЦЯ ХVІІІ ст. 
ЄВРОПа У ПЕРІОД НАПОЛЕОНІВСЬКИХ ВОЄН (4)
2
Франція 
Феодально-абсолю- 1751–1780 рр. — видання 
Вольтер,  
Встановлювати хронологічну послідовність подій.
напередодні  тистський лад, ста- «Енциклопедії»;
Ш. Мон теск’є,  
Показувати на карті кордони країн Європи напри-
революції
новий устрій, 
14 липня 1789 р. — початок 
Д. Дідро, 
кінці ХVІІІ — на початку ХІХ ст.
 
Просвітництво, 
револю ції;
Ж.-Ж. Руссо
Визначати основні ознаки кризи феодально-абсолю-
пан щина, «Енцик- 26 серпня 1789 р. — ухва-
тистської системи у Франції наприкінці ХVІІІ ст., 
лопедія», політи-
лення Декларації прав лю-
причини Французької революції, провідні ідеї фран-
ка, економіка
дини і громадянина;
цузького Просвітництва.
3 вересня 1791 р. — затвер-
Характеризувати діяльність королівської влади.
дження першої Конституції 
Аналізувати життя французів напередодні революції.
Франції;
Давати характеристику визначним особистостям 
10 серпня 1792 р. — пова-
цього періоду: Вольтеру, Монтеск’є, Руссо, Дідро.
лення монархії
Застосовувати та пояснювати на прикладах терміни 
та поняття
3
Франція від  Генеральні штати,  14 липня 1789 р. — взяття 
Людовік ХVІ,  
Встановлювати хронологічну послідовність подій.
монархії до  Установ чі збори, 
Бастилії;
Г. Мірабо,  
Показувати на карті напрямки походів революцій-
республіки  Бастилія, Деклара- 26 серпня 1789 р. — при-
М. Лафайєт
них французьких військ.
ція прав людини 
йняття Декларації прав 
Характеризувати діяльність Установчих і Законо-
і громадянина, 
 
людини і громадянина; 
давчих зборів, наслідки повалення монархії, погляди 
Конституція, Зако- 1791 р. — прийняття 
жирондистів і монтаньярів.
нодавчі збори, 
 
Конституції;
Давати характеристику визначним особистостям 
 
Національний Кон- 1792 р. — страта короля; 
цього періоду: Мірабо, Лафайєту.
вент, республіка, 
Франція проголошена рес-
Давати характеристику та порівнювати Декларацію 
коаліція, фельяни,  публікою
прав людини та громадянина та Конституцію 1791 р.
роялісти
Застосовувати та пояснювати на прикладах терміни 
та поняття

24
Усі уроки до курсу «Всесвітня історія». 9 клас
№ уроку
поняття,
орієнтовні навчальні цілі  
тема уроку
події, дати
історичні постаті
Дата
терміни
відповідно до предметних компетенцій
4
Франція від   Жирондисти, пра- 2 червня 1793 р. — якобінці 
М. Робесп’єр,  
Характеризувати соціально-економічну політику 
якобінської  во, якобінці, дик-
прийшли до влади;
Ж. Дантон,  
якобінців, суспільно-політичне життя Франції після 
диктатури 
татура, терор, 
24 червня 1793 р. — при-
Марат,  
Термідоріанського перевороту.
до встанов-
 
«шалені», дехрис-
йняття нової Конституції;
Жак Ру,  
Давати оцінку якобінській диктатурі, політиці 
лення кон-
тиянізація, дер-
27 липня 1794 р. — падіння 
Шометт, Ебер,  
 
Директорії.
сульства
жавний переворот,  якобінської диктатури;
П. Баррас,  
Давати характеристику визначним особистостям 
термідоріанці, 
27 липня 1794 р. — прихід 
Наполеон Бона-
цього періоду: Сійєсу, Дантону, Робесп’єру
 
Директорія, кон-
до влади термідоріанців; 
парт,  
сульство
1795–1799 рр. — влада Ди-
Ф. Бабеф,  
ректорії;
Е. Ж. Сійєс,  
1796–1797 рр. —італій-
Р. Дюко
ський похід Наполеона;
1798– 1799 рр. — єгипет-
ський похід Наполеона;
листопад 1799 р. — перехід 
влади до трьох консулів
5
Франція під  Консульство, імпе- 1802 р. — сенат призначив 
Наполеон,  
Встановлювати хронологічну послідовність подій.
владою 
рія, цивільний ко-
Наполеона довічним консу-
Нельсон,  
Пояснювати суть політики континентальної блока-
 
Наполеона
декс, конкордат, 
лом;
М. Кутузов,  
ди, причини краху наполеонівської імперії.
Реставрація, «сто 
1804 р. — Наполеон стає 
Олександр І,  
Показувати на карті походи Наполеона, місця основ-
днів»
імператором всіх французів;
Людовік XVIII, 
них битв.
1807 р. — набуває чинності 
Меттерніх
Давати характеристику діяльності Наполеона Бона-
Цивільний кодекс;
парта.
24 червня 1812 р. — початок 
Аналізувати життя французів часів Консульства та 
вторгнення Наполеона 
Імперії, характер наполеонівських війн, їх вплив на 
в Росію;
життя і долю народів Європи.
26 серпня 1812 р. — Боро-
Застосовувати та пояснювати на прикладах терміни 
динська битва; 
та поняття
жовтень 1813 р. — битва під 
Лейпцигом;
квітень 1814 р. — перша 
реставрація Бурбонів;
20 березня 1815 р. — 22 черв-
ня 1815 р. — «сто днів» На-
полеона;
18 червня 1815 р. — битва 
при Ватерлоо
Тема 2. ЄВРОПА В ДОБУ РЕВОЛЮЦІЙ
1848–1849 рр. (5)
6
Віденський   Віденський конг-
Вересень 1814 р. — червень 
Олександр І, 
Встановлювати хронологічну послідовність подій.
конгрес. 
рес, Священний 
1815 р. — робота Віденсько-
Франц І,  
Пояснювати характер, спрямованість і наслідки 
Політичне 
союз, карбонарії 
го конгресу;
Фрідріх-Віль-
 
рішень Віденського конгресу.
становище 
26 вересня 1815 р. — утво-
гельм ІІІ,  
Характеризувати політичні розбіжності держав — 
в Європі 
рення Священного союзу
Меттерніх,  
учасниць Віденського конгресу.
після Ві-
Наполеон І
Показувати на карті територіальний перерозподіл 
денського 
Європи за рішенням Віденського конгресу
конгресу

Календарне планування
25
№ уроку
поняття,
орієнтовні навчальні цілі  
тема уроку
події, дати
історичні постаті
Дата
терміни
відповідно до предметних компетенцій
4
Франція від   Жирондисти, пра- 2 червня 1793 р. — якобінці 
М. Робесп’єр,  
Характеризувати соціально-економічну політику 
якобінської  во, якобінці, дик-
прийшли до влади;
Ж. Дантон,  
якобінців, суспільно-політичне життя Франції після 
диктатури 
татура, терор, 
24 червня 1793 р. — при-
Марат,  
Термідоріанського перевороту.
до встанов-
 
«шалені», дехрис-
йняття нової Конституції;
Жак Ру,  
Давати оцінку якобінській диктатурі, політиці 
лення кон-
тиянізація, дер-
27 липня 1794 р. — падіння 
Шометт, Ебер,  
 
Директорії.
сульства
жавний переворот,  якобінської диктатури;
П. Баррас,  
Давати характеристику визначним особистостям 
термідоріанці, 
27 липня 1794 р. — прихід 
Наполеон Бона-
цього періоду: Сійєсу, Дантону, Робесп’єру
 
Директорія, кон-
до влади термідоріанців; 
парт,  
сульство
1795–1799 рр. — влада Ди-
Ф. Бабеф,  
ректорії;
Е. Ж. Сійєс,  
1796–1797 рр. —італій-
Р. Дюко
ський похід Наполеона;
1798– 1799 рр. — єгипет-
ський похід Наполеона;
листопад 1799 р. — перехід 
влади до трьох консулів
5
Франція під  Консульство, імпе- 1802 р. — сенат призначив 
Наполеон,  
Встановлювати хронологічну послідовність подій.
владою 
рія, цивільний ко-
Наполеона довічним консу-
Нельсон,  
Пояснювати суть політики континентальної блока-
 
Наполеона
декс, конкордат, 
лом;
М. Кутузов,  
ди, причини краху наполеонівської імперії.
Реставрація, «сто 
1804 р. — Наполеон стає 
Олександр І,  
Показувати на карті походи Наполеона, місця основ-
днів»
імператором всіх французів;
Людовік XVIII, 
них битв.
1807 р. — набуває чинності 
Меттерніх
Давати характеристику діяльності Наполеона Бона-
Цивільний кодекс;
парта.
24 червня 1812 р. — початок 
Аналізувати життя французів часів Консульства та 
вторгнення Наполеона 
Імперії, характер наполеонівських війн, їх вплив на 
в Росію;
життя і долю народів Європи.
26 серпня 1812 р. — Боро-
Застосовувати та пояснювати на прикладах терміни 
динська битва; 
та поняття
жовтень 1813 р. — битва під 
Лейпцигом;
квітень 1814 р. — перша 
реставрація Бурбонів;
20 березня 1815 р. — 22 черв-
ня 1815 р. — «сто днів» На-
полеона;
18 червня 1815 р. — битва 
при Ватерлоо
Тема 2. ЄВРОПА В ДОБУ РЕВОЛЮЦІЙ
1848–1849 рр. (5)
6
Віденський   Віденський конг-
Вересень 1814 р. — червень 
Олександр І, 
Встановлювати хронологічну послідовність подій.
конгрес. 
рес, Священний 
1815 р. — робота Віденсько-
Франц І,  
Пояснювати характер, спрямованість і наслідки 
Політичне 
союз, карбонарії 
го конгресу;
Фрідріх-Віль-
 
рішень Віденського конгресу.
становище 
26 вересня 1815 р. — утво-
гельм ІІІ,  
Характеризувати політичні розбіжності держав — 
в Європі 
рення Священного союзу
Меттерніх,  
учасниць Віденського конгресу.
після Ві-
Наполеон І
Показувати на карті територіальний перерозподіл 
денського 
Європи за рішенням Віденського конгресу
конгресу

26
Усі уроки до курсу «Всесвітня історія». 9 клас
№ уроку
поняття,
орієнтовні навчальні цілі  
тема уроку
події, дати
історичні постаті
Дата
терміни
відповідно до предметних компетенцій
Національ-
Визначати значення Віденського конгресу та Свя-
ний і рево-
щенного союзу.
люційний 
Пояснювати причини національно-визвольного руху 
рухи  
в Європі.
в Європі  
Називати основні події часу.
у 20-і рр. 
Застосовувати та пояснювати на прикладах терміни 
ХІХ ст.
та поняття
7
Велика 
Промислова рево-
1832 р. — Перша парла-
Вільгельм IV,
Характеризувати основні ознаки економічного, полі-
Британія 
люція, парламент- ментська реформа в Англії;
Вікторія, 
тичного і суспільного життя країн Великої Британії 
ська реформа, чар- 1838 р. — складено Першу 
Ч. Грей, 
у 1815–1847 рр., причини й наслідки парламент-
тистський рух, 
чартистську хартію;
М. Фарадей, 
ської реформи в Англії, чартистського руху, перехо-
то рі, віги, хартія, 
4 лютого 1839 р. — у Лон-
Дж. Стефенсон, 
ду Британії до політики вільної торгівлі.
білль 
доні відкрився І Чартист-
О’Коннор, 
Давати характеристику визначним особистостям 
ський з’їзд (конвент);
Дж. Гарні, 
цього періоду (королева Вікторія).
1840–1842 рр. — нове підне-
У. Ловетт
Застосовувати та пояснювати на прикладах терміни 
сення чартизму; 
та поняття
1848 р. — завершення тре-
тього етапу чартистського 
руху
8
Франція 
Реставрація, Лип-
Червень 1815 р. — друга 
Людовік XVIII, 
Встановлювати хронологічну послідовність подій.
нева монархія, 
реставрація Людовіка 
Карл X, 
Відстежувати політичний розвиток Франції  
Липнева револю-
XVIII; 
Поліньяк, 
у 20–40-і рр. ХІХ ст.
ція, промисловий 
1824–1830 рр. — правління 
Луї-Філіпп, 
Визначати причини і наслідки Липневої революції, 
переворот, соціа-
Карла X;
О. Бланкі, 
характер і суть Липневої монархії.
лісти-утопісти
27–29 липня 1830 р. — Лип-
Л. Блан, 
Порівнювати становище англійських та французь-
нева революція;
П. Прудон
ких робітників.
1830–1848 рр. — Липнева 
Давати характеристику визначним особистостям 
монархія
цього періоду (Луї-Філіпп).
Застосовувати та пояснювати на прикладах терміни 
та поняття
9
Росія.
Рух декабристів, 
1816 р. — утворення «Союзу 
О. Муравйов,
Встановлювати хронологічну послідовність подій.
Суспільно-
слов’янофіли, за-
порятунку»; 
П. Пестель,
Характеризувати економічне та політичне станови-
політичні 
хідники, Північне  1818 р. — утворення «Союзу 
Микола І,
ще Росії після віденського конгресу.
течії і рухи.  товариство, Пів-
благоденства»; 
О. Герцен,
Показувати територію Росії та держави, яки мали 
денне товариство, 
14 грудня 1825 р. — пов-
В. Бєлінський
з нею кордони.
«Руська Правда»
стання на Сенатській площі; 
Називати центри декабристського руху.
29 грудня 1825 р. — початок 
Аналізувати програмні документи декабристів.
повстання Чернігівського 
Порівнювати програмні вимоги суспільно-політич-
полку
них течій.
Давати характеристику визначним особистостям 
цього періоду (О. Муравйов, П. Пестель).
Застосовувати та пояснювати на прикладах терміни 
та поняття

Календарне планування
27
№ уроку
поняття,
орієнтовні навчальні цілі  
тема уроку
події, дати
історичні постаті
Дата
терміни
відповідно до предметних компетенцій
Національ-
Визначати значення Віденського конгресу та Свя-
ний і рево-
щенного союзу.
люційний 
Пояснювати причини національно-визвольного руху 
рухи  
в Європі.
в Європі  
Називати основні події часу.
у 20-і рр. 
Застосовувати та пояснювати на прикладах терміни 
ХІХ ст.
та поняття
7
Велика 
Промислова рево-
1832 р. — Перша парла-
Вільгельм IV,
Характеризувати основні ознаки економічного, полі-
Британія 
люція, парламент- ментська реформа в Англії;
Вікторія, 
тичного і суспільного життя країн Великої Британії 
ська реформа, чар- 1838 р. — складено Першу 
Ч. Грей, 
у 1815–1847 рр., причини й наслідки парламент-
тистський рух, 
чартистську хартію;
М. Фарадей, 
ської реформи в Англії, чартистського руху, перехо-
то рі, віги, хартія, 
4 лютого 1839 р. — у Лон-
Дж. Стефенсон, 
ду Британії до політики вільної торгівлі.
білль 
доні відкрився І Чартист-
О’Коннор, 
Давати характеристику визначним особистостям 
ський з’їзд (конвент);
Дж. Гарні, 
цього періоду (королева Вікторія).
1840–1842 рр. — нове підне-
У. Ловетт
Застосовувати та пояснювати на прикладах терміни 
сення чартизму; 
та поняття
1848 р. — завершення тре-
тього етапу чартистського 
руху
8
Франція 
Реставрація, Лип-
Червень 1815 р. — друга 
Людовік XVIII, 
Встановлювати хронологічну послідовність подій.
нева монархія, 
реставрація Людовіка 
Карл X, 
Відстежувати політичний розвиток Франції  
Липнева револю-
XVIII; 
Поліньяк, 
у 20–40-і рр. ХІХ ст.
ція, промисловий 
1824–1830 рр. — правління 
Луї-Філіпп, 
Визначати причини і наслідки Липневої революції, 
переворот, соціа-
Карла X;
О. Бланкі, 
характер і суть Липневої монархії.
лісти-утопісти
27–29 липня 1830 р. — Лип-
Л. Блан, 
Порівнювати становище англійських та французь-
нева революція;
П. Прудон
ких робітників.
1830–1848 рр. — Липнева 
Давати характеристику визначним особистостям 
монархія
цього періоду (Луї-Філіпп).
Застосовувати та пояснювати на прикладах терміни 
та поняття
9
Росія.
Рух декабристів, 
1816 р. — утворення «Союзу 
О. Муравйов,
Встановлювати хронологічну послідовність подій.
Суспільно-
слов’янофіли, за-
порятунку»; 
П. Пестель,
Характеризувати економічне та політичне станови-
політичні 
хідники, Північне  1818 р. — утворення «Союзу 
Микола І,
ще Росії після віденського конгресу.
течії і рухи.  товариство, Пів-
благоденства»; 
О. Герцен,
Показувати територію Росії та держави, яки мали 
денне товариство, 
14 грудня 1825 р. — пов-
В. Бєлінський
з нею кордони.
«Руська Правда»
стання на Сенатській площі; 
Називати центри декабристського руху.
29 грудня 1825 р. — початок 
Аналізувати програмні документи декабристів.
повстання Чернігівського 
Порівнювати програмні вимоги суспільно-політич-
полку
них течій.
Давати характеристику визначним особистостям 
цього періоду (О. Муравйов, П. Пестель).
Застосовувати та пояснювати на прикладах терміни 
та поняття

28
Усі уроки до курсу «Всесвітня історія». 9 клас
№ уроку
поняття,
орієнтовні навчальні цілі  
тема уроку
події, дати
історичні постаті
Дата
терміни
відповідно до предметних компетенцій
10
«Весна на-
Друга республіка,  25 лютого 1848 р. — прого-
Луї-Філіпп,
Показувати на карті держави, в яких відбулися рево-
родів».
Друга імперія, фі-
лошення республіки 
Л.-Е. Кавеньяк, 
люції.
Революції 
нансова аристо-
у Франції;
Наполеон III, 
Показувати на карті основні осередки революційного 
1848–
кратія, бонапар-
січень–лютий 1848 р. — по-
Фрідріх Віль-
руху та районі селянських повстань.
1849 рр.  
тизм, лібе ралізм, 
чаток революції в Італії; 
гельм IV,
Називати держави, які взяли участь у придушенні 
у країнах 
імперська Консти-
13–15 березня 1848 р. — 
Дж. Гарібальді, 
революції 1848–1849 рр.
Європи
туція, рейхстаг
народне повстання у Відні; 
Франц-Йосиф І, 
Називати народи, які боролись за національну неза-
14–18 березня 1848 р. — 
Л. Кошут
лежність.
народне повстання в Бер-
Аналізувати суспільно-політичні рухи в країнах 
ліні; 
Східної та Західної Європи, причини революції 
червень 1848 р. — повстан-
1848–1849 рр.
ня робітників у Парижі;
Розкривати особливості, характер, хід, причини по-
2 грудня 1851 р. — держав-
разок і наслідки революції в європейських країнах 
ний переворот Луї Бона-
1848–1849 рр.
парта;
1852–1870 рр. — Друга 
 
імперія у Франції
11
Узагальнен-
Порівнювати кордони основних західноєвропей-
ня знань
ських країн.
Узагальнювати інформацію з писемних джерел.
визначати причини, суть та наслідки основних явищ 
та подій, систематизувати їх.
Порівнювати діяльність видатних історичних осіб, 
робити висновки.
Класифікувати та застосовувати поняття й терміни
12
Тематичне 
оцінювання
Тема 3. ЄВРОПА Й АМЕРИКА ЗА ДОБИ
ОБ’ЄДНАННЯ Й МОДЕРНІЗАЦІЇ СУСПІЛЬСТВА (4)
13
Об’єднання  Північнонімець-
1864 р. — війна Пруссії та 
О. фон Бісмарк, 
Встановлювати хронологічну послідовність подій.
Німеччини  кий союз, Німець-
Австрії проти Данії;
Вільгельм І
Показувати на карті території Пруссії, Північноні-
ка імперія, націо-
1866 р. — війна Пруссії про-
мецького союзу, Австрії.
нальна держава
ти Австрії;
Аналізувати соціально-економічне та політичне ста-
1866–1867 рр. — утворення 
новище Пруссії та Австрії.
Північнонімецького союзу;
Характеризувати процес та наслідки політичного 
1870–1871 рр. — війна 
об’єднання Німеччини.
Пруссії проти Франції;
Називати причини франко-прусської війни.
18 січня 1871 р. — проголо-
Описувати хід франко-прусської війни, її наслідки.
шення Німецької імперії
Характеризувати процес та наслідки перетворення 
Австрійської імперії на дуалістичну монархію.
Характеризувати визначні особистості цього періоду: 
Отто фон Бісмарк.
Застосовувати та пояснювати на прикладах терміни 
та поняття

Календарне планування
29
№ уроку
поняття,
орієнтовні навчальні цілі  
тема уроку
події, дати
історичні постаті
Дата
терміни
відповідно до предметних компетенцій
10
«Весна на-
Друга республіка,  25 лютого 1848 р. — прого-
Луї-Філіпп,
Показувати на карті держави, в яких відбулися рево-
родів».
Друга імперія, фі-
лошення республіки 
Л.-Е. Кавеньяк, 
люції.
Революції 
нансова аристо-
у Франції;
Наполеон III, 
Показувати на карті основні осередки революційного 
1848–
кратія, бонапар-
січень–лютий 1848 р. — по-
Фрідріх Віль-
руху та районі селянських повстань.
1849 рр.  
тизм, лібе ралізм, 
чаток революції в Італії; 
гельм IV,
Називати держави, які взяли участь у придушенні 
у країнах 
імперська Консти-
13–15 березня 1848 р. — 
Дж. Гарібальді, 
революції 1848–1849 рр.
Європи
туція, рейхстаг
народне повстання у Відні; 
Франц-Йосиф І, 
Називати народи, які боролись за національну неза-
14–18 березня 1848 р. — 
Л. Кошут
лежність.
народне повстання в Бер-
Аналізувати суспільно-політичні рухи в країнах 
ліні; 
Східної та Західної Європи, причини революції 
червень 1848 р. — повстан-
1848–1849 рр.
ня робітників у Парижі;
Розкривати особливості, характер, хід, причини по-
2 грудня 1851 р. — держав-
разок і наслідки революції в європейських країнах 
ний переворот Луї Бона-
1848–1849 рр.
парта;
1852–1870 рр. — Друга 
 
імперія у Франції
11
Узагальнен-
Порівнювати кордони основних західноєвропей-
ня знань
ських країн.
Узагальнювати інформацію з писемних джерел.
визначати причини, суть та наслідки основних явищ 
та подій, систематизувати їх.
Порівнювати діяльність видатних історичних осіб, 
робити висновки.
Класифікувати та застосовувати поняття й терміни
12
Тематичне 
оцінювання
Тема 3. ЄВРОПА Й АМЕРИКА ЗА ДОБИ
ОБ’ЄДНАННЯ Й МОДЕРНІЗАЦІЇ СУСПІЛЬСТВА (4)
13
Об’єднання  Північнонімець-
1864 р. — війна Пруссії та 
О. фон Бісмарк, 
Встановлювати хронологічну послідовність подій.
Німеччини  кий союз, Німець-
Австрії проти Данії;
Вільгельм І
Показувати на карті території Пруссії, Північноні-
ка імперія, націо-
1866 р. — війна Пруссії про-
мецького союзу, Австрії.
нальна держава
ти Австрії;
Аналізувати соціально-економічне та політичне ста-
1866–1867 рр. — утворення 
новище Пруссії та Австрії.
Північнонімецького союзу;
Характеризувати процес та наслідки політичного 
1870–1871 рр. — війна 
об’єднання Німеччини.
Пруссії проти Франції;
Називати причини франко-прусської війни.
18 січня 1871 р. — проголо-
Описувати хід франко-прусської війни, її наслідки.
шення Німецької імперії
Характеризувати процес та наслідки перетворення 
Австрійської імперії на дуалістичну монархію.
Характеризувати визначні особистості цього періоду: 
Отто фон Бісмарк.
Застосовувати та пояснювати на прикладах терміни 
та поняття

30
Усі уроки до курсу «Всесвітня історія». 9 клас
№ уроку
поняття,
орієнтовні навчальні цілі  
тема уроку
події, дати
історичні постаті
Дата
терміни
відповідно до предметних компетенцій
14
Об’єднання  Політична роздроб- 1859 р. — франко-італо-авст-
Дж. Гарібальді, 
Встановлювати хронологічну послідовність подій.
Італії
леність, Італійське  рійська війна;
Дж. Мадзіні,  
Показувати на карті італійські держави.
королівство, 
1860 р. — похід «тисячі» 
Віктор Емма-
Називати райони, охоплені повстаннями з вимогами 
 
кон ституційна 
Дж. Гарібальді;
нуїл II, 
об’єднання Італії.
 
монархія,  
1861 р.— утворення Італій-
К. Кавур
Характеризувати процес та наслідки політичного 
Папа Римський 
ського королівства;
об’єднання Італії.
1866 р. — поразка Австрії 
Давати характеристику визначним особистостям 
в австро-пруссько-італій-
цього періоду: Мадзіні, Кавуру, Гарібальді.
ській війні;
Застосовувати та пояснювати на прикладах терміни 
1870 р. — здобуття Рима 
та поняття
королівськими військами, 
об’єднання Італії;
1871 р. — поразка Франції 
у франко-прусській війні, 
остаточне об’єднання Італії
15
Вікторі-
«Майстерня світу»,  1855–1858 рр., 1859–
Королева Вік-
Встановлювати хронологічну послідовність подій.
анська 
лібера лізм, 
1865 рр. — перебування при 
торія, 
Характеризувати зовнішню політику Англії.
 
Британія
фритредерство, 
владі уряду лібералів на 
Г. Пальмерстон, 
Показувати на карті колоніальні загарбання Англії.
парламентська 
чолі з Г. Пальмерстоном;
В. Гладстон
Описувати колоніальні загарбання Англії у ХІХ ст., 
 
монархія, консер-
1868–1874 рр. — перебуван-
визначати суть політики блискучої ізоляції.
ватори, ліберали, 
ня при владі уряду лібералів 
Пояснювати причини і наслідки перетворення Англії 
тред-юніони, 
на чолі з В. Гладстоном;
на провідну економічну державу світу.
 
домініон, друга 
1867 р. — друга парламент-
Пояснювати наслідки другої парламентської реформи.
парламентська 
ська реформа
Пояснювати причини утвердження ідеології і полі-
 
реформа
тики лібералізму.
Застосовувати та пояснювати на прикладах терміни 
та поняття
16
США 
Фермер, скватер, 
1828 р. — утворення демо-
Д. Браун,
Встановлювати хронологічну послідовність подій.
плантаційне раб-
кратичної партії; 
А. Лінкольн,
Показувати на карті хід громадянської війни в США.
ство, аболіціонізм,  1854 р. — утворення респуб-
Р. Лі,
Аналізувати два шляхи ринкової революції США, 
республіканці, 
ліканської партії; 
В. Шерман,
територіальну експансію США на американському 
 
демократи, конфе- 1859 р. — повстання під 
В. Грант
континенті, причини, хід та наслідки громадянської 
дерація, резерва-
проводом Дж. Брауна; 
війни.
ція, громадянська  1861–1865 рр. — Грома-
Давати характеристику визначним особистостям 
війна, гомстед, 
дянська війна;
цього періоду (Лінкольн).
 
експансія, Рекон-
20 травня 1862 р. — Акт про 
Застосовувати та пояснювати на прикладах терміни 
струкція
гомстеди;
та поняття
1 січня 1863 р. — набув чин-
ності закон про скасування 
рабства; 
1865 р. — ухвалено 13 по-
правку до Конституції США 
про скасування рабства;
1865–1877 рр. — Рекон-
струкція Півдня США

Календарне планування
31
№ уроку
поняття,
орієнтовні навчальні цілі  
тема уроку
події, дати
історичні постаті
Дата
терміни
відповідно до предметних компетенцій
14
Об’єднання  Політична роздроб- 1859 р. — франко-італо-авст-
Дж. Гарібальді, 
Встановлювати хронологічну послідовність подій.
Італії
леність, Італійське  рійська війна;
Дж. Мадзіні,  
Показувати на карті італійські держави.
королівство, 
1860 р. — похід «тисячі» 
Віктор Емма-
Називати райони, охоплені повстаннями з вимогами 
 
кон ституційна 
Дж. Гарібальді;
нуїл II, 
об’єднання Італії.
 
монархія,  
1861 р.— утворення Італій-
К. Кавур
Характеризувати процес та наслідки політичного 
Папа Римський 
ського королівства;
об’єднання Італії.
1866 р. — поразка Австрії 
Давати характеристику визначним особистостям 
в австро-пруссько-італій-
цього періоду: Мадзіні, Кавуру, Гарібальді.
ській війні;
Застосовувати та пояснювати на прикладах терміни 
1870 р. — здобуття Рима 
та поняття
королівськими військами, 
об’єднання Італії;
1871 р. — поразка Франції 
у франко-прусській війні, 
остаточне об’єднання Італії
15
Вікторі-
«Майстерня світу»,  1855–1858 рр., 1859–
Королева Вік-
Встановлювати хронологічну послідовність подій.
анська 
лібера лізм, 
1865 рр. — перебування при 
торія, 
Характеризувати зовнішню політику Англії.
 
Британія
фритредерство, 
владі уряду лібералів на 
Г. Пальмерстон, 
Показувати на карті колоніальні загарбання Англії.
парламентська 
чолі з Г. Пальмерстоном;
В. Гладстон
Описувати колоніальні загарбання Англії у ХІХ ст., 
 
монархія, консер-
1868–1874 рр. — перебуван-
визначати суть політики блискучої ізоляції.
ватори, ліберали, 
ня при владі уряду лібералів 
Пояснювати причини і наслідки перетворення Англії 
тред-юніони, 
на чолі з В. Гладстоном;
на провідну економічну державу світу.
 
домініон, друга 
1867 р. — друга парламент-
Пояснювати наслідки другої парламентської реформи.
парламентська 
ська реформа
Пояснювати причини утвердження ідеології і полі-
 
реформа
тики лібералізму.
Застосовувати та пояснювати на прикладах терміни 
та поняття
16
США 
Фермер, скватер, 
1828 р. — утворення демо-
Д. Браун,
Встановлювати хронологічну послідовність подій.
плантаційне раб-
кратичної партії; 
А. Лінкольн,
Показувати на карті хід громадянської війни в США.
ство, аболіціонізм,  1854 р. — утворення респуб-
Р. Лі,
Аналізувати два шляхи ринкової революції США, 
республіканці, 
ліканської партії; 
В. Шерман,
територіальну експансію США на американському 
 
демократи, конфе- 1859 р. — повстання під 
В. Грант
континенті, причини, хід та наслідки громадянської 
дерація, резерва-
проводом Дж. Брауна; 
війни.
ція, громадянська  1861–1865 рр. — Грома-
Давати характеристику визначним особистостям 
війна, гомстед, 
дянська війна;
цього періоду (Лінкольн).
 
експансія, Рекон-
20 травня 1862 р. — Акт про 
Застосовувати та пояснювати на прикладах терміни 
струкція
гомстеди;
та поняття
1 січня 1863 р. — набув чин-
ності закон про скасування 
рабства; 
1865 р. — ухвалено 13 по-
правку до Конституції США 
про скасування рабства;
1865–1877 рр. — Рекон-
струкція Півдня США

32
Усі уроки до курсу «Всесвітня історія». 9 клас
№ уроку
поняття,
орієнтовні навчальні цілі  
тема уроку
події, дати
історичні постаті
Дата
терміни
відповідно до предметних компетенцій
Тема 4. УТВЕРДЖЕННЯ ІНДУСТРІАЛЬНОГО СУСПІЛЬСТВА
У ПРОВІДНИХ ДЕРЖАВАХ СВІТУ (6)
17
Формуван-
Індустріальне сус-
1889 р. — II Інтернаціонал 
Встановлювати хронологічну послідовність подій.
ня індуст-
пільство, науково-
Характеризувати процес завершення формування 
ріального 
технічна револю-
індустріального суспільства у провідних державах 
суспільства  ція, корпорація, 
Європи і США, науково-технічну революцію кінця 
у провідних  монополія, капі-
ХІХ ст. та її наслідки, виникнення великих корпора-
державах 
талізм, інвестиції, 
цій і фінансово-промислових груп, монополізацію 
Європи та 
міграція, модерні-
економіки, нові класи і суспільні верстви, міграційні 
США
зація, міжнарод-
рухи, ствердження демократії та громадянського 
ний робітничий 
рівноправ’я, зростання ролі держави в суспільному 
рух, Комінтерн
та економічному житті.
Пояснювати причини посилення нерівномірності 
економічного і політичного розвитку європейських 
країн і СШа та наслідки цього явища.
Показувати на карті країни світу в останній третині 
ХІХ ст., основні індустріальні центри Європи і США.
Застосовувати та пояснювати на прикладах терміни 
та поняття
18
Франція 
Третя республіка, 
1875 р. — прийняття Конс-
Ж. Тьєр, 
Встановлювати хронологічну послідовність подій.
1870– 
фінансова олігар-
титуції Третьої республіки;
Л. Гамбетта, 
Називати причини франко-прусської війни.
1900 рр.
хія, «справа Дрей-
1891–1893 рр. — оформлен-
Ж. Клемансо, 
Описувати хід франко-прусської війни, її наслідки.
фуса», корупція, 
ня союзу Франції та Росії
Ж. Буланже, 
Висвітлювати основні напрямки соціально-економіч-
антисемітизм
Р. Пуанкаре
ного і політичного розвитку Франції в останній тре-
тині ХІХ ст.
Називати головні історичні події, проблеми внутріш-
ньої та зовнішньої політики.
Давати характеристику визначним особистостям 
цього періоду: Тьєру, Клемансо.
Застосовувати та пояснювати на прикладах терміни 
та поняття
19
Німеччина 
Імперська консти-
18 січня 1871 р. — проголо-
О. фон Бісмарк,
Встановлювати хронологічну послідовність подій.
у 1871–
туція, рейхстаг, 
шення Німецької імперії;
Вільгельм II,
Аналізувати соціально-економічне та політичне ста-
1900 рр. 
кайзер, концент-
1873 р. — утворення «Союзу 
Б. фон Бюлов,
новище Німеччини.
рація виробництва,  трьох імператорів»;
Е. Бернштейн,
Аналізувати внутрішню та зовнішню політику 
кар тель, синдикат,  1882 р. — утворення Троїс-
К. Лібкнехт,
О. Бісмарка.
концерн, олігар-
того союзу
А. Бабель, 
Характеризувати реформи О. Бісмарка.
хія, «культур-
Р. Люксембург,
Характеризувати діяльність СДПГ.
кампф», соціаль-
К. Каутський
Аналізувати Готську, Ерфуртську програми
ний реформізм, 
«Союз трьох імпе-
раторів», СДРП, 
ревізіонізм

Календарне планування
33
№ уроку
поняття,
орієнтовні навчальні цілі  
тема уроку
події, дати
історичні постаті
Дата
терміни
відповідно до предметних компетенцій
Тема 4. УТВЕРДЖЕННЯ ІНДУСТРІАЛЬНОГО СУСПІЛЬСТВА
У ПРОВІДНИХ ДЕРЖАВАХ СВІТУ (6)
17
Формуван-
Індустріальне сус-
1889 р. — II Інтернаціонал 
Встановлювати хронологічну послідовність подій.
ня індуст-
пільство, науково-
Характеризувати процес завершення формування 
ріального 
технічна револю-
індустріального суспільства у провідних державах 
суспільства  ція, корпорація, 
Європи і США, науково-технічну революцію кінця 
у провідних  монополія, капі-
ХІХ ст. та її наслідки, виникнення великих корпора-
державах 
талізм, інвестиції, 
цій і фінансово-промислових груп, монополізацію 
Європи та 
міграція, модерні-
економіки, нові класи і суспільні верстви, міграційні 
США
зація, міжнарод-
рухи, ствердження демократії та громадянського 
ний робітничий 
рівноправ’я, зростання ролі держави в суспільному 
рух, Комінтерн
та економічному житті.
Пояснювати причини посилення нерівномірності 
економічного і політичного розвитку європейських 
країн і СШа та наслідки цього явища.
Показувати на карті країни світу в останній третині 
ХІХ ст., основні індустріальні центри Європи і США.
Застосовувати та пояснювати на прикладах терміни 
та поняття
18
Франція 
Третя республіка, 
1875 р. — прийняття Конс-
Ж. Тьєр, 
Встановлювати хронологічну послідовність подій.
1870– 
фінансова олігар-
титуції Третьої республіки;
Л. Гамбетта, 
Називати причини франко-прусської війни.
1900 рр.
хія, «справа Дрей-
1891–1893 рр. — оформлен-
Ж. Клемансо, 
Описувати хід франко-прусської війни, її наслідки.
фуса», корупція, 
ня союзу Франції та Росії
Ж. Буланже, 
Висвітлювати основні напрямки соціально-економіч-
антисемітизм
Р. Пуанкаре
ного і політичного розвитку Франції в останній тре-
тині ХІХ ст.
Називати головні історичні події, проблеми внутріш-
ньої та зовнішньої політики.
Давати характеристику визначним особистостям 
цього періоду: Тьєру, Клемансо.
Застосовувати та пояснювати на прикладах терміни 
та поняття
19
Німеччина 
Імперська консти-
18 січня 1871 р. — проголо-
О. фон Бісмарк,
Встановлювати хронологічну послідовність подій.
у 1871–
туція, рейхстаг, 
шення Німецької імперії;
Вільгельм II,
Аналізувати соціально-економічне та політичне ста-
1900 рр. 
кайзер, концент-
1873 р. — утворення «Союзу 
Б. фон Бюлов,
новище Німеччини.
рація виробництва,  трьох імператорів»;
Е. Бернштейн,
Аналізувати внутрішню та зовнішню політику 
кар тель, синдикат,  1882 р. — утворення Троїс-
К. Лібкнехт,
О. Бісмарка.
концерн, олігар-
того союзу
А. Бабель, 
Характеризувати реформи О. Бісмарка.
хія, «культур-
Р. Люксембург,
Характеризувати діяльність СДПГ.
кампф», соціаль-
К. Каутський
Аналізувати Готську, Ерфуртську програми
ний реформізм, 
«Союз трьох імпе-
раторів», СДРП, 
ревізіонізм

34
Усі уроки до курсу «Всесвітня історія». 9 клас
№ уроку
поняття,
орієнтовні навчальні цілі  
тема уроку
події, дати
історичні постаті
Дата
терміни
відповідно до предметних компетенцій
20
Велика 
Протекціо нізм, 
1884–1885 рр. — третя ви-
В. Гладстон,
Встановлювати хронологічну послідовність подій.
Британія 
 
Ліберальна партія,  борча реформа.
Б. Дізраелі
Пояснювати причини втрати Англією промислового 
в останній 
Консервативна 
1899–1902 рр. — англо-
лідерства.
третині 
партія, гомруль, 
бурська війна;
Висвітлювати основні напрямки соціально-економіч-
ХІХ ст. 
Лейбористська 
1906 р. — утворення Лейбо-
ного і політичного розвитку Великої Британії в остан-
партія, тред-юніо-
ристської партії
ній третині ХІХ ст.
ни, реформіст-
Аналізувати внутрішню та зовнішню політику Вели-
ський соціалізм, 
кої Британії в останній третині ХІХ ст.
 
Фабіанське това-
Показувати на карті колоніальні володіння Великої 
риство, протекто-
Британії.
рат, домініон
Характеризувати третю виборчу реформу.
Давати характеристику визначним особистостям 
цього періоду (Гладстону, Дізраелі).
Застосовувати та пояснювати на прикладах терміни 
та поняття
21
СШа  
Двопартійна систе- 1867 р. — СШа  придбали 
Т. Рузвельт, 
Встановлювати хронологічну послідовність подій.
у 1877–
ма, трест, расова 
у Росії Аляску;
В. Форд, 
Показувати на карті основні індустріальні центри 
1900 рр. 
сеґреґація, Амери- 1898 р. — американо-
Дж. Рокфеллер, 
Європи і США.
канська федерація   іспанська війна
Дж. Шерман
Пояснювати причини економічного піднесення країни.
праці, антимоно-
Висвітлювати основні напрямки соціально-економіч-
польне законодав-
ного і політичного розвитку СШа в останній третині 
ство, «справедли-
ХІХ ст.
вий курс», 
Називати напрямки територіальної та економічної 
доктрина «відкри-
експансії США.
тих дверей та рів-
Застосовувати та пояснювати на прикладах терміни 
них можливостей», 
та поняття
суфражизм
22
Модерніза-
Кріпосне право, 
1855–1881 рр. — царюван-
Олександр II, 
Встановлювати хронологічну послідовність подій.
ція Росій-
промисловий пе-
ня Олександра ІІ; 
Олександр ІІІ, 
Висвітлювати основні напрямки соціально-економіч-
ської 
реворот, народ-
1881–1894 рр. — царюван-
Микола ІІ, 
ного й політичного розвитку Росії.
 
імперії 
ництво, Кримська  ня Олександра ІІІ;
С. Вітте, 
Розповідати про реформи Олександра ІІ та їх наслідки.
війна, Паризький 
1894 –1917 рр. — царюван-
Н. А. Герцен, 
Характеризувати зовнішню і колоніальну політику 
до говір, Берлін-
ня Миколи ІІ;
Чернишевський,  Російської імперії.
ський кон грес, 
1853–1856 р. — Кримська 
П. Лавров, 
Описувати події Кримської та російсько-турецької 
 
народництво, 
війна;
М. Бакунін, 
війни.
«Земля і воля», 
18 березня 1856 р. — Па-
П. Ткачов,
Характеризувати наслідки повоєнних договорів для
анархізм, теро-
ризький мирний договір; 
Д. Каракозов,
Росії.
ризм, «Чорний пе-
1861 р. — скасування кріпос-
П. Нахімов, 
Застосовувати та пояснювати на прикладах терміни 
реділ», «Звільнен-
ного права; 
В. Плеханов, 
та поняття
ня праці», РСДРП
1864 р. — земська реформа; 
П. Струве
1864 р. — судова реформа;
1870 р. — міська реформа;
1874 р. — завершення вій-
ськової реформи; 
1877– 1878 рр. — російсько-
турецька війна; 

Календарне планування
35
№ уроку
поняття,
орієнтовні навчальні цілі  
тема уроку
події, дати
історичні постаті
Дата
терміни
відповідно до предметних компетенцій
20
Велика 
Протекціо нізм, 
1884–1885 рр. — третя ви-
В. Гладстон,
Встановлювати хронологічну послідовність подій.
Британія 
 
Ліберальна партія,  борча реформа.
Б. Дізраелі
Пояснювати причини втрати Англією промислового 
в останній 
Консервативна 
1899–1902 рр. — англо-
лідерства.
третині 
партія, гомруль, 
бурська війна;
Висвітлювати основні напрямки соціально-економіч-
ХІХ ст. 
Лейбористська 
1906 р. — утворення Лейбо-
ного і політичного розвитку Великої Британії в остан-
партія, тред-юніо-
ристської партії
ній третині ХІХ ст.
ни, реформіст-
Аналізувати внутрішню та зовнішню політику Вели-
ський соціалізм, 
кої Британії в останній третині ХІХ ст.
 
Фабіанське това-
Показувати на карті колоніальні володіння Великої 
риство, протекто-
Британії.
рат, домініон
Характеризувати третю виборчу реформу.
Давати характеристику визначним особистостям 
цього періоду (Гладстону, Дізраелі).
Застосовувати та пояснювати на прикладах терміни 
та поняття
21
СШа  
Двопартійна систе- 1867 р. — СШа  придбали 
Т. Рузвельт, 
Встановлювати хронологічну послідовність подій.
у 1877–
ма, трест, расова 
у Росії Аляску;
В. Форд, 
Показувати на карті основні індустріальні центри 
1900 рр. 
сеґреґація, Амери- 1898 р. — американо-
Дж. Рокфеллер, 
Європи і США.
канська федерація   іспанська війна
Дж. Шерман
Пояснювати причини економічного піднесення країни.
праці, антимоно-
Висвітлювати основні напрямки соціально-економіч-
польне законодав-
ного і політичного розвитку СШа в останній третині 
ство, «справедли-
ХІХ ст.
вий курс», 
Називати напрямки територіальної та економічної 
доктрина «відкри-
експансії США.
тих дверей та рів-
Застосовувати та пояснювати на прикладах терміни 
них можливостей», 
та поняття
суфражизм
22
Модерніза-
Кріпосне право, 
1855–1881 рр. — царюван-
Олександр II, 
Встановлювати хронологічну послідовність подій.
ція Росій-
промисловий пе-
ня Олександра ІІ; 
Олександр ІІІ, 
Висвітлювати основні напрямки соціально-економіч-
ської 
реворот, народ-
1881–1894 рр. — царюван-
Микола ІІ, 
ного й політичного розвитку Росії.
 
імперії 
ництво, Кримська  ня Олександра ІІІ;
С. Вітте, 
Розповідати про реформи Олександра ІІ та їх наслідки.
війна, Паризький 
1894 –1917 рр. — царюван-
Н. А. Герцен, 
Характеризувати зовнішню і колоніальну політику 
до говір, Берлін-
ня Миколи ІІ;
Чернишевський,  Російської імперії.
ський кон грес, 
1853–1856 р. — Кримська 
П. Лавров, 
Описувати події Кримської та російсько-турецької 
 
народництво, 
війна;
М. Бакунін, 
війни.
«Земля і воля», 
18 березня 1856 р. — Па-
П. Ткачов,
Характеризувати наслідки повоєнних договорів для
анархізм, теро-
ризький мирний договір; 
Д. Каракозов,
Росії.
ризм, «Чорний пе-
1861 р. — скасування кріпос-
П. Нахімов, 
Застосовувати та пояснювати на прикладах терміни 
реділ», «Звільнен-
ного права; 
В. Плеханов, 
та поняття
ня праці», РСДРП
1864 р. — земська реформа; 
П. Струве
1864 р. — судова реформа;
1870 р. — міська реформа;
1874 р. — завершення вій-
ськової реформи; 
1877– 1878 рр. — російсько-
турецька війна; 

36
Усі уроки до курсу «Всесвітня історія». 9 клас
№ уроку
поняття,
орієнтовні навчальні цілі  
тема уроку
події, дати
історичні постаті
Дата
терміни
відповідно до предметних компетенцій
1878 р. — Сан-Стефанський 
договір, Берлінський трак-
тат; 
1881 р. — убивство Олек-
сандра ІІ;
1891–1893 рр. — оформ-
лення франко-російського 
союзу
23
Модерніза-
Політика самоізо-
1853–1854 рр. — «відкрит-
Токуґава, 
Встановлювати хронологічну послідовність подій.
ція Японії
ляції, сьогунат, 
тя» Японії західними дер-
Муцухіто
Висвітлювати основні напрямки соціально-економіч-
самурай, Лібераль- жавами;
ного і політичного розвитку Японії.
на партія, Партія 
1867–1912 рр. — правління 
Аналізувати особливості розвитку Японії в період 
реформ, революція  імператора Муцухіто; 
«Мейдзі».
Мейдзі
1867–1868 рр. — революція 
Характеризувати Конституцію 1889 р.
Мейдзі; 
Застосовувати та пояснювати на прикладах терміни 
1889 р. — при йняття конс-
та поняття
титуції Японії; 
1894–1895 рр. — японо-
 
китайська війна
24
Узагальнен-
Встановлювати хронологічну послідовність подій.
ня знань
Узагальнювати інформацію з писемних джерел.
Визначати причини, суть та наслідки основних явищ 
та подій, систематизувати їх.
Порівнювати діяльність видатних історичних осіб, 
робити висновки.
Порівнювати пам’ятки культури та описувати їх.
Класифікувати та застосовувати поняття та терміни
25
Тематичне 
оцінювання
Тема 5. ЗАВЕРШЕННЯ ФОРМУВАННЯ СВIТОВИХ КОЛОНІАЛЬНИХ 
ІМПЕРІЙ. МІЖНАРОДНІ ВІДНОСИНИ В ОСТАННІЙ ТРЕТИНІ ХІХ ст. (4)
26
Завершення  Геополітика, ко-
1869 р. — відкриття Суець-
Встановлювати хронологічну послідовність подій.
територі-
лонія, напівколо-
кого каналу
Характеризувати завершення територіального поді-
ального 
нія, колоніалізм, 
лу світу, колоніальний гніт у країнах Сходу і Афри-
поділу 
метрополія, кон-
ки, експлуатацію сировинних і людських ресурсів, 
 
світу.
цесія 
особливості британського, французького і німецько-
Колоніалізм 
го колоніалізму, геополітику, суперечливі наслідки 
колоніального панування, зворотний вплив ко-
лоніальних володінь на розвиток і долю метрополій.
Показувати на карті колоніальний поділ світу напри-
кінці ХІХ ст., колонії та напівколонії.
Висвітлювати становище народів Африки, що були 
під владою європейських колонізаторів.
Застосовувати та пояснювати на прикладах терміни 
та поняття

Календарне планування
37
№ уроку
поняття,
орієнтовні навчальні цілі  
тема уроку
події, дати
історичні постаті
Дата
терміни
відповідно до предметних компетенцій
1878 р. — Сан-Стефанський 
договір, Берлінський трак-
тат; 
1881 р. — убивство Олек-
сандра ІІ;
1891–1893 рр. — оформ-
лення франко-російського 
союзу
23
Модерніза-
Політика самоізо-
1853–1854 рр. — «відкрит-
Токуґава, 
Встановлювати хронологічну послідовність подій.
ція Японії
ляції, сьогунат, 
тя» Японії західними дер-
Муцухіто
Висвітлювати основні напрямки соціально-економіч-
самурай, Лібераль- жавами;
ного і політичного розвитку Японії.
на партія, Партія 
1867–1912 рр. — правління 
Аналізувати особливості розвитку Японії в період 
реформ, революція  імператора Муцухіто; 
«Мейдзі».
Мейдзі
1867–1868 рр. — революція 
Характеризувати Конституцію 1889 р.
Мейдзі; 
Застосовувати та пояснювати на прикладах терміни 
1889 р. — при йняття конс-
та поняття
титуції Японії; 
1894–1895 рр. — японо-
 
китайська війна
24
Узагальнен-
Встановлювати хронологічну послідовність подій.
ня знань
Узагальнювати інформацію з писемних джерел.
Визначати причини, суть та наслідки основних явищ 
та подій, систематизувати їх.
Порівнювати діяльність видатних історичних осіб, 
робити висновки.
Порівнювати пам’ятки культури та описувати їх.
Класифікувати та застосовувати поняття та терміни
25
Тематичне 
оцінювання
Тема 5. ЗАВЕРШЕННЯ ФОРМУВАННЯ СВIТОВИХ КОЛОНІАЛЬНИХ 
ІМПЕРІЙ. МІЖНАРОДНІ ВІДНОСИНИ В ОСТАННІЙ ТРЕТИНІ ХІХ ст. (4)
26
Завершення  Геополітика, ко-
1869 р. — відкриття Суець-
Встановлювати хронологічну послідовність подій.
територі-
лонія, напівколо-
кого каналу
Характеризувати завершення територіального поді-
ального 
нія, колоніалізм, 
лу світу, колоніальний гніт у країнах Сходу і Афри-
поділу 
метрополія, кон-
ки, експлуатацію сировинних і людських ресурсів, 
 
світу.
цесія 
особливості британського, французького і німецько-
Колоніалізм 
го колоніалізму, геополітику, суперечливі наслідки 
колоніального панування, зворотний вплив ко-
лоніальних володінь на розвиток і долю метрополій.
Показувати на карті колоніальний поділ світу напри-
кінці ХІХ ст., колонії та напівколонії.
Висвітлювати становище народів Африки, що були 
під владою європейських колонізаторів.
Застосовувати та пояснювати на прикладах терміни 
та поняття

38
Усі уроки до курсу «Всесвітня історія». 9 клас
№ уроку
поняття,
орієнтовні навчальні цілі  
тема уроку
події, дати
історичні постаті
Дата
терміни
відповідно до предметних компетенцій
27
Британське  Сипаї, касти, 
 1857–1859 рр. — повстання 
  Б. Тілак
Встановлювати хронологічну послідовність подій.
володарю-
 
Індійський націо-
сипаїв,
Характеризувати політику Великої Британії щодо Індії.
вання  
нальний конгрес
1885 р. — утворення Індій-
Висвітлювати наслідки британського володарювання 
в Індії
ського національного конг-
в Індії.
ресу 
Описувати повстання сипаїв у другій половині ХІХ ст.
Характеризувати діяльність ІНК.
Застосовувати та пояснювати на прикладах терміни 
та поняття
28
Китай 
Тайпіни, 
1644–1911 рр. —правління 
Цисі, Хун Сюцю-
Встановлювати хронологічну послідовність подій.
у другій 
 
«Іхетуань»
династії Цинь;
ань
Пояснювати причини самоізоляції Китаю.
 
половині 
1840–1842, 1856–1860 рр. — 
Висвітлювати наслідки європейського проникнення 
ХІХ ст. 
«опіумні» війни;
у Китай.
1850–1864 рр. — рух тай-
Описувати рух тайпінів.
пінів;
Характеризувати політику самозміцнення Китаю.
1898–1900 рр. — повстання 
Характеризувати повстання тайпінів.
іхетуанів;
Застосовувати та пояснювати на прикладах терміни 
1900 р. — захоплення Ки-
та поняття
таю 8 союзними державами
29
Міжнародні  Альянс, «Союз 
1878 р. — Сан-Стефанський 
Франц-Йосиф I, 
Встановлювати хронологічну послідовність подій.
відносини 
 
трьох імпера-
мирний договір; Берлін-
Вільгельм I, 
Аналізувати міжнародні відносини у 1871–1900 рр., 
у 1871–
торів», Боснійська  ський трактат; 
Олександр II, О. 
політичні наслідки франко-німецької війни
1900 рр. 
криза, Троїстий 
1879 р. — утворення Бол-
Бісмарк, Солсбері Характеризувати союз трьох імператорів, Троїстий 
союз, гонка 
гарської держави; 
союз, оформлення франко-російського альянсу.
 
озброєнь, політика  1882 р. — утворення Троїс-
Аналізувати роль США у міжнародних відносинах, 
«блискучої ізоля-
того союзу;
суть панамериканізму.
ції», панамери-
1873 р. — утворення «Союзу 
Давати характеристику міжнародному робітничому, 
канізм,
трьох імператорів»; 
профспілковому, жіночому рухам, Першому і Друго-
1891–1893 рр. — утворення 
му Інтернаціоналу, міжнародній діяльності папства.
франко-російського союзу;
Застосовувати й пояснювати на прикладах терміни 
1876 р. — утворення І Інтер-
та поняття
націоналу; 
1898 р. — американо-іспан-
ська війна;
1899 р. — утворення ІІ Інтер-
націоналу;
1899–1902 рр. — англо-
бурська війна;
1904–1907 рр. — утворення 
Антанти
Тема 6. КУЛЬТУРА НАРОДІВ СВІТУ
НАПРИКІНЦІ ХVІІІ — У ХІХ ст. (4)
30
Повсякден-
Описувати повсякденне життя людей, наслідки ур-
не життя 
банізації, житло і повсякденний побут різних про-
людей на-
шарків населення.
прикінці 
Характеризувати родинні стосунки, релігію і мо-
ХVІІІ —  
раль, дозвілля.
у ХІХ ст.
Застосовувати та пояснювати на прикладах терміни 
та поняття

Календарне планування
39
№ уроку
поняття,
орієнтовні навчальні цілі  
тема уроку
події, дати
історичні постаті
Дата
терміни
відповідно до предметних компетенцій
27
Британське  Сипаї, касти, 
 1857–1859 рр. — повстання 
  Б. Тілак
Встановлювати хронологічну послідовність подій.
володарю-
 
Індійський націо-
сипаїв,
Характеризувати політику Великої Британії щодо Індії.
вання  
нальний конгрес
1885 р. — утворення Індій-
Висвітлювати наслідки британського володарювання 
в Індії
ського національного конг-
в Індії.
ресу 
Описувати повстання сипаїв у другій половині ХІХ ст.
Характеризувати діяльність ІНК.
Застосовувати та пояснювати на прикладах терміни 
та поняття
28
Китай 
Тайпіни, 
1644–1911 рр. —правління 
Цисі, Хун Сюцю-
Встановлювати хронологічну послідовність подій.
у другій 
 
«Іхетуань»
династії Цинь;
ань
Пояснювати причини самоізоляції Китаю.
 
половині 
1840–1842, 1856–1860 рр. — 
Висвітлювати наслідки європейського проникнення 
ХІХ ст. 
«опіумні» війни;
у Китай.
1850–1864 рр. — рух тай-
Описувати рух тайпінів.
пінів;
Характеризувати політику самозміцнення Китаю.
1898–1900 рр. — повстання 
Характеризувати повстання тайпінів.
іхетуанів;
Застосовувати та пояснювати на прикладах терміни 
1900 р. — захоплення Ки-
та поняття
таю 8 союзними державами
29
Міжнародні  Альянс, «Союз 
1878 р. — Сан-Стефанський 
Франц-Йосиф I, 
Встановлювати хронологічну послідовність подій.
відносини 
 
трьох імпера-
мирний договір; Берлін-
Вільгельм I, 
Аналізувати міжнародні відносини у 1871–1900 рр., 
у 1871–
торів», Боснійська  ський трактат; 
Олександр II, О. 
політичні наслідки франко-німецької війни
1900 рр. 
криза, Троїстий 
1879 р. — утворення Бол-
Бісмарк, Солсбері Характеризувати союз трьох імператорів, Троїстий 
союз, гонка 
гарської держави; 
союз, оформлення франко-російського альянсу.
 
озброєнь, політика  1882 р. — утворення Троїс-
Аналізувати роль США у міжнародних відносинах, 
«блискучої ізоля-
того союзу;
суть панамериканізму.
ції», панамери-
1873 р. — утворення «Союзу 
Давати характеристику міжнародному робітничому, 
канізм,
трьох імператорів»; 
профспілковому, жіночому рухам, Першому і Друго-
1891–1893 рр. — утворення 
му Інтернаціоналу, міжнародній діяльності папства.
франко-російського союзу;
Застосовувати й пояснювати на прикладах терміни 
1876 р. — утворення І Інтер-
та поняття
націоналу; 
1898 р. — американо-іспан-
ська війна;
1899 р. — утворення ІІ Інтер-
націоналу;
1899–1902 рр. — англо-
бурська війна;
1904–1907 рр. — утворення 
Антанти
Тема 6. КУЛЬТУРА НАРОДІВ СВІТУ
НАПРИКІНЦІ ХVІІІ — У ХІХ ст. (4)
30
Повсякден-
Описувати повсякденне життя людей, наслідки ур-
не життя 
банізації, житло і повсякденний побут різних про-
людей на-
шарків населення.
прикінці 
Характеризувати родинні стосунки, релігію і мо-
ХVІІІ —  
раль, дозвілля.
у ХІХ ст.
Застосовувати та пояснювати на прикладах терміни 
та поняття

40
Усі уроки до курсу «Всесвітня історія». 9 клас
№ уроку
поняття,
орієнтовні навчальні цілі  
тема уроку
події, дати
історичні постаті
Дата
терміни
відповідно до предметних компетенцій
31
Духовне 
Романтизм, реа-
1807 р. — поява першого 
Д. Стефенсон, 
Характеризувати духовне життя країн Європи і Аме-
життя світу  лізм, «Барбізон-
паро плава;
Б. Якобі, 
рики у ХVІІІ — наприкінці ХІХ ст., розвиток науки 
наприкінці  ська школа», кла-
1814 р. — поява першого 
Р. Фултон, 
і техніки, суспільні науки, розвиток філософської, 
ХVІІІ —  
сицим, критичний  паро воза;
П. Лаплас, 
економічної, соціальної й політичної думки, літера-
у ХІХ ст. 
реалізм, натура-
1831 р. — відкриття явища 
М. Фарадей, 
туру і мистецтво, культуру народів Азії й Африки.
Розвиток 
лізм, символізм, 
електромагнітної індукції;
Д. Менделєєв, 
Застосовувати й пояснювати на прикладах терміни 
науки 
акмеїзм, імпресіо-
1883 р. — винахід станково-
Ч. Дарвін, 
та поняття
і мистецтва нізм, мо дернізм, 
го кулеме та; 
Л. Пастер, 
неоромантизм, 
1897 р. — відкриття першої 
Дж. Томпсон, 
аванґардизм, 
еле ментарної частинки
Е. Резерфорд, 
кубізм, су пре ма-
Н. Бор, 
тизм, абстракціо-
А. Ейнштейн, 
нізм
Т. Морган, 
Г. Мендель, 
Х. Максим, 
Е. Мане, 
О. Ренуар, 
П. Сезанн, 
Е. Золя, 
Г. де Мопассан, 
М. Твен
32
Узагальнен-
Встановлювати хронологічну послідовність подій.
ня знань
Узагальнювати інформацію з писемних джерел.
Визначати причини, суть та наслідки основних явищ 
та подій, систематизувати їх.
Порівнювати діяльність видатних історичних осіб, 
робити висновки.
Порівнювати пам’ятки культури та описувати їх.
Класифікувати та застосовувати поняття й терміни
33
Тематичне 
оцінювання
34
Підсумкове 
узагальнення

Календарне планування
41
№ уроку
поняття,
орієнтовні навчальні цілі  
тема уроку
події, дати
історичні постаті
Дата
терміни
відповідно до предметних компетенцій
31
Духовне 
Романтизм, реа-
1807 р. — поява першого 
Д. Стефенсон, 
Характеризувати духовне життя країн Європи і Аме-
життя світу  лізм, «Барбізон-
паро плава;
Б. Якобі, 
рики у ХVІІІ — наприкінці ХІХ ст., розвиток науки 
наприкінці  ська школа», кла-
1814 р. — поява першого 
Р. Фултон, 
і техніки, суспільні науки, розвиток філософської, 
ХVІІІ —  
сицим, критичний  паро воза;
П. Лаплас, 
економічної, соціальної й політичної думки, літера-
у ХІХ ст. 
реалізм, натура-
1831 р. — відкриття явища 
М. Фарадей, 
туру і мистецтво, культуру народів Азії й Африки.
Розвиток 
лізм, символізм, 
електромагнітної індукції;
Д. Менделєєв, 
Застосовувати й пояснювати на прикладах терміни 
науки 
акмеїзм, імпресіо-
1883 р. — винахід станково-
Ч. Дарвін, 
та поняття
і мистецтва нізм, мо дернізм, 
го кулеме та; 
Л. Пастер, 
неоромантизм, 
1897 р. — відкриття першої 
Дж. Томпсон, 
аванґардизм, 
еле ментарної частинки
Е. Резерфорд, 
кубізм, су пре ма-
Н. Бор, 
тизм, абстракціо-
А. Ейнштейн, 
нізм
Т. Морган, 
Г. Мендель, 
Х. Максим, 
Е. Мане, 
О. Ренуар, 
П. Сезанн, 
Е. Золя, 
Г. де Мопассан, 
М. Твен
32
Узагальнен-
Встановлювати хронологічну послідовність подій.
ня знань
Узагальнювати інформацію з писемних джерел.
Визначати причини, суть та наслідки основних явищ 
та подій, систематизувати їх.
Порівнювати діяльність видатних історичних осіб, 
робити висновки.
Порівнювати пам’ятки культури та описувати їх.
Класифікувати та застосовувати поняття й терміни
33
Тематичне 
оцінювання
34
Підсумкове 
узагальнення

система уроків
встУп

Урок 1
тема.  світ наприкінці ХVііі — у ХіХ ст.
Мета: 
ознайомити учнів із завданням і структурою курсу «Піз-
ній Новий час (кінець XVIII — п. XХ ст.)» у 9-му класі, його хроно-
логічними  межами  та  періодизацією,  змістом  та  структурою  під-
ручника,  атласів,  робочих  зошитів,  додатковою  навчальною, 
художньою та енциклопедичною літературою, електронними та Ін-
тернет-ресурсами; характеризувати зміни, що сталися в житті єв-
ропейських держав наприкінці XVIII — на початку XХ ст.; визна-
чити  форми  організації  навчальної  діяльності  учнів  на  заняттях 
курсу, ознайомити з критеріями та засадами тематичного, семест-
рового й річного оцінювання.
обладнання: підручник, карта, історичний атлас.
тип уроку: урок засвоєння нових знань.
основні терміни та поняття: «Нова історія», «цивілізація» (аг-
рарна,  індустріальна),  «Французька  революція»,  «капіталізм», 
«конституційна монархія», «парламентаризм», «промислова рево-
люція», «республіка», «переділ колоній», «Перша світова війна», 
«суспільство», «модернізація».
основні дати:
•  кінець XV — початок XX ст. — Новий час;
•  кінець XV–XVIII ст. — ранній Новий час;
•  XIX — початок XX ст. — пізній Новий час.
очікувані результати
Після цього уроку учні зможуть:
•  називати хронологічні межі Нової історії;
•  встановлювати хронологічну послідовність подій;
•  показувати на карті головні європейські держави;
•  аналізувати роль технічного прогресу;
•  порівнювати ознаки аграрного та індустріального суспільства;
•  визначати основні зміни в політичному житті, напрямки полі-
тичної  еволюції  провідних  держав  світу,  розвитку  духовного 
життя, зміни в побуті людей та їхньому мисленні;
•  застосовувати та пояснювати на прикладах терміни та поняття.
42

Вступ
43
Хід урОКу
і. мотивація навчальної діяльності
У ч и т е л ь.  Ми  починаємо  вивчення  другого  періоду  Нової  іс-
торії. За цей час в Європі відбуваються суттєві зміни: завершується 
промисловий переворот і закладаються основи індустрії; в резуль-
таті революцій і реформ відбувається перебудова державної влади; 
складаються суверенні держави і змінюється характер міжнарод-
них відносин. Всі галузі життя суспільства охоплює процес модер-
нізації, тобто відбувається перетворення традиційного суспільства 
на індустріальне.
II. Актуалізація знань учнів
Завдання
1.  Назвіть періоди історії, які передували історії Нового часу.
2.  Назвіть періоди історії Нового часу.
3.  Позначте з числа наведених події, що сталися у період раннього 
Нового часу:
1)  падіння Західної Римської імперії;
2)  Великі географічні відкриття;
3)  Тридцятирічна війна;
4)  хрестові походи;
5)  Реформація;
6)  виникнення цехового виробництва;
7)  Відродження;
8)  виникнення християнства;
9)  Куликовська битва;
10) утворення Священної римської імперії.
Відповідь: 2; 3; 5; 7.
4.  Назвіть події першого періоду Нової історії, які відчутно впли-
нули на світовий розвиток.
5.  Назвіть наслідки Великих географічних відкриттів.
6.  Назвіть наслідки Реформації.
7.  Назвіть наслідки Відродження.
8.  Назвіть  державу,  де  відбувся  промисловий  переворот.  У  чому 
полягала суть промислового перевороту?
9.  Назвіть держави, де відбулися буржуазні революції.
Робота з картою
У ч и т е л ь.  Користуючись  картою  атласа  «Карта  світу  напри-
кінці XVIII ст.», виконайте завдання:
1.  Назвіть  держави,  які  сформувалися  на  території  Європи  до 
XVIII ст.

44
Усі уроки до курсу «Всесвітня історія». 9 клас
2.  Назвіть держави, які володіли колоніями в Америці.
3.  Назвіть європейську державу, яка мала найбільші колоніальні 
володіння.
4.  Назвіть держави, в яких перемогла Реформація.
5.  Назвіть держави, які були батьківщиною Відродження.
ііі. Вивчення нового матеріалу
Знайомство з підручником
Учитель звертає їхню увагу на обкладинку підручника, форза-
ци, умовні позначення, ілюстрації, документи. Акцентує увагу на 
змісті й структурі навчального матеріалу, звертає увагу на хроно-
логічні рамки періоду, що вивчається.
Учитель  знайомить  учнів  з  додатковою  навчальною  літерату-
рою, історичними атласами та робочими зошитами, пропонує при-
клади роботи з ними.
Знайомство з темами і критеріями оцінювання  
на уроках історії в 9-му класі
У ч и т е л ь. Програма передбачає вивчення 6 тем, а саме:
•  Тема 1. Велика Французька революція кінця ХVІІІ ст. Європа 
у період наполеонівських воєн.
•  Тема 2. Європа в добу революцій 1848–1849 рр.
•  Тема 3. Європа й Америка у добу об’єднання й модернізації сус-
пільства.
•  Тема 4. Утвердження індустріального суспільства у провідних 
державах світу.
•  Тема  5.  Завершення  формування  світових  колоніальних  імпе-
рій. Міжнародні відносини в останній третині ХІХ ст.
•  Тема 6. Культура народів світу наприкінці ХVІІІ — у ХІХ ст.
У  процесі  вивчення  матеріалу  передбачається  відповідно  до 
програми 3 тематичних оцінювання.
Тематичне оцінювання № 1
•  Тема 1. Велика Французька революція кінця ХVІІІ ст. Європа 
у період наполеонівських воєн.
•  Тема 2. Європа в добу революцій 1848–1849 рр.
Тематичне оцінювання № 2
•  Тема  3.  Європа  та  Америка  за  доби  об’єднання  й  модернізації 
суспільства.
•  Тема 4. Утвердження індустріального суспільства у провідних 
державах світу.

Вступ
45
Тематичне оцінювання № 3
•  Тема  5.  Завершення  формування  світових  колоніальних  імпе-
рій. Міжнародні відносини в останній третині ХІХ ст.
•  Тема 6. Культура народів світу наприкінці ХVІІІ — у ХІХ ст.
Зміст епохи Нового часу
У ч и т е л ь.  Початком  історії  Нового  часу  вважаються  Великі 
географічні відкриття, завдяки яким світ стає єдиним. Великі гео-
графічні відкриття відкрили можливості для світової торгівлі, да-
ли поштовх розвитку промисловості і сільського господарства, на-
копиченню  капіталу.  Відбуваються  суттєві  зміни  і  в  духовному 
житті  суспільства.  Ідеї  Відродження  знайшли  своє  продовження 
в Реформації,  а  згодом  і  в  освіті.  Абсолютизм  подекуди  заступає 
конституційна монархія. Уряди держав проводять реформи управ-
ління і законодавства, які іноді йшли врозріз з очікуваннями гро-
мадян.  Це  призводило  до  визвольних  воєн  і  революцій.  Одна  із 
них — Французька революція кінця ХVІІІ ст., яка здійснила вплив 
на Європу та інші країни світу. Нова історія насичена різноманіт-
ними подіями, під час яких відбулося становлення єдиної світової 
цивілізації.
Знайомство з інтернет-ресурсами
Знайомимо учнів з Інтернет-ресурсами з історії цього періоду.
Інтернет-адреси загального характеру
•  www.academicpress.com — академічна література;
•  www.britannica.com — Енциклопедія "Британіка";
•  www.internetri.net/vv — BCEBIDO: наука, освіта, технології.
Всесвітня історія XIX століття
•  http://grandwar.kulichki.net/crimean/index.html —  події  іс-
торії XIX ст.;
•  http://.www. ipolitics.spb.ru/proiects/history/index. htm — під-
бірка матеріалів із всесвітньої історії;
•  http://www.boondocksnet.com/cartoons/ —  історія  XIX  ст. 
у політичній карикатурі (History of the 19th Century in Political 
Cartoons);
•  http://www.napoleon.org/ — Наполеон (Napoleon);
•  http://napoleonbonapart.narod.ru/index.htm — Наполеон Бона-
парт та його роль в історії;
•  http://people.coins.ru/latin.phtml — герої Латинської Америки;
•  http://www.spartacus.schoolnet.co.uk  chartism.htm —  чартизм 
(Chartism);

46
Усі уроки до курсу «Всесвітня історія». 9 клас
•  http://cscwww.cats.ohiou.edu  -Chastain  index.htm —  Енцикло-
педія революцій 1848 р. (Encyclopedia of 1848 Revolutions);
•  http://grandwar.kulichki.net/crimean  index.html —  Кримська 
війна;
•  http://www.spartacus.schoolnet.co.uk/USAslavery.htm —  Ен-
циклопедія рабства (Encyclopedia of slavery);
•  http://www.swcivilwar.com/ — Громадянська війна в США (The 
American Civil War);
•  http://www.ipweb.narod.ru/ — Америка XIX в. — Дикий Захід 
чекає на вас...;
•  http://grandwar.kulichki.net/turkwar/index.html — Русько-ту-
рецька війна 1877–1878 рр.;
•  http: //www. vie torianweb .org/ — Вікторіанська Британія (The 
Victorian Web).
Історичні та педагогічні сайти
•  www.sociology.org — соціологічні науки;
•  www.sil.org/ethnologue — етнографічні дослідження;
•  www.TheHistoryNet.com — електронний історичний журнал;
•  www.utm.edu/research/iep — філософська енциклопедія;
•  www.nsta.org — міжнародне об’єднання шкільних вчителів;
•  www.aboutislam.ws — Іслам як він є.
Музеї
•  www.hermitagemuseum.org —  Державний  Ермітаж  (Санкт-Пе-
тербург, Росія);
•  mistral.culture.fr/louvre — Лувр (Париж, Франція);
•  www.metmuseum.org —  Музей  мистецтв  Метрополітен  (Нью-
Йорк, США);
•  museoprado.mcu.es — Національний музей Прадо (Мадрид, Іс-
панія);
•  www.christusrex.org/www1/vaticano/0-Musei.html — музеї Ва-
тикану;
•  www.moma.org —  Музей  сучасного  мистецтва  (Нью-Йорк, 
США).
іV. Закріплення вивченого матеріалу
Робота з поняттями
1.  Згрупуйте історичні терміни за відповідними темами, дайте на-
зву  кожній  групі:  буржуазія,  конституційна  монархія,  завод, 
селяни,  банк,  закони,  наймані  робітники,  революція,  виборчі 
права.

Тема 1. Велика Французька революція. Європа у період наполеонівських воєн
47
Відповідь
1)  економіка:  буржуазія,  буржуазія,  наймані  робітники,  за-
вод, селяни, банк;
2)  політика: конституційна монархія, закони, революція, ви-
борчі права.
2.  Співвіднесіть поняття й визначення.
1  Модернізація 
а  сукупність демографічних, еконо-
мічних і соціальних змін, 
пов’язаних зі зростанням міст
2  урбанізація 
Б  створення великої, технічно розви-
неної промисловості
3  індустріалізація 
в  боротьба між підприємцями за най-
більш вигідні умови виробництва 
і збуту
г  якісні зміни, під час яких відбу-
вається перехід до більш розвине-
ного суспільства 
Відповідь: 1 Г; 2 А; 3 Б.
V. Домашнє завдання
Опрацювати відповідний параграф підручника.
тема 1. велиКа ФраНцУЗьКа революціЯ 
КіНцЯ ХVIII ст. Європа У періоД 
Наполео НівсьКиХ воЄН

Урок 2
тема.  Франція напередодні революції
очікувані результати
Після уроку учні зможуть:
•  показувати на карті кордони країн Європи наприкінці ХVІІІ — 
на початку ХІХ ст.;
•  аналізувати  соціально-економічний  і  політичний  розвиток 
Фран ції напередодні революції;
•  характеризувати діяльність королівської влади;
•  визначати причини Французької революції, провідні ідеї фран-
цузького Просвітництва.

48
Усі уроки до курсу «Всесвітня історія». 9 клас
•  давати характеристику визначним особистостям цього періоду: 
Вольтеру, Монтеск’є, Руссо, Дідро;
•  застосовувати та пояснювати терміни та поняття.
основні  поняття:  «феодально-абсолютистський  лад»,  «стано-
вий устрій», «Просвітництво», «панщина», «Енциклопедія», «по-
літика», «економіка», «криза абсолютизму».
історичні діячі: Людовік ХVІ, Вольтер, Ш. Монтеск’є, Д. Дідро, 
Ж.-Ж. Руссо, Г. Мірабо, М. Лафайєт, Ж. П. Бріссо.
основні події
•  1751–1780 рр. — видання «Енциклопедії»;
•  14 липня 1789 р. — початок революції;
•  26 серпня 1789 р. — ухвалення Декларації прав людини і гро-
мадянина;
•  3 вересня 1791 р. — ухвалення першої Конституції Франції;
•  10 серпня 1792 р. — повалення монархії.
обладнання:  підручник,  історичний  атлас,  додатковий  ма-
теріал.
Хід урОКу
I. Актуалізація знань учнів
Робота з картками
Картка № 1
Співвіднесіть поняття та визначення.
1  Новий час
а  спільнота людей, що живе у рукотвор-
ному середовищі, яких поєднують 
схожі духовні цінності та ідеали
2  традиційне 
Б  суспільство, засноване на принципах 
суспільство
верховенства закону, політичних сво-
бод і свободи підприємництва
3  цивілізація
в  суспільство, в якому головним багат-
ством стали фабрики і заводи, шахти 
й залізниці
4  індустріальна  г  суспільство, в якому традиції, особли-
цивілізація
вості господарського життя різних на-
родів визначали уявлення людей про 
навколишній світ і ставлення до нього
Д  період історії, що охоплює події XV — 
початку XX ст.
Відповідь: 1 Д; 2 Г; 3 А; 4 В.

Тема 1. Велика Французька революція. Європа у період наполеонівських воєн
49
Карта № 2
Заповніть таблицю, використовуючи наведені твердження:
а)  основне джерело багатства — земля;
б)  основне джерело багатства — машини;
в)  прагнення людьми індивідуальної свободи;
г)  життя людини в суспільстві визначається традиціями;
д)  центром проживання переважної частини населення й сус-
пільного виробництва є місто;
е)  центром проживання більшої частини населення й суспіль-
ного виробництва є село.
аграрна цивілізація (1)
індустріальна цивілізація (2)
Відповідь: 1 — а, г, е; 2 — б, в, д.
II. мотивація навчальної діяльності
У ч и т е л ь.  Велика  Французька  революція  стала  «історичним 
Рубіконом»  в  житті  європейських  народів.  Вона  ліквідувала  ре-
штки  феодально-кріпосницьких  пережитків,  сформувала  ідеї  гу-
манізму, що втілилися в словах «Свобода, рівність і братство», про-
те  вона  ж  спричинила  появу  гільйотини,  знищення  величезної 
кількості  людей.  Якими  ж  були  причини  революційних  подій 
у Франції? Чи була революція неминучою? Ось питання, на які нам 
належить дати відповідь на цьому уроці.
III. Вивчення нового матеріалу
соціально-економічний і політичний розвиток Франції 
 
напередодні революції
Учитель пропонує учням відповісти на питання.
1.  Дайте визначення поняття «революція».
2.  Назвіть держави, в яких у XVIII ст. вже перемогли буржуазні 
революції.
3.  Чим характеризуються капіталістичні відносини?
Робота з картою
Учитель пропонує учням розглянути карту «Французька рево-
люція кінця XVIII ст.» і дати відповіді на питання:
1.  Назвіть держави, з якими межувала Франція.
2.  Назвіть французькі провінції.
3.  Назвіть моря та океани, до яких мала вихід Франція.

50
Усі уроки до курсу «Всесвітня історія». 9 клас
У ч и т е л ь. Франція у XVIII ст. залишалася аграрною країною 
з феодальними порядками, які гальмували розвиток промисловості 
і торгівлі. Промисловий переворот у Франції поки що не відбувся.
Учитель пропонує учням на основі документів та інформатив-
них карток скласти характеристику соціально-економічного стану 
Франції напередодні подій 1789 р.
Робота в групах
Питання для роботи в групах:
1.  Стан сільського господарства.
2.  Розвиток промисловості.
3.  Стани французького суспільства.
1-а група
Інформативна картка № 1

З населення у 25 млн чол. 22 млн — селяни.
Селяни мали сплачувати такі податки:
1)  грошовий податок за користування землею;
2)  натуральний податок 1/4–1/5 від урожаю і приплоду худоби;
3)  дорожні, мостові, ярмаркові мита;
4)  подимна подать;
5)  десятина — церкві;
6)  талья (податок на землю);
7)  габель — податок на сіль.
Сільське господарство Загальна сума податків за 30 років перед революцією збільшилася 
на 70 %
Текст 1. Уривок із твору англійського мандрівника  
та економіста Артура Юнга
Юдовская А. Я., Баранов П. А., Ванюшкина Л. М.
 История. Мир 
в новое время 1640–1870. — СПб., 1998. — С. 145–146.
«Проїжджаючи  через  Пейрак,  ми  зустріли  масу  жебраків... 
У селянок відсутні панчохи, черевики, а у землеробів під час робо-
ти немає на ногах не те що дерев’яного, а навіть будь-якого взуття. 
Ця потреба підриває в корені народний добробут, бо широке спожи-
вання серед бідняків важливіше, ніж серед багатих; становище бід-
няків,  яке  примушує  їх  утримуватися  від  придбання  шкіряних 
і бавовняних виробів, слід визнати злом, що спричиняє надзвичай-
но важливі наслідки».
Запитання
1.  Як ви вважаєте, про які наслідки попереджає А. Юнг?
2.  Чому А. Юнг вважає найважливішим поширення споживання 
промислових товарів серед бідняків?

Тема 1. Велика Французька революція. Європа у період наполеонівських воєн
51
3.  Що, на ваш погляд, заважало розвиткові промисловості у Фран-
ції?
4.  Оцініть стан внутрішнього ринку Франції.
2-а група
Інформативна картка № 2

Заохочувалося створення мануфактури, абсолютна монархія надава-
ла власникам пільги та привілеї. Уряд створював спеціальні робіт-
ничі будинки і госпіталі для забезпечення мануфактур робочою си-
лою. Процвітало виробництво предметів розкоші. Галузі 
промисловості, орієнтовані на масовий попит (суконна, виробництво 
полотна, металообробна), перебували у стані занепаду. Деяких ус-
Промисловість піхів досягли вугільна, металургійна, бавовняна галузі
технічне оснащення англії і Франції наприкінці XVIII ст.
1790 р.
техніка
англія
Франція
Прядильні машини типу «Джентрі»
20 000
900
Машина Аркрайта
143
8
Інформаційна картка № 3
Строкатість мір ваги, довжини, об’єму, а також відсутність єдиної 
грошової системи.
Франція була великою морською і колоніальною державою, мала 
значний торговий і військовий флот.
Торгівля Займалися торгівлею рабами
Запитання і завдання
1.  Які галузі промисловості розвивалися у Франції?
2.  Чому галузі промисловості, орієнтовані на масове виробництво, 
перебували в занепаді?
3.  На  підставі  даних  таблиці  дайте  оцінку  рівневі  промислового 
розвитку Франції наприкінці XVIII ст.
4.  Назвіть, що заважало розвитку промисловості й торгівлі.
3-я група
Див. табл. на с. 52.

Запитання
1.  Як традиційний становий розподіл Франції перешкоджав еко-
номічному розвитку країни?
2.  Що, на ваш погляд, повинна була змінити революція?

52
Усі уроки до курсу «Всесвітня історія». 9 клас
стани у Франції напередодні революції
права  
стани
Категорії
чим володіли
та обов’язки
I — духівництво;
Власники
1/3 всієї землі; мли- Звільнені від 
II — дворянство;
ни, хлібопекарні, 
сплати всіх 
дворянство шпаги;
давильні для вино-
 
податків
дворянство мантії;
граду; мисливські 
становили 4 % на-
угіддя, рибальство; 
селення
захоплення громад-
ської землі і ви-
пасів; судова влада
III — третій стан
Великі та 
Банками, заводами,  Повна відсут-
дрібні під-
майстернями; не ма- ність політич-
приємці-
ли власності
них прав. Спла-
власники, 
та всіх податків 
селяни, най-
і повинностей. 
мані робіт-
Забезпечували 
ники та ін.
перші два стани
Підбиваючи підсумки групової роботи, вчителеві необхідно під-
креслити, що в надрах феодальної системи господарювання скла-
далися форми нового, капіталістичного ладу. У Франції розвивала-
ся криза абсолютизму.
У ч и т е л ь. Главою уряду у Франції був король. Саме до нього 
кожен з міністрів приходив з доповіддю; лише король ухвалював 
рішення. Посади при дворі купувалися та продавалися або переда-
валися у спадок, міста втратили своє самоврядування, король по-
лював і влаштовував бали, казна була порожня. Зовнішня політика 
Франції зазнала низки невдач: у Семирічній війні (1756–1763 рр.) 
їй довелося зіткнутися з Англією. В результаті Франція вимушена 
була  поступитися  Англії  Канадою  в  Північній  Америці,  а  також 
майже всіма завойованими територіями в Індії. Франція втрачала 
вплив на міжнародній арені. Знесилений війнами і поборами народ 
ремствував.
Учитель пропонує учням сформулювати причини Французької 
революції.
представники французького просвітництва
У ч и т е л ь. Задовго до революції феодальний лад критикували 
передові мислителі, які виступали за рівність і справедливість, сво-
боду  думки.  Таких  людей  почали  називати  просвітителями.  Суть 
просвітницьких  ідей:  переконання  в  одвічному  розумі  природи, 
прагнення перебудувати суспільство на засадах розуму, тобто зро-

Тема 1. Велика Французька революція. Європа у період наполеонівських воєн
53
бити природним. Головна сила цього процесу — знання, а причина 
бідувань людей — неуцтво.
Самостійна робота з підручником
Учитель  пропонує  учням  самостійно  ознайомитися  з  текстом 
підручника і заповнити таблицю.
Основні ідеї французьких просвітителів
ставлення  
Монтеськ’є вольтер
руссо
Мельє
просвітителів
До людини
До держави
До приватної власності
До релігії та церкви
По завершенні роботи вчитель робить висновок: ідеї французь-
ких  просвітителів  стали  ідейною  передумовою  революції;  вони 
справили величезний вплив на розвиток суспільної думки в Європі 
та  в  усьому  світі.  Акцентується  увага  на  гаслі  «Свобода,  рівність 
і братерство!».
іV. Закріплення вивченого матеріалу
Учитель пропонує учням відповісти на проблемні питання уро-
ку, використовуючи метод «Прес».
1.  Якими були причини революційних подій у Франції?
2.  Чи була революція у Франції неминучою?
•  Я вважаю, що...
•  Тому що...
•  Наприклад,...
•  Таким чином...
V. Домашнє завдання
1.  Опрацювати відповідний параграф підручника.
2.  Підготувати повідомлення про захоплення Бастилії.
Урок 3
тема.  Франція: від монархії до республіки
очікувані результати
Після уроку учні зможуть:
•  показувати  на  карті  напрямки  походів  революційних  фран-
цузьких військ;

54
Усі уроки до курсу «Всесвітня історія». 9 клас
•  характеризувати діяльність Установчих і Законодавчих зборів, 
наслідки  повалення  монархії,  погляди  жирондистів  і  мон-
таньярів;
•  аналізувати  зміст  Декларації  прав  людини  та  громадянина, 
першу Конституцію Франції;
•  давати характеристику визначним особистостям цього періоду: 
Г. Мірабо, М. Лафайєту;
•  застосовувати та пояснювати терміни та поняття.
основні поняття: «Генеральні штати», «Установчі збори», «Бас-
тилія», «Декларація прав людини і громадянина», «Конституція», 
«Законодавчі збори», «Національний Конвент», «республіка».
історичні діячі: Людовік ХVІ, Г. Мірабо, М. Лафайєт.
основні події:
•  14липня 1789 р. — взяття Бастилії;
•  26 серпня 1789 р. — прийняття Декларації прав людини та гро-
мадянина;
•  4–11 серпня  1789 р. —  ухвалення  Засновницьким  збором  дек-
ретів про відміну феодальних повинностей;
•  1791 р. — прийняття Конституції;
•  1792 р. — страта короля; Франція оголошена республікою.
обладнання:  підручник,  історичний  атлас,  додатковий  ма-
теріал.
Хід урОКу
I. Актуалізація знань учнів
Учитель  пропонує  учням  за  допомогою  методу  «Три  речення» 
виконати завдання.
1.  Охарактеризуйте  економічний  розвиток  Франції  напередодні 
революції.
2.  Охарактеризуйте королівську владу у Франції.
3.  Яку форму правління представники французького Просвітниц-
тва вважали найкращою?
4.  Визначте роль третього стану в соціально-економічному і полі-
тичному житті Франції.
5.  Які умови необхідні для розвитку капіталізму?
6.  Заповніть таблицю: «Причини, що заважали капіталістичному 
розвитку Франції у XVIII ст.».
сільське господарство
промисловість
торгівля

Тема 1. Велика Французька революція. Європа у період наполеонівських воєн
55
II. мотивація навчальної діяльності
У ч и т е л ь. У ході революції у Франції відбувся перехід від мо-
нархії до республіки. Ця подія започаткувала процес формування 
основ громадянського суспільства у цій державі. Декларація прав 
людини та громадянина стала зразком для укладання конституцій 
багатьох країн світу.
Один з лідерів Установчих зборів граф Мірабо заявив: «Ця ве-
лика революція уникне лиходійства і сліз». Але чи могли такі перед-
бачення стати реальністю у французькому суспільстві XVIII ст.?
III. Вивчення нового матеріалу
початок революції. від скликання генеральних штатів  
до роботи Установчих зборів
Робота  на  даному  етапі  уроку  може  бути  організована  двома 
способами:
1)  самостійна робота учнів з матеріалом підручника і складан-
ня хронологічної таблиці;
2)  складання хронологічної таблиці за розповіддю вчителя.
У ч и т е л ь. Не можна сказати, що влада не помічала наростаю-
чої  кризи.  Король  постійно  змінював  міністрів,  намагався  попов-
нити казну й навести лад у країні.
Міністри  Тюрго,  Мальзербом,  Каллон,  Брієн,  Неккер  по  черзі 
намагалися  запобігти  загостренню  кризи,  провести  реформи,  але 
кожний з них зазнав поразки.
Всі  стани  об’єдналися  навколо  ідеї  скликання  Генеральних 
штатів. Перший і другий стани хотіли покінчити із зазіханнями на 
їх виключні права. Представники третього стану і ліберальне дво-
рянство  сподівалися  перетворити  Генеральні  штати  на  представ-
ницький орган, подібний до Конгресу США.
Король оголосив про скликання Генеральних штатів. 5 травня 
1789 р. Генеральні штати почали свою роботу у Версалі. Між депу-
татами  перших  двох  і  третього  стану  виникли  суперечності  з  пи-
тання  про  порядок  голосування.  Компромісу  не  було  досягнуто. 
Тоді 17 червня 1789 р. депутати третього стану та 100 ліберальних 
депутатів від перших двох станів, що приєдналися до них, проголо-
сили себе Національними зборами, розігнати які королю не вдалося.
9 липня Національні збори проголосили себе Установчими збо-
рами.  Провідною  силою  в  Установчих  зборах  стали  прихильники 
конституційної монархії на чолі з Мірабо. Король вирішив не до-
пустити подальшого розвитку революції. Він підтягнув до Парижа 
війська і відправив популярного міністра Неккера у відставку.

56
Усі уроки до курсу «Всесвітня історія». 9 клас
Почалися заворушення. 14 липня городянам вдається захопити 
арсенал. Озброєний натовп рушив до Бастилії.
Учитель пропонує заслухати повідомлення учнів про захоплен-
ня Бастилії.
У ч и т е л ь. Абсолютизм був повалений, монархія стала консти-
туційною.  Король  визнав  Установчі  збори.  У  столиці  влада  пере-
йшла до Комітету виборців, що створив Міську раду (Комуну Пари-
жа).  Революція  затвердила  новий  прапор  Франції.  До  червоного 
і синього кольорів третього стану додався білий колір монархії — 
ці кольори означали примирення третього стану з королем.
Перші  законодавчі  декрети  Установчих  зборів  приймаються  
4–11 серпня 1789 р. У них проголошувалося скасування церковної 
десятини, феодальних повинностей (основні повинності селяни по-
винні викупляти), всі громадяни мали сплачувати податки. Проте 
земельне питання у Франції не було вирішене. Умови викупу землі 
Установчі збори обіцяли встановити пізніше.
Робота з таблицею
Дата
подія
5 травня 1789 р.
Відкриття Генеральних штатів
17 червня 1789 р.
Депутати третього стану проголосили себе Націо-
нальними зборами
20 червня 1789 р.
Клятва в залі для гри у м’яч
20 червня 1789 р.
Відмова короля визнати вимоги депутатів третього 
стану. Рішення депутатів третього стану не розхо-
дитися
9 липня 1789 р.
Ухвалення Національними зборами назви «Уста-
новчі»
14 липня 1789 р.
Штурм та захоплення Бастилії. Визнання королем 
законності Установчих зборів
4–11 серпня 1789 р. Ухвалення перших декретів
Запитання до таблиці
1.  Який  орган  (Генеральні  штати,  Національні  збори,  Установчі 
збори) проголосив своє право на ухвалення Конституції Фран-
ції? (Установчі збори)
2.  Назвіть подію, яку можна вважати початком революції у Франції.
3.  Охарактеризуйте систему влади, яка склалася після захоплен-
ня Бастилії.
4.  Як ви вважаєте, чи могли прийняті декрети сприяти збережен-
ню громадянського миру і спокою у Франції?

Тема 1. Велика Французька революція. Європа у період наполеонівських воєн
57
Робота з картою
Учитель пропонує за допомогою карти «Французька революція 
наприкінці XVIII ст.»: назвати місця найбільших масових револю-
ційних виступів у Франції 1789 р.
Декларація прав людини і громадянина,  
Конституція 1791 р.: зміст і значення
Метод «Чиста дошка»
Учитель пропонує учням проаналізувати фрагмент Декларації 
прав людини і громадянина і Конституції 1791 р. і відповісти на за-
питання, записані на дошці.
1.  З якою метою були прийняті ці документи?
2.  Які ідеї французьких просвітителів були відтворені у Деклара-
ції прав людини і громадянина і Конституції 1791 р.?
3.  Які  «природні  права»  людини  були  передбачені  в  Декларації 
прав людини і громадянина ?
4.  Як  у  Конституції  реалізовувалася  ідея  просвітителів  про  роз-
поділ влади?
5.  Порівняйте положення про цивільні права і свободи у Деклара-
ції  прав  людини  і  громадянина»  і  Конституції  1791 р.  Зробіть 
висновок.
Дати проголошення Декларації прав людини і громадянина та 
ухвалення Конституції учні заносять до хронологічної таблиці.
Робота з історичним документом
Учитель  пропонує  учням  ознайомитися  з  документами  і  від-
повісти на запитання до них.
Текст 1. Уривок з тексту Декларації прав людини і громадянина
Всемирная
  история.  Новое  время.  Часть  вторая  (к.  XVIII — 
н. XX  в.):  Пробный  учебник  для  9 класса  /  С.  В.  Белоножко, 
И. М. Би рюлев, А. Р. Давлетов, В. Г. Косьмина, Л. А. Нестеренко, 
Ф. Г. Турченко. — К.: Генеза, 2001. — С. 27.
«...Національні  збори  визнають  та  оголошують...  такі  права 
людини і громадянина.
1. Люди народжуються вільними і рівними у правах...
2.  Метою  будь-якого  політичного  союзу  є  збереження  природ-
них і невід’ємних прав людини...
3. Джерело всієї верховної влади завжди знаходиться у нації...
4. Свобода полягає у праві робити все, що не шкодить іншому...
5.  Закон  може  забороняти  лише  дії,  що  завдають  шкоди  сус-
пільству...

58
Усі уроки до курсу «Всесвітня історія». 9 клас
7. Ніхто не може бути звинувачений, затриманий або заарешто-
ваний інакше, як у випадках, визначених законом...
8. Закон повинен встановлювати тільки суворі та вочевидь не-
обхідні покарання...
9.  ...Людина  вважається  невинною  доти,  доки  її  не  оголосять 
винною...
10. Ніхто не повинен перейматися через свої переконання...
11. Вільний обмін думками і переконаннями є одним з найбільш 
дорогоцінних прав людини...
13. ...Податки повинні бути розподілені рівномірно між грома-
дянами відповідно до їх коштів.
17. Оскільки власність є непорушне і священне право, то ніхто 
не  може  бути  її  позбавлений,  окрім  тих  випадків,  коли  того  явно 
вимагає суспільна необхідність...»
Текст 2. Конституція 1791 р.
Всесвітня
 історія: 9 кл.: Нова історія (к. XVIII — п. XX ст.) / 
О. В. Гісем, О. О. Мартинюк, А. Л. Ольбішевський, В. М. Щерби-
на. — К.: А.К.С., 2000. — С. 20–21.
«Відділ III
Про державну владу
2.  ...Французька  конституція  встановлює  представницький 
спосіб правління; представниками є Законодавчі збори і король.
4.  Встановлюється  монархічний  спосіб  правління;  виконавча 
влада доручається королю і здійснюється від його імені міністрами 
та іншими відповідальними службовими особами...
Розділ 1. Частина II
2. Щоб бути активним громадянином, треба народитись або ста-
ти французом, досягнувши 25-річного віку.
Прожити в місті або кантоні визначений законом термін.
Платити в будь-якому місці королівства прямий податок у роз-
мірі, не меншому, ніж вартість трьох робочих днів.
Не бути нічиїм слугою.
Бути внесеним у муніципалітеті за місцем проживання до спис-
ку Національної гвардії.
Принести громадянську присягу на вірність Конституції.
Розділ 2. Частина IV
1.  Тільки  королю  належить  право  призначення  й  усунення 
міністрів.
Розділ 3. Частина ІІІ
1. Декрети Законодавчих зборів подаються королю, який може 
відмовитися затвердити їх...

Тема 1. Велика Французька революція. Європа у період наполеонівських воєн
59
Розділ 4
1. Верховна виконавча влада перебуває виключно в руках коро-
ля. Король є верховним главою всієї адміністрації; йому довірено 
піклування про підтримання порядку і громадський спокій.
Король є верховним главою сухопутних і морських сил. Королю 
довірено  піклування  про  зовнішню  безпеку  королівства,  про  під-
тримку в ньому прав і володінь окремих осіб.
2.  Король  призначає  послів  та  інших  агентів  дипломатичних 
відносин. Він призначає головнокомандувача армії та флоту...»
початок роботи Законодавчих зборів. революційні війни
У ч и т е л ь. Діяльність Установчих зборів відбувалася в умовах 
консолідації різних політичних сил. Основною формою їх організа-
ції стали політичні клуби і салони.
Найбільш  впливовим  був  Якобінський  політичний  клуб  (був 
розташований у монастирі Св. Якова), його членами були Мірабо, 
Робесп’єр, Бріссо. Після розколу якобінців його конституційно-мо-
нархічне крило (Лафайєт, Барнав, брати Ламети) утворює клуб фе-
льянів (у монастирі ордену фельянів). Найбільшим демократизмом 
вирізнявся  політичний  клуб  кордельєрів,  очолюваний  Дантоном, 
Маратом і Демуленом.
1 жовтня 1791 р. відкрилися Законодавчі збори, проте, врахо-
вуючи, що депутатам Установчих зборів було заборонено обирати-
ся до Законодавчих зборів, його склад помітно оновився. Більшість 
належала депутатам від торгової і промислової буржуазії. Особли-
вого впливу набули жирондисти — група депутатів від департамен-
ту Жиронда.
Для характеристики розстановки політичних сил можна вико-
ристати таблицю «Законодавчі збори Франції».
«ліві»
«центр»
«праві»
Якобінці
Кордельєри
Фельяни
«Болото»
Конституційні 
Монтаньяри — група 
монархісти
Жирондисти
якобінців, що сиділи на 
верхніх лавах — «гора»
Промислова 
Виступали як захисники  Приєднува-
Прихильники 
буржуазія.
інтересів народу.
лися до 
конституційної 
Бріссо
Робесп’єр, Марат, Дантон
тих, хто 
монархії, вважа-
був сильні-
ли, що револю-
Виступали за продовження революції
шим
ція завершилася

60
Усі уроки до курсу «Всесвітня історія». 9 клас
Усередині  Законодавчих  зборів  поширювалися  суперечності. 
Король не міг розв’язати внутрішні проблеми в державі. Загостри-
лося зовнішньополітичне становище Франції.
Робота з картою
Учитель пропонує за допомогою карти «Французька революція 
кінця XVIII ст.» відповісти на запитання.
1.  Назвіть держави, що межують із Францією.
2.  Як ви вважаєте, як уряд цих країн міг відреагувати на револю-
ційні події у Франції?
3.  Назвіть країни, що увійшли до складу першої антифранцузької 
коаліції.
4.  Назвіть райони повстань прихильників монархії — роялістів.
Робота з історичним джерелом
Учитель  пропонує  учням  ознайомитися  з  документами  і  від-
повісти на запитання до них.
Текст 3. З промови М. Робесп’єра у Національному Конвенті щодо 
суду над королем 3 грудня 1792 р.
Всесвітня
 історія: 9 кл.: Нова історія (к. XVIII — п. XX ст.) / 
О. В. Гісем, О. О. Мартинюк, А. Л. Ольбішевський, В. М. Щерби-
на. — К.: А.К.С., 2000. — С. 25–26.
«Не йдеться про те, щоби винести вирок звичайній людині або 
виправдати її. Вам належить здійснити заходи громадського поря-
тунку, акт державної далекоглядності...
Що  треба  здійснити...  для  зміцнення  республіки,  яка  народи-
лася? Слід глибоко вкоренити в серцях зневагу до монархії та при-
голомшити всіх прихильників короля... Людовік назвав бунтівним 
французький народ і для того, щоб покарати його, закликав армії 
тиранів,  своїх  родичів.  Перемога  і  народ  вирішили,  що  бунтівни-
ком був він один, і ось чому Людовіка не можна судити; його вже 
засуджено. Або засуджено його, або республіку визнано винною.
Пропозиція провести судовий процес над Людовіком XVI у будь-
якій формі є поверненням до королівського та конституційного дес-
потизму...  Дійсно,  якщо  Людовік  може  бути  предметом  судочин-
ства,  Людовік  може  бути  виправданим,  він  може  бути  визнаним 
невинним... Якщо Людовіка виправдають, що буде з революцією? 
Якщо Людовік невинний, усі захисники свободи є наклепниками... 
Людовік повинен померти, щоб існувала вітчизна».
Запитання
1.  Як узгоджується заява Робесп’єра з Декларацією прав людини 
і  громадянина?

Тема 1. Велика Французька революція. Європа у період наполеонівських воєн
61
2.  Які аргументи висуває Робесп’єр на користь страти короля?
3.  Як ви ставитися до вимоги стратити людину без суду і слідства? 
Чи можна виправдати людську смерть революційною необхід-
ністю?
Текст 4. Страта короля
Карлейль Т.
 Французская революция. История. — М.: Мысль, 
1991. — С. 429–430.
«Барабани б’ють. «Замовкніть!» — кричить король. Він сходить 
на ешафот не без зволікання; на ньому коричневий камзол, сірі пан-
талони, білі панчохи. Він знімає камзол і залишається у білому фла-
нелевому жилеті з рукавами. Кати підходять до нього, щоб зв’язати 
його, він відштовхує їх. Руки короля зв’язані, голова оголена — фа-
тальна мить настала. Він підходить до краю ешафоту... обличчя його 
палає, і він говорить: «Французи, я вмираю безвинно; кажу вам це 
з ешафоту, готуючись постати перед богом. Я вибачаю своїх ворогів; 
бажаю, щоб Франція...» Барабани заглушають голос засудженого. 
«Кати,  виконуйте  свою  роботу!»  Кати,  побоюючись  бути  убитими, 
хапають нещасного Людовіка; на ешафоті відбувається відчайдушна 
боротьба одного проти шістьох, і його прив’язують нарешті до дошки. 
Абат Еджворт, нахилившись, шепоче до нього: «Син Святого Людові-
ка, зійди на небеса!» Сокира падає — життя короля припинилося. Був 
понеділок 21 січня 1793 року. Королю було тридцять вісім років, чо-
тири місяці і двадцять вісім днів.
У самій Франції вбивство короля розкололо всіх друзів, а за її 
межами об’єднало всіх ворогів. Братство народів, революційна про-
паганда, атеїзм, царевбивство — повне руйнування соціального по-
рядку  у  світі.  Всі  королі,  прихильники  королів  і  вороги  анархії 
об’єднуються в коаліцію, як для війни за власне життя».
Запитання
1.  Чи  виправдалися  сподівання  Мірабо  на  «революцію  без  крові 
і сліз»?
2.  Як, на вашу думку, вплинула страта короля на внутрішню і зов-
нішньополітичну ситуацію у Франції?
іV. Закріплення вивченого матеріалу
Учитель пропонує учням письмово відповісти на проблемні пи-
тання уроку, використовуючи метод «Прес».
—  Чи  могли  революційні  події  у  Франції  XVIII  ст.  уник-
нути«лиходійства і сліз»?
•  Я вважаю, що...
•  Тому що...

62
Усі уроки до курсу «Всесвітня історія». 9 клас
•  Наприклад,...
•  Таким чином,...
Учитель може на вибір заслухати декілька відповідей.
V. Домашнє завдання
1.  Прочитати відповідний параграф підручника.
2.  Закінчити складання хронологічної таблиці.
3.  Заповнити таблицю «Етапи французької революції».
головні ор-
провідна 
Міжнародне 
проведені 
етап
гани влади 
політична 
становище 
реформи
держави
сила
Франції
4.  Підготувати повідомлення про М. Робесп’єра.
Урок 4
тема.  Франція від якобінської диктатури  

до встановлення консульства
очікувані результати
Після уроку учні зможуть:
•  характеризувати соціально-економічну політику якобінців;
•  аналізувати  суспільно-політичне  життя  Франції  після  Термі-
доріанського перевороту;
•  давати оцінку якобінській диктатурі, політиці Директорії;
•  давати  характеристику  історичним  особам  —  Е.  Ж.  Сійєсу, 
Ж. Дантону, М. Робесп’єру;
•  застосовувати та пояснювати терміни та поняття.
основні поняття: «жирондисти», «право», «якобінці», «дикта-
тура», «терор», «шалені», «дехристиянізація», «державний пере-
ворот», «термідоріанці», «Директорія», «консульство».
історичні  діячі:  М.  Робесп’єр,  Ж.  Дантон,  Ж.  П.  Марат,  Жак 
Ру, П. Г. Шометт, Ф. Ебер, П. Баррас, Наполеон Бонапарт, Ф. Ба-
беф, Е. Ж. Сійєс, Р. Дюко.
основні події:
•  2 червня 1793 р. — прихід якобінців до влади;
•  24 червня 1793 р. — прийняття нової Конституції;
•  27 липня 1794 р. — падіння якобінської диктатури;
•  27 липня 1794 р. — прихід до влади термідоріанців;

Тема 1. Велика Французька революція. Європа у період наполеонівських воєн
63
•  1795–1799 рр. — влада Директорії;
•  1796–1797 рр. — італійський похід Наполеона;
•  1798–1799 рр. — єгипетський похід Наполеона;
•  листопад 1799 р. — перехід влади до трьох консулів.
обладнання:  підручник,  історичний  атлас,  додатковий  ма-
теріал.
тип уроку: комбінований з елементами дискусії.
Хід урОКу
I. Актуалізація знань учнів
Робота з поняттями
За  допомогою  методу  «Мікрофон»  учні  дають  визначення  по-
няттям: «Генеральні штати», «Установчі збори», «Бастилія», «Дек-
ларація прав людини і громадянина», «Конституція», «Установчі 
збори», «Національний Конвент», «республіка», «коаліція», «фе-
льяни», «роялісти».
Робота з хронологією
Розташуйте події в хронологічній послідовності:
1)  Взяття Бастилії;
2)  проголошення Національних зборів;
3)  затримання королівської сім’ї під час втечі;
4)  похід на Версаль;
5)  ухвалення Декларації прав людини і громадянина;
6)  розстріл на Марсовому полі.
Відповідь: 2, 1, 5, 4, 3, 6.
II. мотивація навчальної діяльності
У ч и т е л ь. Французька революція відкрила нову епоху, зруйну-
вавши старий порядок: були скасовані стани, традиційні повинності 
селян, власність дворян на землю. Франція стала республікою. Цей 
прогрес  дорого  коштував  Франції,  оскільки  республіканський  лад 
затверджувався через насильство та кров. Виникає питання: чи мож-
на виправдати насильство, навіть якщо воно ставить на меті прогрес 
суспільства?
III. Вивчення нового матеріалу
організація влади якобінців. Якобінські конституції
У ч и т е л ь.  Становище  революційної  Франції  погіршується 
 
навесні  1793 р.  Після  страти  короля  до  антифранцузької  коа-
ліції приєднуються Англія та Іспанія. Революційні війська знову 

64
Усі уроки до курсу «Всесвітня історія». 9 клас
почали зазнавати поразки. Для протидії коаліції Конвент оголошує 
про призов до армії ще 300 тис. чол., що послужило поштовхом до 
роялістського (монархічного) селянського повстання у Вандеї. Так 
до війни із зовнішніми ворогами додалася ще й громадянська війна.
Зіткнувшись із кризою, депутати Конвенту розділяються. У Кон-
венті вирізнялася радикальна група, яку жирондисти назвали «ска-
жені». Їхнім лідером був «червоний священик» Жак Ру, який вимагав 
ліквідації великої власності, контролю за цінами на товари першої 
необхідності і, наприклад, страти за спекуляцію. Популярність «ска-
жених» серед простих парижан неухильно зростала.
2 червня 1793 р. «скажені» і монтаньяри домоглися від Конвен-
ту ухвалення рішення про виключення з числа депутатів всіх жи-
рондистів. Значна частина їх незабаром була заарештована, а потім, 
після формального судового процесу, страчена. Вся повнота влади 
у країні перейшла до якобінців. Якобінці проголосили своєю метою 
порятунок революції за будь-яку ціну. Вони вважали, що необхід-
но  встановити  надзвичайний  режим  революційної  диктатури — 
«червоний»  терор.  Прихід  до  влади  якобінців  супроводжувався 
централізацією державної влади.
Робота з поняттями
Терор —  
політика  залякування,  розправа  і  фізичне  знищення 
політичних супротивників.
Диктатура — необмежена влада, яка спирається на силові ме-
тоди.
Робота зі схемою
Для пояснення організації влади якобінців учитель може викорис-
товувати схему «Якобінська диктатура у Французькій республіці».
Національний Конвент 
виконавча, законодавча влада
Комітет суспільного 
Комітет суспільної  
порятунку 
безпеки 
Законодавча влада
Виконавча влада
Революційний трибунал 
Судова влада
Повноправні грома-
Ради департаментів
дяни республіки 
Судді, присяжні
(чоловіки з 21 року)

Тема 1. Велика Французька революція. Європа у період наполеонівських воєн
65
Учитель пропонує учням на основі схеми «Якобінська диктатура 
у  Французькій  республіці»  заповнити  таблицю  «Конституція 
1793 р.».
Напрями
Конституція 1793 р.
Форма державного управління
Республіка 
Виборча система 
Загальне виборче право
Ставлення до власності
Гарантоване право власності
Якобінська диктатура
Самостійна робота з підручником
Учитель пропонує учням самостійно ознайомитися з відповід-
ним розділом підручника і записати в зошитах заходи якобінців:
•  ліквідація феодальних повинностей;
•  скасування боргів селян;
•  розпродаж земельних володінь емігрантів;
•  встановлено максимум цін;
•  запроваджено новий революційний календар;
•  замість християнства було проголошено культ розуму;
•  масові страти.
Робота з документами
Учитель  пропонує  учням  ознайомитися  з  документами,  від-
повісти на питання і визначити суть якобінської диктатури.
Текст 1. З декрету Конвенту про підозрілих від 17 вересня 1793 р.
Всесвітня
 історія: 9 кл.: Нова історія (к. XVIII — п. XX ст.) / 
О. В. Гісем, О. О. Мартинюк, А. Л. Ольбішевський, В. М. Щерби-
на. — К.: А.К.С., 2000. — С. 37.
«2. Оголошуються підозрілими:
1) ті, хто своєю поведінкою, зв’язками, промовами або творами 
виявили себе як прихильки тиранії, феодалізму і вороги свободи...
4) державні службовці, усунуті або зміщені з їхніх посад Націо-
нальним Конвентом його комісарами; ...колишні дворяни, які є чо-
ловіками, дружинами, батьками, матерями, синами або дочками, 
братами, сестрами або колишніми службовцями емігрантів, якщо 
вони не виявляли своєї постійної прихильності до Республіки...»
Текст 2. З декрету Конвенту про реорганізацію  
Революційного трибуналу (10 червня 1794 р.)
Всемирная
  история.  Новое  время.  Часть  вторая  (к.  XVIII — 
п. XX в.): Пробный учебник для 9 класса / С. В. Белоножко, И. М. Би-
рюлев, А. Р. Давлетов, В. Г. Косьмина, Л. А. Нестеренко, Ф. Г. Тур-
ченко. — К.: Генеза, 2001. — С. 43.

66
Усі уроки до курсу «Всесвітня історія». 9 клас
«...Революційний трибунал був створений для покарання воро-
гів  народу...  Ворогами  народу  є  ті,  хто  робить  замах  силою  або 
хитрістю на суспільну свободу... Покаранням за злочини, що під-
лягають веденню Революційного трибуналу, є смерть. ...Доказом, 
необхідним  для  ухвалення  вироків  над  ворогами  народу,  є  будь-
який речовий або моральний доказ в усній або письмовій формі...»
Запитання та завдання
1.  Що спричинило ухвалу цих документів?
2.  Які наслідки мало ухвалення цих документів?
3.  Чи  можна  стверджувати,  що  якобінці  відстоювали  інтереси 
простого народу?
4.  Оцініть зміст цих документів з точки зору права.
Текст 3. З промов лідерів якобінців
Одесский  М.,  Фельдман  Д.
  Террор  как  идеологема  (к  истории 
развития). http://www.ecsocman.edu.ru/images/pubs/2004/07/03/
0000165202/016_Feldman.pdf
«Якщо в мирний час знаряддям народного правління є чеснота, 
то під час революції знаряддям його є й чеснота, і терор водночас: 
чеснота, без якої терор згубний, терор, без якого чеснота безсила. 
Терор є не що інше, як швидка, сувора, непохитна справедливість; 
отже,  він  є  проявом  чесноти,  він  не  стільки  особливий  принцип, 
скільки висновок із загального принципу демократії, використано-
го  вітчизною  у  крайній  потребі»  (Робесп’єр  у  Конвенті  5 лютого 
(18 плювіоза) 1794 року
).
«Чи  хочете  ви  займатися  своїми  справами?  Гільйотинуйте! 
Чи хочете ви оплачувати неосяжні витрати ваших армій? Гільйо-
тинуйте! Чи хочете ви витримати неоплатні борги? Гільйотинуй-
те!  Гільйотинуйте!»  (Член  Комітету  суспільного  порятунку 
П.  Ж.  Камбон
)
Запитання
1.  Якими  методами  якобінці  підтримували  революційний  по-
рядок?
2.  Як  ви  вважаєте,  чи  відповідала  політика  якобінців  інтересам 
народу?
Групова робота
Учитель  пропонує  учням  утворити  дві  групи  й  виконати  зав-
дання.
•  1-а група. Прихильники диктатури.
 
Доведіть, що диктатура і терор — єдиний спосіб порятунку дер-
жави за умов інтервенції та громадянської війни.

Тема 1. Велика Французька революція. Європа у період наполеонівських воєн
67
•  2-а група. Противники диктатури.
 
Доведіть, що не можна використовувати терор як засіб розв’я-
зання державних проблем.
У ч и т е л ь. Проте надзвичайні заходи, вжиті якобінцями, по-
чали приносити результати. Мобілізація всіх ресурсів Франції на 
потреби війни і натхнення солдатів — вчорашніх селян, що отри-
мали  нарешті  землю, —  зробили  свою  справу:  революційна  армія 
з весни  1794 р.  починає  здобувати  перемоги.  Революція  витрима-
ла.  Коли  загроза  для  держави  втратила  актуальність,  буржуазія, 
що  нажила  за  роки  революції  значні  капітали,  почала  прагнути 
припинення терору й виступати з критикою влади якобінців. За та-
ких обставин у Конвенті була влаштована змова проти Робесп’єра. 
9 термідора II року (27 липня 1794 р.) Робесп’єр та його найближ-
чі  прихильники  були  звинувачені  у  намірі  встановити  тиранію, 
оголошені Конвентом поза законом і наступного дня страчені. Яко-
бінську  диктатуру  було  повалено.  Її  заступив  «термідоріан ський 
режим.
термідоріанський режим
У ч и т е л ь. Відсторонення і страта Робесп’єра поклали край те-
рору. Від управління країною були усунені не тільки прихильники 
Робесп’єра, але й усі якобінці. Термідоріанці відстоювали ідею рес-
публіки, в якій би було знято всі обмеження для підприємництва.
Самостійна робота з підручником
Учитель пропонує учням самостійно ознайомитися з відповід-
ним розділом підручника, виписати в зошит заходи термідоріанців 
і зробити висновок про те, інтереси яких верств суспільства пред-
ставляли термідоріанці.
•  Терор проти якобінців;
•  розпуск Паризької Комуни;
•  придушення виступів народних мас;
•  продаж землі великими ділянками за високу ціну;
•  свобода торгівлі.
Учні роблять висновок про те, що термідоріанський режим відсто-
ював інтереси буржуазії і сприяв розвитку капіталізму у Франції.
Робота зі схемою
 Учитель розповідає про прийняття Конвентом 22 серпня 1795 р. 
нової  Конституції  і  пропонує  учням  розглянути  схему  «Організа-
ція влади у Французькій республіці 1795 р.».

68
Усі уроки до курсу «Всесвітня історія». 9 клас
організація влади у Французькій республіці 1795 р.
Законодавчий корпус
Директорія 
Рада старійшин 
Рада 500 
Виконавча влада
Законодавча влада
Законодавча влада
Повноправні громадяни
Віковий ценз,
високий майновий ценз
Робота з поняттями
Директорія — спеціальна колегія з 5 чоловік, яка виконувала 
функції  вищої  законодавчої  влади  за  часів  термідоріанського  ре-
жиму  (1795–1799 рр.),  найвпливовішими  членами  Директорії  бу-
ли Поль Баррас і Лазар Карно.
Визначення учні записують у зошит.
Робота з таблицею
Учитель  пропонує  учням  на  основі  схеми  «Організація  влади 
у Французькій республіці 1795 р.» і документа заповнити таблицю 
«Конституція 1795 р.» і порівняти її з Конституцією 1793 р.
Текст 4. Конституція Французької республіки  
5 фрюктидора 3-го року (22 серпня 1795 року)
«...Носієм суверенітету є весь французький народ.
З Розділу І
...6. Французькі колонії є додатковою частиною республіки, во-
ни підкоряються тим же конституційним законам...
З Розділу II
...8. Кожна людина, що народилася у Франції, якій виповнився 
двадцять один рік, що записана у цивільний реєстр, проживає на 
території республіки і сплачує прямий, земельний або професійний 
податок, є французьким громадянином.
9. Громадянами є також ті французи, що не володіють податко-
вим цензом, які брали участь у встановленні республіки.
...11. Тільки французькі громадяни можуть голосувати на з’їзді 
виборців  для  обрання  вибірників  і  бути  покликані  до  виконання 
конституційних функцій...»

Тема 1. Велика Французька революція. Європа у період наполеонівських воєн
69
Напрями 
Конституція 1793 р.
Конституція 1795 р.
Форма державного 
Республіка 
Республіка 
управління
Виборча система 
Загальне виборче право
Двоступеневі вибори. 
Віковий і майновий ценз
Ставлення  
Гарантоване право 
Гарантоване право 
до власності
 
власності
 
власності
Учні роблять висновок про те, що Конституція 1795 р. обмежу-
вала права простого народу.
внутрішня і зовнішня політика Директорії
Групова робота
Учитель пропонує учням на основі матеріалу підручника, доку-
мента та історичного атласу виконати завдання.
•  1-а група. Внутрішня політика Директорії (за підручником).
•  2-а група. Змова Бабефа.
Текст 5. З «Маніфесту рівних»
Пунский О. В., Юдовская А. Я.
 Новая история 1640–1870: учеб. 
кн. для 9 кл. — М.: Просвещение, 1994. — С. 118.
«Ми прагнемо... суспільної власності або спільного майна! Не-
має  більше  приватної  власності  на  землю,  земля  не  становить  ні-
чиєї власності. Ми вимагаємо, ми хочемо загального користування 
плодами землі: плоди належать всім.
Ми  заявляємо,  що  не  потерпимо  більше,  щоб  переважна  біль-
шість  людей  у  поті  чола  працювали...  заради  насолоди  нікчемної 
меншини...
Нехай  буде  покладено  край  цьому  ганебному  становищу,  яке 
вважалося неможливим нашим нащадкам. Нехай зникнуть, наре-
шті, обурливі відмінності між багатими і бідними, великими і ма-
лими, панами і слугами...
Народе Франції! Розплющ очі свої і серце своє відкрий назустріч 
повноті щастя».
Запитання
1.  Яким шляхом Бабеф намагався досягти «рівності» людей?
2.  Що вкладав Бабеф у поняття «рівність»?
3.  З ідеями якого діяча французького Просвітництва переклика-
ються ідеї Бабефа?

70
Усі уроки до курсу «Всесвітня історія». 9 клас
 
3-я група. Війни Директорії
Учні, використовуючи карту історичного атласа «Європа у 1794–
1815 рр. Війни наполеонівської Франції», виконують завдання.
1.  Назвіть держави, що межували з Францією.
2.  Укажіть напрями завойовницьких походів французької армії.
3.  Назвіть  території,  які  були  приєднані  до  Франції  протягом 
1794–1799 рр.
переворот 18 брюмера (9 листопада) 1799 р.
У ч и т е л ь.  До  1799 р.  виникає  загроза  нових  соціальних  по-
трясінь: у країні панувала економічна розруха, зростало невдово-
лення  народу  рекрутськими  наборами  в  армію.  Французькі  армії 
почали відступати, знову взялися за зброю роялісти. Австрія, Ту-
реччина та Росія об’єдналися з Англією у нову коаліцію. У складі 
керівників  держави  виникає  змова,  внаслідок  якої  9 листопада 
1799 р. у Франції був встановлений новий режим — Консульство. 
Консулами стали Наполеон Бонапарт, Сійєс та Роже Дюко.
іV. Закріплення вивченого матеріалу
Учитель  пропонує  учням,  узагальнивши  знання,  отримані  на 
уроці,  відповісти  на  проблемне  питання  уроку,  використовуючи 
метод «Прес».
— Чи можна виправдати насильство, навіть якщо воно веде до 
встановлення більш прогресивного ладу?
•  Я вважаю, що...
•  Тому що...
•  Наприклад,...
•  Таким чином,...
Учитель може на вибір заслухати декілька відповідей.
V. Домашнє завдання
1.  Прочитати відповідний параграф підручника.
2.  Закінчити складання хронологічної таблиці.
3.  Продовжити  заповнення  таблиці  «Етапи  Французької  рево-
люції».
головні 
провідна 
Міжнародне 
проведені 
етап
 
органи влади 

політична 
 
становище 

реформи
держави
сила
 
Франції

4. Підготувати повідомлення про Наполеона Бонапарта.

Тема 1. Велика Французька революція. Європа у період наполеонівських воєн
71
5.  Випереджальне завдання. Підготувати повідомлення про стано-
вище Іспанії, Великобританії, Росії, Пруссії, Австрії, Великого 
герцогства Варшавського за часів наполеонівських війн.
Урок 5
тема.  Франція під владою Наполеона
очікувані результати
Після цього уроку учні зможуть:
•  пояснювати суть бонапартизму, політики континентальної бло-
кади, причини краху наполеонівської імперії;
•  показувати на карті походи Наполеона, місця основних битв;
•  давати характеристику діяльності Наполеона Бонапарта;
•  аналізувати життя французів часів Консульства й Імперії, ха-
рактер наполеонівських війн, їх вплив на життя і долю народів 
Європи;
•  застосовувати та пояснювати терміни та поняття.
основні поняття: «Консульство», «імперія», «цивільний кодекс», 
«конкордат», «Віденський конгрес», «Священний союз», «рестав-
рація», «сто днів».
історичні діячі: Наполеон, Л. Нельсон, М. Кутузов, Олександр І, 
Людовік XVIII, К. Меттерніх.
основні події:
•  1802 р. — сенат призначив Наполеона довічним консулом;
•  1804 р. — Наполеон стає імператором всіх французів;
•  1807 р. — набуває чинності Цивільний кодекс;
•  24 червня 1812 р. — початок вторгнення Наполеона в Росію;
•  26 серпня 1812 р. — Бородинська битва;
•  жовтень 1813 р. — битва під Лейпцигом;
•  квітень 1814 р. — перша реставрація Бурбонів;
•  20 березня 1815 р. — 22 червня 1815р. — «сто днів» Наполеона;
•  18 червня 1815 р. — битва при Ватерлоо.
обладнання: підручник, історичний атлас, додатковий матеріал.
тип уроку: комбінований з елементами дискусії.
Хід урОКу
і. Актуалізація знань учнів
Робота з хронологічною таблицею
Учитель пропонує учням об’єднатися в чотири групи, розгляну-
ти хронологічну таблицю (див. с. 72–73) й відповісти на запитання.

72
Усі уроки до курсу «Всесвітня історія». 9 клас
Дата
події
Травень 1789 р. 
Відкриття Генеральних штатів
Червень 1789 р.
Заворушення в Парижі, приєднання армії до народу
Червень 1789 р.
Депутати третього стану проголошують себе Націо-
нальними зборами
Липень 1789 р.
Ухвалення Національними зборами назви 
 
«Установчі»
14 липня 1789 р.
Штурм та захоплення Бастилії
26 серпня 1789 р. Ухвалення Декларації прав людини і громадянина
1790 р.
Скасування особистих феодальних повинностей  
і феодального спадкового права
1790 р.
Декрет про розробку принципів метричної системи 
міри та ваги
1790 р.
Проголошення Франції конституційною монархією
1791 р.
Спроба втечі Людовіка XVI та його сім’ї
1791 р.
Утворення першої коаліції проти Франції
Вересень 1791 р. 
Ухвалення Установчими зборами Конституції 
1791 р.
1791 р.
Початок роботи Законодавчих зборів
1792 р.
Франція оголосила війну Австрії та Пруссії
1792 р.
Ухвалення декрету «Вітчизна в небезпеці»
10 серпня 1792 р.  Народне повстання в Парижі. Захоплення палацу 
Тюїльрі. Повалення монархії
1792 р.
Початок засідань Конвенту
1792 р.
Проголошення Франції республікою
1792 р.
Декрет про створення Комітету суспільної безпеки
1792 р.
Декрет про вигнання емігрантів і відновлення смерт-
ної страти 
Вересень 1792 р.
Наступ прусської армії. Падіння Вердена
1793 р.
Страта Людовіка XVI
Лютий 1793 р.
Декрет про призов до армії 300 тисяч чоловік
Лютий 1793 р.
Продовольчі заворушення в Парижі
Березень 1793 р.
Початок контрреволюційного повстання у Вандеї 
і Бретані
1793 р.
Заснування Комітету суспільного порятунку
1793 р.
Перший декрет про максимум цін на зерно
1793 р.
Початок контрреволюційного повстання в Тулоні
Травень 1793 р.
Повстання в Парижі ( 31 травня — 2 червня).  
Вигнання жирондистів з Конвенту
Червень 1793 р.
Ухвалення Конвентом нової Конституції
1793 р.
Убивство Марата

Тема 1. Велика Французька революція. Європа у період наполеонівських воєн
73
Дата
події
1793 р.
Декрет про надання Комітету суспільного порятунку 
права здійснювати арешти
1793 р.
Декрет Конвенту про запровадження нової метрич-
ної системи
1793 р.
Декрет про підозрілих
1793 р.
Запровадження загального максимуму
1793 р.
Організація Революційного трибуналу
1793 р.
Процес і страта жирондистів
1794 р.
Запровадження культу Вищого розуму
27 липня 1794 р.
Переворот 9 термідора
1794 р.
Страта Робесп’єра, Сен-Жюста та їх прихильників. 
Скасування Паризької Комуни
Травень 1795 р. 
Народне повстання в Парижі з вимогою «Хліба  
і конституції»
1795 р.
Запровадження франка як єдиної грошової одиниці
1795 р.
Проголошення Конституції III року
Листопад 1795 р.  Розпуск Конвенту
Березень 1796 р.
Призначення Бонапарта командуючим італійською 
армією
1796 р.
Створення Бабефом організації «Змова рівних»
1796–1797 рр.
Італійський похід французької армії
1798–1799 рр.
Єгипетська експедиція французької армії
Листопад 1799 р.
Прибуття Бонапарта до Парижа
9 листопада 
Державний переворот. Наполеон Бонапарт стає 
1799 р. 
 
консулом разом з Сійєсом та Роже-Дюко
Запитання
•  1-а група
1.  Назвіть основні події першого періоду Французької революції.
2.  Назвіть події першого періоду Французької революції, які спри-
яли згодом розвитку капіталізму у Франції.
3.  Назвіть основні закони, які було прийнято у перший період ре-
волюції.
4.  Яка подія засвідчила, що король зрадив справу революції?
5.  Назвіть події, які спричинили повалення монархії у Франції.
•  2-а група
1.  Назвіть основні події другого періоду Французької революції.
2.  Назвіть  події,  які  спричинили  контрреволюційні  повстання 
у Вандеї та Бретані.

74
Усі уроки до курсу «Всесвітня історія». 9 клас
3.  Назвіть подію, яка стала наслідком скликання Національного 
Конвенту.
4.  Назвіть  події,  які  послужили  причинами  запровадження  пер-
шого декрету про максимум цін на зерно.
5.  Назвіть подію, в якій брав участь Наполеон Бонапарт.
•  3-я група
1.  Назвіть основні події третього періоду Французької революції.
2.  Назвіть події, які сталися внаслідок убивства Марата.
3.  Назвіть події, які спричинили падіння якобінської диктатури.
4.  Назвіть подію третього періоду Французької революції, яка зго-
дом сприяла розвитку капіталізму у Франції.
5.  Назвіть  подію,  яка  сталася  через  антикатолицьку  політику 
якобінців.
•  4-а група
1.  Назвіть основні події четвертого періоду Французької революції.
2.  Назвіть події, які сталися внаслідок якобінського терору.
3.  Назвіть події, які стали причинами «змови рівних» Бабефа.
4.  Назвіть  події  четвертого  періоду  Французької  революції,  які 
згодом сприяли розвитку капіталізму у Франції.
5.  Назвіть  події,  які  стали  причинами  запровадження  Консуль-
ства у Франції.
II. мотивація навчальної діяльності
У ч и т е л ь.  Французька  революція  завершилася  державним 
переворотом 1799 р. До влади за підтримки армії приходить Напо-
леон Бонапарт. Французьке суспільство стомилося від крові, про-
тистояння, всі прагнули порядку. Франція намагалася закріпити 
зміни,  що  сталися,  щоб  уникнути  реставрації  старих  порядків. 
Країна прагнула героя, який би приборкав ворогуючі сили і виро-
бив новий порядок, що мав би враховувати інтереси різних сил. На-
полеон зміг вирішити ці задачі, почавши своє правління під гаслом 
«Заспокоєння, порядок, законність». Він встановив режим сильної 
особистої  влади —  бонапартизм.  Політика  бонапартизму  помітно 
вплинула на долю багатьох народів і держав Європи.
III. Вивчення нового матеріалу
Наполеонівська Франція: встановлення імператорської влади
Виступ учня з повідомленням про Наполеона Бонапарта.
У ч и т е л ь. У 1799 р. у Франції була прийнята чергова Конститу-
ція, написана на вимогу Наполеона Бонапарта «коротко і неясно».

Тема 1. Велика Французька революція. Європа у період наполеонівських воєн
75
Робота з документами
Учитель пропонує учням ознайомитися з документами та аргу-
ментовано відповісти на питання.
Текст 1. З «La Gazzete de France»
Манфред А. З.
 Наполеон. — М., 2002. — С. 313.
«Відома розповідь, викладена однією із французьких газет про 
те, як сприймав простий народ Конституцію після того, як її текст 
виголосили на вулицях і площах глашатаї. Одна жінка сказала ін-
шій: “Я уважно слухала, але нічого не розібрала”. — “А я, — від-
повіла інша, — не пропустила жодного слова”. — “Ну, так що ж дає 
Конституція?” — “Вона дає Бонапарта”».
Текст 2. З Конституції 13 грудня 1799 р.
Новая
  история  в  документах  и  материалах. —  М.,  1934. — 
Вып. 1. — С. 232.
«Стаття 39. Урядова влада вручається трьом консулам, що оби-
раються на 10 років і мають право на нове переобрання... Конститу-
цією призначається першим консулом Бонапарт, колишній тимча-
совий  консул,  другим  консулом —  громадянин  Камбасерес, 
колишній  міністр  юстиції,  і  третім  консулом —  громадянин  Деб-
рен, колишній член комісії Ради старійшин... <...>
Стаття 41. Перший консул обнародує закони: він призначає та 
відкликає з власної волі членів Державної ради, міністрів, послан-
ників та інших відповідальних зовнішніх представників, офіцерів 
армії та флоту, членів місцевої адміністрації, урядових комісарів 
при судах; він призначає кримінальних і цивільних суддів, так са-
мо як і суддів мирових та касаційних, без права їх усунення з по-
сади...
Стаття  42.  Другий  і  третій  консули  мають  у  виконанні  інших 
актів дорадчий голос; вони підписують реєстр цих актів для вста-
новлення  своєї  присутності  та,  якщо  побажають,  вносять  у  цей 
реєстр свої думки; після цього рішення першого консула вважаєть-
ся остаточним. <...>
Стаття 94. Французький народ оголошує, що після купівлі на 
законних підставах національного майна, звідки б воно не походи-
ло, законний набувач не може бути його позбавлений...»
Запитання і завдання
1.  Підтвердьте або спростуйте твердження мешканки Парижа, що 
Конституція «дає Бонапарта».
2.  Як ви вважаєте, яку владу отримав перший консул? Визначте 
характер його влади.

76
Усі уроки до курсу «Всесвітня історія». 9 клас
3.  Про що йдеться у ст. 94? Як ви вважаєте, чи залишається акту-
альним у наш час гасло Французької революції «Свобода, рів-
ність, братерство!»? Спробуйте сформулювати нове гасло прав-
ління Наполеона.
4.  Складіть схему «Організація влади у Франції 1799 р.»
Групи звітують про виконання завдань.
Робота з поняттями
Режим особистої влади — авторитарний режим — сильна вла-
да правителя, що спирається на силові відомства і бюрократичний 
апарат, за якої відбувається суттєве обмеження прав і свобод грома-
дян, встановлюється жорсткий контроль за політичною діяльністю 
виборних органів влади й водночас надаються широкі економічні 
повноваження.
Бонапартизм — особлива форма влади Н. Бонапарта, що спи-
рається  на  військову  силу  та  лавірує  між  різними  соціальними 
верствами суспільства за допомогою ідеї про єдність нації у бороть-
бі за першість Франції на міжнародній арені.
У ч и т е л ь. Бонапарту належать слова: «Жодне суспільство не 
здатне  існувати  без  моралі.  Немає  доброї  моралі  без  релігії,  зна-
чить,  тільки  релігія  може  дати  державі  тверду  міцну  опору.  Сус-
пільство без релігії — все одно, що корабель без компаса». Перший 
консул відновлює католицизм як релігію більшості французів і під-
писує договір з Папою Римським — конкордат.
Робота з поняттями
Конкордат
 — договір між урядом будь-якої держави та Вати-
каном,  що  визначає  відносини  держави  і  католицької  церкви 
в даній країні.
Робота з документами
Учитель пропонує учням ознайомитися з документом і відповіс-
ти на питання.
Текст 3. Органічний сенатус-консульт від 28 флореаля XII року 
(18 травня 1804 р.)
Новая
  история  в  документах  и  материалах. —  М.,  1934. — 
Вып. 1. — С. 280.
«Ст. 1. Управління республікою доручається імператору, який 
приймає титул імператора французів. Правосуддя здійснюється від 
імені імператора посадовцями, призначених ним.
Ст. 2. Наполеон Бонапарт, нинішній перший консул республі-
ки, є імператором французів.

Тема 1. Велика Французька революція. Європа у період наполеонівських воєн
77
Ст. 3. Імператорський сан передається у спадщину по низхідній 
лінії кровному і законному потомству Наполеона Бонапарта по чо-
ловічій лінії...
Ст. 52. ...Імператор... складає присягу французькому народу на 
Євангелії.
Ст. 53. Присяга імператора полягає в таких словах: «Присягаю-
ся підтримувати цілісність території республіки, поважати і при-
мусити  інших  поважати  закони...  і  свободу  культів,  поважати... 
рівність у правах, політичну і громадянську свободу,... не наклада-
ти жодних податей і не стягувати ніяких зборів, управляти лише за 
законом, маючи на увазі тільки інтереси, щастя і славу французь-
кого народу».
Запитання
1.  Знайдіть у документі прояв політики бонапартизму.
2.  Про що свідчить встановлення спадкової влади?
3.  Які завоювання республіки мав захищати імператор?
внутрішня політика Наполеона Бонапарта
Робота з документами
Учитель  пропонує  учням  ознайомитися  з  документами  та  від-
повісти на питання.
Текст 4. Із Цивільного кодексу (витяг)
Юдовская А. Я., Баранов П. А., Ванюшкина Л. М.
 История. Мир 
в новое время 1640–1870. — СПб., 1998. — С. 208–209.
«Про власність
Ст.  544.  Власність —  це  право  беззаперечно  користуватися 
й розпоряджатися речами...
Ст. 545. Нікого не можна примусити поступитися своєю влас-
ністю, якщо це не робиться внаслідок суспільної користі і за спра-
ведливого й попереднього відшкодування.
Про шлюбний договір
Ст. 1383. Подружжя не може порушувати ні прав, які виплива-
ють з влади чоловіка над особою дружини і дітей, ні права, що нале-
жать  чоловікові  як  главі,  ні  права,  наданого  чоловікові  згідно 
з титу лом «Про батьківську владу» і згідно з титулом «Про непов-
ноліття,  про  опіку  і  про  звільнення  з-під  влади»,  ні  заборонних 
 
ухвал чинного кодексу.
Про особисте майно дружини
Ст. 1574. Все майно дружини, яке не було включене до складу 
посагу, є її особистим майном.

78
Усі уроки до курсу «Всесвітня історія». 9 клас
Ст.  1576.  Дружині  належить  управління  й  користування  її 
власним майном.
Але  вона  не  може  відчужувати  його  і  брати  участь  у  судових 
справах,  пов’язаних  з  цим  майном,  без  дозволу  свого  чоловіка, 
а якщо він відмовить у дозволі — без дозволу суду».
Текст 5. Із Кримінального кодексу (витяг)
«Ст. 413. Будь-який страйк робітників з метою одночасно припи-
нити або не допустити роботи в будь-якій майстерні... карається тю-
ремним ув’язненням на термін не менше одного і не більше трьох мі-
сяців. Керівники і підбурювачі караються тюремним ув’язненням на 
термін від двох до п’яти років».
Запитання
1.  Доведіть або спростуйте твердження, що за часів правління На-
полеона була закріплена рівність громадян перед законом.
2.  Чому  в  кодексі  приділена  значна  увага  відносинам  власності? 
Яке значення мали статті про майнові відносини для розвитку 
економіки Франції того часу?
3.  Як Кодекс захищав права прошарку капіталістів?
Зовнішня політика Наполеона Бонапарта
У ч и т е л ь. Наполеон, прагнучи світового панування, на влас-
ний  розсуд  перекроював  карту  Європи.  До  1811 р.  на  її  території 
виникла імперія Наполеона, населення якої становило 44 млн чол. 
Приєднані і союзні держави повинні були брати участь у війнах На-
полеона, приєднатися до континентальної блокади Великобританії. 
У Бельгії, Італійських королівствах, Герцогстві Варшавському був 
запроваджений Французький цивільний кодекс.
Робота з картою історичного атласа
Учитель пропонує учням розглянути карту історичного атласа 
«Європа 1794–1815 рр. Війни наполеонівської Франції» і відповіс-
ти на запитання.
1.  Назвіть  території,  які  були  приєднані  до  Франції  протягом 
1795–1811 рр.
2.  Назвіть території, які потрапили у залежність від Франції.
3.  Назвіть місця основних битв і подій.
Групова робота
Учитель пропонує учням утворити групи для повідомлення про 
становище  Іспанії,  Великобританії,  Росії,  Пруссії,  Австрії,  Вели-
кого герцогства Варшавського під час наполеонівських завоювань 
(випереджальне завдання).

Тема 1. Велика Французька революція. Європа у період наполеонівських воєн
79
Можлива презентація груп
Іспанія
 була союзником Франції. 1807 р. Наполеон вторгся до 
Португалії, яка відмовилася приєднатися до континентальної бло-
кади  Великобританії.  1808 р.  війна  охопила  весь  Піренейський 
 
півострів.  Наполеон  звів  на  іспанський  трон  свого  брата  Жозефа 
Бонапарта, позбавивши влади законного короля Карла IV. У країні 
почалося національне повстання, яке набуло форми партизанської 
війни. 1812 р. була прийнята Конституція, в основу якої була по-
кладена ідея про державний суверенітет і розподіл влади.
Великобританія. Участь у війні з Францією мала тяжкі наслід-
ки  для  населення  держави —  запроваджувалися  додаткові  подат-
ки. 1802 р. Англія уклала мир із Францією, за яким мала поверну-
ти  Франції,  Іспанії  і  Голландії  захоплені  у  них  колоніальні 
володіння. Англійські війська вийшли з Єгипту. Але 1803 р. війна 
відновилася.
1805 р. англійська ескадра під командуванням адмірала Нель-
сона розгромила французький флот біля мису Трафальгар. З 1806 р. 
Наполеон запровадив континентальну блокаду Англії.
Австрія.  1805 р.  Наполеон  розбив  австрійську  армію  під  Уль-
мом, захопив Відень, завдав поразки австрійській і російській ар-
міям під Аустерліцем.
1806 р. зникає Священна Римська імперія німецької нації. Мо-
нархія стала називатися Австрійською. 1809 р. французи в черго-
вий  раз  розгромили  австрійців.  1812 р.  деякі  німецькі  держави, 
у тому числі й Австрія, мали виступити на боці Французької імпе-
рії у війні проти Росії.
Пруссія.  1803 р.  почався  процес  ліквідації  дрібних  князівств 
і володінь,  землі  яких  були  приєднані  до  більш  крупних  держав. 
Був створений Рейнський союз, його протектором став Наполеон.
Пруссія намагалася перешкодити створенню Рейнського сою-
зу.  1806  р.  Наполеон  розгромив  прусську  армію  під  Йєном  та 
Ауерштедом. У результаті війни з Наполеоном Пруссія втратила 
землі  на  захід  від  Ельби,  польські  землі.  Вона  мала  сплатити 
велику контрибуцію і прилучитися до континентальної блокади. 
1812  р. деякі німецькі держави, у тому числі Пруссія, вимушені 
були як союзники Французької імперії взяти участь у війні про-
ти  Росії.
У  Рейнському  союзі  1807–1811  рр.  скасовувалася  особиста 
залежність  селян  від  поміщиків;  передбачалося  право  вільного 
продажу  і  купівлі  землі,  дворянство  отримало  право  займатися 
торговою  і  промисловою  діяльністю,  була  проведена  реформа 
в  армії.

80
Усі уроки до курсу «Всесвітня історія». 9 клас
Росія. 1807 р. між Росією та Францією був підписаний Тільзит-
ський  мир.  Олександр  I  отримав  свободу  дій  проти  Туреччини 
і Швеції,  визнавав  всі  територіальні  зміни  і  мав  приєднатися  до 
континентальної блокади.
Велике герцогство Варшавське. Тут біло запроваджено Кодекс 
Наполеона, який руйнував феодальні порядки, зокрема скасовував 
феодальну залежність селян, але зберігав повинності і станові при-
вілеї дворянства.
Франція.  Безперервні  війни  виснажили  країну;  назрівало  не-
вдоволення прагненням Наполеона завоювати увесь світ, через що 
загострилися міжнародні суперечності на початку XIX ст.
Далі кожній групі пропонується оцінити участь «своєї» країни 
у війнах із Францією, визначивши й обґрунтувавши їх характер.
Учитель підбиває підсумок:
•  в Європі склалася нова держави — імперія Наполеона Бонапарта;
•  у залежних країнах було запроваджено Кодекс Наполеона і нові 
принципи законодавства;
•  скасування  кріпацтва  у  Великому  герцогстві  Варшавському 
і Пруссії;
•  реформування армії та запровадження загальної військової по-
винності в Пруссії;
•  створення  Конституції  Іспанії,  в  основу  якої  було  покладено 
ідею національного суверенітету і розподілу влади;
•  поширення культурного впливу Франції;
•  пробудження  в  європейських  народах  почуття  патріотизму, 
любові до своєї батьківщини.
розгром армії Наполеона в росії. вітчизняна війна 1812 р.
Самостійна робота з підручником
Учитель  пропонує  учням  самостійно  ознайомитися  зі  змістом 
відповідного пункту підручника й відповісти на запитання.
1.  Як ви вважаєте, чому війна Росії та Франції була неминучою?
2.  Якими були плани Наполеона щодо Росії?
3.  Поясніть,  наскільки  виправданим  був  наказ  М.  Б.  Барклая 
де Толлі про відступ у перші місяці війни?
4.  Як ви вважаєте, чому Олександр I не поспішав з призначенням 
М. І. Кутузова головнокомандуючим армією?
5.  Поясніть причини надзвичайного розмаху партизанського руху 
в роки війни.
6.  Яку роль у Вітчизняній війні відіграла Бородинська битва?

Тема 1. Велика Французька революція. Європа у період наполеонівських воєн
81
7.  Як ви вважаєте, чому війна з Наполеоном 1812 р. отримала на-
зву «Вітчизняна»?
8.  Чим можна пояснити поразку Наполеона у війні з Росією?
9.  Які наслідки мав розгром армії Наполеона для долі Європи?
падіння імперії Наполеона
Самостійна робота з підручником  
за методом «Чиста дошка»
Учитель  пропонує  учням  самостійно  прочитати  відповідний 
текст параграфа і відповісти на запитання, записані на дошці. Отри-
мавши відповідь на запитання, вони стираються з дошки.
1.  Як ви вважаєте, чому після поразки французької армії в Росії, 
Наполеон  не  погоджувався  на  мирні  переговори  з  країнами 
шостої коаліції.
2.  Чому  битва  під  Лейпцигом  отримала  назву  «битви  народів». 
Яка подія вирішила долю битви?
3.  Чому маршали Наполеона наполягали на зреченні імператора 
після захоплення Парижа союзними військами?
4.  Чому стало можливим повернення Наполеона до влади?
5.  У результаті яких подій у Франції відбулася реставрація Бур-
бонів?
іV. Закріплення вивченого матеріалу
Учитель  пропонує  учням,  узагальнивши  отримані  на  уроці 
знання, відповісти за допомогою методу «Прес» на проблемне пи-
тання уроку.
Суть  політики  бонапартизму:  як  вплинула  ця  політика  в  по-
дальшому на долю країни Європи?
•  Я вважаю, що...
•  Тому що...
•  Наприклад,...
•  Таким чином,...
Учитель може на вибір заслухати декілька відповідей.
V. Домашнє завдання
1.  Прочитати відповідний матеріал підручника.
2.  Скласти хронологічну таблицю подій.
3.  Написати сенкан-загадку про Наполеона Бонапарта, М. Кутузо-
ва, Олександра I.
4.  Випереджальне  завдання.  Підготувати  інформацію  про  Віден-
ський конгрес.

82
Усі уроки до курсу «Всесвітня історія». 9 клас
тема 2. Європа в ДоБУ революцій  
1848–1849 рр.
Урок 6
тема.  Віденський конгрес. Політичне становище  

Європи після Віденського конгресу. Національний 
і революційний рухи в Європі у 20-і рр. ХіХ ст.

очікувані результати
Після цього уроку учні зможуть:
•  пояснювати  характер,  спрямованість  і  наслідки  рішень  Ві-
денського конгресу;
•  характеризувати політичні розбіжності держав — учасниць Ві-
денського конгресу;
•  показувати на карті територіальний перерозподіл Європи за рі-
шеннями Віденського конгресу;
•  визначати значення Віденського конгресу та Священного сою-
зу;
•  пояснювати причини зростання національно-визвольного руху 
в Європі;
•  називати основні події часу;
•  застосовувати та пояснювати терміни та поняття.
основні поняття: «Віденський конгрес», «Священний союз».
історичні діячі: Олександр І, Людовік XVIII, Меттерніх.
основні події:
•  Квітень 1814 р. — перша реставрація Бурбонів у Франції;
•  Вересень 1814 р. — червень 1815 р. — робота Віденського конг-
ресу;
•  20 березня — 22 червня 1815 р. — «сто днів» Наполеона;
•  26 вереасня 1815 р. — утворення Священного союзу.
обладнання: підручник, історичний атлас, додатковий матеріал.
тип уроку: комбінований.
Хід урОКу
і. Актуалізація знань учнів
І.  Прочитайте  висловлювання  Наполеона  і  на  їх  основі  складіть 
його характеристику: як людини, політика, полководця.
1.  «Коли  потрапляєте  в  незнайоме  місто,  не  сумуйте,  а  вивчайте 
це місто: звідки ви знаєте, чи не доведеться вам коли-небудь йо-
го захоплювати?»

Тема 2. Європа в добу революцій 1848–1849 рр.
83
2.  «Англійці хочуть війни, але якщо вони перші дістануть шпагу, 
то нехай знають, що я вкладу шпагу в піхви останнім...»
3.  «Я не боюся визнати, що дуже багато воював; я будував величні 
плани, намагався забезпечити Франції панування над усім сві-
том».
4.  «Є два важелі, якими можна рухати людей, — страх та власний 
інтерес».
5.  «Я буваю то лисицею, то левом. Увесь секрет управління поля-
гає в тому, щоб знати, коли слід бути тим або іншим».
6.  «Моїм принципом було тримати двері кар’єри відкритими для 
талантів, не питаючи в них доказів знатного походження».
7.  «Війна повинна годувати себе сама».
8.  «У рюкзаку кожного солдата лежить жезл маршала».
9.  «Жодне суспільство не здатне існувати без моралі. Немає доброї 
моралі  без  релігії,  значить,  тільки  релігія  може  дати  державі 
тверду міцну опору. Суспільство без релігії — все одно, що ко-
рабель без компаса».
10. «Справжні  перемоги,  єдині,  які  не  залишають  місця  для  що-
найменшого жалю, — ті, що досягаються над неуцтвом».
11. «Що  за  люди  ці  скіфи!  Яка  рішучість!  Варвари!  Яке  страшне 
 
видовище!»
12. «Держави не зі мною ведуть війну, а з революцією. Вони завж-
ди бачили у мені її представника, людину революції».
ІІ.  Прочитайте уривки з документів і виконайте завдання до них.
Текст 1. Зі спогадів Чичагова П. В.
Анисимов Е. В., Каменский А. Б. 
Россия в XVIII — первой полови-
не XIX века: История. Историк. Документ: Экспериментальное учеб-
ное пособие для старших классов. — М.: МИРОС, 1994. — С. 288.
«Жахливе видовище постало перед нами, коли ми 17 листопада 
прийшли на те місце, де напередодні перебував ворог і яке він щой-
но  полишив:  земля  була  вкрита  трупами  убитих  і  замерзлих  лю-
дей... Селянські хати скрізь були переповнені ними, річка була пе-
реповнена  безліччю  піхотинців,  жінок  і  дітей,  що  потонули;  біля 
мостів валялися цілі ескадрони, які кинулися в річку. Серед цих 
трупів, що здіймалися над поверхнею води, були видні ті, що стоя-
ли, як статуї, — замерзлі кавалеристи на конях у тих позах, в яких 
застала їх смерть». (Переправа французької армії через Березіну)
Текст 2. Гонитва за міражем...
Анисимов Е. В., Каменский А. Б.
 Россия в XVIII — первой поло-
вине XIX века: История. Историк. Документ: Экспериментальное 

84
Усі уроки до курсу «Всесвітня історія». 9 клас
учебное  пособие  для  старших  классов. —  М.:  МИРОС,  1994. — 
С. 268.
«З цієї миті почалася гонитва за міражем, за надією, яка згаса-
ла  з  кожним  днем, —  примусити  основні  сили  росіян  дати  гене-
ральну  битву.  Наполеон  вимушений  був  продовжувати  наступ, 
який щодня ставав дедалі більш ризикованим і, зрештою, обернув-
ся на катастрофу». (Відступ російських військ у 1812 р.)
Текст 3. Олександр I
Анисимов Е. В., Каменский А. Б.
 Россия в XVIII — первой поло-
вине XIX века: История. Историк. Документ: Экспериментальное 
учебное  пособие  для  старших  классов. —  М.:  МИРОС,  1994. — 
С. 262.
«Олександр сам ухвалював рішення і не був обдурений Наполео-
ном,  як  вважали  деякі  сучасники...  Торгуючись  з  Наполеоном, 
Олександр виявився більш упертим та обачним партнером у пере-
говорах,  ніж  передбачав  Наполеон...  Угоди  брутально  розділили 
Європу на сфери російських і французьких інтересів, і Росія пере-
творилася на молодшого партнера Наполеона в його спробах підко-
рити Великобританію». (Тільзит)
Текст 4. Із заголовків французьких газет
Всесвітня
 історія: 9 кл.: Нова історія (к. XVIII — п. XX ст.) / 
О. В. Гісем, О. О. Мартинюк, А. Л. Ольбішевський, В. М. Щерби-
на. — К.: А.К.С., 2000. — С. 49.
«9 березня 1815 р. Дракон виліз зі свого лігва.
10 березня. Корсиканський людожер висадився на мисі Жуан.
11 березня. Тигр прибув до Канн.
12 березня. Чудовисько ночувало в Греноблі.
13 березня. Тиран пройшов через Ліон». (Повернення Наполео-
на до Франції 1815 р.)
Текст 5. З промови Наполеона
Шевченко  С.  В.
  Новая  история  XIX  век:  8 кл.:  Контрольные 
и проверочные работы. — М.: АСТ, 2003. — С. 15.
«Оскільки союзні держави проголосили, що імператор Наполе-
он є єдиною перешкодою до установлення миру в Європі, то імпера-
тор Наполеон, вірний своїй присязі, оголошує, що він відмовляєть-
ся від свого імені та від імені своїх спадкоємців від трону Франції та 
від трону Італії, тому що немає такої власної жертви, навіть жертви 
життям,  яку  б  він  не  був  здатний  принести  на  користь  Франції». 
(Зречення Наполеона 1814 р.)

Тема 2. Європа в добу революцій 1848–1849 рр.
85
Завдання
1.  Розташуйте  документи  в  хронологічному  порядку.  (3 —  2 — 
1 — 5 — 4)
2.  Назвіть події, про які в них йдеться.
3.  Які  з  подій  відбулися  після  розгрому  наполеонівської  армії 
в Росії?
ІІІ. Прочитайте документ і виконайте завдання.
Текст 6. Французький генерал Жмакай  
про героїзм захисників Сарагоси
Новая
 история, 1640–1870: Учеб. для 9 кл. сред. шк. / А. Л. На-
рочницкий, А. П. Аверьянов, Л. Е. Кертман. — М.: Просвещение, 
1991. — С. 95–96.
«...Жителі міста, селяни були охоплені таким же незбагненним 
ентузіазмом, що й воїни... Гордість, любов до вітчизни..., народна 
і військова честь... спонукали іспанців до відчайдушної боротьби.
Сарагоса..., населена шістдесятьма тисячами жителів, побудо-
вана частково з цегли, частково з граніту, була обнесена вельми ви-
сокою  стіною...  Значна  частина  будинків  боронилися  подібно  до 
фортечних  бастіонів.  На  руїнах  будівель,  напівзнищених  вибуха-
ми, іспанці билися до останньої краплі крові... Кожен поверх, кож-
на кімната, льох, тераса захищалися наполегливо... кожен пункт, 
що піддавався атакам, підтримувався озброєними селянами і горо-
дянами...
Після завершення двох місяців міська стіна була частково у на-
шій владі; понад чверть будівель було захоплено... Жахлива зараза 
лютувала серед жителів, що тіснилися в льохах і підвалах. 15 ти-
сяч війська і 30 тисяч жителів загинуло від зброї, вогню, епідемії 
та голоду, коли, врешті, фортеця здалася».
Завдання
•  Використовуючи текст документа, поясніть, чому в Іспанії На-
полеон зазнав поразки.
ІV. Складіть сенкани-загадки про Наполеона Бонапарта, М. Куту-
зова, Олександра I.
II. мотивація навчальної діяльності
У ч и т е л ь. Нескінченні війни послабляють будь-яку державу. 
У війнах  гинуть  мільйони  людей,  руйнуються  звичні  зв’язки.  Всі 
спроби розв’язати політичні суперечності шляхом воєнних дій прире-
чені на поразку. Наполеон програв, але, незважаючи на поразку Фран-
ції, повністю знищити наполеонівські перетворення в Європі і повер-
нути європейські країни до старого порядку було вже неможливо.

86
Усі уроки до курсу «Всесвітня історія». 9 клас
III. Вивчення нового матеріалу
віденський конгрес
У ч и т е л ь. Після розгрому Франції необхідно було визначити 
основи післявоєнного облаштування Європи. У жовтні 1814 — черв-
ні  1815 року  у  Відні  працював  конгрес,  на  якому  були  присутні 
216 держав.
Росію  представляв  імператор  Олександр  I,  Великобританію — 
міністр закордонних справ лорд Каслрі, Пруссію — перший міністр 
фон  Гарденберг,  Австрію —  міністр  закордонних  справ  фон  Мет-
терніх, Францію — міністр закордонних справ Талейран.
Незважаючи на те, що Росія, Австрія, Пруссія і Англія бороли-
ся  разом  проти  Наполеона,  суперечності  між  урядами  цих  країн 
поступово зростали: досить по-різному бачили союзники облашту-
вання післявоєнної Європи.
Метод «Мозковий штурм»
Учитель  пропонує  учням  за  допомогою  методу  «Мозковий 
штурм» визначити коло питань, які б могли обговорюватися на Ві-
денському конгресі.
•  Основи роботи Віденського конгресу;
•  доля Франції;
•  доля реформ Наполеона у Франції та інших державах;
•  доля Священної Римської імперії німецького народу;
•  територіальні  претензії  країн-членів  антифранцузької  ко-
аліції.
Робота з картою історичного атласа
Учитель пропонує учням розглянути карту історичного атласа 
«Країни Європи у 1815–1847 рр.» і відповісти на питання:
•  Назвіть  території,  які  внаслідок  рішень  Віденського  конгресу 
були приєднані:
1)  до Росії;
2)  Австрії;
3)  Пруссії;
4)  Швейцарії;
5)  Нідерландів.
Групова робота
Учитель пропонує учням утворити чотири групи і на основі ма-
теріалу підручника та додаткових матеріалів підготувати відповіді 
на запитання.

Тема 2. Європа в добу революцій 1848–1849 рр.
87
Текст 7. Віденський конгрес
Книга
  для  чтения  по  новой  истории  1640–1870:  Пособие  для 
учащихся 8 кл. сред. шк. / Н. Е. Овчаренко, Н. А. Ерофеев, А. П. Ле-
вандовский и др. — М.: Просвещение, 1987. — С. 99.
«На початку вересня 1814 р. до Відня почалося, як говорили су-
часники, «переселення всієї Європи». Сюди з’їжджалися імперато-
ри і королі, міністри, повноважні спостерігачі і представники, за-
прошені і ті, хто їхав за власним бажанням. На конгрес з’явилися 
представники  понад  200 держав —  від  великих  держав  до 
мікроскопічних  князівств  у  декілька  квадратних  кілометрів,  ті, 
хто збирався вирішувати долю народів, і ті, хто очікував на ці рі-
шення.
Учасники конгресу, принаймні більшість тих, хто «робив полі-
тику», були переконані в тому, що їхніми помислами керують тур-
боти про благо народів, про міцний світ та оновлення європейської 
політичної системи, інші високі цілі. Проте насправді з народними 
прагненнями  і  національними  почуттями  на  конгресі  ніхто  абсо-
лютно не рахувався. З народами і державами великі держави пово-
дилися так само безцеремонно, як поміщики зі своїми кріпаками. 
Бельгію,  наприклад,  приєднали  до  Нідерландського  королівства. 
Польське питання обговорювалося без поляків. Представник Генуї 
прибув  на  конгрес  тільки  для  того,  щоб  почути  про  знищення  її 
вольностей.
Відроджуючи кріпосницькі порядки там, де їх знищила Фран-
цузька революція, ці лицеміри «піклувалися» про долі рабів в іс-
панських, португальських і французьких колоніях. Ідея заборони-
ти  работоргівлю  походила  від  Англії.  Проте,  коли  це  питання 
порушили на конгресі, то його зустріли вельми прохолодно. Ніхто 
не поспішав скасовувати работоргівлю».
Запитання
1.  Які цілі переслідували країни-учасниці конгресу?
2.  Чи збігалася заявлена мета з реальними діями країн-перемож-
ниць?
3.  Які територіальні зміни сталися в Європі?
Текст 8. Принцип легітимізму
Книга
  для  чтения  по  новой  истории  1640–1870:  Пособие  для 
учащихся 8 кл. сред. шк. / Н. Е. Овчаренко, Н. А. Ерофеев, А. П. Ле-
вандовский и др. — М.: Просвещение, 1987. — С. 103.
«Талейран запропонував учасникам конгресу покласти в осно-
ву його діяльності принцип легітимізму, згідно з яким визнавалася 
незаконною  будь-яка  спроба  позбавити  будь-якого  государя  його 

88
Усі уроки до курсу «Всесвітня історія». 9 клас
права на престол і суверенні володіння з територіями, які йому на-
лежали. Згідно з цим принципом, жодною короною, жодною тери-
торією не можна розпоряджатися, поки її законний власник не від-
мовився  від  них.  Проти  такого  «божественного  права»  не  міг 
заперечити ніхто.
Але, визнавши принцип легітимізму, великі держави постійно 
його порушували. Конгрес відмовився вислухати шведського коро-
ля Густава IV, позбавленого трону рішенням рейхстагу на користь 
французького  маршала  Бернадота,  що  заступив  на  престол  під 
ім’ям Карла XIV. У Данії вилучили Норвегію і передали її Швеції 
(як  компенсація  за  Фінляндію,  що  відійшла  до  Росії).  Коли  дат-
ський король Фредерік VI залишав Відень, Олександр I сказав йо-
му:  «Ви  забрали  з  собою  наші  серця»,  —  на  що  король  вигукнув: 
«Але, на жаль, жодної душі!» Короля Саксонії, що перебував у по-
лоні за співпрацю з Наполеоном, взагалі не допустили до засідань, 
де вирішувалася доля його володінь. Коли ж він почав протестува-
ти, то йому прямо заявили, що якщо він не підпише договір, розроб-
лений  за  його  спиною,  то  його  королівством  керуватиме  Пруссія, 
а сам він залишатиметься в полоні доти, доки не скаже «так».
Принцип легітимізму викликав роздратування в Олександра I, 
який терпіти не міг Людовіка XVIII. Він був переконаний, що якщо 
Людовік XVIII посяде французький престол, то Бурбони неминуче 
будуть зметені новою революцією, і пропонував як громо відвід да-
рувати Франції конституцію».
Запитання
1.  Хто  став  ініціатором  запровадження  в  європейську  політику 
принципу «легітимізму»?
2.  Дайте визначення поняттю «легітимізм».
3.  Чому  Талейран  наполягав  на  дотриманні  цього  принципу  під 
час повоєнного облаштуваннявивиЄвропи?
4.  Як європейські держави дотримували принцип «легітимізму»?
5.  Чому Олександр I вважав, що династія Бурбонів у Франції буде 
зметена новою революцією?
Текст 9. Реставрація у Франції
Загладин  Н.  В.
  Всемирная  история.  История  России  и  мира 
с древнейших  времен  до  конца  XIX  века:  Учебник  для  основной 
школы 10 класса. — М.: Русское слово, 2001. — С. 296.
«Людовік  XVIII  був  вимушений  визнати  зміни,  що  сталися 
в країні, зокрема права нових власників на землю, скасування ста-
нових привілеїв. За порадою Олександра I він прийняв конститу-
цію,  що  започаткувала  у  Франції  конституційну  монархію,  хоча 

Тема 2. Європа в добу революцій 1848–1849 рр.
89
виборче  право  обмежувалося  високим  майновим  цензом.  Проте 
емігранти, що поверталися до країни, прагнули реставрації дорево-
люційних порядків. Їхній вплив при дворі дедалі більше зростав, 
що непокоїло багатьох».
Запитання
1.  Як змінився державний лад Франції за Людовіка XVIII?
2.  Які  суперечності  в  суспільстві  спричинили  емігранти,  що  по-
вернулися до Франції?
Текст 10. Територіальні зміни
Загладин  Н.  В.
  Всемирная  история.  История  России  и  мира 
с древнейших  времен  до  конца  XIX  века:  Учебник  для  основной 
школы 10 класса. — М.: Русское слово, 2001. — С. 297.
«Країни коаліції ледве дійшли згоди щодо територіальних пи-
тань. Францію повернули до кордонів 1792 р. Бельгія була об’єднана 
з Голландією. В Італії відновлені королівства (Сардінія і Неаполь) 
і герцогства, частина її території поверталася Австрії. Замість Свя-
щенної Римської імперії німецької нації Австрія, Пруссія, невели-
кі  німецькі  королівства  і  князівства  (їхня  кількість  скоротилася 
з декількох  сотень  до  38)  заснували  Німецький  союз.  Велике  гер-
цогство  Варшавське  було  розподілене  між  Пруссією,  Австрією 
і Росією, причому останній перейшла значна частина Польщі. На її 
території під владою Олександра I було створено Королівство Поль-
ське, якому була подарована конституція. Пруссія отримала ком-
пенсацію за рахунок Саксонії та земель уздовж Рейну. Швеції на 
основі особистої унії дісталася Норвегія».
Запитання
•  Які  територіальні  зміни  відбулися  в  Європі  після  Віденського 
конгресу?
Групи презентують результати своєї роботи. Її результати учні 
оформляють у таблицю «Віденський конгрес».
Можливий варіант заповнення таблиці див. на с. 90.
створення священного союзу
У ч и т е л ь.  Віденський  конгрес  створив  нову  систему  міжна-
родних відносин в Європі, засновану на пануванні чотирьох вели-
ких держав — Росії, Англії, Австрії та Пруссії.
Робота з документами
Учитель пропонує учням прочитати документи і відповісти на 
питання.

90
Усі уроки до курсу «Всесвітня історія». 9 клас
-
-
-
-
-
-
 
млн 
 
іденського конгресу
в

 
— Рейнська область 
 
— острів Цейлон поблизу бе
езультати 
р

Відновлені колишні кордони, 
 
накладена контрибуція у 700
франків
Росія отримала Велике герцогство 
Варшавське і права на Фінляндію 
та Бессарабію
Англія утримала за собою острів 
Мальту і колишні голландські ко
лонії
регів Індії та Капську землю на пів
дні Африки
Колишні володіння в Італії та ряді 
інших земель. У П’ємонті була від
новлена колишня династія, а в не
великих державах Північної Італії 
запанували австрійські герцоги.
Австрія отримала частину герцог
ства Варшавського
Багаті та економічно розвинені 
провінції
і Вестфалія; західні польські землі
-
-
-
-
-
 
— Ні
вященної 
с

имської імперії 
Доля 
р
німецького народу
Держави-учасниці 
ухвалили рішення 
не відновлювати 
Священну Рим
ську імперію ні
мецького народу. 
В її межах була 
утворена нова кон
федерація
мецький союз, 
главою якого був 
австрійський ім
ператор
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
 
р.
тавлення до ре
с

форм Наполеона
Реставрація поряд
ків, що існували до 
1789
Поширення прин
ципу конституцій
ного правління. 
Царство Польське 
і
 
Велике герцог
ство Фінляндське 
отримали консти
туції
Поширення прин
ципу конституцій
ного правління
Відмова від прин
ципів конституцій
ного правління
Відмова від прин
ципів конституцій
ного правління
-
-
-
-
-
-
-
-
 
 
в
с
і
х 
я
а
т
и 
н
е
д
а
н
н
е
р
є
д
и
имоги країн
р
с
с
і
ї
 
п
у
в
р
 
П
а
б
і
ї
.
 
П
і
ю
Не допустити розчлено
вування Франції
Підтвердження приєд
нання Фінляндії й Бесса
р
польських земель, у то
му числі і ті, що належа
ли Пруссії. Як компенса
ц
королівство Саксонію
Виступала проти надмір
ного посилення Росії, 
хотіла зберегти захоп
лені колонії Франції 
Прагнула панування 
в
 
Німеччині. Виступала 
проти приєднання 
 
Саксонії до Пруссії
Прагнула послабити 
 
австрійський вплив 
на німецькі держави
Держави
Франція 
Росія 
Англія
Австрія
Пруссія 

Тема 2. Європа в добу революцій 1848–1849 рр.
91
Текст 11. З акта Священного союзу,  
підписаного в Парижі 26 вересня 1815 р.
Всесвітня
 історія: 9 кл.: Нова історія (к. XVIII — п. XX ст.) / 
О. В. Гісем, О. О. Мартинюк, А. Л. Ольбішевський, В. М. Щерби-
на. — К.: А.К.С., 2000. — С. 50.
«Їх  величності:  імператор  австрійський,  король  прусський  та 
імператор всеросійський внаслідок великих подій, що ознаменува-
ли Європу протягом трьох останніх років..., оголошують урочисто, 
що метою цього акта є відкриття перед обличчям світу їх непохит-
ної рішучості як в управлінні довіреними їм державами, так і в по-
літичних  відносинах  до  всіх  інших  урядів  керуватися  не  іншими 
будь-якими правилами, а заповідями цієї святої віри, заповідями 
любові, правди і миру...
Стаття І
...Три  монархи,  що  домовляються,  будуть  поєднані  узами 
справжнього і нерозривного братерства, і, вважаючи себе немовби 
земляками, вони за будь-яких обставин і в будь-якому місці нада-
ватимуть один одному підтримку і допомогу...
Стаття III
Усі держави, які бажають урочисто визнати укладені в цьому 
акті священні правила і які відчують, наскільки потрібно для щас-
тя царств, які розхитувалися протягом тривалого часу, щоб істини 
ці надалі сприяли на благо людської долі, охоче і з любов’ю можуть 
бути прийняті до цього Священного союзу.
Франц  
Фрідріх-Вільгельм 
Олександр I»
Запитання та завдання
1.  Використовуючи документ, визначте мету Священного союзу.
2.  Як ставилися автори документа до монархічної влади?
3.  Що, на думку глав держав, які підписали документ, є основою 
міцного миру?
4.  Як ви вважаєте, чому союз трьох європейських монархів дістав 
назву «Священний»?
Текст 12. Священний союз
Шевченко  С.  В.  
Новая  история  XIX  век:  8 кл.:  Контрольные 
и проверочные работы. — М.: АСТ, 2003. — 190 с.
«В утворенні Священного союзу не можна не бачити... свого ро-
ду реакції проти політики XVIII ст. Справа в тому, що до початку 
Французької  революції  європейські  уряди  дивилися  на  перево-
роти,  що  здійснювалися  в  окремих  країнах,  суто  з  точки  зору 
своїх приватних вигод, незважаючи на той принцип, в ім’я якого 

92
Усі уроки до курсу «Всесвітня історія». 9 клас
здійснювався  той  або  інший  переворот.  В  іноземній  політиці  дер-
жав навіть з особливою силою укорінялося загальне правило — всі-
ляко  сприяти  смуті  у  сусідніх  або  державах-суперницях...  Лише 
Французька революція вперше змусила монархів об’єднатися для 
захисту  принципу  легітимізму...  Які  б  не  були  особисті  мотиви 
Олександра I, ініціатора Священного союзу, його пропозиція пря-
мо випливала з вимоги миру та захисту встановленого міжнародно-
го  ладу,  що  відчувалася  всіма  урядами,  а  оскільки  загрожувати 
 
цьому порядку могли хіба тільки нові революції, то, врешті-решт, 
союз мав боротися власне проти них».
Запитання
•  У чому полягало значення Священного союзу?
Національний і революційний рух в Європі у 20-і рр. в Європі
У ч и т е л ь.  Для  запобігання  можливому  конфлікту  великим 
державам  була  необхідна  загальна  мета,  яка  б  їх  об’єднувала. 
І  такою  метою  стала  боротьба  проти  революцій  і  визвольного 
руху  в  Європі.
Робота з картою історичного атласа
Учитель пропонує учням розглянути карту історичного атласа 
«Країни  Європи  у  1815–1847 рр.»  і  «Карта  світу  поч.  XVIII  ст.» 
і відповісти на запитання.
1.  Назвіть  держави,  де  виникли  революційні  рухи  у  20-х  рр. 
XIXст.
2.  Назвіть колонії:
а)  Португалії.
б)  Іспанії.
в)  Великобританії.
Робота з документом
 Учитель пропонує учням прочитати текст документа і відповіс-
ти на питання.
Текст 13. Князь П. Долгоруков про позицію Олександра I  
під час грецького повстання 1821 р.
«Усе:  і  обов’язок  християнина,  і  обов’язок  російського  царя, 
і честь, і совість — все найсуворішим чином наказувало Олександ-
рові надати допомогу грекам. У дворах французькому і прусському 
він знайшов би у той час вірну підтримку і міг би звільнити від му-
сульманського ярма всі християнські племена, що страждають під 
цим нелюдяним страшним ярмом... Грекам відмовлено було у будь-
якій підтримці з тієї ніби причини, що вони порушили обов’язок 

Тема 2. Європа в добу революцій 1848–1849 рр.
93
підданих, повставши проти свого законного (!!!) государя, — султа-
на  турецького!!!  Християн  зрадили  на  жертву  отаманам,  і  росій-
ський  цар  вчинив,  як  міг  тільки  вчинити  шах  перський  чи  будь-
який інший прихильник Магомета».
Запитання
1.  Назвіть регіон, де зіткнулися інтереси Росії та імперії Османа.
2.  Чому Олександр І не надав допомоги грекам?
Робота з таблицею
 Учитель пропонує ознайомитися з текстом підручника й запов-
нити таблицю «Революційна Європа».
причини  
протиборчі 
основні 
підсумки 
Країна
революцій
сили
події
революції
Іспанія 
П’ємонт
Греція
іV. Закріплення вивченого матеріалу
1.  Співвіднесіть  прізвища  глав  делегацій  і  країни-учасниці  Ві-
денського конгресу, які вони представляли.
1  Росія 
а  Лорд Каслрі
2  Великобританія
Б  фон Меттерніх
3  Пруссія
в  Талейран
4  Австрія
г  фон Гарденберг
5  Франція
Д  Олександр I
Відповідь: 1 Д; 2 А; 3 Г; 4 Б; 5 В.
2.  Співвіднесіть  держави  і  територіальні  надбання,  які  закріпив 
Віденський конгрес.
1  Росія 
а  острів Мальта, острів Цейлон, Кап-
ська земля (південь Африки) 
2  Великобританія
Б  італійські землі, частина польських 
земель
3  Пруссія
в  відновлена в межах 1789 р.
4  Австрія
г  Велике герцогство Варшавське, Фін-
ляндія та Бессарабія
Д  Рейнська область, Вестфалія, захід-
ні польські землі 
Відповідь: 1 Г; 2 А; 3 Д; 4 Б.

94
Усі уроки до курсу «Всесвітня історія». 9 клас
3.  Позначте рішення, прийняті Віденським конгресом.
а)  Відновлення влади династії Бурбонів у Франції;
б)  відновлення незалежної Польської держави;
в)  передача Росії всього герцогства Варшавського;
г)  створення Німецького союзу;
д)  передача частини італійських земель Австрії;
е)  створення Рейнського союзу;
ж)  об’єднання німецьких земель під владою Австрії;
з)  накладення на Францію грошової контрибуції;
і)  встановлення у Франції реґентства Наполеона.
Відповідь: а, в, г, д, ж, з.
4.  Співвіднесіть назви міст, охоплені революційним рухом, і краї-
ни Європи.
1  Іспанія 
а  Афіни, Тріполі
2  Португалія 
Б  Неаполь, Палермо, П’ємонт
3  Італія
в  Барселона, Ов’єдо, Севілья
г  Порту, Лісабон
Відповідь: 1 В; 2 Г; 3 Б.
V. Домашнє завдання
1.  Прочитати відповідний параграф підручника.
2.  Знайти визначення термінів «лібералізм», «парламентаризм».
Урок 7
тема.  Велика Британія
очікувані результати
Після цього уроку учні зможуть:
•  характеризувати основні ознаки економічного життя країн Ве-
ликої Британії в 1815–1847 рр.; переходу Британії до політики 
вільної торгівлі;
•  визначати  основні  ознаки  політичного  й  суспільного  життя 
країн Великої Британії у 1815–1847 рр.;
•  називати причини і наслідки парламентської реформи в Англії, 
чартистського руху;
•  порівнювати політику консерваторів та лібералів;
•  давати характеристику видатним особистостям;
•  застосовувати та пояснювати терміни й поняття.

Тема 2. Європа в добу революцій 1848–1849 рр.
95
основні поняття: «промислова революція», «парламентська ре-
форма», «чартистський рух», «торі», «віги», «хартія», «білль».
історичні діячі: королева Вікторія, Веллінгтон, Ч. Грей, В. Ло-
ветт, Д. Гарні.
основні події:
•  1832 р. — перша парламентська реформа в Англії;
•  1838 р. — складено першу чартистську хартію;
•  4 лютого 1839 р. — у Лондоні відкрився перший чартистський 
з’їзд (конвент);
•  1840–1842 рр. — нове піднесення чартизму;
•  1848 р. — завершення третього етапу чартистського руху.
обладнання:  підручник,  історичний  атлас,  додатковий  ма-
теріал.
тип уроку: комбінований.
Хід урОКу
і. Актуалізація знань учнів
Хронологічні завдання
1.  Співвіднесіть дати і події.
1  1804 р. 
а  Встановлення континентальної блокади
2  1805 р. 
Б  Тільзітський мир
3  1806 р. 
в  Трафальгарська битва
4  1807 р. 
г  битва під Ватерлоо
Д  проголошення Наполеона «імператором 
французів»
Відповідь: 1 Д; 2 В; 3 А; 4 Б.
2.  Співвіднесіть дати і події.
1  1808 р. 
а  «Битва народів» під Лейпцигом
2  1812 р. 
Б  вторгнення французских військ до Іс-
панії
3  1813 р. 
в  Віденський конгрес
4  1814–1815 рр.  г  період консульства у Франції
Д  похід Наполеона на Росію
Відповідь: 1 Б; 2 Д; 3 А; 4 В.

96
Усі уроки до курсу «Всесвітня історія». 9 клас
Картографічне завдання
Співвіднесіть країни і території, приєднані до них за рішенням 
Віденського конгресу.
1  Сардинське 
а  Бельгія
 
королівство
2  Данія
Б  Норвегія
3  Голландія 
в  Шлезвіг, Голштейн
г  Савойя, Ніцца, Генуезька республіка
Відповідь: 1 Г; 2 В; 3 А.
Текстове завдання
Знайдіть помилки в тексті.
1.  Імператор Росії Олександр I наполягав на дотриманні принци-
пу  «легітимізму»  для  збереження  Французької  держави. 
(Міністр  закордонних  справ  Франції  Талейран  наполягав  на 
дотриманні  принципу  «легітимізму»  для  збереження  Фран-
цузької держави.
)
2.  Три  держави —  Франція,  Іспанія  та  Італія —  взяли  участь 
у створенні Священного союзу. (Три держави — Австрія, Прус-
сія і Росія — взяли участь у створенні Священного союзу.
)
3.  Рішенням  Віденського  конгресу  була  реставрована  династія 
Бурбонів у Франції. (Реставрація Бурбонів у Франції відбулася 
після зречення Наполеоном трону.
)
II. мотивація навчальної діяльності
У ч и т е л ь.  По  закінченні  епохи  наполеонівських  воєн  і  рево-
люційних  потрясінь  для  Європи  було  дуже  важливим  відновити 
економіку й зміцнити громадянський мир на континенті. В Англії 
в цей час відбуваються зміни, які призводять до встановлення від-
носної стабільності в суспільстві, триває становлення правової дер-
жави  і  громадянського  суспільства.  До  середини  XIX  ст.  у  країні 
зміцнився парламентський режим, який сприяв утвердженню гро-
мадянського миру, перевага віддавалася політиці реформ.
ііі. Вивчення нового матеріалу
Модернізація економіки
Робота з таблицею
Заповнити  таблицю  «Найважливіші  винаходи  кінця  XVIII — 
початку XIX ст.» і відповісти на питання.

Тема 2. Європа в добу революцій 1848–1849 рр.
97
Значення  
Країна
Дата
винахідник
Що винайшов
винаходу
Англія
1733
Джон Кей
Летючий човник
1738
Джон Уайатт,  Прядильна 
Люїс Пауль
 
машина
1738
Джеймс 
Механічна пряд-
 
Харгрівс
ка «Джені»
1771
Річард 
Заснував першу 
 
Аркрайт
у світі прядильну 
фабрику з ватер-
ними машинами
1785
Едтунд 
Ткацький 
Продуктивність 
 
Картрайт
 
верстат
ткацтва збільши-
лася у 40 разів 
1765
Джеймс Уатт
Парова машина
1797
Генрі 
Перший верстат  Удосконалення 
 
Модслей 
з металу — токар- техніки, у тому 
но-гвинторізний
числі й військової
Америка
1807
Роберт 
Перший паро-
Освоєння нових 
 
Фултон
плав «Клермонт» територій
Англія
1814
Джордж 
Перший паровоз
Встановлення 
 
Стефенсон
торгових та еко-
номічних 
зв’язків
1825
Георг 
Перша залізниця Формування 
 
Стефенсон
ринків
Америка
1835
Семюель 
Револьвер
Кольт
Німеччина 1836
Дрейзе
Нарізна рушниця
Франція
30-і рр. Ньєпс, Дагер
Фотографія
Запитання
1.  В якій країні було здійснено найбільшу кількість винаходів?
2.  Як називається процес заміни ручної праці машинною?
3.  В якій галузі застосовувалася більшість винаходів?
4.  Які наслідки матиме поява винаходів?
5.  Як, на вашу думку, змінилося становище робітників?
Групова робота
Учитель пропонує учням утворити групи. Кожна група вибирає 
собі питання для вивчення. На основі матеріалів учні готують гру-
пове повідомлення з обраного питання.
•  1-а група. Промислова революція в Англії.

98
Усі уроки до курсу «Всесвітня історія». 9 клас
•  2-а група. Розвиток шляхів сполучення.
•  3-я група. Розвиток торгівлі.
•  4-а група. Становище робітників.
Учитель  пропонує  учням  прочитати  документи,  відповісти  на 
питання й виконати завдання.
Текст 1. Промислова революція
Новая
 история стран Европы и Америки: Первый период: Учеб. 
для вузов по спец. «История» / Г. Л. Арш, В. С. Бондарчук, Л. И. Голь-
ман и др.; Под ред. А. В. Адо. — М.: Высш. шк., 1986. — С. 296.
«До середини XIX ст. в Англії завершився промисловий перево-
рот. Всі нові технічні винаходи і різноманітні машини почали ви-
користовуватися  на  головних  стадіях  виробничого  процесу  в  усіх 
основних галузях англійської промисловості. Добре оснащене ма-
шинною технікою текстильне виробництво — в першу чергу бавов-
няне — посідало передові позиції. Проте швидкими темпами, особ-
ливо  в  30–40-і  роки,  зростала  важка  промисловість,  зокрема 
машинобудування.  Засновувалися  фабрики  і  спеціальні  фірми 
з виробництва верстатів, цілих систем машин, різних механізмів. 
Англія не тільки обладнала власні фабрики машинами різних ти-
пів,  але  й  почала  їх  вивозити:  за  1826–1850 рр.  експорт  машин 
збільшився більш ніж у 6 разів. До середини століття  фабричне ви-
робництво машин запанувало над виготовленням їх вручну.
Удосконалені сільськогосподарські знаряддя дозволили погли-
бити оранку, ширше застосовувати дренажні роботи, добрива та ін-
ші досягнення агрономії».
Запитання і завдання
1.  Назвіть галузі промисловості Англії, в яких відбувся промисло-
вий переворот.
2.  Назвіть основні галузі промисловості англійського вироб ництва.
3.  Спробуйте сформулювати поняття «промислова революція».
4.  Як зміни у промисловості вплинули на розвиток сільського гос-
подарства?
текст 2. Транспортне сполучення
Новая 
история стран Европы и Америки: Первый период: Учеб. 
для вузов по спец. «История» / Г. Л. Арш, В. С. Бондарчук, Л. И. Голь-
ман и др.; Под ред. А. В. Адо. — М.: Высш. шк., 1986. — С. 296.
«З  розвитком  фабричного  капіталізму  було  нерозривно  по-
в’язане залізничне будівництво. Паровоз був винайдений Дж. Сті-
венсоном 1814 р. Будівництво першої у світі залізниці Стоктон — 
Дарлінгтон  завершилося  1825 р.,  потім  була  побудована  велика 

Тема 2. Європа в добу революцій 1848–1849 рр.
99
дорога Ліверпуль — Манчестер (1829), а за 1835–1849 рр. довжина 
шляхів  збільшилася  з  540 км  до  9,5 тис.  км.  Внутрішній  ринок 
країни,  що  склався  в  результаті  промислової  революції,  отримав 
міцний сполучний остов. З появою пароплава (винайдений амери-
канцем Р. Фултоном 1807 р.) з’явилася можливість активно вико-
ристовувати мережу каналів».
Запитання
1.  Як називалася перша англійська залізниця?
2.  Як будівництво залізниць впливало на торгівлю?
Текст 3. Розвиток торгівлі
Новая
 история стран Европы и Америки: Первый период: Учеб. 
для вузов по спец. «История» / Г. Л. Арш, В. С. Бондарчук, Л. И. Голь-
ман и др.; Под ред. А. В. Адо. — М.: Высш. шк., 1986. — С. 296.
«Успіхи  виробництва  сприяли  збільшенню  експорту.  Виве-
зення  продукції  з  Англії  на  зовнішні  ринки  зросло  за  1830–
1849  рр. більш ніж у 4  рази. Зауважимо, що поруч з текстильни-
ми  товарами  значну  частку  експорту  складала  тепер  продукція 
важкої  промисловості.  Підйом  економіки  був  тісно  пов’язаний 
з  розквітом   науки».
Запитання
•  Які галузі промисловості набували розвитку?
Текст 4. Становище англійських робітників
Новая
  история  стран  Европы  и  Америки:  Первый  период: 
Учеб. для вузов по спец. «История» / Г. Л. Арш, В. С. Бондарчук, 
Л. И. Гольман и др.; Под ред. А. В. Адо. — М.: Высш. шк., 1986. — 
С. 296–297.
«До середини століття населення країни налічувало вже 21 млн 
чоловік, причому швидкий приріст жителів припав на другу чверть 
століття (з 1801 р. в Англії регулярно проводилися переписи насе-
лення). Неухильно зростало промислове населення: до 1851 р. воно 
становило вже близько 43 %. Під тиском великого капіталу і вели-
кого землеволодіння відбувався інтенсивний процес пролетариза-
ції ремісників, дрібних фермерів, уцілілих на той час селян. Осіб 
найманої  праці  налічувалося  до  середини  століття  вже  5 млн,  що 
разом із членами сімей становило більшість населення країни.
Аграрна криза 1815 р., згодом економічні кризи 1816 і 1819 рр., 
1836–1838 рр. завдали глибоких потрясінь англійському суспіль-
ству. Бідність і відчай охопили трудящих. Безробітні, за свідчен-
ням  сучасників,  «заповнили  всю  країну  від  краю  до  краю».  Перші 
виступи народу відбулися вже 1815 р., у подальші роки заворушення 

100
Усі уроки до курсу «Всесвітня історія». 9 клас
збільшувалися: страйки, посилення «злочинного духу» луддизму, 
протести проти дії «хлібних законів», «голодні бунти», створення 
протизаконних тред-юніонів...»
Текст 5. Зміни у становищі англійських робітників
Виппер Р. Ю., Реверсов И. П., Трачевский А. С.
 История нового 
времени. — М., 1995. — С. 318–319.
«У цьому економічному перевороті винахід машин був особли-
во важким для пролетаріату. Машини скорочували попит на робочі 
руки, викидали людей з роботи, а створення безробітної маси при-
зводило до зниження заробітної платні. До того ж машини не тіль-
ки скорочували кількість робітників, але й давали можливість фаб-
рикантам  і  заводчикам  замінювати  працю  дорослого  робітника 
дитячою і жіночою працею.
Поява пролетаріату, що супроводжувалося безробіттям та бід-
ністю,  ставила  в  державному  житті  Європи  нове  питання  про  по-
ліпшення  становища  робітників  і  викликала  з  боку  пролетаріату 
спроби впливати на державне життя, яке перебувало в руках бур-
жуазії».
Запитання до текстів 4 і 5
1.  Чим  була  спричинила  зміна  становища  англійських  робіт-
ників?
2.  Як  змінилося  становище  англійських  робітників  після  про-
мислового перевороту?
3.  Як робітники відстоювали свої права?
4.  Яких змін вимагали робітники?
Учні презентують результати групової роботи.
Робота з поняттями
Учитель підбиває підсумок і формує поняття «промислова рево-
люція».
Промислова революція — глибокі зміни у техніці промислового 
виробництва,  зумовлені  застосуванням  машин,  а  також  їх  еконо-
мічними та соціальними наслідками.
Визначення записується в зошит.
особливості політичного розвитку країни.  
парламентська реформа 1832 р.
Робота з поняттями
Лібералізм — 
напрям політичної думки, що обґрунтовує необ-
хідність надання громадянам широких політичних та економічних 
свобод.

Тема 2. Європа в добу революцій 1848–1849 рр.
101
Парламентаризм — звичаї та правила взаємодії між виконав-
чою  та  законодавчою  владою,  включаючи  відповідальність  уряду 
перед  парламентом,  формування  уряду  на  основі  парламентської 
більшості.
Учитель говорить про те, що Англія з кінця XVIII ст. стала кон-
ституційною  монархією,  де  реальна  влада  належала  парламенту, 
але виборча система давно застаріла.
Метод «Чиста дошка»
Учитель  пропонує  учням  самостійно  прочитати  відповідний 
пункт параграфа і відповісти на питання, записані на дошці. Отри-
мавши відповідь на запитання, учитель витирає їх із дошки.
1.  Назвіть англійські політичні партії.
2.  Чиї інтереси представляли консерватори?
3.  Чиї інтереси відстоювали ліберали?
4.  Чиї інтереси захищали хлібні закони?
5.  Яких заходів вживав уряд для припинення лудистського руху?
6.  Які вимоги висували робітники?
7.  Які організації захищали права робітників?
8.  Що повинна була змінити парламентська реформа?
вікторіанська епоха
Учитель  пропонує  учням  самостійно  опрацювати  відповідний 
текст підручника і скласти історичний портрет діяча.
Для  цього  можна  використовувати  пам’ятку  зі  складання  ха-
рактеристики історичного діяча.
Пам’ятка зі складання характеристики історичного діяча
1.  Розкрийте  основні  відомості  про  життєвий  шлях  історичного 
діяча. Визначте, що вплинуло на формування поглядів і пере-
конань його особи.
2.  Дайте  характеристику  рис  вдачі  історичної  особи.  Визначте 
ступінь  відповідності  особистих  якостей  задачам,  які  вирішу-
вав історичний діяч.
3.  Визначте способи досягнення мети, які використовував даний 
діяч.
4.  Визначте, чиї інтереси представляв історичний діяч.
5.  Виявіть  суперечності,  якщо  вони  є,  в  діяльності  історичного 
діяча, визначте їх причини.
6.  Розкрийте значення і роль історичного діяча.
7.  Дайте власну оцінку історичної особи та її діяльності.

102
Усі уроки до курсу «Всесвітня історія». 9 клас
чартистський рух
У ч и т е л ь. У 1836–1838 рр. Англію охопила криза перевироб-
ництва, яка призвела до активізації робочого руху. Основною ме-
тою робочого руху була зміна системи державного управління. Свої 
вимоги робітники висловили в хартіях, які вони планували переда-
ти до парламенту. Тому рух робітників за виборчу реформу в Англії 
отримав назву «чартизм».
Робота з документами
Учитель  пропонує  учням  ознайомитися  з  документами  і  від-
повісти на питання.
Текст 6. Із першої Національної петиції
Новая
  история  в  документах  и  материалах. —  М.,  1934. — 
Вып. 1. — С. 285–288.
«Протягом 23 років ми насолоджуємося глибоким миром.
Все  ж  таки,  незважаючи  на  всі  прагнення  та  вміння  вигідно 
використовувати  їх,  ми  обтяжені  стражданням  і  в  суспільному, 
й  у  приватному  житті.
Ми  знемагаємо  під  тягарем  податків,  яких  все  ж  таки,  вияв-
ляється, не вистачає для потреб наших правителів; наші промис-
ловці перебувають на краю банкрутства; наші робітники вмирають 
з  голоду;  капітал  не  дає  прибутку,  а  праця  не  винагороджується; 
будинок ремісника спустошений, проте комора лихваря повна; ро-
бочий будинок переповнений, а фабрика порожня.
Ми  дивилися  в  усі  сторони,  ми  старанно  шукали  причини  по-
треби, такої тяжкої і такої тривалої.
Ми не можемо знайти жодної з них ні в природі, ні в провидінні. 
Небо  було  милостиве  до  народу,  але  безумство  наших  правителів 
обернуло в ніщо благодать Божу».
Запитання
1.  Якими були історичні умови, за яких був створений документ? 
Коли і де він з’явився?
2.  Інтереси якої верстви населення він виражає?
3.  Назвіть причини тяжкого становища робітників.
Текст 7. Друга петиція чартистів
Новая
  история  в  документах  и  материалах. —  М.,  1934. — 
Вып. 1. — С. 289–290.
«Петиція народу Сполученого королівства, що підписався ниж-
че,  стверджує:  урядова  влада  має  своїм  першоджерелом  народ,  її 
задача — захист свободи всіх і сприяння добробуту всіх. Вона по-

Тема 2. Європа в добу революцій 1848–1849 рр.
103
винна бути відповідальною перед усім народом. Там, де відмовля-
ють у представництві, треба чинити опір щодо обкладення податка-
ми. З 26 млн тільки 900 000 мають право голосу. Ваша Величність 
 
отримує з податків на свої особисті витрати по 164 ф. 17 ш. 10 п. 
щодня, король Ганноверський — 57 ф. 10 ш., архієпископ Кентер-
берійський —  52 ф.  10 ш.,  тоді  як  багато  тисяч  робітничих  сімей 
мають по 3 пенси на душу в день... Ваші прохачі скаржаться на те, 
що  вони  обтяжені  жахливими  податками  для  сплати  відсотків  за 
таким нечуваним національним боргом... В Англії, Ірландії, Шот-
ландії та Уельсі тисячі людей вмирають через гостру потребу. І Ва-
ші прохачі, усвідомлюючи, що бідність є головною причиною всіх 
злочинів, з почуттям здивування, змішаного з тривогою, стежать 
за тим, як мало робиться для бідних, немічних і старих...»
Запитання
1.  У чому чартисти бачили задачі державної влади?
2.  Як,  на  вашу  думку,  державна  влада  Англії  ставилася  до  на-
роду?
3.  Чому чартисти вважали бідність небезпечною для держави?
Текст 8. Лідер угрупування «фізичної сили» 
Шевченко  С.  В.
  Новая  история  XIX  век:  8 кл.:  Контрольные 
и проверочные работы. — М.: АСТ, 2003. — С. 26.
«Я  стою  за  проведення  революції  вогнем,  кров’ю  до  ножа,  до 
смерті... Якщо правителі добровільно не змінять існуючого поряд-
ку, якщо вони докорінно не знищать всього цього, то вони дочека-
ються революції, якої так бояться... Ми зруйнуємо цю фортецю не-
правди,  споруджену  ними  для  зневажання  законів  Господа 
і люд ських... Ми перетворимо всю країну, зі сходу і заходу, з пів-
ночі  і  півдня,  на  одне  страхітливе  багаття,  загасити  яке  ніхто  не 
буде в змозі, ми знищимо всі фабрики паперовопрядильних тиранів 
і будинки тих, хто створив їх пограбуваннями і вбивствами, розо-
ривши мільйони людей, створених Господом для рівного щастя...»
Запитання
1.  Якими були історичні умови, за яких був створений цей доку-
мент? Коли і де він з’явився?
2.  Що засуджує і до чого закликає автор документа?
3.  Якими,  на  вашу  думку,  могли  бути  наслідки  реалізації  даної 
політичної програми?
4.  Чому подібні заклики не знайшли підтримки серед англійських 
робітників?

104
Усі уроки до курсу «Всесвітня історія». 9 клас
IV. Закріплення вивченого матеріалу
Бесіда
1.  Охарактеризуйте економічне становище Англії.
2.  Чому головною проблемою в англійському суспільстві стала не-
обхідність парламентської реформи?
3.  Які демократичні вимоги містилися в Народній хартії? Чим во-
ни відрізнялися від здійсненої парламентської реформи 1832 р.?
4.  Чому парламентська реформа 1832 р. не зупинила боротьбу за 
реформування виборчого права?
5.  Чи змогли досягти поставленої мети чартисти? Свою відповідь 
поясніть.
V. Домашнє завдання
1.  Прочитати відповідний параграф підручника.
2.  Заповнити  таблицю  «Політика  англійських  урядів  1815–
1847 рр.».
політика консерваторів
політика лібералів
Урок 8
тема.  Франція
очікувані результати
Після цього уроку учні зможуть:
•  встановлювати хронологічну послідовність подій;
•  досліджувати  політичний  розвиток  Франції  у  20–40-і  рр. 
ХІХ ст.;
•  визначати  причини  і  наслідки  Липневої  революції,  характер 
і суть Липневої монархії;
•  характеризувати особливості економічного розвитку Франції;
•  порівнювати  становище  англійських  та  французьких  робітни-
ків;
•  давати характеристику визначним особистостям цього пе ріоду;
•  застосовувати та пояснювати терміни та поняття.
основні поняття: «Реставрація», «Липнева монархія», «Липне-
ва революція», «промисловий переворот», «соціалісти-утопісти».
історичні діячі: Людовік XVIII, Карл X, Поліньяк, Луї-Філіпп, 
О. Бланкі, Л. Блан, П. Прудон.

Тема 2. Європа в добу революцій 1848–1849 рр.
105
основні події:
•  Червень 1815 р. — друга реставрація Людовіка XVIII;
•  1824–1830 рр. — правління Карла X;
•  27–29 липня 1830 р. — Липнева революція;
•  1830–1848 рр. — Липнева монархія.
обладнання:  підручник,  історичний  атлас,  додатковий  ма-
теріал.
тип уроку: комбінований.
Хід урОКу
і. Актуалізація знань учнів
1.  Співвіднесіть терміни і визначення.
1  Промислова  а  напрям політичної думки, яка обґрунто-
революція 
вує необхідність надання громадянам 
широких політичних та економічних 
свобод
2  парламента- Б  рух за виборчу реформу
ризм 
3  лібералізм 
в  глибокі зміни в техніці промислового 
виробництва, зумовлені застосуванням 
машин, а також їхні економічні та со-
ціальні наслідки
4  чартизм
г  звичаї і правила взаємодії виконавчої 
і законодавчої влади, включаючи від-
повідальність уряду перед парламентом, 
формування уряду на основі парламент-
ської більшості
Д  масове звільнення робітників
Відповідь: 1 В; 2 Г; 3 А; 4 Б.
2.  Співвіднесіть імена політичних діячів і факти їхньої біографії.
1  У. Ловетт
а  лідер «Політичного союзу»
2  Ф. О. Коннор
Б  лідер блоку «фізичної сили» Лондон-
ської асоціації робітників
3  Т. Атвуд
в  лідер організації «Священний місяць»
4  Дж. Гарні
г  лідер блоку «моральної сили» Лон-
донської асоціації робітників
Д  лідер «Великого Північного союзу»
Відповідь: 1 Г; 2 Д; 3 А; 4 Б.

106
Усі уроки до курсу «Всесвітня історія». 9 клас
3.  Співвіднесіть дати і події.
1  1838 р. а  друга петиція чартистів про Народну хартію
2  1839 р. Б  поразка руху чартистів
3  1842 р. в  перша петиція чартистів про Народну хартію
4  1848 р. г  II Національний конвент чартистів
Д  I з’їзд чартистів
Відповідь: 1 Д; 2 В; 3 А; 4 Г.
4.  Співвіднесіть назви політичних партій та їхню діяльність.
1  Торі
а  ухвалення закону про знищення рабства в анг-
лійських колоніях
2  Віги
Б  ухвалення «хлібних законів»
в  скасування податку на користь бідних і позбав-
лення безробітних будь-якої допомоги
г  надання обмежених виборчих прав католикам
Д  зниження мит на низку імпортних товарів
Відповідь: 1 Б, Г, Д; 2 А, В.
5.  Знайдіть помилки в тексті.
1)  У  період  правління  королеви  Вікторії  уряд  торі  втілив 
у життя  законопроекти  про  шкільну  і  військову  реформи. 
(У  період  правління  королеви  Вікторії  уряд  вігів  утілив 
у життя законопроекти про шкільну і поштову реформи.
)
2)  У 30–40-і рр. Англія імпортувала текстиль і продукцію важ-
кої промисловості. (У 30–40і рр. Англія експортувала текс-
тиль і продукцію важкої промисловості.
)
II. мотивація навчальної діяльності
У ч и т е л ь. У Франції була відновлена династія Бурбонів. Відо-
мий  політичний  діяч  Талейран  сказав  про  Бурбонів  у  період  Рес-
таврації: «Вони нічого не забули і нічого не навчилися». Нам нале-
жить  дізнатися  про  події  у  Франції  1815–1848 рр.  і  з’ясувати 
причини нестабільності в державі.
III. Вивчення нового матеріалу
Буржуазна монархія
У ч и т е л ь. Розгром армії Наполеона Бонапарта в битві при Ва-
терлоо призвів до другої реставрації монархії Бурбонів у Франції. 
На трон було повернено Людовіка XVIII. Король дарував Франції 
нову конституцію — Хартію 1814 р.

Тема 2. Європа в добу революцій 1848–1849 рр.
107
Робота з документом
Учитель  пропонує  учням  прочитати  документ  і  відповісти  на 
питання.
Текст 1. Із конституційної хартії Людовіка XVIII
Хрестоматия
 по новой истории, 1640–1870: Пособие для учи-
теля / Сост. В. Г. Сироткин и др.; Под ред. В. Г. Сироткина. — М., 
1990. — С. 118–119.
«...Сучасне  становище  королівства  вимагало  видання  консти-
туційної хартії... Найдорожчим... є те, щоб всі французи жили між 
собою, як брати, і щоб ніколи жоден гіркий спомин не порушив би 
більше спокій...
— Французи рівні перед законом, якими б не були їхні титули 
і чини...
— Особиста свобода їх однаково гарантована: ніхто не може бу-
ти підданий переслідуванню або затриманню інакше, як у передба-
чених законом випадках...
— Французи мають право обнародувати й друкувати свої дум-
ки, узгодивши це із законами...
—  Особа  короля  недоторканна  і  священна.  Його  міністри  від-
повідальні. Виконавча влада належить виключно королю.
— Король є верховний глава держави.
—  Законодавча  влада  здійснюється  спільно  королем,  палатою 
перів і палатою депутатів від департаментів.
— Закон пропонується королем...
—  Палати  можуть...  просити  короля  запропонувати  закон... 
і вказати, який повинен бути його зміст...
— Палата депутатів складається з депутатів, обраних колегіями.
— Ніякий депутат не може бути допущений до палати, якщо йому 
не має 40 років і він не платить тисячу франків прямих податків...
— Виборці, що беруть участь у виборах депутатів, мають плати-
ти  прямі  податки  у  розмірі  300 франків  і  бути  за  віком  не  менше 
30 років від народження...»
Запитання
1.  Якими були історичні умови, коли створювався цей документ?
2.  Назвіть мету видання хартії.
3.  Назвіть форму державного правління Франції, яку затверджу-
вала хартія.
4.  Чим, згідно з хартією, обмежувалася влада короля?
5.  Поясніть принцип нового виборчого права, який був встановле-
ний у країні.

108
Усі уроки до курсу «Всесвітня історія». 9 клас
Узагальнюючи відповіді учнів, учитель наголошує, що Хартія 
1814 р. встановила в країні конституційну монархію. Панівне ста-
новище в країні посіли землевласники, які поділили владу з вели-
кою буржуазією. Це був перший крок до створення буржуазної мо-
нархії.
липнева революція 1830 р. «три славні дні»
У ч и т е л ь.  Після  смерті  в  1824 р.  бездітного  Людовіка  XVIII 
корону  успадкував  його  молодший  брат  граф  д’Артуа,  який  став 
королем Карлом X (1824–1830). Щороку цей король дедалі більше 
повертався до методів старого порядку. Він вживав заходів, що об-
межували права широких верств суспільства, у тому числі й прав-
лячої верхівки.
Робота з підручником
Учитель  пропонує  учням  прочитати  відповідний  пункт  пара-
графа й відповісти на запитання: «Які заходи Карла X спровокува-
ли політичну кризу?».
•  Звільнено 250 наполеонівських генералів;
•  компенсація колишнім емігрантам за втрачене в роки револю-
ції майно;
•  розбещена Національна гвардія.
У ч и т е л ь.  Політичну  кризу  посилювали  економічні  кризи, 
що  періодично  спалахували  у  країні  та  призводили  до  зростання 
числа бідних і безробітних.
Намагаючись придушити опозицію, Карл Х у липні 1830 р. на-
важився  на  здійснення  державного  перевороту,  підписавши  ряд 
указів.
Робота з документом
Учитель пропонує учням розглянути документ і відповісти на 
запитання.
Текст 2. Із декретів Карла X
Шевченко  С.  В.
  Новая  история  XIX  век:  8 кл.:  Контрольные 
и проверочные работы. — М.: А.С.Т., 2003. — С. 20.
«Ми, Карл, милістю Божої король Франції,... за доповіддю на-
шого кабінету міністрів запроваджуємо таке:
...Свобода періодичного друку відміняється... Будь-який жур-
нал і періодичне або напівперіодичне видання, незалежно від його 
змісту, може з’явитися як у Парижі, так і його департаментах ли-
ше з дозволу, отриманого від нас авторами і видавцем. Дозвіл цей 
поновлюється кожні три місяці. Він може бути скасований».

Тема 2. Європа в добу революцій 1848–1849 рр.
109
Запитання
1.  Як характеризує даний документ внутрішню політику короля 
Карла X?
2.  Як ви вважаєте, чого намагався досягти король Карл X?
3.  Як ви вважаєте, чи було можливим відновлення старих поряд-
ків у Франції?
У ч и т е л ь. Окрім скасування свободи друку, король розпустив 
палату депутатів і різко обмежив виборче право. Закони Карла X 
стали приводом для революції.
Текст 3. Очевидець про Липневе збройне повстання 1830 р.
Хрестоматия
 по новой истории, 1640–1870: Пособие для учи-
теля / Сост. В. Г. Сироткин и др.; Под ред. В. Г. Сироткина. — М., 
1990. — С. 119.
«Із самого ранку все населення Парижа перебувало в русі; заго-
ни з передмістя... вирушали в дорогу. Озброєні громадяни захопи-
ли  ратушу,  інші  оволоділи  баштою  Нотр-дам,  прикріпили  до  неї 
трикольоровий  прапор  і  вдарили  в  набат.  Все  було  готове  до  бою: 
весь порох і свинець, які знайшлися у торговців, був захоплений...
...Регулярний бій відбувався в усіх районах Парижа. Основним 
театром нападу і захисту була міська ратуша. Жителі,... сповнені 
завзяття, вирішили перемогти або загинути: вони розташувалися 
в будинках, на дахах і безперервно стріляли по військах, що прохо-
дили вулицями.
...Народ... атакував казарми жандармерії... Спочатку атакуючі 
були відбиті, але нарешті їм вдалося захопити будівлю ... Все, що 
в ній знаходилося, було вивантажене на вулиці та підпалене. Ніхто 
нічого собі не привласнив, сумлінність доходила до того, що у во-
гонь кидали срібло і гроші...»
Запитання
1.  Де почалися революційні події?
2.  Як  ви  думаєте,  чому  революційні  події  отримали  назву  «три 
славні дні»?
У ч и т е л ь. Палата депутатів ухвалила рішення передати коро-
ну Франції близькому родичу Бурбонів Луї Філіппу Орлеанському, 
оскільки ліберали бачили в ньому людину, здатну проводити полі-
тику компромісу, розпочату Людовіком XVIII.
Нового короля називали «король-буржуа». Луї Філіпп був най-
більшим володарем лісів і фінансистом.
Король підписав нову Конституцію «Хартію 1830 р.».

110
Усі уроки до курсу «Всесвітня історія». 9 клас
Робота з порівняльною таблицею
Учитель пропонує учням прочитати відповідний пункт підруч-
ника,  скласти  порівняльну  таблицю  «Французькі  конституції 
1814 і 1830 рр.» і відповісти на питання.
Критерії для 
Хартія 1814 р.
Хартія 1830 р.
порівняння
Влада короля 
Глава держави;
Король керує на запро-
верховний головнокоманду-
шення народу;
ючий;
втратив право видавати 
здійснював законодавчу і ви- закони
конавчу владу
Обмеження 
Парламент
Парламент
 
влади короля 
Виборчі права
Обмеження виборчих прав 
Зниження майнового 
майновим і віковим цензом
і вікового цензу
Приватна 
Недоторканність приватної 
Недоторканність при-
 
власність 
власності
ватної власності
Демократичні 
Проголошення демократич-
Проголошення демо-
права і свободи 
них свобод
кратичних свобод
Запитання
 1.  Назвіть основні відмінності двох французьких конституцій.
2.  Як ви вважаєте, чию владу закріплювала Хартія 1830 р.?
промислова революція у Франції
Робота з документом
Учитель пропонує учням розглянути документи і відповісти на 
запитання.
Текст 4. Промисловий розвиток Франції
Новая
 история стран Европы и Америки: Первый период: Учеб. 
для вузов по спец. «История» / Г. Л. Арш, В. С. Бондарчук, Л. И. Голь-
ман и др.; Под ред. А. В. Адо. — М.: Высш. шк., 1986. — С. 309.
«Помітних успіхів досягла текстильна промисловість, перш за 
все бавовняна, в якій інтенсивно відбувалася механізація прядиль-
ного виробництва; споживання виляску майже потроїлося. У шов-
ковій  промисловості  поширився  механічний  ткацький  верстат 
Жаккара.  З  1815 до  1830 р.  удвічі  збільшилися  виплавка  чавуну 
і видобуток  вугілля.  З  1818 р.  почалося  застосування  кам’яного 
вугілля в металургії, до 1825 р. на ньому виплавлялася вже 1/3 за-
ліза, що вироблялося в країні. Парових машин у Франції було ще 
замало, але їхня кількість зростала — з 65 у 1820 р. до 620 у 1830 р. 

Тема 2. Європа в добу революцій 1848–1849 рр.
111
У  цілому  ж,  у  промисловості  в  цей  час  ще  переважали  капіталіс-
тична  мануфактура  і  дрібні  майстерні  ремісничого  типу.  В  еко-
номіці  домінуючу  роль  зберегло  сільське  господарство:  1827  р. 
з  8,7  млрд  франків  національного  доходу  на  нього  припадало  
5 млрд франків».
Текст 5. Промисловий розвиток Франції
Новая 
история стран Европы и Америки: Первый период: Учеб. 
для вузов по спец. «История» / Г. Л. Арш, В. С. Бондарчук, Л. И.Голь-
ман и др.; Под ред. А. В. Адо. — М.: Высш. шк., 1986. — С. 315.
«До  кінця  першої  половини  XIX  ст.  фабрична  організація  ви-
робництва  переважала  в  усіх  головних  галузях  текстильної  про-
мисловості. Швидкими темпами розвивалися бавовняна індустрія 
(імпорт виляску з 1830 по 1840 р. майже подвоївся), виробництво 
вовни (імпорт вовни зріс з 1830 по 1845 р. у 4 рази). З виробництва 
шовку Франція вийшла на перше місце у світі. Велику роль в екс-
порті відігравали різноманітні предмети розкоші.
Серйозні зміни сталися й у важкій промисловості. У металургії 
на зміну деревному вугіллю приходило кам’яне: до 1847 р. на коксі 
виплавлялося  вже  дві  третини  чавуну.  Фабрично-заводський  тип 
виробництва  затвердився  в  чорній  металургії,  запроваджувався 
в машинобудуванні, яке виробляло парові машини, верстати та ін-
ше  промислове  устаткування,  паровози.  Кількість  парових  дви-
гунів збільшилася з 1830 по 1848 р. у 8 разів (з 616 до 4853)».
Запитання до текстів 4 і 5
1.  Назвіть  факти,  які  свідчать  про  те,  що  у  Франції  відбувалася 
промислова революція.
2.  Що  можна  сказати  про  темпи  промислової  революції  у  Фран-
ції?
3.  Назвіть провідні галузі промисловості Франції.
4.  Які товари експортувала Франція?
Текст 6. Розвиток французької промисловості
Хрестоматия
 по новой истории, 1640–1870: Пособие для учи-
теля / Сост.В. Г. Сироткин и др.; Под ред. В. Г. Сироткина. — М., 
1990. — С. 115–116.
«Промисловці...  не  припиняли  називати  англійців  «нашими 
одвічними  суперниками».  Головна  рада  мануфактури...  билася... 
над  питанням:  чим  Англія  підкорила  світ,  підпорядкувала  його 
своїй економічній гегемонії... Відсутність власного торгового фло-
ту, подібного до такого, як в Англії, позначалася на французькому 
експорті.

112
Усі уроки до курсу «Всесвітня історія». 9 клас
...Англія уявлялася французам... країною недосяжних техніч-
них чудес... В усіх галузях промисловості значного поширення на-
були  машини.  ...Рух  вагонів  по  рейках,  але  за  допомогою  коней, 
а не пари почався у Франції 1822 р. Але це нововведення... стосува-
лося... винятково перевезення вугілля.
...Для відбілювання бавовняних тканин французи зовсім не ко-
ристувалися складними і дуже дорогими машинами, які в Англії 
застосовувалися повсюдно.
...Відсутність  машин  була  зумовлена  нестачею  вільних  капі-
талів у французькій промисловості... Машини виписувалися з Ан-
глії. Але коштували ці... машини французам надзвичайно дорого.
Розвиток  французького  машинобудування  гальмувався  неста-
чею  кваліфікованих  робітників...,  технічною  відсталістю  фран-
цузької чорної металургії, в яку нові методи виробництва... запро-
ваджувалися вкрай повільними темпами».
Запитання
1.  Назвіть державу, яка лідирувала у світовому промисловому ви-
робництві.
2.  Назвіть  чинники,  що  сприяли  швидкому  економічному  зрос-
танню Англії.
3.  Назвіть причини, які заважали промисловому розвитку Франції.
Криза липневої монархії
У ч и т е л ь.  Промислова  революція  призвела  до  погіршення 
становища  робітників.  Зріс  робочий  день,  знизилася  заробітна 
платня. У середовищі робітників почалися заворушення.
Робота з документами
Учитель пропонує учням прочитати документи і відповісти на 
запитання.
Текст 7. Газета про повстання ліонських ткачів 1831 р.
Шевченко  С.  В.
  Новая  история  XIX  век:  8 кл.:  Контрольные 
и проверочные работы. — М.: А.С.Т., 2003. — С. 20–21.
«Ліонське повстання відкрило важливу таємницю — внутріш-
ню  боротьбу,  що  відбувається  у  суспільстві  між  класом  багатіїв 
і класом, який нічого не має. Наше торгове і промислове суспіль-
ство має свою виразку, як і всі інші суспільства: ця виразка — робіт-
ники.  Немає  фабрик  без  робітників;  а  з  робочим  населенням,  що 
дедалі  зростає  і  завжди  вимагає,  немає  спокою  для  суспільства... 
Варвари,  що  загрожують  суспільству, —  не  на  Кавказі  і  не  в  та-
тарських степах; вони — у передмістях наших фабричних міст; і не 

Тема 2. Європа в добу революцій 1848–1849 рр.
113
слід ображати цих варварів; на жаль! — їх більше слід жаліти, ніж 
засуджувати; вони страждають, нужда їх тисне... Вони сильніші, 
вони численніші, ви самі даєте їм зброю, і, нарешті, вони страшен-
но потерпають через злидні... Давати політичні права і національ-
ну зброю тим, у кого нічого захищати і хто може все забрати, — зна-
чить  йти  проти  збереження  суспільства.  Ось  що  середній  клас 
повинен  краще,  ніж  будь-коли,  розуміти  з  часу  ліонських  подій, 
інакше — він обдурений і сам перебуває у змові з метою досягнення 
власної своєї загибелі... Сучасне суспільство загине від своїх проле-
тарів, якщо воно не намагатиметься всіма можливими засобами на-
дати їм частку власності, або вона зробить їх активними та озброє-
ними громадянами до того, як зробить їх власниками».
Запитання
1.  Як  ви  думаєте,  хто  є  автором  документа?  Які  його  політичні 
погляди?
2.  Як автор характеризує робітників?
3.  До чого закликає автор статті?
Текст 8. Листівка ліонських ткачів 1834 р.
Шевченко  С.  В.
  Новая  история  XIX  век:  8 кл.:  Контрольные 
и проверочные работы. — М.: А.С.Т., 2003. — С. 21.
«...Ми  —  люди,  ми  повинні  зажадати  для  себе  користуватися 
природними правами... Нам відмовили у цих правах, значить, ми 
маємо право боротися за те, щоб їх отримати. Звичайно, нам обтяж-
ливо, що для повалення тиранії проливається кров. Але ця кров не 
може  лягти  на  нашу  голову,  бо  наші  вороги  почали  вбивати  нас 
раніше,  ніж  ми  навіть  подумали  взятися  за  зброю...  Нехай  живе 
свобода! Прокляття тиранам!»
Запитання
1.  До чого закликали автори листівки?
2.  Якими методами робітники хотіли досягти зміни свого стано-
вища?
3.  Наскільки,  на  вашу  думку,  можливе  або  неможливе  застосу-
вання насильства?
IV. Закріплення вивченого матеріалу
Бесіда
1.  Як ви вважаєте, чому Бурбони у 1815–1830 рр. не змогли відно-
вити у Франції дореволюційні порядки?
2.  Чим  можна  пояснити  відставання  французької  промисловості 
від англійської на початку ХІХ ст.?

114
Усі уроки до курсу «Всесвітня історія». 9 клас
3.  Чим можна пояснити той факт, що спочатку король-буржуа Луї 
Філіпп користувався великою популярністю в народі?
4.  Які зміни сталися в політичному житті Франції після встанов-
лення Липневої монархії?
5.  Які зміни сталися в соціально-економічному житті Франції піс-
ля встановлення Липневої монархії?
V. Домашнє завдання
1.  Прочитати відповідний параграф підручника.
2.  Підготувати повідомлення про повстання декабристів у Росії.
3.  Випереджальне завдання. Підготувати повідомлення про рево-
люційні події в Європі.
Урок 9
тема.  росія. суспільно-політичні течії і рухи
очікувані результати
Після цього уроку учні зможуть:
•  встановлювати хронологічну послідовність подій;
•  характеризувати економічне та політичне становище Росії піс-
ля Віденського конгресу;
•  показувати територію Росії та держави, які з нею межували;
•  називати центри декабристського руху;
•  аналізувати програмові документи декабристів;
•  порівнювати програмові вимоги;
•  застосовувати та пояснювати терміни та поняття.
основні  поняття:  «рух  декабристів»,  «слов’янофіли»,  «захід-
ники»,  «Північне  товариство»,  «Південне  товариство»,  «Руська 
правда».
історичні діячі: О. Муравйов, П. Пестель, Микола І, О. Герцен, 
В. Бєлінський, М. Буташевич-Петрашевський.
основні події:
•  1816 р. — утворення «Союзу порятунку»;
•  1818 р. — утворення «Союзу благоденства»;
•  14 грудня 1825 р. — повстання на Сенатській площі;
•  29 грудня 1825 р. — початок повстання Чернігівського полку.
обладнання:  підручник,  історичний  атлас,  додатковий  ма-
теріал.
тип уроку: комбінований.

Тема 2. Європа в добу революцій 1848–1849 рр.
115
Хід урОКу
і. Актуалізація знань учнів
Бесіда за запитаннями
1.  Чому Олександр I вважав, що династія Бурбонів у Франції «бу-
де зметена новою революцією»?
2.  Назвіть території, які були приєднані до Росії за рішенням Ві-
денського конгресу.
3.  З  якою  метою  Олександр  I  ініціював  створення  Священного 
 
союзу?
4.  Які зміни здійснив Олександр I у Польщі і Фінляндії?
II. мотивація навчальної діяльності
У ч и т е л ь. «Дней Александровых прекрасное начало», — так 
назвав О. С. Пушкін перші роки царювання Олександра I. Вони бу-
ли  позначені,  на  думку  сучасників  та  істориків,  ліберальними 
 
устремліннями, задумами й надіями. Проте час, що наступив після 
закінчення наполеонівських війн, зазвичай характеризують як час 
відвертої реакції. Це був час розколу між державою і суспільством. 
У Росії з’явилися дворянські революційні організації, які прагну-
ли змін в існуючому порядку.
III. Вивчення нового матеріалу
росія за часів царювання олександра і
Робота з документами
Учитель пропонує учням прочитати документи і виконати зав-
дання до них.
Текст 1. Греч Н. І. про царювання Олександра І
Тексты 1–7. Анисимов Е. В., Каменский А. Б. Россия в XVIII — 
первой половине XIX века: История. Историк. Документ: Экспери-
ментальное учебное пособие для старших классов. — М.: МИРОС, 
1994. — С. 300–302.
«Олександр  був  загадкою  для  сучасників:  навряд  чи  буде  він 
розгаданий і нащадками. Природа обдарувала його добрим серцем, 
світлим розумом, але не дала йому самостійного характеру, і слаб-
кість ця дивним чином перетворювалася на упертість. Він добрий, 
але при цьому злопам’ятний; не страчував людей, а переслідував їх 
поволі  з  усіма  зовнішніми  знаками  благовоління  та  милості;  про 
нього говорили, що він вживав батіг на ваті...»
Текст 2. В. О. Ключевський про царювання Олександра І
«Імператор та його оточення зважилися запровадити нові дер-
жавні  установи  раніше,  ніж  були  створені  узгоджені  з  ними 

116
Усі уроки до курсу «Всесвітня історія». 9 клас
 
суспільні  відносини,  хотіли  побудувати  ліберальну  конституцію 
в суспільстві,  половина  якого  перебувала  в  рабстві,  тобто  вони 
сподівалися досягти наслідків раніше причин, які їх породили».
Текст 3. О. В. Предтеченський про царювання Олександра І
«Царювання Олександра є єдиний у своїй внутрішній сутності 
процес... Уряд Олександра був урядом кріпосників, і Росія до кін-
ця  його  царювання  в  основі  свого  соціально-економічного  й  полі-
тичного ладу залишалася такою ж кріпосною монархією, якою во-
на  була  і  1801 р.  Цар  захищав  інтереси  кріпосників,  а  для  цього 
потрібно було йти не слідом за стихійною буржуазною еволюцією 
країни, а, навпаки, заважати цій еволюції, стримувати її, застосо-
вуючи заходи, які не можна кваліфікувати інакше, як реакційні. 
Тому в основі своїй політика Олександра була така сама реакційна, 
як і політика Павла».
Текст 4. А. П. Бажова про царювання Олександра І
«Подібно до батька, Олександр I прагнув зміцнення своєї абсо-
лютної  влади,  але  він  розумів  непридатність  тих  методів,  якими 
діяв  його  батько.  Павло  був  нетерплячий,  грубий,  нестриманий; 
його син умів вичікувати, діяти в обхід, прислухатися до настроїв 
суспільства.  Політика  вичікування  й  лавірування  між  різними 
дворянськими  угрупованнями  особливо  характерна  для  першого 
періоду царювання Олександра. Але в міру того, як він зміцнював-
ся на престолі, його політика набувала дедалі певнішого харак теру. 
Він, як і його попередники, прагнув зміцнення самодержавства».
Текст 5. С. В. Мироненко про царювання Олександра І
«...Головною  причиною,  що  не  дозволила  звільнити  селян 
і спробувати  змінити  політичний  устрій  вже  на  початку  XIX  ст., 
виявився  опір  переважної  частини  дворянства.  Олександр  I,  що 
спробував встати на шлях реформ, був вимушений під тиском по-
тужної відсталої сили повернути назад...
Самодержавний монарх, що мав у розпорядженні необмежену 
владу, рішуче виключав саму думку про можливість тиску на дво-
рянство,  наполягав,  щоб  в  основі  будь-якого  проекту  скасування 
кріпацтва був встановлений принцип добровільності. І, визнавши 
неможливість  його  дотримання,  верховна  влада  відмовилася  від 
реформ взагалі».
Текст 6. Девід Мак-Кензі і Майкл Курран про царювання Олександра І
«Олександрівська  епоха  завершилася,  як  і  почалася,  насиль-
ством. Обіцянка радикальної реформи, оголошена 1801 р., була за-
блокована наполегливим прагненням Олександра повністю зберег-

Тема 2. Європа в добу революцій 1848–1849 рр.
117
ти  свою  самодержавну  владу.  Пропозиціям  Сперанського,  які 
могли  відкрити  шлях  конституційній  монархії,  заснованій  на  за-
коні, не було надано шансу. Кріпацтво й самодержавство зберегли-
ся як непохитна основа Російської імперської системи».
Завдання
1.  Скласти характеристику Олександра І як людини.
2.  Скласти характеристику Олександра І як політичного діяча.
3.  Спираючись на знання з історії Англії і Франції, подумайте, які 
зміни необхідно було здійснити Олександру І в Російській імпе-
рії.
таємні товариста та їхні програми
Варіант 1
Учитель пропонує учням проаналізувати висловлювання дека-
бристів і визначити причини виникнення в Росії декабристського 
руху.
•  П.  І.  Пестель.  Нинішнє  століття  ознаменовується  революцій-
ними думками. Від одного кінця Європи до іншого видно одне 
й те  саме,  від  Португалії  до  Росії...  Дух  перетворення  приму-
шує, так би мовити, скрізь розум клекотіти.
•  О.  О.  Бестужев.  Наполеон  напав  на  Росію,  і  саме  тоді  народ 
російський  уперше  відчув  свою  силу;  саме  тоді  прокинулося 
в усіх серцях відчуття незалежності спершу політичної, а зго-
дом народної.
•  І. Д. Якушкін. Поміщики дивилися на селян, як на власність, 
що цілком їм належить, і на кріпосний стан як на священну ста-
ровину, якої не можна було торкнутися, щоб не зруйнувати за-
сад держави.
•  М. П. Бестужев-Рюмін. Розлад фінансів, занепад торгівлі, а по-
над усе — беззаконня судів, непокоїли наші серця.
•  П. І. Борисов. Несправедливість, насильство і гноблення, яких 
зазнавали селяни від поміщиків, укріплювали в моїй думці ре-
волюційні думки.
Варіант 2
Учитель пропонує учням за допомогою методу «Мозковий штурм» 
назвати причини виникнення перших таємних суспільств.
•  Закордонний похід російської армії 1813–1814 рр.; 
•  знайомство з життям народу в Європі;
•  знайомство з ідеями французьких просвітителів;
•  патріотичний підйом і зростання політичної свідомості в Росії;
•  збереження самодержавства в Росії;

118
Усі уроки до курсу «Всесвітня історія». 9 клас
•  переваги конституційного правління в Європі;
•  високий рівень економічного розвитку європейських країн;
•  намагання усунути царизм і скасувати кріпацтво.
У ч и т е л ь.  Прихильники  революційного  перетворення  Росії 
на початку XIX ст. відомі як декабристи (за назвою місяця, коли 
сталося збройне повстання в Петербурзі). У 1816 р. група офіцерів 
створила таємну організацію «Союз порятунку», яка згодом отри-
мала  іншу  назву —  «Товариство  справжніх  і  вірних  синів  вітчиз-
ни». До неї входило близько 30 чоловік. Організація поставила за 
мету знищити кріпацтво, ліквідувати самодержавство та встанови-
ти конституційний лад. Але для активних дій товариству бракува-
ло сил і досвіду.
У  1818 р.  створюється  Союз  благоденства.  За  три  роки  (1818–
1821)  товариство  перетворилося  на  організацію,  що  налічувала 
близько  200 членів.  «Союз  благоденства»  мав  програму  і  статут. 
Члени «Союзу» критикували самодержавний лад, викривали сва-
волю  поміщиків  і  хабарництво  урядовців,  важке  життя  народу. 
Для революційної агітації вони використовували волелюбні вірші 
молодого поета О. Пушкіна.
Через розбіжності союз був розпущений, а навесні 1821 р. ство-
рюються нові об’єднання. У Петербурзі за ініціативою М. Муравйо-
ва  формується  «Північне  товариство»,  а  на  Україні —  «Південне 
товариство» на чолі з П. Пестелем.
Групова робота
Учитель пропонує учням розділитися на дві групи, ознайоми-
тися  з  документами  і  підготувати  аналіз  програмних  документів 
«Північного суспільства» і «Південного суспільства».
Текст 7. З «Проекту Конституції Микити Муравйова»
Хрестоматия
 по истории СССР, ХІХ в.: Книга для учителя / 
Сост. П. П. Епифанов, О. П. Епифанова. — М., 1991. — С. 40–42.
«Досвід усіх народів і всіх часів довів, що влада самодержавна 
рівно згубна для правителів і для суспільств...
...Федеральне, або Союзне правління... задовольнило усі умови 
й оголосило велич народу і свободу громадян.
Під наглядом государя одне законодавче Зібрання знаходиться 
в столиці і робить всі розпорядження, загальні для всієї держави... 
розпорядження, що стосуються областей, надані обласним законо-
давчим зборам...
1. Російський народ, вільний і незалежний...
2. Джерелом верховної влади є народ...

Тема 2. Європа в добу революцій 1848–1849 рр.
119
4. Громадянство є правом брати участь у суспільному управлін-
ні... — обирати урядовців,... бути обраним...
6.  Громадянин  має  бути  віком  від  21-го  року;...  мати  відоме 
і постійне місце проживання... бути справним у платежах громад-
ських повинностей»... бути непорочним перед обличчям закону»... 
мати нерухомість на 500 крб. сріблом або... рухому власність... на 
1000 крб. сріблом.
13. Усі росіяни рівні перед обличчям закону.
15.  Кожен...  зобов’язаний...  коритися  законам  і  владі...,  бути 
завжди готовим до захисту Батьківщини...
16. Кріпосний стан і рабство скасовуються.
17. Будь-хто має право висловлювати вільно свої думки... і пові-
домляти їх за допомогою друку...
18.  Будь-хто  має  право  займатися  тим  промислом,  який  йому 
здається найбільш вигідним...
21. У судах безпека, життя і власність забезпечуються присяж-
ними...
24. Право власності... священне й недоторканне. Церковні зем-
лі залишаються назавжди за ними.
25.  Землі  поміщиків  залишаються  за  ними.  Особливий  закон 
визначить  винагороду,  яку  зобов’язані  їм  сплатити  поселяни,  що 
матимуть  намір...  переселитися... —  за  тимчасове  припинення... 
отримання прибутку з оброблюваної цими поселянами землі...
30. Військові поселення негайно знищуються.
32. Розділення людей на 14 класів скасовується».
Текст 8. З «Руської Правди» Павла Пестеля
Хрестоматия
 по истории СССР, ХІХ в.: Книга для учителя / 
Сост. П. П. Епифанов, О. П. Епифанова. — М., 1991. — С. 40–42.
«§ 4. Усі повинні бути рівними перед законом... Усі люди в дер-
жаві мають однакове право на всі вигоди, що пропонуються держа-
вою, і всі мають рівні обов’язки нести всі тягарі...
§  6.  ...Довго  існувала  можливість  для  декого  пригноблювати 
всіх інших; час тепер покласти рішучий край цьому... порядку...
§ 11. ...Щоб рабство... в Росії було знищено...
1) звільнення селян... не повинне позбавити дворян доходу...;
2) звільнення не повинне принести заворушення і безлад у дер-
жаві...;
3) звільнення має покращити становище селян порівняно з те-
перішнім...
4) Кількість десятин землі, що відшкодовується, може бути ви-
дана з казни поміщику грошима або натурою. Якщо відшкодування 

120
Усі уроки до курсу «Всесвітня історія». 9 клас
видаватиметься грошима, то ціна визначатиметься свідченням во-
лості або поміщика.
4) Увесь російський народ складає один стан — цивільний; всі 
нинішні стани знищуються...
5) Вся земля... ділиться на... волосну і приватну. Перша скла-
дає  власність  громадську,  друга —  власність  приватну.  Волосна 
земля є недоторканною, вона ділиться на ділянки, ділянки розда-
ються на вимогу членів волості. Решта землі віддається в найман-
ня... на один рік...
8) Верховна влада ділиться на законодавчу (Народне віче) і вер-
ховно-виконавчу (Державна Дума). Влада судова доручається Вер-
ховному собору.
9) Народне віче складається з народних представників, обраних 
народом на 5 років. ...Вона оголошує війну та укладає мир... Ніхто 
не може розпустити Народне віче.
10) Державна дума складається з 5 членів, обраних народом на 
5 років. Щорічно кожна губернія пропонує кандидата. ...Всі мініс-
терства... перебувають під відомством... Державної Думи.
11) Верховний собор складається зі 120 членів... Вони призна-
чаються на все життя... Народне віче передає йому на затверджен-
ня  свої  закони.  Собор...  дивиться...,  щоб  в  усьому  дотримувався 
закон...
Запитання для документів 7 і 8
1.  Назвіть демократичні права, які проголошуються в документі.
2.  Назвіть майбутній державний устрій Росії.
3.  Охарактеризуйте державне управління Росії.
4.  Хто, згідно з документом, отримував виборче право?
5.  Які плани були у декабристів щодо кріпацтва і вирішення зе-
мельного питання?
6.  Визначте характер змін, які намагалися здійснити декабристи.
Учні виступають з презентаціями відповідей.
повстання декабристів
Учитель  заслуховує  виступ  учнів  на  тему  «Повстання  декаб-
ристів».
У ч и т е л ь.  Верховний  суд  засудив  121 декабриста  до  каторги 
й поселення в Сибіру, а п’ятьох — К. Рилєєва, П. Пестеля, С. Му-
равйова-Апостола,  М.  Бестужева-Рюміна,  П.  Каховского —  до 
страти через повішення.
Правління  Миколи  І  стало  часом  посилення  реакції.  Будь-які 
спроби змінити існуючий лад жорстоко переслідувалися.

Тема 2. Європа в добу революцій 1848–1849 рр.
121
суспільний рух у росії в 30–40 рр. ХіХ ст.
Групова робота
Учитель пропонує учням розділитися на шість груп і виконати 
завдання (на основі матеріалу підручника).
•  1-а група. Західники.
•  2-а група. Слов’янофіли.
•  3-я група. Радикали.
•  4-а група. Національно-визвольний рух.
•  5-а група. Утопічний соціалізм.
•  6-а група. Марксизм.
IV. Закріплення вивченого матеріалу
1.  Заповнити таблиці.
порівняльна таблиця «товариства декабристів»
«південне  
«північне  
питання для порівняння
товариство»
товариство»
Лідери 
Програмові документи
Державний устрій Росії
Методи боротьби з само-
державством
Демократичні права  
і свободи
порівняльна таблиця «Західники і слов’янофіли»
питання для порівняння
слов’янофіли
Західники
Напрям політичної думки
Лідери 
Місце Росії в історії
Напрям історичного розвитку Росії
Людина і держава
Основа суспільства
 
2.  Прочитати документи й відповісти на питання.
Текст 10. Витяги з листа І. С. Аксакова
История
 СССР: Учеб. для 9 кл. сред, шк. — 5-е изд., перераб. 
и доп. — М.: Просвещение, 1990. — С. 69.
«Багато  я  їздив  Росією:  ім’я  Бєлінського  відоме  кожному  хоч 
трохи  мислячому  хлопцеві,  всякому,  хто  прагне  свіжого  повітря 
серед  смердючого  болота  провінційного  життя.  Немає  жодного 

122
Усі уроки до курсу «Всесвітня історія». 9 клас
 
вчителя гімназії в губернських містах, який би не знав напам’ять 
листа Белінського до Гоголя, у віддалених краях Росії тільки тепер 
долинає цей вплив... Тут немає нічого дивного. Будь-яке різке за-
перечення подобається молодості, будь-яке обурення, будь-яка ви-
мога  простору,  правда  приймається  із  захопленням...  І  справді, 
в провінції ви можете бачити два класи людей: з одного боку, ха-
барників, урядовців..., що прагнуть стрічок, хрестів і чинів, помі-
щиків, прив’язаних до своєї панської гідності і кріпацтва... Ви від-
вертаєтеся від них, звертаєтеся до іншої сторони, де бачите людей 
молодих, чесних, що обурюються злом і гнітом».
Запитання
1.  Яких політичних поглядів дотримується автор листа? Свою від-
повідь поясніть.
2.  Які  два  класи  людей  Росії  виділяє  автор  листа?  Які,  на  вашу 
думку, прагнення у даних класів?
3.  Як автор листа оцінює вплив Бєлінського на молоде покоління?
Текст 11. Письмо О. І. Герцена своєму синові
История 
СССР: Учеб. для 9 кл. сред. шк. — 5-е изд., перераб. 
и доп. — М.: Просвещение, 1990. — С. 73.
«Любий Сашко!
Я присвячую тобі цю книгу... Я анітрохи не боюся дати у твої 
підліткові руки цей, місцями зухвалий, протест незалежної особи 
проти  світобачення  застарілого,  рабського  та  сповненого  брехні, 
проти безглуздих ідолів, що належать іншому часу, безглуздо до-
живаючи  свій  вік  між  нами,  заважаючи  одним,  лякаючи  інших. 
Я не хочу тебе обдурювати: знай істину, як я її знаю; тобі ця істина 
нехай  дістанеться  не  болісними  помилками,  розчаруваннями,  що 
не мертвлять, а просто за правом спадку. У твоєму житті прийдуть 
інші питання, інші зіткнення. Страждань, праці тобі не бракувати-
ме... Ми не будуємо, ми ламаємо; ми не сповіщаємо нового одкро-
вення, а усуваємо стару брехню. Сучасна людина... ставить тільки 
міст, — інший, невідомий, майбутній пройде ним... Ти, можливо, 
побачиш його... Не залишайся на цьому березі... Релігія революції, 
великого  суспільного  перетворення —  одна  релігія,  яку  я  запові-
даю тобі.
Твій батько».
Запитання
1.  Яким бачив майбутнє Росії Герцен?
2.  Яку задачу він вважав головною для свого покоління?
3.  До чого закликає Герцен свого сина?

Тема 2. Європа в добу революцій 1848–1849 рр.
123
V. Домашнє завдання
1.  Прочитати відповідний параграф підручника.
2.  Учитель пропонує учням утворити групи, які мають на наступ-
ному уроці представляти революційні події у країнах Європи.
•  1-а група. Революція у Франції.
•  2-а група. Революція в Німеччині.
•  3-я група. Революція в Італії.
•  4-а група. Революція в Австрії.
•  5-а група. Революція в Угорщині.
Урок 10
тема.  «Весна народів».  

революції 1848–1849 рр. у країнах Європи
очікувані результати
Після цього уроку учні зможуть:
•  показувати  на  карті  держави,  охоплені  революційні  подіями 
1848–1849 рр., основні осередки революційного руху та районі 
селянських повстань;
•  називати  держави,  які  брали  участь  у  придушенні  революції 
1848–1849 рр.;
•  називати народи, які боролись за національну незалежність;
•  аналізувати суспільно-політичні рухи в країнах Східної і Захід-
ної Європи, причини революції 1848–1849 рр.;
•  розкривати  особливості,  характер,  хід,  причини  поразок  і  на-
слідки революції в європейських країнах у 1848–1849 рр.
основні  поняття:  «Друга  республіка»,  «Друга  імперія»,  «фі-
нансова  аристократія»,  «бонапартизм»,  «лібералізм»,  «імперська 
Конституція», «рейхстаг».
історичні  діячі:  Луї  Філіпп,  Л-Е.  Кавеньяк,  Наполеон  III, 
Фрідріх Вільгельм IV, Дж. Гарібальді, Франц-Йосиф І, Л. Кошут.
основні події:
•  25 лютого 1848 р. — проголошення республіки у Франції;
•  січень–лютий 1848 р. — початок революції в Італії;
•  13–15 березня 1848 р. — народне повстання у Відні;
•  14–18 березня 1848 р. — народне повстання в Берліні;
•  червень 1848 р. — повстання робітників у Парижі;
•  2 грудня 1851 р. — державний переворот Луї Бонапарта;
•  1852–1870 рр. — Друга імперія у Франції.
обладнання: підручник, історичний атлас, додатковий матеріал.
тип уроку: комбінований.

124
Усі уроки до курсу «Всесвітня історія». 9 клас
Хід урОКу
і. Актуалізація знань учнів
Співвіднесіть імена політичних діячів і факти їхньої біографії.
1  П. Пестель 
а  керівник «Літературного товариства 
11-го нумера», був виключений з уні-
верситету за твір «Дмитро Калінін». 
Літературний критик і публіцист
2  М. Бестужев-
Б  соціаліст-утопіст. Створив у Лондоні 
Рюмін
«Вільну друкарню», видавав альманах 
«Полярна зірка», газету «Дзвін»
3  В. Белінський в  керівник гуртка. Намагався створити 
таємне товариство для підготовки ре-
волюції в Росії. Засуджений до смерт-
ної страти, яка була замінена каторгою
4  О. Герцен
г  член Південного товариства, один з ор-
ганізаторів повстання Чернігівського 
полку на Україні, страчений за виро-
ком царського суду
Д  керівник Південного товариства, автор 
програмового документа «Руська 
Правда», страчений за вироком 
царського суду
Відповідь: 1 Д; 2 Г; 3 А; 4 Б.
Учитель вибірково заслуховує «Маніфест до російського наро-
ду» від імені учасників одного з політичних рухів.
іі. Вивчення нового матеріалу
Групова робота
Учні, готуючись до цього уроку, отримали випереджальне зав-
дання.
Учитель пропонує учням утворити групи, які представлять ре-
волюційні події 1848–1849 рр. у країнах Європи. Для роботи учнів 
використовують матеріал підручника, історичні джерела, додатко-
ву літературу.
•  1-а група. Революція у Франції (тексти 1–4).
•  2-а група. Революція в Німеччині (тексти 5–6).
•  3-я група. Революція в Італії (тексти 7–9).
•  4-а група. Революція в Австрії (тексти 10–12).
•  5-а група. Революція в Угорщині (тексти 13).

Тема 2. Європа в добу революцій 1848–1849 рр.
125
Текст 1. Прокламація тимчасового уряду французькому народу
Сборник
 документов по истории Нового времени стран Европы 
и Америки. (1640–1870). — М.: Высшая школа, 1990. — С. 203.
«Ретроградний та олігархічний уряд повалено героїзмом наро-
ду Парижа. Цей уряд втік, залишивши кривавий слід, який не до-
зволить йому ніколи повернутися.
Тільки-но створений тимчасовий уряд, що отримав схвалення 
народу і депутатів парламенту, на засіданні 24 лютого уповноваже-
но забезпечити та організувати в даний момент народну перемогу.
Тимчасовий  уряд  хоче  республіки,  але  затвердженої  народом, 
що  був  негайно  опитаний  щодо  остаточної  форми  національного 
уряду, який підлягає усуненню верховною владою народу.
Єдність нації, що складається відтепер з усіх класів громадян, 
що входять до неї; самоврядування нації; свобода, рівність і брат-
ство як принципи; народ як девіз і гасло — ось той демократичний 
уряд,  який  Франція  зобов’язана  собі  забезпечити  і  який  нашими 
зусиллями зуміємо за нею затвердити!»
Запитання
1.  Які події у Франції призвели до утворення тимчасового уряду?
2.  Визначте  плани  тимчасового  уряду  щодо  державного  устрою 
Франції.
3.  Назвіть  демократичні  права  і  свободи,  які  проголошувалися 
в прокламації.
Текст 2. Початок революційних подій у Франції
Книга
  для  чтения  по  новой  истории  1640–1870:  Пособие  для 
учащихся 8 кл. сред. шк. / Н. Е. Овчаренко, Н. А. Ерофеев, А. П. Ле-
вандовский и др. — М.: Просвещение, 1987. — С. 170.
«Безпосереднім  приводом  для  повстання  паризького  проле-
таріату, останньою краплею, що переповнила чашу його терпіння, 
стала поява розпорядження уряду від 22 червня 1848 р. про закрит-
тя національних майстерень. В офіційному урядовому органі газе-
ти  «Монітор»  повідомлялося,  що  всі  неодружені  робітники  віком 
від 18 до 25 років, внесені раніше до списків національних майсте-
рень,  підлягали  зарахуванню  до  армії,  а  інші  відправлялися  на 
земляні  роботи  до  провінції,  перш  за  все  у  Солонь —  болотисту, 
згубну місцевість з убивчим кліматом.
Урядовий декрет викликав страшне обурення серед робітників. 
«Краще вже померти від кулі в Парижі, ніж їхати помирати від ли-
хоманки в Солоні, далеко від сім’ї», — говорили вони. Спеціальна 
делегація  робітників  спробувала  було  домогтися  від  уряду  скасу-
вання несправедливого рішення. Але ті заявили що в разі, «якщо 

126
Усі уроки до курсу «Всесвітня історія». 9 клас
робітники  не  підкорятимуться  декрету,  то  їх  примусять  до  цього 
силою». Відповідь уряду викликала нову хвилю обурення. У Пари-
жі, Ліоні, Ліллі, Турі та цілому ряді інших міст спалахували страй-
ки, заворушення, мітинги й демонстрації робітників».
Запитання
1.  Виділіть мотив і причини обурення робітників.
2.  Визначте сторони, що протистояли одна одній.
Текст 3. Червень. Відозва, розклеєна  
на вулицях Сент-Антуанського передмістя
Юдовская А. Я., Баранов П. А., Ванюшкина Л. М.
 История. Мир 
в новое время 1640–1870. — СПб., 1998. — С. 330–331.
«До зброї!
Ми хочемо демократичної і соціальної республіки.
Ми хочемо верховної влади народу.
...Щоб захистити цю республіку, необхідне сприяння всіх. Чис-
ленні  демократи,  які  зрозуміли  цю  необхідність,  уже  два  дні  як 
вийшли на вулицю.
Ця свята справа нараховує вже багато жертв: ми всі наважили-
ся помститися за цих благородних мучеників або померти.
Будьте напоготові, громадяни! Хай жоден з вас не ухилиться від 
цього заклику.
Захищаючи республіку, ми захищаємо власність.
Якщо  сліпа  завзятість  залишить  вас  байдужими  до  всієї  цієї 
пролитої крові, ми всі помремо під палаючими руїнами передмістя 
Сент-Антуан. Подумайте про ваших жінок, про ваших дітей, і ви 
прийдете до нас».
Запитання
1.  Які вимоги висували робітники?
2.  До чого закликали робітники?
Текст 4. Конституція Французької республіки 4 листопада 1848 р.
Молок А. И.
 Июньские дни в Париже. — М., 1948. — С. 43.
«Від імені французького, народу Національний збір прийняв... 
конституцію такого змісту:
—  Франція  (перетворюється)  на  республіку;  французька  рес-
публіка демократична, єдина і неподільна;
—  Свобода,  рівність  і  братство —  її  принципи.  Сім’я,  праця, 
власність, громадський порядок — її основи.
—  Будь-яка  власність  недоторканна  ...Відчуження  власності 
(можливе)... за умови... її відшкодування.
— Ніколи не може бути знову застосована конфіскація майна.

Тема 2. Європа в добу революцій 1848–1849 рр.
127
— Конституція гарантує громадянам свободу праці...
— Будь-яка влада в державі походить від народу. Вона не може 
доручатися будь-кому з правом передавати її у спадок.
— Законодавча влада (належить) Національним зборам.
— Виборче право пряме, загальне і таємне.
— Виборці, незалежно від свого цензу, віком 21 року...
— Можуть бути обирані... всі виборці (чоловіки) від 25 років.
— Французький народ доручає виконавчу владу... президенту 
республіки.
— Президент обирається на 4 роки...
— Він має у своєму розпорядженні військову силу, але не має 
право особисто нею командувати.
—  (Президент)  призначає  та  усуває  міністрів,  дипломатичних 
агентів, головнокомандуючого флоту та армії, префекта, представ-
ників... колоній... прокурорів».
Запитання
1.  Який державний устрій було встановлено у Франції?
2.  Якими були повноваження законодавчої та виконавчої влади?
3.  Визначте ставлення до приватної власності.
Текст 5. Очевидець про бої у Берліні 18 березня 1848 р.
Кан С. Б. 
Революция в Австрии и Германии. — М., 1948. — С. 53.
«Люди руйнували бруківку, спустошували збройові магазини, 
вривалися до будинків, витягували сокири. В одну мить... постали 
12 барикад. На дахах будинків з’явилися люди. Стоячи на запамо-
рочливій  висоті,  вони  з  цеглою  в  руках  чекали  на  солдатів.  Всі 
 
озброїлися тим, що трапилося під руку: вилами, мечами, списами, 
пістолетами, палицями.
...Гарматні постріли лунали один за одним; барикада була зруй-
нована.  Почалася  страшна  бійня.  Полягло  багато  жертв,  солдати 
понесли невеликі втрати».
Запитання
1.  Як ви вважаєте, чому повстанці зазнали поразки?
2.  Визначте сторони, що протистояли одна одній.
Текст 6. З імперської конституції,  
прийнятої Франкфуртським парламентом 28 березня 1849 р.
Кан С. Б.
 Революция в Австрии и Германии. — М., 1948. — С. 56.
«— Німецька імперія утворює єдину митну і торгову терито рію...
— (Імперська влада) повинна запровадити в усій Німеччині од-
ну монетну систему...
— Рейхстаг складається з двох палат: палати представників дер-
жав (німецьких) і палати народних представників...

128
Усі уроки до курсу «Всесвітня історія». 9 клас
— Оголошується рівність всіх станів перед законом...
— Власність недоторканна...
— Назавжди знищується ...кріпосна залежність».
Запитання
1.  Які феодальні пережитки скасувала революція в Німеччині?
2.  Які права отримали громадяни Німеччини?
3.  Визначте підсумки революції в Німеччині.
Текст 7. Зі спогадів Ф. Орсіні про початок революції 1848 р. в Італії
Всесвітня
 історія: 9 кл.: Нова історія (к. XVIII — п. XX ст.) / 
О. В. Гісем, О. О. Мартинюк, А. Л. Ольбішевський, В. М. Щерби-
на. — К.: А.К.С., 2000. — С. 103.
«... Загальним бажанням була національна незалежність...
Після  повідомлень  про  революцію  у  Мілані  Італію  охопило 
полум’я. «На війну! До табору!» — такі заклики можна було почу-
ти звідусіль. Молоді дівчата оперізували мечем своїх коханих і ви-
ряджали їх із побажанням божої допомоги, пророкуючи їм перемо-
гу  над  чужоземцями.  Юнаки  залишали  свою  службу  і  домашній 
затишок для того, щоб допомагати співвітчизникам виганяти осто-
гидлих  австрійців  за  Альпи...  Країна,  яку  століттями  тримали 
в рабстві, яка не знала військової науки, роз’єднана, яку зневажа-
ли іноземці, одним ударом розбила свої ланцюги і кинула їх в об-
личчя  ворога-іноземця,  забувши  внутрішні  чвари,  відкинувши 
традиційні забобони, рушила на війну із закликом: «Свобода, неза-
лежність і єдність!»
Запитання
1.  Визначте характер революційних подій.
2.  Визначте сторони, які протистояли одна одній.
3.  Як ви вважаєте, які головні задачі повинна була вирішити рево-
люція?
4.  Як ви думаєте, з якими труднощами довелося зіткнутися пов-
станцям?
Текст 8. Події в Римі
Хрестоматия
 по новой истории, 1640–1870: Пособие для учи-
теля / Сост. В. Г. Сироткин и др.; под ред. В. Г. Сироткина. — М., 
1990. — С. 174.
«Заворушення перекинулися на Рим. Поштовхом до них послу-
жило вбивство невідомою особою керівника папської політики гра-
фа Россі. Спроба папи придушити заворушення за допомогою своєї 
гвардії,  що  складалася  з  найманців-швейцарців,  провалилася. 
У результаті папа Пій IX погодився призначити уряд з буржуазних 

Тема 2. Європа в добу революцій 1848–1849 рр.
129
демократів, а сам через декілька днів утік з Рима у фортецю Гаету 
під захист Бурбонів-австрійців. Повстання поширювалося. На до-
помогу повсталим римлянам прибув Д. Гарібальді зі своїми добро-
вольцями. За його ініціативи в Римі 9 лютого 1849 р. проголосили 
республіку. Скликані тоді ж Установчі збори оголосили про позбав-
лення папи світської влади».
Запитання
1.  Визначте сторони, які протистояли одна одній.
2.  Назвіть досягнення революції.
Текст 9. З ухвали Установчих зборів і тріумвірату Римської республіки
Хрестоматия
 по новой истории, 1640–1870: Пособие для учи-
теля / Сост. В. Г. Сироткин и др.; под ред. В. Г. Сироткина. — М., 
1990. — С. 176.
«Все церковне майно... оголошуються власністю республіки... 
Буде  встановлений  примусовий  податок  з  доходів  багатих  сі-
мей,  найзначніших  капіталістів  і  комерсантів  на  торгові  і  про-
мислові товариства різного роду...
Освіта держави переходить у безпосереднє ведення міністерства 
освіти...
Кожна сім’я... з трьох осіб отримує кількість землі 20 тис. кв. м.
Значна частина сільгоспмаєтків, що належать релігійним кор-
пораціям..., негайно ділиться на певне число частин, достатніх для 
підтримки однієї або декількох сімей... Вони отримають їх у вільну 
і постійну оренду користування, замість помірного внеску державі, 
і зможуть їх викупити... з оренди».
Запитання
•  Які питання були розв’язані в ході революції?
Текст 10. Промова австрійського політика Адольфа Фішгорна  
на відкритті рейхстагу 22 липня 1948 р.
Всесвітня
 історія: 9 кл.: Нова історія (к. XVIII — п. XX ст.) / 
О. В. Гісем, О. О. Мартинюк, А. Л. Ольбішевський, В. М. Щерби-
на. — К.: А.К.С., 2000. — С. 104.
«Ми зібралися тут, у цей великий, сповнений глибокого значен-
ня день..., щоб заявити про бажання народу і висловити біля трону 
ідеї нашого часу...
Ми вимагаємо насамперед свободи друку.
Проте  однієї  цієї  свободи  недостатньо.  Право  народу  не  лише 
в тому, щоб через пресу проголошувати свої бажання. Він повинен 
також мати можливість через присяжних здійснювати свою правову 
свідомість і вустами своїх представників проводити свою волю, коли 

130
Усі уроки до курсу «Всесвітня історія». 9 клас
вирішуються питання про його долю, його щастя і горе. Далі належить 
зняти окови з совісті. Наука в Австрії повинна бути вільною».
Запитання
•  Які вимоги імператору висунули австрійські ліберали?
Текст 11. Відмова Фрідріха-Вільгельма IV  
прийняти імператорську корону
Сборник
 документов по истории Нового времени стран Европы 
и Америки. (1640–1870). — М.: Высшая школа, 1990. — С. 228.
«Але та корона, яку ви, на жаль, пропонуєте, принесла б най-
більшу ганьбу своїм присмаком революції 1848 року, цієї огидної, 
безглуздої, хоча, дякувати богу, і не найзлішої з революцій ниніш-
нього сторіччя. І таку корону з бруду і глини ви пропонуєте надіти 
законному королю Пруссії, якого бог благословив носити якщо не 
найдавнішу, то в усякому разі найбільш благородну корону, яка ні-
коли ще не потрапляла до рук злодія».
Запитання
•  Чому король відмовився прийняти корону?
Текст 12. Зі звернення I Слов’янського з’їзду  
до народів Європи 12 червня 1848 р.
Ревякин  А.  В.
  Всеобщая  история.  История  Нового  времени, 
1800–1900: Учеб. для 8 кл. — М.: Просвещение, 2007. — C. 172.
«...Ми, слов’яни, проклинаємо і відкидаємо будь-яке пануван-
ня сили, яке хоче підмінити закон.
Ми  запропонували  імператору  Австрії,  під  конституційним 
 
управлінням якого проживає більшість членів нашого суспільства, 
перетворити імперію на союз рівноправних народів, який однаково 
задовольнить як своєрідні потреби народів, так і єдність монархії. 
У такому союзі ми бачимо благо не тільки для нас одних, але й для 
зміцнення  свободи,  цивілізації  і  гуманності  взагалі  ...Ми  твердо 
вирішили всіма законними засобами досягти державного визнання 
і  становища  нашої  національності  в  Австрійській  імперії  рівним 
з німецьким і мадярським (тобто угорським) народами».
Запитання
1.  Визначте вимоги I Слов’янського з’їзду.
2.  Наскільки, на вашу думку, вони є справедливими?
3.  Який лад пропонувалося встановити в Австрії?
Текст 13. З Декларації незалежності Угорщини 14 квітня 1849 р.
Ревякин  А.  В.  
Всеобщая  история.  История  Нового  времени, 
1800–1900: Учеб. для 8 кл. — М.: Просвещение, 2007. — C. 172.

Тема 2. Європа в добу революцій 1848–1849 рр.
131
«1.  Угорщина  оголошується  вільною  і  незалежною  європей-
ською  державою,  включаючи  Трансільванію,  яка  до  неї  законно 
приєднується, і всі залежні землі, області та провінції Угорщини.
2.  Дім  Габсбургів,  що  заплямував  себе...  тим,  що  він  підняв 
 
зброю проти угорської нації,... що наважився розчленувати країну 
шляхом  відокремленням  від  Угорщини  Трансільванії,  Хорватії, 
Словаччини, Фіуме та Узбережжя (тобто Далмації),... через цю Дек-
ларацію від імені нації оголошується позбавленим влади, позбавле-
ним трону і вигнаним...»
Запитання
1.  Які задачі мала вирішити революція в Угорщині?
2.  Визначте, які території й народи повинні були увійти до Угор-
ської держави.
3.  Яким народам було відмовлено у праві створити власну державу?
Групи презентують свої виступи.
IV. Закріплення вивченого матеріалу
Скласти таблицю «Революційна Європа: “весна народів”».
Державний  причини   проти-
підсум-
лідери /  Досяг-
Країна
устрій до 
і привід 
борчі 
ки рево-
вимоги нення
революції революції
сили
люції
Франція
Німеччина 
Італія
Австрія
Угорщина
V. Домашнє завдання
1.  Прочитати відповідний параграф підручника.
2.  Підготуватися до роботи «Портретна галерея».
3.  Скласти кросворди до теми.
Урок 11
тема.  Узагальнення знань за темами «Велика Французька 

революція кінця ХVііі ст. Європа у період наполеонів-
ських воєн» та «Європа в добу революцій 1848–1849 рр.»

очікувані результати
Після цього уроку учні зможуть:
•  визначати територіальні зміни основних західноєвропейських 
країн;

132
Усі уроки до курсу «Всесвітня історія». 9 клас
•  узагальнювати інформацію з писемних джерел;
•  визначати причини, суть та наслідки основних явищ та подій, 
систематизувати їх;
•  порівнювати діяльність видатних історичних осіб, робити вис-
новки;
•  класифікувати та застосовувати поняття та терміни.
обладнання:  історичний  атлас,  комплект  кросвордів,  аркуші 
паперу, олівці.
Хід урОКу
I. Актуалізація знань учнів
Бесіда за запитаннями
1.  Чим були зумовлені європейські революції 1848–1849 рр.?
2.  У чому полягали задачі революції для кожної країни.
3.  Назвіть особливості європейських революцій 1848–1849 рр.
4.  Назвіть підсумки революцій.
5.  Чому революції не досягли своєї мети?
II. основна частина уроку
Робота з картою історичного атласа
За  допомогою  карт  історичного  атласа  «Карта  світу  поч. 
ХVIII ст.»,  «Французька  революція  кін.  ХVIII  ст.»,  «Європа 
у 1794–1815 рр. Війни наполеонівської Франції», «Країни Європи 
у 1815–1847 рр.», «Революції 1848–1849 рр. Робітничій та націо-
нально-визвольний рух в Європі» виконайте завдання і дайте від-
повіді на запитання.
1.  Назвіть європейські держави:
1)  які сформувалися до XVIII ст.;
2)  які мали колонії в Америці;
3)  які мали найбільші колоніальні володіння;
4)  з якими Франція мала спільні кордони.
2.  Назвіть: французькі провінції, які були охоплені повстаннями 
роялістів.
3.  Які території були приєднані до Франції у 1795–1811 рр.?
4.  Які держави потрапили в залежність від Франції?
5.  Назвіть напрями походів французьких військ.
6.  Назвіть місця і дати основних битв з наполеонівською Францією.

Тема 2. Європа в добу революцій 1848–1849 рр.
133
7.  Які  території  за  рішенням  Віденського  конгресу,  були  приєд-
нані:
1)  до Росії;
2)  Австрії;
3)  Пруссії;
4)  Швейцарії;
5)  Нідерландів?
8.  Назвіть  держави,  які  були  охоплені  революційними  рухами 
в 20–30-х рр. ХХ ст.;
9.  У яких державах мав місце національно-визвольний рух у 20–
40-х рр. ХХ ст.?
10. Назвіть основні центри руху чартистів.
11. В яких державах революційні виступи були придушені за допо-
могою військ Священного союзу?
12. Назвіть  європейські  держави,  які  сформувалися  в  Європі  до 
сер. XIX ст.
Портретна галерея
1.  Відомий  письменник,  визнаний  «володар  дум»  передових  лю-
дей того часу, автор багатьох художніх творів, історичних робіт, 
політичних брошур. Прославився своїми гнівними, пристрасни-
ми  виступами  проти  кріпосних  порядків  і  церкви.  Закликав 
«Розчавити  гадюку!».  Проте  вважав,  що  чернь  треба  тримати 
«у суворій покорі», що для простого народу релігія «навіть ко-
рисна», що неможливо було б керувати селянами навіть одного 
села, якби воно було населено безбожниками. Тому він заявив: 
«Якби  бога  не  було,  то  його  слід  було  б  вигадати», —  а  у  себе 
в маєтку  поставив  пам’ятник  з  написом:  «Богу  від...».  (Воль-
тер
)
2.  Дворянин  за  походженням.  Виступив  проти  необмеженої  ко-
ролівської  влади  і  католицької  церкви.  Вважав  кращим  дер-
жавним  ладом  конституційну  монархію,  в  якій  конституція 
передбачала б участь буржуазії і дворян під час розв’язання дер-
жавних справ через парламент. (Монтеск’є)
3.  Син швейцарського ремісника-годинникаря. «Людина народи-
лася вільною, натомість вона всюди в ланцюгах», — писав він. 
Хотів знищити монархію і встановити республіку. При цьому, 
на відміну від Вольтера і Монтеск’є, вважав, що треба позбави-
тися великої власності.
 
«Всякий дозвільний громадянин є злодієм», — писав він. «Для 
поліпшення  суспільного  стану, —  вважав  він, —  треба,  щоб 
у кожного було вдосталь і в жодного забагато». (Жан-Жак Руссо)

134
Усі уроки до курсу «Всесвітня історія». 9 клас
4.  Бідний  сільський  священик,  син  ткача,  він  гаряче  співчував 
стражданням  селян,  яких  гнобили  сеньйори.  Після  смерті  за-
лишилася його праця «Заповіт». У цій праці він оголосив війну 
богу, королю і багачам. Пропонував скасувати приватну влас-
ність і на комуністичних засадах передати землю в загальне ко-
ристування. (Жан Мельє)
5.  Граф. Ще напередодні революції він став широко відомий свої-
ми  вимогами  знищити  деспотизм  і  перетворити  Францію  на 
конституційну  монархію.  Прекрасний  оратор.  Ніхто  з  такою 
переконливістю і силою не зумів змалювати головні задачі, що 
стоять перед Францією на той момент, як він. Кожна його про-
мова  закінчувалася  грандіозною  овацією  аудиторії.  Молодь 
розпрягала  коней  його  екіпажа  і  несла  його  на  руках.  Приєд-
нався до третього стану. Коли присланий королем придворний 
спробував  наказати  Національним  зборам  розійтися,  відповів 
йому гнівною промовою: «Підіть і скажіть вашому пану, що ми 
тут за волею народу і залишимо наші місця, лише поступаючись 
силі багнетів». (Мірабо)
6.  Маркіз.  Брав  участь  у  війні  за  незалежність  Америки.  Муж-
ність і відвага здобули молодому офіцеру пошану Вашингтона, 
довіру конгресу і любов солдатів. Власним коштом він спорядив 
та  озброїв  дивізію,  яку  очолював.  Подвиги  його  стали  відомі 
у Франції,  і  Вольтер  назвав  його  «героєм  Нового  Світу».  На-
чальник Національної гвардії. (Жільбер де Лафайєт)
7.  Лікар. З початку революції друкував у газетах різкі, пристрасні 
статті на захист інтересів міської бідноти і селян. Видавав газе-
ту  «Друг  народу».  Повсюди  серед  бідноти  у  нього  були  друзі, 
і тому йому дали прізвисько Друг народу. (Марат)
8.  З 12 років він почав працювати. Про свою молодість він писав: 
«...Я  почав  своє  існування  на  найнижчих  сходах  злиднів...». 
Він був писарем і мав, риючись у давніх документах, відшуку-
вати нові повинності для селян. Він ненавидів цю роботу і став 
ярим  супротивником  феодальних  порядків.  Відстоював  ідею 
рівності усіх громадян. Очолив змову проти буржуазії. Заареш-
тований і страчений. (Бабеф)
9.  Походив  з  дрібнобуржуазного  середовища.  Займався  адвокат-
ською практикою, але залишався бідним. Слово «бідний» часто 
зустрічається в його промовах. Який же зміст він сам вкладав 
у це поняття? Його бідняк — це та людина, яка задовольняє свої 
потреби особистою працею і, не нехтуючи комфортом, не прагне 
розкоші  і  неробства.  Виступав  проти  майнового  цензу,  проти 

Тема 2. Європа в добу революцій 1848–1849 рр.
135
всього, що посилювало гноблення народу. Був лідером якобін-
ців. (Робесп’єр)
10. Походив з сім’ї збіднілого корсиканського дворянина. Навчав-
ся  у  військовому  училищі  у  Франції.  Похмурий,  незграбний, 
з поганою  французькою  вимовою.  У  п’ятнадцять  років  він  пе-
рейшов до Паризького військового училища, яке закінчив з від-
мінними знаннями, особливо з математики та історії. У 24 роки 
отримав чин генерала. (Бонапарт)
11. Герой  Вітчизняної  війни  1812 року.  Учасник  Італійського 
і Швейцарського  походів  О.  В.  Суворова,  воєн  із  Францією, 
Швецією,  Туреччиною.  У  Бородинській  битві  очолював  ліве 
крило  російських  військ;  був  смертельно  поранений  під  час 
бою. (Багратіон)
12. Англійський  флотоводець,  віце-адмірал.  Здобув  перемогу  над 
франко-іспанським  флотом  у  Трафальгарській  битві,  під  час 
якої був смертельно поранений. (Нельсон)
13. Учень  і  соратник  О.  В.  Суворова.  Пройшов  великий  шлях  від 
молодшого  офіцера  до  генерал-фельдмаршала,  неодноразово 
брав участь у боях, кілька разів був важко поранений. Його не 
любив Олександр I за незалежність його поглядів і величезний 
авторитет в армії. Лише загроза військової поразки примусила 
царя поступитися наполяганням суспільства і призначити його 
головнокомандуючим російською армією. (М. Кутузов)
14. Представник руху чартистів. Вважав, що реалізації хартії мож-
на  досягти  в  союзі  з  буржуазією  і  лише  мирними  засобами — 
агітацією, пропагандою і петиціями до парламенту. «Ми, перш 
за все, є противниками революційної боротьби, закликів до фі-
зичної  сили,  до  насильства», —  говорив  він.  Вороги  глузливо 
називали  його  прихильників  «партією  рожевої  води».  (Ло-
ветт
)
15. Народився  в  знатній  сім’ї  та  здобув  блискучу  освіту.  Хоробро 
бився в Америці за незалежність країни. Після закінчення вій-
ни  повернувся  до  Франції  в  чині  полковника  королівських 
 
військ,  був  призначений  комендантом  важливої  фортеці  Мец, 
але  залишив  військову  службу.  Він  поставив  собі  за  мету 
об’єднати  в  єдину  систему  всі  знання  людства.  Заглибившись 
у наукові дослідження, він витратив свої останні гроші, почав 
жити милостинею своїх колишніх слуг. Останніми його слова-
ми  були:  «Пам’ятайте,  щоб  вчинити  великі  справи,  потрібно 
бути  натхненними...  Все  моє  життя  було  прагненням  забез-
печити  людям  якомога  більше  свободи  для  розвитку  їхніх 

136
Усі уроки до курсу «Всесвітня історія». 9 клас
здібностей».  Потім,  після  короткого  мовчання,  помираючи, 
сказав, що незабаром утвориться партія працівників і що їй на-
лежатиме майбутнє. (Сен-Симон)
16. Французький  соціаліст-утопіст.  Був  торговим  службовцем. 
У своїх  творах  він  з  особливою  ненавистю  викривав  торгов-
ців, їхні нечесні прийоми, спекуляцію. Він таврував конку-
ренцію, безплановість, безладність виробництва, що панува-
ли  за  капіталістичного  ладу.  Писав,  що  купка  багачів  стає 
дедалі  багатшою,  а  переважна  більшість  населення  дедалі 
глибше  занурюється  в  безодню  убогості,  що  всі  робітники 
страждають від безробіття і голоду, хоча їх руками виробле-
но багато продуктів. Відзначав, що за часів капіталізму інте-
реси членів суспільства стали взаємно ворожими: «Лікар ба-
жає, щоб було якомога більше хворих, а прокурор — судових 
процесів  у кожній  сім’ї.  Архітектор  мріє  про  пожежі,  які 
б знищили четверть міста, а скляр — про град, який перебив 
би всі стекла...». Він пропонував перетворити капіталістичне 
суспільство. (Фур’є)
17. Утопічний соціаліст. Жив в Англії. Хотів поліпшити станови-
ще трудящих. На своїй фабриці відмінив штрафи, запровадив 
пенсії для старих, влаштував для дітей робітників ясла і дитячі 
сади. Він виступив з проектом перетворення суспільства на ко-
муністичних засадах.
 
Зробив  спробу  організувати  комуністичну  общину,  щоб  у  ній 
перевиховати  людей  для  життя  з  новими  принципами  і  цим 
прикладом захопити все людство. (Оуен)
18. Соціаліст.  Почав  видання  журналу  «Німецько-французький 
щорічник».  Дійшов  висновку  про  необхідність  пролетарської 
революції, про те, що пролетаріат, озброєний революційною те-
орією, буде тим класом, який звільнить все людство від експлу-
ататорів. Його друг написав про нього так:
То Трира черный сын с неистовой душой. 
Он не идет — бежит, нет, катится лавиной, 
Отвагой дерзостной сверкает взор орлиный, 
А руки он простер взволнованно вперед, 
Как бы желая вниз обрушить неба свод.
(Маркс)
19. Жив в Англії. Спостерігав за страхітливим становищем робіт-
ників  і  масовим  безробіттям  під  час  промислових  криз.  Збли-
жувався з учасниками руху чартиста, став співпрацювати у га-
зеті  чартиста  «Північна  зірка».  У  Манчестері  він  почав 
працювати  над  викривальною  роботою  «Становище  робочого 

Тема 2. Європа в добу революцій 1848–1849 рр.
137
класу в Англії». Вважав пролетаріат силою, яка повалить пану-
вання буржуазії і звільнить себе та всіх пригноблюваних. (Ен-
гельс
)
20. Соціаліст-утопіст. Створив у Лондоні «Вільну друкарню», вида-
вав альманах «Полярна зірка», газету «Дзвін». Ці видання бу-
ли дуже популярні в Росії. Девізом «Дзвону» були слова, спов-
нені  глибокого  значення:  «Кличу  живих».  Газета  нещадно 
таврувала кріпосні порядки, закликала до боротьби за свободу 
і справедливість,  вимагала  докорінного  демократичного  пере-
влаштування державного управління в Росії. (Герцен)
21. Керівник кружка. Вважав, що Росія може оминути стадію капі-
талізму і відразу після революції прийти до соціалізму. Закли-
кав до революційних дій. Спробував створити таємне товариство 
для підготовки революції в Росії. Засуджений до смертної стра-
ти, яка була замінена каторгою. (Буташевич-Петрашевський)
22. Член «Південного товариства», один з організаторів повстання 
Чернігівського полку на Україні, страчений за вироком царсько-
го суду. (Бестужев-Рюмін)
23. Дворянин.  Офіцер.  Керівник  «Південного  суспільства»  дека-
бристів, автор програмового документа «Руська Правда», стра-
чений за вироком царського суду. (Пестель)
24. Регулярно  виступав  у  пресі  як  літературний  критик  і  публі-
цист. Підтримував реалізм і народність у літературі. Його ідеа-
лом було соціалістичне суспільство, в якому б жили і працюва-
ли  вільні  й  рівні  громадяни.  Він  вважав,  що  ліквідація 
самодержавства і кріпацтва призведе до того, що «не буде ні бід-
них, ні царів, ні підданих, але будуть брати, будуть люди». Він 
писав: «Починаю розуміти революцію. Кращого люди нічого не 
зроблять. Велика нація — французи». (Бєлінський)
Працюємо з кросвордами
Учні обмінюються підготовленими вдома кросвордами.
III. оцінювання знань учнів
Оцінку  12 отримує  учень,  який  набрав  найбільшу  кількість 
балів  в  особистому  заліку.  Розрив  між  оцінками  може  становити 
від 3 до 7 балів (на розсуд вчителя та за наслідками уроку).
IV. Домашнє завдання
Повторити матеріал теми й підготуватися до тематичного оці-
нювання.

138
Усі уроки до курсу «Всесвітня історія». 9 клас
Урок 12
тема.  тематичне оцінювання за темами  

«Велика Французь ка революція кінця ХVііі ст.  
Європа у період наполеонівських воєн»  
та «Європа в добу революцій 1848–1849 рр.»

варіант 1
I.  Обрати одну правильну відповідь
1.  Відзначте  ім’я  французького  письменника  і  філософа  епохи 
Просвітництва, якому належать слова: «Якби Бога не було, то 
його слід було б вигадати».
а  Вольтер;
Б  Монтеск’є;
в  Руссо;
г  Дідро.
2.  Відзначте подію, яка відбулася 14 липня 1789 р.
а  Скликання Генеральних штатів;
Б  захоплення Бастилії;
в  ухвалення «Декларації прав людини і громадянина»;
г  ухвалення Конституції Франції.
3.  Відзначте назву французького політичного клубу, заснованого 
як «Товариство друзів конституції».
а  Клуб жирондистів;
Б  клуб фельянів;
в  клуб кордильєрів;
г  клуб якобінців.
4.  Визначте поняття, яке відповідає даному визначенню.
__ — договір між Папою Римським як главою католицької церк-
ви та будь-якою державою, яка регулює правове положення като-
лицької церкви в даній державі і відносини з папським престолом.
а  Коаліція;
Б  унія;
в  конкордат;
г  хартія.
5.  Визначте назву морської битви, під час якої війська Наполеона 
зазнали нищівної поразки.
а  Тильзитська;
Б  Трафальгарська;
в  Гібралтарська;
г  Абукерська.
6.  Визначте подію, яка сталася 29 грудня 1825 р.
а  Повстання Чернігівського полку на Україні;
Б  повстання в Парижі проти Карла Х;

Тема 2. Європа в добу революцій 1848–1849 рр.
139
в  вступ на російський престол Миколи I;
г  створення «Лондонської асоціації робітників».
II.  Оберіть  правильні  варіанти  відповідей  (3 правильні  варіанти 
відповіді)
7.  Визначте імена членів Північного товариства в Росії. 
а  М. Муравйов;
Б  П. Пестель;
в  С. Муравйов-Апостол;
г  М. Тургенєв;
Д  М. Лунін.
8.  Визначте  англійські  міста,  в  яких  був  поширений  рух  чар-
тистів.
а  Ньюкасл;
Б  Шеффілд;
в  Единбурґ;
г  Ґлазґо;
Д  Брістоль.
III. Встановіть відповідність
9.  Встановіть відповідність між іменами історичних діячів і фак-
тами їхньої біографії.
а  Г. Нельсон 
1  головнокомандуючий всієї російської 
армії. Керував військовими діями на те-
риторії Польщі і Пруссії з метою завер-
шення розгрому наполеонівської армії 
та звільнення народів Європи від фран-
цузького панування
Б  М. Кутузов 
2  англійський флотоводець, віце-адмірал. 
Здобув перемогу над франко-іспанським 
флотом у Трафальгарській битві, під час 
якої був смертельно поранений
в  П. Багратіон 3  один з керівників чартизму у Велико-
британії. Відстоював революційні мето-
ди боротьби пролетаріату. 1847 р. став 
першим робочим депутатом англійсько-
го парламенту
4  герой Вітчизняної війни 1812 року. 
Учасник Італійського та Швейцарського 
походів О. В. Суворова, воєн із Фран-
цією, Швецією, Туреччиною. У Боро-
динській битві очолював ліве крило 
російських військ; був смертельно пора-
нений у бою

140
Усі уроки до курсу «Всесвітня історія». 9 клас
10. Визначте подію історії України, яка збігалася за часом із завер-
шенням третього етапу руху чартистів в Англії.
а  Проведення  інвентарної  реформи  на  Правобережній  Ук-
раїні;
Б  російсько-турецька війна;
в  таємна діяльність масонської ложі «Любов до істини» у Пол-
таві;
г  діяльність Кирило-Мефодіївського братства.
IV. Завдання відкритої форми з короткою відповіддю
11. Запишіть  прізвище  одного  з  головних  провідників  реакційної 
внутрішньої  політики  Миколи  I,  який  брав  активну  участь 
у придушенні повстання декабристів. З 1826 р. — шеф жандар-
мів і начальник Третього відділення. 
12. Запишіть назву політики крайньої реакції і засилля воєнщини, 
яка  проводилася  в  Росії  військовим  міністром  і  начальником 
військових поселень.
Відповіді: 1 А; 2 Б; 3 Г; 4 В; 5 Б; 6 А; 7 А, Г, Д; 8 В, Г, Д; 9 — А) 2, 
Б) 1, В) 4; 10 А; 11 — Бенкердорф; 12 — аракчеєвщина.
варіант 2
I.  Обрати одну правильну відповідь
1.  Визначте  ім’я  французького  письменника  і  філософа  епохи 
Просвітництва, якому належать слова: «Свобода — це право ро-
бити все, що не заборонене законом».
а  Вольтер;
Б  Монтеск’є;
в  Руссо;
г  Дідро.
2.  Визначте подію, яка відбулася 26 серпня 1789 р.
а  Скликання Генеральних штатів;
Б  захоплення Бастилії;
в  ухвалення Декларації прав людини і громадянина;
г  ухвалення Конституції Франції.
3.  Визначте  назву  французького  політичного  клубу,  заснованого 
як «Товариство друзів прав людини і громадянина».
а  Клуб жирондистів;
Б  клуб фельянів;

Тема 2. Європа в добу революцій 1848–1849 рр.
141
в  клуб кордильєрів;
г  клуб якобінців.
4.  Визначте ім’я автора найбільш радикального конституційного 
проекту декабристів.
а  П. Пестель;
Б  М. Муравйов;
в  С. Трубецький;
г  К. Рилєєв.
5.  Визначте назву документа, зміст якого відповідає наведеному.
1)  Знищення колишнього правління;
2)  утворення  тимчасового  правління  до  встановлення  постій-
ного, виборного;
3)  вільний друк, відтак знищення цензури;
4)  вільне відправлення богослужіння всіх релігій;
5)  знищення права власності поширюється на людей.
а  Конституція; 
Б  «Руська Правда»; 
в  національна петиція чартистів; 
г  Маніфест до російського народу.
6.  Визначте подію, яка відбулася пізніше.
а  Проведення першої парламентської реформи в Англії;
Б  битва під Ватерлоо;
в  сенат Франції призначив Наполеона довічним консулом;
г  повстання на Сенатській площі в Петербурзі.
II.  Оберіть  правильні  варіанти  відповідей  (3 правильні  варіанти 
відповіді)
7.  Визначте імена англійських прем’єр-міністрів від партії торі. 
а  Лорд Грінвіль;
Б  У. Пітт;
в  Д. Каннінг;
г  віконт Мельбурн;
Д  С. Персеваль.
8.  Визначте держави, які придбали додаткові території в резуль-
таті рішення Віденського конгресу.
а  Росія;
Б  Австрія;
в  Іспанія;
г  Пруссія;
Д  Франція.

142
Усі уроки до курсу «Всесвітня історія». 9 клас
III. Встановіть відповідність
9.  Встановіть відповідність між іменами історичних діячів і фак-
тами їхньої біографії.
а  Олександр I
1  один з лідерів лівого крила чартизму 
і засновник міжнародного революцій-
ного товариства «Братські демокра-
ти», член Союзу комуністів, I Інтерна-
ціоналу
Б  Карл Х
2  російський імператор з 1801 р. На по-
чатку царювання проводив поміркова-
но-ліберальні реформи. За його часів 
до складу Росії увійшли Грузія, Фін-
ляндія, Бессарабія. Один з організа-
торів Священного союзу
в  Гарні Джордж  3  лідер руху чартистів, заснував «Лон-
Джуліан
донську асоціацію робітників»
4  король з династії Бурбонів. За часів 
Реставрації був одним з лідерів ультра-
роялістів. Ставши королем 1824 р., 
проводив украй реакційну політику
10. Визначте подію в історії України, яка збігалася за часом з при-
значенням Наполеона довічним консулом Франції.
а  Похід «У Таврію за волею»;
Б  заснування Харківського університету;
в  скасування магдебурзького права в Києві;
г  утворення Київського генерал-губернаторства.
IV. Завдання відкритої форми з короткою відповіддю
11. Запишіть назву одного з напрямів російської громадської дум-
ки  середини  XIX  ст.,  представниками  якого  були:  Т.  Гранов-
ський, В. Боткін, К. Кавелін. 
12. Запишіть прізвище російського філософа, публіциста, письмен-
ника. Друкувався під псевдонімом Іскандер. Видавав альманах 
«Полярна зірка». 
Відповіді: 1 Б; 2 В; 3 В; 4 А; 5 Г; 6 А; 7 Б, В, Д; 8 А, Б, Г; 9 — А) 3, 
Б) 4, В) 1; 10 Г; 11 — західники; 12 — Герцен.

Тема 3. Європа й Америка за доби об’єднання й модернізації суспільства
143
тема 3. Європа й аМериКа За ДоБи 
оБ’ЄДНаННЯ й МоДерНіЗації сУспільства
Урок 13
тема.  об’єднання Німеччини
очікувані результати
Після цього уроку учні зможуть:
•  встановлювати хронологічну послідовність подій;
•  показувати на карті території Пруссії, Північнонімецького со-
юзу, Австрії;
•  аналізувати  соціально-економічне  та  політичне  становище 
Пруссії та Австрії;
•  називати причини франко-прусської війни;
•  описувати хід франко-прусської війни, її наслідки;
•  характеризувати  процес  та  наслідки  політичного  об’єднання 
Німеччини та
перетворення Австрійської імперії на дуалістичну монархію;
•  характеризувати Отто фон Бісмарка як політичного діяча;
•  застосовувати та пояснювати на прикладах терміни та поняття 
«Північнонімецький союз», «Німецька імперія», «національна 
держава».
історичні діячі: Отто фон Бісмарк, Вільгельм І.
основні події:
•  1864 р. — війна Пруссії та Австрії проти Данії;
•  1866 р. — війна Пруссії проти Австрії;
•  1866–1867 рр. — утворення Північнонімецького союзу;
•  1870–1871 рр. — війна Пруссії проти Франції;
•  18 січня 1871 р. — проголошення Німецької імперії.
обладнання:  підручник,  історичний  атлас,  додатковий  ма-
теріал.
тип уроку: комбінований.
Хід урОКу
і. Актуалізація знань учнів
Робота з картою
За допомогою карти атласа «Європа у 1815–1847 рр.» і «Рево-
люція 1848–1849 рр. Національно-визвольний рух у Європі» вико-
найте завдання.
1.  Охарактеризуйте становище в Пруссії після Віденського конг-
ресу.

144
Усі уроки до курсу «Всесвітня історія». 9 клас
2.  Охарактеризуйте становище в Австрії після Віденського конг-
ресу.
3.  Назвіть народи, які населяли Австрію.
Бесіда за запитаннями
1.  Назвіть причини революцій 1848–1849 рр. у Німеччині.
2.  Назвіть завдання, які ставила на меті революція в Німеччині.
3.  Назвіть досягнення революції в Німеччині.
4.  Поясніть, чому революція в Німеччині зазнала поразки.
5.  Назвіть причини революцій 1848–1849 рр. в Австрії.
6.  Назвіть завдання, які ставила на меті революція в Австрії.
7.  Назвіть досягнення революції в Австрії.
8.  Поясніть, чому революція в Австрії зазнала поразки.
іі. мотивація навчальної діяльності
У ч и т е л ь. Після поразки революції 1848–1849 рр. Німеччина 
залишалися  роздробленою  державою.  Політична  роздробленість 
перешкоджала  зростанню  торгівлі  і  промисловості,  заважала  за-
лізничному  будівництву,  прокладанню  нових  доріг.  Політична 
роздробленість  послаблювала  роль  Німеччину  і  на  міжнародній 
арені, перетворюючи її на другорядну державу.
Ця проблема потребувала розв’язання. Яким чином Німеччина 
вирішила цю проблему, як це вплинуло на міжнародне становище 
країни, нам належить з’ясувати на уроці.
ііі. Вивчення нового матеріалу
економічний розвиток Німеччини і проблема об’єднання країни
Робота з інформаційними картками
Учитель пропонує учням ознайомитися з інформаційними карт-
ками і виконати завдання:
1.  Проаналізуйте сільське господарство Німеччини.
2.  Проаналізуйте стан промисловості в Німеччини.
3.  Як  ви  вважаєте,  що  заважало  розвитку  капіталізму  в  Німеч-
чині?
Інформаційна картка № 1.  
Становище сільського господарства в Пруссії
Пруссія та інші німецькі області залишалися аграрними держава-
ми.  У  Пруссії,  за  переписом  1852 р.,  із  17 мільйонів  її  жителів 
12 мільйонів мешкали в селі, промислове населення країни становило 
11 %. Розвиток капіталізму в Пруссії був ускладнений збереженням 
роздробленості, великого поміщицького землеволодіння, привілеїв 
дворянства та інших елементів старого феодального порядку.

Тема 3. Європа й Америка за доби об’єднання й модернізації суспільства
145
У 1850 р. у період політичної реакції був прийнятий Закон «Про 
регулювання відносин між поміщиками і селянами», за яким деякі 
незначні повинності були відмінені, основні ж підлягали викупу. 
При  цьому  розмір  викупу  дорівнював  18-кратному  обсягу  щоріч-
них платежів. У селі відбувалося розшарування. Дрібні й середні 
господарства перебували у стані зубожіння. У той же час частина 
селян  збагачувалася,  перетворюючись  на  сільських  підприємців, 
які використовували працю батраків.
Інформаційна картка № 2
Економічна криза 1847–1848 рр. закінчилася, і з початку 50-х ро-
ків економіка почала стрімко розвиватися. Найбільшого економіч-
ного  розвитку  досягли  райони  середньої  течії  Рейну —  Рейнсько-
Вестфальські  провінції  Пруссії,  багаті  покладами  кам’яного 
вугілля  і  залізняку.  Тут  активно  застосовували  парові  машини, 
створювалися  великі  промислові  центри.  Найбільшим  торговель-
но-промисловим центром до кінця 40-х рр. стає столиця Пруссії — 
Берлін, місто з населенням у 400 тис. чоловік. У ньому зосередило-
ся  2/3 всього  машинобудівельного  і  ситценабивного  виробництва 
Пруссії.  У  Німеччині  будувалися  залізниці,  спостерігалося  зрос-
тання банків акціонерних товариств.
Підбиваючи підсумок, учитель говорить про те, що питання про 
об’єднання потребувало негайного рішення.
процес об’єднання Німеччини
Учитель  пропонує  учням  проаналізувати  вислів  прусського 
крон-принца  (престолонаслідника):  «Хто  хоче  правити  Німеччи-
ною, повинен її собі завоювати. Один тільки Бог знає, чи настав час 
такого єднання... Але Пруссії призначено стати на чолі Німеччини, 
це закладено в усій нашій історії. Але коли та як це відбудеться? До 
цього йде справа».
Запитання
1.  Яким  бачив  шлях  об’єднання  Німеччини  крон-принц  Віль-
гельм?
2.  З якими державами могла вступити у конфлікт Пруссія на шля-
ху до панування?
У ч и т е л ь. Після смерті Фрідріха Вільгельма IV королем у 1861 р. 
стає його брат Вільгельм I. Сучасники характеризують його як лю-
дину,  що  понад  усе  ставить  інтереси  Пруссії.  Для  реалізації  своїх 
планів він призначає на пост канцлера Отто фон Бісмарка.

146
Усі уроки до курсу «Всесвітня історія». 9 клас
Робота з документами
Учитель  пропонує  учням  проаналізувати  вислови  Бісмарка 
і відповісти на питання.
У  своїх  мемуарах  Бісмарк  говорить  про  те,  що  вже  у  17 років 
у глибині душі плекав «...національні почуття і віру в те, що розви-
ток  найближчим  часом  приведе  нас  до  німецької  єдності:  з  моїм 
другом, американцем Коффіном, я уклав парі, що ця мета буде до-
сягнута не пізніше ніж через 20 років».
«Німецьке  питання  не  може  вирішуватися  в  парламентах, 
а тільки дипломатією і на полі битви, і все, що ми дотепер базікає-
мо  і  вирішуємо,  коштує  не  набагато  більше  романтичної  маячні 
сентиментального хлопця... Великі питання часу розв’язуються не 
промовами  і  парламентськими  резолюціями, —  це  була  помилка 
1848–1849 рр., а залізом і кров’ю».
«Абсолютизм  був  би  ідеальним  ладом  для  європейських  де-
ржавних утворень, якби король та його урядовці залишалися людь-
ми такими ж, як і всі інші, яким не дано правити з надлюдським 
знанням справи, розумом і справедливістю... Монархія та найіде-
альніший монарх... вимагають критики, шпильки якої допомага-
ють вийти на правильний шлях, коли їм загрожує небезпека заблу-
кати...»
«Критика  може  здійснюватися  лише  вільною  пресою  і  парла-
ментом  у  сучасному  розумінні.  Обидві  ці  корективи  можуть  у  ре-
зультаті  зловживань  притупити  вістря  свого  впливу  або  навіть 
зовсім його втратити. Запобігти чомусь подібному — одна із задач 
охоронної політики, і без боротьби з парламентом і пресою ця зада-
ча  не  може  бути  розв’язана.  Справа  політичного  такту  та  окомі-
ру —  визначити  межі,  яких  належить  триматися  в  цій  боротьбі, 
щоб, з одного боку, не заважати необхідному країні контролю над 
урядом, а з іншого — не дати цьому контролю перетворитися на па-
нування».
«Німеччина чекає на здійснення своїх надій не від лібералізму 
Пруссії,  а  від  її  могутності;  нехай  Баварія,  Вюртемберг  йдуть  на 
поступки  лібералізму,  ніхто,  проте,  не  припише  їм  тієї  ролі,  яку 
відіграє Пруссія; межі Пруссії за Віденським трактатом перешко-
джають здоровому державному життю».
Запитання
1.  Охарактеризуйте політичні погляди Бісмарка.
2.  Що Бісмарк мав на увазі під охоронною політикою?
3.  Яким чином Бісмарк планує досягти єдності Німеччини?
4.  Що означає вираз «залізом і кров’ю»?

Тема 3. Європа й Америка за доби об’єднання й модернізації суспільства
147
Складання таблиці
Учитель  пропонує  учням  прочитати  відповідний  пункт  пара-
графа  і,  використовуючи  карту  атласа  «Об’єднання  Німеччини», 
скласти таблицю «Етапи об’єднання Німеччини».
Дата
подія
результат
1864 р. 
Війна з Данією 
Шлезвіг і Голштейн — у спільно-
му володінні Пруссії та Австрії
1866 р.
Війна з Австрією
Австрія мала вийти з Німецького 
союзу і відмовитися від Шлезвіга 
і Голштейна на користь Пруссії 
1866 р.
Захоплення Нассау,  Розширення території Пруссії 
Гессена, Франкфурта
1867 р.
Утворення Північ-
Закріплення провідної ролі Прус-
нонімецького союзу
сії у Північнонімецькому союзі
1870–1871 рр. Війна з Францією
Приєднання Ельзасу і Лотарінгії, 
контрибуція у 5 млрд франків
Учитель підбиває підсумок роботи, звертаючи увагу на те, що 
Німеччина стає «новою централізованою державою» і водночас осе-
редком європейської нестабільності.
від австрійської імперії до австро-Угорщини
У ч и т е л ь.  Після  поразки  революції  внутрішньополітичне 
і міжнародне  становище  імперії  залишалося  напруженим.  Пораз-
ки у війні з Францією, Пьємонтом і Пруссією похитнули авторитет 
Австрії на міжнародній арені. У країні почалися заворушення.
Для  збереження  єдності  імперії  Франц-Йосиф  погодився  на 
комп роміс. У 1867 р. імперія Габсбургів була перетворена на дуа-
лістичну монархію Австро-Угорщину, яка складалася з двох неза-
лежних одна від одної у внутрішніх справах держав — Австрії та 
Угорщини.
Робота з документами
  Учитель  пропонує  учням  прочитати  документ  і  відповісти  на 
запитання.
Текст 1. З виступу одного з авторів системи австро-угорського  
дуалізму Ф. Ф. Бойста в Раді Міністрів 1 лютого 1867 р.
Шевченко  С.  В.  
Новая  история  XIX  век:  8 кл.:  Контрольные 
и проверочные работы. — М.: АСТ, 2003. — С. 79.
«Необхідно, перш за все, закласти міцну основу, спираючись на 
яку  можна  буде  рухатися  далі.  Такою  основою  за  обставин,  що 
склалися, є об’єднання німецького та угорського елементів проти 

148
Усі уроки до курсу «Всесвітня історія». 9 клас
панславізму.  Представляється  абсолютно  неможливим,  щоб  уряд 
шукав собі головну опору серед слов’янського населення... Зовніш-
нє становище наше таке, що подальше зростання невдоволення ні-
мецького  населення  Австрією  ще  більше  посилить  небезпеку  для 
Австрії  з  боку  Пруссії,  і  ця  небезпека  набагато  сильніша,  ніж  та, 
що  пов’язана  зі  скороминущою  незадоволеністю  роз’єднаного,  на 
щастя, слов’янського населення...»
Запитання
1.  Назвіть причини перетворення Австрійської імперії на Австро-
Угорщину.
2.  Поясніть, чому автор вважає, що незадоволення слов’ян усере-
дині держави менш небезпечне,ніж загроза з боку Пруссії.
У ч и т е л ь. Після утворення Австро-Угорщини в країні посили-
лося намагання інших народів вийти зі складу Австро-Угорщини.
IV. Закріплення вивченого матеріалу
Бесіда
1.  Підтвердьте або спростуйте твердження, що створення Північ-
нонімецького  союзу —  це  початок  нової  історії  Німеччини. 
Свою відповідь аргументуйте.
2.  Чому саме Пруссія, а не Австрія очолила об’єднання німецьких 
держав?
3.  Чому Австрійська імперія не змогла залишитися централізова-
ною державою?
V. Домашнє завдання
1.  Прочитати відповідний параграф підручника.
2.  Скласти історичний портрет О. фон Бісмарка.
3.  Підготувати повідомлення про К. Кавура, Д. Мадзіні, Дж. Гарі-
бальді.
Урок 14
тема.  об’єднання італії
очікувані результати
Після цього уроку учні зможуть:
•  встановлювати хронологічну послідовність подій;
•  показувати на карті італійські держави;
•  називати райони, охоплені повстаннями з вимогами об’єднати 
Італію;

Тема 3. Європа й Америка за доби об’єднання й модернізації суспільства
149
•  характеризувати  процес  та  наслідки  політичного  об’єднання 
Італії;
•  давати характеристику визначним особистостям цього періоду: 
фон Мадзіні, Кавуру, Гарібальді, Лінкольну;
•  застосовувати та пояснювати на прикладах терміни та поняття 
«політична  роздробленість»,  «Італійське  королівство»,  «конс-
титуційна монархія», «Папа Римський».
історичні діячі: Дж. Гарібальді, Д. Мадзіні, Віктор Емануїл II, 
К. Кавур.
основні події:
•  1859 р. — франко-італо-австрійська війна;
•  1860 р. — похід «тисячі» Дж. Гарібальді;
•  1861 р. — утворення Італійського королівства;
•  1866 р. — поразка Австрії в австро-пруссько-італійській війні;
•  1870 р.— здобуття Рима королівськими військами, об’єднання 
Італії;
•  1871 р. — поразка Франції у франко-прусської війні, остаточне 
об’єднання Італії.
обладнання:  підручник,  історичний  атлас,  додатковий  ма-
теріал.
тип уроку: комбінований.
Хід урОКу
і. Актуалізація знань учнів
1.  Заповніть пропуски в хронологічній таблиці.
Дата
події
Війна Пруссії та Австрії проти Данії
1866 р.
утворення Північнонімецького союзу
1870–1871 рр.
проголошення Німецької імперії
2.  Відновіть хронологічний порядок подій.
1)  Проголошення Німецької імперії;
2)  утворення Північнонімецького союзу;
3)  війна Пруссії та Австрії проти Данії;
4)  війна Пруссії проти Франції;
5)  війна Пруссії проти Австрії.
Відповідь: 3 — 5 — 2 — 4 — 1.

150
Усі уроки до курсу «Всесвітня історія». 9 клас
3.  Внаслідок яких подій до складу Пруссії увійшли наведені тери-
торії?
1  Війна з Австрією
а  приєднання Ельзасу і Лотарінгії, 
контрибуція у 5 млрд франків
2  війна з Францією
Б  Нассау, Гессен, Франкфурт
3  анексія всередині 
в  Австрія мала вийти з Німецького 
німецьких держав
союзу і відмовитися від Шлезвіга 
і Голштейна на користь Пруссії 
Відповідь: 1 В; 2 А; 3 Б.
іі. мотивація навчальної діяльності
У ч и т е л ь. Італія була, за словами Меттерніха, «географічним 
поняттям».  Італія  була  поділена  на  8 держав.  Це  вкрай  заважало 
економічному  розвитку  країни.  Так,  під  час  перевезення  товарів 
з Парми до Модени протягом 35 миль купцям доводилося сплачу-
вати мито 6 разів. Щоб провезти товар річкою По, потрібно було за-
платити мито 21 раз. На півдні країни податки на сіль збільшували 
її вартість у 10 разів. На півночі, у відносно розвиненій Ломбардії, 
існували 70 феодів.
В  Італії,  як  і  в  Німеччині,  гостро  постало  питання  про  об’єд-
нання.
ііі. Вивчення нового матеріалу
італія після віденського конгресу і революції 1848–1849 рр.
Метод «Мозковий штурм»
Учитель  пропонує  учням  за  допомогою  методу  «Мозковий 
штурм»  дати  характеристику  становищу  Італії  після  Віденського 
конгресу і революції 1848–1849 рр.
Передбачувані відповіді учнів:
•  Італія розділена на 8 держав;
•  частина італійських територій приєднана до Австрії;
•  скрізь були відновлені абсолютні монархії, окрім П’ємонта;
•  сильна влада церкви;
•  у королівствах діяли свої системи мір і ваг;
•  аграрна територія;
•  дуже слабо розвинена промисловість;
•  нерозвинений транспорт.
Учитель доповнює та уточнює відповіді учнів:
•  збільшення товарності сільського господарства;
•  розвиток великих промислових підприємств;

Тема 3. Європа й Америка за доби об’єднання й модернізації суспільства
151
•  нерівномірність економічного розвитку між частинами Італії;
•  відсутність єдиного внутрішнього ринку.
шляхи об’єднання італії
Групова робота
Учитель пропонує учням об’єднатися в три групи і на основі до-
кументів, додаткового матеріалу скласти історичні портрети К. Ка-
вура, Д. Мадзіні, Дж. Гарібальді.
•  1-а група. К. Кавур та його діяльність.
•  2-а група. Д. Мадзіні та його діяльність.
•  3-я група. Дж. Гарібальді та його діяльність.
Текст 1. Французький історик А. Дебидур про К. Кавура
Шевченко  С.  В.
  Новая  история  XIX  век:  8 кл.:  Контрольные 
и проверочные работы. — М.: АСТ, 2003. — С. 70–71.
«...Вирізняючись  зовнішньою  добродушністю,  веселою  і  про-
стою вдачею, що сприяло зростанню його популярності, Кавур був 
незрівнянним  дипломатом,  уміючи  з  однаковим  мистецтвом  фор-
сувати події або вичікувати і готувати їх, наступати або поступати-
ся. Присутність духу ніколи не залишала його; ніхто не умів з та-
кою швидкістю отримувати вигоду з перешкод, що траплялися на 
шляху, і використовувати їх на свою користь. Зухвалий і водночас 
обережний, у разі потреби не дуже сумлінний, Кавур зазвичай не 
вирізнявся особливою педантичністю. Але слід визнати, що спер-
шу він кожного разу вдавався тільки до чесних і законних прийо-
мів. ...Він прагнув посилено розвивати сільське господарство, про-
мисловість і торгівлю і... вкрив країну мережею залізниць, після 
чого державні доходи незабаром збільшились удвічі. Разом з тим, 
він переводив п’ємонтські фортеці у стан оборони, наповнював ар-
сенали і суттєво збільшив сардинську армію, яка... незабаром пере-
творилася...  на  одну  з  найкраще  організованих  в  Європі.  ...Він 
хотів  переконати  європейських  монархів,  і  особливо  імператора 
французів, що його політика спрямована не на повалення тронів, 
а навпаки, на їх зміцнення, бо вона дає йому можливість стримува-
ти революційний рух і керувати ним».
Запитання
1.  Як характеризує Кавура автор?
2.  Які з рис його вдачі для вас найбільш привабливі?
3.  Що робив Кавур для досягнення єдності Італії?
4.  Як  ви  вважаєте,  чому  Кавур  багато  уваги  приділяв  розвитку 
економіки?

152
Усі уроки до курсу «Всесвітня історія». 9 клас
Текст 2. З донесення К. Кавура  
сардинському королю Віктору Еммануїлу II 24 липня 1858 р.
Хрестоматия
 по новой истории. 1789–1870 / Под ред. А. В. Ефи-
 
мова, В. А. Орлова. — М., 1941. — С. 311–312.
«Після вельми довгих міркувань, про які я не повідомлятиму 
Вашій Величності, ми дійшли згоди на таких умовах... Долина річ-
ки По, Романья і легатства повинні скласти королівство Верхньої 
Італії під владою савойського дому. Татові залишається Рим та ото-
чуюча його територія. Решта частини папської держави з Тосканою 
утворили б у такому разі королівство Центральної Італії. Територія 
королівства  Неаполітанського  залишилася  б  без  змін.  Чотири 
італійські  держави  повинні  утворити  конфедерацію  за  зразком 
конфедерації німецької, і головування в цій конфедерації має бути 
віддано  татові  з  тією  метою,  щоб  утішити  його  за  втрату  кращої 
частини його володінь...»
Запитання
1.  Які території мали увійти до Сардинського королівства?
2.  Як ви думаєте, чому К. Кавур виявляє таку турботу про інтере-
си Папи Римського?
Текст 3. З прокламації Дж. Мадзіні «До сицилійців» (2 березня 1860 р.)
Хрестоматия
 по новой истории. 1789–1870 / Под ред. А. В. Ефи-
мова, В. А. Орлова. — М., 1941. — С. 313–316.
«Тепер обговорюється питання не про республіку або монархію, 
йдеться про національну єдність — бути або не бути; чи залишати-
ся розчленованими та у рабстві за бажанням іноземного деспота — 
не важливо, французького або австрійського, — чи стати людьми, 
бути вільними...
Якщо  Італія  бажає  бути  монархічною  під  Савойською  динас-
тією, то нехай. Якщо після об’єднання побажають оголосити визво-
лителями або, не знаю ким ще, короля і Кавура, то нехай. Все, що 
ми тепер хочемо, — це утворення Італії; вона повинна бути створе-
на, і створена за власною свідомістю і натхненням без надання не-
обмежених повноважень у цій справі Кавуру і королю...»
Запитання
1.  Яким чином, на думку Мадзіні, Італія повинна була досягти єд-
ності?
2.  Чому Мадзіні заперечував проти надання необмежених повно-
важень Кавуру і королю?
Текст 4. Гарібальді про себе і боротьбу за єдність Італії
Юдовская А. Я., Баранов П. А., Ванюшкина Л. М.
 История. Мир 
в новое время 1640–1870. — СПб., 1998. — С. 380–381.

Тема 3. Європа й Америка за доби об’єднання й модернізації суспільства
153
«Я був і залишаюся республіканцем», «Я звик підпорядковува-
ти  будь-які  свої  політичні  переконання  меті  об’єднання  Італії, 
яким би шляхом це не відбувалося», «Спочатку побудуємо свій бу-
динок, виженемо непроханих гостей, а потім вже будемо наводити 
в ньому лад».
«З того моменту, коли я переконався, що Італія повинна йти ра-
зом з Віктором-Еммануїлом, щоб позбутися влади іноземців, я ви-
знав  своїм  обов’язком  коритися  його  наказам,  чого  б  це  мені  не 
коштувало,  примушуючи  навіть  мовчати  мою  республіканську 
совість... Таке моє переконання було у 1859 р.».
«Государю!  Крик, —  “Допоможіть!” —  що  пролунав  у  Сицилії, 
збурив моє серце і серця декількох сотен моїх колишніх солдатів. Я не 
радив моїм братам у Сицилії піднімати повстання, але з того часу, як 
вони повстали в ім’я єдності Італії проти безсоромної тиранії нашого 
часу, я не вагаючись став на чолі експедиції. Якщо ми переможемо, 
я сподіваюся, що Італія та Європа не забудуть, що ця справа була спов-
нена великодушним поривом патріотизму. Якщо ми будемо перемож-
цями, мені дістанеться слава прикрасити Вашу корону новою і, мож-
ливо, найбільш коштовною з її перлин за однієї, проте, умови, що Ви 
ніколи не дозволите своїм радникам передати її чужоземцям...»
Запитання
1.  Визначте політичні погляди Гарібальді.
2.  Що ви можете сказати про Гарібальді як людину і політика?
Текст 5. Віктор Гюго про Гарібальді
«Що  таке  Гарібальді?  Людина —  нічого  більше.  Але  людина 
у найвищому значенні слова. Людина свободи, людина людяності... 
Чи є у нього армія? Ні. Тільки жменя волонтерів. Бойові припаси? Ні. 
Порох? Декілька бочок. Знаряддя? Узяті у ворога. У чому його сила? 
Що доставляє йому перемогу? Хто стоїть за ним? Душа народів».
Запитання
1.  Як Гюго характеризує Гарібальді?
2.  Чи згодні ви з цією характеристикою?
Підбиваючи  підсумки,  вчитель  наголошує  на  двох  можливих 
шляхах  об’єднання  Італії:  помірковано-ліберальному  й  республі-
кансько-демократичному.
створення італійського королівства. об’єднання італії
Робота з таблиею
Учитель пропонує учням самостійно опрацювати текст підруч-
ника і скласти таблицю «Об’єднання Італії».

154
Усі уроки до курсу «Всесвітня історія». 9 клас
території, приєднані  
події, в результаті яких  
Дата 
до сардинського королівства
відбувалося приєднання
IV. Закріплення вивченого матеріалу
1.  Співвіднесіть імена історичних осіб і факти їхньої біографії.
1  К. Кавур
а  ще студентом вступив до організації 
карбонаріїв, створив товариство 
 
«Молода Італія», що ставило за мету 
добитися незалежності та об’єднання 
країни, перетворення Італії на демок-
ратичну республіку. Він говорив: 
 
«Реформа — справа королів, револю-
ція — ось секрет народів»
2  Д. Мадзіні
Б  жива легенда італійського народу, 
безстрашний патріот, який присвятив 
життя визвольній боротьбі. Одні вва-
жали його ангелом, інші — дияволом. 
Він був дуже популярний, під його 
прапором йшли битися з австрійцями 
всі, хто мріяв про свободу Італії
3  Дж. Гарібальді в  граф. Здобув освіту у військовій ака-
демії, але ні військова, ні придворна 
служба його не приваблювали — зава-
жав незалежний характер. Став уособ-
ленням п’ємонтського буржуазного 
дворянства. Залишивши військову 
службу, він повернувся до свого маєт-
ку і перебудував господарство на капі-
талістичній основі
Відповідь: 1 В; 2 А; 3 Б.
2.  Заповніть пропуски у хронологічній таблиці.
Дати
основні події
франко-італо-австрійська війна
1860 р. 
утворення Італійського королівства
1866 р.
здобуття Рима королівськими військами, об’єднання Італії
1871 р. 

Тема 3. Європа й Америка за доби об’єднання й модернізації суспільства
155
V. Домашнє завдання
1.  Прочитати відповідний параграф підручника.
2.  Підготувати  інформацію  про  зовнішню  політику  Великобри-
танії.
Урок 15
тема.  Вікторіанська Британія
очікувані результати
Після цього уроку учні зможуть:
•  встановлювати хронологічну послідовність подій;
•  характеризувати зовнішню політику Англії;
•  показувати на карті колоніальні загарбання Англії;
•  описувати колоніальні загарбання Англії у ХІХ ст., визначати 
суть політики блискучої ізоляції;
•  пояснювати  причини  й  наслідки  перетворення  Англії  на  про-
відну економічну державу світу;
•  пояснювати наслідки Другої парламентської реформи;
•  пояснювати  причини  утвердження  ідеології  і  політики  лібе-
ралізму;
•  застосовувати та пояснювати на прикладах терміни та поняття: 
«майстерня  світу»,  «лібералізм»,  «фритредерство»,  «парла-
ментська монархія», «консерватори», «ліберали», «тред-юніо-
ни», «домініон», «Друга парламентська реформа».
історичні діячі: королева Вікторія, Г. Пальмерстон, В. Гладстон.
основні події:
•  1855–1858 рр.,  1859–1865 рр. —  перебування  при  владі  уряд 
лібералів на чолі з Г. Пальмерстоном;
•  1868–1874 рр. — перебування при владі уряд лібералів на чолі 
з В. Гладстоном;
•  1867 р. — Друга парламентська реформа.
обладнання: підручник, історичний атлас, додатковий матеріал.
тип уроку: комбінований.
Хід урОКу
і. Актуалізація знань учнів
1.  Відновіть хронологічну послідовність подій.
1)  Поразка Австрії в австро-пруссько-італійської війні;
2)  похід «тисячі» Дж. Гарібальді;

156
Усі уроки до курсу «Всесвітня історія». 9 клас
3)  здобуття  Рима  королівськими  військами,  об’єднання 
Італії;
4)  франко-італо-австрійська війна;
5)  утворення Італійського королівства.
Відповідь: 4 — 2 — 5 — 1 — 3.
2.  Заповніть пропуски в тексті.
1)  Д. Мадзіні створив організацію __ . Він був прихильником 
перетворення  Італії  в  __  .  Відкидав  перетворення  держави 
шляхом __ . («Молода Італія», демократичну республіку, 
реформ
)
2)  «Пороховим погребом» Італії була __ . Король Франциск II 
Бурбон встановив __ режим. (Сицилія, репресивний).
3)  На допомогу повсталим у Палермо прибула __ На чолі з Гарі-
бальді. Гарібальді урочисто вступив до столиці Королівства 
обох Сицилій __ . Але незабаром Гарібальді поступився вла-
дою без боротьби __ . («Червона тисяча», Неаполь, Віктору 
Еммануїлу
)
3.  Співвіднесіть імена історичних діячів з фактами їхньої біографії.
1  К. Кавур
а  Проголошення королівства Італія 
2  Д. Мадзіні
Б  Походи «червоної тисячі»
3  Дж. Гарібальді в  Створення «Італійського національно-
го суспільства»
г  Лідер організації «Молода Італія»
Відповідь: 1 В; 2 Г; 3 Б.
4.  За допомогою методу «Мікрофон» дайте визначення термінам: 
«Вікторіанська епоха», «вігі», «торі», «хартія», «чартизм».
іі. мотивація навчальної діяльності
У ч и т е л ь. В історії Великобританії 50–60 рр. стали початком 
епохи  процвітання.  Англія  перетворилася  на  «майстерню  світу», 
Англію називали «володаркою морів». Що ще принесла Англії Вік-
торіанська епоха, нам і належить дізнатися на цьому уроці.
ііі. Вивчення нового матеріалу
«англія — майстерня світу»
Робота з картою історичного атласа
 Учитель пропонує учням розглянути карту атласа «Країни Єв-
ропи у ІІ пол. XIX — на поч. XX ст.» і відповісти на питання:
1.  Назвіть галузі промисловості, які розвивалися в Англії.

Тема 3. Європа й Америка за доби об’єднання й модернізації суспільства
157
2.  Назвіть центри з виробництва металів, машинобудування, ви-
робництва зброї.
3.  Назвіть текстильні центри Великобританії.
4.  Назвіть центри вугледобувної промисловості.
5.  Назвіть центри залізорудної промисловості.
Робота з таблицями
Учитель пропонує учням проаналізувати таблиці і зробити вис-
новок про економічний розвиток Великобританії.
питання для порівняння
1850 р.
1870 р.
Кількість бавовняних фабрик
1 982 млн
2 483 млн
Кількість механічних веретен на цих фабриках

30 млн
Кількість робітників на цих фабриках
330 000
450 000
Кількість вовняних фабрик
1 998
2 579
питання для порівняння
1854 р.
1865 р.
Зростання вуглевидобування 
61 млн т
93 млн т
Довжина залізниць
8 000 миль
12 000 миль
роки вартість світової торгівлі
вартість торгівлі англії і її колоній
1850 
14,5 млрд марок
5,2 млрд марок
1870
37,4 млрд марок
14,0 млрд марок
Затвердження принципів лібералізму
Метод «Чиста дошка»
Учитель пропонує учням самостійно прочитати текст парагра-
фа і відповісти на питання, записані на дошці.
1.  Які прошарки суспільства склали основу ліберальної партії?
2.  Хто виступив за нову виборчу реформу?
3.  Визначте економічну платформу партії лібералів.
4.  Назвіть лідерів ліберальної партії.
Робота з документами
Учитель пропонує учням опрацювати документи і відповісти на 
питання.
Текст 1. З акта про реформу 1867 р.
Шевченко  С.  В.  
Новая  история  XIX  век:  8 кл.:  Контрольные 
и проверочные работы. — М.: АСТ, 2003. — С. 61–62.
«Частина I. Виборче право ...3. Починаючи з 1868 р. і далі кож-
ний  дорослий  чоловік  має  право  реєструватися  як  виборець  і,  бу-
дучи  зареєстрованим,  голосувати  за  кандидата  або  кандидатів  до 

158
Усі уроки до курсу «Всесвітня історія». 9 клас
парламенту від даного виборчого округу, якщо він задовольняє та-
ким вимогам: якщо він досяг повноліття (21 року) і не притягався 
до суду; проживав у даному виборчому окрузі протягом року перед 
останнім днем липня як власник або орендар житлового будинку; 
занесений  до  списків  домовласників  або  орендарів  житлових  бу-
динків, що сплачують податки на користь бідних; якщо він своє-
часно сплатив до 20 липня податки, що належать, на користь бід-
них за обкладенням, складеним на 5 січень.
Причому жодна людина не повинна бути зареєстрована як ви-
борець, якщо вона є лише співорендарем житлового будинку.
Частина II. Розподіл місць ...17. Надалі всі виборчі округи з на-
селенням  менше  10 тис.  чоловік  за  переписом  1861 р.  обирають 
тільки по одному члену парламенту...»
Запитання
1.  Порівняйте новий виборчий закон з виборчою реформою 1832 р. 
Які зміни відбулися?
2.  Визначте значення даної реформи.
Зовнішня політика англії
Робота з таблицею
Учитель  пропонує  учням  самостійно  прочитати  відповідний 
пункт параграфа й заповнити таблицю.
Метрополія
Колонії
Домініони
Англія 
IV. Закріплення вивченого матеріалу
1.  Співвіднесіть терміни і поняття.
1  Фритредери а  прихильники свободи особи та права 
власності 
2  Домініон 
Б  індійські солдати, що служили в англій-
ських колоніальних військах
3  Сипаї
в  прихильники вільної торгівлі і невтру-
чання держави в економіку
г  самоврядна провінція Великобританія
Відповідь: 1 В; 2 Г; 3 Б.
2.  Відновіть хронологічну послідовність.
1)  Друга виборча реформа;
2)  спуск  на  воду  першого  у  світі  парового  судна  з  гвинтовим 
двигуном;

Тема 3. Європа й Америка за доби об’єднання й модернізації суспільства
159
3)  завоювання Індії;
4)  відкриття Всесвітньої промислової виставки;
5)  отримання Канадою статусу домініону.
Відповідь: 3 — 4 — 2 —5 — 1.
V. Домашнє завдання
1.  Прочитати відповідний параграф підручника.
2.  Скласти схему «Політичний устрій Великобританії».
3.  Підготувати повідомлення про Аврама Лінкольна.
Урок 16
тема.  сША
очікувані результати
Після цього уроку учні зможуть:
•  встановлювати хронологічну послідовність подій;
•  показувати на карті хід громадянської війни в США;
•  аналізувати два шляхи ринкової революції США, територіаль-
ну  експансію  США  на  американському  континенті,  причини, 
хід та наслідки громадянської війни;
•  давати характеристику визначним особистостям цього періоду 
(зокрема Лінкольну);
•  застосовувати  та  пояснювати  на  прикладах  терміни  та  поняття: 
«фермер»,  «скватер»,  «плантаційне  рабство»,  «аболіціонізм», 
«республіканці»,  «демократи»,  «конфедерація»,  «резервація», 
«громадянська війна», «гомстед», «експансія», «Реконструкція».
історичні  діячі:  Д.  Браун,  А.  Лінкольн,  Р.  Лі,  В.  Шерман, 
В. Грант.
основні події:
•  1828 р. — утворення демократичної партії;
•  1854 р. — утворення республіканської партії;
•  1859 р. — повстання під проводом Дж. Брауна;
•  1861–1865 рр. — Громадянська війна;
•  20 травня 1862 р. — Акт про гомстеди;
•  1 січня 1863 р. — набрав чинності закон про скасування рабства;
•  1865 р. — ухвалено 13 поправку до Конституції США про ска-
сування рабства;
•  1865–1877 рр. — реконструкція Півдня США.
обладнання: підручник, історичний атлас, додатковий матеріал.
тип уроку: комбінований.

160
Усі уроки до курсу «Всесвітня історія». 9 клас
Хід урОКу
і. Актуалізація знань учнів
І.  Поясніть твердження.
1.  Англія — «майстерня світу».
2.  Англія — «батьківщина лібералізму».
3.  Англія — «мачуха інших народів».
4.  Англія — «світовий банкір».
ІІ.  Визначте правильні відповіді.
1.  Світова  економічна  першість  Англії  в  50–60-х  рр.  полягала 
у тому, що:
а)  була єдиною країною, де відбувався промисловий переворот;
б)  випереджала решту країн за технічним розвитком;
в)  англійські товари були найбільш конкурентоспроможними 
на світових ринках;
г)  займалася піратством;
д)  здійснювала  основну  частину  міжнародних  вантажних  пе-
ревезень;
е)  за рівнем розвитку сільського господарства посідала 1 місце 
у світі;
ж)  перетворилася на світовий фінансовий центр.
Відповідь: б, в, д, ж.
2.  Основні положення виборчої реформи 1867 р. в Англії:
а)  ліквідація «гнилих містечок»;
б)  запровадження виборчого права для чоловіків, що досягли 
21 року;
в)  запровадження виборчого права для жінок;
г)  зниження майнового цензу;
д)  надання виборчих прав жителям колоній.
Відповідь: б, г.
іі. мотивація навчальної діяльності
У ч и т е л ь. Перемога у війні з Англією та створення незалеж-
ної держави створили умови для швидкого розвитку капіталізму. 
Проте  в  США  економічний  розвиток  відбувався  двома  різними 
шляхами, що зрештою призвело до громадянської війни між Пів-
ніччю і Півднем.
ііі. Вивчення нового матеріалу
Зростання території сша у і пол. XIX ст.
Складання таблиці
Учитель  пропонує  учням  на  основі  матеріалу  підручника 
і  карти історичного атласа «Зростання території США до 70-х рр. 

Тема 3. Європа й Америка за доби об’єднання й модернізації суспільства
161
XIX  ст. Громадянська війна у США 1861–1865  рр.» скласти таб-
лицю.
територіальні придбання сша
території,  
події, в результаті яких від-
Дата 
які були приєднані
булося розширення територій
Учитель повідомляє про документ, на якому базувався зовніш-
ньополітичний  курс  США, —  доктрину  Монро —  «Америка  для 
американців».
соціально-економічний розвиток сша
Робота з картою історичного атласа
Учитель  пропонує  учням,  використовуючи  карту  історичного 
атласа «Зростання території США до 70-х рр. XIX ст. Громадян ська 
війна у США 1861–1865 рр.», виконати завдання:
1.  Назвіть штати і території, вільні від рабства.
2.  Назвіть штати і території, в яких було поширено рабство.
Робота з таблицями
Учитель пропонує проаналізувати таблиці й зробити висновок 
економічному розвитку Півночі Америки.
показники розвитку
північ
південь
Населення
22 млн чол.
9 млн чол.  
(з них — 4 млн рабів)
Питома вага в промис-
85 %
15 %
ловій продукції країни
Кількість робітників 
1,3 млн
0,1 млн
у промисловості
Довжина залізниць
30 тис. км
10 тис. км
Виробництво прокату
480 тис. т
30 тис. т
Число веретен на текс-
5 млн
0,3 млн
тильних фабриках
показник
північ
південь
Населення
22 млн чол.
9 млн чол. (з них — 4 млн рабів)
Наймані робітники
1200 тис.  
170 тис.
і 700 тис. батраків
Капітал промисло-
850 млн доларів
170 млн доларів
вих підприємств
Капітал банків
400 млн доларів
22 млн доларів

162
Усі уроки до курсу «Всесвітня історія». 9 клас
Запитання
1.  Оцініть промисловий розвиток Півночі.
2.  Оцініть промисловий розвиток Півдня.
3.  Які  галузі  промисловості  розвивалися  на  Півдні,  а  які —  на 
Півночі?
У ч и т е л ь.  У  південних  штатах  розвивалося  господарство 
плантації.  Плантатори  використовували  працю  мільйонів  рабів, 
отримуючи величезні прибутки.
Робота з документами
Учитель пропонує учням прочитати документи і відповісти на 
питання.
Текст 1. Господарство плантації
Юдовская А. Я., Баранов П. А., Ванюшкина Л. М.
 История. Мир 
в новое время 1640–1870. — СПб., 1998. — С. 404–405.
«Плантатор  зазвичай  жив  у  садибі  і  сам  займався  господар-
ством, користуючись послугами керівника. Великим плантаторам 
належала  основна  маса  рабів.  Із  загальної  кількості  1,5 мільйона 
вільних сімей на Півдні близько 400 тисяч володіли рабами. З них 
88 % мали менше 20 рабів, деякі — від 1 до 5. Плантаторська арис-
тократія налічувала близько 10 тисяч сімей, і кожна з них існувала 
за  рахунок  праці  50 і  більш  рабів.  «...Витрати  на  одного  негра, 
включаючи  податок,  харчі,  одяг  і  ліки,...  коштували  від  12 до 
13 доларів на рік». У 1825 р. ці витрати збільшилися до 35 доларів, 
але до цієї суми входили ще й витрати на плату наглядачам, на лі-
кування, їжу, податки, на плуги, інструменти та ін. Наглядач же 
міг отримати до 1000 доларів на місяць».
Запитання
1.  Яку  кількість  рабів  мали  у  своєму  розпорядженні  плантатори 
Півдня?
2.  Скільки на рік коштувало утримання раба?
3.  Спробуйте оцінити можливий прибуток господарства плантації.
4.  Що було необхідно плантаторам для отримання прибутку?
5.  У чому полягали суперечності між Північчю і Півднем?
Текст 2. Американський історик Денієл Бурстін  
про рабовласницьку систему в США
Шевченко  С.  В.  
Новая  история  XIX  век:  8 кл.:  Контрольные 
и проверочные работы. — М.: АСТ, 2003. — С. 82–83.
«Рабство мало регіональний характер, воно існувало лише в де-
яких районах США, зокрема на Півдні. ...Плантатори Півдня зовс-
ім не вважали своїх рабів ворогами, швидше вони дивилися на них 

Тема 3. Європа й Америка за доби об’єднання й модернізації суспільства
163
як на членів великої сім’ї. Не можна сказати, що несправедливості 
не було зовсім, але у ті часи траплялось, що дружини плантаторів 
нерідко відігравали досить позитивну роль, надаючи, наприклад, 
допомогу при пологах, піклуючись про здоров’я рабів. Вони вважа-
ли це своїм обов’язком. Треба також враховувати, що дехто був пе-
реконаний у неповноцінності негритянської раси, необхідності опі-
кати її представників, таких слабких і безпорадних».
Запитання
1.  Як ви вважаєте, чиї інтереси представляє автор?
2.  Чи згодні ви з його точкою зору? Свою відповідь аргументуйте.
У ч и т е л ь.  В  Америці  розгорнувся  аболіціоністський  рух — 
рух  за  звільнення  негрів.  Цей  рух  був  підготовлений  глибокими 
змінами  в  умонастроях  людей.  Першою  з  європейських  держав, 
яка наприкінці XVIII ст. скасувала... рабство у своїх колоніях, бу-
ла революційна Франція. Віденський конгрес 1814–1815 рр. прий-
няв рішення про заборону работоргівлі в Атлантичному океані.
У середині XIX сторіччя питання про рабовласництво стало од-
ним з основних у політичному житті США. У 1854 р. була створена 
республіканська партія, до якої увійшли супротивники рабовлас-
ництва. На президентських виборах 1860 р. республіканці висуну-
ли своїм кандидатом Аврама Лінкольна.
Портрет історичної особи
Учитель пропонує учням виступити з повідомленням про Авра-
ма Лінкольна.
Завдання: по ходу виступів письмово скласти історичний порт-
рет Аврама Лінкольна.
громадянська війна 1861–1865 рр.
Учитель говорить про те, що конфлікт між Північчю і Півднем 
переріс у військове протистояння, пропонує учням познайомитися 
з  документами  та  хронологічною  таблицею  «Громадянська  війна 
в Америці» й дати відповіді на запитання.
Текст 3. Маргарет Мітчелл «Понесені вітром»
«...Чи замислювався будь-хто з вас, джентльмени, над тим, що 
на півдні немає жодного збройного заводу? Або над тим, як взагалі 
мало ливарних заводів на півдні? Так само як і ткацьких фабрик, 
і вовнопрядильних і шкіряних підприємств. Чи замислювалися ви 
над тим, що у нас немає жодного військового корабля і що флот янкі 
може заблокувати наші гавані за один тиждень, після чого ми не змо-
жемо  продати  за  океан  жодного  пакунка  виляску?...  Я  народився 

164
Усі уроки до курсу «Всесвітня історія». 9 клас
у Чарльстоні, але останні декілька років провів на півночі... І я ба-
чив багато того, що ніхто з вас не бачив. Я бачив тисячі іммігрантів, 
готових за шматок хліба і декілька доларів битися на стороні янкі, 
я бачив заводи, фабрики, верфі, рудники і вугільні шахти — все те, 
чого у нас немає. А у нас є один тільки виляск, раби і пиха. Це не ми 
їх, а вони нас розіб’ють в один місяць...»
Запитання
1.  Як герой роману Ретт Батлер оцінював сили сторін?
2.  У чому, на думку героя, полягали переваги янки?
3.  Як ви ввавжаєте, чому війна тривала не один місяць, а чотири 
роки?
Робота з хронологічною таблицею
громадянська війна в америці
Дата
події
1860–1861 рр.
створення Південної Конфедерації 
1861 р. 
обстріл військами Конфедерації форту Самтер біля 
Чарстона
1861–1862 рр. 
похід південців на Вашингтон 
1862 р. 
спроба реалізації плану «удавного оточення» Півдня
1862 р.
ухвалення закону про гомстедів
1 січня 1863 р. 
скасування рабства 
літо 1863 р.
війська Конфедерації зазнали поразки у битві при Гет-
тісберзі
1864 р. 
«марш до моря» армії генерала Шермана
1865 р. 
війська генерала Гранта зайняли столицю Віргінії 
м. Річмонд, закінчення війни
Запитання
1.  Виділіть етапи військових дій.
2.  Хто  здобув  перевагу  на  першому  етапі  громадянської  війни? 
Чому?
3.  Хто здобув перемогу в Громадянській війні? Чому?
реконструкція півдня
Учитель  пропонує  учням  самостійно  прочитати  відповідний 
розділ підручника і скласти план відповіді.
Приблизний план
1.  Знищення рабства.
2.  Економічний розвиток країни. Заселення заходу. Проблеми ін-
діанців.

Тема 3. Європа й Америка за доби об’єднання й модернізації суспільства
165
3.  Соціально-політичне становище негритянського населення.
4.  Суперечності в таборі переможців.
5.  Створення організації Ку-клукс-клан.
6.  Утиски прав негритянського населення.
IV. Закріплення вивченого матеріалу
1.  Співвіднесіть терміни і визначення.
1  Аболіціонізм  а  місце, призначене для проживання 
корінного населення 
2  гомстед
Б  рух за скасування рабства
3  резервація
в  відновлення
г  земельна ділянка у 160 акрів
Відповідь: 1 Б; 2 Г; 3 А.
2.  Співвіднесіть подію і період Громадянської війни в США.
а  Перший період війни;
Б  другий період війни.
1)  Спроба реалізації плану «удавного оточення»;
2)  рейди армії Півдня на Вашингтон;
3)  скасування рабства;
4)  захоплення представниками півдня форту Самтер;
5)  битва при Геттісберзі;
6)  «марш до моря» генерала Шермана;
7)  акт про гомстеди.
Відповідь: А — 1, 2, 4, 7; Б — 3, 5, 6.
3.  Дайте відповідь на питання.
1)  Як ви вважаєте, чи могло існувати рабство без освоєння но-
вих земель на заході?
2)  Як ви вважаєте, яких мотивів в аболіціонізмі було більше — 
економічних чи моральних? Свою відповідь аргументуйте.
V. Домашнє завдання
1.  Прочитати відповідний параграф підручника.
2.  Заповніть порівняльну таблицю «Війна за незалежність у Пів-
нічній Америці і Громадянська війна в США».
війна за незалежність 
громадянська  
Критерії для порівняння
у північній америці
війна в сша
Рівень розвитку капіталізму
Мета війни
Учасники 
Досягнуті результати

166
Усі уроки до курсу «Всесвітня історія». 9 клас
тема 4. УтверДжеННЯ  
іНДУстріальНого сУспільства  
У провіДНиХ ДержаваХ світУ

Урок 17
тема.  Формування індустріального суспільства  

у провідних державах Європи і в сША
очікувані результати
Після цього уроку учні зможуть:
•  встановлювати хронологічну послідовність подій;
•  характеризувати  процес  завершення  формування  індустріаль-
ного суспільства у провідних державах Європи і США, науково-
технічну революцію кінця ХІХ ст. та її наслідки, виникнення 
великих корпорацій і фінансово-промислових груп, монополі-
зацію економіки, нові класи і суспільні верстви, міграційні ру-
хи,  ствердження  демократії  та  громадянського  рівноправ’я, 
зростання ролі держави у суспільному та економічному житті;
•  пояснювати причини посилення нерівномірності економічного 
та політичного розвитку європейських країн і США та наслідки 
цього явища;
•  показувати на карті країни світу в останній третині ХІХ ст., ос-
новні індустріальні центри Європи і США;
•  застосовувати та пояснювати на прикладах терміни та поняття.
основні поняття: «індустріальне суспільство», «науково-техніч-
на революція», «корпорація», «монополія», «капіталізм», «інвести-
ції», «міграція», «модернізація», «міжнародний робітничий рух».
основні події: 1889 р. — II Інтернаціонал.
обладнання: підручник, історичний атлас, додатковий матеріал.
тип уроку: засвоєння нових знань.
Хід урОКу
і. мотивація навчальної діяльності
У ч и т е л ь. Наприкінці XIX ст. в Європі склалася модель моно-
полістичного капіталізму. Європа стала центром економіки. Техні-
ка корінним чином змінила повсякденне життя людини, вона змі-
нює й саму людину. Досягнення суспільства почали вимірюватися 
успіхами в розвитку машинного виробництва. Технічний прогрес 
перетворився на одну з головних цінностей.
Змінюється соціальний склад населення, погляди і цінності йо-
го різних шарів виражають нові ідейно-політичні віяння.

Тема 4. Утвердження індустріального суспільства у провідних державах світу
167
іі. Вивчення нового матеріалу
Науково-технічна революція кінця ХіХ ст. та її наслідки
Робота з документами
Учитель пропонує учням прочитати тексти і відповісти на пи-
тання.
Текст 1. Про технічний прогрес у містах на початку XX ст.
Тексти  1–4.  Історія  епохи  очима  людини.  Україна  та  Європа 
у 1900–1939 роках:  Навч.  посібн.  для  10 кл.  загальноосвіт.  навч. 
закл. / Ю. Комаров, В. Мисан, А. Осмоловський та ін. — К.: Генеза, 
2004. — С. 11–12.
«[1896 р.] Г. Форд випробував свій перший автомобіль, виготов-
лений  у  майстерні,  який,  за  його  визнанням,  «нагадував  селян-
ський візок». 1903 р. вже було засноване «Товариство автомобілів 
Форда»,  а  1906 р.  побудоване  перше  триповерхове  заводське  при-
міщення.
До початку Першої світової війни підприємства Форда перетво-
рилися на своєрідну імперію з філіалами в Англії, Австралії та ін-
ших країнах, де вироблялося 248 тис. автомобілів на рік».
Текст 2. Про будівництво мостів на зламі ХІХ–ХХ ст.
«Початок  «новітньої  ери  сталевих  мостів»  заклали  арочний 
міст інженера Дж. Ідса через річку Міссісіпі в м. Сент-Луїс (1874), 
балочний  міст  за  проектом  Сун  Сміта  через  річку  Міссурі  (1879), 
висячий Бруклінський міст у Нью-Йорку батька та сина Реблінгів 
(1883) і консольний міст В. Бекера та Дж. Фоулера через Фортську 
протоку в Шотландії (1890).
З 80-х років [XIX ст.] у будівництві транспортних та інших спо-
руд поряд із сталлю дуже широко застосовували залізобетон».
Текст 3. Про розвиток індустрії та зв’язку  
у країнах Заходу на початку XX ст.
«Паралельно  зі  зростанням  видобутку  вугілля  змінюється  об-
личчя європейської металургії. Розвиток металургії безпосередньо 
впливав і на будівництво: дедалі ширше застосовувались металеві 
конструкції,  особливо  наочно  переваги  металу  над  традиційними 
матеріалами виявлялися в будівництві мостів...
Будівництво деяких залізниць мало характер стратегічних сен-
сацій: такими є магістраль Схід–Захід у США, Транссибірська ма-
гістраль у Росії, магістраль Каїр—Мис Доброї Надії в Британській 
імперії.  Але  дійсно  колосального  значення  для  Європи  набула 
 
мережа  залізниць,  які  з’єднали  між  собою  скромні  містечка  гли-
бокої  провінції  з  великими  культурно-господарськими  центрами. 

168
Усі уроки до курсу «Всесвітня історія». 9 клас
Телеграф працював та удосконалювався вже давно, а з кінця 70-х ро-
ків [XIX ст.] почав поширюватися телефонний зв’язок. Одночасно 
розпочалася ера електричної лампочки».
Текст 4. Про розвиток енергетики
«Парова  енергія  охоплювала  обмежені  життєві  та  економічні 
простори, досі її можна було передавати тільки за допомогою зубча-
тих коліс і паса. Для того щоб парова енергія була скрізь, потрібно 
було багато маленьких парових машин.
Ситуація змінилася після того, як почала розвиватися електри-
ка,  точніше  кажучи —  придатний  для  силового  приводу  змінний 
струм  високої  напруги.  Ряд  сенсаційних  виставок,  що  відбулися 
у 1880–1890 рр., ознаменували прорив у галузі використання елек-
тричного струму для освітлення та приведення в рух машин. Техні-
ка більше, ніж будь-коли раніше, стала чарівним світом невидимої 
сили та яскравих ефектів. Тоді й постало цілісне уявлення про тех-
ніку як з’єднувальний та всюдисущий витвір і про технічний про-
грес як безкінечне явище».
Запитання
1.  Назвіть технічні винаходи, які з’явилися у XIX ст.
2.  Назвіть  нові  матеріали,  які  почали  використовувати  у  про-
мисловості.
3.  Назвіть галузі промисловості, які з’явилися в XIX ст.
4.  Як, на вашу думку, промислова революція змінила життя людей?
Робота з картою історичного атласа
Учитель пропонує учням за допомогою карти історичного атла-
са «Країни Європи у ІІ пол. XIX — на поч. XX ст.». виконати зав-
дання.
1.  Назвіть  найбільш  розвинені  в  економічному  плані  держави. 
Свою відповідь обґрунтуйте.
2.  Назвіть європейські міста, в яких проживало близько 1 млн чо-
ловік.
3.  Назвіть міста, де проводилися Всесвітні промислові виставки.
4.  Назвіть  держави,  де  існували  найбільші  монополістичні 
об’єднання.
Робота з таблицями
Учитель  пропонує  учням  проаналізувати  представлені  дані 
і зробити висновки про економічний розвиток світу.
Хрестоматия  по  новой  истории:  Второй  период:  Пособие  для 
учителя / Сост. П. И. Остриков и др. — М., 1993. — С. 29–31.

Тема 4. Утвердження індустріального суспільства у провідних державах світу
169
Гісем  О.  В.  Всесвітня  історія.  8–9 класи:  Наочний  довідник  / 
О. В. Гісем, О. О. Мартинюк. — К.; Х.: Веста, 2006. — С. 128.
Доля провідних держав у світовому промисловому виробництві
Німеч-
роки сша
англія Франція італія Канада росія Японія
чина
1870
23,3
13,2
31,8
10,3
2,4
1,0
3,7
 –
1900
30,1
16,6
19,9
7,1
2,7
1,4
5,0
0,6
Запитання і завдання
1.  Порівняйте  дані  таблиці  і  проранжируйте  держави  за  рівнем 
промислового виробництва у світі, в Європі.
2.  За допомогою карти атласа поясніть отримані результати.
виробництво чавуну і сталі у 1860–1910 рр., млн т.
Німеччина
велика Британія
Франція
рік
чавун
сталь
чавун
сталь
чавун
сталь
1860
0,5

3,8

0,8
1880
2,7
7,8
7
1,7
1890
4,6
3,1
8,0
5,3
1,9
1900
8,5
7.3
9,1
5,9
2,7
1910
14,7
13,1
10,1
7,6
4,0
Запитання
1.  Проаналізуйте данні таблиці. Яка з держав могла б вважатися 
найбільш розвиненою в економічному плані?
2.  Чому  виплавлення  чавуну  і  сталі  служила  основним  показни-
ком економічного розвитку держав?
3.  В яких галузях промисловості використовували метал?
Зовнішньоторговельний обіг провідних країн світу (у млрд дол.)
роки
світовий обіг
англія Німеччина Франція
італія
сша
1890
15,8
3,0
1,8
1,6
0,4
1,6
1895
15,3
2,8
1,7
1,4
0,4
1,5
1900
19,8
3,7
2,5
1,7
0,6
2,2
Запитання
1.  Назвіть європейські держави, які лідирували у світовій торгівлі.
2.  Оцініть розвиток міжнародного ринку.

170
Усі уроки до курсу «Всесвітня історія». 9 клас
індустріальне суспільство
Робота з документами
Учитель пропонує учням прочитати тексти і відповісти на пи-
тання.
Текст 5. Зміни у суспільній структурі
Історія
 епохи очима людини. Україна та Європа у 1900–1939 ро-
ках: Навч. посібн. для 10 кл. загальноосвіт. навч. закл. / Ю. Комаров, 
В. Мисан, А. Осмоловський та ін. — Київ: Генеза, 2004. — С. 13.
«Серйозні зміни відбуваються у суспільстві та його структурі. 
Зростає рівень життя, поліпшуються умови праці та побуту, збіль-
шуються  тривалість  життя  і  загальний  добробут.  Різко  скорочу-
ються протилежні, дуже багаті й дуже бідні, верстви. Суспільство 
стає  більш  однорідним.  Зникають  станові  привілеї.  Значну  кіль-
кість населення становлять нові середні верстви: фермери (у СІЛА), 
селяни-власники (у Франції — до 60 % населення), кваліфіковані 
робітники і взагалі «робітники» (наприклад, інженерно-технічний 
персонал), службовці, вчителі, лікарі, працівники сфери обслуго-
вування. Їх часто узагальнено називають середнім класом».
Запитання
1.  Які зміни відбулися у соціальній структурі суспільства?
2.  Які  категорії  населення  ми  можемо  віднести  до  середнього 
 
класу?
3.  Від чого залежав життєвий рівень населення?
Текст 6. Зміни у повсякденному житті на зламі XIX–XX ст.
Історія
 епохи очима людини. Україна та Європа у 1900–1939 ро-
ках: Навч. посібн. для 10 кл. загальноосвіт. навч. закл. / Ю. Комаров, 
В. Мисан, А. Осмоловський та ін. — Київ: Генеза, 2004. — С. 13.
«Найжвавіші шляхи сполучення пролягали між Європою і Аме-
рикою. В один бік лилися потоки переселенців та промислових то-
варів,  в  інший —  сировина,  продукти  харчування,  особливо  пше-
ниця, якою засівалися цілинні землі, що освоювалися залежно від 
будівництва залізниць та переміщення кордонів усе далі на захід. 
Із  зростанням  вантажопотоків  ціна  перевезення  знижувалася 
з фантастичною  швидкістю.  Дешевий  імпорт  «перевів»  викорис-
тання дорогих земель Європи з виробництва зернових на виробниц-
тво  фруктів  та  овочів,  які  швидко  псувалися...  Завдяки  доставці 
молока у цистернах залізницями поліпшилося постачання міст... 
Подешевшав  одяг.  У  1896  р.  становище  англійських  найманих 
робітників поліпшилось приблизно наполовину порівняно з 1875 р. 
За рахунок доходу, що збільшився, стали кращими харчування та 

Тема 4. Утвердження індустріального суспільства у провідних державах світу
171
одяг. Недавнє соціальне завоювання — короткий робочий день по 
суботах — сприяло тому, що люди змогли відвідувати мюзик-холи, 
які з’являлися на той час, чи спортивні видовища... Різноманітні-
шим ставало харчування найманих робітників. Швидкісні морські 
перевезення дали змогу доповнити фруктами зростаюче внутрішнє 
виробництво сільськогосподарської продукції».
Запитання
1.  Які зміни відбулися у повсякденному житті населення?
2.  Які зміни дозволили поліпшити постачання міст?
3.  Як робітники проводили свій вільний час?
Робота з таблицями
Учитель  пропонує  учням  проаналізувати  таблиці  й  відповісти 
на питання.
Хрестоматия  по  новой  истории:  Второй  период:  Пособие  для 
учителя / Сост. П. И. Остриков и др. — М., 1993. — С. 32–33.
Гісем  О.  В.  Всесвітня  історія.  8–9 класи:  Наочний  довідник  / 
О. В. Гісем, О. О. Мартинюк. — К.; Х.: Веста, 2006. — С. 128.
розподіл населення Німеччини за різними сферами діяльності  
у 1880 і 1907 рр. (%)
сільське гос-
промис-
Державна 
роки
торгівля
прислуга
подарство
ловість
служба
1880 
42 
35 
8,4 
6,6 
8
1907
4
39,7
13,3
7
6
розподіл населення Франції за основними сферами діяльності (%)
сільське гос-
вільні 
роки
промисловість торгівля
Управління
подарство
професії
1859
48,5
30,7 
7,7 
1,8
11,3 
1900 
45,1
33,4 
6,7
3
11,8
1913
42
37,3
7
3,2
0,5
Запитання
1.  Як змінився соціальний склад населення?
2.  В яких галузях збільшилася кількість робітників?
3.  В яких галузях зменшилася кількість робітників?
4.  Як ви думаєте, з чим пов’язані ці зміни?
У ч и т е л ь.  Підйом  крупної  промислової  індустрії  викликав 
зростання міст і змінив становище буржуазії і найманих робітни-
ків. З’явилася численна крупна промислова група, яка посіла ліди-
руюче місце у суспільстві.

172
Усі уроки до курсу «Всесвітня історія». 9 клас
Промислова революція змінила становище робітників: їх кіль-
кість  зросла,  збільшився  внесок  робочих  в  економічний  розвиток 
країн.
Формування поняття
Суспільство, що народилося в результаті промислової револю-
ції, у складі якого велика частка буржуазії і робітників, називають 
індустріальним.
Визначення записується в зошит.
У ч и т е л ь.  Незважаючи  на  внесок  робітників  в  економіку 
країн їх становище не ставало кращим.
За XIX ст. населення Європи збільшилося вдвічі. Швидке зрос-
тання  населення  призвело  до  загострення  соціального  питання. 
В європейських  країнах  не  вистачало  підприємств,  для  того  щоб 
прийняти всіх людей, що вступили в працездатний вік. Робітникам 
доводилося шукати роботу за кордоном.
Робота з таблицєю
Учитель пропонує учням проаналізувати таблицю і відповісти 
на питання.
Хрестоматія  по  новій  історії:  Другий  період:  Допомога  для 
вчителя / Сост. П. И. Остриков і др. — М., 1993. — С. 32–33.
імміграція в сша (в тис. чол.)
У тому числі з
роки
всього
Країн 
великої  
Німеч- східної 
Європи
ірландії
середзем-
Британії
чини
Європи номор’я
1881–1895 7370
6800
915
880
1840
455
640
1896–1905 5400
5130
215
345
285
980
1430
Запитання
1.  З яких країн походила імміграція до Америки?
2.  Як ви думаєте, з якими подіями це може бути пов’язано?
Формування поняття
Еміграція
 — виїзд людей з країни, де вони жили й працювали.
політичні течії XIX ст.
Робота з документами
Учитель пропонує учням прочитати документи і відповісти на 
питання.

Тема 4. Утвердження індустріального суспільства у провідних державах світу
173
Текст 7. Про різні типи суспільних взаємовідносин
Історія
 епохи очима людини. Україна та Європа у 1900–1939 ро-
ках: Навч. посібн. для 10 кл. загальноосвіт. навч. закл. / Ю. Комаров, 
В. Мисан, А. Осмоловський та ін. — Київ: Генеза, 2004. — С. 12.
«Суспільство — це насамперед певний тип взаємовідносин між 
людьми. Історія знала суспільства, в яких окрема людина ніби роз-
чинялась у колективі, не усвідомлюючи своїх особистих інтересів. 
Такі суспільства, як пра вило, згуртовуються через зовнішню загро-
зу  (природні  умови,  набіги  завойовників  тощо).  Люди  пов’язані 
між собою круговою порукою, їхнє життя регламентується числен-
ними нака зами, заборонами, традиціями. І хоча всі в та кому сус-
пільстві  рівні,  всі  й  однаково  безп равні  з  точки  зору  відсутності 
в людей будь-яких особистих прав і свобод. Такий тип суспільних 
відносин називається общинним.
...Існують  також  суспільства,  котрі  будуються  за  принципом 
корпорації (групи), — ремісничі цехи, феодальні сходи, класи то-
що. Усередині кожної корпорації вже чітко простежується нерів-
ність, між членами групи йде боротьба за вище становище. Інтере-
си окремих людей під порядковані інтересам цієї групи, яка, у свою 
чергу, забезпечує підтримку кожному з її чле нів... Цей тип суспіль-
них відносин є більш прогресивним щодо общинного, через те що 
забезпечує велику свободу окремій особі...
У центрі громадянського суспільства пере буває суверенна осо-
бистість,  яка  володіє  різни ми  правами  та  свободами,  насамперед 
«невідчужуваними» —  на  життя,  власність,  свободу.  По ведінка 
окремої людини повністю визначається її власними інтересами, на 
неї покладається і вся відповідальність за свої дії. Така осо бистість 
понад усе цінує власну свободу, пова жаючи разом з тим законні ін-
тереси  інших  лю дей.  Цінність  людини  визначається  передусім  її 
особистісними якостями, що стимулює в ній прагнення до розкрит-
тя і розвитку її здібнос тей. Самоцінність людської особи, її гідність 
є  показником  соціального  прогресу,  важливим  загальноцивіліза-
ційним досягненням...»
Запитання
1.  Назвіть види соціальних відносин.
2.  Який вид соціальних відносин, на вашу думку, найприйнятні-
ший? Свою відповідь поясніть.
3.  Які цінності захищає цивільне суспільство?
Текст 8. Дейвіс Н. Європа. Історія
Історія
 епохи очима людини. Україна та Європа у 1900–1939 ро-
ках: Навч. посібн. для 10 кл. загальноосвіт. навч. закл. / Ю. Комаров, 
В. Мисан, А. Осмоловський та ін. — Київ: Генеза, 2004. — С. 24.

174
Усі уроки до курсу «Всесвітня історія». 9 клас
«Лібералізм.  Оборонці  лібералізму  наголо шували  передусім 
на  пануванні  закону,  індивідуальній  свободі,  конституційних 
про цедурах,  релігійній  толерантності  та  на  за гальних  правах 
людини. Вони протестували проти природжених привілеїв (де ті 
ще  зберег лися)  монархів,  церкви  та  аристократії.  Лібе рали 
XIX  ст.,  крім  того,  надавали  великого  значення  власності,  вва-
жаючи  її  за  головне  джерело  відповідального  судження  та 
справжнього  громадянства.
Економічний  лібералізм  зосереджувався  на  концепції  вільної 
торгівлі.
Консерватизм почав викристалізовуватись як послідовна ідео-
логія  в  зіткненні  з  ліберальними  тенденціями.  Він  був  не  проти 
демокра тії або змін узагалі, і його не слід сплутувати зі звичайни-
ми  реакційними  поглядами.  Консер ватизм  лише  наполягав,  що 
всякі зміни слід запроваджувати і скеровувати так, щоб орга нічний 
розвиток  загальновизнаних  держав них  та  суспільних  інститу-
цій — монархії, церкви, соціальної ієрархії, власності та роди ни — 
не опинився під загрозою. Назва «консер ватизм» походить від ла-
тинського слова «зберігати».
Націоналізм — сукупність ідей, пов’язаних із нацією, чиї інте-
реси  вважали  за  найвище  добро, —  став  однією  з  потужних  сил 
новітньої  доби.  Націоналізм  обійшов  усі  континенти  земної  кулі, 
розвинувшись  у  два  протилежні  варіанти.  Один  з  них —  держав-
ний,  або  громадянський,  націоналізм —  спирався  на  підтримку 
панівної  верхівки  сформованих  держав.  Другий —  народний,  або 
етнічний,  націоналізм —  живився  вимо гами  спільнот,  що  жили 
в тих державах і про тестували проти їхньої політики. Саме тому де-
хто з істориків протиставляв процеси «творення держави» і «тво-
рення нації».
Соціалізм,  як  і  націоналізм, —  колективна  віра.  Він  виступає 
проти експлуататорів та власників задля захисту не просто індиві-
да, а суспільства в цілому. Його назва походить від уявлення про 
товариство, або, як кажуть те пер, про солідарність, що означає ла-
тиною  «товариш».  Соціалізм  вважає,  що  знедоле ним,  кволим  та 
пригнобленим стерпне життя буде гарантоване лише тоді, коли бу-
дуть  об’єднані  ресурси,  порівну  поділені  багатства,  а  права  ін-
дивідів —  підпорядковані  загальному  добру.  На  відміну  від  лібе-
ралізму,  соціалізм  не  боїться  сучасної  держави,  навпаки:  він 
розглядає державу як арбітра, а то й першорушія обстоюваних за-
ходів.  Соціалізм  мав  бу ти  спрямований  проти  гнобителів  як  на 
батьківщині,  так  і  за  кордоном.  Чуття  міжна родної  солідарності 
зробило його природним опонентом націоналізму».

Тема 4. Утвердження індустріального суспільства у провідних державах світу
175
Запитання і завдання
1.  Назвіть політичні течії XIX ст.
2.  Назвіть  основну  мету,  яку  відстоювали  представники  даних 
політичних течій.
Міжнародна діяльність папства
У ч и т е л ь.  Папа  Римський  Лев  XIII  прагнув  пристосувати 
свій курс до умов капіталізму. Він був прихильником найактив-
нішої  участі  католиків  у  політичному  житті.  Він  допускав  мож-
ливість співпраці з парламентськими і навіть республіканськими 
режимами за умови, щоб «не були порушені нічиї права і голов-
ним чином щоб були враховані інтереси церкви». Він заохочував 
створення  католицьких  профспілок,  що  виступали  з  позицій 
класової  співпраці,  і  різного  роду  світських  організацій  клери-
калізму.
Папа Римський вважав, що «соціалізм шкодить робітникам». 
Лев  XIII  не  шкодував  фарб  для  опису  тяжкого  положення  робіт-
ників при капіталізмі. Але, говорив він, багаті і бідні завжди були, 
є і будуть. Робітники повинні не боротися з капіталістами, а спів-
працювати з ними, бо вони не можуть існувати без капіталістів, як 
і капіталісти без робітників. При цьому папа нагадував бідним, що 
терпіння — одна з вищих християнських чеснот.
Найголовніше для Ватикану — це проблеми миру. Мир  — це 
конкретне розуміння справедливості і загального блага, заснова-
ного  на  дотриманні  міжнародним  співтовариством  фундамен-
тальних  прав  людини:  права  на  життя,  гідне  існування,  свободу 
совісті.
Учитель пропонує учням визначити, який вид соціальних від-
носин відстоювала церкву в XIX ст.
IV. Закріплення вивченого матеріалу
Бесіда за запитаннями
1.  Як пов’язана між собою промислова революція і становище ро-
бочого класу?
2.  Які країни Європи лідирували в економічному розвитку в ХІХ ст.?
3.  Які зміни відбулися в соціальному складі європейських країн?
4.  Як ви думаєте, чому реформізм поступово бере гору над револю-
ційними ідеями?

176
Усі уроки до курсу «Всесвітня історія». 9 клас
Завдання
•  Співвіднесіть країни і монополістичні об’єднання.
а  Німеччина
1  Рейн-Вестфальський 
кам’яновугільний синдикат
Б  Великобританія 2  концерн Шнейдера
в  Франція
3  чавунний синдикат
4  концерн «Крупп»
5  металургійний синдикат
6  електротехнічна кампанія  
«Сіменс–Шуккерт»
7  трест «Портланд-цемет»
8  автомобільна фірма «Рено»
Відповідь: А — 1, 4, 6; Б — 3, 7; В — 2, 5, 8.
V. Домашнє завдання
1.  Прочитати відповідний параграф підручника.
2.  Заповніть таблицю «Науково-технічний прогрес ХІХ ст.».
Дата  
Значення  
галузь промисловості
Країна винахід 
винаходу
винаходу
Текстильна промисловість
Металургія 
Машинобудування 
Транспорт
Засоби зв’язку
Урок 18
тема.  Франція 1870–1900 рр.
очікувані результати
Після цього уроку учні зможуть:
•  встановлювати хронологічну послідовність подій;
•  називати причини франко-прусської війни;
•  описувати хід франко-прусської війни, їй наслідки;
•  висвітлювати основні напрямки соціально-економічного і полі-
тичного життя Франції в останній третині ХІХ ст.;
•  називати головні історичні події, проблеми внутрішньої та зов-
нішньої політики;
•  застосовувати  та  пояснювати  терміни  та  поняття:  «Третя  рес-
публіка»,  «фінансова  олігархія»,  «справа  Дрейфуса»,  «коруп-
ція», «антисемітизм».

Тема 4. Утвердження індустріального суспільства у провідних державах світу
177
історичні діячі: Тьєр, Л. Гамбетта, П. Кубертен, Г. Ейфель, А. Пежо.
основні події:
•  1875 р. — прийняття Конституції Тре тьої республіки;
•  1891–1893 рр. — оформлення союзу Франції та Росії;
•  1889 р. —  за  проектом  А.  Ейфеля  у  Парижі  до  відкриття  Все-
світньої виставки споруджено Ейфелеву башту; А. Пежо розпо-
чав випуск перших вітчизняних автомобілів;
•  1896 р. —  за  ініціативи  П.  Кубертена  відновилося  проведення 
Олімпійських ігор.
обладнання: підручник, історичний атлас, додатковий матеріал.
тип уроку: комбінований.
Хід урОКу
і. Актуалізація знань учнів
1.  Співвіднесіть терміни і поняття.
а  Монополія  1  об’єднання підприємств однієї галузі. 
Учасники об’єднання укладають угоди що-
до цін і розподілу ринків збуту, зберігаючи 
свою власність і комерційну самостійність
Б  Картель 
2  об’єднання підприємств, які втрачають будь-
яку самостійність. Власники підприємств 
отримують акції на суму внесеного паю
в  Синдикат  3  об’єднання підприємств різних галузей 
господарювання — торговельних фірм, 
банків, транспортних компаній, що пере-
бувають під єдиним фінансовим контролем 
одного чи кількох підприємців
г  Трест
4  об’єднання підприємств, що виробляють 
однорідну продукцію. Учасники синдика-
ту зберігають власність на засоби вироб-
ництва і виробничу самостійність, але 
втрачають самостійність комерційну. Ви-
роблена продукція реалізується як влас-
ність синдикату через створену для цього 
контору
Д  Концерн
5  це встановлення підприємцем або групою 
підприємців контролю над однією чи 
кількома галузями виробництва з метою 
збільшення прибутків і ліквідації конку-
ренції
Відповідь: А 5; Б 1; В 4; Г 2; Д 3.

178
Усі уроки до курсу «Всесвітня історія». 9 клас
2.  Співвіднесіть назви монополістичних об’єднань і місця їх роз-
ташування.
а  Лондон
1  Рейн-Вестфальський кам’яновугільний 
синдикат
Б  Париж
2  концерн Шнейдера
в  Кельн 
3  чавунний синдикат
г  Ле-Крезо
4  концерн «Крупп»
Д  Бірмінгем  5  металургійний синдикат
е  Лонгві
6  електротехнічна кампанія «Сіменс–Шук-
керт»
7  трест «Портланд-цемет»
8  автомобільна фірма «Рено»
Відповідь: А 7; Б 8; В 1, 4, 6; Г 2; Д 3; Е 5.
іі. мотивація навчальної діяльності
У ч и т е л ь. Третя республіка у Франції народилася в роки до-
корінних  змін  в  Європі.  Проте  Наполеон  ІІІ,  як  і  раніше,  вважав 
Францію  найсильнішою  європейською  державою,  здатною  пере-
могти у будь-якій війні. Війна повинна була укріпити режим Дру-
гої імперії, тоді як у самій державі прогресивні сила вимагали вста-
новлення республіки.
ііі. Вивчення нового матеріалу
Франко-пруська війна. паризька комуна
Робота з документами
Учитель  пропонує  учням  прочитати  документ  і  відповісти  на 
питання.
Текст 1. Повідомлення 1870 р.
Ревякин  А.  В.  
Всеобщая  история.  История  Нового  времени, 
1800–1900: Учеб. для 8 кл. общеобразоват. учреждений / А. В. Ре-
вякин; под ред. А. О. Чубарьяна. — 2-е изд., дораб. — М.: Просве-
щение, 2007. — С. 221–222.
«Після того, як звістка про зречення наслідного принца Гоген-
цоллерна була офіційно повідомлена французькому імператорсько-
му  уряду  іспанським  королівським  урядом,  французький  посол 
висунув в Емсі його королівській величності додаткову вимогу, що 
його величність король бере на себе зобов’язання в подальшому ні-
коли не давати згоди в разі, якщо Гогенцоллерни знову повернуть-
ся до своєї кандидатури».

Тема 4. Утвердження індустріального суспільства у провідних державах світу
179
Запитання
1.  Назвіть державу, уряд якої отримав це повідомлення.
2.  Про що йдеться в повідомленні?
3.  Як ви вважаєте, чому Франція наполягала на відмові Гогенцол-
лерна від іспанського престолу?
4.  Як ви вважаєте, чи могло це послання спровокувати війну між 
Францією і Пруссією. Яким чином?
Робота з картою історичного атласа
Учитель пропонує учням розглянути карту історичного атласа 
«Франко-прусська  війна  1870–1871 рр.»  і  «Паризька  комуна 
(18 березня — 28 травня 1871 р.)» і виконати завдання.
1.  Назвіть європейські держави, які мали спільні кордони з Фран-
цією і Пруссією.
2.  Назвіть місця і роки битв франко-пруської війни.
3.  Назвіть місце і дату капітуляції французьких військ.
4.  Назвіть території, які були окуповані прусськими військами.
5.  Назвіть території, які були захоплені Пруссією у Франції.
Робота з документом
Учитель  пропонує  учням  прочитати  документ  і  відповісти  на 
питання.
Текст 2. З попереднього мирного договору  
між Францією та Німеччиною 26 лютого в 1871 р. у Версалі
Всесвітня
 історія: 9 кл.: Нова історія (к. XVIII — п. XX ст.) / 
О. В. Гісем, О. О. Мартинюк, А. Л. Ольбішевський, В. М. Щерби-
на. — К.: А.К.С., 2000. — С. 192.
«Стаття 1. Франція відмовляється на користь Німецької імперії 
від усіх своїх прав і домагань на території, що лежать на схід від 
описаного нижче кордону (далі наводиться опис східного кордону 
Ельзасу і Лотарингії)...
Стаття  2.  Франція  заплатить  його  величності  імператорові  ні-
мецькому  суму  в  п’ять  мільярдів  франків.  Протягом  1871 р.  буде 
виплачено принаймні один мільярд франків, виплата ж решти по-
винна бути здійснена протягом трьох років від дня ратифікації цьо-
го договору.
Стаття 3. Евакуація німецьких військ з французьких територій 
почнеться  після  ратифікації  Національними  зборами,  що  засіда-
ють  у  Бордо,  цього  договору...  Негайно  після  цієї  ратифікації  ні-
мецькі війська залишать місто Париж,... і в найкоротший строк... 
вони  евакуюють  (чотирнадцять  департаментів)...  до  лівого  берега 
Сени. Евакуація німецьких військ з департаментів, що лежать між 

180
Усі уроки до курсу «Всесвітня історія». 9 клас
правим  берегом  Сени  і  східним  кордоном,  відбуватиметься  після 
виплати... першого півмільярда контрибуції... Після виплати двох 
мільярдів  німецька  окупація  збережеться  тільки  (в  семи  східних 
департаментах)...,  які  будуть  заставою  за  три  мільярди,  ще  не 
виплачені, і де кількість німецьких військ не перевищуватиме
50 000 вояків.  Й.  в.  імператор  буде  схильний  замінити  тери-
торіальну гарантію... гарантією фінансовою, якщо вона буде запро-
понована французьким урядом...»
Запитання
1.  Коли  планувалося  виведення  німецьких  військ  з  території 
Франції? На яких умовах?
2.  Які території втрачала Франція в результаті поразки у війні?
3.  Які пункти договору порушували суверенітет Франції?
третя республіка
Робота з документом 
Учитель  пропонує  учням  прочитати  документ  і  відповісти  на 
питання.
Текст 3. З Конституції Третьої республіки
Всесвітня  історія:  9 кл.:  Нова  історія  (к.  XVIII —  п.  XX  ст.)  / 
О. В. Гісем, О. О. Мартинюк, А. Л. Ольбішевський, В. М. Щерби-
на. — К.: А.К.С., 2000. — С. 213–214.
«5.  Із  закону  про  організацію  державних  властей  (прийнятий 
25 лютого 1875 р.)
Стаття  1.  Законодавча  влада  здійснюється  палатою  депутатів 
і сенатом.
Палата  депутатів  обирається  загальним  голосуванням,  згідно 
з умовами, визначеними виборчим законом...
Стаття  2.  Президент  республіки  обирається  абсолютною  біль-
шістю  голосів  сенатом  і  палатою  депутатів,  об’єднаних  у  Націо-
нальні  збори.  Він  обирається  на  7  років.  Він  може  бути  пере-
обраний.
Стаття  3.  Президент  республіки  має  право  ініціативи  законів 
поряд із членами обох палат. Він обнародує закони, прийняті обома 
палатами, стежить за їх виконанням і забезпечує їх.
Він має право помилування; амністія може бути дарована тіль-
ки законом.
В його розпорядженні знаходяться збройні сили. Він призначає 
на  всі  цивільні  й  військові  посади.  Він  головує  на  національних 
торжествах;  представники  і  посли  інших  держав  акредитуються 
при ньому.

Тема 4. Утвердження індустріального суспільства у провідних державах світу
181
Кожний  акт  президента  республіки  повинен  бути  скріпле ний 
міністром...
Стаття 5. Президент республіки може, за згодою сенату, розпус-
тити палату депутатів до закінчення законного строку її повнова-
жень...
6.  Із  закону  про  організацію  сенату  (прийнятий  24 лютого 
1875 р.)
Стаття 8. Сенат має поряд із палатою депутатів право ініціативи 
і вироблення законів. Проте фінансові закони мають, насамперед, 
подаватися до палати депутатів і прийматися нею.
Стаття 9. Сенат може перетворюватись у верховний суд, щоб су-
дити президента республіки або міністрів і розглядати справи про 
замах на небезпеку держави...
7.  Із  закону  про  відносини  державних  властей  (прийнятий 
16 липня 1875 р.)
Стаття 8. Президент республіки укладає та ратифікує договори. 
Він доводить їх до відома палат, тільки-но інтереси та безпека дер-
жави це дозволяють.
Договори мирні, торгові, які покладають на державу фінан сові 
зобов’язання,  що  стосуються  особистого  майна  і  права  власності 
французів  за  кордоном,  є  остаточними  лише  після  прийняття  їх 
обома палатами. Жодна поступка, обмін або приєднання території 
не можуть мати місця, інакше як на підставі закону.
Стаття 9. Президент республіки не може оголосити війну без по-
передньої згоди обох палат...»
Запитання і завдання
1.  Назвіть органи законодавчої влади.
2.  Назвіть органи виконавчої влади.
3.  Назвіть органи судової влади.
4.  Назвіть повноваження президента.
5.  Визначте  тип  державного  устрою  Франції.  Свою  відповідь  по-
ясніть.
6.  Чим схожі конституції Третьої республіки Франції та Консти-
туції України?
7.  Складіть схему найвищих органів Франції.
внутрішня і зовнішня політика французьких урядів
Учитель пропонує учням самостійно прочитати підручник і за-
повнити порівняльну таблицю «Уряд Франції 1871–1900 рр.».

182
Усі уроки до курсу «Всесвітня історія». 9 клас
Критерії для порівняння помірні республіканці
радикали
Внутрішня політика
Скандали 
Зовнішня політика
IV. Закріплення вивченого матеріалу
1.  Приведіть у відповідність.
1  Справа 
а  підкуп депутатів та урядовців для того, 
 
Буланже 
щоб уникнути відповідальності за 
розтрату грошей акціонерів у результаті 
фінансової афери 
2  панамський  Б  судове свавілля відносно офіцера, вихід-
скандал
ця з єврейської сім’ї
3  справа 
в  спроба організації політичного переворо-
Дрейфуса 
ту з метою відновлення монархії 
Д  продаж орденів Почесного легіону
Відповідь: 1 Д; 2 А; 3 Б.
2.  Приведіть у відповідність.
1  1881 р.
а  франко-російські переговори
2  1883 р.
Б  вторгнення до Тунісу
3  1887–1893 рр.
в  початок вторгнення до Індокитаю
4  28 березня–
г  час існування Паризької комуни
28 травня 1871 р. 
Д  прийняття Конституції Третьої 
республіки
Відповідь: 1 Б; 2 В; 3 А; 4 Г.
V. Домашнє завдання
Прочитати відповідний параграф підручника.
Урок 19
тема.  Німеччина у 1871–1900 рр.
очікувані результати
Після цього уроку учні зможуть:
•  встановлювати хронологічну послідовність подій;

Тема 4. Утвердження індустріального суспільства у провідних державах світу
183
•  аналізувати соціально-економічне та політичне становище Ні-
меччини;
•  аналізувати внутрішню та зовнішню політику О. фон Бісмарка;
•  характеризувати реформи О. фон Бісмарка;
•  характеризувати діяльність СДПГ;
•  застосовувати  та  пояснювати  терміни  та  поняття:  «імперська 
конституція»,  «рейхстаг»,  «кайзер»,  «олігархія»,  «культур-
кампф»,  «соціальний  реформізм»,  «Союз  трьох  імператорів», 
«СДПГ», «громадянське суспільство».
історичні діячі: О. фон Бісмарк, Вільгельм II.
основні події:
•  18 січня 1871 р. — проголошення Німецької імперії;
•  1873 р. — утворення «Союзу трьох імператорів»;
•  1882 р. — утворення Троїстого союзу.
•  Сер. 80-х рр. ХІХ ст. — Г. Даймлер та К. Ф. Бенц розробили пер-
ший автомобіль з бензиновим двигуном.
•  1887 р. — Г. Р. Герц довів існування радіохвиль.
•  1895 р. — В.- К. відкрив рентгенівське випромінювання.
•  1896–1897 рр. —  Р.  Дізель  створив  двигун  внутрішнього  зго-
ряння.
обладнання:  підручник,  історичний  атлас,  додатковий  ма-
теріал.
тип уроку: комбінований.
Хід урОКу
і. Актуалізація знань учнів
Бесіда за запитаннями
1.  Як ви вважаєте, яка з держав — Пруссія чи Франція — була за-
цікавлена у війні 1870–1871 рр.? Свою відповідь аргументуйте.
2.  Як  ви  вважаєте,  які  демократичні  реформи,  проведені  в  роки 
Третьої республіки, найбільше вплинули на розвиток країни?
3.  Поясніть причини економічного відставання Франції від Вели-
кобританії та США наприкінці XIX ст.
4.  Назвіть основні напрями зовнішньої політики Франції в XIX ст. 
Який із них, на ваш погляд, на цей момент був пріоритетним. 
Чому?
іі. мотивація навчальної діяльності
У ч и т е л ь. На карті Європи з’явилася нова держава — Німець-
ка імперія. До складу Німецької імперії ввійшли 22 монархії, що 

184
Усі уроки до курсу «Всесвітня історія». 9 клас
зберегли автономію, і три вільні міста — Гамбург, Бремен і Любек. 
Перед Бісмарком та імператором Вільгельмом постала задача ство-
рити  сильну  державу,  здатну  зберегти  свою  територіальну  ціліс-
ність і стати лідером континентальної Європи.
ііі. Вивчення нового матеріалу
Конституція Німеччини 1871 р.
Метод «Мозковий штурм»
Учні мають актуалізувати свої знання з історії Німеччини.
Передбачувані відповіді учнів:
•  Пруссія починає боротьбу за об’єднання Німеччини;
•  війни з Данією та Австрією;
•  франко-прусська війна;
•  приєднання території, захоплення Ельзасу і Лотарінгії;
•  об’єднання Німеччини;
•  нова держава.
Групова робота
Учитель пропонує учням утворити групи, прочитати документ, 
відповісти на запитання та заповнити таблицю «Органи державної 
влади в Німеччині».
Текст 1. Конституція Німеччини 1871 р.
Хрестоматия
  по  новой  истории:  Второй  период:  Пособие  для 
учителя / Сост. П. И. Остриков и др. — М.: Просвещение, 1993. — 
С. 41–43.
«1. Територія союзу складається з держав... (наводиться пере-
лік 22 держав). <...>
3. Для всієї Німеччини існує загальне право громадянства, згід-
но з яким житель кожної союзної держави... повинен у кожній ін-
шій союзній державі розглядатися як його природний мешканець. 
Щодо  зарубіжних  держав  всі  німці  користуються  рівним  заступ-
ництвом з боку імперії. <...>
3) Визначення системи заходів, ваги і грошової системи; основ-
ні положення, що стосуються випуску паперових грошей, гаранто-
ваних рухомими і нерухомими цінностями...
7) Загальна охорона німецької торгівлі за кордоном, німецького 
мореплавання й морського флоту, консульське представництво ім-
перії.
13) Загальне законодавство цивільного права та кримінального 
судочинства.
14) Армія та військовий флот імперії.

Тема 4. Утвердження індустріального суспільства у провідних державах світу
185
5. Імперське законодавство здійснюється союзною радою і рейх-
стагом. Згода більшості обох зборів необхідна для ухвалення й на-
буття чинності імперського закону...
11. Президентство в союзі належить королю прусському, який 
носить  титул  німецького  імператора.  Імператор  є  представником 
імперії  в  міжнародно-правових  відносинах,  він  від  імені  імперії 
оголошує війну й укладає мир, союзні та інші договори з іноземни-
ми державами, призначає і приймає послів. Для оголошення війни 
від імені імперії потрібна згода союзної ради, окрім випадків напа-
ду на імперію або її узбережжя...
12. Імператору належить право відкривати, відстрочувати й за-
кривати союзну раду і рейхстаг...
15. Головування в союзній раді і керівництво його роботою на-
лежить  імперському  канцлеру,  який  призначається  імперато-
ром...
18. Імператор призначає посадовців імперії, примушує їх при-
сягати імперії і видає в разі потреби розпорядження про їх звіль-
нення...
20.  Рейхстаг  обирається  шляхом  загальних  і  прямих  виборів 
і таємного голосування...»
органи державної влади в Німеччині
Назва  
гілка влади
повноваження
органу влади 
Імператор 
Законодавча 
Утвердження законів, скликання 
Союзної ради та рейхстагу, зовніш-
ня політика, головнокомандую-
чий, призначав вищих чиновників, 
у тому числі канцлера
Канцлер 
Виконавча 
Глава уряду
Союзна рада
Законодавча 
Утвердження законопроектів, по-
даних Союзною радою
Рейхстаг
Законодавча
Обговорення проектів нових за-
конів та бюджету
Учитель  пропонує  учням  на  основі  таблиці  визначити  форму 
правління Німеччини.
о. Бісмарк: внутрішня і зовнішня політика
У ч и т е л ь. Незважаючи на те, що Німеччину очолював імпера-
тор  Вільгельм  ІІ,  країною  протягом  майже  20 років  керував  Отто 
фон Бісмарк.

186
Усі уроки до курсу «Всесвітня історія». 9 клас
Учитель просить учнів пригадати принципи, якими керувався 
Бісмарк у своїй діяльності.
Робота з таблицею
Учитель  пропонує  учням  самостійно  прочитати  відповідний 
текст параграфа і заповнити таблицю «Внутрішня і зовнішня полі-
тика О. Бісмарка».
Заходи
Значення
Внутрішня політика
Ліквідація автономних прав окре-
Централізація влади
мих монархій
Фінансова реформа
Прискорення розвитку капіталізму
Військова реформа
Посилення боєздатності армії
1872 р. — «культуркампф»,
Зменшено вплив церкви на суспіль-
духівництво позбавлялося права 
ство
нагляду за школами; священикам 
заборонено проводити політичну 
агітацію; запроваджувалася дер-
жавна реєстрація народження та 
смерті; громадянський шлюб
1878 р. — прийняття «Виняткового  Заборона діяльності соціалістич-
закону проти соціалістів»
них організацій; СДПГ була виму-
шена перейти на напівлегальний 
стан
1881–1891 рр. — соціальні закони  Німеччина стала державою, яка 
про пенсійне забезпечення, страху- мала перше соціальне законодав-
вання від нещасних випадків та 
ство
інші
Зовнішня політика
1873 р. — підписання договору  
Ізоляція Франції; Німеччина посі-
«Союзу трьох імператорів» (Німеч- ла чільне місце на європейській 
чина, Австро-Угорщина, Росія)
арені
1879 р. — підписання договору  
Розвал «Союзу трьох імператорів». 
Німеччини та Австро-Угорщини, 
Початок формування Троїстого 
спрямований проти Росії
 
союзу
1882 р. — створення Троїстого союзу Союз Німеччини, Австро-Угорщи-
ни та Італії, початок підготовки  
до світової війни
робітничий рух у Німеччині
У ч и т е л ь. В умовах економічного зростання в Німеччині від-
бувається збільшення чисельності робітничого класу, зростає його 
організованість. У 1875 р. у Німеччині була утворена Соціал-демо-
кратична партія Німеччини.

Тема 4. Утвердження індустріального суспільства у провідних державах світу
187
Робота з документом 
Учитель пропонує учням проаналізувати документ і відповісти 
на питання.
Ерфуртська програма Соціал-демократичної партії Німеччини
Хрестоматия
  по  новой  истории:  Второй  период:  Пособие  для 
учителя / Сост. П. И. Остриков и др. — М.: Просвещение, 1993. — 
С. 43–44.
«Соціал-демократична партія Німеччини висуває в першу чер-
гу такі вимоги:
1. Загальне, рівне, пряме активне і пасивне виборче право під 
час  таємної  подачі  голосів  для  всіх  громадян  імперії,  що  досягли 
20-річного віку, незалежно від статі, під час всіх виборів і голосу-
вання...
2.  Пряме  законодавство,  здійснюване  народом  за  допомогою 
права вносити і відкидати законопроекти... Обрання посадовців на-
родом,  їх  цивільна  і  кримінальна  відповідальність.  Щорічне  за-
твердження податків.
3. Загальна військова підготовка для несення військової служ-
би  всіма  громадянами.  Вирішення  всіх  міжнародних  конфліктів 
у порядку третейського суду.
4.  Скасування  всіх  законів,  що  обмежують  або  пригнічують 
вільне висловлювання думок і право союзів і зборів.
5. Скасування всіх законів, що обмежують права жінок у пуб-
лічних і приватно-правових відносинах порівняно з чоловіком.
6.  Оголошення  релігії  приватною  справою.  Припинення  будь-
яких витрат суспільних коштів на церковні і релігійні цілі.
7. Запровадження світської освіти.
8. Безкоштовність судочинства та юридичної допомоги. Здійс-
нення судочинства обраними народом суддями. Скасування смерт-
ної страти.
9.  Безкоштовна  лікарська  допомога,  включаючи  допомогу  під 
час пологів і лікування. Безкоштовне поховання.
10. Прогресивний прибутковий і майновий податок.
З  метою  захисту  робітничого  класу  Соціал-демократична  пар-
тія Німеччини висуває такі першочергові вимоги:
1. Чинне національне і міжнародне робітниче законодавство на 
таких підставах:
а) встановлення нормального робочого дня тривалістю не біль-
ше восьми годин;
б) заборона праці дітей віком молодше чотирнадцяти років;

188
Усі уроки до курсу «Всесвітня історія». 9 клас
в) заборона нічних робіт, за винятком таких галузей промисло-
вості, які вимагають нічної праці за характером самого виробниц-
тва, з технічних причин або на користь суспільного блага;
г) безперервний відпочинок не менше тридцяти шести годин на 
тиждень для кожного робітника;
д) заборона видачі заробітної платні товарами.
2.  Імперська  організація  страхування  робітників  передати  до 
рук держави за вирішальної участі робітників у керуванні нею».
Запитання
1.  Визначте політичні вимоги.
2.  Визначте економічні вимоги.
3.  Визначте соціальні вимоги.
У ч и т е л ь. СДПГ відстоювала, перш за все, інтереси громадян, 
а не держави. Представники соціал-демократії вважали, що держа-
ва існує для забезпечення умов існування громадян. Вони прагну-
ли  створити  громадянське  суспільство,  яке  понад  усе  ставитиме 
вимоги дотримуватися закона. Саме тому на сучасному етапі ідео-
логія соціал-демократії набула поширення у світі. Так, наприклад, 
сьогодні  в  Україні  діють  Українська  соціал-демократична  та  Со-
ціал-демократична партія України (об’єднана).
Але на той час уряд Німеччини вдався до репресивних заходів 
щодо соціал-демократів і прийняв проти них Винятковий закон.
Закон проти суспільно небезпечних прагнень соціал-демократії 
(витяг)
Хрестоматия
  по  новой  истории:  Второй  период:  Пособие  для 
учителя / Сост. П. И. Остриков и др. — М.: Просвещение, 1993. — 
С. 43–44.
«§  1.  Союзи,  які  переслідують  соціал-демократичні,  соціаліс-
тичні  або  комуністичні  цілі,  спрямовані  на  повалення  існуючого 
державного або суспільного порядку, забороняються.
§ 4. Влада, якій доручений нагляд, уповноважується:
1) бути присутньою на всіх зборах професійних союзів;
2) скликати загальні збори союзів і розпускати їх;
3) проглядати документацію і перевіряти касу союзів, вимагати 
відомості про їх зв’язки;
4) забороняти виконання рішень, що сприяють намаганням, пе-
редбаченим у § 1;
5) доручати виконання обов’язків членів правління або інших 
керівних органів союзів відповідним особам;
6) брати на себе зберігання каси і завідувати нею.

Тема 4. Утвердження індустріального суспільства у провідних державах світу
189
§ 7. Публічні збори просто неба і ходи вулицями і площами ви-
магають дозволу поліцейської влади.
§  11.  Забороняються  друкарські  видання,  мета  яких —  пова-
лення державного або суспільного ладу».
Запитання
•  Охарактеризуйте повноваження, які отримувала державна вла-
да щодо робітничих організацій.
У ч и т е л ь. Незважаючи на переслідування, соціалісти зберег-
ли свою партію, їхній вплив продовжував зростати.
іV. Закріплення вивченого матеріалу
Робота з таблицями
Учитель  пропонує  учням  проаналізувати  таблиці  й  відповісти 
на запитання.
Шевченко  С.  В.  Новая  история  XIX  век:  8 кл.:  Контрольные 
и проверочные работы. — М.: АСТ, 2003. — С. 73.
Зростання міського населення в Німеччині
% сільського 
% міського  
роки
всього населення
 
населення

населення
1871
41 млн
63,9
36,1
1880
45 млн
58,6
41,4
1890
49 млн
57,5
42,5
1900
56 млн
45,6
54,4
1910
64 млн
40
60
Зайнятість населення в Німеччині  
у найважливіших сферах діяльності (у %)
рік
1880
1907
Все активне населення
17 млн чол.
25 млн чол.
Сільське господарство %
42
34
Промисловість %
35
39,7
Торгівля %
8,4
13,3
Державна служба %
6,6
7
Прислуга %
8
6
Запитання
1.  Визначте, як економічні зміни вплинули на соціальну структу-
ру Німеччини.
2.  Як ви вважаєте, з чим пов’язані ці зміни?

190
Усі уроки до курсу «Всесвітня історія». 9 клас
3.  Отто фон Бісмарку, належать слова: «Якби у нас не було соціал-
демократів, людей, які їх бояться, не існувало б навіть тих по-
мірних  успіхів  у  галузі  соціальних  реформ,  яких  ми  досягли 
тепер». Про які успіхи говорить канцлер?
V. Домашнє завдання
1.  Прочитати відповідний параграф підручника.
2.  Підготувати помилкові твердження.
Урок 20
тема.  Велика Британія в останній третині ХіХ ст.
очікувані результати
Після цього уроку учні зможуть:
•  встановлювати хронологічну послідовність подій;
•  пояснювати причини втрати Англією промислового лідерства;
•  висвітлювати основні напрямки соціально-економічного і полі-
тичного розвитку Великої Британії в останній третині ХІХ ст.;
•  аналізувати внутрішню та зовнішню політику Великої Британії 
в останній третині ХІХ ст.;
•  показувати на карті колоніальні володіння Великої Британії;
•  характеризувати третю виборчу реформу;
•  давати характеристику визначним особистостям цього періоду: 
Гладстону, Дізраелі;
•  застосовувати  та  пояснювати  терміни  та  поняття:  «протек-
ціонізм», «ліберальна партія», «консервативна партія», «гом-
руль»,  «лейбористська  партія»,  «тред-юніони»,  «Фабіанське 
товариство», «протекторат», «домініон».
історичні діячі: В. Гладстон, Б. Дізраелі.
основні події:
•  1870 р. —  проголошення  програми  самоуправління  Ірландії 
в межах Британської імперії — гомруль.
•  1884–1885 рр. — Третя виборча реформа;
•  1888 р. — Е. Батлер випустив перший вітчизняний автомобіль;
•  1899–1902 рр. — англо-бурська війна;
обладнання:  підручник,  історичний  атлас,  додатковий  ма-
теріал.
тип уроку: комбінований.

Тема 4. Утвердження індустріального суспільства у провідних державах світу
191
Хід урОКу
і. Актуалізація знань учнів
1.  Виправте помилкові твердження.
1)  До складу Німецької імперії входили 22 монархії. Імперію 
очолював канцлер, який скликав і розпускав парламент, що 
складався  з  двох  палат,  володів  виконавчою  владою.  (До 
складу Німецької імперії входили 22 монархії. Імперію очо-
лював імператор, який скликав і розпускав парламент, що 
складався з двох палат, володів законодавчою владою.
)
2)  В імперії з’явилася власна валюта — «французьке золото». 
(В імперії з’явилася власна валюта — марка, яка була ство-
рена  за  «французьке  золото» —  контрибуцію,  отриману 
від Франції.
)
3)  Імперський  уряд  протегував  католицькій  церкві.  (Като-
лицька церква була в опозиції до імперського уряду, оскільки 
воно явно протегувало протестантській церкві.
)
4)  Реформу освіти Бісмарк назвав «боротьбою за культуру» — 
«культуркампф». («Культуркампф» — боротьба проти ка-
толицької церкви.
)
5)  Бісмарка називали «політиком з душею народного поета». 
(«Політиком  з  душею  народного  поета»  називали  німець-
кого соціал-демократа Августа Бебеля. Бісмарка називали 
«залізним канцлером».
)
6)  У  Німеччині  було  проведено  релігійну  реформу —  «прак-
тичне християнство». (Бісмарк стає ініціатором робітни-
чого законодавства, якому він сам дав назву — «практичне 
християнство» — надання допомоги «бідним і слабким».
)
7)  Фраза «Ті часи, коли німець одному зі своїх сусідів посту-
пався землею, іншому — морем, а собі залишав небо..., ми-
нули... Ми вимагаємо і для себе місця під сонцем...» нале-
жить  імператору  Вільгельму  II.  (Ця  фраза  належала 
майбутньому канцлеру Німеччини фон Бюлову.
)
2.  Прочитайте  фрагмент  зі  статті  в  англійській  газеті  «Сатердей 
Ревью», опубліковану 1897 р. і дайте відповідь на запитання.
«Жахлива дуель готується між Англією та Німеччиною! Я був 
би щасливий, якби війна спалахнула між цими країнами якомога 
швидше. Поки перевага англійського флоту ще дозволяє зруйнува-
ти Бремен і Гамбург, Кільський канал і гавані Балтійського моря. 
Ми, втім, охоче надамо Франції та Росії винагородити себе в Німеч-
чині».

192
Усі уроки до курсу «Всесвітня історія». 9 клас
•  Як ви вважаєте, чому англійський журналіст стурбований зрос-
танням  могутності  Німеччини  і  можливостями  Великобри-
танії?
іі. мотивація навчальної діяльності
У ч и т е л ь. До 70-х рр. XIX ст. Великобританія залишалася най-
могутнішою європейською державою, перевершуючи всі країни за 
рівнем економічного розвитку та за розміром своїх колоніальних во-
лодінь. Про її пріоритет на морі було навіть згадано у рядках націо-
нального гімну: «Керуй, Британіє, морями!» Але світ змінювався, 
змінювалася сама Великобританія, змінювалося її місце у світі. На 
вплив і могутність Британії почали зазіхати Німеччина та США.
ііі. Вивчення нового матеріалу
особливості економічного розвитку
Самостійна робота з підручником
Учитель пропонує учням самостійно прочитати текст параграфа 
і визначити особливості економічного розвитку Великобританії.
Передбачувані відповіді учнів:
•  технічне відставання (застаріле устаткування);
•  низький агротехнічний рівень сільського господарства;
•  вивезення капіталу;
•  експлуатація колоній.
внутрішня політика англійських урядів
У ч и т е л ь.  Основними  політичними  партіями  були  ліберали 
і консерватори. З 60-х рр. XIX ст. уряди Великобританії займалися 
реформаторською  діяльністю.  Лідером  ліберальної  партії  був 
У. Гладстон, він чотири рази був прем’єр-міністром, обіймаючи цей 
пост близько тринадцяти років.
Лідером консервативної партії був Б. Дізраелі.
Робота з таблицею
Учитель  пропонує  учням  заповнити  порівняльну  таблицю 
«Внутрішня  політика  англійських  урядів»  і  визначити,  вирішен-
ню  переважно  яких  питань —  економічних  політичних,  соціаль-
них — віддавали перевагу уряди лібералів і консерваторів. 
реформи лібералів 
реформи консерваторів 
Уїльям Гладстон 
Бенджамін Дізраелі
Розширення прав тред-юніонів 
Закон про 54-годинний робочий 
тиждень

Тема 4. Утвердження індустріального суспільства у провідних державах світу
193
реформи лібералів 
реформи консерваторів 
Закон про таємне голосування  
Реформа місцевого самоврядування
на виборах до парламенту 
Реформа освіти
Створення законів про працю
Парламентська реформа
Робота з документами
Учитель пропонує учням проаналізувати документи і відповіс-
ти на питання.
Текст 1. Закон про народне представництво 1884 р.
Хрестоматия
  по  новой  истории:  Второй  период:  Пособие  для 
учителя / Сост. П. И. Остриков и др. — М.: Просвещение, 1993. — 
С. 97.
«...2. В усіх містах і графствах Сполученого Королівства вста-
новлюється  єдина  система  виборчого  права  для  домовласників 
і квартиронаймачів.
Кожна особа чоловічої статі, що є домовласником або квартиро-
наймачем приміщення, що задовольняє необхідному цензу, в будь-
якому графстві Англії або Шотландії повинна бути зареєстрована 
як виборець, а будучи зареєстрованою, отримує право голосу у від-
повідному графстві; якщо ж вказана особа проживає в будь-якому 
місті або графстві Ірландії, то вона повинна бути там зареєстрована 
як виборець, а будучи зареєстрованою, отримує право голосу у від-
повідному місті або графстві...
5.  Кожний  власник  або  орендар  землі  або  дома  у  місті  або 
у графстві Сполученого Королівства вартістю не менше десяти фун-
тів  стерлінгів  має  право  реєструватися  як  виборець,  а  будучи  за-
реєстрованим, брати участь у голосуванні у відповідному місті або 
графстві».
Запитання і завдання
1.  У чому полягали зміни виборчого законодавства?
2.  Порівняйте парламентську реформу 1887 та 1867 років.
У ч и т е л ь. Окрім політичних партій, в Англії існувало чимало 
громадських  організацій.  Серед  них  особливе  місце  посідало  Фа-
біанське товариство.
Текст 2. Тактика Фабіанського товариства
Хрестоматия
 по новой истории: Второй период: Пособие для учи-
теля / Сост. П. И. Остриков и др. — М.: Просвещение, 1993. — С. 100.
«С. Вебб: ...важливі структурні зміни в суспільстві можуть бути 
здійснені  тільки:  1)  демократичним  шляхом,  тобто  за  ухвалою 

194
Усі уроки до курсу «Всесвітня історія». 9 клас
більшості народу, розум якого повинен бути заздалегідь підготов-
лений  до  них;  2)  поступово,  щоб  уникнути  суспільного  розладу, 
який  не  може  бути  виправданий  ніякими  міркуваннями  приско-
рення  прогресу;  3)  за  умови,  що  в  очах  маси  народу  вони  не  ви-
глядають  аморальними;  в  іншому  разі  вони  можуть  аморально 
вплинути  на  нього;  4)  в  усякому  разі  в  нашій  країні —  мирними 
і конституційними засобами».
Запитання
1.  Яким шляхом члени суспільства прагнули досягти своєї мети?
2.  Як ви вважаєте, чому члени робітничого товариства не закли-
кали до соціальної революції?
Колоніальна політика англії
Робота з картою історичного атласа
Учитель  пропонує  учням  на  основі  карти  історичного  атласа 
«Завершення територіального поділу світу на поч. XIX ст.» і само-
стійної роботи з підручником заповнити таблицю «Зміцнення Бри-
танської колоніальної імперії».
Дата приєднання 
Значення колонії  
Країна 
 
колонії

для великобританії
IV. Закріплення вивченого матеріалу
1.  Відновіть відповідність між датою, подією та її змістом.
парламентська 
Дата
Зміст
реформа
а
Б
в
1  1832 р. 1  ІІІ парла-
1  Кількість виборців збільшено 
ментська 
за рахунок робітників на 
реформа 
1 млн чол.
2  1867 р. 2  І парла-
2  Право голосу надано нижчим 
ментська 
прошаркам робітничого кла-
реформа 
су — батракам і шахтарям
3  1887 р. 3  ІІ парла-
3  Кількість виборців збільшено 
ментська 
вдвічі, але значна частина чо-
реформа 
ловічого населення країни так 
і не отримала права голосу
Відповідь: А 1 — Б 2 — В 3; А 2 — Б 3 –В 1; А 3 — Б 1 — В 2.

Тема 4. Утвердження індустріального суспільства у провідних державах світу
195
2.  Оцініть загальну тенденцію розвитку парламентаризму в Анг-
лії.
3.  Поясніть, чому консервативні кола британського уряду не праг-
нули надати Ірландії автономію.
4.  Чим  можна  пояснити  той  факт,  що  Великобританія  в  кінці 
XIX ст. відмовляється від політики «блискучої ізоляції»?
V. Домашнє завдання
1.  Прочитати відповідний параграф підручника.
2.  Підготувати помилкові твердження з теми.
3.  Підготувати повідомлення про утворення американських моно-
полій (Рокфеллер, Форд, Морган).
Урок 21
тема.  сША у 1877–1900 рр.
очікувані результати
Після цього уроку учні зможуть:
•  встановлювати хронологічну послідовність подій;
•  показувати на карті основні індустріальні центри Європи і США;
•  пояснювати причини економічного піднесення країни;
•  висвітлювати основні напрямки соціально-економічного і полі-
тичного розвитку США в останній третині ХІХ ст.;
•  називати  напрямки  територіальної  та  економічної  експансії 
США;
•  застосовувати та пояснювати на прикладах терміни та поняття.
основні поняття: «трест», «фінансово-промислова група», «ан-
тимонопольне  законодавство»,  «Американська  федерація  праці», 
«імігранти».
історичні діячі: Г. Форд, Дж. Рокфеллер, Дж. Шерман.
основні події:
•  1867 р. — придбання у Росії Аляски.
•  1876 р. — А. Г. Белл отримав патент на виготовлення телефона.
•  1883 р. — Х. Максим створив станковий кулемет.
•  1896 р. — Г. Форд випробував свій перший автомобіль.
•  1898 р. — американо-іспанська війна.
обладнання: підручник, історичний атлас, додатковий матеріал.
тип уроку: комбінований.

196
Усі уроки до курсу «Всесвітня історія». 9 клас
Хід урОКу
і. Актуалізація знань учнів
1.  Виправте помилкові твердження.
а  Наприкінці XIX ст. економіка Великобританії розвивалася 
швидкими  темпами.  Пояснювалося  це  просто:  капітали 
вкладалися у технічне вдосконалення підприємств. (Еконо-
мічний  розвиток  Великобританії  сповільнився:  капітали 
вивозилися за кордони метрополії.
)
Б  У. Гладстон — лідер консервативної партії, виступав проти 
парламентської  реформи.  (У.  Гладстон  у  50-х  рр.  XIX  ст. 
пориває з консерваторами і починає співпрацювати з лібе-
ралами, а згодом стає лідером партії. Виступав за прове-
дення парламентської реформи.
)
в  Наприкінці XIX ст. після тривалої боротьби Ірландія отри-
мала право на самоврядування. (Ірландія боролася за отри-
мання самоврядування, але не досягла своєї мети
)
2.  Приведіть у відповідність. 
а  Бенджамін 
1  був переконаним соціал-реформістом. 
Дізраелі 
Свою віру в те, що шлях до соціалізму 
лежить через реформи, він висловив 
у такий спосіб: «Соціальна реформа — 
ось шлях до соціалізму: це процес змін, 
у ході яких потворна гусениця перетво-
рюється на прекрасного метелика. Так 
само як з пенсів складається фунт стер-
лінгів, на якомусь етапі дана сума ре-
форм дає соціалістичний лад. Капі-
талізм переростає у соціалізм»
Б  Уїльям 
2  походив з багатої буржуазної сім’ї. Жур-
Гладстон 
наліст, письменник та історик, він ро-
зумів необхідність реформ. Блискучий 
оратор, політик, член парламенту. Про-
голосив союз монархії і народу, вірність 
конституції, англіканській церкви та 
імперії
3  походив з буржуазного середовища.  
Дійшов розуміння необхідності реформ. 
Кілька разів очолював Кабінет Міністрів
Відповідь: А 2; Б 3.

Тема 4. Утвердження індустріального суспільства у провідних державах світу
197
іі. мотивація навчальної діяльності
У ч и т е л ь.  США  здійснювали  модернізацію,  упроваджуючи 
в життя  все  нове,  незвичайне,  формували  себе  як  єдину  націю. 
Швидкий  економічний  розвиток  країни  дозволив  їй  наприкінці 
XIX в. вступити в конкуренцію з Європою і в першу чергу з Вели-
кобританією. Що ж сприяло цьому успіхові?
ііі. Вивчення нового матеріалу
особливості економічного розвитку
Метод «Чиста дошка»
Учитель пропонує учням прочитати відповідний пункт підруч-
ника і відповісти на запитання, записані на дошці.
1.  Яким чином ліквідація рабства сприяла економічному зростан-
ню США?
2.  Поясніть  взаємозв’язок  між  промисловим  зростанням  і  зрос-
танням сільського господарства.
3.  Як імміграція впливала на розвиток економіки США?
4.  Які галузі промисловості в США розвивалися в першу чергу?
Робота з таблицею
Учитель  пропонує  учням  проаналізувати  дані  таблиці  і  від-
повісти на запитання.
Хрестоматия  по  новой  истории:  Второй  период:  Пособие  для 
учителя / Сост. П. И. Остриков и др. — М.: Просвещение, 1993. — 
С. 36.
розвиток і концентрація виробництва в сша
Кількість 
З них 
обсяг  
промисло-
% при- працю-
% при-
% при-
роки
виробництва 
вих заводів 
росту
ючих  
росту
росту
(у млн дол.)
(у тис.)
(у тис.)
1869
252

2054

3386

1879
254
0,7
2733
33
5370
58,6
1889
355
40,0
4252
55,6
9372
74,5
1899
512
44,1
5306
24,8
13000
38,7
Тільки фабрик і заводів
1899
205

4510

11103

1909
265
29,3
6273
39,1
20063
80,7
1919
210
-20,7
8431
34,4
60053
199,2
Запитання
1.  Як змінювалася кількість промислових підприємств?

198
Усі уроки до курсу «Всесвітня історія». 9 клас
2.  Назвіть кількість фабрик і заводів у США 1899 р.
3.  Порівняйте обсяг виробництва промислових підприємств з об-
сягом фабрик і заводів. Зробіть висновки.
У ч и т е л ь. У 90-х рр. XIX ст. в американській промисловості 
спостерігається процес концентрації виробництва та утворення мо-
нополій. Розвиток монополій призвів до розорення дрібних і серед-
ніх підприємців.
Робота з картою історичного атласа
Вчитель пропонує учням розглянути карту історичного атласа 
«Сполучені  Штати  Америки  у  1877–1914 рр.»  і  відповісти  на  пи-
тання:
1.  Назвіть промислові регіони США.
2.  Назвіть галузі промисловості, які розвивалися в США.
3.  Назвіть центри автомобільної промисловості.
4.  Назвіть центри нафтопереробної промисловості.
5.  Назвіть центри металургійної промисловості.
6.  Назвіть американські трести.
7.  Як розв’язувалася індіанська проблема в США?
8.  Назвіть напрямки економічної експансії США.
Учитель пропонує учням виступити з повідомленнями про ство-
рення американських монополій.
створення антимонопольного законодавства
У ч и т е л ь. За умов монополізації економіки держава мала за-
хищати інтереси дрібних підприємців. У 1890 р. був прийнятий за-
кон Шермана.
Робота з документом
Учитель  пропонує  учням  ознайомитися  з  текстом  документа 
і відповісти на питання.
Текст 1. Закон про охорону виробництва і торгівлі  
від незаконних ускладнень та монополій 2 липня 1890 р.
Хрестоматия
  по  новой  истории:  Второй  период:  Пособие  для 
учителя / Сост. П. И. Остриков и др. — М.: Просвещение, 1993. — 
С. 116–117.
1. Будь-який договір або угода у вигляді тресту або в іншій фор-
мі, який ускладнює торгову і виробничу діяльність, як і будь-яка 
подібна змова ззовні будь-якого одного штату, а також із зарубіж-
ними  організаціями,  відтепер  оголошуються  незаконними.  Будь-
яка особа, що бере участь у такого роду договорі, угоді, змові, вва-
жається правопорушником і, будучи визнаною винною, у судовому 

Тема 4. Утвердження індустріального суспільства у провідних державах світу
199
порядку карається штрафом до п’яти тисяч доларів або ув’язненням 
строком до одного року, або ж обома зазначеними покараннями — 
за висновком суду.
2. Будь-яка особа, викрита у створенні або у спробі створення 
монополії, в угоді, у змові з іншими особами з метою монополізації 
будь-якого виду торгової або виробничої діяльності за межами будь-
якого одного штату, а також із закордоном, вважається такою, що 
вчинила правопорушення, і, будучи визнаною винною в судовому 
порядку, карається штрафом до п’яти тисяч доларів або ув’язнен-
ням  строком  до  одного  року,  або  обома  зазначеними  покарання-
ми — за вироком суду...
6. Будь-яке майно, яке було придбане і яким володіють на під-
ставі договору, угоди або змови, вказаної у статті 1, що транспор-
тується за межі будь-якого одного штату або за кордон, може бути 
конфісковано на користь федерації; воно підлягає секвестру, а його 
власник — покаранню, яке передбачається законом за нелегальний 
імпорт до Сполучених Штатів.
7. Будь-яка особа, діяльності та майну якої завдається збиток 
діями інших осіб або об’єднань способами, що визнаються заборо-
неними або незаконними цим актом, може звернутися до суду того 
округу, де проживає або знаходиться відповідач, і останній, неза-
лежно  від  розміру  претензій,  повинен  відшкодувати  потерпілому 
збитки у триразовому розмірі, сплатити позов і судові витрати.
Запитання
1.  Яким чином закон боровся з монополіями?
2.  Цей закон часто використовувався проти робітничих профспі-
лок. Знайдіть у законі формулювання, яке дозволяло суддям це 
робити.  («Змова,  що  ускладнює  торгову  і  виробничу  діяль-
ність...»
)
IV. Закріплення вивченого матеріалу
Бесіда за запитаннями
1.  Назвіть чинники, які сприяли тому, що США стало світовим лі-
дером.
2.  Як ви вважаєте, як вплинула конкурентна боротьба монополій 
на повсякденне життя пересічних американців?
V. Домашнє завдання
1.  Прочитати відповідний параграф підручника.
2.  Підготувати повідомлення про Кримську й російсько-турецьку 
війни.

200
Усі уроки до курсу «Всесвітня історія». 9 клас
Урок 22
тема.  модернізація російської імперії
очікувані результати
Після цього уроку учні зможуть:
•  встановлювати хронологічну послідовність подій;
•  висвітлювати основні напрямки соціально-економічного і полі-
тичного розвитку Росії напередодні реформ;
•  розповідати про реформи Олександра ІІ та їх наслідки;
•  характеризувати  зовнішню  і  колоніальну  політику  Російської 
імперії;
•  описувати події Кримської та російсько-турецької війни;
•  характеризувати наслідки повоєнних договорів для Росії;
•  застосовувати  та  пояснювати  терміни  та  поняття:  «кріпосне 
право», «тимчасовозобов’язані», «судова реформа», «міська ре-
форма», «військова реформа», «Кримська війна», «Паризький 
договір», «Берлінський конгрес», «народництво».
історичні  діячі:  Олександр  II,  С.  Вітте,  В.  Корнілов,  П.  На-
хімов.
основні події:
•  19 лютого 1861 р. — скасування кріпосного права;
•  1864 р. — земська реформа;
•  1864 р. — судова реформа;
•  870 р. — міська реформа;
•  1874 р. — завершення військової реформи;
•  1853–1856 р. — Кримська війна;
•  18 березня 1856 р. — Паризький мирний договір;
•  1877–1878 рр. — російсько-турецька війна;
•  1878 р. — Сан-Стефанський договір, Берлінський трактат;
•  1891–1893 рр. — оформлення франко-російського союзу.
обладнання:  підручник,  історичний  атлас,  додатковий  ма-
теріал.
тип уроку: засвоєння нових знань.
Хід урОКу
і. Актуалізація знань учнів
Завдання
1.  Охарактеризуйте державний устрій Росії.
2.  Чому Росію назвали «жандармом Європи»?

Тема 4. Утвердження індустріального суспільства у провідних державах світу
201
3.  У  наведеному  переліку  позначте  положення  «теорії  офіційної 
народності».
а)  Непорушність самодержавства в Росії;
б)  необхідність скасування кріпацтва;
в)  російський народ повністю відданий православній вірі;
г)  найважливішою державною засадою є народність;
д)  Росія має бути перетворена на конституційну монархію.
Відповідь: а, в, г.
іі. мотивація навчальної діяльності
У ч и т е л ь. Для Російської імперії друга половина XIX в. стала 
епохою докорінних змін. Це була спроба повернути втрачені пози-
ції Росії в Європі.
ііі. Вивчення нового матеріалу
особливості економічного розвитку
Групова робота
Учитель пропонує учням об’єднатися в дві групи і на основі до-
кументів дати характеристику:
•  1-а група. Становищу у сільському господарстві Росії;
•  2-а група. Становищу у промисловості.
Волобуев О. В., Клокова Г. В. Методическое пособие по истории 
СССР: 8 кл. — М.: Просвещение, 1987. — С. 143.
виробництво та імпорт машин у 50-х рр. XIX ст.
в середньому на рік
виробництво, в тис. крб.
ввезення, тис. крб.
1850–1853 рр.
1387
3042
1854–1855 рр.
3009
798
1856–1860 рр.
5054
7243
Текст 1. Мануфактурна промисловість
Волобуев О. В., Клокова Г. В.
 Методическое пособие по истории 
СССР: 8 кл. — М.: Просвещение, 1987. — С. 144–145.
«Ми, росіяни, у значній кількості отримуємо машини через усі 
наші  порти.  Отримання  машин  з-за  кордону  почалося  вже  давно, 
але останнім часом було вельми незначним, частково через неуцтво 
та  забобони,  частково —  внаслідок  здешевлення  людської  праці. 
Але останнім часом ввезення машин з-за кордону вельми посили-
лося, особливо з 1856 р.
...Цей факт красномовно свідчить про нашу неспроможність у справі 
побудови машин; принаймні, зрозуміло те, що наші механічні заклади 
не можуть задовольняти всі потреби нашої промисловості...»

202
Усі уроки до курсу «Всесвітня історія». 9 клас
Запитання до таблиці і тексту 1
1.  Оцініть рівень промислового розвитку Росії.
2.  Як ви вважаєте, які чинники визначали таке становище?
3.  Що б ви запропонували змінити, для того щоб економіка Росії 
розвивалася швидше?
Текст 2. Прохання селян села Барашева-Усада своєму пану
Волобуев О. В., Клокова Г. В. 
Методическое пособие по истории 
СССР: 8 кл. — М.: Просвещение, 1987. — С. 144–145.
«25 квітня 1842 р.
...Ми  звертаємося  до  вас...  із  сумним  проханням:  не  залиште 
нас,  бідних,  у  стані  крайнього  розорення.  Будьте  милосердні  до 
нас, бідних, як батько наш небесний є милосердним, зробіть бать-
ківську милість — накажіть з комор її ясновельможності... видати 
хліба нам, бідним, для засіву землі... а ми по врожаю внесемо пози-
ковий до її ясновельможності хліб... Необхідність змушує нас зай-
мати хліб у її ясновельможності: селяни наші оброчні від розорен-
ня не в змозі платити оброк її ясновельможності, бажають краще 
обробляти землю разом з панськими селянами, панські ж селяни, 
обтяжені панщиною, дійшли крайнього зубожіння...»
Текст 3. А. С. Кайсаров. Про необхідність звільнення кріпаків 
у Росії. 1806 р.
Волобуев О. В., Клокова Г. В.
 Методическое пособие по истории 
СССР: 8 кл. — М.: Просвещение, 1987. — С. 145–146.
«...Коли кріпосна людина заради своєї користі працює над об-
робкою ниви, то вона робить це для того, щоб зберегти і підтримати 
своє жалюгідне існування та свою сім’ю. Якщо ж заради вигоди па-
на свого, то кожне зернятко, скільки їх є, сіє в землю з прокляттям! 
...Якщо поміщик вважає вигідним отримувати те, що вибито з-під 
палиці..., то держава зазнає через це чималого збитку.
А  якщо  б  навіть  кріпак  і  прагнув  із  сумлінням  обробити  свій 
клаптик землі, то чи досить у нього часу для цієї роботи? Добре ві-
домо, що всі сільські роботи належить виконати у певний час, знач-
ну частину якого кріпак повинен витратити на обробку поля свого 
пана...»
Запитання і завдання до текстів 2 і 3
1.  Охарактеризуйте становище кріпосних селян.
2.  Дайте оцінку розвитку внутрішнього ринку Росії.
3.  Що б ви запропонували змінити для того, щоб економіка Росії 
розвивалася швидше?

Тема 4. Утвердження індустріального суспільства у провідних державах світу
203
Кримська війна 1853–1856 рр.
Виступи учнів з повідомленням про Кримську війну.
У ч и т е л ь. Поразка у Кримській війні яскраво засвідчила сут-
тєве відставання Росії від інших країн Західної Європи.
Робота з картою історичного атласа
 Учитель пропонує учням розглянути карту історичного атласа 
«Кримська війна 1853–1856 рр.» і відповісти на питання:
1.  Назвіть учасників Кримської війни.
2.  Опишіть дії Росії 1853 р.
3.  Як змінилася ситуація на фронті 1854 р.?
4.  Назвіть дати і місця основних битв.
5.  Назвіть території, які втратила Росія згідно з Паризькою уго-
дою 1856 р.
У ч и т е л ь. Після поразки у Кримській війні Росія опинилася 
у глибокій  економічній  кризі.  Тогочасні  економічні  відносини 
гальмували розвиток країни. У результаті Росія відставала від єв-
ропейських країн на 50–100 років.
реформи 60–70-х рр. у росії
Групова робота
Учитель пропонує учням об’єднатися у групи, самостійно про-
читати відповідний текст підручника й відповісти на питання.
•  1-а група. Скасування кріпацтва.
•  2-а група. Земська реформа.
•  3-я група. Судова реформа.
•  4-а група. Міська реформа.
•  5-а група. Військова реформа.
•  6-а група. Реформа освіти.
Результати виступів груп оформлюються в таблицю.
рік про-
Назва
Буржуазні ознаки
Феодальні ознаки
ведення
Відміна  19 люто-
Особисте звільнення 
Земля залишалася у влас-
кріпац- го 1861 р.  селян. Селяни отримува- ності поміщиків. Селяни 
тва
ли цивільні права і могли  платили викупні платежі 
мати приватну власність за землю. До сплати пла-
тежів відпрацьовували 
панщину, платили оброк, 
тобто були тимчасово-
зобов’язаними

204
Усі уроки до курсу «Всесвітня історія». 9 клас
рік про-
Назва
Буржуазні ознаки
Феодальні ознаки
ведення
Зем-
1 января  Створення виборних 
Провідну роль відіграва-
ська
1864 р.
всестанових органів са-
ли дворяни. Діяльність 
моврядування, які віда-
земств контролювалася 
ли місцевими справами
царськими урядовцями
Міська 16 черв ня  Створення виборних 
Діяльність міських дум 
1870 р.
міських дум, в яких про- перебувала під контролем 
відне місце посідали 
губернаторів
представники крупної 
буржуазії
Судова 20 листо- Запроваджено безстанове  Для селян був створений 
пада 
судочинство; публічний 
окремий волосний суд, 
1864 р.
змагальний судовий про- який міг засуджувати до 
цес; запроваджено суд 
тілесних покарань. Влада 
присяжних, адвокатів
зберігала право заарешто-
вувати і відправляти у за-
слання «політичних зло-
чинців» без суду
Вій-
1863–
Запроваджена загальна 
Муштра і фізичні пока-
ськова  1874 рр.
військова повинність.
рання, безправність сол-
Обмежено термін служби  датів
в армії — 6 років, на 
флоті — 7 років.
Проведено якісне пере-
озброєння армії.
Скорочена чисельність 
армії та підвищена її 
боєздатність
Запитання
1.  Назвіть,  які  залишки  феодального  ладу  стримували  розвиток 
економіки Росії?
2.  Які наслідки мали ці реформи для подальшого соціально-еко-
номічного розвитку Росії?
Учитель надає інформацію учням про рух народників.
Колоніальна політика росії
Метод «Чиста дошка»
Учитель пропонує учням самостійно прочитати текст підручни-
ка і відповісти на запитання, записані на дошці.
1.  Назвіть основні напрями російської колонізації.
2.  Назвіть держави, з якими перетиналися інтереси Росії.

Тема 4. Утвердження індустріального суспільства у провідних державах світу
205
3.  Як Росія розв’язала «проблему» Кавказу?
4.  Яким чином відбувалася колонізація Середньої Азії?
5.  У чому полягало «східне питання»?
6.  Як Росія розв’язувала «східне питання»?
7.  Дайте  характеристику  результатам  російсько-турецької  війни 
1877–1878 рр.
8.  Чому Росія наприкінці. XIX ст. змінює свій зовнішньополітич-
ний курс?
Учитель підбиває підсумок.
– Росія, використовуючи ідею панславізму, змогла закріпитися 
на  Балканському  півострові.  Укладений  франко-російський  союз 
був спрямований проти Німеччини.
IV. Закріплення вивченого матеріалу
Бесіда за запитаннями
1.  Назвіть причини проведення реформ у Росії.
2.  Чому реформи в Росії почалися саме зі скасування кріпацтва?
3.  Назвіть основні напрямки колоніальної політики Росії.
V. Домашнє завдання
1.  Прочитати відповідний параграф підручника.
2.  Заповнити  таблицю  «Наслідки  міжнародних  договорів  Росії 
ІІ пол. XIX ст.».
Країни,  
Дата 
Договір
Наслідки 
що підписали договір
Паризький
Сан-Стефанський
Берлінський 
Урок 23
тема.  модернізація Японії
основні поняття
Після цього уроку учні зможуть:
•  встановлювати хронологічну послідовність подій;
•  висвітлювати основні напрямки соціально-економічного й полі-
тичного розвитку Японії;
•  аналізувати особливості розвитку Японії епохи Мейдзі;
•  характеризувати Конституцію 1889 р.;

206
Усі уроки до курсу «Всесвітня історія». 9 клас
•  застосовувати  та  пояснювати  терміни  та  поняття:  «сьогунат», 
«самурай», «ліберальна партія», «партія реформ», «революція 
Мейдзі».
історичні діячі: Токуґава, Муцухіто.
основні події:
•  1867–1868 рр. — революція Мейдзі та громадянська війна;
•  1889 р. — при йняття Конституції Японії;
•  1894–1895 рр. — японо-китайська війна.
обладнання:  підручник,  історичний  атлас,  додатковий  ма-
теріал.
тип уроку: комбінований.
Хід урОКу
і. Актуалізація знань учнів
1.  Співвіднесіть дати та події.
1  1861 р.
а  міська реформа
2  1864 р. 
Б  завершення військової реформи
3  1870 р. 
в  земська реформа
4  1874 р. 
г  скасування кріпосного права
Відповідь: 1 Г; 2 В; 3 А; 4 Б.
2.  Співвіднесіть дати та події.
1  1853–1856 рр.
а  російсько-турецька війна
2  1877–1878 рр.
Б  Сан-Стефанський договір
3  1856 р. 
в  Кримська війна
4  1878 р. 
г  Паризький мирний договір
Відповідь: 1 В; 2 А; 3 Г; 4 Б.
3.  Позначте причини скасування кріпацтва.
а)  Поміщики  вважали,  що  кріпацтво  гальмує  розвиток  сіль-
ського господарства;
б)  кріпацтво гальмувало, заважало здійсненню промислового 
перевороту;
в)  кріпацтво сприяло поширенню внутрішнього ринку;
г)  кріпацтво гальмувало впровадження інтенсивних форм гос-
подарювання;
д)  кріпацтво зумовило поразку Росії в Кримській війні.
Відповідь: б, г, д.

Тема 4. Утвердження індустріального суспільства у провідних державах світу
207
іі. мотивація навчальної діяльності
У ч и т е л ь. До середини XIX ст. Японія була закритою для іно-
земців,  жила  і  розвивалася  за  своїми  традиціями.  Наприкінці 
XIX ст.  завершився  розподіл  світу  між  провідними  державами, 
склалася світова колоніальна система. Величезні території Азії та 
Африки були перетворені на колонії та напівколонії. Тільки Японія 
зберегла свою незалежність, причому не тільки зберегла незалеж-
ність, але й сама незабаром перетворилася на велику колоніальну 
державу. Яким чином це стало можливим?
ііі. Вивчення нового матеріалу
реформи епохи Мейдзі
У ч и т е л ь. У той час, коли Європа йшла шляхом капіталістич-
ного розвитку, в Японії, здавалося, зупинився час. Влада, як і рані-
ше, була у сьогуна, який усунув імператора від реальної влади. Ім-
ператор був затворником у своєму палаці і володів лише релігійною 
владою. Самураї існували за рахунок панщини та оброку з селян, 
панувала цехова система.
Робота з документом
Учитель  пропонує  учням  прочитати  документ  і  відповісти  на 
питання.
Текст 1. І. А. Гончарова «Фрегат «Паллада»». Японія 1853 р.
Шевченко  С.  В.  
Новая  история  XIX  век:  8 кл.:  Контрольные 
и проверочные работы. — М.: АСТ, 2003. — С. 126–127.
«Іноземцям здається, що в разі, якщо вдасться досягти посту-
пок з боку уряду Японії, з японським народом не буде великих кло-
потів. Він відчуває сильну потребу у розвитку. Порядні люди, особ-
ливо  серед  перекладачів,  що  спілкувалися  з  європейцями, 
нудьгують через відсутність розумового та етичного життя. Ниж-
чий клас теж із заздрістю і здивуванням розглядає наші судна, лю-
дей, просить у нас вина, п’є жадібно горілку, хапає кинутий шма-
ток хліба, з дитячою цікавістю вдивляється у дрібниці, ловить на 
льоту  у  своїх  човнах  якусь  ганчірку,  ховає...  Та  й  вищий  клас, 
здається, обтяжений відчуженням від світу і своїм сонним, безплід-
ним  життям...  Варто  лише  кинути  заклик —  і  японці  натовпом 
вирвуться з воріт своєї в’язниці...»
Запитання
1.  Визначте характерні ознаки життя Японії.
2.  Що вважає автор в’язницею для японців?

208
Усі уроки до курсу «Всесвітня історія». 9 клас
У ч и т е л ь.  Після  «відкриття»  Японії  іноземними  державами 
до країни почали масово ввозити американські та європейські фаб-
ричні товари, які підірвали японське мануфактурне і ремісниче ви-
робництво,  а  також  селянську  домашню  промисловість.  В  Японії 
почав  зростати  рух,  учасники  якого  вимагали  вигнати  іноземців 
з країни. Цим скористалися прихильники відновлення влади імпе-
ратора. У результаті сьогун з роду Токугава був усунений від влади. 
У  1868 р.  імператора  Муцухіто  коронують  імператором  Мейдзі — 
імператором «проінформованого правління».
Самостійна робота з підручником
Учитель пропонує учням самостійно ознайомитися з відповід-
ним  текстом  підручника  й  заповнити  таблицю  «Реформи  1870–
1880 рр. в Японії». 
Назва  
Зміни
Наслідки
реформи
Аграрна 
Земля передана селянам на 
Обмежено крупне земле-
умовах оренди. Селяни отри-
володіння. Створені умови 
мали право передавати землю  для товарного виробництва
за спадком
Військова 
Запровадження загальної вій- Збільшена військова 
ськової повинності.
 
потужність країни
Відкриття військових 
 
навчальних закладів
Адміністра- Ліквідація князівств
Створена централізована 
тивна 
держава
Освітня
Запровадження обов’язкової 
Можливість здобуття осві-
початкової освіти. Відкриття  ти за кордоном
університету в Токіо
Фінансова 
Введення єдиної грошової 
Зміцнення фінансової сис-
одиниці
теми. Створення банків.
Зміцнення централізації 
держави
Судова 
Введення єдиної судової 
Зміцнення централізації 
 
системи
держави
особливості економічного розвитку
Робота з документом
Учитель  пропонує  учням  прочитати  документ  і  відповісти  на 
питання.

Тема 4. Утвердження індустріального суспільства у провідних державах світу
209
Текст 2. Особливості промислового розвитку Японії
Хрестоматия
  по  новой  истории:  Второй  период:  Пособие  для 
учителя / Сост. П. И. Остриков и др. — М.: Просвещение, 1993. — 
С. 132–133.
«...Доля Китаю була для правителів Мейдзі постійним нагаду-
ванням про зовнішню небезпеку... Лідери уряду Мейдзі міркували 
приблизно так: «Що нам необхідно, щоб уникнути долі Китаю? Су-
часна армія і флот. Від чого залежить створення і склад сучасних 
збройних сил? Головним чином від важкої промисловості, машино-
будування, гірської промисловості, суднобудування — одним сло-
вом,  від  промисловості,  що  має  стратегічне  значення.  Таким  чи-
ном,  перша  стадія  індустріалізації  Японії  була  тісно  пов’язана 
з військовою проблемою, і вже у цей період визначився напрям її 
подальшого розвитку...
Саме тому машинне виробництво в Японії було запроваджено 
спочатку  в  галузях  промисловості,  що  мали  стратегічне  значен-
ня...
Промислова політика уряду Мейдзі полягала ось у чому: взяти 
під державний контроль арсенали, чавуноливарні і суднобудівель-
ні заводи і шахти, що раніше належали різним кланам. Потім цен-
тралізувати їх і довести до високого рівня розвитку... Тільки після 
цього уряд мав намір продати велику частину цих заводів зграї фі-
нансових магнатів, що користувалися його довірою...»
Запитання
1.  Назвіть особливості промислового розвитку Японії.
2.  Як ви вважаєте, чому основна увага в економічному розвитку 
Японії приділялася мілітаризації промисловості?
Робота з картою історичного атласа
Учитель пропонує учням розглянути карту історичного атласа 
«Національно-визвольна  боротьба  народів  Азії  XIX —  на  поч. 
XX ст.» і відповісти на питання:
1.  Назвіть район дій японської армії під час китайсько-японської 
війни.
2.  Назвіть території, які були захоплені Японією.
Конституція Японії 1889 р.
Робота з документом
Учитель  пропонує  учням  прочитати  документ  і  відповісти  на 
питання.

210
Усі уроки до курсу «Всесвітня історія». 9 клас
Текст 3. Конституція Японії 1889 р.
«Розділ I. Про імператора
1.  Японська  імперія  управляється  єдиною  на  всі  часи  імпера-
торською династією...
3. Персона імператора священна і недоторканна.
4.  Імператор —  глава  держави,  він  володіє  верховною  владою 
і здійснює її відповідно до ухвал чинної конституції.
5. Імператор здійснює законодавчу владу у згоді з імперським 
парламентом...
Розділ II. Про права та обов’язки підданих.
19.  Будь-який  японський  підданий  має  однаковий  доступ  до 
цивільних і військових посад і до будь-якої іншої публічної служ-
би...
22. Японським підданим надається в установлених законом ме-
жах свобода вибору і зміни місце проживання.
23. Ніхто з японських підданих не підлягає арешту, ув’язненню, 
виклику на допит або покарання інакше як згідно із законами...
27. Власність кожного японського підданого недоторканна. Ви-
лучення,  необхідні  на  користь  суспільної  користі,  визначаються 
законом...
29. Японські піддані користуються в установлених законом ме-
жах свободою слова, друку, зборів і союзів...
Розділ III. Про імперський парламент
33. Імперський парламент складається з двох палат: палати пе-
рів і палати депутатів.
34.  Палата  перів  відповідно  до  указу  про  палату  перів  скла-
дається  з  членів  імператорської  родини,  з  носіїв  дворянських  ти-
тулів та осіб, призначених до неї імператором...
37. Жоден закон не може бути виданий без схвалення імперсько-
го парламенту.
38. Обидві палати голосують за пропоновані урядом законопро-
екти.  Кожній  з  них  належить  також  право  законодавчої  ініціа-
тиви...
Розділ VI. Про фінанси
64.  Державні  доходи  і  витрати  повинні  затверджуватися  ім-
перським парламентом у формі річного бюджету».
Запитання
1.  Назвіть органи законодавчої влади.
2.  Хто володів виконавчою владою?
3.  Назвіть демократичні права жителів Японії.

Тема 4. Утвердження індустріального суспільства у провідних державах світу
211
IV. Закріплення вивченого матеріалу
Учитель пропонує учням відповісти на проблемні питання уро-
ку, використовуючи метод «Прес».
—  Яким  чином  Японія  перетворилася  на  велику  колоніальну 
державу.
•  Я вважаю, що...
•  Тому що...
•  Наприклад...
•  Таким чином...
V. Домашнє завдання
1.  Прочитати відповідний параграф підручника.
2.  Складіть схему державного устрою Японії.
3.  Підготуватися до роботи «Портретна галерея» з теми.
Урок 24
тема.  Узагальнення знань за темами  

«Європа й Америка за доби об’єднання  
й модернізації суспільства»  
та «Утвердження індустріального суспільства  
у провідних державах світу»

очікувані результати
Після цього уроку учні зможуть:
•  порівнювати кордони основних західноєвропейських країн;
•  узагальнювати інформацію з писемних джерел;
•  визначати причини, суть та наслідки основних явищ та подій, 
систематизувати їх;
•  порівнювати діяльність видатних історичних осіб, робити вис-
новки;
•  класифікувати та застосовувати поняття та терміни.
Хід урОКу
I. основна частина уроку
1.  Портретна галерея
1)  Ще  студентом  вступив  до  організації  карбонаріїв.  Створив 
товариство  «Молода  Італія»,  що  мало  на  меті  досягти 
 
незалежності  та  об’єднання  країни,  перетворити  Італію  на 

212
Усі уроки до курсу «Всесвітня історія». 9 клас
демократичну республіку. Він говорив: «Реформа — справа 
королів, революція — ось секрет народів». (Д. Мадзіні)
2)  Граф. Здобув освіту у військовій академії, проте ні військо-
ва, ні придворна служба його не приваблювали — заважав 
незалежний характер. Став уособленням п’ємонтського бур-
жуазного  дворянства.  Залишивши  військову  службу,  він 
повернувся  до  свого  маєтку  і  перебудував  господарство  на 
капіталістичній основі. (К. Кавур)
3)  Жива  легенда  італійського  народу,  безстрашний  патріот, 
що присвятив життя визвольній боротьбі. Одні вважали йо-
го ангелом, інші — дияволом. Він був дуже популярний, під 
його  прапором  йшли  битися  з  австрійцями  усі,  хто  мріяв 
про свободу Італії. (Дж. Гарібальді)
4)  Фермер-скотар. Виступав проти рабства. Очолив повстання 
аболіціоністів. Повстання було придушено. (Д. Браун)
5)  «Син  білого  бідняка».  У  молодості  поміняв  багато  про-
фесій — працював прикажчиком у лавці, сплавником плотів 
на Міссісіпі, був землеміром і поштмейстером. Став адвока-
том, обраний членом Конгресу. (А. Лінкольн)
6)  Генерал  армії  Півночі,  здійснив  відомий  «рейд  до  моря». 
(В. Шерман)
7)  Командуючий  армії  Півночі.  Очолив  захоплення  столиці 
Вірджинії м. Річмонда. (В. Грант)
8)  Походив з багатої буржуазної сім’ї. Журналіст, письменник 
та історик, він розумів необхідність реформ в Англії. Блис-
кучий оратор, політик, член парламенту. Проголосив союз 
монархії і народу, вірність конституції, англіканській церк-
ві та імперії. (Бенджамін Дізраелі)
9)  Походив з буржуазного середовища. Дійшов розуміння не-
обхідності реформ. Кілька разів очолював Кабінет Міністрів 
Англії. (Уїльям Гладстон)
2.  Визначте події, які відбувалися в останній третині XIX ст.
1)  Російсько-турецька війна;
2)  війна Пруссії проти Австрії;
3)  війна Пруссії проти Франції;
4)  похід «тисячі» Дж. Гарібальді;
5)  остаточне об’єднання Італії;
6)  утворення Троїстого союзу;
7)  Друга парламентська реформа в Англії;
8)  громадянська війна у США;

Тема 4. Утвердження індустріального суспільства у провідних державах світу
213
9)  визвольний рух в іспанських та португальських колоніях;
10) II Інтернаціонал;
11) прийняття Конституції Третьої Республіки у Франції;
12) прийняття Конституції Японії.
Відповідь: 1, 3, 5, 6, 10, 11, 12.
3.  Виключте помилкові твердження.
1)  Фраза  «Німеччина  буде  об’єднана  залізом  і  кров’ю»  нале-
жить О. Бісмарку.
2)  Німеччина  стала  другою  країною  після  Франції,  де  було 
розроблено соціальне законодавство.
3)  Остаточне  об’єднання  Італії  відбулося  після  франко-прус-
ської війни.
4)  Дж.  Гарібальді  проголосив  створення  Італійського  коро-
лівства.
5)  В останній чверті XIX ст. Англія продовжувала зберігати лі-
дируючі позиції у світі за рівнем економічного розвитку.
6)  В Англії значного резонансу набула «справа Дрейфуса».
7)  Колоніальна  імперія  Франції  створювалася  за  умов  жор-
сткої конкуренції з Німеччиною і Великобританією.
8)  Францію  вразила  фінансова  афера,  пов’язана  з  будівниц-
твом Панамського каналу.
9)  У США було прийнято антимонопольне законодавство.
10) Генрі Форд почав виробництво пароплавів.
11) 1861 р. у Росії було скасоване кріпацтво.
12) Основним завданням колоніальної політики Росії стало за-
воювання території Китаю.
Відповідь: 2, 4, 5, 6, 10, 12.
II. оцінювання знань учнів
Оцінку  12 отримує  учень,  який  набрав  найбільшу  кількість 
балів  в  особистому  заліку.  Розрив  між  оцінками  може  становити 
від 3 до 7 балів на розсуд учителя і за наслідками уроку.
III. Домашнє завдання
Повторити матеріал тем «Європа й Америка за доби об’єднання 
й  модернізації  суспільства»,  «Утвердження  індустріального  сус-
пільства у провідних державах світу» і підготуватися до тематич-
ного оцінювання.

214
Усі уроки до курсу «Всесвітня історія». 9 клас
Урок 25
тема.  тематичне оцінювання за темами «Європа й Америка 

за доби об’єднання й модернізації суспільства»  
та «Утвердження індустріального суспільства  
у провідних державах світу»

вариант 1
I.  Вибрати одну правильну відповідь
1.  Позначте поняття, яке відповідає наведеному визначенню.
Громадський рух у США наприкінці ХVIII — початку XIX ст. 
за ліквідацію рабства.
а  Рисорджименто;
Б  анексія;
в  апартеід;
г  аболіціонізм.
2.  Позначте одну з причин боротьби за об’єднання Італії.
а  Поширення в Європі поглядів на націю як на джерело дер-
жавного суверенітету;
Б  політична  роздробленість  гальмувала  економічний  розви-
ток Італії;
в  в усіх італійських державах були прийняті конституції;
г  розпочалась війна між Австрією та Італією.
3.  Позначте дату, коли оформився Троїстий союз.
а  1871 р.;
Б  1873 р.;
в  1882 р.;
г  1904–1907 рр.
4.  Позначте рік, коли в Росії була проведено реформу освіти.
а  1861 р.;
Б  1864 р.;
в  1865 р.;
г  1870 р.
5.  Позначте ім’я політичного діяча, який здійснив у своїй країні 
заходи, які отримали назву «Культуркампф».
а  А. Тьєр;
Б  Д. Чемберлен;
в  О. Бісмарк;
г  Ж. Клемансо.
6.  Про який мирний договір йдеться?
Територіальні здобутки Росії обмежувалися гирлом Дунаю, Ар-
даганом, Батумом і Карсом.
а  Сан-Стефанський;
Б  Паризький;

Тема 4. Утвердження індустріального суспільства у провідних державах світу
215
в  Берлінський;
г  Стамбульський.
II.  Установіть хронологічну послідовність
7.  Установіть хронологічну послідовність подій.
а  Початок Реконструкції Півдня США;
Б  проголошення Другої республіки у Франції;
в  діяльність декабристів у Росії.
III. Оберіть правильні варіанти відповідей (3 правильних варіанти 
відповіді)
8.  Позначте німецькі держави, які увійшли до складу Північноні-
мецького союзу
а  Баварія;
Б  Ґанновер;
в  Шлезвіґ;
г  Вюттенберґ;
Д  Нассау.
9.  Позначте  імена  російських  полководців,  що  брали  участь 
у Кримській війні.
а  П. Нахімов;
Б  М. Черняєв;
в  І. Гурко;
г  В. Корнілов;
Д  В. Істомін.
IV. Розв’яжіть хронологічну задачу
10. (а + b) : 2 = с, де:
а — рік закінчення франко-прусської війни;
b — рік виступу декабристів в Росії;
с — рік європейських революцій — «весна народів».
V.  Завдання відкритої форми з короткою відповіддю
11. Запишіть  назву  виборних  органів  місцевого  самоврядування, 
запроваджених 1864 р. у Росії. 
12. Запишіть  назву  суспільно-політичної  течії,  що  об’єднує  при-
хильників парламентського ладу та свободи підприємництва. 
Відповідь: 1 Г; 2 Б; 3 В; 4 Б; 5 В; 6 В; 7 Б, В, А; 8 Б, В, Д; 9 А, Г, 
Д; 10 — (1871 + 1825) : 2 = 1848; 11 — земства; 12 — лібералізм.

216
Усі уроки до курсу «Всесвітня історія». 9 клас
вариант 2
I.  Вибрати одну правильну відповідь
1.  Визначте поняття, яке відповідає даному визначенню.
__ — суспільно-політична течія, яка об’єднувала прихильників 
парламентського ладу і свободи підприємництва.
а  Шовінізм;
Б  експансія;
в  лібералізм;
г  реставрація.
2.  Визначте одну з причин війни між Північчю і Півдне