2356

Національно-визвольний рух на західноукраїнських землях під час революції 1848-1849 рр. в Австрійській імперії

Конспект урока

История и СИД

Мета: з’ясувати причини розгортання революції 1848-1849 рр. на західноукраїнських землях; показати роль Головної руської ради в розгортанні українського національно-визвольного руху.

Украинкский

2013-01-06

42 KB

118 чел.

Урок №17

Тема: національно-визвольний рух на західноукраїнських землях під час революції 1848-1849 рр. в Австрійській імперії (урок №1).

Мета: зясувати причини розгортання революції 1848-1849 рр. на західноукраїнських землях; показати роль Головної руської ради в розгортанні українського національно-визвольного руху.

Основні терміни і поняття: національно-територіальна автономія, національно-визвольний рух, культурно-освітній рух, весна народів.

Обладнання: підручник, карта, атлас.

Тип уроку: комбінований.

Хід уроку.

  1.  Організаційний етап.

  1.  Перевірка домашнього завдання.

  1.  Охарактеризуйте програмні документи Кирило-Мефодіївського братства.

  1.  Хто такий М. Костомаров?

  1.  Чим завершилася діяльність Кирило-Мефодіївського братства?

  1.  Вивчення нового матеріалу.

  1.  Розгортання революції 1848-1849 рр. на західноукраїнських землях:

а) скасування кріпацької залежності селян і панщини;

б) пожвавлення культурно-освітнього руху. Вихід першої української газети Зоря Галицька.

Причини революції:

  •  ліквідація феодально-кріпосницьких відносин;

  •  національне визволення.

Події скасування панщини:

  •  18 березня 1848 р. – скасування панщини в Закарпатті;

  •  17 квітня 1848 р. – скасування панщини в Східній Галичині;

  •  9 серпня 1848 р. – скасування панщини в Північній Буковині.

Загальна кількість землі, що отримали селяни:

  •  Східна Галичина – 56 %;

  •  Закарпаття – 30 %;

  •  Північна Буковина – 46 %.

  Сервітути – ліси, пасовиська, які раніше були спільною власністю селян і землевласників, залишалися за поміщиками.

Газета Зоря Галицька:

  •  виходила – 1848-1857 рр. у Львові;

  •  матеріали, що друкувалися – економічні, культурно-освітні теми; матеріали з історії України; твори М. Шашкевича, М. Устияновича, І. Духновича, переклади А. Міцкевича, Ф. Шіллера;

  •  та ін.

  1.  Зв’язки діячів українського руху Наддніпрянщини з лідерами чеського і південнослов’янського відродження.

  1.  Утворення та діяльність Головної руської ради.

   2 травня 1848 р. у Львові була заснована перша легальна політична організація українців Галичини – Головна руська рада (ГРР).

Мета діяльності – представлення інтересів українців Галичини перед урядом у Відні.

Головна руська рада:

  •  входило 30 чоловік;
  •  Г. Яхимович (єпископ) – перший голова ГРР;

  •  вимоги:  

а) поліпшення правового й матеріального становища греко-католицького духівництва;

б) поділ Галичини на українську (Східна) та польську (Західна);

в) обєднання української Галичини з Закарпаттям під владою Австрії;

           г) друкований орган – газета Зоря Галицька.

Досягнення Головної руської ради:

  •  1848 р. – запровадження навчання українською мовою в народних школах;

  •  викладання української мови в гімназіях;

  •  1849 р. – відкриття кафедри української мови і літератури у Львівському університеті;

  •  1848 р. – був скликаний Собор руських вчених (інтелігенція) у Львові, де було засновано Галицько-руську матицю – товариство для видання популярних книг для народу.

  У 1851 р. Головна руська рада саморозпустилася, тому що в Австрії було відновлено абсолютизм.

  1.  Закріплення нових знань і вмінь учнів.

  1.  Чому австрійський уряд був зацікавлений у розпалюванні ворожнечі між Головною руською радою і Українською радою народовою?

  1.  У чому полягає історичне значення діяльності Головної руської ради?

  1.  Які чинники впливали на розгортання українського національного руху в Західній Україні?

  1.  У чому полягає історичне значення Галицько-руської матиці та відкриття у Львівському університеті кафедри української мови та літератури?

  1.  Підсумок уроку.

VI. Домашнє завдання.

Параграф 14.

Реферат на тему: Діяльність Головної руської ради.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

32808. Особенности становления и основные черты немецкой классической философии 11.99 KB
  Немецкая философия конца ХVIII первой трети ХIХ веков представлена именами Канта Фихте Шеллинга Гегеля Фейербаха и представляет собой важный этап в развитии мировой философской мысли. Произведения Шиллера и Гете философские труды Канта и Гегеля отразили противоречивость эпохи. Маркс назвал философию Канта теорией буржуазной революции.
32809. Философия И. Канта: субъективный идеализм и агностицизм 14.27 KB
  Канта: субъективный идеализм и агностицизм. Основателем немецкой классической философии считается Иммануил Кант 1724 – 1804 гг. Основное содержание своей философии Кант изложил в виде следующих вопросов: Что я могу знатьЧто я должен делатьНа что я могу надеятьсяЧто есть человек. В творчестве Канта принято выделять 2 периода: 1 докритический до 70х гг.
32810. Философия Гегеля: абсолютный идеализм и диалектика 14.28 KB
  Диалектика в творчестве Гегеля – это теория развития всего сущего и метод познания действительности. В ходе своего саморазвития Абсолютная идея проходит ряд ступеней развиваясь от простого к сложному от абстрактного к конкретному. Высшая ступень развития – абсолютный дух. Причем философия означает завершение итог развития Абсолютной идеи: по определению Гегеля философия – это духовная квинтэссенция эпохи самосознание эпохи.
32811. Философия Л. Фейербаха: антропологический материализм и критика христианства 15.47 KB
  Основным предметом философского анализа Фейербах считал проблему человека и рассматривал ее с материалистических позиций. Фейербах рассматривает человека как природное живое существо. Философ подчеркивал тесное единство человека и окружающей его природы. Посредством человека природа познает саму себя.
32812. Условия возникновения и основные положения маркистской философии 15.99 KB
  Возникновение марксизма явилось закономерным результатом общественноисторического прогресса а также развития научной и философской мысли. – это период развития капиталистических отношений в Западной Европе. В этих условиях Маркс и Энгельс пришли к выводу о необходимости научного исследования законов общественного развития и создания на их основе теории указывающей пути и средства освободительной борьбы обосновывающей неизбежность перехода от капитализма к новому этапу развития общества. Дарвина явилась естественнонаучным основанием идеи...
32813. Этапы развития русской философии, её основные черты 15.04 KB
  Этапы развития русской философии её основные черты. Основные этапы развития русской философии совпадают с этапами развития истории России. развитие русской философии неразрывно связано с социальнополитическими событиями с особенностями социальноисторического процесса в России. Этапы развития русской философии.
32814. П.Я. Чаадаев – первый русский философ. Западники и славянофилы. «Русская идея» 15.9 KB
  Русская идея. Основная идея гносеологии Чаадаева – объективная обусловленность сознания. Идея соборности является центральной в его учении и обозначал свободное объединение людей на основе любви к Богу и друг к другу. Русская идея и ее современное звучание.
32815. Русская религиозная философия 2-й половины 19-20 веков. «философия всеединства» В.Соловьева 14.74 KB
  философия всеединства В. Центральной идеей русской религиозной философии выступает идея всеединства которая стала основанием для формирования целого философского направления – метафизики всеединства. философия всеединства оформилась в последней четверти ХIХ века Ее основоположником является В. Соловьев 1853 – 1900 который в своем философском труде Кризис западной философии против позитивистов наметил основную проблематику концепции всеединства.
32816. Философия русского космизма 14.01 KB
  Основные проблемы космизма: единство человека природы и космоса; место разума во Вселенной развитие космонавтики новая космическая этика и др. Философия общего дела представляет собой проект регуляции природы обращенный на преобразование мира. Регуляция природы мыслится им как принципиально новый сознательный этап развития мира и всего космоса. Проект регуляции природы для него есть только необходимое условие исполнения высшего нравственного долга победы над смертью.